Підготовка "Зводу пам’яток історії та культури України": наукові напрацювання та перспективи

У статті висвітлюється історія та сучасний стан масштабного проекту в культурній сфері – підготовка фундаментального 28-томного видання «Звід пам’яток історії та культуриУкраїни», основи Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Аналізуються організаційні заходи, наукові засади видання, пробле...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2012
Main Author:	Денисенко, Г.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут історії України НАН України 2012
Series:	Краєзнавство
Subjects:	Вітчизняне пам’яткознавство: традиції, досвід, перспективи
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121097
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Підготовка "Зводу пам’яток історії та культури України": наукові напрацювання та перспективи / Г. Денисенко // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 118-125. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-121097
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1210972025-02-09T20:37:52Z Підготовка "Зводу пам’яток історії та культури України": наукові напрацювання та перспективи Подготовка «Свода памятников истории и культуры Украины» The preparation of «The Register of the historical and cultural monuments of the Ukraine» Денисенко, Г. Вітчизняне пам’яткознавство: традиції, досвід, перспективи У статті висвітлюється історія та сучасний стан масштабного проекту в культурній сфері – підготовка фундаментального 28-томного видання «Звід пам’яток історії та культуриУкраїни», основи Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Аналізуються організаційні заходи, наукові засади видання, проблеми дослідження і збереження нерухомих історико-культурних об’єктів у різних регіонах України. В статье освещается история и современное состояние масштабного проекта в культурной сфере – подготовка фундаментального 28-томного издания «Свод памятников истории и культуры Украины», основы Государственного реестра недвижимых памятников Украины. Анализируются организационные мероприятия, научные основы издания, проблемы исследования и охраны недвижимых историко-культурных объєктов в различных регионах Украины. The history and modern condition of the large scale project in the cultured sphere – the preparation of the fundamental edition in the 28 volumes «The Register of the historical and cultural monuments of the Ukraine» – the base of the State register of the immovable monuments of the Ukraine are highlighted in this article. The main measures, scientifi c bases of the edition and problems of the study, protection of the immovable history-cultural objects in the different regions of the Ukraine has been considered. 2012 Article Підготовка "Зводу пам’яток історії та культури України": наукові напрацювання та перспективи / Г. Денисенко // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 118-125. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 2222-5250 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121097 94(477)«19/20» uk Краєзнавство application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Вітчизняне пам’яткознавство: традиції, досвід, перспективи Вітчизняне пам’яткознавство: традиції, досвід, перспективи
spellingShingle	Вітчизняне пам’яткознавство: традиції, досвід, перспективи Вітчизняне пам’яткознавство: традиції, досвід, перспективи Денисенко, Г. Підготовка "Зводу пам’яток історії та культури України": наукові напрацювання та перспективи Краєзнавство
description	У статті висвітлюється історія та сучасний стан масштабного проекту в культурній сфері – підготовка фундаментального 28-томного видання «Звід пам’яток історії та культуриУкраїни», основи Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Аналізуються організаційні заходи, наукові засади видання, проблеми дослідження і збереження нерухомих історико-культурних об’єктів у різних регіонах України.
format	Article
author	Денисенко, Г.
author_facet	Денисенко, Г.
author_sort	Денисенко, Г.
title	Підготовка "Зводу пам’яток історії та культури України": наукові напрацювання та перспективи
title_short	Підготовка "Зводу пам’яток історії та культури України": наукові напрацювання та перспективи
title_full	Підготовка "Зводу пам’яток історії та культури України": наукові напрацювання та перспективи
title_fullStr	Підготовка "Зводу пам’яток історії та культури України": наукові напрацювання та перспективи
title_full_unstemmed	Підготовка "Зводу пам’яток історії та культури України": наукові напрацювання та перспективи
title_sort	підготовка "зводу пам’яток історії та культури україни": наукові напрацювання та перспективи
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2012
topic_facet	Вітчизняне пам’яткознавство: традиції, досвід, перспективи
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/121097
citation_txt	Підготовка "Зводу пам’яток історії та культури України": наукові напрацювання та перспективи / Г. Денисенко // Краєзнавство. — 2012. — № 3. — С. 118-125. — Бібліогр.: 32 назв. — укр.
