Аналіз результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України в першому раунді оцінювання за період 2016—2022 рр.

У статті підбито підсумки першого раунду оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України та їхніх підрозділів за період 2016—2022 рр. Проведено порівняння результатів оцінювання наукових установ за Методикою НАН України та їх державної атестації за Методикою МОН України. Окреслено...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2022
Hauptverfasser:	Єгоров, І.Ю., Жукович, І.А., Ступіна, Л.В., Артюшенко, В.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2022
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Статті та огляди
Online Zugang:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187854
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Аналіз результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України в першому раунді оцінювання за період 2016—2022 рр. / І. Ю. Єгоров, І.А. Жукович, Л.В. Ступіна, В.В. Артюшенко // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 11. — С. 79-89. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-187854
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-1878542023-01-30T01:26:21Z Аналіз результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України в першому раунді оцінювання за період 2016—2022 рр. Єгоров, І.Ю. Жукович, І.А. Ступіна, Л.В. Артюшенко, В.В. Статті та огляди У статті підбито підсумки першого раунду оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України та їхніх підрозділів за період 2016—2022 рр. Проведено порівняння результатів оцінювання наукових установ за Методикою НАН України та їх державної атестації за Методикою МОН України. Окреслено шляхи подальшого вдосконалення процедури та методики оцінювання. The issues of reforming the scientific system of Ukraine, in particular, the National Academy of Sciences of Ukraine (NASU), as the flagship of Ukrainian science, become especially relevant now in the context of Eurointegration. The New Methodology for evaluating the effectiveness of research organizations is an important component of the reform of the NASU in order to implement the measures, prescribed by the Concept of Development of the National Academy of Sciences of Ukraine for 2014–2023. The article considers the results of the first round of evaluation, which took place in 2016–2021 (according to the distribution by the sections and the departments of the NASU). The composition of the expert commissions involved in the evaluation procedure is analyzed. Comparison of the results of the evaluation of research organizations of the NАSU with the results of the state certification by the Ministry of Education and Science of Ukraine was carried out. Some problems and difficulties that arose during the evaluation process, as well as the most important issues that need to be solved, are identified. It is noted that changes and amendments (mostly in the form of comments and clarifications) were made to the draft of the new edition of NASU’s Methodology for evaluating. They took into account the comments and suggestions on the part of organizations, departments and sections of the NASU, as well as from the members of commissions of all levels, which were involved in the evaluation procedure. In order to implement the measures, aimed at further reform of the NASU, it is proposed to introduce a system of annual monitoring of the main indicators of the state and effectiveness of the activities of research organizations as a supplement to the five-yearly evaluation of the results of activity. It will provide an opportunity to monitor distribution and utilization of the budget funds in an expeditious mode, based on the results of the organizations’ activities for the previous year. Such monitoring will open the way for revision of fund distribution for the next year. 2022 Article Аналіз результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України в першому раунді оцінювання за період 2016—2022 рр. / І. Ю. Єгоров, І.А. Жукович, Л.В. Ступіна, В.В. Артюшенко // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 11. — С. 79-89. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2022.11.079 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187854 uk Вісник НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Єгоров, І.Ю. Жукович, І.А. Ступіна, Л.В. Артюшенко, В.В. Аналіз результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України в першому раунді оцінювання за період 2016—2022 рр. Вісник НАН України
description	У статті підбито підсумки першого раунду оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України та їхніх підрозділів за період 2016—2022 рр. Проведено порівняння результатів оцінювання наукових установ за Методикою НАН України та їх державної атестації за Методикою МОН України. Окреслено шляхи подальшого вдосконалення процедури та методики оцінювання.
format	Article
author	Єгоров, І.Ю. Жукович, І.А. Ступіна, Л.В. Артюшенко, В.В.
author_facet	Єгоров, І.Ю. Жукович, І.А. Ступіна, Л.В. Артюшенко, В.В.
author_sort	Єгоров, І.Ю.
title	Аналіз результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України в першому раунді оцінювання за період 2016—2022 рр.
title_short	Аналіз результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України в першому раунді оцінювання за період 2016—2022 рр.
title_full	Аналіз результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України в першому раунді оцінювання за період 2016—2022 рр.
title_fullStr	Аналіз результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України в першому раунді оцінювання за період 2016—2022 рр.
title_full_unstemmed	Аналіз результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України в першому раунді оцінювання за період 2016—2022 рр.
title_sort	аналіз результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ нан україни в першому раунді оцінювання за період 2016—2022 рр.
