Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2023 р.)
На засіданні Президії НАН України 12 липня 2023 р. року розглядалися такі питання: збереження і розвиток державності України в умовах війни та миру (доповідач — академік НАН України С.І. Пирожков); Україна в епіцентрі цивілізаційного зіткнення: євразійський/рашистський виклик (доповідач — чле...
Збережено в:
| Дата: | 2023 |
|---|---|
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2023
|
| Назва видання: | Вісник НАН України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201583 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2023 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 10. — С. 16-21. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-201583 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2015832025-02-09T20:40:49Z Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2023 р.) From the Conferenc Hall of the Presidium of the NAS of Ukraine (August 23, 2023) Офіційний розділ На засіданні Президії НАН України 12 липня 2023 р. року розглядалися такі питання: збереження і розвиток державності України в умовах війни та миру (доповідач — академік НАН України С.І. Пирожков); Україна в епіцентрі цивілізаційного зіткнення: євразійський/рашистський виклик (доповідач — член- кореспондент НАН України Л.Д. Якубова). 2023 Article Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2023 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 10. — С. 16-21. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201583 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Офіційний розділ Офіційний розділ |
| spellingShingle |
Офіційний розділ Офіційний розділ Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2023 р.) Вісник НАН України |
| description |
На засіданні Президії НАН України 12 липня 2023 р. року розглядалися такі питання: збереження і розвиток
державності України
в умовах війни та миру
(доповідач — академік
НАН України С.І. Пирожков); Україна в епіцентрі
цивілізаційного зіткнення:
євразійський/рашистський
виклик (доповідач — член-
кореспондент НАН України
Л.Д. Якубова). |
| format |
Article |
| title |
Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2023 р.) |
| title_short |
Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2023 р.) |
| title_full |
Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2023 р.) |
| title_fullStr |
Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2023 р.) |
| title_full_unstemmed |
Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2023 р.) |
| title_sort |
із зали засідань президії нан україни (23 серпня 2023 р.) |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| publishDate |
2023 |
| topic_facet |
Офіційний розділ |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/201583 |
| citation_txt |
Із зали засідань Президії НАН України (23 серпня 2023 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2023. — № 10. — С. 16-21. — укр. |
| series |
Вісник НАН України |
| first_indexed |
2025-07-17T08:49:34Z |
| last_indexed |
2025-09-17T03:48:43Z |
| _version_ |
1844043722327588864 |
| fulltext |
16 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (10)
ОФІЦІЙНИЙОФІЦІЙНИЙ
РОЗДІЛРОЗДІЛ
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ
ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
23 серпня 2023 року
Засідання Президії НАН України 23 серпня 2023 р. відбуло-
ся під головуванням президента НАН України академіка НАН
України А.Г. Загороднього і було приурочене до Дня Держав-
ного Прапора України та Дня Незалежності України.
