Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці»
У статті розглянуто семантику поширеної в народному живописі картини «Козак з дівчиною біля криниці». Мета публікації полягає у виявленні архетипних міфологічних значень мотивів і образів зазначеного сюжету, а також виявленні «празмісту» мистецької композиції. Методи дослідження передбачають застосу...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2021
|
| Schriftenreihe: | Матеріали до української етнології |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208736 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці» / А. Темченко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2021. — Вип. 20(23). — С. 118–125. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-208736 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2087362025-11-06T01:13:13Z Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці» Mythosemantics and Mythic Plot of the Folk Painting Cossack with a Girl are at the Well Темченко, А. З історії та теорії українознавчих студій У статті розглянуто семантику поширеної в народному живописі картини «Козак з дівчиною біля криниці». Мета публікації полягає у виявленні архетипних міфологічних значень мотивів і образів зазначеного сюжету, а також виявленні «празмісту» мистецької композиції. Методи дослідження передбачають застосування структурного аналізу, а також порівняльного аналізу з іншими жанрами усної міфопоетики і візуального мистецтва. Отримані результати. Візуальна інтерпретація картини дозволяє виокремити три складових сюжетних компоненти: «криниця–журавель», «відро–кінь», «дівчина–козак». У смисловому сенсі зазначені пари складають єдиний комплекс, що можна трактувати метафорично (система знаків-індексів) і буквально (система чуттєвих образів). Перелічені елементи утворюють смислові пари, значення яких трактується на декількох рівнях, що зіставляються з ієрархічною будовою міфологічної картини світу, зокрема його вертикальною і горизонтальною структурами, де функцію центру / місця переходу в «інший» світ виконує криниця (звідси семантика окремих казкових жіночих образів). У зв’язку із цим «текст криниці» має дуальне прочитання, де протиставлення «того» і «цього» не є буквальним. Звідси пояснення окремих обрядів, пов’язаних з репродуктивною жіночою магією (у цьому разі актуалізується опозиція «криниця–журавель»). Вертикальна структура передбачає наявність «верху», якому відповідають образи, пов’язані з небом і сонцем, «середини», що асоціюється з природними субстанціями землі й води, натомість «низ» формує систему значень, пов’язаних із тілесністю. Актуальними є також лінійні зв’язки, оскільки репродукція відбувається на всіх рівнях – природному (дощ, роса), культурному (оранка й сівба) та тілесному (coitus). У такий спосіб утворюються смислові ланцюжки «криниця–відро–дівчина» – «журавель–кінь–парубок». The semantics of the picture Cossack with a Girl are at the Well, widespread in folk painting, is considered in the article. The published work is aimed at the detection of the archetypal mythological meanings of the motifs and images of the specified plot, as well as the old content of the artistic composition. Research methods imply the use of structural and comparative analyses with the other genres of oral myth poetics and visual art. The obtained results. The visual interpretation of the picture allows one to single out three constituent plot components: well-crane, bucket-horse, and girl-Cossack. In the semantic sense, these pairs create a single complex that can be interpreted metaphorically (a system of index signs) and literally (a system of sensory images). The listed elements form semantic pairs, the meaning of which is interpreted on several levels, which are compared with the hierarchical structure of the mythological picture of the world, in particular its vertical and horizontal structures, where the function of the center/place of transition to the other world is performed by the well (hence the semantics of separate fairy-tale female images). In this regard, the well text has a dual reading, where the opposition of that and this is not literal. Hence, there is the explanation of certain rites connected with reproductive female magic (in this case, the well-crane opposition is actualized). The vertical structure presupposes the existence of the top, which corresponds with the images connected with the sky and the sun, the middle, associated with the natural substances of earth and water; on the other hand, the bottom forms a system of meanings associated with corporality. Linear connections are also relevant, since the reproduction occurs at all levels – natural (rain, dew), cultural (plowing and sowing), and corporal (coitus). In this way, semantic chains well–bucket–girl – crane–horse–boyfriend are formed. 2021 Article Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці» / А. Темченко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2021. — Вип. 20(23). — С. 118–125. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208736 398.22+7.046]:75.051(477) https://doi.org/10.15407/mue2021.20.118 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
З історії та теорії українознавчих студій З історії та теорії українознавчих студій |
| spellingShingle |
З історії та теорії українознавчих студій З історії та теорії українознавчих студій Темченко, А. Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці» Матеріали до української етнології |
| description |
