Дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження в природокористуваннi як мiждисциплiнарний науковий напрям

Обгрунтовано мiждисциплiнарну наукову направленiсть дистанцiйних аерокосмiчних дослiджень на прикладi оцiнки нафтогазоперспективностi дiлянок Каспiйського шельфу Туркменiстану. В процесi дослiджень iз залученням знань з рiзних наукових дисциплiн: геологiї, гiдрологiї, гiдрофiзики, iконiки послiдовн...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2015
Main Authors:	Федоровський, О.Д., Соколовська, А.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2015
Series:	Доповіді НАН України
Subjects:	Науки про Землю
Online Access:	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95899
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження в природокористуваннi як мiждисциплiнарний науковий напрям / О.Д. Федоровський, А.В. Соколовська // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2015. — № 3. — С. 100-106. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-95899
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-958992016-03-08T03:02:19Z Дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження в природокористуваннi як мiждисциплiнарний науковий напрям Федоровський, О.Д. Соколовська, А.В. Науки про Землю Обгрунтовано мiждисциплiнарну наукову направленiсть дистанцiйних аерокосмiчних дослiджень на прикладi оцiнки нафтогазоперспективностi дiлянок Каспiйського шельфу Туркменiстану. В процесi дослiджень iз залученням знань з рiзних наукових дисциплiн: геологiї, гiдрологiї, гiдрофiзики, iконiки послiдовно визначено вiдповiднi iнформативнi ознаки наявностi покладiв вуглеводнiв та обчислено їх значення по всiй акваторiї шельфу, включаючи тестовi дiлянки — еталони. На заключному етапi за результатами комплексних мiждисциплiнарних дослiджень на основi методу аналiзу iєрархiй виконано оцiнку нафтогазоперспективних дiлянок Каспiйського шельфу по узагальненому критерiю. Обоснована междисциплинарная научная направленность дистанционных аэрокосмических исследований на примере оценки нефтегазоперспективности участков Каспийского шельфа Туркменистана. В процессе исследований с привлечением знаний из разных научных дисциплин: геологии, гидрологии, гидрофизики, иконики последовательно определены соответствующие информативные признаки наличия залежей углеводородов и вычислены их значения по всей акватории шельфа, включая тестовые участки — эталоны. На заключительном этапе по результатам комплексных междисциплинарных исследований на основе метода анализа иерархий выполнена оценка нефтегазоперспективных участков Каспийского шельфа по обобщенному критерию. The paper proves the interdisciplinary scientific directivity of the remote sensing by the example of evaluating the oil- and gas-bearing areas of the Caspian shelf in Turkmenistan. The relevant informative signs of the presence of hydrocarbon deposits (including reference areas) are defined, and their values across the shelf waters are calculated involving knowledge from different scientific disciplines such as geology, hydrology, hydrophysics, and iconics. In the final stage of the research, the evaluation of the oil- and gas-bearing areas is done, by basing on the hierarchies analysis method with a generalized criterion. 2015 Article Дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження в природокористуваннi як мiждисциплiнарний науковий напрям / О.Д. Федоровський, А.В. Соколовська // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2015. — № 3. — С. 100-106. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 1025-6415 http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95899 528.88 uk Доповіді НАН України Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Науки про Землю Науки про Землю
spellingShingle	Науки про Землю Науки про Землю Федоровський, О.Д. Соколовська, А.В. Дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження в природокористуваннi як мiждисциплiнарний науковий напрям Доповіді НАН України
description	Обгрунтовано мiждисциплiнарну наукову направленiсть дистанцiйних аерокосмiчних дослiджень на прикладi оцiнки нафтогазоперспективностi дiлянок Каспiйського шельфу Туркменiстану. В процесi дослiджень iз залученням знань з рiзних наукових дисциплiн: геологiї, гiдрологiї, гiдрофiзики, iконiки послiдовно визначено вiдповiднi iнформативнi ознаки наявностi покладiв вуглеводнiв та обчислено їх значення по всiй акваторiї шельфу, включаючи тестовi дiлянки — еталони. На заключному етапi за результатами комплексних мiждисциплiнарних дослiджень на основi методу аналiзу iєрархiй виконано оцiнку нафтогазоперспективних дiлянок Каспiйського шельфу по узагальненому критерiю.
