Про можливості застосування автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» в інформаційній технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах

Про можливості застосування автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» в інформаційній технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах

Наводиться короткий опис двох нових інформаційних технологій – автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» та інформаційної технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах (ІТ-НС/ ГТС). Аналізуються можливості їх об’єднання в єдиний технологічний комплекс, на базі якого планується створ...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2010
Hauptverfasser: Лисиченко, О.Г., Ейдельштейн, Л.Я.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України 2010
Schriftenreihe:Техногенно-екологічна безпека та цивільний захист
Online Zugang:http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39688
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Про можливості застосування автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» в інформаційній технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах / О.Г. Лисиченко, Л.Я. Ейдельштейн // Техногенно-екологічна безпека та цивільний захист. — 2010. — Вип. 1. — С. 49-54. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-39688
record_format dspace
spelling irk-123456789-396882012-12-24T12:16:16Z Про можливості застосування автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» в інформаційній технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах Лисиченко, О.Г. Ейдельштейн, Л.Я. Наводиться короткий опис двох нових інформаційних технологій – автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» та інформаційної технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах (ІТ-НС/ ГТС). Аналізуються можливості їх об’єднання в єдиний технологічний комплекс, на базі якого планується створити багатофункціональну інструментально-спостережно-розрахункову аналітичну систему з управління техногенно-екологічною безпекою великих гідроенергетичних об’єктів. Приводится краткое описание двух новых информационных технологий – автоматизированной системы «ОЗОН КПТ» и информационной технологии по оценке возникновения чрезвычайных ситуаций на гидросооружениях (ИТ-НС/ГТС). Анализируются возможности их объединения в единый технологический комплекс, на базе которого планируется создать многофункциональную инструментально-наблюдательно расчетную аналитическую систему по управлению техногенно-экологической безопасностью больших гидроэнергетических объектов. A brief description of two new information technology - an automated system «OZON KPT» and information technology due to appearance of emergency situations on hydraulic constructions (IT-CHS/GTS). The possibility of combine them into a single technological complex on the basis of which we plan to create a multifunction instrumental observant – calculation analytical system for the management of industrial and environmental safety of large hydropower projects is analyzed. 2010 Article Про можливості застосування автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» в інформаційній технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах / О.Г. Лисиченко, Л.Я. Ейдельштейн // Техногенно-екологічна безпека та цивільний захист. — 2010. — Вип. 1. — С. 49-54. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2220-8585 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39688 502.15 uk Техногенно-екологічна безпека та цивільний захист Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Наводиться короткий опис двох нових інформаційних технологій – автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» та інформаційної технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах (ІТ-НС/ ГТС). Аналізуються можливості їх об’єднання в єдиний технологічний комплекс, на базі якого планується створити багатофункціональну інструментально-спостережно-розрахункову аналітичну систему з управління техногенно-екологічною безпекою великих гідроенергетичних об’єктів.
format Article
author Лисиченко, О.Г.
Ейдельштейн, Л.Я.
spellingShingle Лисиченко, О.Г.
Ейдельштейн, Л.Я.
Про можливості застосування автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» в інформаційній технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах
Техногенно-екологічна безпека та цивільний захист
author_facet Лисиченко, О.Г.
Ейдельштейн, Л.Я.
author_sort Лисиченко, О.Г.