У статті розглянуто семантику поширеної в народному живописі картини «Козак з дівчиною біля криниці». Мета публікації полягає у виявленні архетипних міфологічних значень мотивів і образів зазначеного сюжету, а також виявленні «празмісту» мистецької композиції. Методи дослідження передбачають застосування структурного аналізу, а також порівняльного аналізу з іншими жанрами усної міфопоетики і візуального мистецтва. Отримані результати. Візуальна інтерпретація картини дозволяє виокремити три складових сюжетних компоненти: «криниця–журавель», «відро–кінь», «дівчина–козак». У смисловому сенсі зазначені пари складають єдиний комплекс, що можна трактувати метафорично (система знаків-індексів) і буквально (система чуттєвих образів). Перелічені елементи утворюють смислові пари, значення яких трактується на декількох рівнях, що зіставляються з ієрархічною будовою міфологічної картини світу, зокрема його вертикальною і горизонтальною структурами, де функцію центру / місця переходу в «інший» світ виконує криниця (звідси семантика окремих казкових жіночих образів). У зв’язку із цим «текст криниці» має дуальне прочитання, де протиставлення «того» і «цього» не є буквальним. Звідси пояснення окремих обрядів, пов’язаних з репродуктивною жіночою магією (у цьому разі актуалізується опозиція «криниця–журавель»). Вертикальна структура передбачає наявність «верху», якому відповідають образи, пов’язані з небом і сонцем, «середини», що асоціюється з природними субстанціями землі й води, натомість «низ» формує систему значень, пов’язаних із тілесністю. Актуальними є також лінійні зв’язки, оскільки репродукція відбувається на всіх рівнях – природному (дощ, роса), культурному (оранка й сівба) та тілесному (coitus). У такий спосіб утворюються смислові ланцюжки «криниця–відро–дівчина» – «журавель–кінь–парубок». |
| format |
Article |
| author |
Темченко, А. |
| author_facet |
Темченко, А. |
| author_sort |
Темченко, А. |
| title |
Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці» |
| title_short |
Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці» |
| title_full |
Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці» |
| title_fullStr |
Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці» |
| title_full_unstemmed |
Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці» |
| title_sort |
міфосемантика і міфосюжетика народної картини «козак з дівчиною біля криниці» |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
З історії та теорії українознавчих студій |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208736 |
| citation_txt |
Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною біля криниці» / А. Темченко // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2021. — Вип. 20(23). — С. 118–125. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. |
| series |
Матеріали до української етнології |
| work_keys_str_mv |
AT temčenkoa mífosemantikaímífosûžetikanarodnoíkartinikozakzdívčinoûbílâkrinicí AT temčenkoa mythosemanticsandmythicplotofthefolkpaintingcossackwithagirlareatthewell |
| first_indexed |
2025-11-06T02:11:29Z |
| last_indexed |
2025-11-07T02:28:47Z |
| _version_ |
1848096878895300608 |
| fulltext |
118
УДК 398.22+7.046]:75.051(477)
doi https://doi.org/10.15407/mue2021.20.118
МІФОСЕМАНТИКА І МІФОСЮжЕТИКА
НАРОДНОЇ КАРТИНИ
«КОЗАК З ДІВЧИНОЮ БІЛЯ КРИНИЦІ»
Анотація / abstract
У статті розглянуто семантику поширеної в народному живописі картини «Козак з дівчиною
біля криниці».
Мета публікації полягає у виявленні архетипних міфологічних значень мотивів і образів за-
значеного сюжету, а також виявленні «празмісту» мистецької композиції.
Методи дослідження передбачають застосування структурного аналізу, а також порівняльно-
го аналізу з іншими жанрами усної міфопоетики і візуального мистецтва.
Отримані результати. Візуальна інтерпретація картини дозволяє виокремити три складових
сюжетних компоненти: «криниця–журавель», «відро–кінь», «дівчина–козак». У смисловому
сенсі зазначені пари складають єдиний комплекс, що можна трактувати метафорично (система
знаків-індексів) і буквально (система чуттєвих образів). Перелічені елементи утворюють смисло-
ві пари, значення яких трактується на декількох рівнях, що зіставляються з ієрархічною будо-
вою міфологічної картини світу, зокрема його вертикальною і горизонтальною структурами, де
функцію центру / місця переходу в «інший» світ виконує криниця (звідси семантика окремих
казкових жіночих образів). У зв’язку із цим «текст криниці» має дуальне прочитання, де проти-
ставлення «того» і «цього» не є буквальним. Звідси пояснення окремих обрядів, пов’язаних з
репродуктивною жіночою магією (у цьому разі актуалізується опозиція «криниця–журавель»).
Вертикальна структура передбачає наявність «верху», якому відповідають образи, пов’язані з
небом і сонцем, «середини», що асоціюється з природними субстанціями землі й води, нато-
мість «низ» формує систему значень, пов’язаних із тілесністю. Актуальними є також лінійні
зв’язки, оскільки репродукція відбувається на всіх рівнях – природному (дощ, роса), культур-
ному (оранка й сівба) та тілесному (coitus). У такий спосіб утворюються смислові ланцюжки
«криниця–відро–дівчина» – «журавель–кінь–парубок».
Ключові слова: весілля, відро, дівчина, еротика, журавель, кінь, козак, криниця, компо-
зиція, міф, народна картина, обряд, парубок, українці, шлюб.
The semantics of the picture Cossack with a Girl are at the Well, widespread in folk painting, is
considered in the article.
Бібліографічний опис:
Темченко, А. (2021) Міфосемантика і міфосюжетика народної картини «Козак з дівчиною
біля криниці». Матеріали до української етнології, 20 (23), 118–125.
Temchenko, A. (2021) Mythosemantics and Mythic Plot of the Folk Painting Cossack with a Girl
are at the Well. Materials to Ukrainian Ethnology, 20 (23), 118–125.
ТЕМЧЕНКО АНДРІЙ
доктор історичних наук, професор кафедри історії України Черкаського національного
університету імені Богдана Хмельницького (Черкаси, Україна). ORCID ID: http://orcid.
org/0000-0003-3999-9459
temcheNko aNdrii
a Doctor of History, a professor at the Department of the History of Ukraine of Bohdan Khmel-
nytskyi Cherkasy National University (Cherkasy, Ukraine). ORCID ID: http://orcid.org/0000-
0003-3999-9459
119
Вступ. Проблема відтворення міфо-
логічного дискурсу народних картин є
доволі популярною темою в етнологічних
дослідженнях. Увага вітчизняних учених
зрозуміла, її можна пояснити прагненням
віднайти ідентифікаційні маркери, що
вказують на індоєвропейський контекст
української традиційної культури. Одним
з найпоширеніших мотивів у декоративно-
прикладному і образотворчому мистецтві
є сюжет «козак з дівчиною біля крини-
ці», про що свідчать праці народних ху-
дожників і полотна митців-професіоналів,
зокрема К. Трутовського, М. Пимоненка,
Й. Брандта, М. Івасюка, А. Ляха.