series	Краєзнавство
work_keys_str_mv	AT denisenkog pídgotovkazvodupamâtokístoríítakulʹturiukraíninaukovínapracûvannâtaperspektivi AT denisenkog podgotovkasvodapamâtnikovistoriiikulʹturyukrainy AT denisenkog thepreparationoftheregisterofthehistoricalandculturalmonumentsoftheukraine
first_indexed	2025-11-30T13:36:25Z
last_indexed	2025-11-30T13:36:25Z
_version_	1850222614699573248
fulltext	КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012 118 УДК 94(477)«19/20» Галина Денисенко (м. Київ) ПІДГОТОВКА «ЗВОДУ ПАМ’ЯТОК ІСТОРІЇ ТА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ»: НАУКОВІ НАПРАЦЮВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ У статті висвітлюється історія та сучасний стан масштабного проекту в культурній сфері – підготов- ка фундаментального 28-томного видання «Звід пам’яток історії та культури України», основи Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Аналізуються організаційні заходи, наукові засади видання, проблеми дослідження і збереження нерухомих історико-культурних об’єктів у різних регіонах України. Ключові слова: пам’ятки, культурна спадщина, нерухомі історико-культурні об’єкти, регіон, «Звід пам’яток історії та культури України», Державний реєстр нерухомих пам’яток України. Характерним явищем сучасного культурно- го та наукового процесу стали підвищений інтер- ес усіх верств суспільства до історичного мину- лого, джерел своєї історії, боротьби українського народу за здобуття незалежності. Важливе місце в цих процесах відіграє культурна спадщина, яка збереглася до наших днів у вигляді різноманітних об’єктів, що мають універсальну історичну, нау- кову, культурну і мистецьку цінність [1]. Це, пе- редусім, нерухомі пам’ятки ─ археології, історії, архітектури, містобудування, монументально- го мистецтва, науки і техніки, в яких зафіксовані важливі події в історії держави, окремого регіону, міста, села, конкретної людини. Уявлення про минуле формують чимало скла- дових, однією з яких є візуальний компонент, що включає монументи, пам’ятні знаки, меморіаль- ні комплекси, визначні архітектурні споруди, іс- торичні заповідники, музейні експозиції, цвинта- рі загалом чи певні поховання [2]. Меморіальний простір не лише відображає історичне мину- ле, а й активно формує суспільні погляди грома- дян, їх відношення до подій та історичних по- статей. Завдяки пам’яткам, які посилюють емо- ційне сприйняття минулого, можна безпосеред- ньо «бачити, чути, торкатися» минулого, чіткіше запам’ятати конкретні факти, уявлення, історич- них діячів, реконструювати знакові події і явища. Робота по виявленню, дослідженню, охо- роні історико-культурних об’єктів, надання їм статусу пам’яток значно актуалізувалася у хо- ді підготовки «Зводу пам’яток історії та культу- ри України», масштабного проекту з вивчення і збереження культурної спадщини, у підготов- ці якого об’єдналися зусилля державних уста- нов, громадських організацій, великого загалу пам’яткоохоронців. Задуманий як частина вели- кого загальносоюзного видання «Звід пам’яток історії та культури України» планувався у кон- тексті підготовки відповідних томів в інших ра- дянських республіках, відповідно до постано- ви Президії Академії наук СРСР і Міністерства культури СРСР від 2 жовтня 1967 р. «О подго- товке Свода памятников истории и культуры СССР»[3]. Ця робота розглядалася як наукова основа для широкого вивчення, охорони і пропа- ганди історичних, архітектурно-містобудівних, археологічних і художніх цінностей. У майбут- ньому на основі Зводу планувалася підготовка атласу пам’яток, створення довідкової бази по історико-культурному надбанню країни із вклю- ченням її до вітчизняних і міжнародних інфор- маційних центрів [4]. Науково-організаційна і методична робота по- кладалася на вчених Інституту мистецтвознав- ства Міністерства культури СРСР, Інституту іс- торії СРСР та Інституту археології Академії наук СРСР, а також Інституту культури Міністерства культури РРФСР (нині НДІ культурології РФ), які були першими авторами розробки наукових засад видання і методичних рекомендацій по підготовці грандіозної за масштабом роботи [5]. Першими до підготовки Зводу приступили росій- ські і білоруські науковці. В 1966 р. в Інституті мистецтвознавства Міністерства культури СРСР був створений відділ Зводу пам’яток архітекту- ри і монументального мистецтва, на який покла- далася організаційна і науково-методична робо- та. Проект, який планувалося реалізувати упро- довж 20 років, виявився набагато складнішим і грандіозним за масштабами. Необхідно було вивчити літературні і архівні джерела, провес- ти обстеження всіх нерухомих пам’яток – архе- ології, історії, архітектури і містобудування, мо- нументального мистецтва, – створити банк да- них з відповідним ілюстративним і картографіч- ISSN 2222-5250 119 ним матеріалом. В результаті обстеження тільки Центрального регіону Росії у відділі був створе- ний архів на 70000 пам’яток, а перші підготовле- ні томи виявилися обсягом 60-80 др. арк. (попере- дньо – обсяг кожного тому мав становити 24-25 друк. арк.), у кожному було вміщено 1200-1500 ілю- страцій. Накопичений матеріал про пам’ятки було вирішено видавати окремими томами з різних видів пам’яток. До 2006 р. співробітниками відділу Зводу пам’яток архітектури і монументального мисте- цтва Державного інституту мистецтвознавства ви- дано 8 томів (по областям Центрального регіону), в яких представлені пам’ятки двох видів – архітек- тури і монументального мистецтва. Водночас під- готовлені і видані, починаючи з восьмидесятих ро- ків, сім випусків «Памятники архитектуры и мону- ментального искусства»[6]. Чисельний структурний колектив з підготов- ки Зводу працював в Інституті мистецтвознав- ства, етнографії і фольклору ім. К.