format	Article
author	Федоровський, О.Д. Соколовська, А.В.
author_facet	Федоровський, О.Д. Соколовська, А.В.
author_sort	Федоровський, О.Д.
title	Дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження в природокористуваннi як мiждисциплiнарний науковий напрям
title_short	Дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження в природокористуваннi як мiждисциплiнарний науковий напрям
title_full	Дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження в природокористуваннi як мiждисциплiнарний науковий напрям
title_fullStr	Дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження в природокористуваннi як мiждисциплiнарний науковий напрям
title_full_unstemmed	Дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження в природокористуваннi як мiждисциплiнарний науковий напрям
title_sort	дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження в природокористуваннi як мiждисциплiнарний науковий напрям
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Науки про Землю
url	http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/95899
citation_txt	Дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження в природокористуваннi як мiждисциплiнарний науковий напрям / О.Д. Федоровський, А.В. Соколовська // Доповiдi Нацiональної академiї наук України. — 2015. — № 3. — С. 100-106. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Доповіді НАН України
work_keys_str_mv	AT fedorovsʹkijod distancijniaerokosmičnidoslidžennâvprirodokoristuvanniâkmiždisciplinarnijnaukovijnaprâm AT sokolovsʹkaav distancijniaerokosmičnidoslidžennâvprirodokoristuvanniâkmiždisciplinarnijnaukovijnaprâm
first_indexed	2025-07-07T02:59:23Z
last_indexed	2025-07-07T02:59:23Z
_version_	1836955386083540992
fulltext	УДК 528.88 Член-кореспондент НАН України О. Д. Федоровський, А.В. Соколовська Дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження в природокористуваннi як мiждисциплiнарний науковий напрям Обгрунтовано мiждисциплiнарну наукову направленiсть дистанцiйних аерокосмiчних дослiджень на прикладi оцiнки нафтогазоперспективностi дiлянок Каспiйського шель- фу Туркменiстану. В процесi дослiджень iз залученням знань з рiзних наукових дисцип- лiн: геологiї, гiдрологiї, гiдрофiзики, iконiки послiдовно визначено вiдповiднi iнформатив- нi ознаки наявностi покладiв вуглеводнiв та обчислено їх значення по всiй акваторiї шельфу, включаючи тестовi дiлянки — еталони. На заключному етапi за результа- тами комплексних мiждисциплiнарних дослiджень на основi методу аналiзу iєрархiй виконано оцiнку нафтогазоперспективних дiлянок Каспiйського шельфу по узагальнено- му критерiю. У публiкацiях, присвячених методичному забезпеченню мiждисциплiнарних дослiджень iз залученням рiзних наукових знань, наводиться перелiк складових мiждисциплiнарного наукового напряму, наприклад в [1]. З деяким узагальненням i скороченням представимо основнi з них: аналiз i класифiкацiя характеристик дослiджуваного об’єкта; визначення необхiдних наукових знань; органiзацiя професiйного наукового забезпечення; виконання комплексних дослiджень; формулювання практичних рекомендацiй i забезпечення їхнього технологiчного впровадження. Мета роботи — показати на прикладi оцiнки нафтогазоперспективностi дiлянок Кас- пiйського шельфу Туркменiстану мiждисциплiнарну наукову спрямованiсть дистанцiйних аерокосмiчних дослiджень у природокористуваннi, виконання яких у бiльшостi випадкiв вiдбувається на стику наук. Можливостi застосування аерокосмiчних методiв для пошуку