title Про можливості застосування автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» в інформаційній технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах
title_short Про можливості застосування автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» в інформаційній технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах
title_full Про можливості застосування автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» в інформаційній технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах
title_fullStr Про можливості застосування автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» в інформаційній технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах
title_full_unstemmed Про можливості застосування автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» в інформаційній технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах
title_sort про можливості застосування автоматизованої системи «озон кпт» в інформаційній технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах
publisher Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України та МНС України
publishDate 2010
url http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/39688
citation_txt Про можливості застосування автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» в інформаційній технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах / О.Г. Лисиченко, Л.Я. Ейдельштейн // Техногенно-екологічна безпека та цивільний захист. — 2010. — Вип. 1. — С. 49-54. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series Техногенно-екологічна безпека та цивільний захист
work_keys_str_mv AT lisičenkoog promožlivostízastosuvannâavtomatizovanoísistemiozonkptvínformacíjníjtehnologíízocínkiviniknennânadzvičajnihsituacíjnagídrosporudah
AT ejdelʹštejnlâ promožlivostízastosuvannâavtomatizovanoísistemiozonkptvínformacíjníjtehnologíízocínkiviniknennânadzvičajnihsituacíjnagídrosporudah
first_indexed 2025-07-03T21:41:58Z
last_indexed 2025-07-03T21:41:58Z
_version_ 1836663616901742592
fulltext 49 УДК 502.15 О.Г. ЛИСИЧЕНКО1, Л.Я. ЕЙДЕЛЬШТЕЙН2 1Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України, м. Київ 2Науково-виробниче підприємство «ОЗОН С», м. Дніпропетровськ ПРО МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ «ОЗОН КПТ» В ІНФОРМАЦІЙНІЙ ТЕХНОЛОГІЇ З ОЦІНКИ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ НА ГІДРОСПОРУДАХ Наводиться короткий опис двох нових інформаційних технологій – автоматизованої системи «ОЗОН КПТ» та інформаційної технології з оцінки виникнення надзвичайних ситуацій на гідроспорудах (ІТ-НС/ ГТС). Аналізуються можливості їх об’єднання в єдиний технологічний комплекс, на базі якого планується створити багатофункціональну інструментально-спостережно-розрахункову аналітичну систему з управління техногенно-екологічною безпекою великих гідроенергетичних об’єктів. За світовими статистичними даними встановлено, що сучасна реальна імовірність аварійності гребель становить 10-4 – 10-5 гребле-років [1]. Це означає, що їх безпека з певною імовірнісною залежить від рівнів ризику, який обумовлюють реально можливі небезпечні процеси (загрози), що мають місце в системі ”навколишнє природне середовище – гідротехнічна споруда (НПС – ГТС)”. Для їх оцінювання необхідно проводити поетапний розгляд усієї природно-техногенної системи (ПТС), у тому числі з урахуванням значущих чинників зовнішніх впливів. Наведений підхід дозволяє визначати безпеку, виходячи з однакового для усіх об’єктів гідроенергетики критерію – "допустимий ризик". У законодавстві України [2] ризик виникнення НС визначається як ”ступінь імовірності певної негативної події, яка може відбутися в певний час або за певних обставин на території об’єкта підвищеної небезпеки і/або за її межами”. Проте, як показав досвід експлуатації ГТС, при оцінці ризику виникнення на них НС необхідно враховувати практично всі значимі геодинамічні явища, а також мати дані спостережень про інженерно-геологічний стан масиву. Виходячи з цього, за визначенням Р.