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2022
topic_facet	Статті та огляди
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/187854
citation_txt	Аналіз результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України в першому раунді оцінювання за період 2016—2022 рр. / І. Ю. Єгоров, І.А. Жукович, Л.В. Ступіна, В.В. Артюшенко // Вісник Національної академії наук України. — 2022. — № 11. — С. 79-89. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT êgorovíû analízrezulʹtatívocínûvannâefektivnostídíâlʹnostínaukovihustanovnanukraínivperšomuraundíocínûvannâzaperíod20162022rr AT žukovičía analízrezulʹtatívocínûvannâefektivnostídíâlʹnostínaukovihustanovnanukraínivperšomuraundíocínûvannâzaperíod20162022rr AT stupínalv analízrezulʹtatívocínûvannâefektivnostídíâlʹnostínaukovihustanovnanukraínivperšomuraundíocínûvannâzaperíod20162022rr AT artûšenkovv analízrezulʹtatívocínûvannâefektivnostídíâlʹnostínaukovihustanovnanukraínivperšomuraundíocínûvannâzaperíod20162022rr
first_indexed	2025-07-16T09:36:05Z
last_indexed	2025-07-16T09:36:05Z
_version_	1837795710048665600
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 11 79 АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВИХ УСТАНОВ НАН УКРАЇНИ В ПЕРШОМУ РАУНДІ ОЦІНЮВАННЯ ЗА ПЕРІОД 2016—2022 рр. У статті підбито підсумки першого раунду оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України та їхніх підрозділів за період 2016—2022 рр. Проведено порівняння результатів оцінювання наукових установ за Методикою НАН України та їх державної атестації за Ме- тодикою МОН України. Окреслено шляхи подальшого вдосконалення про- цедури та методики оцінювання. Ключові слова: наукова установа, методика оцінювання результатів на- укової діяльності, критерії оцінки, експертна оцінка, державна атестація, фінансування досліджень. Оцінювання діяльності наукових установ є усталеною практи- кою в сучасному світі. Однак формування критеріїв оцінюван- ня та відповідні процедури його проведення не є ідентичними і в кожній країні мають свої особливості. Наукова діяльність відрізняється від багатьох інших видів людської діяльності тим, що її результати складно точно оціни- ти на відносно коротких відрізках часу, оскільки вони можуть бути використані далеко за межами організації, в якій їх було продуковано, та у спосіб, який не передбачали навіть самі роз- робники. Це зумовлює певну неоднозначність у підходах до оцінювання наукових установ. Крім того, діяльність у різних наукових дисциплінах має свою специфіку, яку необхідно бра- ти до уваги при оцінюванні. У будь-якому разі процедура оцінювання має так званий евристичний характер і значною мірою ґрунтується на комп- ромісі між науковою спільнотою та суспільством щодо крите- ріїв оцінювання і алгоритмів його проведення. Очевидно, що повністю задовольнити всіх учасників процесу оцінювання до- сить важко, навіть за умови широкого тлумачення критеріїв та варіативності значень тих чи інших показників, але оцінюван- ня є необхідним елементом процесу прийняття управлінських рішень, без якого неможливо обійтися. doi: https://doi.org/10.15407/visn2022.11.079 ЄГОРОВ Ігор Юрійович — член-кореспондент НАН України, завідувач Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України ДУ «Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України» ЖУКОВИЧ Інна Анатоліївна — кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України ДУ «Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України» СТУПІНА Лада Володимирівна — кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України ДУ «Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України» АРТЮШЕНКО Віктор Вікторович — кандидат технічних наук, старший науковий співробітник Офісу оцінювання діяльності наукових установ НАН України ДУ «Центр оцінювання діяльності наукових установ та наукового забезпечення розвитку регіонів України НАН України» 80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (11) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Ці загальні міркування, на наш погляд, важ- ливі для розуміння аргументів щодо вибору того чи іншого конкретного підходу до оцінювання ефективності діяльності наукових установ. Процедуру оцінювання ефективності ді- яльності наукових установ НАН України як важливу складову реформування її діяльності було ініційовано керівництвом Академії і за- проваджено з метою реалізації заходів, пропи- саних у Концепції розвитку НАН України на 2014—2023 рр.1. Чинний варіант «Методики оцінювання ефективності діяльності наукових установ На- ціональної академії наук України»2 було розро- блено на основі передового досвіду розвинених країн світу, зокрема Німеччини, Австрії, Вели- кої Британії, США, Чехії тощо. Як «базовий ва- ріант» було взято відповідну методику німець- кої Асоціації Лейбніца (Leibniz-Gemeinschaft)3, оскільки ця організація за своєю структурою та напрямами діяльності найбільшою мірою по- дібна до НАН України [1]. При цьому окремі положення було адаптовано з методик оціню- вання інших наукових організацій, зокрема Товариства імені Макса Планка (Німеччина), Національного наукового фонду США (NSF), академій наук країн Східної Європи та поді- бних спеціалізованих структур в інших держа- вах. Працюючи над Методикою, розробники активно користувалися консультаційними по- слугами німецьких фахівців. Зрештою, Мето- дика НАН України отримала схвальні відгуки від експертів Комісії ЄС4, які підтвердили її 1 Концепція розвитку Національної академії наук України на період 2014—2023 рр. (постанова Прези- дії НАН України від 25.12.2013 р. № 187). https:// zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0187550-13#n16 