Фольклористична традиція на Дніпропетровщині
Збережено в:
| Дата: | 2009 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2009
|
| Назва видання: | Матеріали до української етнології |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207171 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Фольклористична традиція на Дніпропетровщині / М. Марфобудінова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 224-227. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-207171 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2071712025-10-03T00:13:03Z Фольклористична традиція на Дніпропетровщині Марфобудінова, М. Фольклорний текст. Сюжет. Жанр. Поетика 2009 Article Фольклористична традиція на Дніпропетровщині / М. Марфобудінова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 224-227. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207171 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Фольклорний текст. Сюжет. Жанр. Поетика Фольклорний текст. Сюжет. Жанр. Поетика |
| spellingShingle |
Фольклорний текст. Сюжет. Жанр. Поетика Фольклорний текст. Сюжет. Жанр. Поетика Марфобудінова, М. Фольклористична традиція на Дніпропетровщині Матеріали до української етнології |
| format |
Article |
| author |
Марфобудінова, М. |
| author_facet |
Марфобудінова, М. |
| author_sort |
Марфобудінова, М. |
| title |
Фольклористична традиція на Дніпропетровщині |
| title_short |
Фольклористична традиція на Дніпропетровщині |
| title_full |
Фольклористична традиція на Дніпропетровщині |
| title_fullStr |
Фольклористична традиція на Дніпропетровщині |
| title_full_unstemmed |
Фольклористична традиція на Дніпропетровщині |
| title_sort |
фольклористична традиція на дніпропетровщині |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2009 |
| topic_facet |
Фольклорний текст. Сюжет. Жанр. Поетика |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207171 |
| citation_txt |
Фольклористична традиція на Дніпропетровщині / М. Марфобудінова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 224-227. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Матеріали до української етнології |
| work_keys_str_mv |
AT marfobudínovam folʹklorističnatradicíânadnípropetrovŝiní |
| first_indexed |
2025-10-03T01:09:19Z |
| last_indexed |
2025-10-04T01:08:06Z |
| _version_ |
1845011506008162304 |
| fulltext |
224
Марія Марфобудінова
(Дніпропетровськ)
ФОЛЬК ЛОРИСТИ ЧН А
ТРА ДИЦІ Я
Н А ДНІПРОПЕТРОВЩИНІ
У
світлі найновіших публікацій до-
слідження синергетичних процесів духов-
ної культури Нижньої Наддніпрянщини
постає як один з найактуальніших напря-
мів у контексті загальносвітових фолькло-
ристичних досліджень.
Одним із найглибинніших проявів сві-
тової кризи нині є втрата віри в значущість
і вагомість культури в умовах глобаліза-
ції. Важливі проблеми фольклористики
розглядалися, зокрема, на Європейському
симпозіумі «Фольклор і сучасний світ»
(К., 1990); на Міжнародному з’їзді сла-
вістів (Варна, 1998); вивчення фольклору
стимулювала Міжнародна наукова кон-
ференція пам’яті Ф. Колесси та А. Лорда
(К., 1998); питання етнокультури у період
трансформації суспільства вивчаються Ін-
ститутом мистецтвознавства, фольклорис-
тики та етнології ім. М. Т. Рильського.
Внутрішня протидія руйнівним тенден-
ціям у духовно-естетичній та морально-
етичній сферах життя, процес віднов-
лення перерваної глибинної традиції
вимагають створення стрункої концепції
розвитку української народної культури і
в регіоні.
Аналіз різновекторних впливів на роз-
виток народної культури Нижньої Наддні-
прянщини, ґрунтовне дослідження корін-
ної культури регіону, яка зазнала істотних
втрат і деформацій на рубежі століть, є
http://www.etnolog.org.ua
225
органічною ланкою відтворення перерва-
ного культурологічного зв’язку поколінь,
відновлення історичної справедливості.
Процеси розкладу народної культури й
повної зміни її на масову в Західній Євро-
пі перетворили її на музейну. В Україні,
зокрема в Нижній Наддніпрянщині, на-
родна культура (в усіх її виявах) ще по-
бутує в живих формах, що розвиваються й
удосконалюються. Дослідження спрямова-
не на освоєння масиву народної культури
як у ретроспективі, так і в новітній час.
Феномен народної української культу-
ри на теренах Нижньої Наддніпрянщи-
ни потребує фундаментального вивчен-
ня, відновлення розірваних культурних
зв’язків (останні дослідження проводили-
ся Д. Яворницьким на початку XX ст.),
використання повною мірою фольклорної
й фольклористичної спадщини й осмис-
лення синергетичних процесів сучасної
фольклорної культури у початковому пе-
ріоді державотворення.
