Національна академія наук України: сучасний стан і наукові обрії майбутнього

• Дата: 2023
• Автор: Скрипник, Г.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2023
• Назва видання: Народна творчість та етнологія
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203825
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Національна академія наук України: сучасний стан і наукові обрії майбутнього / Г. Скрипник // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 4. — С. 7–19. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

У статті розглядаються актуалізовані впродовж останнього десятиріччя проблеми оптимізації діяльності установ Національної академії наук України в контексті потреб реформування вітчизняної академічної науки. Йдеться про екзистенційні доленосні випробування та виклики, що постали перед українським народом унаслідок широкомасштабної російської військової агресії, а відтак – про потребу ефективного використання технічно-економічних ресурсів та інтелектуальної бази країни, підвищення ролі науки в безпеково-оборонній системі держави, употужнення інноваційної складової наукового потенціалу Національної академії наук України. У розвідці наголошується на зримих успіхах установ Національної академії наук України як у сфері теорій, так і в царині прикладних досліджень і технологій, підкреслюється факт, що значна частка вітчизняних наукових досягнень і винаходів належить дослідникам інститутів НАН України. Важливими державного значення є також напрацювання академічних гуманітарних інститутів, які постають базовими науковими осередками України з досліджень проблем мовознавства, мистецтвознавства, народознавства та літературознавства; з розроблення і формування засад нормативної бази функціонування української мови як державної; зі студіювання питань розвитку теорії та історії української мови; з укладання словникового фонду та створення довідниково-публікаційної продукції. Гуманітарним академічним інститутам належить заслуга підготовки та опублікування потужного корпусу історій народної та професійної культури, видання багатотомних енциклопедій та словників, що представляють високий художньо-естетичний потенціал культурно-мистецької спадщини українського народу. Водночас у статті наголошується на з’яві численних публікацій, автори яких прагнуть знецінити вітчизняну науку, знівелювати її здобутки й поставити під сумнів саме її подальше функціонування в рамках Національної академії наук. Авторка статті спростовує ці спроби як недалекоглядні, безпідставні та згубні для цивілізаційного поступу держави. Дослідниця зазначає, що національні науки визнаних світових країн є атрибутом їх цивілізаційного розвитку. Тому-то разом з пошуком шляхів модернізації академічної науки, її повноцінної інтеграції до світового наукового простору українському суспільству слід подбати про збереження її кадрового потенціалу, фінансову підтримку та употужнення науково-технічної бази. У статті обстоюється думка, що Академія наук має і надалі в період повоєнного відновлення зміцнювати свою роль як основного арбітра в окресленні перспектив розвитку держави, у зміцненні її оборонної спроможності та безпекових засад.