На початку засідання відбулася церемонія підписання Уго-
ди про співробітництво між Національною академією наук
України та Київським національним університетом імені Та-
раса Шевченка. Документ підписали президент НАН України
академік НАН України Анатолій Глібович Загородній і ректор
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Володимир Анатолійович Бугров. У своїх коротких виступах
вони зазначили, що оновлена Угода має на меті консолідацію
зусиль наукових колективів установ Академії та Університету,
спрямованих на розвиток освіти і науки в Україні, сприяння
якнайповнішому використанню їх інтелектуального потенціа-
лу. Договір передбачає співпрацю за такими напрямами:
• створення умов для збереження, розвитку і використання
науково-технічного та інноваційного потенціалу України;
• проведення досліджень з наукових проблем природничих,
гуманітарних, суспільних і технічних наук, які становлять вза-
ємний інтерес;
• підготовка фахівців, насамперед за новітніми напряма-
ми науки і техніки, для наукових установ та організацій НАН
України із залученням, зокрема, Відділення цільової підготов-
ки КНУ імені Тараса Шевченка при НАН України;
• сприяння у підготовці та атестації наукових кадрів, зокре-
ма через аспірантуру і докторантуру, стажування, залучення
науковців обох сторін до роботи у спеціалізованих вчених ра-
дах із захисту дисертацій;
• підготовка кадрів у сфері інноваційної діяльності, спри-
яння провадженню інноваційної діяльності, підтримка інно-
• Збереження і розвиток
державності України
в умовах війни та миру
(доповідач — академік
НАН України С.І. Пирожков)
• Україна в епіцентрі
цивілізаційного зіткнення:
євразійський/рашистський
виклик (доповідач — член-
кореспондент НАН України
Л.Д. Якубова)
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 10 17
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
ваційних програм і проєктів, інформаційне
забезпечення суб’єктів інноваційної діяль-
ності;
• сприяння діяльності інноваційної інфра-
структури, науково-навчальних центрів, на-
укових парків, центрів колективного корис-
тування обладнанням, інших інституцій, що
надають послуги із забезпечення інноваційної
діяльності;
• надання доступу до наукового обладнання
центрів колективного користування науковим
обладнанням для проведення як спільних, так
і власних досліджень;
• проведення експертизи науково-дослід-
них робіт, науково-технічної продукції, рецен-
зування наукових статей, монографій;
• організація і проведення спільних науко-
вих конференцій, симпозіумів, семінарів, ви-
ставок, нарад тощо;
• підготовка і видавання підручників, на-
вчальних посібників, наукових монографій;
• забезпечення науковців науковою і науко-
во-технічною інформацією;
• сприяння діяльності благодійних фондів
та інших організацій, яка спрямована на під-
тримку науки та освіти;
• поширення результатів наукових дослі-
джень серед міжнародної наукової спільноти;
• розширення взаємодії у галузі розвитку
спільних електронних бібліотечно-інформа-
ційних ресурсів та забезпечення відкритого
доступу до інформації.
Потім до слова було запрошено радника
ректора Київського національного універси-
тету імені Тараса Шевченка, голову Вченої
ради Київського національного університету
імені Тараса Шевченка академіка НАН Укра-
їни Леоніда Васильовича Губерського, який
підкреслив, що співпраця в різних галузях на-
уки, освіти, інноваційної діяльності має велике
значення для вирішення актуальних завдань
соціально-економічного розвитку України, і в
цьому аспекті розширення контактів між спів-
робітниками Академії і Університету сприя-
тиме повнішому використанню і відтворенню
інтелектуального та культурного потенціалу
народу України.
* * *
Члени Президії НАН України заслухали до-
повідь віцепрезидента НАН України академіка
НАН України Сергія Івановича Пирожкова
на тему «Збереження і розвиток державності
України в умовах війни та миру» (стенограму
див. на с. 22).
Ухвалення Верховною Радою УРСР Де-
кларації про державний суверенітет України
(16 липня 1990 р.) та Акта проголошення не-
залежності України (24 серпня 1991 р.) стало
кульмінацією багатовікової історії державот-
ворення України.
Історія України — це фактично історія наці-
онально-визвольної боротьби українського на-
роду за свою державу. Ця боротьба була спря-
мована на визволення українського народу
з-під іноземного панування та здобуття націо-
нальної державної незалежності. Українці, як
і інші європейські народи, формувалися воле-
любними і завжди прагнули мати свою держа-
ву, а в часи її відсутності піднімалися на бороть-
бу за її відродження. Це зумовило становлення
та розвиток у народу України ідентичності,
орієнтованої на цінності свободи, гідності та
персональної самореалізації, які глибинно ре-
зонують із цінностями Західного світу.
Процес самоствердження української нації,
її державності виявився надзвичайно довго-
тривалим, неймовірно складним і вкрай супе-
Підписання Угоди про співробітництво між Націо-
нальною академією наук України та Київським націо-
нальним університетом імені Тараса Шевченка
18 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (10)
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
реч ливим, а останнім часом — ще й трагічно-
кривавим, оскільки нація змушена доводити
своє право на існування, захищати незалежну
суверенну державність у збройному спротиві
армії сусідньої Російської Федерації.