В. Уїтмена і С.А. Корнелла, ”загальний ризик — це ймовірність реалізації комбінованого ефекту, що обумовлений різними геодинамічними та техногенними збудженнями (впливами), які можуть сукупно діяти на стан певної інженерної споруди та спричинити виникнення в ній негативних реакцій, що створюють передумови для надзвичайних (аварійних) ситуацій, реалізація яких носить імовірнісний характер” [3]. Цей вид ризику також називають інженерним ризиком стійкості споруд. Він визначається таким математичним виразом:  j jjii SPSRPRP ],[][)( (1) де Р – імовірність події, зазначеної в квадратних дужках; Ri – подія, яка полягає в тому, що система знаходиться в і-тому стані; Sj — означає, що комбінований геодинамічний та техногенний вплив на вході системи має рівень прояву j; P[Ri|Sj] – означає ймовірність того, що поведінка (стан) системи буде Ri при умові, що має місце вплив комплексу геодинамічних і техногенних чинників з сумарним проявом впливів на вході Sj. 50 Основна ідея алгоритму обчислення ризику виконується в рамках типових процедур об’єктно-орієнтованого аналізу ризику [4]. Вона зрозуміла з табл. 1, яка представляє ризик у вигляді набору трьох показників (сценарій, частота реалізації події, міра пошкодження (втрати / збитки): R=  si,  і,, wі  , що фактично відповідає концептуальному визначенню ризику: R= ”невизначеність” і ”втрати”. У відповідності з наведеним алгоритмом розрахунків, при складанні табл.1, сценарії з виникнення НС розподіляються у порядку збільшення заподіяної шкоди (”втрат”, що очікуються), наприклад: x1 x2 …. x N. Таблиця 1. Основні параметри та процедури для обчислення ризику виникнення НС при об’єктно-орієнтованому аналізі ризику Повний обсяг емпіричних даних щодо частоти реалізації сценарію НС ”φі” і відповідних збитків ” wі” для всіх можливих сценаріїв ”sі” отримати практично неможливо. Проте існує можливість частоту ”φі” для і-того сценарію визначити наближеною функцією Pi (φі), що відповідає щільності імовірності. Теж саме відноситься до невизначеності розмірів втрат при НС, величину яких у імовірнісному аналізі ризику визначають як ”q (wі)”. Враховуючи наведене, логічна формула оцінки ризику (при невизначених даних) приймає вигляд: R=  si, Рі(і), qi(wі) . Відповідний алгоритм для обчислення ризику буде мати вигляд: R(s)=1- F (M, si, ,, sі ). При характеристиці потенційно небезпечних чинників впливу для оцінки імовірності прояву ризику виникнення НС задавались такі градації: • В - відсутній – чинник ризику практично відсутній; • МІ - малоймовірний: (R ≤ n10-6) – такий, що має дуже низьку імовірність та практично неможливий, (10-6 R  10-4 ) – такий, що має низьку імовірність, але вимагає детального обґрунтування та контролю; • І - імовірний (10-4 R  10-3) – відноситься до категорії допустимого ризику, але вимагає детального обґрунтування та постійного контролю; • ВІ – імовірність реалізації виникнення НС дуже висока (R  10-3). Ступінь екологічного ризику потенційно небезпечних чинників, що можна визначити як очікувані збитки при реалізації ризику виникнення НС, оцінювалась за якісними показниками: низька, середня, значна. Практичне відтворення складових стану екосистеми в зоні впливу ГТС здійснюють шляхом застосування об’єктно-орієнтованих логіко-інформаційних моделей (ЛІМ), що дозволяють наочно представити усю систему чинників впливів (загроз і ризиків) у вигляді, що є зрозумілим для осіб, які приймають рішення (ОПР) з питань життєздатності цих об’єктів. Ці моделі при умові їх інформаційного об’єднання з засобами реалізації управлінських рішень та системами моніторингу і контролю утворюють унікальну Сценарії Частота Втрати, збитки, Загальна періодичність s1 s2 . sі . sN-1 sN φ1 φ 2 . φ і . φ N-1 φ N w1 w 2 . wі . w N-1 wN ф1= φ1+ φ 2 ф2= φ2+ φ 3 . фі= φі+ φ і-1 . фN-1= φN+ φ N-1 фN= φN R=  si,  і,, wі ; R=  si, Рі ( і), q (wі) ; R(s)=1- F (M, si, ,, sі ); де, i=1, 2, …, N; x1 x2 …. x N ; Pi (φ і) – щільність імовірності; qі (wі) – невизначеності даних про збитки; F(фі) – функція розподілу випадкової величини. 