Крапиви НАН БРСР. У видавництві «Білоруська енциклопедія», головним редактором якої був письменник І.П.Шамякін, в 1984-88 рр. виданий семитомний Звід пам’яток історії та культури у восьми книгах білоруською мовою. Кожній області і столиці – м. Мінськ – присвячена окрема книга. Загальний обсяг видання становить 452 др. аркуші. Робота, яка стала основою затвердженого в 1988 р. Списку пам’яток, взятих під охорону держави, удостоєна в 1990 р. Державної премії Білорусії [7]. Певний досвід з дослідження культурної спадщини і підготовки Зводу мають інші республі- ки на пострадянському просторі. В 1994 р. виданий том Зводу пам’яток історії та культури Казахстану, який став основою для складання Списку пам’яток історії та культури Казахстану. Із зареєстрованих 25 тис. пам’яток, що знаходяться на державному об- ліку, до Списку увійшло 218 об’єктів республікан- ського значення і 11277 – місцевого. Це, передусім, пам’ятки архітектури, містобудування, археології та мистецтва, і незначна кількість об’єктів історії. Підготовка Зводу, робота над яким дещо призупи- нилася, в центрі уваги вчених Казахстану. Науковці Інституту історії та етнології ім. Ч.Ч.Валіханова висловили своє занепокоєння з цього приводу і ви- ступили з ініціативою відновлення роботи відділу, координатора підготовки «Зводу пам’яток історії та культури Казахстану». Пропозиція культурної і наукової громадськості була підтримана керівни- цтвом республіки в рамках Державної програми «Культурна спадщина», ініційованої президентом Н.Назарбаєвим в 2004 р. В Україні підготовча робота зі створення Зводу розпочалася в 1972 р. із загальної паспортиза- ції пам’яток, яка, на жаль, не в усіх регіонах бу- ла проведена на належному рівні. Були відсутні- загальні відомості про пам’ятки, бракувало мате- ріалів про значну кількість пам’яток, які не значи- лися в жодній обліковій документації. Лише після відповідних рішень директивних органів, ухвале- них урядом України у 1982 р., були зроблені пер- ші кроки щодо підготовки «Зводу пам’яток історії та культури України». Постанова Ради Міністрів Української РСР «О мерах по обеспечению изда- ния томов Свода памятников истории и культуры народов ССР по Украинской ССР», прийнята 3 вересня 1982 р., передбачала реорганізацію ре- дакції «Історії міст і сіл УРСР» Головної редак- ції Української Радянської енциклопедії у редак- цію «Зводу пам’яток історії та культури», захо- ди з виявлення пам’яток, створення фототеки та бібліографічних матеріалів про пам’ятки історії та культури, залучення до створення енциклопедичної праці державних установ та громадських організацій. Заплановано підготувати 28 томів Зводу – по кожній області, Автономній республіці Крим, містам Києву, Севастополю і українським пам’яткам зарубіжжя. Робота над «Зводом пам’яток історії та культу- ри України» пройшла кілька етапів. Перший етап пов’язаний з розгортанням дослідницької роботи на місцях, організаційним становленням центральних органів з підготовки Зводу, виходом в 1987 р. першого Каталогу нерухомих пам’яток України – «Памятники истории и культуры Украинской ССР. Каталог – спра- вочник» (К.,1987). Другий етап розпочався з 1986 р., коли з’явилися документи, які заклали науково- організаційні засади по підготовці Зводу, окресли- ли коло установ та їх завдання по підготовці цієї масштабної праці, аналогів якій немає у світі. В цей період значна увага приділялася форму- ванню науково-методичних засад, проведенню науково-пошукової роботи в архівах, візуально- му обстеженню пам’яток, підготовці матеріалів до «Зводу пам’яток історії та культури України» по окремим областям із залученням науковців і міс- цевих пам’яткоохоронців. Від проголошення незалежності України в 1991 р. розпочався третій період підготовки Зводу. Якщо у другій половині 1990-х років із-за недостатнього фінансування робота над томами Зводу в багатьох регіонах практично була зведе- на нанівець, то певні зрушення в охороні культур- ної спадщини України, відповідно і в роботі над «Зводом пам’яток історії та культури України» від- булися після прийняття Закону України «Про охо- рону культурної спадщини», Указів Президентів України «Про забезпечення підготовки і випуску багатотомного енциклопедичного видання «Звід КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012 120 пам’яток історії та культури України» (2000 р.), «Про додаткові заходи по підготовці і випуску багатотомного енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України» (2007 р). Прийняття Указів не вирішило всіх проблем, але вони підняли «Звід пам’яток історії та культури України» до загальнонаціонального значення. Робота з підготовки «Зводу пам’яток історії та культури України» в регіонах здійснюється з різною інтенсивністю. Особливо значний доро- бок належить авторському колективу у підготов- ці Зводу по м. Києву, вихід якого був запланова- ний на 1994 р. В ході роботи над Зводом відбули- ся зміни структури тому. Редакційна колегія тому Зводу по м. Києву розраховувала видати матері- ал про пам’ятки Києва у двох частинах. За пропо- зицією голови міської редколегії тому «Київ» ака- деміка П.