Отримані результати. Зазначе-
ний мотив пов’язаний зі шлюбною сим-
волікою, що переконливо довели у своїх
працях О. Найден [12], І. Ігнатенко [6],
С. Власенко [2], а його знаковість перед-
бачає застосування таких методів дослі-
дження, які дають можливість розглянути
проблему системно. У цьому сенсі ціка-
вими видаються смислові пари, що скла-
дають візуальну канву народної картини.
Мова йде про міфологеми «криниця–
журавель», «відро–кінь», «дівчина–ко-
зак». У смисловому сенсі зазначені пари
пов’язані між собою і складають єдиний
комплекс, що можна трактувати метафо-
рично (система знаків-індексів) і букваль-
но (система чуттєвих образів). У зв’язку
із цим актуалізується мета пропонованої
статті, яка полягає у вивченні міфологіч-
ного контексту зазначеного сюжету, що
дає змогу розглянути його глибинну се-
мантику і відтворити «празміст» мистець-
кої композиції. Розглянемо головні компо-
ненти народної картини.
криниця–журавель. Центральним еле-
ментом мотиву є криниця, навколо якої
групуються інші об’єкти. У міфології сим-
вол криниці має декілька рівнів кодифі-
кації, які походять від її утилітарно-гос-
подарського призначення. Звідси численні
асоціації криниці з іншими життєдайни-
ми природними, культурними і тілесними
об’єктами 1. З іншого погляду, криниця
є не лише місцем походження життя і
стимулювання родючості, але й своєрід-
ним порталом, що з’єднує діаметральні
світоглядні виміри – «цей» (світ живих)
і «той» (світ мертвих). У силовому полі
міфологеми «криниця» семантична пара
«цей–той» частково втрачає буквальне
значення, тобто не завжди ототожнюється
з опозицією «живий-мертвий» у значенні
«позитивний-негативний» або «добрий–
злий», оскільки джерело життя (вода)
дістається нагору з-під землі (місця спо-
чинку «неживих» пращурів). У цьому
сенсі міфологічний локатив «той» сприй-
мається, скоріше, як «інший», «недосяж-
ний», «невідомий», що пояснює походжен-
ня міфологічних мотивів, де криниця є
місцем переходу в «інший» світ. Зокрема,
у росіян для «притягнення» віщого сну
конструювали з гілочок модель криниці,
The published work is aimed at the detection of the archetypal mythological meanings of the
motifs and images of the specified plot, as well as the old content of the artistic composition.
Research methods imply the use of structural and comparative analyses with the other genres of
oral myth poetics and visual art.
The obtained results. The visual interpretation of the picture allows to single out three constituent
plot components: well-crane, bucket-horse, girl-Cossack. In the semantic sense, these pairs create a
single complex that can be interpreted metaphorically (a system of index signs) and literally (a system
of sensory images). The listed elements form semantic pairs, the meaning of which is interpreted on
several levels, which are compared with the hierarchical structure of the mythological picture of the
world, in particular its vertical and horizontal structures, where the function of the center / place
of transition to the other world is performed by the well (hence the semantics of separate fairy-tale
female images). In this regard, the well text has a dual reading, where the opposition of that and
this is not literal. Hence there is the explanation of certain rites connected with reproductive female
magic (in this case, the well-crane opposition is actualized). The vertical structure presupposes the
existence of the top, which is corresponded with the images connected with the sky and the sun, the
middle, associated with the natural substances of earth and water, on the other hand, the bottom
forms a system of meanings associated with corporality. Linear connections are also relevant, since the
reproduction occurs at all levels – natural (rain, dew), cultural (plowing and sowing) and corporal
(coitus). In this way, semantic chains well–bucket–girl – crane–horse–boyfriend are formed.
Keywords: wedding, bucket, girl, sensuality, crane, horse, Cossack, well, composition, myth,
folk painting, ceremony, boyfriend, Ukrainians, marriage.
120
яку ставили біля місця спочинку (анало-
гічні методи використовують для психо-
логічних практик трактування окремих
сюжетів сновидіння) [1] Прикладом та-
кож може слугувати німецьке Frau Holle,
образ якої співвідноситься з архаїчними
матріархальними божествами [22], тому,
крім репродуктивних властивостей (діто-
народження і вегетації), вона є охоронцем
місць концентрації потенційного життя,
зокрема «джерел», де перебувають душі
ненароджених дітей [21], що пояснює,
своєю чергою, семантику казкового «дже-
рела молодості», занурення в яке зцілює
від хвороб 2. Звідси асоціація її імені з
давньоскандинавською богинею потойбіч-
ного світу Hel [23]. Frau Holle є також
елементом локальної міфологічної опози-
ції і протиставляється злій мачусі, образ
якої в матріархальній свідомості асоцію-
ється зі смертю як можливим рудиментом
вікових ініціацій 3. Відповідні значення
зближують образ давньонімецької богині
з давньоруською Мокошею, яка була по-
кровителькою вагітних жінок і прядіння.
Відомо, що наші пращури вшановували
криниці, виконували біля них релігійно-
обрядові відправи, занурюючи у джерель-
ну воду жертви пращурам (зазвичай за-
лишки святкової трапези).