покладiв вуглеводнiв (ПВВ) у шельфовiй зонi зумовленi тим, що морська поверхня є природним iнтегратором iнформацiї, що вiдображає процеси, якi вiдбуваються в товщi води й придоннiй областi. Виявлення ПВВ на основi дешифрування космiчних знiмкiв було виконано на базi кiлькох iнформативних ознак iз залученням знань iз рiзних наукових дисциплiн [2]. На першому етапi в нафтогазоперспективнiй акваторiї Каспiйського шельфу вивчаються структурнi форми донних ландшафтiв, встановлюються їх структурно-геоморфологiчнi па- раметри i на тестових дiлянках вiдомих ПВВ (еталонах) обчислюються їхнi значення. Потiм визначається тип гiдрологiї дослiджуваної акваторiї, з урахуванням якої виконується аналiз приповерхневих гiдрофiзичних процесiв i вибираються iнформативнi гiдрофiзичнi ознаки ПВВ. На основi загальної теорiї зображень — iконiки й обраних iнформативних ознак ПВВ в оптичних i радiоспектральних дiапазонах дешифруются космiчнi знiмки морської поверх- нi шельфової зони. На заключному етапi за результатами комплексних мiждисциплiнар- них дослiджень (космiчного геомонiторингу, геологiчних, гiдрологiчних, гiдрофiзичних) на основi системного аналiзу виконується оцiнка нафтогазоперспективностi дiлянок Каспiйсь- кого шельфу. © О.Д. Федоровський, А.В. Соколовська, 2015 100 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2015, №3 Рис. 1. Фрагмент пiвнiчно-захiдної частини Каспiйського шельфу Туркменiстану: а — КЗ Terra-Modis (R = = 500 м, 545–565 нм); б — батиметрична карта Для дослiдження геологiчних структур Каспiйського шельфу Туркменiстану А. I. Ар- хиповим, З.М. Товстюк, Т.А. Ефiменко та iншими науковцями були використанi космiч- нi знiмки (КЗ) MODIS супутника Terra (див. а на рис. 1) i детальнi батиметричнi кар- ти морського дна пiвнiчно-схiдної частини Каспiйського шельфу (див. б на рис. 1). При цьому для виявлення нафтогазоносних структур використовувався морфометричний метод (один з методiв структурно-геоморфологiчних дослiджень), що базується на картометрич- них трансформацiях [3]. Дослiдження морського дна показали, що його рельєф зберiг морфоструктури рiзно- го порядку. Тут найбiльш чiтко вираженi геодинамiчнi вузли, якi проявляються у виглядi лiнеаментiв i кiльцевих структур. Завдяки вiдображенню в рельєфi морського дна бiльшостi геологiчних структур (до 70%) можна було зробити висновок про їхнiй успадкований роз- виток. Глибинним локальним структурам вiдповiдають структурнi тераси, замкнутi форми заввишки до 100 м i бiльше. Було встановлено, що шельф Каспiйського моря має розлом- но-блокову будову та сформований розломами чотирьох напрямiв. Субмеридiональнi й суб- широтнi розривнi порушення, бiльшiсть з яких дешифруються як лiнеаменти та їхнi зони, є найбiльш давнiми. До структуроформуючих розломiв належать бiльш молодi пiвнiчно-за- хiднi, якi контролюють неотектонiчно активнi зони пiдвищень. Цi структури найбiльш спри- ятливi для утворення нафтогазоносних пасток [4], що було використано надалi для комп- лексної оцiнки нафтогазоперспективностi дiлянок Каспiйського шельфу Туркменiстану. По флюїдопровiдних розломних структурах лiтосфери шельфової зони вуглеводневi га- зи надходять у водне середовище, утворюючи пухирцi, грифони й грязьовi вулкани, iнтен- сивнiсть яких досить велика [5]. Механiзм проходження мiграцiйного потоку вуглеводневих флюїдiв через водну товщу i взаємодiя його з водною поверхнею зумовленi рядом факторiв, зокрема типом гiдрологiї, який залежить вiд пори року й акваторiї. При гiдрологiї з