51 інформаційну технологію, що має скорочену абревіатуру ІТ-НС/ГТС. Вона нещодавно розроблена в Інституті геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України, а її окремі підсистеми зараз поступово впроваджуються на гідроенергетичних об’єктах України. За результатами оцінки ризику із застосуванням ГІС - технологій складаються карти (плани) зон підвищеного ризику та при необхідності розробляються рекомендації з підвищення рівня безпеки функціонування ГТС. Запропонована інформаційна технологія з аналізу і оцінки ризику гідроенергетичних споруд ІТ- НС/ГТС представлена на рис.1 відповідною структурно-логічною моделлю, яка складається з таких основних підсистем:  інформація про об’єкт (дані про природні умови, інфраструктуру та технічні характеристики ОГЕ );  картографічна підтримка інформації;  оцінка ризику з модулями: аналіз параметрів ризику; розрахунок величин ризиків; визначення допустимості ризику ГТС; оцінювання перевищення критеріїв ризику аварій ГТС;  управління ризиками аварій ГТС;  впровадження заходів з безпеки та вдосконалення системи моніторингу і контролю;  вимірювання та оцінювання параметрів моніторингу;  реагування і оповіщення. У цій моделі розрахункові процедури щодо оцінки ризику узгоджені з блоками моніторингової та картографічної підтримки інформації в єдину інструментально- спостережно-розрахункову аналітичну систему. Це дозволяє здійснювати оперативну обробку і представлення як моніторингової інформації, так і розрахункових даних у зручних картографічних форматах, що зрозумілі для експертів і осіб, які приймають рішення та забезпечують управління техногенно-екологічною безпекою об’єкту досліджень. Рис. 1. Узагальнена структурно-логічна модель інформаційної технології з аналізу стану техногенно- екологічної безпеки функціонування об’єктів гідроенергетики СИСТЕМА «НАВКОЛИШНЄ ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – ОГЕ» Б л ок к ар то гр аф іч н ої п ід тр и м к и ін ф ор м ац ії ПРОЦЕДУРА ОЦІНКИ РИЗИКУ Ін ф ор м ац ія п р о об ’є к т Г Т С Вимірювання та оцінювання параметрів аналіз параметрів ризику: - ідентифікація небезпек; - варіанти сценаріїв аварій; - аналіз частот; і визначення допустимості ризику ГТС: - норми безпеки; - норми з управління ризиком аварій ГТС; - критерії допустимого ризику розрахунок величини ризику оцінювання перевищення критеріїв ризику аварій ГТС так ні процедура УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ АВАРІЙ ГТС (рекомендації організаційні/технічні)ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ З БЕЗПЕКИ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ критич ні ПІДСИСТЕМА РЕАГУВАННЯ І ОПОВІЩЕННЯ 52 У розробленій інформаційній технології також передбачена стиковка з блоками, що забезпечують управління техногенно-екологічною безпекою на об’єкті, до яких відносяться підсистеми: прийняття рішень, впровадження заходів безпеки, реагування і оповіщення при виникненні критичних ситуацій. До основних чинників гідродинамічної небезпеки в Україні відносяться водосховища, греблі, дамби, шлюзи та інші гідроспоруди. Тривалий період експлуатації цих споруд значною мірою призвів до їх суттєвого технічного зносу [5]. Водозахисні дамби на водосховищах Дніпровського