У цьому сенсі зрозумілими стають
окремі звичаї українців, пов’язані з магі-
єю дітонародження. Зокрема, сіяння ма-
кового зерна навколо криниці, яке здій-
снювали на «чоловіче» свято Андрія (час
ворожіння на дівочу долю), мало спри-
чинити заміжжя або вагітність: «Маче,
маче, розкажи ти нам правду, за кого за-
між підем». Схожого значення набувало
варіння на «жіноче» свято Катерини об-
рядової («плідної») страви каші з маком
(жін. + чол.), «щоб було хлопців, як каші
з маком» [18, с. 170–171]. Ритуальне сі-
яння маку відбувалося вночі при повному
місяці (порівняймо із символікою місяця
у повні) в цілковитій тиші (аналог тем-
ряви), що додатково вказує на його еро-
тичний підтекст. Цікаво, що дітородних
властивостей мак набуває за умови сіяння
як аналогу запліднення [3]. Схожі обря-
ди, основою яких були концентричні рухи
навколо криниці, виконували з метою ви-
кликати дощ, тобто «запліднити» землю
вологою. Асоціативні відношення криниці
і місця дітонародження підтверджуються
ритуальними заборонами набирати воду
тимчасово неплідним («нечистим») жін-
кам. Опозиційними компонентами цього
обряду є дії, спрямовані на обмеження
фертильності, які сполучаються із семан-
тикою знищення, зокрема зав’язування
і потоплення у криниці зерна маку, що
можна трактувати як повернення «душ»
ненароджених дітей у свій час і простір
(порівняймо з образом Holle / Hel) 4.
Змістове навантаження міфологеми
«криниця» зазнає змін, коли в символіч-
ній архітектоніці обряду з’являється об-
раз «журавля». Таким чином, формується
опозиція, що на предметному рівні дублює
смислову пару «чоловіче-жіноче». У цьо-
му разі образ криниці трансформується
в смисловий маркер і програмує конкрет-
ні дії, пов’язані з процесом дефлорації і
запліднення. Ключову функцію тут ви-
конує «журавель» як обрядова метафора
чоловічого принципу. Ритуальний танець,
який виконували під час весілля («після
ламання калини»), називали «журавлем».
За формою виконання він нагадує «кри-
вий танець», але з тією відмінністю, що
рух ритуального «поїзда» здійснювали
«найтруднішими стежками, провалля-
ми, через рови, будяки, тини, воду» [9,
с. 73]. Очевидно, що відповідні імітації
моделюють процес запліднення, який від-
бувається одночасно на двох рівнях – фі-
зіологічному і обрядовому 5. У цьому кон-
тексті зрозумілішими стають вірування
про лелеку, який «приносить» дітей, що
збереглися у фольклорі («бузьку, бузь-
ку, принеси Маруську») і побутують до
нашого часу на рівні фразеологізмів [7,
с. 43]. Асоціативно-смислові відношен-
ня «журавля» і «чоловіка» є ключем до
буквального трактування окремих народ-
них пісень. Наприклад: «Занадився жу-
равель-журавель до бабиних конопель. /
Сякий-такий журавель, сякий-такий дов-
гоносий, / Сякий-такий виступає, коно-
пельки все щипає». Отже, найменування
механічного засобу для діставання води з
криниці «журавлем» базується не лише на
його візуальній подібності з птахом, але
й стосується еротико-обрядового контек-
сту, що відбилося у загадках на кшталт:
«У баби блищить, а в діда талала висить
(вода, цебер і колодязь)» [5, с. 123], а та-
кож неоднозначних народних евфемізмах
[15, с. 174, 216, 219].
Обрядові характеристики «журавля»
вказують на те, що цей образ є локальним
121
компонентом загальної опозиції «верх–
низ». У міфологічних переказах індоєв-
ропейців журавель персоніфікує «верх»,
оскільки є вісником весни, а відтак сим-
волізує відродження. В окремих пере-
казах він переймає функції змієборця й
ототожнюється з апокрифічним сюжетом
про небесного посланця, який ослухав-
ся вищої волі, випустивши на волю жаб
і вужів, тому змушений їх збирати [10,
с. 79]. Соціалізація журавлів пояснюєть-
ся також їхньою поведінкою під час вес-
няного парування, що нагадує залицяння
парубків до дівчат. Перелічені ознаки по-
яснюють, чому зображення цього птаха
трапляються на атрибутах давньорусько-
го весільного вбрання (браслетах, кол-
тах), а форма його імені зіставляється з
міфічною жар-птицею: давньоруське же-
равь – «журавель» ↔ давньоруське же-
равь – давньоруське «тліючий попіл» ↔
жерети – «жертвувати» [11, с. 860–862].
Отже, асоціації нареченого з журавлем
не є випадковими, оскільки перебувають
в силовому полі міфологічної опозиції
«верх–низ», а сценарій розгортання обря-
дового сюжету є зрозумілим і прогнозова-
ним. Зокрема, наречений, так само як жу-
равель / «верх», поєднується з водою /
«низом», але одночасно є його антагоніс-
том, в результаті чого з’являється нове
життя. Відтворення міфологічної містерії
«запліднення-народження» відбувається
на усіх рівнях функціонування культури
і презентується в тео- і космогонічних сю-
жетах, що, своєю чергою, дублюються на
рівні соціуму.