Помітну роль у вивченні усної народної
творчості й розвитку фольклористики краю
свого часу відіграли Г. Залюбовський,
Я. Новицький, І. Манжура, Д. Яворниць-
кий. Великий внесок у розвиток культу-
ри Нижньої Наддніпрянщини зробила на
початку століття Катеринославська вчена
архівна комісія (1903–1918).
Фольклор як мистецтво пам’яті й фік-
сації художнього мислення свого часу був
належно поцінований у перші десятиліт-
тя XX століття; Володимир Білий, ана-
лізуючи минуле етнографії на колишній
Катеринославщині та її сучасні завдання,
зокрема, зазначає: «Катеринославщина
може справедливо пишатися своїми ді-
ячами, як-от Г. Залюбовський, І. Ман-
жура, Я. Новицький, як проф. Д. Явор-
ницький... І все-таки, підбивши підсумки,
доведеться ще раз приєднатися до старого
твердження, що золотий вік катеринослав-
ської етнографії ще не настав» 1. Далі ав-
тор повідомляє, що в 30-х роках XIX ст.
над Дніпром у селі Самарівці жив відо-
мий українознавець Ізмаїл Срезневський.
У своєму листуванні він також, хоч і по-
біжно, спинявся на етнографічних темах.
До 40-х років XIX ст. належить і видання
повного «Усного повествования М. Кор-
жа». У 1849 р. в Одесі вийшли патетичні
«Письма из Екатеринослава» Г. Титова.
А. Скальковський опублікував «Опыт
историко-статистического описания Ново-
российского края» (1853).
Найпомітнішим дослідженням, на дум-
ку В. Білого, є «Поездка в Южную Русь»
Афанасьєва-Чужбинського. Значну увагу
приділено також Я. Новицькому, особли-
во його праці про українські пісні, казки,
легенди, повідомлення, народний кален-
дар, вірування, чумацтво. В. Білий за-
значає, зокрема, що «є записи з Катери-
нославщини в “Народных южно-русских
песнях” Метлинського (рік 1854); у збірці
прислів’їв Номиса (записи Г. Залюбов-
ського) і в “Трудах» Чубинського” 2. «Піо-
нером у справі систематичного збирання
етнографічного матеріалу» на Катерино-
славщині, за висновками В. Білого, був
Г. А. Залюбовський.
Далі В. Білий детально спиняється на
діяльності І. Манжури, Я. Новицького,
Д. Яворницького. Про І. Манжуру, зо-
крема, повідомляє, що на його записи на-
трапляємо в збірці Драгоманова «Мало-
русские народные предания и рассказы»;
«Исторических песнях малорусского наро-
да» Антоновича і Драгоманова, «Політич-
них піснях українського народу» Драго-
манова. З окремих видань – це «Сказки,
пословицы и тому подобное» (Сборник
Харьковского историко-географического
общества, т. 2).
Друкувався І. Манжура в Катерино-
славській газеті «Степь» (1885–1886). Це,
зокрема, публікації: «Государыня широкая
масляница» (№ 33); «Приход весны по
народным приметам и верованиям» (№ 41);
«Про Купало» (№ 51), різні легенди та пе-
рекази опубліковані ним у «Екатеринос-
лавском юбилейном листке» (1887, № 2,
12, 14), в «Екатеринославских Губернских
Ведомостях»: про богатирів (1888, № 67);
«Зимняя ловля рыбы котцями под Екатери-
нославом» (1890, № 16) та ін.
Ім’я Новицького стало широко знаним
у зв’язку з першою публікацією у збірнику
М. Драгоманова «Малорусские народные
предания и рассказы» (1876) зібраних на
Катеринославщині оповідок і легенд. Ще
популярнішим стало його ім’я після вихо-
ду праць «Малорусские песни, преимуще-
ственно исторические, собранные в Ека-
териславской губернии в 1874–1894 гг.»,
«История города Александровского (Ека-
теринославской губ.) в связи с историей
возникновения крепостей Днепровской
линии 1770–1806 гг.», «С берегов Днепра
http://www.etnolog.org.ua
226
(Очерки Запорожья). Путевые записки
и исследования», «Старожитные уезды
Екатеринославской губернии – Новомос-
ковский и Павлоградский», «Материалы
из истории запорожских казаков», «Ма-
лороссийская и Запорожская старина
в памятниках устного народного творче-
ства», «Народная память о Запорожье.
