Етнографічні обсервації воєнного повсякдення населення Південної України: постекспедиційні рефлексії

• Datum: 2023
• 1. Verfasser: Боса, Л.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2023
• Schriftenreihe: Народна творчість та етнологія
• Schlagworte: Розвідки та матеріали
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203822
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Етнографічні обсервації воєнного повсякдення населення Південної України: постекспедиційні рефлексії / Л. Боса // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 4. — С. 39–51. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

На основі польових матеріалів здійснено спробу проаналізувати стан самосвідомості сучасних мешканців колишнього центру вольностей Війська Запорозького, до якого входили і частини нинішніх Дніпропетровської та Херсонської областей. З антропологічної перспективи простежуються трансформації, що відбуваються в цьому соціокультурному просторі, а також їхній вплив на процеси самоідентифікації. Наведено приклади російського імперського ставлення до культурного ландшафту Південної Наддніпрянщини в різні історичні періоди. Проводяться паралелі зі свідченнями відомого мандрівника та етнографа Олександра Афанасьєва-Чужбинського, який у середині ХІХ ст., досліджуючи край, відзначав негативні тенденції в господарській діяльності нових власників запорозьких земель; подібний руйнівний вплив на природу та культуру в радянський період мала практика спорудження великих дамб на Дніпрі. Усе це породжувало виразний конфлікт між російським імперським та українським світоглядами. Крізь призму свідчень, зібраних авторкою під час експедицій у місця козацького Великого Лугу, де побував О. Афанасьєв-Чужбинський, осмислюються сучасні події російсько-української війни. Наголошується на питанні нового геноциду та екоциду, який принесли окупанти на південь України внаслідок підриву Каховської ГЕС. У дослідженні висвітлено родинні стратегії збереження культурної пам’яті щодо колишнього ландшафту та роль козацтва в сучасних процесах самоідентифікації, через які не лише корінне населення, але й учасники нових хвиль міграції ментально засвоювали запорозьку спадщину. Припускаємо, що мілітарна складова культурного ландшафту Південної Наддніпрянщини за нових умов російсько-української війни здатна опосередковано впливати на україн­ське суспільство. Стверджується необхідність активних заходів щодо охорони культурної спадщини й подальшої комплексної організації наукових досліджень із різних галузей природничих і соціогуманітарних наук задля збереження цінностей регіону та розвитку України загалом.