Відро–кінь. Інший рівень кодифікації
картини «козак з дівчиною біля крини-
ці» стосується образу козацького коня,
який за логікою сюжету має напитися з
відра дівчини. Смисл зазначених обра-
зів неоднозначний, оскільки його можна
сприймати як буквально, так і метафо-
рично. Відомим є факт, що в міфології
землеробів жіночий принцип асоціюється
з вологою (невід’ємною складовою родю-
чості). Звідси асоціації посуду для води,
зокрема, відра – з животом-лоном, що
відбилося в етимології поняття: давньо-
руське вѣдро споріднене з германським
*wēta – «вологий», давньоіндійським
udakám – «вода», пов’язане з давньоіндій-
ським udáram – «живіт», давньопруським
weders – «живіт» [19, c. 283–284], і візу-
альній подібності резервуарів для води –
глечиків / горщиків з жіночим тілом
[20; 13]. На відміну від криниці, яка є
природним резервуаром для води, відро
є його предметно-локальним аналогом і
його можна використовувати в господар-
ських або обрядових цілях, наприклад,
з метою принадження чоловіка. Вода для
чарування має бути непочатою, тобто на-
браною уперше до схід сонця. Магічна
сила «чистої» води може бути підсилена
іншими предметами, що мають шлюбну
символіку (гніздо ластівки, криниця),
а реалізація обрядової дії гарантується
часом її виконання («ніч з четверга» /
чол. «на п’ятницю» / жін.): «Украсти
десь ластівчине гніздечко, вночі, коли зо-
ряна ніч з четверга на п’ятницю. Із чужої
криниці витягнуть води (також вкрасти),
вкинуть у відро з водою гніздечко» [17,
с. 486]. Отже, відро з непочатою водою
асоціюється з «непочатою» дівчиною (по-
рівняймо: «Ой пий, мати, тую воду, що я
наносила, / Зови, мати, того зятем, що я
полюбила» [8, с. 133]), що пояснює побу-
тові вірування про посуд, розбивання яко-
го асоціюється з «розбиванням» дівочого
лона (а відтак долі) і сприймається як
негативний знак (наприклад, «репнутий»
коровай є знаком «репнутої» нареченої).
Обрядові констатації такого «розбиван-
ня» фіксує весільний обряд, зокрема ри-
туальне осоромлення батьків «нечесної»
молодої, яким наливали горілку у діряві
чарки. Маргінальні пережитки відповід-
них дій дійшли до нашого часу, зокрема у
звичаї бити «на щастя» весільний посуд.
У зв’язку з цим зрозумілим є мотив на-
пування з відра коня, образ якого в окре-
мих контекстах є евфемістичним аналогом
чоловічого органа [15, с. 191, 209–210].
Інакомовними еквівалентами двозначного
вислову «напоїти коня» є словосполучен-
ня на кшталт: «пасти коня», «запрягти
коня», «вмочити коня». Порівняймо: «Ой
ти парубок, я дівчина красная, / Ти в
саду гуляв, я твого коня пасла». Супер-
ечливими залишаються думки щодо ме-
тафоричного контексту мотивів: копання
криниці / зривання калини, набирання
води / напування коня, прохання «віде-
речка» / дарування обручки у відомій
народній пісні: «Розпрягайте, хлопці,
коні, та й лягайте спочивать, / А я піду в
сад зелений, в сад криниченьку копать. /
Маруся, раз, два, три, калина, чорнявая
дівчина в саду ягоди рвала. / Копав, ко-
122
пав криниченьку у вишневому саду. /
Чи не вийде дівчинонька рано вранці по
воду? / Вийшла, вийшла дівчинонька в
сад вишневий воду брать, / А за нею ко-
заченько веде коня напувать. / Просив,
просив відерочко, вона йому не дала, /
Дарив, дарив їй колечко, вона його не
взяла». Оскільки напування коня з відра
є очевидним натяком на статеві стосунки,
по-іншому сприймаються дії козака, який
пропонує за це різноманітні подарунки,
які є атрибутами весільного обряду – «ко-
лечко» і черевички: «Ой скину я опанчу,
та ніженьки обверчу. Ой дай, Боже, неді-
лі діждати – черевички куплю» 6. Образ-
но-смислова напруга обрядової метафори
«відро–кінь» може мати подвійне вирі-
шення – як дозвіл або відмова, що опосе-
редковано підтверджує еротико-весільний
підтекст досліджуваних образів.
Вивчення смислового наповнення пари
«відро–кінь» видається недовершеним
без урахування інших аспектів, зокрема
порівняльно-міфологічних і лексичних
характеристик образів. Відомо, що в мі-
фології індоєвропейців кінь є невід’ємним
супутником громовика-змієборця, який
виступає антагоністом до міфологічного
«низу» (земної вологи). Одним з пояс-
нень, чому кінь асоціюється з небесним
верхом, є теза, що вершник на той час
уособлював соціальну вищість і розташо-
вувався «ближче до сонця» в прямому і
переносному значенні. Крім того, термін
вагітності кобили становить приблизно
340 діб, тобто майже календарний / со-
лярний рік. Звідси іконічні зображення
коня як символу сонця. Археологічні зна-
хідки також свідчать про існування культу
цієї тварини, трансформованого з часом в
об’єкти тотемного вшанування (порівняй-
мо з переказами про «кобилячу голову»).