Повномасштабна збройна агресія РФ, від-
верто антиукраїнська риторика і заперечен-
ня права України бути суверенною державою
стали реальною загрозою українській держав-
ності та актуалізували проблеми її збереження
не лише під час війни, а й після її завершення.
Агресія Росії спричинила також суттєві зміни
в міжнародних відносинах і активізувала про-
цес формування нового світового порядку. У
цих умовах Україні важливо визначити свою
позицію в складному процесі геополітичних
трансформацій, а також власну стратегію до-
сягнення миру.
Проблематику формування та розвитку
української державності в історичному контек-
сті та на сучасному етапі ґрунтовно висвітле-
но у публікаціях науковців Секції суспільних
і гуманітарних наук НАН України, зокрема у
підготовлених авторськими колективами під
керівництвом академіка НАН України С.І. Пи-
рожкова національних доповідях НАН Украї-
ни «Україна як цивілізаційний суб’єкт історії
та сучасності», «Національна стійкість Украї-
ни: стратегія відповіді на виклики та виперед-
ження гібридних загроз», «Євроатлантичний
вектор України», «Україна: шлях до консолі-
дації суспільства», монографії «Цивілізаційна
суб’єктність України: від потенцій до нового
світогляду і буття людини» (С.І. Пирожков,
Н.В. Хамітов).
Інститут історії України НАН України ви-
дав праці «Українське століття (1921—2021):
витоки, уроки, перспективи державотворен-
ня» (Т.С. Водотика, В.В. Головко, С.В. Куль-
чицький, Л.Д. Якубова), «За Ідентичність і
Незалежність. Війна Росії проти України: іс-
торичні передумови, геополітичні паралелі»
(В.А. Смолій, Г.В. Боряк, О.В. Ясь), «Випробо-
вуючи долю, гартуючи волю. Україна й україн-
ці в ХХ — на початку ХХІ ст.» (В.М. Данилен-
ко, Л.Д. Якубова, В.В. Головко та ін.), «Росій-
сько-українська війна та міжнародне співтова-
риство» (С.В. Віднянський, А.Ю. Мартинов).
В Інституті політичних і етнонаціональ-
них досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН Укра-
їни побачили світ видання «Цивілізаційна
ідентичність українства: історія і сучасність»
(О.О. Рафальський, Я.С. Калакура, О.Я. Ка-
лакура, М.Ф. Юрій), «Політичний процес у
незалежній Україні: підсумки і проблеми»
(О.М. Майборода, О.О. Рафальський, Г.І. Зе-
ленько та ін.), «Ієрархія цінностей населення
Сходу та Півдня України: етнополітичний ас-
пект в умовах російської агресії» (В.А. Война-
лович. В.Є. Єленський, В.О. Котигоренко та
ін.), «Зміни політичних режимів і перспективи
зміцнення демократії в Україні» (Г.І. Зеленько,
О.М. Майборода, М.С. Кармазіна та ін.).
В Інституті держави і права імені В.М. Ко-
рецького НАН України опубліковано праці
«Наукові засади державотворення і право-
творення: історія. сучасність і перспективи»
(за заг. ред. Ю.С. Шемшученка), «Сучасний
унітаризм: доктрина і практика» (Ю.С. Шем-
шученко, О.В. Скрипнюк, О.В. Батанов та
ін.), «Правова доктрина і державність: век-
тор взаємозв’язку» (за заг. ред. Н.М. Оніщен-
ко). «Стратегія політико-правового розвитку
України до 2030 року» (І.О. Кресіна, В.П. Гор-
батенко, В.А. Явір та ін.).
У Державній установі «Інститут всесвітньої
історії НАН України» видано праці «Україна —
Росія: на рубежі геополітичного розлому»,
Виступ академіка НАН України Сергія Івановича Пи-
рожкова
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 10 19
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
«Наративи історичної пам’яті в політичному
транзиті України та Росії», «Россия: беспутье
агрессора» (В.М.Ткаченко).