вира- женим термоклiном досягаючий його потiк флюїдiв викликає в ньому коливання щiльностi й температури, що поширюються з областi збурювання до вiльної водної поверхнi у вигля- дi внутрiшнiх хвиль. Частота цих хвиль вiдома як частота Брента–Вяйсялля, а зворотна їй величина (перiод хвилi) служить фундаментальним часовим масштабом, що зумовлює коливальнi рухи в стратифiкованому водному середовищi. Виниклi внутрiшнi хвилi, до- ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2015, №3 101 Рис. 2. Приповерхневий шар рiдини 5 мм: а — характерний профiль температури; б — фотографiя верти- кального розрiзу сягаючи водної поверхнi, викликають змiни гiдрофiзичних характеристик приповерхневого шару води, що вiдображаються на морськiй поверхнi, як аномалiї поверхневої температури, а в приповерхневому шарi — як змiни градiєнта температури [6]. Гiдрофiзичними дослiдженнями морської поверхнi й прилягаючого до неї шару атмо- сфери встановлено, що останнi перебувають у тiснiй тепловiй i динамiчнiй взаємодiї, яка вiдбувається шляхом променистого й контактного перенесення тепла, а також випаровуван- ня. У результатi температура вiд поверхнi води лiнiйно пiдвищується з глибиною, а потiм монотонно знижується до температури глибинних горизонтiв. При цьому в бiльшостi випад- кiв температура поверхнi менша за температуру води, що перебуває нижче поверхнi. Така термiчна структура межi подiлу вода — атмосфера отримала назву температурного погра- ничного шару або температурного скiн-шару [7]. Характерний профiль температури в при- поверхневому шарi води iлюструє а на рис. 2, а тiньову фотографiю вертикального розрiзу приповерхневого шару рiдини з товщиною порядку 0,5 см — б на рис. 2. Не менш складною є термiчна структура горизонтальних розрiзiв приповерхневого шару вода — атмосфера. Iз графiкiв, наведених на рис. 3, видно, що в мiру наближення до поверхнi роздiлення значен- ня температури стають бiльш змiнними [8]. З аналiзу зображень випливає, що процеси, якi вiдбуваються в приповерхневому шарi, мають досить складну структуру [9], експеримен- тальне вивчення яких пов’язане iз значними труднощами внаслiдок їхнiх малих розмiрiв, а також з неможливiстю, у зв’язку з цим, застосувати контактнi методи. Тому, як прави- ло, при дослiдженнi процесiв, що вiдбуваються в приповерхневому шарi, використовують неконтактнi тiньовi (теплеровськi) й фотосистеми, а вiльної водної поверхнi — дистанцiйнi (оптичнi й радiо). У роботi [10] наведено результати натурних морських дослiджень динамi- ки руйнування й вiдновлення прикордонного шару за рiзних метеорологiчних умов (рис. 4). За допомогою дистанцiйного радiометра в спектральному дiапазонi 3,5–5,2 мкм, що вiдпо- вiдає ефективнiй глибинi 0 й 6 мм, було зареєстровано температуру водної поверхнi до руйнування прикордонного шару (Ts) i пiсля його руйнування (Tsp, ∆T = Ts − Tsp). У всiх дослiдах за рiзних зовнiшнiх умов було зареєстровано пiдвищення температури поверхнi пiсля руйнування холодного скiн-шару. 102 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2015, №3 Рис. 3. Горизонтальний розподiл температури на чотирьох глибинах (h) Рис. 4. Часова залежнiсть динамiки вiдновлення скiн-шару за рiзних зовнiшнiх умов: залежнiсть, що отри- мана при малiй iнтенсивностi випромiнювання (1 ) та бiльших значеннях сонячної радiацiї (2, 3 ). t* — поверхнева температура в точцi реєстрацiї На пiдставi розглянутих гiдрофiзичних процесiв для пiдвищення ефективностi пошуку ПВВ пропонується як додатковi