2 Методика оцінювання ефективності діяльності нау- кових установ НАН України (постанова Президії НАН України від 15.03.2017 р. № 75, зі змінами, вне- сеними постановою Президії НАН України від 11.07.2018 р. № 241). https://www.nas.gov.ua/text/ pdfNews/metodyka_text.pdf 3 Офіційний сайт Асоціації Лейбніца. https://www. leibniz-gemeinschaft.de/ 4 Peer Review of the Ukrainian Research and Innovation System. Luxembourg: Publications Office of the Euro- pean Union, 2017. https://op.europa.eu/en/publication- відповідність міжнародним стандартам у га- лузі оцінювання наукових установ і визнали створення Методики одним із найуспішніших заходів з реформування наукової сфери Украї- ни в контексті процесів євроінтеграції. У цій статті представлено аналіз остаточ- них результатів першого раунду оцінювання діяльності наукових установ НАН України (2016—2021 рр.), розглянуто деякі проблеми і труднощі, які виникали під час проведення оцінювання, а також окремі найважливіші пи- тання, що потребують вирішення. За період 2016—2021 рр. оцінювання за Ме- тодикою НАН України пройшли 163 установи та 1175 їхніх наукових підрозділів. Серед наукових підрозділів було отримано такі результати: • категорія «А» (підрозділ посідає лідерські позиції за науковими напрямами своєї діяль- ності, має вагомі наукові й практичні резуль- тати, визнані на міжнародному та найвищому національному рівні) — 86,0 % оцінених під- розділів; • категорія «Б» (підрозділ посідає перші позиції на національному рівні, є провідним за певними напрямами наукових досліджень, має вагомі результати для забезпечення розвитку науки і практики відповідної галузі в Украї- ні) — 13,0 %; • категорія «В» (підрозділ стабільно по- сідає середні позиції на національному рівні, проводить наукові дослідження і розробки у відповідній галузі науки в Україні, має певний науковий потенціал, але демонструє невисоку динаміку розвитку) — 0,9 %; • категорія «Г» (підрозділ має слабкі пози- ції, не є унікальним у відповідній галузі науки, має невисокий науковий потенціал, демон- струє низький рівень розвитку, відсутність ва- гомих результатів діяльності) — 0,1 %. За результатами оцінювання наукові під- розділи, які отримали категорії «В» і «Г», було реорганізовано шляхом приєднання до інших підрозділів. detail/-/publication/adb1f077-dedc-11e6-ad7c- 01aa75ed71a1 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 11 81 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Результати оцінювання наукових установ були такі: • категорія «А» (установа є лідером за ба- гатьма науковими напрямами, її наукові й практичні результати визнано на найвищому національному та міжнародному рівнях, має винятковий вплив на науково-технічний та со- ціальний розвиток, інтегрована у світовий на- уковий простір) — 121 установа (74,2 %); • категорія «Б» (установа посідає перші по- зиції на національному рівні, є провідною за певними напрямами, має вагомі результати у відповідних галузях науки в Україні, виявляє активність щодо інтеграції у світовий науко- вий простір) — 38 установ (23,3 %); • категорія «В» (установа посідає стабільні позиції на національному рівні, проводить до- слідження у відповідній галузі науки в Україні, але маловідома у світовому науковому просто- рі) — 4 установи (2,5 %), а саме: 3 установи Від- ділення загальної біології НАН України (Дер- жавний дендрологічний парк «Тростянець», Луганський природний заповідник, Україн- ський степовий природний заповідник) і 1 установа при Президії НАН України (Науко- во-учбовий центр прикладної інформатики); • категорія «Г» (установа демонструє низь- кий рівень розвитку, не є унікальною у відпо- відній галузі науки, вагомі результати діяль- ності відсутні) — жодної установи. Результати оцінювання 5 за відділеннями та секціями наведено в табл. 1. 5 Результати оцінювання ефективності діяльності на- укових установ НАН України відповідно до Методи- Таблиця 1. Результати оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України за Методикою НАН України у 2016—2021 рр. (за секціями та відділеннями НАН України) Секції та відділення НАН України Кількість установ, які пройшли оцінювання Загальна За категоріями А Б В Г Секція фізико-технічних і математичних наук 74 62 (83,8 %) 12 (16,2 %) — — Відділення математики 4 3 1 — — Відділення інформатики 6 6 — — — Відділення механіки 6 5 1 — — Відділення фізики і астрономії 16 13 3 — — Відділення наук про Землю 14 11 3 — — Відділення фізико-технічних проблем матеріало- знавства 12 11 1 — — Відділення фізико-технічних проблем енергетики 10 8 2 — — Відділення ядерної фізики та енергетики 6 5 1 — — Секція хімічних і біологічних наук 42 33 (78,6 %) 6 (14,3 %) 3 (7,1 %) — Відділення хімії 13 11 2 — — Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології 8 7 1 — — Відділення загальної біології 21 15 3 3 — Секція суспільних і гуманітарних наук 34 22 (64,7 %) 12 (35,3 %) — — Відділення економіки 9 6 3 — — Відділення історії, філософії та права 16 10 6 — — Відділення літератури, мови та мистецтвознавства 9 6 3 — — Наукові установи при Президії НАН України 13 4 (30,8 %) 8 (61,5 %) 1 (7,7 %) — Усього 163 121 (74,2 %) 38 (23,3 %) 4 (2,5 %) — 82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (11) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Найбільша частка установ категорії «А» се- ред загальної кількості оцінених у секції уста- нов була в Секції фізико-технічних і матема- тичних наук — 83,8 %. У Секції хімічних і біо- логічних наук цей показник становив 78,6 %, у Секції суспільних і гуманітарних наук — 64,7%. Відділення інформатики — єдине з усіх від- ділень, у якому всі оцінені установи (6 уста- нов) було віднесено до категорії «А». За результатами цього раунду оцінювання 10 установ, або 6,1 % загальної кількості оці- нених установ Академії, припинили свою ді- яльність згідно з відповідними постановами Президії НАН України. У Секції фізико-технічних і математич- них наук таких установ було 6, або 8 % від за- гальної кількості оцінених установ Секції. Це Центр математичного моделювання Інститу- ту прикладних проблем механіки і математи- ки ім. Я.