Отже, за логікою обряду кінь асоціюєть-
ся зі світлом, сонцем і сухістю, тому праг-
не «напитися» з криниці / відра. Ціка-
вою в цьому сенсі видається давньоруська
лексична пара вѣдро–ведро. Порівняймо:
давньоруське вѣдро – «bucket» («и приве-
доша ˫а къ кладѩзю идѣже. цѣжь. И по-
черпоша вѣдромь и ль˫аша в латки» [14]);
давньоруське ведро, церковнослов’янське
ведръ – «ясний», українське відро, болгар-
ське ве ́дър – «ясный», словенське védǝr –
«веселий», чеське vedro, кашубське
wiodro – «погода», можлива спорідненість
з прагерманським *wedran; порівняймо
нововерхньонімецьке Wetter – «погода»
[19, с. 284]. Існує думка про зв’язок зі *(s)
vęd – «сушити» [4, с. 344], що, у міфо-
логічному аспекті, не суперечить смислу
обряду. Утворена в такий спосіб смислова
пара «відро–вед́ро» є лексичною реаліза-
цією опозиції «мокре–сухе», «холодне–
тепле» і позначає два протилежні стани –
«зволоження–висихання» як обрядового
еквівалента опозиції «низ–верх» 7.
З часом обрядові контексти мови за-
буваються, а її приховані смисли, що ви-
никли в результаті табуації процесу від-
творення, нівелюються. Унаслідок цього
народну міфопоетику подекуди трактують
як елементарне римування і протиставля-
ють «високому» мистецтву авторської пое-
зії. Здавна вибір пари вважали чи не най-
важливішою подією, тому він відбувався
під пильним наглядом соціуму, чим і пояс-
нюється формульність весільної містерії.
Водночас із розвитком товарних відносин,
міграцією й урбанізацією сільського насе-
лення відбувається вульгаризація і примі-
тивізація сакральних смислів традиційної
культури, негативні наслідки чого можна
спостерегти в наші дні.
Висновок. Візуальна інтерпретація
картини «Козак з дівчиною біля крини-
ці» дає можливість виокремити три скла-
дові сюжетні компоненти: «криниця–жу-
равель», «відро–кінь», «дівчина–козак».
Перелічені елементи утворюють смислові
пари, значення яких можна трактувати
на декількох рівнях, що зіставляються з
ієрархічною будовою міфологічної кар-
тини світу. Зокрема, «верху» відповіда-
ють образи, пов’язані з небом і сонцем,
«середина» – асоціюється з природними
субстанціями землі і води, «низ» формує
систему значень, пов’язаних з тілесніс-
тю. Актуальними є також лінійні зв’язки,
оскільки репродукція відбувається на всіх
рівнях – природному (дощ, роса), культур-
ному (оранка і сівба) і тілесному (coitus).
У такий спосіб утворюються смислові лан-
цюжки «криниця–відро–дівчина» – «жу-
равель–кінь–парубок». Образи «криниці»
і «журавля» є центральними не лише за
композицією, але й за смислом, оскільки
організовують міфологічний простір кар-
тини, на тлі якого розгортається любовна
містерія, результат якої доволі очікуваний.
Регулювання правильності протікання
цього процесу здійснює обряд, наслідком
якого є створення нової родини.
123
Джерела та література
1. Берестнев Г. И. Лингвистика и толкование сновидений у К. Г. Юнга: открытие метода.
URL : https://cyberleninka.ru/article/n/lingvistika-i-tolkovanie-snovideniy-u-k-g-yunga-otkrytie-
metoda/viewer (дата доступу 10.02.2020).
2. Власенко С. М. Традиції народної картини в сучасному українському «наївному» мисте-
цтві. URL : http://www.newacropolis.org.ua/theses/18e7a4f1-36f4-4b87-8841-f7d458e52c80 (дата
доступу 10.02.2020).
3. Гаврилюк Е. Еротичні імплікації рослинної символіки в українській календарній обрядо-
вості. URL : https://svarga.dp.ua/erotichni-implikacziii.html (дата доступу 02.02.2020).
4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. Київ : Наукова думка, 1982–2012. Т. 1
(А–Г). 1982. 632 с. (Словники України).
5. Етнографічні записи Якова Демченка 1857–1858 р. україна. 1930. Кн. 5–6. С. 89–129.
6. Ігнатенко І. Жіноче тіло у традиційній культурі українців. Харків : Клуб Сімейного До-
звілля. 2016. 224 с.
7. Коваленко Н. Орнітонім лелека в сучасному українському діалектному мовленні. Філоло-
гічний часопис. 2018. Вип. 2 (12). С. 43–49. DOI: https://doi.org/10.31499/2415-8828.2.2018.151967.
8. Костомаров Н. Славянская мифология. Исторические монографии и исследования. Мо-
сква : Чарли, 1995. 688 с.
9. Курочкін О. В. Архаїчний весільний танець-гра «Журавель» («Бусел»). наукові записки
наукМа. Т. 20–21. Теорія та історія культури. С. 71–75. URL : http://ekmair.ukma.edu.ua/
bitstream/handle/123456789/8614/Kyrochkin_Arxayichnyj_vesilnyj_tanecz.pdf (дата доступу
02.02.2020).
10. Легенди та перекази. Київ : Наукова думка, 1985. 400 с.
11. Материалы для Словаря древнерусского языка по письменным памятникам. Труд
И. И. Срезневского. Издание отделения русского языка и словесности Императорской академии
наук : в 3 т. Санкт-Петербург : Типография Императорской академии наук. Т. 2. 1902. 1803 с.
12. Найден О. С. Українська народна картина. Поетика. Семантика. Космологія. Київ : Сти-
лос, 2018. 240 с.
13. Рахно К. Купівля молочного посуду як вияв жіночої господарчої магії. етнічна історія
народів Європи. 2011. Вип. 34. С. 84–88.
14. Словарь древнерусского языка (XI–XIV вв.). Москва : Русский язык. 1988. URL :
https://old_russian.academic.ru/3474/%D0%B2%D1%A3%D0%B4%D1%80%D0%BE (дата досту-
пу 09.02.2020).