iнформативнi ознаки використовувати аномалiї градiєнта температури в приповерхневому шарi води: q = dT/dZef . Визначити його можна шляхом послiдовного вимiрювання випромiнювання води в дальньому й ближньому iнфрачервоних спектральних каналах космiчних знiмкiв. Далi, обчислюючи значення температур за вiдо- мою методикою [11] i, згiдно з формулою (1), — ефективну глибину випромiнювання Zef , розраховано градiєнт температури в приповерхневому шарi [12]: Zef = λ2∫ λ1 ε(λ) ( dme dZ ) αe(λ)−1dλ λ2∫ λ1 ε(λ) ( dme dZ ) dλ , (1) де ε(λ) — спектральний коефiцiєнт випромiнювання; me — енергетична яскравiсть чорного тiла; αe(λ) — спектральний коефiцiєнт поглинання. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2015, №3 103 Для встановлення ефективної глибини випромiнювання у випадку вузького спектраль- ного iнтервалу Г. Макалистером був виведений вираз Zef = 1/αe(λ) [13]. Для розрахункiв, наприклад, використовувався дальнiй iнфрачервоний канал (10,40–12,5 мкм, Zef = 0,01 мм) та ближнi iнфрачервонi канали (2,09–2,35 мкм, Zef = 0,4 мм) космiчного знiмка Landsat. Наступний етап дослiджень — дешифрування космiчних знiмкiв у рiзних спектральних дiапазонах на пiдставi отриманої вище геологiчної, гiдрологiчної й гiдрофiзичної iнформа- цiй; визначення числових значень iнформативних ознак ПВВ на вiльнiй воднiй поверхнi та у приповерхневому шарi по всiй дослiджуванiй акваторiї, включаючи еталоннi дiлян- ки. Для цього використовували один з методiв аналiзу космiчних зображень — структур- но-текстурний аналiз (СТА), враховуючи те, що характеристики СТА зберiгають якiсну й кiлькiсну оцiнку незважаючи на сезонну погодну мiнливiсть. Дешифрування й аналiз кос- мiчних знiмкiв, виконаний науковцями працi [14], показує, що на оброблених зображеннях Каспiйського шельфу, спостерiгаються розташованi уздовж берега лiнiйнi структури рiзних розмiрiв i форм, якi значною мiрою вiдповiдають особливостям рельєфу дна. Це свiдчить про iнформативнiсть отриманих структурно-текстурних характеристик (СТХ) космiчних зображень для вивчення геологiчних структур морського дна й формування iнформатив- них ознак ПВВ на основi СТХ, що й було виконано при дослiдженнi геологiчних структур Каспiйського шельфу Туркменiстану. На заключному етапi виконувалася iнтегральна оцiнка нафтогазоперспективностi дiля- нок Каспiйського шельфу Туркменiстану на основi методу аналiзу iєрархiй [15]. Вибiр остан- нього зумовлений тим, що зiставлення дослiджуваних дiлянок необхiдно було проводити на рiзних iєрархiчних рiвнях оцiнки й за множиною рiзних iнформативних ознак i критерiїв. Суть методу аналiзу iєрархiй полягає в декомпозицiї процедури оцiнки прiоритетностi цих дiлянок на бiльш простi складовi по iєрархiчних рiвнях. Найбiльш вiдповiдальним етапом є побудова iєрархiчної моделi, представленої нижче. На нульовому рiвнi перебуває цiльова настанова — системна оцiнка нафтогазоперспек- тивностi дiлянок Каспiйського шельфу Туркменiстану за даними ДЗЗ i наземними спос- тереженнями. Перший — складається з рiзних джерел iнформацiї, яка використовується для аналiзу цих дiлянок: космiчнi знiмки в оптичних й радiоспектральних дiапазонах, рiзний картографiчний матерiал (геологiчнi, гiдрологiчнi й гiдрофiзичнi карти). Другий — вклю- чає методи обробки отриманої iнформацiї: оптичний i радiоспектральний аналiз, струк- турно-текстурний, морфометричний i морфоструктурний аналiзи. На третьому рiвнi — пе- релiк отриманої iнформацiї для оцiнки нафтогазоперспективностi дослiджуваних дiлянок: значення яскравостi й кольору космiчного зображення, температурного поля, поля градiєн- та температури, структури й текстури космiчного зображення, морфологiчнi характерис- тики рельєфу. Четвертий — складається iз результатiв оцiнки нафтогазоперспективностi дiлянок за отриманими iнформативними характеристиками. Зiставляючи попарно альтернативи, експерт задає систему переваг мiж елементами рiв- ня, присвоюючи кожному з них певний бал у шкалi вiдносної значущостi. У результатi система переваг представляється квадратною матрицею. Обробка матриць четвертого рiв- ня дає змогу обчислити вектори прiоритетiв K1, K2, K3, K4 вiдповiдних рiвнiв, компоненти якого визначають їхнi прiоритети з погляду експерта. Метод аналiзу iєрархiй дозволяє сконструювати необхiдну цiльову функцiю й оцiни- ти ступiнь впливу на неї кожної з характеристик дослiджуваної системи. Якщо отримано всi необхiднi ваговi коефiцiєнти, то формула узагальненого критерiю для порiвнювальних варiантiв має вигляд: 104 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2015, №3 F = ∑ K1 l ∑ K2 m ∑ K3 r ∑ K4 p · xsp, де верхнiм iндексом критерiального прiоритету позначено рiвень iєрархiї; xsp — коефiцiєнт переваги варiанта p за показником s. Пiсля проведення експертного аналiзу та обчислення значень узагальненого критерiю F були отриманi iнтегральнi оцiнки й встановлена прiоритетнiсть дослiджуваних дiлянок шельфу за нафтогазоперспективнiстю. Таким чином, дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження нафтогазоперспективностi дiлянок Каспiйського шельфу Туркменiстану, якi виконано iз залученням знань з геологiї, гiдро- логiї, гiдрофiзики, iконiки та системного аналiзу в послiдовностi таких складових, як ме- тодичної (визначення необхiдних наукових дисциплiн), органiзацiйної (вибiр виконавцiв), iнформацiйної (iнтегральна оцiнка нафтогазоперспективностi дiлянок Каспiйського шель- фу, передача даних для подальшої сейсмiчної розвiдки й пошукового бурiння), наочно пока- зали мiждисциплiнарний науковий напрям дистанцiйних аерокосмiчних дослiджень у при- родокористуваннi. 1. Козубцов И.Н. Междисциплинарная область знаний – как новая научная специальность // Буду- щее технической науки: (Cб. материалов XI Междунар. молодеж. науч.-техн. конф). – Н. Новгород: Изд-во НГТУ им. Р.Е. Алексеева, 2012. – С. 409–410. 2. Лялько В.И., Федоровский А.Д., Попов М.А. и др. Использование данных спутниковой съемки для изучения природоресурсных проблем // Космiчнi дослiдження в Українi 2002–2004. – Киев: КИТ, 2004. – С. 7–14. 3. Философов В.П. Основы морфологического метода поисков тектонических структур. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1975. – 232 с. 4. Пат. No 88090. – Україна, МПК G01V 11/00. Спосiб виявлення нафтогазоперспективних дiлянок на морському шельфi / В. I. Лялько, М.О. Попов, С. А. Станкевич, А. I. Воробйов; заявник i патенто- власник Державна установа “Науковий центр аерокосмiчних дослiджень Землi IГН НАН України”. – № а 2007 14380; Заяв. 20.12.2007; Опубл. 10.09.2009, Бюл. No 7. 5. Лялько В.И., Костюченко Ю.В., Перерва В.М. Теоретико-методические основы и результаты поис- ков газовых месторождений на шельфе Черного моря с использованием материалов космических съемок // Геология и полезные ископаемые Черного моря. – Киев: ТОВ “Карбон ЛТД”, 1999. – С. 32–39. 6. Никифорович Є. I., Федоровський О.Д. Гiдротермодинамiка приповерхневого шару рiдини // Вiсн. АН УРСР. – 1984. – № 11. – С. 15–21. 7. Куфтарков Ю.М., Нелепо Б.А., Федоровский А.