Барокові іконостаси Східного Поділля: основні конструктивні типи

• Дата: 2023
• Автор: Ходак, І.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2023
• Назва видання: Народна творчість та етнологія
• Теми: Розвідки та матеріали
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203821
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Барокові іконостаси Східного Поділля: основні конструктивні типи / І. Ходак // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 4. — С. 52–60. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Східноподільські іконостаси залишаються малознаним явищем, що його донині оминали увагою дослідники сакрального мистецтва, за винятком Олега Сидора. Мета статті – проаналізувати та систематизувати за типами конструкцій барокові іконостаси Східного Поділля (на матеріалі Вінницької області). Аналіз збережених ансамблів і світлин втрачених дав підстави виокремити чотири основні групи архітектонічних конструкцій. Пам’ятки першої з них мали строго горизонтальний уклад ярусів, а центральне вертикальне членування було акцентоване завдяки масштабнішим елементам і насиченішому дерев’яному різьбленню. У другій групі спостерігаємо ступінчасте підвищення мас до центру, починаючи, як правило, з празникового ярусу. Для цього використовували низку прийомів, а саме: заломлення карнизу над дияконськими дверима; розташування над намісним рядом (між дияконськими дверима) додаткового ярусу, здебільшого Неділь П’ятидесятниці, або декоративної різьбленої / мальованої панелі тощо. Для наступного типу характерне дугоподібне розташування образів верхніх ярусів середньої частини, починаючи з празникового ряду. Нарешті до останньої, четвертої, групи зараховуємо іконостаси із заломами, симетричними відносно центральної осі, причому яруси в таких ансамблях могли укладати на одному рівні або ступінчасто. Іконостаси перших трьох типів у плані мали пряму лінію (як варіант – бічні крила було завернено на стіни зрубу), тоді як пам’ятки четвертого типу – ламану (зигзагоподібну) криву. Зважаючи на обмеженість залученого візуального матеріалу, перспективи дослідження пов’язані з виявленням нових джерел (іконостасів, їхніх світлин чи замальовок), опрацювання яких дасть змогу верифікувати зроблені висновки.