Водночас в умовах триваючої збройної агре-
сії РФ проти України та невизначеності пер-
спектив повоєнного розвитку нашої країни
необхідно активізувати здійснення система-
тичних досліджень української державності та
наслідків воєнних дій для України і світу.
В обговоренні доповіді взяли участь ака-
демік-секретар Відділення літератури, мови
та мистецтвознавства НАН України академік
НАН України Г.А. Скрипник; академік НАН
України Ю.С. Шемшученко; академік-секре-
тар Відділення фізики і астрономії НАН Укра-
їни академік НАН України В.М. Локтєв.
* * *
Далі члени Президії НАН України заслу-
хали доповідь завідувача відділу історії Укра-
їни 20-х — 30-х років ХХ ст. Інституту історії
України НАН України члена-кореспондента
НАН України Лариси Дмитрівни Якубової на
тему «Україна в епіцентрі цивілізаційного зі-
ткнення: євразійський/рашистський виклик»
(докладніше див. на с. 30).
Повномасштабна війна РФ проти України
кардинально змінила уявлення про рівень за-
гроз існуванню як української державності та
української нації, так і сучасної європейської
цивілізації загалом. Дослідження феномену
рашизму, його наукова атрибуція, оновлення
методології дослідження тоталітаризму ста-
ють потужним викликом для науковців. У
заяві Верховної Ради України від 02.05.2023
«Про визначення існуючого в російській фе-
дерації політичного режиму як рашизму і за-
судження його ідеологічних засад і суспільних
практик як тоталітарних та людоненависниць-
ких» рашизм визначено як новий різновид то-
талітарної ідеології та практики, що лежить в
основі режиму, який сформувався в Російській
Федерації під керівництвом презид ента В. Пу-
тіна. Цей режим ґрунтується на традиціях ро-
сійського шовінізму й і мперіалізму, практиках
комуністичного режиму СРСР та націонал-со-
ціалізму (нацизму).
Характерними ознаками раш изму є такі:
• системні порушення прав та основопо-
ложних свобод людини;
• культ сили та мілітаризм;
• культ особи на вер хівці вертикалі влади та
сакралізація інститутів держави;
• самозвеличення Росії та росіян за рахунок
насильницького пригнічення та заперечення
існування інших народів;
• застосування практики поширення серед
інших народів російської мови та кул ьтури, ро-
сійської православної церкви, медіа, політич-
них та громадських інституцій, пропагування
ідей «русского мира»;
• систематичне поруше ння загальновиз-
наних принципів і норм міжнародного права,
зокрема поваги до суверенітету інших держав,
їхньої тер иторіальної цілісності та міжнародно
визнаних кордонів, недотримання принципу
незастосування сили чи погрози силою;
• створення незаконних збройних форму-
вань та сепаратистських рухів на територіях
інших суверенних держав, підтримка терор ис-
тичних організацій;
• використання заборонених методів ве ден-
ня війни та системне вчинення воєнних злочи-
нів і злочинів проти людяності;
• сист ематичне здійснення масових вбивств,
страт, катувань, депортацій, створення штуч-
них умов для виникнення голоду, інших видів
масового фізичного терору, геноциду, переслі-
Виступ члена-кореспондента НАН України Лариси
Дмитрівни Якубової
20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2023. (10)
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
дування з етнічних, національних, релігійних,
політичних та інших мотивів;
• регулярний економічний та енергетичний
шантаж інших держав;
• постійні погрози щодо застосування ядер-
ної зброї та створення техногенних катастроф.
Спроба введення терміна «рашизм» у гло-
бальний геополітичний простір є своєчасною
і стратегічно правильною, оскільки сьогодні
світ ще не повною мірою готовий сприйняти
рашизм як глобальну загрозу. З огляду на це
надважливими завданнями вітчизняної гума-
нітаристики є такі:
• забезпечення методологічного підґрун-
тя розвитку світових тоталітарних студій та
оновлення їхнього інструментарію;
• представлення українського погляду на
рашизм і його місце в світовому дискурсі;
• здійснення наукового супроводу держав-
ної політики, спрямованої на протистояння
рашистській агресії.