Предания и рассказы собранные в Екате-
ринославщине. 1875–1905 гг.». Ці праці
дали право академіку Миколі Сумцову
назвати їх автора одним із кращих знав-
ців краю, «найкрупнішим вкладником
Південно-Західного Відділу Географіч-
ного Товариства і Харківського історико-
філологічного Товариства». Українська
академія наук обрала його своїм членом-
кореспондентом.
Наукова і культурно-пізнавальна цін-
ність публікацій Новицького дуже вели-
ка. Живі згадки або перекази учасників
чи очевидців подій виявляють іноді не-
сподівану інформацію, корисну як із на-
укового, так і з суто пізнавального боку.
Неоціненним здобутком української
культури є дослідження археолога, істори-
ка, етнографа, фольклориста Д. І. Явор-
ницького. Значну увагу популяризації
публікацій про академіка приділив і наш
земляк М. Чабан.
Дослідження названих авторів стали
надійним підґрунтям і відправною точ-
кою сучасного осмислення фольклоро-
творчих синергетичних процесів у краї.
Нові кроки у сфері пізнання, накопичення
й усвідомлення тяглості народної культу-
ри, осмислення трансформації фольклор-
ної традиції на сучасному етапі можливі
за умови якомога глибшого й повнішого
знання досвіду своїх попередників. Цій
меті, зокрема, була присвячена наукова
розвідка про фольклористичну діяльність
І. Манжури в нашому навчальному по-
сібнику до вивчення фольклористичної
діяльності І. Манжури 3, у якому розгля-
нуто, зокрема, такі питання, як загальна
характеристика вивчення народнопоетич-
ної творчості в Нижній Наддніпрянщині
у XIX – на початку XX ст.; І. Манжура –
фольклорист і письменник; фольклорні
записи І. Манжури і деякі тенденції роз-
витку на сучасному етапі у Нижній Над-
дніпрянщині.
З’явився певний додатковий мате ріал,
що характеризує особистості й фоль-
клористичну діяльність Я. Новицького
й Г. Залюбовського. Так, нові матеріали
про Г. Залюбовського як громадського ді-
яча й фольклориста подав С. Світленко
(ДНУ) 4 у доповіді «Початки суспільно-
го життя у Новомосковську пореформеної
доби», виголошеній на регіональній науко-
вій конференції в Новомосковську (2005);
про Я. Новицького та його записи на Ка-
теринославщині довідуємося з публікацій
Л. Іванникової 5.
Доповнювальним матеріалом до ви-
вчення народної творчості Нижньої Над-
дніпрянщини є також публікація «Щоден-
ника подорожі академіка Гільденштедта»
як джерело вивчення культури Півдня
України в частині інформації про духо-
вне життя степової України, зокрема про
народні обряди.
Таким чином, існує певне предметне
поле досліджень народної культури краю,
яке може бути втілене в інтегративних пу-
блікаторських формах хрестоматій фольк-
лорних текстів й історико-біографічних
матеріалів, що компактно представляють
розвиток фольклористичних досліджень
даної території аж до першої половини
XX століття включно.
У другій половині XX ст. та наприкін-
ці 80-х – на початку 90-х років регіональ-
на фольклористика доповнилася працями
К. П. Фролової та В. Д. Буряка, які за-
пропонували вивчення сучасної народної
пісенності Придніпров’я через генезис по-
етичних форм образної свідомості; ними
також було розроблено «Комплексну ме-
тодику дослідження образного генофонду
фольклорної пам’яті» 6. Запропонована ме-
тодика збирання фольклорного матеріалу
використовується, зокрема, при проведенні
фольклорних студентських практик і дає
новий матеріал про сучасний стан фоль-
клорної свідомості, відповідні зміни у сві-
тосприйнятті й самосвідомості носіїв фоль-
клорної традиції. У цей же період здійснив
наукове дослідження розвитку сучасного
кобзарського мистецтва у Придніпров’ї
М. О. Долгов. У коло енциклопедично
широких інтересів дніпропетровського
народознавця й журналіста М. П. Чаба-
на входить як найширша публікаторська
діяльність про визначних діячів нашого
краю й України (зокрема Д. І. Яворниць-
кого), так і оприлюднення маловідомих
авторських творів, фольклорних записів
тощо. М. П. Чабаном укладено й невелику
збірку фольклорних творів «Заспівай мнє
http://www.etnolog.org.ua
227
на матчиной мові» (білоруський фольклор,
зібраний у селищі Сурсько-Литовському
біля Дніпропетровська). Широко відома
у фольклорних колах «Пісенна етноло-
гія України» Л. Б. Стрюк, М. І. Стрюк,
Ф. З. Ялового 7.