Д. О температурном скин-слое океана // Докл. АН СССР. – 1978. – 238, № 2. – С. 296 – 299. 8. Katsaros K.D. The aqueous thermal boundary layer // Boundary layer Meteorol. – 1980. – 18, No 1. – P. 107–127. 9. Федоровский А.Д., Никифорович Е.И., Приходько Н.А. Процессы переноса в системах газ – жид- кость. – Киев: Наук. думка, 1988. – 255 с. 10. Федоровский О.Д., Никифорович Е.И., Филимонов В.Ю. Термическая структура границы раздела воздух – вода и оптические методы ее исследования // Тр. Междунар. конф. “Гидродинамика и физические процессы в жидкостях и в дисперсных системах”, 24–26 мая, 1983 г., Прага. – Прага: Б. и., 1983. – С. 317–320. 11. Landsat Science Data Users Handbook: Data Products [Електронний ресурс] // Nat. Aeronaut. and Space Administrat. – 2011. – P. 186. – Режим доступу до журналу: http://landsathandbook.gsfc.nasa.gov. 12. Федоровский А.Д. Оптические методы в гидромеханике. – Киев: Наук. думка, 1984. – 175 с. 13. Mc Alister E.D. Measurement of total heat flow from the sea surface // Appl. Opt. – 1964. – No 5b. – P. 188–201. 14. Архiпова Т.О. Товстюк З.М., Козлов З. В. та iн. Оцiнка нафтогазоперспективностi територiй з використанням системного пiдходу та космiчної iнформацiї для наступної геофiзичної розвiдки // Геоiнформатика. – 2006. – № 3. – С. 40–45. ISSN 1025-6415 Доповiдi Нацiональної академiї наук України, 2015, №3 105 15. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий. – Москва: Радио и связь, 1993. – 278 с. Надiйшло до редакцiї 17.10.2014ДУ “Науковий центр аерокосмiчних дослiджень Землi Iнституту геологiчних наук НАН України”, Київ Член-корреспондент НАН Украины А. Д. Федоровский, А. В. Соколовская Дистанционные аэрокосмические исследования в природопользовании как междисциплинарное научное направление Обоснована междисциплинарная научная направленность дистанционных аэрокосмических исследований на примере оценки нефтегазоперспективности участков Каспийского шельфа Туркменистана. В процессе исследований с привлечением знаний из разных научных дисцип- лин: геологии, гидрологии, гидрофизики, иконики последовательно определены соответству- ющие информативные признаки наличия залежей углеводородов и вычислены их значения по всей акватории шельфа, включая тестовые участки — эталоны. На заключительном этапе по результатам комплексных междисциплинарных исследований на основе метода анализа иерархий выполнена оценка нефтегазоперспективных участков Каспийского шель- фа по обобщенному критерию. Corresponding Member of the NAS of Ukraine A.D. Fedorovsky, А. V. Sokolovska Remote aerospace research as an interdisciplinary scientific trend in nature management The paper proves the interdisciplinary scientific directivity of the remote sensing by the example of evaluating the oil- and gas-bearing areas of the Caspian shelf in Turkmenistan. The relevant informative signs of the presence of hydrocarbon deposits (including reference areas) are defined, and their values across the shelf waters are calculated involving knowledge from different scientific disciplines such as geology, hydrology, hydrophysics, and iconics. In the final stage of the research, the evaluation of the oil- and gas-bearing areas is done, by basing on the hierarchies analysis method with a generalized criterion. 106 ISSN 1025-6415 Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, 2015, №3

Дистанцiйнi аерокосмiчнi дослiдження в природокористуваннi як мiждисциплiнарний науковий напрям

Institution

Similar Items