Сучасні тенденції народжуваності на радіоактивно забруднених територіях України

У статті проаналізовані тенденції народжуваності у населення різних зон радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи за 1991–2005 рр. Виявлено збільшення народжених у жінок-мігранток і найвищий рівень показника народжуваності у зонах 2 і 3 порівняно з контролем. Ймовірною причиною можу...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2010
Hauptverfasser:	Дубова, Н.Ф., Гунько, Н.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України 2010
Schlagworte:	Народжуваність в Україні на початку ХХІ сторіччя: структурні особливості, перспективи, нові соціальні виклики
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11879
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Сучасні тенденції народжуваності на радіоактивно забруднених територіях України / Н.Ф. Дубова, Н.В. Гунько // Демографія та соціальна економіка — 2010. — № 1. — С. 105-112. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-11879
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-118792025-02-09T09:35:16Z Сучасні тенденції народжуваності на радіоактивно забруднених територіях України The Tendencies of Fertility on the Radiation Polluted Territories of Ukraine Дубова, Н.Ф. Гунько, Н.В. Народжуваність в Україні на початку ХХІ сторіччя: структурні особливості, перспективи, нові соціальні виклики У статті проаналізовані тенденції народжуваності у населення різних зон радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи за 1991–2005 рр. Виявлено збільшення народжених у жінок-мігранток і найвищий рівень показника народжуваності у зонах 2 і 3 порівняно з контролем. Ймовірною причиною можуть бути встановлені пільги, які залежать від розміру сім’ї при переселенні на «чисті» території України. В статье проанализированы тенденции рождаемости у населения разных зон радиоактивного загрязнения после Чернобыльской катастрофы за 1991–2005 гг. Выявлено увеличение родившихся у женщин-мигранток и высокий уровень показателя рождаемости в зонах 2 и 3 в сравнении с контролем. Вероятной причиной могут быть установленные льготы, зависящие от размера семьи при переселении на «чистые» территории Украины. This paper presents the analysis of the main characteristics of the birth rate and tendencies in its dynamics among the population of different areas of radioactive pollution due to the Chernobyl accident during the period from 1991 to 2005. It is shown that the main parameters of the birth rate and the pattern of its changes correspond to the flow of this process in the country. Among the peculiarities of the birth rate, the authors mark the domination of babies born to women migrants and a higher level of the index in the areas 2 and 3 in comparison to Ukraine as a whole. Social policy measures taking account of the family size during resettlement of population from the area of radioactive pollution can be the probable cause for such phenomenon. 2010 Article Сучасні тенденції народжуваності на радіоактивно забруднених територіях України / Н.Ф. Дубова, Н.В. Гунько // Демографія та соціальна економіка — 2010. — № 1. — С. 105-112. — Бібліогр.: 15 назв. — укp. 2072-9480 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11879 314.3:614.876 (477) uk application/pdf Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Народжуваність в Україні на початку ХХІ сторіччя: структурні особливості, перспективи, нові соціальні виклики Народжуваність в Україні на початку ХХІ сторіччя: структурні особливості, перспективи, нові соціальні виклики
spellingShingle	Народжуваність в Україні на початку ХХІ сторіччя: структурні особливості, перспективи, нові соціальні виклики Народжуваність в Україні на початку ХХІ сторіччя: структурні особливості, перспективи, нові соціальні виклики Дубова, Н.Ф. Гунько, Н.В. Сучасні тенденції народжуваності на радіоактивно забруднених територіях України
description	У статті проаналізовані тенденції народжуваності у населення різних зон радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи за 1991–2005 рр. Виявлено збільшення народжених у жінок-мігранток і найвищий рівень показника народжуваності у зонах 2 і 3 порівняно з контролем. Ймовірною причиною можуть бути встановлені пільги, які залежать від розміру сім’ї при переселенні на «чисті» території України.
format	Article
author	Дубова, Н.Ф. Гунько, Н.В.
author_facet	Дубова, Н.Ф. Гунько, Н.В.
author_sort	Дубова, Н.Ф.
