Погляд крізь сторіччя: етнографічні студії в селі Оскіл на Харківщині

• Datum: 2019
• 1. Verfasser: Іванчишен, В.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2019
• Schriftenreihe: Народна творчість та етнологія
• Schlagworte: Дослідження молодих учених
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204077
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Погляд крізь сторіччя: етнографічні студії в селі Оскіл на Харківщині / В. Іванчишен // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 4. — С. 67-94. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

До наукового обігу вводяться архівні етнографічні матеріали, що стосуються етнокультури мешканців с. Оскіл Ізюмського району Харківської області, які були записані наприкінці 1920‑х років і у 2017 році. Це стосується архівної одиниці збереження ф. 1 «Етнографічна комісія» під номером 365 «Червоно-Оскілька артіль на Ізюмщині», у якій зібрано унікальні етнографічні відомості з царини етнокультури слобідських українців. Експедиція здійснювалася науковими співробітниками Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України на теренах Слобідського краю, переважно Харківщини, упродовж жовтня 2017 року. З огляду на матеріали архівної справи 1920‑х років, доцільним видалось обрання с. Оскіл на Ізюмщині для сучасного дослідження та компаративного аналізу результатів. Крім того, вказаний населений пункт є одним з найбільш населених у цьому районі, що підсилило актуальність вивчення, адже уможливило чисельність респондентів різної вікової категорії. Опираючись на завдання зазначеного експедиційного виїзду, виникла необхідність повторного (на основі запитальників 1920‑х рр.) сучасного опитування мешканців с. Оскіл з метою виявлення тенденцій переривання / тяглості історичної пам’яті жителів населеного пункту, збереження етнокультурних явищ та окреслення рис етнографічних реалій, які трансформувались чи виникали упродовж ХХ – на початку ХХІ ст. На прикладі різних царин традиційної культури показано історичну спадкоємність основних її маркерів. Зокрема, це стосується зрізів господарсько-виробничої культури, ремесел та промислів, народної архітектури, етномедицини, поминально-поховальної обрядовості та ін. Таким чином, обидва етнографічні матеріали є яскравими відбитками етнокультурної спадщини українців с. Оскіл на Ізюмщині. Хоча вони записані з інтервалом майже в сто років, можна констатувати історичну тяглість збереження народної пам’яті щодо подій минулого століття, маркерів матеріальної та духовної культури слобожан.