Народна метрологія Правобережного Полісся (середина ХХ – початок ХХІ століття)
Народні знання українців, отримані в ході щоденного спостереження за природою, передавалися від покоління до покоління як частина досвіду та добре збереглися в народній пам’яті. До сфери народних знань відносяться раціональні та ірраціональні відомості з народної ботаніки, зоології, метеорології, аг...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2019
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204078 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Народна метрологія Правобережного Полісся (середина ХХ – початок ХХІ століття) / С. Чибирак // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 4. — С. 56-66. — Бібліогр.: 52 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Народні знання українців, отримані в ході щоденного спостереження за природою, передавалися від покоління до покоління як частина досвіду та добре збереглися в народній пам’яті. До сфери народних знань відносяться раціональні та ірраціональні відомості з народної ботаніки, зоології, метеорології, аграрного календаря, астрономії, а також метрології. Народна метрологія сформувала знання про систему мір, одиниць і способів вимірювання, в основі яких лежить використання частин людського тіла, фізичних властивостей предметів чи певних відомих величин, а також офіційних мір, що були адаптовані до місцевих метрологічних традицій. До народної метрології відносяться міри та способи вимірювання довжини, часу, ваги, площі, об’єму. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. на Правобережному Поліссі, згідно з польовими дослідженнями, частково збереглися знання про народні міри та способи їх використання. Проте варто відзначити, що за свідченнями респондентів розміри народних мір різні, що зумовлено залежністю їх величини від антропологічних особливостей людини чи традиції використання певної міри, тобто народні міри мали відносну величину, допускали можливість похибки. Отримані поліщуками у ХХ ст. математичні знання під час навчання, за допомогою телебачення й радіомережі спричиняють зникнення їх із системи народних мір та способів їх вимірювання, а отже, до втрати локальних особливостей виміру довжини, часу, ваги, площі, об’єму. Відсутність потреби передавати народні метричні знання наступним поколінням, а також широке використання в торгівлі, будівництві, інших сферах діяльності людини метричної системи, яка є зручною в застосуванні, адже легко ділиться на частини, також є причинами зникнення в поліщуків народних метрологічних знань. |
|---|