Дослідженню фольклорної культури
Нижньої Наддніпрянщини присвяче-
ні фольклористичні праці М. Шубрав-
ської, Н. Шумади, С. Грици, М. Дми-
трен ка, В. Чабаненка, Л. Іваннікової,
В. Сокола та ін.
У Дніпропетровській області нині
здійснено низку організаційних заходів
з розширення кореспондентської мережі,
що охоплювала б якнайширшу територію
у межах обстежуваного регіону. Це ста-
ло можливим за тісної співпраці з облас-
ним управлінням культури та обласним
управлінням освіти (обласне відділен-
ня МАН). До збирацької та пошукової
діяльності залучено також студентів-
філологів.
У результаті було зібрано й записано
значний за обсягом фольклорний мате-
ріал. Записи здійснено в більшості районів
Дніпропетровської області: Нікопольсько-
му, Верхньодніпровському, Софіївському,
Томаківському, Криничанському, Маг-
далинівському, Петропавлівському, Пав-
лоградському, Дніпропетровському, Си-
нельниківському, Солонянському, Криво-
різькому, Царичанському. Записи фоль-
клорного матеріалу здійснено також у міс-
тах Дніпропетровську, Новомосковську,
Павлограді, Дніпродзержинську, Жовтих
Водах, райцентрах Солоне, Софіївка, Ца-
ричанка і Магдалинівка.
У контексті української культури ува-
га до спадщини минулого має велике
значення у зв’язку з колосальною дефор-
мацією вітчизняної історико-культурної
свідомості XX століття, що охопила ма-
теріальну і духовну культуру. Разом з
тим, відбувається активне проникнення
історико-культурних реалій минулих ві-
ків у сучасне духовне життя народу. Еле-
менти старовинного побуту, язичницькі
вірування та художні вподобання давньої
України стають моделями для сучасного
суспільства. Шлях же до пізнання ціліс-
ності й цілості українського фольклору,
як слушно зауважує Р. Кирчів, пролягає
через вивчення регіональних його склад-
ників 8.
Фольклорний матеріал, що фіксується
в сучасному сільському й міському побуті
Дніпропетровщини, репрезентує (за гра-
дацією Н. Шумади) 9 продовження тра-
дицій у практиці трудового й святкового
спілкування, традиційний спосіб відтво-
рення художньо обдарованою особистістю
почуттів, переживань, ставлення до жит-
тя і природи, сценічний тип представлен-
ня фольклору.
Значний обсяг зафіксованого фольк-
лорного матеріалу й безумовна цінність
його як відображення живої народної
культури нашого краю в сучасних її фор-
мах дає надійний матеріал для подаль-
ших фольклористичних, етнологічних та
етнопсихологічних досліджень.
1 Білий В. Минуле етнографії на колишній
Катеринославщині та її сучасні завдан-
ня // Дніпропетровський краєвий історико-
археологічний музей. – 1926. – С. 235.
2 Там само. – С. 237.
3 Марфобудінова М. М. Українська народно-
поетична творчість: Посібник до вивчен-
ня фольклорист. діяльності І. Манжури. –
Д., 2004.
4 Світленко С. І. Українські народолюбці дру-
гої половини XIX ст. в історико-краєзнавчих
мандрівках теренами Придніпров’я // Гу-
манітарний журн. – Д., 2002. – № 2. –
С. 23–27.
5 Іваннікова Л. Яків Новицький та вивчення
фольклору Катеринославщини // НТЕ. –
1994. – № 5–6. – С. 35–41.
6 Фролова К. П. Комплексна методика дослі-
дження образного генофонду фольклорної
пам’яті / К. П. Фролова, В. Д. Буряк //
Народознавчі аспекти фольклору, мови та
літератури Придніпров’я. – Д., 1995. –
С. 9–35.
7 Стрюк Л. Б. Пісенна етнологія Укра-
їни: Навч. посіб. з народознавства /
Л. Б. Стрюк, М. І. Стрюк, Ф. З. Яловий. –
К., 1994.
8 Кирчів Р. Регіональне своєрідне в системі
українського фольклору // Фольклор
у духовному житті українського народу:
Тези регіон. наук. читань. – Л., 1991. –
С. 4.
9 Шумада Н. Специфіка сучасного функціо-
нування українського фольклору // Там
само. – С. 6.
http://www.etnolog.org.ua
|