Етнокультурний синтез у традиційному чоловічому одязі грецького населення Приазов’я

«Маріупольські греки», що мешкають на теренах українського Приазов’я, є вихідцями з Криму. У 1778–1780 роках греки-християни переселилися з Кримського ханства до Маріупольського повіту Катеринославської губернії. Їх очолив митрополит Ігнатій (ініціатор міграції). Сьогодні греки, що проживають у Доне...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2020
Main Author: Пономарьова, І.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2020
Series:Народна творчість та етнологія
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204251
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Етнокультурний синтез у традиційному чоловічому одязі грецького населення Приазов’я / І. Пономарьова // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 4. — С. 43–53. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-204251
record_format dspace
fulltext
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic З історії та теорії науки
З історії та теорії науки
spellingShingle З історії та теорії науки
З історії та теорії науки
Пономарьова, І.
Етнокультурний синтез у традиційному чоловічому одязі грецького населення Приазов’я
Народна творчість та етнологія
description «Маріупольські греки», що мешкають на теренах українського Приазов’я, є вихідцями з Криму. У 1778–1780 роках греки-християни переселилися з Кримського ханства до Маріупольського повіту Катеринославської губернії. Їх очолив митрополит Ігнатій (ініціатор міграції). Сьогодні греки, що проживають у Донецькій області, посідають третє місце за своєю етнічною структурою (1,6 %). За даними перепису населення 1989 року, кількість греків становила 98 тис. осіб; за даними 2001 року, їх кількість зменшилася до 92,6 тис. осіб (через міграції до Греції). Науковий інтерес полягає в тому, що тривалий час греки зберігали свою культуру, традиції та мову, будучи складовими різних етнічних і соціальних систем, таких як Візантія та Османська імперія. Крім того, інше етнічне середовище майже не вплинуло на трансформацію їхньої самосвідомості. Дослідження етнічних процесів, що відбуваються серед греків Азовського регіону, дає змогу охарактеризувати найскладніші явища в міжнародних взаємодіях та в процесах національної і культурної ідентичності. Етапи етнічної історії греків Маріуполя було описано в різних оглядах та наукових працях, проте є багато аспектів, які потребують комплексного дослідження. Досі немає єдиної картини етнічної історії. Більшість наукових розвідок спрямована на вивчення етнічних та історичних явищ у Кримський і Азовський періоди. Насправді докримська історія греків Маріуполя й сучасний стан грецької діаспори в Приазов’ї залишаються малодослідженими. Термін «маріупольські греки» об’єднує дві мовні групи. Однією з них є румеї, другою – уруми. Обидві називають себе «греками», але кожна з них відокремила себе від іншої. Вони не підтримували відносин до початку ХХ ст., хоча мали спільну мову для спілкування – татарську; не укладали шлюбів і мали різні етноніми. У статті на основі широкого кола джерел аналізується етнокультурна специфіка чоловічого грецького одягу, здійснюється порівняння його із одягом представників інших народів. Основними питаннями є походження елементів народного костюма, їхня трансформація, відповідно до природно-географічного середовища, господарської та соціальної діяльності.
format Article
author Пономарьова, І.
author_facet Пономарьова, І.
author_sort Пономарьова, І.
title Етнокультурний синтез у традиційному чоловічому одязі грецького населення Приазов’я
title_short Етнокультурний синтез у традиційному чоловічому одязі грецького населення Приазов’я
title_full Етнокультурний синтез у традиційному чоловічому одязі грецького населення Приазов’я
title_fullStr Етнокультурний синтез у традиційному чоловічому одязі грецького населення Приазов’я
title_full_unstemmed Етнокультурний синтез у традиційному чоловічому одязі грецького населення Приазов’я
title_sort етнокультурний синтез у традиційному чоловічому одязі грецького населення приазов’я
publisher Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2020
topic_facet З історії та теорії науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204251
citation_txt Етнокультурний синтез у традиційному чоловічому одязі грецького населення Приазов’я / І. Пономарьова // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 4. — С. 43–53. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
series Народна творчість та етнологія
work_keys_str_mv AT ponomarʹovaí etnokulʹturnijsintezutradicíjnomučolovíčomuodâzígrecʹkogonaselennâpriazovâ
AT ponomarʹovaí ethnoculturalsynthesisintherealmofconventionalmensclothingoftheazovlittoralgreekpopulation
first_indexed 2025-09-17T07:58:11Z
last_indexed 2025-09-17T07:58:11Z
_version_ 1844168296511832064