Повільність входження концепту рашизму
в політичну риторику і науковий дискурс в
Україні та світі зумовлена усталеними стерео-
типами, підкріпленими проросійським лобі.
Мета українських гуманітаріїв полягає в роз-
витку студій, які допоможуть подолати цей
спротив і відстоювати інтереси України як
жертви цієї неспровокованої війни.
З наукового погляду рашизм — історично
новий феномен. Його можна кваліфікувати
як відкладений, мутантний фашистський / на-
цистський синдром, що сформувався на росій-
ському етнополітичному ґрунті.
Фашизм, нацизм, комунобільшовизм, ра-
шизм належать до однієї родової групи — вони
є історичними різновидами тоталітаризму, які
сформувалися на основі певних етнокультур-
них феноменів. У широкому сенсі тоталіта-
ризм — це атавістична перверсія демократії,
рецидив здичавіння на тлі формування демо-
кратії в сучасному її розумінні. Це відрізняє
його від диктатури й авторитарних режимів.
Тоталітарна система характеризується зни-
щенням, розщепленням, деформацією дер-
жавних і соціальних інститутів та інституцій,
зростанням ролі державної машини, створен-
ням нової форми відносин влади і населення.
Її ефективність ґрунтується не на культурних і
правових практиках, а на терорі.
Переважна більшість дослідників ХХ ст.
описували тоталітаризм як сторінку історії,
яку людство вже остаточно перегорнуло. На
жаль, це була ілюзія, і події останнього часу пе-
реконливо це засвідчили. Є і залишатимуться
певні геополітичні гравці, які намагатимуться
підвищити свої ставки, взявши на озброєння
право- та лівототалітарні практики і адапту-
вавши їх до сучасних реалій для того, щоб пе-
рекроїти результати попередніх світових воєн.
Саме це й робить путінська Росія, генерую-
чи якісно нові загрози ментальному здоров’ю
світу, який зараз перебуває у стадії активної
трансформації, спричиненої глобалізацією,
інформаційною революцією, пандемією, що
веде до політичної радикалізації, вибухового
зростання популізму та правого радикалізму.
При цьому рашизм є найбільш деструктивним
фактором, оскільки унеможливлює пошук
конструктивних виходів, руйнуючи систему
ментальних координат через навмисне розми-
вання розуміння категорій добра і зла, правди
і брехні, закону і злочину, гуманізму і людоне-
нависництва.
Розробляючи свої тактики і стратегії, су-
часні геополітичні актори мають враховувати,
що рашистська Росія — це абсолютно інакша
структура політії, ніж країни вільного світу.
Взаємодія ліберально-демократичного світу
і тоталітарної системи в договірному полі, на
засадах співробітництва і добросусідства не-
можлива. На етапі автономізації тоталітарної
системи потрібно виробити стратегію її стри-
мування і виснаження та системні заходи з мі-
німізації ризиків і загроз, які вона генерує.
Водночас рашистський виклик є лише вер-
хівкою тектонічних процесів, що розгорта-
ються нині у глобалізованому світі. Заявка на
переформатування світу на засадах неотота-
літаризму вже проголошена. Деякі глобальні
актори й досі вважають російсько-українську
війну наслідком давнього регіонального кон-
флікту. Проте її основною причиною є запіз-
нілий демонтаж російського колоніалізму та
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2023, № 10 21
ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ
його ментального спадку. Несуголосність пояс-
нюється тим, що для умовного Заходу сутніс-
ний демонтаж колоніалізму — вже пройдений
етап, а для України і Росії — питання порядку
денного. Розлам між Україною і Росією поси-
лювався різними напрямами соціально-еконо-
мічної модернізації. В РФ традиційно модерні-
зувався репресивний апарат і частково еконо-
міка, а в Україні — суспільні відносини та нація.