Тронька вирішили готувати видання у двох томах, трьох книгах. Пізніше було прийнято рішення, що перший том вийде не в двох, як рані- ше планувалося, а в трьох частинах. Якщо на початковому етапі роботи Словник пам’яток історії та культури по Києву, складе- ний на основі анотованих списків, включав 550 пам’яток, причому 296 – братські і одиночні мо- гили, то на кінець 1986 р. кількість пам’яток ста- новила 634 об’єкти [8]. За даними Київського науково-методичного центру по охороні, рестав- рації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій головного управління охо- рони культурної спадщини Київської міської дер- жавної адміністрації, станом на 2003 р. на обліку перебувало 1629 пам’яток історії, у тому числі ви- явлених об’єктів ─ 236 [9]. Результатом наполегли- вої та цілеспрямованої роботи редакційної колегії, авторського колективу спільно з Головною редак- цією Зводу стала підготовка першої книги Зводу по м. Києву (Звід пам’яток історії та культури України. Київ. – Кн.1,ч.1. – К.,1999; ч. II – К.,2004), підготовлена до друку третя частина першої книги, яка опублікована в електронному варіанті на пор- талі Інституту історії України НАН України. Вихід книги поклав початок найбільш по- вному і ґрунтовному виданню в галузі культури України. Загалом у трьох частинах тому “Київ» «Зводу пам’яток історії та культури України» описано 2455 об’єктів історико-культурної спад- щини міста всіх видів і типів – наукових біогра- фій про пам’ятки столиці. З них пам’яток історії – 1221, з яких поховань – 146. Зважаючи на те, що не всі пам’ятки історії (поховання) досліджені і описані авторами Зводу, можна дійти висновку, що державні пам’яткоохоронні органи не мають повних даних про об’єкти нерухомої історико- культурної спадщини міста, а «Звід пам’яток іс- торії та культури України» по м. Києву виконує роль наукового реєстру, яким вони користують- ся в практичній діяльності. Кожну частину супроводжує науково-довід- ковий апарат: список джерел та літератури до кожної статті, покажчики, ілюстративний мате- ріал: частина 1 – 1366 фотографій, карт, схем, планів, 700 статей, частина 2 – 1646 ілюстра- цій, частина 3 – 1585. Готується 2 книга тому «Київський некрополь», до якого увійдуть стат- ті про пам’ятки історії – поховання (бл.3000), пам’ятки монументального мистецтва, архітекту- ри та містобудування (понад 600). Як показує до- свід підготовки тому «Київ» «Зводу пам’яток іс- торії та культури України», довелося замінити або уточнити майже половину матеріалів, які готува- лися протягом попередніх років. Йдеться про ре- тельний аналіз взятих на облік об’єктів культурної спадщини, передусім радянського періоду, з точ- ки зору основних критеріїв поцінування історич- них пам’яток, переосмислення частини їх з мето- дологічних позицій сучасної історичної науки і пам’яткознавства, доповнення значним блоком ви- явлених матеріалів. Аналогічна за своїм змістом ро- бота має бути здійснена і в масштабі всієї країни. Значний доробок у підготовці томів по м. Се- вастополю, Київській області, які були рекомен- довані до видання. На жаль, видати їх не вдало- ся. Змінилася політична і соціально-економічна ситуація в країні, пріоритетна програма по під- готовці Зводу на певний час відійшла на задній план. Ситуація змінилась на краще після при- йняття Указів Президентів України: «Про забез- печення підготовки і випуску багатотомного ен- циклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України» від 11 грудня 2000 р. та «Про додаткові заходи з підготовки і випуску ба- гатотомного енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України» від 28 лис- топада 2007 р. На жаль, гальмування дії останньо- го Указу Президента України щодо фінансування цієї великої роботи призупинило роботу по підго- товці Зводу на невизначений час. Припинилась ро- бота Головної редакції «Зводу пам’яток історії та культури України» при видавництві «Українська енциклопедія» ім. М.