Сакос святителя Феодосія Углицького в колекції Чернігівського історичного музею

Мета статті полягає в розкриті історії богослужбового облачення, що нині зберігається у фондах Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського – сакосу святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського. Особлива увага приділяється питанню визначення на основі аналізу доступних документів найімові...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2025
Автор: Май-Борода, М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206725
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Сакос святителя Феодосія Углицького в колекції Чернігівського історичного музею / М. Май-Борода // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 45-52. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Мета статті полягає в розкриті історії богослужбового облачення, що нині зберігається у фондах Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського – сакосу святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського. Особлива увага приділяється питанню визначення на основі аналізу доступних документів найімовірнішого місця зберігання сакосу до моменту його надходження до музейних фондів. Стаття ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах історичності, цілісності та об’єктивності. Вони реалізуються через застосування історико-критичного, порівняльно-аналітичного та логічного методів. Наукова новизна: історія сакосу та шлях його надходження до музею раніше не досліджувалися. Тривалий час в облікових документах атрибуція богослужбової шати залишалася хибною: були неправильно визначені вид облачення та час його створення, не було встановлено, що воно належало святителю Феодосію Чернігівському. Висновки. Опрацьований матеріал дозволив встановити, що сакос походить з ризниці архієпископа Феодосія Углицького, визначити Спасо-Преображенський собор як найбільш вірогідне місце зберігання сакосу до 1925–1926 рр. – часу, коли він за обґрунтованим припущенням міг бути взятий до колекції музею в результаті експедицій наукових співробітників по церквах Чернігова.