С. Підстригача; Міжнародний центр «Інститут прикладної оптики»; Інститут при- кладних проблем фізики і біофізики; Інститут проблем природокористування та екології; Державна установа «Інститут технічних проб- лем магнетизму НАН України»; Навчально- науковий центр «Фізико-хімічне матеріало- знавство». У Секції суспільних і гуманітарних наук припинено 3 установи (9,1 %). Це Відділення керамології Інституту народознавства; Між- народна школа україністики; Центр пам’ятко- знавства, який мав подвійне підпорядкуван- ки НАН України за 2016—2021 рр. https://files.nas. gov.ua/text/Documents/table_verification_1st_r.pdf ня — НАН України та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Серед установ при Президії НАН України припинено 1 установу (7,7 %) — Науково-уч- бовий центр прикладної інформатики. Основним методом, передбаченим Методи- кою НАН України для проведення оцінювання діяльності наукових установ НАН України, є експертна оцінка. З цією метою було залучено 938 експертів, з яких 36,9 % становили пред- ставники позаакадемічних установ (наукових установ, що не входять до складу НАН Укра- їни, тобто закладів вищої освіти, органів дер- жавної влади, міністерств та відомств Украї- ни), 11,8 % — зарубіжні експерти (рис. 1). Зазначимо, що окремі експерти були заді- яні в процедурах оцінювання кількох установ НАН України. Наприклад, у Секції фізико- технічних і математичних наук заступник академіка-секретаря Відділення фізики і астрономії НАН України, заступник директо- ра з наукової роботи Інституту фізики НАН України доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент НАН України Анатолій Михайлович Негрійко входив до складу ко- місій з оцінювання наукової діяльності шести наукових установ Секції: Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова, Інсти- туту фізики конденсованих систем, Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова, Інститу- ту проблем реєстрації інформації, Головної астрономічної обсерваторії та Інституту елек- тронної фізики. У Секції хімічних і біологічних наук екс- пертом з максимальною кількістю залучень Рис. 1. Розподіл експертів, які бра- ли участь у проце- дурі оцінювання ефективності діяльності науко- вих установ НАН України за період 2016—2021 рр., за секціями НАН України ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 11 83 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ до процедури оцінювання став завідувач від- ділу хімії олігомерів і сітчастих полімерів Ін- ституту хімії високомолекулярних сполук НАН України доктор хімічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Валерій Ва- сильович Шевченко. Науковець був членом експертних комісій з оцінювання діяльності п’яти установ Відділення хімії НАН України: Інституту біоколоїдної хімії ім. Ф.Д. Овчарен- ка, Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржев- ського, Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського, Інституту сорбції та про- блем ендоекології, Інституту органічної хімії. У Секції суспільних і гуманітарних наук екс- пертом-лідером стала генеральний директор Національної бібліотеки України ім. В.І. Вер- надського доктор історичних наук, профе- сор, член-кореспондент НАН України Любов Андріївна Дубровіна, яка брала участь у про- цедурі оцінювання п’яти установ: Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського, Львівської національ- ної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника, Інституту енциклопедичних до- сліджень, Видавничого дому «Академперіо- дика» — як голова експертної комісії та Наці- онального центру «Мала академія наук Украї- ни» — як член комісії. Більшість експертів з позаакадемічних уста- нов були науковцями із закладів вищої освіти, які представляли 72 заклади з усіх регіонів України (рис. 2). Методика оцінювання ефективності діяль- ності наукових установ НАН України перед- бачає також участь зарубіжних експертів. За період 2016—2021 рр. у процедурі оцінюван- ня взяли участь 111 науковців з 25 кран світу (рис. 3). Найбільше було дослідників з Польщі (24 особи, або 21,4 % від загальної кількості за- рубіжних експертів). Найбільшу кількість зарубіжних експертів було залучено для оцінювання установ Секції суспільних і гуманітарних наук (16,2 % від за- гальної кількості експертів Секції). У Секції фізико-технічних і математичних наук цей по- казник становив 12,7 %, у Секції хімічних і біо- логічних наук — 6,1 %. Частка жінок-експертів у загальній кіль- кості експертів становила 15,2 %, тобто кожен шостий експерт був жінкою. Жінки-експерти Рис. 2. Експерти із закладів вищої освіти України, які брали участь в оцінюванні ді- яльності наукових установ НАН України у 2016— 2021 рр. університет Національний Національний університет академія» 84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (11) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ найчастіше брали участь в оцінюванні установ Секції суспільних і гуманітарних наук — 63 особи (44,0 % загальної кількості жінок-екс- пертів та 27,5 % кількості експертів, що оціню- вали наукові установи Секції). Для Секції хі- мічних і біологічних наук цей показник стано- вив 50 осіб (35,0 і 