Бажана, протягом 2010 р. не були профінансовані роботи обласних редколегій, у тому числі Вінницької, Запорізької, Одеської, Тернопільської, Херсонської областей, які не змо- гли виконати запланований обсяг робіт по дослі- дженню історико-культурних об’єктів, опрацюван- ню необхідних матеріалів у місцевих і централь- них архівах, у тому числі Російської Федерації. ISSN 2222-5250 121 Аналіз історичних частин томів Зводу, що го- туються в областях, засвідчує, що на місцях від- сутній системний, науково-обґрунтований під- хід до виявлення та обліку пам’яток. У матері- алах до Зводу по Автономній Республіці Крим, Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Харківській областях, по м. Се- вастополю пам’ятки історії, а також комплексні по археології і історії, історії та архітектурі, які відображають історію IX–ХVIII ст., представ- лені незначною кількістю об’єктів. Більшість пам’яток відображають події новітньої історії України, передусім – це пам’ятки, пов’язані з ре- волюційними подіями, громадянською, Другою світовою війнами. За типологічною ознакою пе- реважають поховання – братські та індивідуаль- ні могили воїнів, і значно менше представлені бу- динки, пам’ятні місця, оборонні споруди, зразки військової техніки (автентичні) тощо. В деяких областях до Словників включені поховання вої- нів, учасників радянсько-афганської війни 1979- 1989 рр. Так, в Донецькій області 382 могили, у Вінницькій – понад 100 поховань воїнів, заги- блих під час цієї війни. Як відомо, історія Дніпропетровської облас- ті тісно пов’язана з історією козацтва. В той же час, пам’ятні місця, пов’язані з розташуванням січей, таборів, битв, козацькі цвинтарі, Кодацька фортеця не знайшли відображення у матеріалах Зводу [11]. В той же час, в області проводиться робота по комплексному обстеженню пам’яток українського козацтва. В результаті експедиції 1997 р., ініційованої Науково-дослідним цен- тром «Часи козацькі» за сприяння Українського товариства охорони пам’яток історії та куль- тури і Центру пам’яткознавства НАН України були досліджені Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька січі. Восени 2005 р. на базі Національного гірничого університе- ту створено Дніпропетровське регіональне від- ділення Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України, яке за- ймається дослідженням козацької тематики, видає «Січеславський альманах», проводить конферен- ції, ініціює дослідження культурної спадщини, відкриття та встановлення меморіальних дощок, пам’ятних знаків. За даними обласної редколегії в 2010 р. підготовлено 378 статей про пам’ятки, у тому числі 75 – пам’ятки історії [12]. До Словника по Запорізькій області увійшло 11 історико-культурних об’єктів, які відобра- жають історію України до ХХ ст., у тому чис- лі 5 об’єктів – комплексні пам’ятки історії, ар- хітектури і містобудування, пов’язані з воєнною історією. Це укріплення, що входили до скла- ду Дніпровської оборонної лінії, збудованої під час російсько-турецької війни 1768-74 рр. Однак у матеріалах до Зводу відсутня низка важливих об’єктів, у тому числі пам’ятне місце розташу- вання фортеці Д.Вишневецького (Байди), прооб- разу Запорозької Січі. Поруч з нехтуванням історичним принципом відбору об’єктів з точки зору, передусім, їхньо- го етносоціального та світового значення, від- чутна й недооцінка наукового критерію визна- чення нерухомих пам’яток (як реальних свід- ків історичних подій, синхронних з ними у часі). Це виявляється, зокрема, у включенні до складу пам’яток історії пам’ятних знаків на честь зна- менних подій та визначних діячів. Це характер- но для матеріалів по Донецькій і Луганській об- ластях, до яких включені пам’ятні знаки, встанов- лені на честь подій і окремих персоналій. Із 1716 історико-культурних об’єктів Донецької області тільки 5 – пам’ятки ХVII–ХVIII ст., у тому чис- лі пам’ятне місце Кальміуської паланки, однієї з восьми паланок Запорозьких Вольностей. У місті Селидове (Донецька обл.) пам’ятне місце козаць- кого сторожового поста відзначено триметро- вою скульптурною композицією (ск. П.Гевеке), пам’ятний знак споруджений на місці перших ко- зацьких поселень у Донбасі, в селищі Гродівка Червоноармійського району [13]. В Луганській області лише 7 пам’яток – відбивають історичні події до 1917 р.[14]. Інтенсивно в останні роки працюють обласні редколегії Сумської, Полтавської областей, де регу- лярно видаються збірки матеріалів по окремих ра- йонах. Так, в Полтавській області видані матеріали до Зводу по Новосанжарському, Решетилівському і Великобагачанському районах, місту Комсомольськ. На виході збірки по місту Кременчук та Лохвицькому району. Значна частина статей, вміщених до видань, це матеріали про пам’ятки археології, підготовлені на фаховому рівні. Серед пам’яток історії переважають поховання – братські та одиночні могили, пов’язані з подіями громадянської і Другої світової війн, а також пам’ятні знаки воїнам-землякам, включен- ня яких до Зводу можливе лише як комплексних пам’яток спільно з братськими могилами радянських воїнів. В той же час непропорційно менше таких ти- пів історичних об’єктів, як цивільні й військові спо- руди, адміністративні та житлові будинки, зразки вій- ськової техніки і зброї, сільськогосподарські маши- ни, встановлені з метою увічнення історичних подій, пам’ятні місця боїв, місця страт жертв нацизму. У Сумській області видані збірки по м. Глухів, Глухівському і Білопільському районах. Із всьо- КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012 122 го загалу пам’яток історії Сумської області мож- на виокремити пам’ятне місце Конотопської бит- ви 1659 р., а також комплексні пам’ятки історії та архітектури – Конотопська і Глухівські форте- ці [15]. Матеріали по Кіровоградській області і м. Кіровограду дозволяють стверджувати, що до Зводу і відповідно до Державного реєстру нерухо- мих пам’яток України не включена як пам’ятка іс- торії, фортеця св. Єлизавети (1753-1821 рр.), з якою пов’язані імена російських полководців О.