15. Ставицька Л. Українська мова без табу. Словник нецензурної лексики та її відповідників.
Київ : Критика, 2008. 456 с.
16. Темченко А. Семантика тілесного низу в міфологічних уявленнях українців. україна в
етнокультурному вимірі століть. Міфи і символіка в етнокультурі українців: збірник науко-
вих праць. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2015. Вип. 5. С. 82–90.
17. Темченко А. І. Традиційні замовляння: семантичні трансформації та обрядові парадигми.
Черкаси : ІнтролігаТОР, 2014. 572 с.
18. Усачёва В. В. Мак. славянские древности: этнолингвистический словарь : в 5 т. Мо-
сква : Международные отношения, 2004. Т. 3. С. 170–174.
Примітки
1 Унаслідок еволюції зміст окремих симво-
лів змінюється. Зокрема, у християнстві кри-
ниця стає місцем зустрічі двох світів – Старо-
го Закону і Нового Заповіту (Іоанн, 4: 13–14).
2 Аналогічні мотиви, які є близькими мен-
талітету слов’ян, присутні у Святому Письмі.
Мова йде про зцілення Ісусом Христом розсла-
бленого біля купелі Віфезда (Іоанн, 5: 2–15).
3 У міфах практично не зафіксовано сюже-
тів про злого вітчима, що спонукає до думки
про матріархальне походження сюжету про
злу мачуху, коли протягом ініціального пе-
ріоду дівчат могли виховувати «чужі» жінки.
4 Коли жінка не бажала мати більше ді-
тей, вона кидала до криниці вузлик з маковим
зерням і говорила: «Коли цей мак зійде, тоді
я рожу». Звідси походження фразеологізму
«сидіти маком», що вживали на Поліссі сто-
совно старих дів [16, с. 82–83].
5 Відомі й інші обрядові імітації. Напри-
клад, звук трембіти чи пострілу ніби «ду-
блює» і «посилює» крик новонародженого,
стверджуючи появу нового життя.
6 Схожі образи фіксує поховальна обря-
довість. Зокрема, після смерті господаря з
даху його помешкання «збивали коника» [17,
с. 60].
7 Можливо, не випадковими є вульгариз-
ми, де дієслово «висушити» вживається як
інакомовне позначення задоволення статевої
пристрасті.
124
References
1. BERESTNEV, Gennadiy. Linguistics and K. G. Jung’s Dream Interpretation: An Invention of Method.
In: Word.ru: A Baltic Accent. Immanuel Kant Baltic Federal University. Kaliningrad, 2015, no. 1 [online].
Available from: https://cyberleninka.ru/article/n/lingvistika-i-tolkovanie-snovideniy-u-k-g-yunga-otkrytie-
metoda/viewer (accessed February 10, 2020) [in Russian].
2. VLASENKO, S. Traditions of Folk Painting in the Modern Ukrainian “Naïve” Art. In: New Acropolis:
A Cultural Association [online]. Available from: http://www.newacropolis.org.ua/theses/18e7a4f1-36f4-
4b87-8841-f7d458e52c80 (accessed February 10, 2020) [in Ukrainian].
3. HAVRYLIUK, Eleonora. Erotic Implications of Plant Symbols in Ukrainian Calendar Rituals. In:
Svarga: A Portal of Native Faith [online]. Available from: https://svarga.dp.ua/erotichni-implikacziii.html
(accessed February 2, 2020) [in Ukrainian].
4. MELNYCHUK, Oleksandr (editorial board’s chair). An Etymological Dictionary of the Ukrainian
Language: in Seven Volumes. Compiled by Rostyslav BOLDYRIEV et al. UkrSSR Academy of Sciences’
Oleksandr Potebnia Institute of Linguistics. Kyiv: Scientific Thought, 1982, vol. 1: (А–Г), 632 pp. [in
Ukrainian].
5. YAKYMOVYCH, Serhiy. Ethnographic Notes by Yakiv Demchenko Made in 1857–1858. In:
Mykhaylo HRUSHEVSKYI, ed., Ukraine: A Scholarly Journal on Ukrainian Studies.
(A body of the Historical Section of the All-Ukrainian Academy of Sciences (former
Ukrainian Scientific Society in Kyiv). Kyiv: State Publishing House of Ukraine, 1930, bk. 3–4
(41), pp. 89–129 [in Ukrainian].
6. IHNATENKO, Iryna. Female Body in the Traditional Culture of Ukrainians. 4th edition. Kharkiv: Family
Leisure Club, 2016, 224 pp. [in Ukrainian].
7. KOVALENKO, Nataliya. Stork Ornithonym in Modern Ukrainian Dialectal Language. In: Svitlana
SHULIAK, ed.-in-chief, Philological Review: A Scholarly Journal. Uman: Publishing and Typographical
Centre Vis-à-vis, 2018, iss. 2 (12), pp. 43–49 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31499/2415-
8828.2.2018.151967.
8. KOSTOMAROV, Mykola. The Slavonic Mythology: Historical Monographs and Studies. Moscow: Charlie,
1995, 688 pp. [in Russian].
9. KUROCHKIN, Oleksandr. Archaic Nuptial Dance-Game “Crane” (“Stork”). In: NaUKMA Research
Papers. Vol. 20–21. Theory and History of Culture, 2002, pp. 71–75 [online]. Available from: http://ekmair.ukma.
edu.ua/bitstream/handle/123456789/8614/Kyrochkin_Arxayichnyj_vesilnyj_tanecz.pdf (accessed
February 2, 2020) [in Ukrainian].