21,8 % відповідно). Для Сек- ції фізико-технічних і математичних наук — 30 осіб (21,0 і 6,2 %). Серед зарубіжних експертів було 9 жінок: 4 оцінювали установи Секції фізико-технічних і математичних наук, 4 — установи Секції сус- пільних і гуманітарних наук і одна — установи Секції хімічних і біологічних наук. У 2019—2021 рр. наукові установи НАН України проходили також державну атестацію наукових установ за «Методикою оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукової установи»6 Міністерства освіти і науки України. Важли- во підкреслити, що МОН України використа- ло Методику НАН України для розроблення своєї процедури атестації (оцінювання) більш 6 Про затвердження Порядку проведення державної атестації наукових установ: постанова Кабінету Мі- ністрів України від 19.07.2017 р. № 540. https://zakon. rada.gov.ua/laws/show/540-2017-%D0%BF широкого кола наукових установ. Водночас Методика МОН України є більш спрощеною і на відміну від Методики НАН України дає лише узагальнену кількісну характеристи- ку «рівня установи». Основною відмінністю методик є методи оцінювання, покладені в їх основу. У Методиці МОН України використа- но наукометричний метод — розрахунок оцін- ки на основі агрегування всіх показників у єди- ний комплексний індикатор. У методиці НАН України головним при оцінюванні є експертне судження на основі аналізу якісних характе- ристик з урахуванням кількісних показників. Основні розбіжності між методиками НАН України та МОН України детально розглянуто у статті авторів, опублікованій у журналі «Ста- тистика України» [2]. За результатами державної атестації МОН України з 161 наукової установи НАН Украї- ни, які пройшли також процедуру оцінюван- ня за Методикою НАН України, до І кваліфі- каційної групи було віднесено 103 установи (64,0 %), до ІІ групи — 56 установ (34,8 %), до ІІІ групи — 2 установи (1,2 %)7. 7 Розраховано відповідно до зведених таблиць резуль- татів державної атестації наукових установ МОН України згідно з «Висновками про результати дер- Рис. 3. Зарубіжні експерти, які брали участь в оціню- ванні діяльності наукових установ НАН України у 2016—2021 рр. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 11 85 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Варто наголосити, що безпосереднє порів- няння результатів оцінювання, отриманих за двома різними методиками (НАН України та МОН України), не є коректним. По-перше, оцінювання і державна атестація багатьох установ відбувалися в різні роки, а по-друге, методики НАН України і МОН України охоп- люють різні періоди — п’ять і три роки відпо- відно [2]. Втім, якщо розглядати підсумки для загальної кількості оцінених установ, тобто для 161 наукової установи НАН України, які пройшли і оцінювання, і державну атестацію, можна констатувати подібність результатів у 75,3 % випадків. Найбільша подібність результатів оціню- вання і державної атестації спостерігалася для наукових установ при Президії НАН України та установ Секції суспільних і гуманітарних жавної атестації наукових установ за результатами засідань експертних комісій». https://mon.gov.ua/ua/ nauka/nauka/derzhavna-atestaciya-naukovih-ustanov наук. Порівняння результатів для установ Секції фізико-технічних і математичних наук та Секції хімічних і біологічних наук показа- ло певні розбіжності, пов’язані з тим, що за результатами атестації за Методикою МОН України значно меншу кількість установ було віднесено до І кваліфікаційної групи (відпо- відає категорії «А» Методики НАН України) (табл. 2). Результати проведеного оцінювання свід- чать про те, що НАН України спромоглася зберегти значну частину наукового потенціалу і має можливості для подальшого ефективно- го розвитку. Разом з тим, під час проведення оцінювання виявилися й серйозні проблеми, точніше їх вдалося показати більш рельєфно. Вони стосуються багатьох аспектів діяльності наукових установ. Крім недостатнього рівня фінансування, є проблеми, пов’язані із забез- печенням матеріалами та сучасним обладнан- ням, стрімким старінням кадрів, низьким рів- Таблиця 2. Порівняння результатів оцінювання та державної атестації наукових установ НАН України, що пройшли процедури і за Методикою НАН України, і за Методикою МОН України (за секціями НАН України) Методики оцінювання/атестації Кількість установ, які пройшли оцінювання/атестацію Загальна За категоріями/кваліфікаційними групами А/І Б/ІІ В/ІІІ Г/IV Секція фізико-технічних і математичних наук Методика НАН України 74 62 (83,8 %) 12 (16,2 %) — — Методика МОН України 74 51 (68,9 %) 23 (31,1 %) — — Секція хімічних і біологічних наук Методика НАН України 42 33 (71,4 %) 6 (14,3 %) 3 (7,3 %) — Методика МОН України 42 26 (60,4 %) 14 (34,9 %) 2 (4,7 %) — Секція суспільних і гуманітарних наук Методика НАН України 33 22 (66,7 %) 11 (33,3 %) — — Методика МОН України 33 23 (69,7 %) 10 (30,3 %) — — Наукові установи при Президії НАН України Методика НАН України 12 4 (33,3 %) 8 (66,7 %) — — Методика МОН України 12 3 (25 %) 9 (75 %) — — НАН України загалом Методика НАН України 161 121 (75,2 %) 37 (23,0 %) 3 (1,8 %) — Методика МОН України 161 103 (64 %) 56 (34,8 %) 2 (1,2 %) — 86 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (11) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ нем омолодження наукових установ, емігра- цією (у різних вікових категоріях), відсутніс- тю зацікавленості з боку бізнесу тощо. Серед позитивних аспектів проведеного оці- нювання діяльності наукових установ НАН України за період 2016—2021 рр. можна на- звати те, що в Україні вперше за часів неза- лежності було впроваджено методику оціню- вання наукових установ, яка ґрунтується на