Суворова і М.Кутузова, а також останнього кошового отама- на Запорозької Січі П.Калнишевського [16]. Значний обсяг роботи проведений в Харківській області – створена робоча група з підготовки то- му, до написання залучені фахові спеціалісти, проводиться дослідження історико-культурного надбання краю, підготовлений рукопис статей «Харківщина: події і люди, вкарбовані в літопис краю». На жаль, брак коштів уповільнив роботу над томом і навіть підготовлена за матеріалами Харківського тому збірка, так і не видана. Широко представлені пам’ятки історії в мате- ріалах Зводу по Вінницькій області. Це залиш- ки фортеці (м. Бар), де відбулася битва військ М.Кривоноса з польсько-шляхетськими війська- ми, сторожовий козацький курган, оборонний рів ХVШ ст., оборонний вал ХVI-ХVII ст., пам’ятне місце переможної битви козацького війська під командуванням І.Богуна в 1651 р. (м. Вінниця), козацькі могили, пам’ятні місця, пов’язані з по- діями російсько-турецьких воєн, розташуван- ням військових таборів, переправами російської армії, залишки фортеці ХV1-ХVII ст. (с. Буша Ямпільського району), цвинтар [17]. Але з 11 історико-культурних об’єктів, що входять до Державного історико-культурного заповідника «Буша», створеного у Вінницькій області в 2000 р., до Словника пам’яток історії «Зводу пам’яток іс- торії та культури України» по Вінницькій області включені лише дві пам’ятки [18]. Ґрунтовна робота по дослідженню пам’яток та підготовці матеріалів до Зводу проводиться в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській, Хмельницькій і Чернівецькій об- ластях. На відміну від східних і центральних об- ластей України, матеріали до Зводу, які надхо- дять із західного регіону, представлені більш ши- рокою панорамою пам’яток. Цікавий матеріал представлений робочою групою по підготовці то- му «Зводу пам’яток історії та культури України» по Тернопільській області, де виявлені і вклю- чені до Зводу пам’ятні місця битв, поховання за- хисників краю від ворогів в різні історичні пері- оди. В с. Денисів Козівського району на моги- лі, в якій поховано понад три тисячі козаків, за- гиблих у травні 1649 р., споруджено пам’ятник (ск. Б.Рудий, арх. В.Гуль). Пам’ятним знаком від- значена братська могила українських козаків у с. Вірлів Зборівського району, які загинули у 1649 р. в ході Зборівської битви, пам’ятне місце загибе- лі козацького полковника [19] Морозенка, який очолював козацьку кінноту в битві під Збаражем 1649 р.[20] Поблизу с. Окопи Борівського району на березі річки встановлений пам’ятний знак по- ряд із шістьма дерев’яними хрестами в пам’ять про українських козаків, які загинули під час пе- реправи через Дністер у 1649 р. Напис на хрес- тах доносить до нас відомості про події тих да- леких часів: «Вас тут триста як скло у могилу ля- гло і ніхто не згадає»[21]. Широко представле- ні пам’ятки, які віддзеркалюють події, що відбу- валися в регіоні під час Першої світової війни, Української революції 1917-21 рр., національно- визвольний рух у ході Другої світової війни і у по- воєнні роки – діяльність Української повстанської армії. Виявлено понад 200 кладовищ, братських і одиночних могил воїнів різних національнос- тей, які загинули під час воєнних баталій на укра- їнській землі, у тому числі 57 поховань україн- ських січових стрільців, воїнів УГА. Відділом «Зводу пам’яток історії та культу- ри» по Івано-Франківській області проведена ро- бота з уточнення кількості історико-культурних об’єктів, підготовлені матеріали по Галицькому і Надвірнянському районах, збірка «Звід пам’яток історії та культури України. Івано-Франківськ і села міської ради: пам’ятки археології, історії та мистецтва», яка містить 459 статей про пам’ятки і 311 ілюстрацій [22]. На 75 % підготовлені матеріали «Зводу пам’яток історії та культури України» по Закарпатській об- ласті, проведені ґрунтовні розвідки по досліджен- ню всіх видів пам’яток. Рукопис тому містить по- над півтори тисячі статей про пам’ятки, з них тре- тина – це пам’ятки історії. У томі понад 800 ілю- страцій, нариси про всі види пам’яток, 603 насе- лені пункти області. Заслуга у підготовці тому ро- бочої групи Зводу, яку понад 10 років очолює ен- тузіаст пам’яткоохоронної справи, історик, до- слідник ранньослов’янського періоду Закарпаття, автор багатьох наукових розвідок С.Пеняк [23]. У ході підготовки тому по Чернівецькій області відділом «Обласна редколегія тому «Зводу пам’яток історії та культури» уточне- на кількість пам’яток (2522), у тому числі 794 – пам’ятки археології, 462 – історії, 1048 – ар- хітектури та містобудування, 218 – монумен- тального мистецтва. Представлені пам’ятки ISSN 2222-5250 123 різних видів середньовічної, ранньомодерної і модерної історії, до дослідження яких залуче- ні фахівці Чернівецького національного універ- ситету ім. Ю.