title	Сучасні тенденції народжуваності на радіоактивно забруднених територіях України
title_short	Сучасні тенденції народжуваності на радіоактивно забруднених територіях України
title_full	Сучасні тенденції народжуваності на радіоактивно забруднених територіях України
title_fullStr	Сучасні тенденції народжуваності на радіоактивно забруднених територіях України
title_full_unstemmed	Сучасні тенденції народжуваності на радіоактивно забруднених територіях України
title_sort	сучасні тенденції народжуваності на радіоактивно забруднених територіях україни
publisher	Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Народжуваність в Україні на початку ХХІ сторіччя: структурні особливості, перспективи, нові соціальні виклики
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/11879
citation_txt	Сучасні тенденції народжуваності на радіоактивно забруднених територіях України / Н.Ф. Дубова, Н.В. Гунько // Демографія та соціальна економіка — 2010. — № 1. — С. 105-112. — Бібліогр.: 15 назв. — укp.
work_keys_str_mv	AT dubovanf sučasnítendencíínarodžuvanostínaradíoaktivnozabrudnenihteritoríâhukraíni AT gunʹkonv sučasnítendencíínarodžuvanostínaradíoaktivnozabrudnenihteritoríâhukraíni AT dubovanf thetendenciesoffertilityontheradiationpollutedterritoriesofukraine AT gunʹkonv thetendenciesoffertilityontheradiationpollutedterritoriesofukraine
first_indexed	2025-11-25T06:40:31Z
last_indexed	2025-11-25T06:40:31Z
_version_	1849743469211287552
fulltext	105 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ: СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ, ПЕРСПЕКТИВИ, НОВІ СОЦІАЛЬНІ ВИКЛИКИ УДК 314.3:614.876 (477) Н.Ф. ДУБОВА, кандидат медичних наук, Н.В. ГУНЬКО, кандидат географічних наук, ДУ “Науковий центр радіаційної медицини АМН України” СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ НАРОДЖУВАНОСТІ НА РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ УКРАЇНИ Вступ. Перебіг народжуваності в Україні за роки незалежності позначився істотними структурними зрушеннями. Спеціалізовані дослідження свідчать, що падіння життєвого рівня, безробіття та часткова зайнятість, соціально-економічний дискомфорт, обумовле- ний відсутністю віри у краще майбутнє, змушують значно більшою мірою, ніж раніше, обмежувати розмір сім’ї [1–3]. Навіть у селах, де традиційно народжуваність була ви- щою, ніж у містах, та наявність двох–трьох поколінь родичів у сім’ї відповідала стійким традиціям шлюбно-сімейної ментальності українського народу, є тенденція до зниження рівнів народжуваності [4]. Оскільки населення будь-якого регіону, з біологічної точки зору, однакове, то роз- біжність у показниках відтворення населення на окремо взятих територіях обумовлена впливом сприятливих і несприятливих для здоров’я і життя людини умов праці, побуту, охорони здоров’я. Постановка проблеми. Іонізуюче випромінювання та його дію на здоров’я людини вивчають понад сто років. Спектр досліджень доволі широкий – від медичного викорис- тання радіоізотопів до впливу наслідків радіаційних аварій. Результати науково-практичних робіт щодо впливу радіаційного чинника на відтво- рення населення свідчать, що тривале опромінення одного або обох батьків у репродук- тивному віці при професійному, лікувальному, випадковому або хронічному опроміненні впливає на стан здоров’я нащадків. Доведено також негативну дію радіації на плід в утробі матері, перебіг вагітності та пологів. Дані літератури свідчать про чутливість плоду та дитячого організму до малих доз радіації. Згідно з законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраж- дали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та “Про правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” територія 106 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ України розподілена на 4 зони за щільністю радіоактивного забруднення грунтів і дозою опромінення населення. Разом з тим відсутня