каскаду входять до комплексу гідротехнічних споруд, які призначені для захисту населених пунктів і земельних угідь від підтоплення і затоплення, перш за все, безпосередньо самими водосховищами, а захисні дамби на р. Десні – це, в основному, протипаводкові споруди, призначені для захисту від весняної повені та паводків. Необхідно зазначити, що пропуск повені і паводків є найбільш відповідальним періодом у роботі усіх гідротехнічних споруд, водогосподарських систем та водосховищ. У залежності від рівня води у водних об’єктах та інтенсивності їх наростання може вводитися кілька ступенів підвищеної готовності пропуску паводків. Наприклад, у деяких водогосподарських організаціях Карпатського регіону унормовано введення трьох ступенів готовності:  перший ступінь – при підйомі води в річках, інших водних об’єктах до рівня корінних берегів;  другий ступінь – при виході води на заплави річок;  третій ступінь – при підйомі води у водних об’єктах до рівня, нижчого на 1,0- 0,5 м від гребня захисної дамби. У залежності від ступеня готовності:  уточнюються прогнози щодо підйому рівнів води у водних об’єктах;  визначаються, а в подальшому уточнюються місця можливого виникнення аварійних ситуацій;  визначається схема оповіщення експлуатаційного персоналу при виникненні або загрозі виникнення надзвичайної ситуації;  виконуються інші відповідні ступеню готовності заходи. Для водосховищ, каскадів водосховищ, водогосподарських систем розроблюються режими їх безаварійної роботи в період повені. Для прикладу, в табл.2 наведено дані щодо режиму безпечної роботи водосховища-охолоджувача Бурштинської ТЕС, створеного в руслі р. Гнила Липа Івано-Франківської області [6]. Таблиця 2. Розрахункові дані безпечної роботи водосховища-охолоджувача Бурштинської ТЕС Висота підняття рівня води у водосховищі за добу, см Об’єм заповнення за першу добу, млн м3 Очікуваний об’єм заповнення за перші дві доби, млн м3 Висота підйому сегментних затворів, см Витрати води через сегментні затвори, млн м3/доб. 1 0,12 0,36 6 0,36/4.16 2 0,24 0,62 10 0,62/8,3 3 0,36 1,08 19 1,08/12,5 4 0,48 1,44 27 1,44/16,7 5 0,60 1,80 34 1,80/20,8 6 0,72 2,16 40 2,16/25,0 7 0,84 2,56 45 2,56/29,6 8 0,96 2,88 50 2,88/33,3 8,5 1,002 3,007 60 3,0/34,8 10 1,17 3,508 70 3,508/40,6 11 1,37 4,1 80 4,1/46,4 53 12,5 1,5 4,5 90 4,5/52,2 14 1,7 5,01 100 5,01/58,0 15 1,8 5,5 110 5,5/63,8 17 2,0 6,01 120 6,01/69,6 18 2,17 6,51 130 6,51/75,4 20 2,36 7,01 140 7,01/81,2 21 2,5 7,5 150 7,5/81,0 Із наведеної таблиці видно, що для гарантування безпечної роботи водосховища необхідно однозначно витримувати певну висоту підйому сегментних затворів у залежності від динаміки заповнення водосховища. Ефективне виконання зазначених заходів не можливе без інструментальної підтримки, що базується на використанні сучасних програмно-технічних вимірювальних комплексів. Для виключення так званого «людського фактору» НВП «ОЗОН С» запропонована автоматизована система контролю та керування режимом роботи водосховища, яка створена на базі програмно-технічного комплексу «ОЗОН КПТ» (ТУ У 30.0-32723765- 001:2007). До складу системи входять датчики контролю рівня води у верхньому та нижньому б’єфі греблі водосховища та датчики контролю висоти підйому сегментних затворів з розв’язаною здатністю ± 1мм у діапазоні вимірювань ± 1м. Вимірювальна інформація надходить у реальному вимірі часу на АРМ моніторингу, де, після її обробки, здійснюються керуючі команди для встановлення відповідної висоти підйому сегментних затворів. У разі невиконання з будь-яких причин відповідності положення сегментних затворів з рівнем води у водосховищі, система формує інформаційні повідомлення про загрозу виникнення надзвичайної ситуації, які в автоматичному режимі надходять на службові, домашні