Федьковича, Львівського інституту «Укрзахідпроектреставрація» [24]. Пред-ставлена широка панорама пам’яток різних видів, які ре- презентують багатонаціональний склад жите- лів регіону, що населяють і толерантно співісну- ють на теренах Буковини, поховання представни- ків різних національностей, які загинули в роки Першої і Другої світових війн. Особливе місце належить пам’ятці націо- нального значення – архітектурному ансамблю Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (ни- ні центральний корпус Чернівецького національ- ного університету імені Юрія Федьковича), вне- сеної у 2011 р. до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Збудований протягом 1864-1882 рр., за проектом чеського архітектора Й.Главки, він став символом міста, кульмінаційними пунктом його архітектурної еволюції, визначив подальший високий мистецький рівень формування архітек- турного середовища. Цікаві дослідження прове- дені по вивченню історико-культурної спадщи- ни Вижниці, Сторожинця і Хотина, внесених до Списку історичних населених місць України [25]. Це копії історико-архітектурних опорних планів, багатий ілюстративний матеріал у вигляді фото, листівок і гравюр окремих об’єктів, картографічні схеми, цікавий історичний матеріал, в тому числі по Хотинській фортеці, яка являється визначною пам’яткою фортифікаційного зодчества [26]. У центрі уваги редколегії та робочої гру- пи Хмельницької області – підготовка і видан- ня першої частини тому Зводу по м. Кам’янець- Подільський. У місті збереглися історико- культурні об’єкти різних періодів – від енео- літу та епохи пізньої бронзи-раннього за- ліза, Магдебурзького права, Національно- визвольної війни сер. ХVII ст., Української революції поч. ХХ ст. – до сьогодення, пам’ятки і пам’ятні місця, пов’язані з Устимом Кармелюком, Б.Хмельницьким, С.Петлюрою, Є.Петрушевичем, І.Огієнком, цілою плеядою ві- домих українських культурних діячів. На почат- ку ХХ ст. м. Кам’янець-Подільський – держав- ний і політичний центр Директорії Української Народної Республіки, культурний і науковий осередок, де був заснований один із перших українських університетів. Перлиною міста є Національний історико-архітектурний заповід- ник «Кам’янець», на території якого понад 150 пам’яток архітектури ХIV-ХIХ ст., у тому чис- лі унікальна інженерна споруда, яку деякі дослід- ники пов’язують із римською присутністю в II ст. в цьому регіоні. За унікальним поєднанням ланд- шафту та архітектури заповідник не має собі по- дібних ні в Україні, ні за її межами, частина йо- го території номінується до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як «Культурний ландшафт каньйону в м. Кам’янець-Подільський». Упродовж 2010 р. досліджено і описано 2300 із всього зага- лу 5000 археологічних об’єктів, підготовлено по- над 2700 статей про пам’ятки історії, у тому числі, пов’язаних з голодомором 1932-33 років, голокос- том та похованнями воїнів, що загинули під час ви- конання інтернаціональної місії за кордоном, 460 – про пам’ятки архітектури та містобудування [27]. Однією з причин повільної підготовки тому Зводу по Львівській області в 2010 р., на думку ке- рівника авторського колективу, доктора історичних наук, академіка НАН України С.П.Павлюка, є від- сутність фінансування. Але незважаючи на ці об- ставини підготовлений рукопис тому по м. Львів, який містить 206 статей про пам’ятки археології, 251 – історії, 890 – архітектури і містобудування, 40 – науки і техніки, 457 кольорових, 219 чорно- білих фото, 79 репродукцій історичного малярства та графіки, 231 план, карт і схем [28]. Позитивні зрушення слід відзначити у дослідженні пам’яток монументального мистецтва в Житомирській об- ласті, де готується окремий випуск «Пам’ятки мо- нументального мистецтва Житомирщини [29]. Проведений значний обсяг роботи по підготов- ці тому Зводу по м. Севастополю, до якого вклю- чені 939 статей про пам’ятки всіх видів, 414 ілю- страцій, картографічний матеріал. На жаль, завер- шальна фаза підготовки видання наштовхнулася на низку проблем, пов’язаних із згортанням ро- боти головної редакції Зводу і відсутністю фінан- сування. Значну увагу по обстеженню пам’яток Кримського півострову, підготовці Зводу при- діляє Науковий центр історико-краєзнавчих до- сліджень і Зводу пам’яток України по АР Крим спільно з Кримським філіалом Інституту археоло- гії НАН України, Таврійським національним уні- верситетом ім. В.І.