медико-статистична інформація щодо на- роджуваності на територіях з різним рівнем радіоактивного забруднення. Тому упродовж 2006–2008 рр. у ДУ “НЦРМ АМН України” (лабораторія ме- дичної демографії Інституту радіаційної гігієни та епідеміології) виконувалась НДР “Медико-демографічний аналіз та оцінка здоров’я жителів зон радіоактивного за- бруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; розробка рекомендацій щодо його збереження” (№ державної реєстрації 0106U002353), в рамках якої проведено ретроспективне дослідження, що мало за мету визначити особливості кількісних змін показників народжуваності залежно від зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (ЧК). Для цього було поставлено такі завдання: збір інформації щодо чисельності жителів радіоактивно забруднених територій (РЗТ) у розрізі зон забруднення, кількості народжень; розрахунки показників та аналіз стану народжуваності. Аналіз основних наукових досліджень і публікацій. Численні наукові дослідження щодо наслідків впливу викиду радіоактивних речовин у довкілля у квітні 1986 р. внаслідок ЧК на здоров’я популяцій найбільш постраждалих держав – Білорусі, України та Росії здійснюють за самостійними програмами і напрямами. Уряд України, МОЗ, МНС, АМН України та НАН України впродовж післяаварійного періоду приділяють значну увагу подоланню негативних наслідків ЧК та отриманню до- стовірної інформації щодо стану здоров’я потерпілого населення країни (обстеження, лікування, оздоровлення та узагальнення даних), медико-демографічної ситуації на РЗТ та інформуванню широкого кола населення [5–8]. Екологічне неблагополуччя після Чорнобильської катастрофи дало поштовх до різ- номанітних досліджень її наслідків. Частиною загальнодержавної програми з мінімізації наслідків ЧК є дослідження медико-демографічних процесів на РЗТ, та у різних категорій постраждалих. Так, умови життя та праці, основні напрями соціально-економічної та со- ціально-психологічної реабілітації постраждалих у постчорнобильський період аналізують співробітники Інституту соціології НАН України [9–11]. Ситуаційний аналіз демографічної та соціальної структур населення РЗТ, а також аналіз впливу ЧК на здоров’я популяції населення України здійснювали науковці Інсти- туту демографії та соціальних досліджень НАН України [12]. Особливості соціально-економічних умов життєдіяльності населення РЗТ дослі- джували співробітники Ради по вивченню продуктивних сил України [13]. Провідною установою щодо вивчення медичних наслідків ЧК є ДУ “Науковий центр радіаційної медицини АМН України”. В попередні роки досліджували народжуваність на РЗТ та особливості відтворення їх жителів без розмежування територій за зонами радіоактивного забруднення [14–15], що засвідчили погіршення репродуктивного здо- ров’я цієї категорії населення порівняно з контролем. Матеріали та методика. Об’єктом дослідження було відтворення населення України після аварії на ЧАЕС. Предметом дослідження – народжуваність мешканців радіоактивно забруднених територій. Слід зазначити, що просторова специфіка забруднення радіо- нуклідами територій України (2294 населених пункти із 73 адміністративних районів 12 областей) не збігається з адміністративно-територіальним поділом, за яким прийнято збирати та опрацьовувати статистичну інформацію щодо народонаселення. Тому недо- статньо дослідженими залишалися питання щодо стану здоров’я жителів у розрізі зон радіоактивного забруднення. Складність отримання статистичної інформації на рівні 107 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ населених пунктів змушує проводити не суцільні, а вибіркові дослідження. Тому з усіх постраждалих територій відібрано найбільш радіоактивно забруднені райони (Народиць- кий, Овруцький, Іванківський, Поліський), в яких 368 населених пунктів відповідно до чинного законодавства щодо рівнів радіоактивного забруднення розподілені за зонами таким чином: зона 2 – 75, зона 3 – 167, зона 4 – 126. Контролем було населення України в цілому. Аналізували основні демографічні показники, у тому числі чисельності населення, та абсолютні і відносні показники, що характеризують народжуваність (кількість наро- джених усього, хлопчиків та дівчаток, співвідношення статей новонароджених, смерт- ність немовлят, мертвонароджуваність, загальна народжуваність). Період спостереження – 1991–2005 роки. Як джерело інформації використовували дані Держкомстату України (форма № 3 (Чорнобиль) – “Звіт про чисельність населення, яке проживає в зонах радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи на ЧАЕС”; знеособлені узагальнені дані щодо кількості народжених у розрізі населених пунктів (дані із актів записів про народження). Із загального масиву інформації щодо випадків народжень (20,4 тис.) у ручному ре- жимі здійснено відбір і групування даних за зонами радіоактивного забруднення (зона 2 – 2030, зона 3 – 13529, зона 4 – 4833). Отримані абсолютні дані використали для роз- рахунків відносних показників. У дослідженні застосовано демографічні, математико- статистичні та програмно-технологічні (STATGRAPHICS, Microsoft Excel) методи. Виклад основного матеріалу. Обговорення питання народжуваності на радіоак- тивно забруднених територіях необхідно розпочати з головного фактора демографіч- них змін у досліджуваних районах – зменшення чисельності населення за рахунок організованого гарантованого (зона 2) і добровільного (зона 3) відселення жителів, яке є державним заходом протирадіаційного захисту жителів РЗТ. Як видно з даних табл. 1, головним чинником змін людності зон 2 та 3 тривалий час був міграційний відтік населення, внесок якого у загальне зменшення сягав упродовж 1991–2000 рр. 52–98 %, подальші – переважанням померлих над народженими, що є наслідком змін вікового складу жителів, які залишились мешкати у забруднених місцевостях. Зменшення людності було найінтенсивнішим у зоні 2 – на 88,5 % та зоні 4 – на 40 %, найменшим – у зоні 3 – на 10 %. Порівняно з 1991 р. у 2005 р. на досліджуваних територіях зросла частка осіб у віці 15–59 років (за винятком населених пунктів зони 2 Київської обл., де практично заверше- но організоване переселення жителів) та зменшилась частка осіб віком понад 60 років. За 1991–2005 рр. відділи РАГСу зареєстрували 20393 новонароджених, з них: 10 % від загальної кількості по зоні 2; 66,3 % – по зоні 3 та 23,7 % – по зоні 4. У складі ново- народжених переважали хлопчики. Їх частка за зонами складала, відповідно, 52,9 %, 51,6 % та 50,1 %. Кількість народжених зменшувалась щорічно з 1992 р. по 2004 р. (рис. 1). Якщо у 1991 р. у зоні 2 народилося 338 немовлят (185 хлопчиків та 153 дівчаток), то у 2005 – 39 (26 хлопчиків та 13 дівчаток), тобто кількість новонароджених зменшилась у 9 разів. У зоні 3, відповідно, – 1024 (515 хлопчиків та 509 дівчаток) та 683 немовляти (359 хлопчиків та 324 дівчинки), зменшення – на 31,2 %; у зоні 4, відповідно, – 440 (232 хлопчики та 208 дівчаток) та 254 немовляти (121 хлопчик та 133 дівчинки), зменшення – на 42,3 %. 108 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ Таблиця 1 Чинники зміни людності за зонами радіоактивного забруднення досліджуваних районів, 1991,1995, 2000, 2004 та 2005 рр., осіб Роки Загальне зменшення(-)/ приріст (+) чисельності населення1 у т. ч.: міграційний убуток (-)/ приріст (+) природний убуток2 осіб % осіб % зона 2 1991 -8304 -8143 98,06 -161 1,94 1995 -3538 -3454 97,63 -84 2,37 2000 -361 -254 70,36 -107 29,64 2004 -207 -125 60,39 -82 39,61 2005 -144 -79 54,86 -65 45,14 зона 3 1991 - 5486 - 4986 90,89 - 500 9,11 1995 - 1358 - 746 54,93 - 612 45,07 2000 - 1700 - 888 52,24 - 812 47,76 2004 - 1332 - 310 23,27 - 1022 76,73 2005 - 160 +954 -596,25 - 1114 696,25 зона 4 1991 4199 4683 111,53 - 484 -11,53 1995 -1152 -545 47,31 -607 52,69 2000 -490 171 -34,90 -661 134,90 2004 -710 43 -6,06 -753 106,06 2005 -744 102 -13,71 -846 113,71 Джерело: 1. Розрахунки авторів за даними форми № 3 (Чорнобиль) 2. Розрахунки авторів за даними актів записів про народження та смерть Рис.1. Кількість новонароджених за зонами радіоактивного забруднення, 1991–2005 рр., райони дослідження, осіб 109 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ Частка народжених дітей у зоні 2 в загальній сукупності малюків після 2000 р. становила 3,5–4,2 %, тоді як у 1991–1995 рр. (період активного переселення) була 13–19 %. Відсоток народжень у зоні 4 весь період спостережень був на рівні 20–26 %; у зоні 3 – 27–76 %. Роком мінімальної народжуваності став 2004 р. для зон 2 і 4 та 2005 р. – для зони 3. Дослідження показало, що у загальній кількості новонароджених 2,2 % дітей наро- джено матерями, які не були мешканками територій відповідних сільських чи міських рад. Розрахунки свідчать, що кількість дітей, народжених матерями-мігрантками, значно різниться залежно від зон радіоактивного забруднення: від 0,9 % від загальної кількості зареєстрованих малюків у зоні 4 (до 2003 р. всі діти були народжені місцевими житель- ками), до 5,0 % – у зоні 2. Максимумом таких випадків по зоні 2 був 2003 р. (21,4 % від усіх дітей), по зоні 3 – 1999 р. (10,4 %). Виявлена особливість потребує додаткового вивчення причин, які спонукають осіб активного репродуктивного віку до переїзду та народження нащадків на РЗТ. За існуючими уявленнями співвідношення статей при народженні є одним з най- більш специфічних показників генетичного впливу іонізуючого випромінювання на людину. В останні двадцять років у країні в цілому співвідношення статей у складі ново- народжених залишається сталою величиною і становить 106–107 хлопчиків на 100 дівча- ток. Дослідження показало, що упродовж 1991–2005 рр. кожній із зон була притаманна варіабельність значень: зона 2 – в межах 60–200 хлопчиків на 100 дівчаток; відповідно зона 3 – 98–119, зона 4 – 87–130. Такий розкид значень може бути як наслідком малої кількості новонароджених в окремі роки, так і значною похибкою розрахунків за даної умови. Водночас розрахунки показують, що по районах співвідношення статей ново- народжених за весь період становило 107 хлопчиків на 100 дівчаток; по зоні 2 – 112, по зоні 3 –107, по зоні 4 – 104. Тобто порівняно із національними значеннями зона 2 має найвищі числа народжень хлопчиків, зона 3 – у своїх значеннях найближча до них, зона 4 – має найнижчі значення. Розрахунки свідчать, що середньохронологічний рівень народжуваності за 1991–2005 рр. у зоні 2 становив 13,87±2,97 ‰, у зоні 3 – 10,5±1,8 ‰, у зоні 4 – 8,04±0,85 ‰, в Україні – 9,2±1,3 ‰. При цьому регресійний аналіз виявив статистично вірогідне (р<0,01) зни- ження показника по всіх територіях: у зоні 2 рівень з щорічним темпом зниження 0,36 ‰, у зоні 3 – 0,34 ‰, у зоні 4 – 0,15 ‰, в Україні – 0,23 ‰. За даними, що подано на рис. 2, найвищий рівень народжуваності за період спостере- ження реєструвався у населених пунктах зони 2, де виявлено окремі періоди підвищення народжуваності (1992–1997 рр. та 2001–2004 рр.). Рис.2. Динаміка народжуваності населення України і зон 2, 3, 4 (райони дослідження) упродовж 1991–2005 рр., на 1000 населення 110 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ На нашу думку, це є результатом соціальної політики держави щодо заохочення пере- селення, коли розмір соціальної допомоги розраховували залежно від кількості осіб у сім’ї (наприклад, компенсації за майно, грошові допомоги на переселення, площа наданого житла), що стимулювало сім’ї до народження дітей. На теперішній час народжуваність у зоні 2 становить 11,1 ‰, тоді як у зоні 4 – 7,9 ‰, у зоні 3 – 8,8 ‰, в Україні – 9,0 ‰, у 1991 р. вона була, відповідно, 11,8 ‰, 8,27 ‰, 12,13 ‰, 12,1 ‰. Найнижчий рівень народжуваності в Україні (7,7 ‰) був у 2001 р., у зоні 3 – у 2003 р. (8,6 ‰), у зоні 2 та 4 – у 2004 р. (10,1 ‰ та 6,4 ‰ відповідно). Результати статистичного порівняння народжуваності за зонами упродовж 1991–2005 рр. (табл. 2) із загальнодер- жавними показниками (t–статистика) свідчать, що рівень народжуваності був вірогідно вищим у зонах 2 і 3 та нижчим – у зоні 4. Таблиця 2 Порівняльний аналіз народжуваності за 1991–2005 рр. на радіоактивно забруднених територіях (зони 2, 3, 4) із загальнодержавними показниками, ‰ Україна 2 зона 3 зона 4 зона 9,2±1,34 ‰ 13,9± 3,0 ‰ 10,53±1,69 ‰ 8,04±0,85 ‰ Т = -5,55 Т = – 2,38 Т = -2,82 р<0,0006 р<0, 02 р<0,009 Джерело: Розрахунки авторів за даними розробки актів записів про народження У забруднених місцевостях достовірно (p<0,05) зменшилась мертвонароджуваність. Ця позитивна тенденція останнім часом спостерігається і в Україні в цілому. Висновки, пропозиції та перспективи подальших досліджень. Отримані нами результати дослідження загалом підтверджують відомі дані щодо наявних несприятливих тенденцій у динаміці народжуваності населення країни. Однак за однотипності тенденцій, порівняно з Україною, народжуваність була, вірогідно, вищою у зонах 2 і 3 та нижчою – у зоні 4. Враховуючи, що значний проміжок часу при організованому переселенні жителів зон 2 та 3 перевага надавалася сім’ям, які мали у складі малолітніх дітей та вагітних жінок, можливо припустити, що репродуктивні мотивації людей знайшли відображення у збіль- шенні кількості народжених дітей до початку переселення. Враховуючи, що на РЗТ України проживає понад 2,1 млн. осіб, у тому числі понад 375 тис. дітей віком до 14 років, у регіональних програмах провідними повинні стати заходи щодо запобігання їх хронічного опромінення (посилення протирадіаційного за- хисту населення), своєчасного і в повному обсязі надання потерпілим пільг і компенсацій відповідно до чинного законодавства, реабілітації РЗТ. Та обставина, що РЗТ зберігають дещо “підвищену” (на загальноукраїнському тлі) на- роджуваність і є помітною складовою послідовно “танучого” демографічного потенціалу України, надзвичайно актуалізує науковий і практичний інтерес до проблем збереження здоров’я дітей і батьків, які мешкають на територіях з підвищеними рівнями радіації. Проблема збереження здоров’я жителів РЗТ, у тому числі і репродуктивного, за умов його часткової або повної втрати внаслідок негативного комбінованого впливу радіоактивних речовин на їх організм або їхніх дітей, є загальновизнаною і актуальною. Бажано розширити дослідження щодо відтворення населення в розрізі зон радіоактив- 111 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ ного забруднення як за рахунок територій, так і аналізу показників, які не залежать від вікової структури – коефіцієнта сумарної народжуваності, брутто-, нетто-коефіцієнтів відтворення та їх співвідношення. Джерела 1. Здоров’я дітей та жінок в Україні /Відп. редактор В. Тешенко/.– К., 1997. – С. 54–58. 2. Сучасна демографічна ситуація в Україні: проблеми, перспективи, шляхи поліпшення (науково-аналітична доповідь). – К.: Ін-т демографії і соціальних досліджень НАН України, 2007. – 60 с. 3. Шлюб, сім’я та дітородні орієнтації в Україні. – К.: АДЕФ-Україна, 2008. – 256 с. 4. Населення України. Соціально-демографічні проблеми українського села. – К.: Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. – 468 с. 5. 20 років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє // Національна доповідь України. – К.: Атіка, 2006. – 223 с. 6. Про стан подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні за 2006–2007 роки. Щорічна Національна доповідь України. / Всеукраїнський НДІ цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру МНС України. – К.: Атіка, 2008. – 112 с. 7. Стан здоров’я потерпілого населення України через 20 років після Чорнобильської катастрофи: у двох частинах. – Ч. 1. / Міністерство охорони здоров’я України; Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи; Центр медичної статистики МОЗ України; Під ред. Ю.