«Старьци» та «старѣишины» в «Повісті временних літ» і давньослов’янському Восьмикнижжі

У статті досліджуються наявні в «Повісті временних літ» та давньослов’янському Восьмикнижжі такі соціальні терміни, як «старьци» та «старѣишины». Традиційно вважається, що згадки про старійшин указують на певні додержавні реалії. Однак ми маємо у «ПВЛ» лише одну оповідь зі згадкою старійшин форма...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2012
Автор: Вілкул, Т.Л.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут історії України НАН України 2012
Назва видання:Український історичний журнал
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/106217
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:«Старьци» та «старѣишины» в «Повісті временних літ» і давньослов’янському Восьмикнижжі / Т.Л. Вілкул // Український історичний журнал. — 2012. — № 5. — С. 165-176. — Бібліогр.: 57 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:У статті досліджуються наявні в «Повісті временних літ» та давньослов’янському Восьмикнижжі такі соціальні терміни, як «старьци» та «старѣишины». Традиційно вважається, що згадки про старійшин указують на певні додержавні реалії. Однак ми маємо у «ПВЛ» лише одну оповідь зі згадкою старійшин формативного періоду Русі – про данину полян хозарам, – тоді як решта свідчень походить уже від князівського «київського періоду», зокрема інтенсивно використовується в описі князювання Володимира Святославича. Крім того, і сюжет про хозарську данину, і літописні статті часів князя Володимира відзначено сильним впливом біблійних нарацій та деяких інших книжних джерел. Тим часом детальний розгляд усіх випадків уживання обраних термінів у слов’янському Восьмикнижжі дає дуже заплутану картину, якою завдячуємо довгій історії передачі біблійної традиції. Утім, загальне враження складається таке, що старійшини та князі існували завжди, принаймні вони відомі вже з Книги Буття. Намагаючись описати давню історію Русі, літописець застосував біблійні взірці, що демонструють дуже складну, проте водночас статичну картину політичних і соціальних відносин.