Іллінська церква в Чернігові: підсумки досліджень

• Datum: 2025
• Hauptverfasser: Черненко, О., Новик, Т., Луценко, Р.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
• Schriftenreihe: Сiверянський літопис
• Schlagworte: У глиб віків
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/205996
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Іллінська церква в Чернігові: підсумки досліджень / О. Черненко, Т. Новик, Р. Луценко// Сіверянський літопис. — 2025. — № 2. — С. 16-28. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Іллінська церква в Чернігові є однією з найкраще збережених та найбільш цікавих пам’яток середньовічної архітектури України. Це невеликий храм печерного монастиря, розташований на схилі Болдиної гори. Давні конструкції церкви дуже добре збереглися під бароковими надбудовами. Результати досліджень дозволяють стверджувати, що будівля постала за часів держави Рюриковичів. Однак перша відома згадка про неї належить до ХVІІ ст. Тож конкретний час та обставини будівництва храму досі є предметом дискусій, хоча більшість авторів датують споруду в межах останньої чверті ХІ ст. Традиційно її відносять до творчості чернігівської архітектурної школи разом з Успенським і Борисоглібським соборами та так званим «однокамерним теремом». Мета статті – підбити підсумки вивчення Іллінської церкви, спираючись на результати архітектурно-археологічних досліджень, здійснених авторами протягом 2015–2016 рр. У центрі уваги – аналіз особливостей місця розташування храму, властивостей його архітектурних конструкцій, будівельних матеріалів, освітлення тощо та зв’язок із підземним комплексом монастиря. Для аналізу застосовано методи архітектурної археології, що поєднують методику археології, архітектури та мистецтвознавства. Автори обґрунтовують висновок про те, що будівельна техніка та матеріали, використані творцями Іллінської церкви, мають мало спільного зі спорудами чернігівської архітектурної школи. Тож її датування в межах концепції розвитку цієї школи варто переглянути.