Специфіка фольклорного перекладу: на матеріалі угорської та слов’янських мов

• Datum: 2023
• 1. Verfasser: Мушкетик, Л.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2023
• Schriftenreihe: Народна творчість та етнологія
• Schlagworte: З історії та теорії науки
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203764
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Специфіка фольклорного перекладу: на матеріалі угорської та слов’янських мов / Л. Мушкетик // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 2. — С. 23–31. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Переклад художніх і фольклорних творів має свою специфіку, охоп­лює поезію і прозу, лірику і драматургію. Сучасні перекладачі користуються порадами та творчим доробком своїх попередників, зосібна Максима Рильського, який наукову та фольклористичну діяльність поєднував з перекладами зі слов’янських та неслов’янських мов, зробив низку цінних зауважень із питань перекладу, його адекватності, передачі національної самобутності творів тощо. Питання перекладу фольклорних творів угорською та українською мовами привертало увагу й інших перекладачів і дослідників, з-поміж них – Е. Грігаші, Ж. Раб, І. Петровцій, які свідчать, що, крім мовної компетенції, ця робота потребує певних екстралінгвістичних знань з етнології, історії, краєзнавства тощо. Вони говорять про дві основні небезпеки таких перекладів: з одного боку, це нівелювання національного колориту твору, перетворення його на власний твір; з другого – текст не повинен звучати чужорідно, а бути природним і легким для читання. Переклад різних жанрів і видів фольклору має свою специфіку. Так, значні труднощі виникають при перекладі слов’янського героїчного епосу угорською мовою, об’ємної форми дум і билин, їх епічності, динамічності тощо. Відтворення колориту народних пісень продемонстровано в статті на прикладі перекладів угорських календарних і любовних пісень українською. Далі авторка подає низку зразків власних перекладів із двомовної збірки «Угорські народні казки рідкісної краси», коментуючи передачу реалій, власних назв, фразеологізмів, мовних формул – ініціальних, медіальних і фінальних. Попри певні сумніви щодо можливості успішного перекладу фольк­лорних творів дуже різними (не близькими) мовами, можна з упевненістю сказати, що це можливо, але цей процес потребує, окрім глибоких лінгвістичних та дискурсивних знань, екстралінгвістичних, а також поетичної майстерності й таланту перекладача.