10. IOANIDI, A. (compiler, annotator). Legends and Narrations. Kyiv: Scientific Thought, 1985, 400 pp.
[in Ukrainian].
11. SREZNEVSKY, Izmail. Materials for the Dictionary of the Old Russian Language Based on Written
Monuments. A Work by I. I. Sreznevsky. An Edition of the Russian Language and Literature Section of the Imperial
Academy of Sciences: in Three Volumes. Saint Petersburg: Printing House of the Imperial Academy
of Sciences, 1902, vol. 2 (Л–П), 1803 pp. [in Russian].
12. NAYDEN. Oleksandr. Ukrainian Folk Paintings: Poetics. Semantics. Cosmology. Kyiv: Stylus, 2018,
240 pp. [in Ukrainian].
13. RAKHNO, Kostiantyn. Buying Milk Crockery as a Manifestation of Female Household Magic. In:
Viktor KOLESNYK (editorial board’s head). Ethnic History of European Nations: Collected Scientific Papers.
Taras Shevchenko Kyiv National University. Kyiv: Uniserv, 2011, iss. 34, pp. 84–88 [in Ukrainian].
19. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка : в 4 т. Москва : Прогресс, 1986–
1987. Т. 1 (А–Д). 1986. 576 с.
20. Щербань О. Антропоморфність глиняних печей і посуду в контексті традиційного світу
української селянки Наддніпрянщини (1870-х – початку 1930-х років). народознавчі зошити.
2018. № 3 (141). С. 683–688. DOI: https://doi.org/10.15407/nz2018.03.683.
21. Der Weiße Brunnen. URL : http://echt-gothsch.de/pages/sagen/brunnen.php (дата доступу
02.02.2020).
22. Göttner-Abendroth Heide. Frau Holle – das Feenvolk der Dolomiten. Die großen Göttinnenmythen
Mitteleuropas und der Alpen. Helmer, Königstein im Taunus. 2005.
23. Saxo Grammaticus. Gesta Danorum. Liber III. Norrœn Dýrр. URL : http://norroen.info/src/
other/saxo/03.html (дата доступу 02.02.2020).
125
14. AVANESOV, Ruben (ed.-in-chief). The Dictionary of the Old Russian Language (XIth to XIVth cc.).
Moscow: Russian Language, 1988, vol. 1 (а-възаконатнса) [online]. Available from: https://old_russian.
academic.ru/3474/%D0%B2%D1%A3%D0%B4%D1%80%D0%BE (accessed February 9, 2020) [in
Russian].
15. STAVYTSKA, Lesia. The Ukrainian Language without Taboos. A Dictionary of Obscene Vocabulary and
Its Correspondences. Kyiv: Critique, 2008, 456 pp. [in Ukrainian].
16. TEMCHENKO, Andriy. Semantics of the Bodily Bottom in the Mythological Worldview of
Ukrainians. In: Petro CHERNEHA, ed.-in-chief, Ukraine in the Ethno-Cultural Dimension over Centuries.
Myths and Symbols in Ukrainians’ Ethno-Culture: Collected Scientific Papers. Kyiv: Drahomanov NPU Press,
2015, iss. 5, pp. 82–90 [in Ukrainian].
17. TEMCHENKO, Andriy. Traditional Incantations: Semantics Transformations and Ritual Paradigms.
Cherkasy: IntroligaTOR, 2014, 572 pp. [in Ukrainian].
18. USACHEVA, Valeriya. Poppy. In: Nikita TOLSTOY, ed.-in-chief, Slavonic Antiquities: An Ethno-Linguistic
Dictionary: in Five Volumes. Institute of Slavic Studies of the Russian Academy of Sciences. Moscow: International
Relations, 2004, vol. 3: К (Круг) — П (Перепелка), pp. 170–174 [in Russian].
19. VASMER, Max. The Etymological Dictionary of the Russian Language: in Four Volumes. Translated from
the German and supplemented by Oleg TRUBACHIOV. Edited and prefaced by Boris LARIN. 2nd edition.
Moscow: Progress, 1986, vol. 1 (А – Д), 576 pp. [in Russian].
20. SHCHERBAN, Olena. Anthropomorphism of Clay Stoves and Crockery in the Context of Traditional
Folklife of the Over Dnipro Lands’ Ukrainian Female Peasants (1870s to Early 1930s). In: On Forms and
Functions of Ukrainian Clay Tableware in the Second Half of the XIXth through the First Third of the XXth Century.
In: Stepan PAVLIUK, ed.-in-chief, The Ethnology Notebooks, 2018, no. 3 (141), pp. 683–688 [in Ukrainian].
DOI: https://doi.org/10.15407/nz2018.03.683.
21. Der Weiße Brunnen [The White Well] [online]. Available from: http://echt-gothsch.de/pages/sagen/
brunnen.php (accessed February 2, 2020) [in German].
22. GÖTTNER-ABENDROTH, Heide. Frau Holle – das Feenvolk der Dolomiten: Die großen
Göttinnenmythen Mitteleuropas und der Alpen [Frau Holle – The Fairy People of the Dolomites: The Myths of
the Great Goddesses of Central Europe and the Alps]. Königstein im Taunus: Ulrike Helmer Verlag, 2005,
350 pp. [in German].
23. Saxo Grammaticus. Gesta Danorum. Liber III [Deeds of the Danes. Book III]. In: Norrœn Dýrð
[online]. Available from: http://norroen.info/src/other/saxo/03.html (accessed February 2, 2020)
[in Latin].
Надійшла / Received 26.03.2021
Рекомендована до друку / Recommended for publishing 03.11.2021
|