Економічна складова Глухівського округу у 20-ті роки XX ст.

У статті аналізується економічний стан Глухівського округу в період реалізації більшовиками нової економічної політики, яка дала можливість розвитку в межах його території приватного капіталу, насамперед у сільському господарстві, переробній та обслуговуючій промисловості. Хоча неп і не передбачав п...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2023
1. Verfasser: Мошик, І.В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2023
Schriftenreihe:Сіверщина в історії України
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/202962
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Економічна складова Глухівського округу у 20-ті роки XX ст. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2023. — Вип. 16. — С. 119. — Бібліогр.: ХХ назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:У статті аналізується економічний стан Глухівського округу в період реалізації більшовиками нової економічної політики, яка дала можливість розвитку в межах його території приватного капіталу, насамперед у сільському господарстві, переробній та обслуговуючій промисловості. Хоча неп і не передбачав політичних свобод, однак зумовив підняття матеріального добробуту у більшості населення. Територія Глухівського округу не містила численних покладів корисних копалин, що стало свідченням відсутності у регіоні потужних державних підприємств важкої індустрії та наявності незначної чисельності пролетаріату серед місцевого населення. В той час у межах Глухівського округу (як у сільській місцевості, так і у містах) найбільше поширення отримала приватна дрібна кустарно-реміснича промисловість деревообробного та ковальського спрямування. Найбільш механізованими були підприємства переробки сільськогосподарської продукції, які посідали третє місце за їх кількістю. Міста вирізнялися розгалуженою мережею обслуговуючих закладів: швейних майстерень, майстерень по виготовленню взуття, кашкетів, перукарень, закладів харчування. Приватний бізнес округу у межах непу – це насамперед сільськогосподарське і дрібне кустарне виробництво, про що і свідчать статистичні дані, наведені у статті.