експертному судженні та базових принципах Лейденського маніфесту [3] — об’єктивність, відкритість, прозорість, пріоритетність якіс- ного оцінювання ефективності над кількісним, обґрунтованість аналізу діяльності з ураху- ванням завдань та місії наукової установи, а також перспектив її розвитку, доступ установи до результатів оцінювання та постійне вдоско- налення самої процедури оцінювання. Такий підхід підтримують наукові спільноти та уря- ди розвинених країн, оскільки він відповідає сучасним тенденціям в оцінюванні наукової діяльності, концепції «відкритої науки»8, «Ви- сновкам щодо оцінки досліджень та впрова- дження політики відкритої науки», затвердже- ним Радою з питань конкурентоспроможності ЄС 10 червня 2022 р.9, а також «Проєкту Пла- ну відновлення України» за напрямом «Освіта і наука» станом на 03.08.2022 р.10, в якому як одну з цілей вказано необхідність розбудови системи оцінювання наукової діяльності на основі світового досвіду, враховуючи баланс між кількісними та якісними показниками з визначенням специфіки наукових напрямів та місії наукових установ. Відхід від визначення результатів діяль- ності наукових установ шляхом розрахунку комплексного індикатора дозволив оцінити 8 UNESCO Recommendation on Open Science. https:// en.unesco.org/science-sustainable-future/open- science/recommendation 9 Reaction to the Council Conclusions on Research As- sessment and the Implementation of Open Science Poli- cies. https://doi.org/10.5281/zenodo.7043092 10 Проєкт Плану відновлення України за напрямом «Освіта і наука» (станом на 03.08.2022 р.). https:// m o n . g o v. u a / s t o r a g e / a p p / m e d i a / g r o m a d s k e - obgovorennya/2022/08/19/HO.proyekt.Planu. vidnovl.Osv.i.nauky-19.08.2022.pdf установи та їхні підрозділи з урахуванням уні- кальності й особливостей, відмінностей та спе- цифіки залежно від галузі науки та напрямів досліджень, окреслити перспективи розвитку та місце установи в національному і міжнарод- ному науковому середовищі тощо. Проходження процедури оцінювання, ви- сновки експертних комісій та рекомендації дали установам можливість проаналізувати свої слабкі та сильні сторони, виявити ймо- вірні загрози, сформувати стратегії підвищен- ня ефективності та конкурентоспроможності своєї діяльності [2]. Після завершення оціню- вання в багатьох установах було проведено оптимізацію внутрішньої структури, перегляд та коригування тематики досліджень відповід- но до сучасних трендів розвитку тієї чи іншої галузі науки. Результати оцінювання мали безпосеред- ній вплив і на процеси фінансування наукових установ. Так, у 2018 р. було запроваджено нову бюджетну програму «Підтримка розвитку прі- оритетних напрямів наукових досліджень» (КПКВК 6541230). Ця програма дозволила, зокрема, надавати суттєву адресну підтримку науковим підрозділам, які за результатами оці- нювання отримали найвищу категорію, забез- печити збільшення асигнувань на виконання найважливіших академічних програм і проєк- тів, впровадити нові форми підтримки робіт молодих дослідників. За два роки функціону- вання програми (2018—2019 рр.) адресне бю- джетне фінансування отримали 325 наукових підрозділів, які за результатами оцінювання було віднесено до категорії «А» [4]. У 2020— 2021 рр. обсяг базового фінансування та фі- нансування цільових програм відділень НАН України також розподілявся між установами з урахуванням результатів державної атестації і оцінювання за методикою НАН України [5]. У рамках першого раунду оцінювання на- укових установ НАН України в 2016—2021 рр. за чинною Методикою НАН України було виявлено деякі недоліки в її застосуванні. На основі отриманого досвіду та пропозицій від наукових установ НАН України до Методики було внесено відповідні зміни. За ініціативою ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 11 87 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ учасників оцінювання уточнено деякі її поло- ження, в оновленому варіанті наведено також коментарі, які роз’яснюють окремі позиції. Крім того, було враховано зміни, що відбули- ся у нормативно-законодавчих актах України, формах державного статистичного спостере- ження зі статистики науки Державної служби статистики України, міжнародних методоло- гічних рекомендаціях ОЕСР щодо збирання та представлення даних про наукові досліджен- ня, вимірювання показників науково-техніч- ної та інноваційної діяльності («Керівництво Фраскаті») [6]. У проєкті оновленого варіанту Методики суттєво скорочено перелік інформації, яка обов’язково надається експертам з самого по- чатку процесу оцінювання. Наприклад, якщо інформація розміщена на сайті установи, то достатньо надати електронне посилання, а в разі потреби уточнити певні дані експерти по- дають додатковий запит до установи. За пропозицією президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього зро- блено акцент на оцінюванні окремих підрозді- лів установ. Для цього зміст анкети підрозділу було гармонізовано зі змістом анкети установи та введено уніфіковані позиції в таблицях для збирання інформації. Такі доповнення відпові- дають останнім сучасним тенденціям оцінюван- ня наукових установ у країнах Європейського Союзу. Наявність інформації щодо діяльності підрозділу дозволяє, відповідно до критеріїв, зазначених у Методиці НАН України, оціни- ти результати наукової діяльності підрозділу, організацію роботи в ньому, лідерські якості керівника, фаховий рівень кадрового складу на- уковців та їх внески в загальну роботу підроз- ділу та установи в цілому. Зроблені висновки є основою для розроблення рекомендацій екс- пертів та пропозицій щодо змін у роботі підроз- ділу та установи в