spelling irk-123456789-2042512025-07-31T00:35:04Z Етнокультурний синтез у традиційному чоловічому одязі грецького населення Приазов’я Ethnocultural Synthesis in the Realm of Conventional Men's Clothing of the Azov Littoral Greek Population Пономарьова, І. З історії та теорії науки «Маріупольські греки», що мешкають на теренах українського Приазов’я, є вихідцями з Криму. У 1778–1780 роках греки-християни переселилися з Кримського ханства до Маріупольського повіту Катеринославської губернії. Їх очолив митрополит Ігнатій (ініціатор міграції). Сьогодні греки, що проживають у Донецькій області, посідають третє місце за своєю етнічною структурою (1,6 %). За даними перепису населення 1989 року, кількість греків становила 98 тис. осіб; за даними 2001 року, їх кількість зменшилася до 92,6 тис. осіб (через міграції до Греції). Науковий інтерес полягає в тому, що тривалий час греки зберігали свою культуру, традиції та мову, будучи складовими різних етнічних і соціальних систем, таких як Візантія та Османська імперія. Крім того, інше етнічне середовище майже не вплинуло на трансформацію їхньої самосвідомості. Дослідження етнічних процесів, що відбуваються серед греків Азовського регіону, дає змогу охарактеризувати найскладніші явища в міжнародних взаємодіях та в процесах національної і культурної ідентичності. Етапи етнічної історії греків Маріуполя було описано в різних оглядах та наукових працях, проте є багато аспектів, які потребують комплексного дослідження. Досі немає єдиної картини етнічної історії. Більшість наукових розвідок спрямована на вивчення етнічних та історичних явищ у Кримський і Азовський періоди. Насправді докримська історія греків Маріуполя й сучасний стан грецької діаспори в Приазов’ї залишаються малодослідженими. Термін «маріупольські греки» об’єднує дві мовні групи. Однією з них є румеї, другою – уруми. Обидві називають себе «греками», але кожна з них відокремила себе від іншої. Вони не підтримували відносин до початку ХХ ст., хоча мали спільну мову для спілкування – татарську; не укладали шлюбів і мали різні етноніми. У статті на основі широкого кола джерел аналізується етнокультурна специфіка чоловічого грецького одягу, здійснюється порівняння його із одягом представників інших народів. Основними питаннями є походження елементів народного костюма, їхня трансформація, відповідно до природно-географічного середовища, господарської та соціальної діяльності. The Greeks of Mariupol, living on the territory of the Ukrainian Cis-Azov region, descend from the city of Mariupol, which they have founded. The Christian Greeks of the Crimean Khanate have migrated to the territory of Mariupol district of Katerynoslav province in 1778–1780. They have been headed by the Metropolitan Ignatiy, the migration initiator. 18 thousand Greeks have given up their prosperous Crimea and got administrative and religious autonomy in the Cis-Azov region. Nowadays, the number of Greeks living in Donetsk Oblast runs third in its ethnic structure (1.6%). According to the census in 1989, the number of Greeks has come to 98 thousand, but according to the census results of 2001, the number of population has decreased to 92.6 thousand because of the migrations to Greece. Scientific interest is in the fact that during a long period of time the Greeks have preserved their culture, traditions, and language while being constituent parts of various ethnic and social systems, such as the Byzantine and the Ottoman Empires. Besides, the other ethnic surroundings haven’t almost influenced the transformation of their self-consciousness. The investigation of ethnic processes taking place among the Greeks of the Azov region makes it possible to describe the most difficult phenomena in the international interactions and in the processes of national and cultural identity. The stages of the ethnic history of the Greeks of Mariupol have been considered in various reviews and scientific works, but still there are many aspects that require a complex investigation. There is still no unified picture of the ethnic history. The majority of research is aimed at the investigation of ethnic and historical phenomena in the Crimean and Azov periods. In fact, the pre-Crimean history of the Greeks of Mariupol and the current state of the Greek Diaspora in the Cis-Azov region remain insufficiently known. The term The Greeks of Mariupol unites two linguistic groups: the Roumeans whose language is divided into five dialects referred to as the Greek group of the Indo-European language family, and the Urums, speaking four dialects of the Turkish group of the Altaic language family. They both call themselves Greeks, but each group has separated itself from the other one. They haven’t also communicated till the early 20th century, though they have a common language, Tatar. They haven’t married and have different ethnonyms. Though, their religious adherence to Orthodoxy is one of the main criteria of their being Greeks. 2020 Article Етнокультурний синтез у традиційному чоловічому одязі грецького населення Приазов’я / І. Пономарьова // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 4. — С. 43–53. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0130-6936 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204251 391-055.1(477.7=14) https://doi.org/10.15407/nte2020.04.043 uk Народна творчість та етнологія application/pdf Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України