Австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «Весни народів» до Голокосту: проблема європейської ідентичності

Стаття присвячена проблемі так званої імагології, що стосується формування образу чужинця. Зокрема, у німецькомовному ареалі образ України як східного пограниччя Європи сягає епохи Просвітництва, де взірець становить роман Хрістіана Геллерта (1715–1759) про долю шведських вояків, засланих до Сибіру...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2023
Автор: Юдкін-Ріпун, І.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2023
Назва видання:Народна творчість та етнологія
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203777
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Австрійські та єврейські німецькомовні українофіли від «Весни народів» до Голокосту: проблема європейської ідентичності / І. Юдкін-Ріпун // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 3. — С. 74–77. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Стаття присвячена проблемі так званої імагології, що стосується формування образу чужинця. Зокрема, у німецькомовному ареалі образ України як східного пограниччя Європи сягає епохи Просвітництва, де взірець становить роман Хрістіана Геллерта (1715–1759) про долю шведських вояків, засланих до Сибіру (1747). Одна з прикметних особливостей тут полягає в тому, що до кола героїв уміщено польського єврея як посередника між Європою та сибірським світом. Наступним письменником, що спричинився до творення німецького образу України, став Фрідріх Мартін фон Боденштедт (1819–1892), який зібрав антологію українського фольклору «Поетична Україна» (1845). У межах Австро-Угорської держави знаходимо особливо сприятливі умови для розвитку образів України, що засвідчено в другій половині ХІХ ст. такими постатями, як Леопольд Захер-Мазох (1836–1899) та Карл- Еміль Францоз (1848–1904). Істотною є та обставина, що галицькі українці та євреї розглядаються як представники етнічних груп з такими долями, які належить порівнювати. У ХХ ст. наявні принаймні чотири особистості, які варто згадати. Насамперед це Вільгельм Франц фон Габсбург (з імператорської родини, 1895–1948). Він мандрував потайки карпатськими землями й писав вірші українською мовою під псевдонімом Василь Вишиваний. Ще однією з них була Юліана Шнейдер (1860–1947), яка належала до кола знайомих Івана Франка й увійшла до української літератури з іменем Уляна Кравченко. Йозеф Рот (1894–1939) особливо посприяв просуванню образів України до Європи, постійно описуючи галицьких українців. Саме завдяки його повістям мешканець Європи дістав змогу запізнатися з особливостями українського повсякдення 1920-х років. Іона Грубер (1908–1980) став українським німецькомовним письменником і доклав зусиль до створення німецькомовних перекладів творчості Лесі Українки.