цілому з метою підвищення ефективності і поліпшення результатів науко- вої діяльності. Такий «погляд збоку» відкриває нові можливості для внутрішньої реорганізації підрозділів, ротації дослідників тощо. При внесенні змін і доповнень до Методи- ки НАН України Офіс оцінювання діяльнос- ті наукових установ НАН України намагався знайти рішення проблем, які виникали під час проведення першого раунду оцінювання у 2016—2021 рр., максимально врахувати всі висловлені зауваження, а також пропозиції членів комісій усіх рівнів (експертних комі- сій, постійних комісій за науковими напря- мами при секціях НАН України та постійної комісії НАН України), установ, відділень та секцій НАН України. Внесені зміни проходи- ли поступову апробацію, щороку їх корегува- ли. Щоправда, коментарі та роз’яснення дещо збільшили обсяг тексту Методики НАН Укра- їни, але, сподіваємося, вони будуть корисними і сприятимуть підвищенню ефективності її за- стосування. Процес оцінювання виявив також і певні не- доліки в його організації. Пов’язані вони насам- перед з не завжди вдалим підбором експертів та їх небажанням у багатьох випадках об’єктивно оцінювати різні аспекти діяльності наукових установ. Причини такого ставлення досить зро- зумілі — найчастіше вони ґрунтуються на по- боюванні «завдати шкоди» колегам у нинішніх складних економічних умовах. Знайти контрар- гументи проти такої позиції нелегко, але необ- хідно, адже основна мета оцінювання полягає не в «покаранні», а в пошуку шляхів підвищен- ня ефективності наукової діяльності. Для виправлення ситуації зараз створюєть- ся спеціалізована база даних експертів з висо- кою репутацією, що дасть змогу співробітни- кам Офісу оцінювання самим призначати екс- пертів. Регулярно проводяться семінари для учасників процесу оцінювання, підготовлено роз’яснення для експертів та членів постійних комісій з оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України за наукови- ми напрямами при cекціях НАН України та Постійної комісії НАН України з оцінювання ефективності діяльності наукових установ. Крім того, дедалі більша увага приділяти- меться залученню закордонних експертів, не- заангажованість яких може мати позитивний вплив на результати оцінювання. У Концепції розвитку Національної ака- демії наук України на 2021—2025 роки за- 88 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2022. (11) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ плановано проведення подальшої оптимізації мережі наукових установ НАН України та їх внутрішньої структури з урахуванням резуль- татів оцінювання ефективності діяльності [7]. Для реалізації цих заходів для НАН України як флагмана української науки наразі особли- во актуальним стає питання щодо створення єдиної інформаційної системи даних про на- уковий потенціал та результати діяльності установ НАН України. Наявність такої систе- ми дасть можливість здійснювати щорічний моніторинг основних характеристик діяль- ності кожної наукової установи та Академії в цілому, допоможе уникати дублювання тема- тики досліджень та публікацій, поліпшити на- укову комунікацію як на національному, так і на міжнародному рінях. Крім того, дані що- річного моніторингу можна використовувати для розподілу фінансування за результатами діяльності установ за попередній рік [2]. По- єднання моніторингу та п’ятирічного оціню- вання результатів діяльності наукових установ успішно використовують у країнах ЄС та ін- ших розвинених країнах світу [8]. Такий підхід дозволяє в оперативному режимі контролюва- ти використання бюджетних коштів. Впровадження інформаційної системи щорічного моніторингу дозволить генеру- вати необхідну інформацію для проведення п’ятирічного оцінювання, що скоротить для наукових установ терміни підготовки звітних матеріалів і надасть вітчизняним та іноземним експертам оперативний доступ до звітної ін- формації про їхню діяльність [2]. Можна рекомендувати установам НАН України подавати на сайтах більше інформації про результати своєї наукової діяльності. Так, розміщення коротких анотацій про результа- ти виконання науково-дослідних робіт (укра- їнською й англійською мовами) та публікації співробітників дозволить краще інформувати вітчизняне та світове наукове співтовариство, а також суспільство в цілому, про наукові до- сягнення установ, що відповідає концепції від- критої науки та сприятиме залученню партне- рів для співпраці. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. The best decisions are made on the basis of common sense and positive experience (interview with the Academician of NAS of Ukraine A.G. Zagorodny). Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2016. (3): 3—12 (in Ukrainian). http://www.visnyk- nanu.org.ua/uk/archive/2016_3 [Найкращі рішення приймаються на засадах здорового глузду і позитивного досвіду (інтерв’ю з академіком НАН України А.Г. Загороднім). Вісник НАН України. 2016. № 3. С. 3—11.] 2. Zhukovych I.A., Yegorov I.Yu. Evolution of Methodological Approaches to Evaluating the Efficiency of the Ac- tivities of Research Organizations in Ukraine. Statistics of Ukraine. 2021. (2): 4—15. http://doi.org/10.31767/ su.2(93)2021.02.01 [Жукович І.А., Єгоров І.Ю. Еволюція методичних підходів до оцінювання ефективності діяльності науково- дослідних установ в Україні. Статистика України. 2021. № 2. С. 4—15.] 3. Hicks D., Wouters P., Waltman L., de Rijcke S., Rafols I. Bibliometrics: The Leiden Manifesto for research metrics. Nature. 2015. 