Збереження етнонаціональної ідентичності українців у Болгарії: історичний та сучасний контексти

Мета статті – проаналізувати проблему збереження етнонаціональної ідентичності українців Болгарії в історичному та сучасному контекстах. В історичному контексті ідентичність українців у Болгарії представлена різними документальними пам’ятками, які зберігаються в болгарських архівах, бібліотеках, муз...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2019
1. Verfasser: Якімова, А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2019
Schriftenreihe:Народна творчість та етнологія
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204107
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Збереження етнонаціональної ідентичності українців у Болгарії: історичний та сучасний контексти / А. Якімова // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 5. — С. 51-57. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Мета статті – проаналізувати проблему збереження етнонаціональної ідентичності українців Болгарії в історичному та сучасному контекстах. В історичному контексті ідентичність українців у Болгарії представлена різними документальними пам’ятками, які зберігаються в болгарських архівах, бібліотеках, музеях та монастирях. Авторка звертає увагу на той факт, що після зруйнування в 1775 році Запорозької Січі Катериною II українські козаки поселилися в Добруджі (1775–1828), організувавши там так звану Задунайську Січ, зберігши при цьому свій побут та звичаї. Зокрема, у 1820-х роках велика група козаків оселилася в приморському селі Бяла (нині – м. Бяла Варненської обл., Болгарія), нащадки яких жили тут до початку XX ст. Одночасно відомі українські вчені Ю. Венелін, В. Григорович, М. Драгоманов зробили вагомий внесок у розвиток болгарської науки у ХIХ ст. Особливу увагу звернено на початок ХХ ст., коли в Болгарії починають створюватися перші українські громадські організації. Пiсля Другої свiтової вiйни дiяльнiсть українських органiзацiй у Болгарії, як i iнших нацiональних меншин, була заборонена. Одночасно з демократичними змінами в Болгарії у 1989 році з’явилася можливiсть об’єднання нацiональних меншин у громадськi органiзацiї. У 90-х роках ХХ ст. в Болгарії почався процес формування і становлення сучасної української діаспори. Російсько-українська війна, яка розпочалася 20 лютого 2014 року зі вторгнення Росії на територію України, спонукала українців Болгарії вийти на різноманітні акції протесту – протести перед Посольством РФ, протестні акції з метою привернути увагу болгарської громадськості до актуальної проблеми своєї Батьківщини. У таких акціях завжди присутні атрибути української державної символіки.