Зрештою російський і український політичні
проєкти стали принципово відмінними, що й
сприймається Кремлем як онтологічна загроза.
Усвідомлюючи масштаб викликів, співро-
бітники Інституту історії України НАН Укра-
їни успішно виконали науковий проєкт «Ро-
сійсько-українська війна 2014—2022 років», у
рамках якого 19—20 травня 2022 р. проведе-
но науковий захід «Війна Росії проти Украї-
ни 2014—2022 рр.: історична ретроспектива і
спроби наукової рефлексії» та опубліковано
видання «Перелом: війна Росії проти Украї-
ни у часових пластах і просторах минувшини.
Діалоги з істориками» (за ред. В.А. Смолія,
у 3 кн.). Триває робота над проєктом «Циві-
лізаційні виміри російсько-української війни:
суспільство України в історичній ретроспек-
тиві і викликах євроінтеграції». Науковці Ін-
ституту опублікували праці: «Рашистський
виклик: звір з безодні» (Л. Якубова), «Україна.
Нариси історії» (колектив авторів), «Україна
крізь віки» у 15 т., «Територіальна ідентич-
ність українського пограниччя: історичні ви-
токи та геополітичні впливи» (Я. Верменич),
«Український проєкт. Цивілізаційні фронти-
ри та соціокультурні екстреми ХХ — початку
ХХІ століть» (С. Віднянський, О. Лисенко,
А. Мартинов), «Русский мир» в Україні: на
краю прірви» (Л. Якубова) та ін. Розширено
коло профільних довідкових видань, серед
яких: «Україна: хронологія розвитку», «Звід
пам’яток історії та культури України», безпре-
цедентним за масштабністю є проєкт «Реабілі-
товані історією».
В Інституті політичних і етнонаціональних
досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України ви-
дано праці: «Інтерпретації російсько-україн-
ського конфлікту в західних наукових і екс-
пертно-аналітичних працях» (за ред. В. Кули-
ка), «Зміна цивілізаційної парадигми розвитку
України: теоретико-методологічний аналіз»
(колектив авторів), «Етнополітичні чинники
консолідації сучасного українського суспіль-
ства» (за ред. О. Рафальського) та ін.
Науковці Інституту українознавства ім. І. Кри-
п’якевича НАН України видали монографії:
«Польсько-українське пограниччя: етнополі-
тичні, мовні та релігійні критерії самоіденти-
фікації населення» (відп. ред. І. Патер), «Угор-
сько-українське пограниччя: етнополітичні,
мовні та релігійні критерії самоідентифікації
населення» (відп. ред. І. Патер), «Білорусько-
українське пограниччя: етнополітичні, мовні
та релігійні критерії самоідентифікації насе-
лення» (відп. ред. І. Патер) та ін.
У Державній установі «Інститут всесвітньої
історії НАН України» опубліковано моногра-
фії: «Проблема історичної пам’яті у всесвіт-
ньо-історичному дискурсі (1945—2015 рр.)»
(за ред. А. Кудряченка), «Інтеграційні виміри
трансформації пострадянського простору»
(за ред. А. Бульвінського), «Війни історичної
пам’яті: «never more» чи «если надо — повто-
рим»? (начерки історичної політики Росії)»
(В. Ткаченко, В. Якуба), «Україна — Росія: на
рубежі геополітичного розлому» (В. Ткаченко,
В. Якуба) та ін.
В обговоренні доповіді взяли участь дирек-
тор Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця
НАН України академік НАН України М.С. Ве-
селовський; провідний науковий співробіт-
ник Інституту філософії імені Г.С. Сковоро-
ди НАН України член-кореспондент НАН
України Н.В. Хамітов; академік-секретар Від-
ділення фізики і астрономії НАН України
академік НАН України В.М. Локтєв; дирек-
тор ДУ «Інститут економіко-правових дослі-
джень ім. В.К. Мамутова НАН України» член-
кореспондент НАН України В.А. Устименко.
За матеріалами засідання
підготувала О.О. Мележик
|