520(7548): 429—431. https://doi.org/10.1038/520429a 4. Report of the Chief Scientific Secretary of the National Academy of Sciences of Ukraine, academician of the NAS of Ukraine V.L. Bohdanov on the activities of the Presidium and Bureau of the Presidium of the National Acad- emy of Sciences of Ukraine in 2015—2019 (in Ukrainian). https://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View. aspx?MessageID=6379 [Звіт головного вченого секретаря НАН України академіка НАН України В.Л. Богданова про діяльність Президії та Бюро Президії НАН України у 2015—2019 роках.] 5. Zvit pro diialnist Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy u 2021 rotsi (Report on the activities of the National Academy of Sciences of Ukraine in 2021). Kyiv: Akademperiodyka, 2022. (in Ukrainian). https://files.nas.gov.ua/PublicMessages/ Documents/0/2022/05/220511122532964-4480.pdf [Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2021 році. Київ: Академперіодика, 2022.] ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2022, № 11 89 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ 6. Frascati Manual 2015: Guidelines for Collecting and Reporting Data on Research and Experimental Development (OECD, 2015). https://www.oecd-ilibrary.org/science-and-technology/frascati-manual-2015_9789264239012-en 7. Bohdanov V.L., Kubalskyi O.N. About the concept of development of the National Academy of Sciences of Ukraine for 2021—2025. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2021. (12): 38—45 (in Ukrainian). http://visnyk-nanu.org.ua/ojs/index. php/v/article/view/190 [Богданов В.Л., Кубальський О.Н. Про концепцію розвитку Національної академії наук України на 2021—2025 роки. Вісник НАН України. 2021. № 12. С. 38—45.] 8. Yegorov I.Yu., Zhukovych I.A. Performance evaluation in research organizations: evolution of methodologies. Science and Science of Science. 2022. (3): 36—50. https://doi.org/10.15407/sofs2022.03.036 [Єгоров І.Ю., Жукович І.А. Розвиток підходів до оцінювання результатів діяльності науково-дослідних установ. Наука та наукознавство. 2022. № 3. С. 36—50.] Igor Yu. Yegorov State Institution “Center for Evaluation of Activity of Research Institutions and Scientific Support of Regional Development of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine”, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3829-6383 Іnna A. Zhukovych State Institution “Center for Evaluation of Activity of Research Institutions and Scientific Support of Regional Development of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine”, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5027-5991 Lada V. Stupina State Institution “Center for Evaluation of Activity of Research Institutions and Scientific Support of Regional Development of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine”, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-5082-0862 Viktor V. Artiushenko State Institution “Center for Evaluation of Activity of Research Institutions and Scientific Support of Regional Development of Ukraine of the National Academy of Sciences of Ukraine”, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0003-3454-9264 ANALYSIS OF THE RESULTS OF EVALUATION OF THE EFFICIENCY OF SCIENTIFIC INSTITUTIONS OF THE NAS OF UKRAINE IN THE FIRST ROUND OF EVALUATION FOR THE PERIOD 2016—2022 The issues of reforming the scientific system of Ukraine, in particular, the National Academy of Sciences of Ukraine (NASU), as the flagship of Ukrainian science, become especially relevant now in the context of Eurointegration. The New Methodology for evaluating the effectiveness of research organizations is an important component of the reform of the NASU in order to implement the measures, prescribed by the Concept of Development of the National Academy of Sciences of Ukraine for 2014–2023. The article considers the results of the first round of evaluation, which took place in 2016–2021 (according to the distribution by the sections and the departments of the NASU). The composition of the expert commissions involved in the evaluation procedure is analyzed. Comparison of the results of the evaluation of re- search organizations of the NАSU with the results of the state certification by the Ministry of Education and Science of Ukraine was carried out. Some problems and difficulties that arose during the evaluation process, as well as the most important issues that need to be solved, are identified. It is noted that changes and amendments (mostly in the form of comments and clarifications) were made to the draft of the new edition of NASU’s Methodology for evaluating. They took into account the comments and suggestions on the part of organizations, departments and sections of the NASU, as well as from the members of commissions of all levels, which were involved in the evaluation procedure. In order to imple- ment the measures, aimed at further reform of the NASU, it is proposed to introduce a system of annual monitoring of the main indicators of the state and effectiveness of the activities of research organizations as a supplement to the five-yearly evaluation of the results of activity. It will provide an opportunity to monitor distribution and utilization of the budget funds in an expeditious mode, based on the results of the organizations’ activities for the previous year. Such monitoring will open the way for revision of fund distribution for the next year. Keywords: research organization, methodology for evaluating the performance of research organization, evaluation cri- teria, peer review, state certification, research funding.

Аналіз результатів оцінювання ефективності діяльності наукових установ НАН України в першому раунді оцінювання за період 2016—2022 рр.

Institution

Ähnliche Einträge