О. Гайдаєва. – К.: НДВП “Техмедекол”, 2007. – 177 с. 8. Медичні наслідки аварії на Чорнобильській атомній електростанції /За ред. О.Ф. Возіанова, В.Г. Бебешка, Д.А. Базики. – К.: “ДІА”, 2007. – 800 с. 9. Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Національна доповідь України /Е.М. Лібанова, О.В. Макарова, І.О. Курило, Л.С. Лисогор і ін. – К., 2008. – 143 с. 10. Чорнобиль і соціум / Центр соціальних експертиз Ін-ту соціології НАНУ; Відп. ред. д.е.н. Ю.І. Саєнко, к.філ.н. Ю.О. Привалов. – Вип. 12. – К.: ПЦ “Фоліант”, 2006. – 220 с. 11. Чорнобиль і соціум / Центр соціальних експертиз Ін-ту соціології НАНУ; Відп. ред. д.е.н. Ю.І. Саєнко, к.філ.н. Ю.О. Привалов. – Вип. 13. – К.: БЦ “Фоліант, 2007. – 316 с. 12. Особливості смертності та стану здоров’я населення в регіонах України, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС //Людський розвиток регіонів України: аналіз і прогноз (колективна монографія) / За ред. Е.М. Лібанової. – К.: Ін-т демографії і соціальних досліджень НАН України, 2007. – С. 160–178. 13. Розселення в Україні: проблеми і перспективи / А.І. Доценко, В.Т. Зінич, О.Т. Великохатько, В.Л. Танцюра. – К.: РППС України НАН України, 2006. – 2006. – 269 с. 14. Дубова Н.Ф. Вплив наслідків Чорнобильської катастрофи на народжуваність населення радіоактивно забруднених територій України та шляхи її поліпшення / Автореф. дисертації на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. – К., 2002. – 19 с. 15. Медико-демографічні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні // Омельянець М.І., Дубова Н.Ф., Гунько Н.В. й ін. – К.: Чорнобильінтерінформ, 2004. – 208 с. 112 НАРОДЖУВАНІСТЬ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОРІЧЧЯ _____________________ Анотація. У статті проаналізовані тенденції народжуваності у населення різних зон радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи за 1991–2005 рр. Виявлено збільшення народжених у жінок-мігранток і найвищий рівень показника народжуваності у зонах 2 і 3 порівняно з контролем. Ймовірною причиною можуть бути встановлені пільги, які залежать від розміру сім’ї при переселенні на «чисті» території України. Аннотация. В статье проанализированы тенденции рождаемости у населения разных зон радиоактивного загрязнения после Чернобыльской катастрофы за 1991–2005 гг. Выявлено увеличение родившихся у женщин-мигранток и высокий уровень показателя рождаемости в зонах 2 и 3 в сравнении с контролем. Вероятной причиной могут быть установленные льготы, зависящие от размера семьи при переселении на «чистые» территории Украины. Summary. This paper presents the analysis of the main characteristics of the birth rate and tendencies in its dynamics among the population of different areas of radioactive pollution due to the Chernobyl accident during the period from 1991 to 2005. It is shown that the main parameters of the birth rate and the pattern of its changes correspond to the flow of this process in the country. Among the peculiarities of the birth rate, the authors mark the domination of babies born to women migrants and a higher level of the index in the areas 2 and 3 in comparison to Ukraine as a whole. Social policy measures taking account of the family size during resettlement of population from the area of radioactive pollution can be the probable cause for such phenomenon. Ключові слова: Чорнобильська катастрофа, народжуваність, зони радіоактивного за- бруднення, жителі радіоактивно забруднених територій. Ключевые слова: Чернобыльская катастрофа, рождаемость, зоны радиоактивного за- грязнения, жители радиоактивно загрязненных территорий. Key words: Chernobyl accident, birth rate, areas of radioactive pollution, population of radio- actively polluted areas. Стаття надійшла до редакції журналу 16.11.2009 р.

Сучасні тенденції народжуваності на радіоактивно забруднених територіях України

Institution

Ähnliche Einträge