та мобільні телефони відповідальних посадових осіб та на АРМ спостереження підрозділів МНС. Програмно-технічні засоби комплексу «ОЗОН КПТ» також можуть бути застосовані для автоматичного контролю у реальному вимірі часу рівня води у будь-яких водоймищах, відносних змін геометричних параметрів та цілісності небезпечних ділянок гідротехнічних споруд. Комплекс «ОЗОН КПТ» може бути органічно об’єднаний з системою ІТ-НС/ГТС в єдиний технологічний комплекс, на базі якого планується створити багатофункціональну інструментально-спостережно-розрахункову аналітичну систему з управління техногенно-екологічною безпекою великих гідроенергетичних об’єктів. Таке доопрацювання системи ІТ-НС/ГТС значно розширює її можливості, в частині, що стосується ”підсистеми вимірювання та оцінювання параметрів моніторингу”. Це підвищить її оперативність та ступінь реагування на надзвичайні ситуації. Висновки Пропозиції авторів статті щодо узгодження та об’єднання розроблених ними інформаційної технології ІТ-НС/ГТС з автоматизованою системою контролю та керування режимом роботи водосховища на базі програмно-технічного комплексу «ОЗОН КПТ» (ТУ У 30.0-32723765-001:2007), до складу якого входять датчики контролю рівнів води та датчики контролю висоти підйому сегментних затворів шлюзових камер, розглянуті асоціацією “Техногенна безпека і цивільний захист населення” і рекомендовані до впровадження в гідроенергетичній галузі України. Модифікована інформаційна технологія, що отримала назву ”ІТ–УТЕБ/ГТС”, значно сприятиме зниженню рівня аварійності гідротехнічних споруд великих ГЕС та ТЕС в Україні. 1. Risk Assessment in Dam Safety Management. A Reconnaissance of Benefits, Methods and Current Applications/Rev. No. 2.5. ICOLD. 29.09.2003. 54 2. Закон України ”Про об'єкти підвищеної небезпеки” // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2001. – № 15. – ст.73. 3. Уитмен Р.В., Корнелл С.А. Проектирование. Сейсмический риск и инженерные решения. [ред. Ц. Ломнитц, Э. Розенблют]. – М.: Недра, 1981. – 375 с. 4. Найт Ф. Понятие риска и неопределенности. TESIS. – 1994. – Вып. 5. – С. 12- 28. 5. Абрамов Ю.О., Грінченко Є.М., Кірочкін О.Ю. та ін. Моніторинг надзвичайних ситуацій, Харків: АЦЗУ, 2005. – С. 59-63 6. Інструкція з експлуатації водосховища-охолоджувача Бурштинської ТЕС. Додаток 2. – Бурштин. – 2007. А.Г. Лисиченко, Л.Я. Ейдельштейн О ВОЗМОЖНОСТЯХ ПРИМЕНЕНИЯ АВТОМАТИЗИРОВАННОЙ СИСТЕМЫ «ОЗОН КПТ» В ИНФОРМАЦИОННОЙ ТЕХНОЛОГИИ ПО ОЦЕНКЕ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ЧЕРЕЗВЫЧАЙНЫХ СИТУАЦИЙ НА ГИДРОСООРУЖЕНИЯХ Приводится краткое описание двух новых информационных технологий – автоматизированной системы «ОЗОН КПТ» и информационной технологии по оценке возникновения чрезвычайных ситуаций на гидросооружениях (ИТ-НС/ГТС). Анализируются возможности их объединения в единый технологический комплекс, на базе которого планируется создать многофункциональную инструментально- наблюдатель-норасчетную аналитическую систему по управлению техногенно- экологической безопасностью больших гидроэнергетических объектов. O.G. Lysychenko, L.Y. Eydelshteyn ABOUT IMPLEMENTATION POSSIBILITY OF AUTOMATED SYSTEM «OZON KPT» IN INFORMATION TECHNOLOGY DUE TO APPEARANCE OF EMERGENCY SITUATIONS ON HYDRAULIC CONSTRUCTIONS A brief description of two new information technology - an automated system «OZON KPT» and information technology due to appearance of emergency situations on hydraulic constructions (IT-CHS/GTS). The possibility of combine them into a single technological complex on the basis of which we plan to create a multifunction instrumental observant – calculation analytical system for the management of industrial and environmental safety of large hydropower projects is analyzed.

Ähnliche Einträge