Провідний етнологічний осередок Української академії наук 20-х років ХХ століття
У статті на прикладі Музею (Кабінету) антропології та етнології ім. Хв. Вовка йдеться про особливості розвитку української народознавчої науки 20х – початку 30х років ХХ ст. Порушуються питання трансформації організаційних засад діяльності профільних наукових осередків, розроблення нових дослідницьк...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2017
|
| Назва видання: | Матеріали до української етнології |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208472 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Провідний етнологічний осередок Української академії наук 20-х років ХХ століття / Г. Скрипник // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. — Вип. 16(19). — С. 6-74. — Бібліогр.: 71 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті на прикладі Музею (Кабінету) антропології та етнології ім. Хв. Вовка йдеться про особливості розвитку української народознавчої науки 20х – початку 30х років ХХ ст. Порушуються питання трансформації організаційних засад діяльності профільних наукових осередків, розроблення нових дослідницьких напрямів, застосування модернізованої методології, употужнення джерельної бази етнології завдяки запровадженню стаціонарних методів польових етнографічних студій. У розвідці наголошується роль провідних вітчизняних учених (А. Носів, О. Алешо, А. Онищук, Н. Заглада, Л. Шульгина, Ю. Павлович та ін.) в інституалізації етнологічної дисципліни, аналізується їхній науковий доробок у контексті європейських дослідницьких практик. |
|---|