Вернадського. Залучення до ро- боти фахових спеціалістів стало важливою пере- думовою підготовки на високому професійному рівні вступних матеріалів до тому по всіх видах пам’яток, більшість статей про пам’ятки історії, які пройшли відповідне рецензування. Але перед укладачами стоять завдання по підготовці карто- графічного і ілюстративного матеріалів, створення бібліографічного науково-довідкового покажчика. Таким чином, підготовка «Зводу пам’яток істо- рії та культури України» значною мірою сприяла активізації науково-пошукової роботи по вивчен- КРАЄЗНАВСТВО, 3’2012 124 ню і дослідженню культурної спадщини України, актуалізувала проблему збереження культурного надбання, поглибленого вивчення і популяризації історичного минулого, пам’яток історії та культури, їх органічного включення в суспільне життя. Робота над глобальним за своїм характером і обсягом на- уковим виданням сприяла проведенню інвентари- зації всіх історико-культурних об’єктів, включен- ню їх до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, який являється охоронною грамотою для кожної пам’ятки. «Звід пам’яток історії та культу- ри України» – наукова база для Державного реєстру нерухомих пам’яток України, створення автомати- зованої бази даних про всі об’єкти. Робота над Зводом стимулювала розвиток крає- знавчого і пам’яткоохоронного руху в Україні, дала активний поштовх науковим досліджен- ням, сприяє пробудженню патріотичних почут- тів, національної свідомості та державницької ідеології українського народу, без чого не може існувати незалежна держава. Завдання проекту – зробити національну культурну спадщину над- банням кожної людини, компонентом історичної пам’яті, оскільки в епоху глобалізації історико- культурна спадщина – основа самоідентифікації, своєрідна платформа для формування нового культурно-історичного ландшафту країни. Підготовка «Зводу пам’яток історії та культу- ри України» має стати конкретним втіленням гу- манітарної політики держави. Продовження і за- вершення цієї грандіозної роботи, аналогів якої немає у світі, можливе лише за умови включення її до загальнонаціональної програми в галузі куль- тури з відповідним фінансуванням, забезпечення центральних та місцевих органів охорони культур- ної спадщини кваліфікованими кадрами – археоло- гами, істориками, архітекторами, мистецтвознав- цями, реставраторами та іншими спеціалістами, об’єднання зусиль державних пам’яткоохоронних органів і громадських організацій. Джерела та література 1. Закон України «Про охорону культурної спадщини» // Правова охорона культурної спад- щини. Нормативна база. Зб.документів (2- видан- ня). – К.: Видавництво «ХІК», 2006. – С.158. 2.Симоненко І.М. Меморіальний простір України: кризовий стан та шляхи оздоровлення // Стратегічні пріоритети.- 2009.- №4 (13). – С.53. 3. Методические рекомендации для подготовки томов «Свода памятников истории и культуры на- родов СРСР» по Украинской ССР. – К.,1981. – С.4. 4. Методические рекомендации для подготовки томов «Свода памятников истории и культуры на- родов СРСР» по Украинской ССР. – К.,1981. – С.5. 5. Методические указания по подготовке Свода памятников истории и культуры СРСР. – Вып.3. – М.,1972; Вып.7. – М., 1975. 6. Горбик В.О. Багатотомний «Звід пам’яток історії та культури України» – наукова база скла- дання Державного реєстру нерухомих об’єктів історико-культурної спадщини // Пам’яткознавчі студії в Україні: теорія і практика. – К.: Ін-т істо- рії України НАН України, 2007. – С. 97. 7. Режим доступу: httr: // sias.ru/institute/ departments/35.html 8. Тарутінова І. Пам’ятки Києва в цифрах // Культурна спадщина Києва: дослідження та охорона історичного середовища. – К.: Вид-во «АртЕх», 2003. – С.5-6. 9. Автоматична база даних пам’яток по м. Києву // Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій. 10. Державний реєстр національного культурно- го надбання (пам’ятки архітектури та містобудуван- ня) // Пам’ятки України. – 1999. – № 2–3. – С. 7–28. 11. Поточний архів Центру Зводу пам’яток історії та культури України (далі – ПА ЦЗПІК України) Інституту історії України НАН України. Рецензія на статті історичної частини тому «Звід пам’яток історії та культури України. Дніпропетровська область». 12. ПА ЦЗПІК України Інституту історії України НАН України. Звіт про роботу обласної редколегії тому «Дніпропетровська область» в 2010 р. 13. Поточний архів Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культу- ри і туризму України (далі – ПА НДІПОД). Перелік пам’яток історії та монументального мистецтва по Донецькій області, пропонованих до занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення (проект). – 2007. 14. ПА НДІПОД. Висновки щодо «Переліку пам’яток історії Луганської області, пропонова- них до занесення до Державного реєстру неру- хомих пам’яток України за категорією місцевого значення»; Рецензія на «Перелік пам’яток історії Запорізької області, пропонованих до занесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення»; Пам’ятки істо- рії та монументального мистецтва Луганської об- ласті. Каталог-довідник. – К., 2007. – С.123. 15. ПА НДІПОД. Рецензія на «Перелік пам’яток історії Донецької області, пропонова- них до занесення до Державного реєстру неру- ISSN 2222-5250 125 хомих пам’яток України за категорією місцевого значення»; Рецензія на «Перелік пам’яток істо- рії Сумської області, пропонованих до занесен- ня до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення». 16. Наш край у ХVIII столітті. Матеріали об- ласної науково-практичної історико-краєзнавчої конференції. – Кіровоград, 2003; Пивовар А.В.Поселення задніпрських місць до утворення Нової Сербії в документах середини ХVIII сто- ліття. – К., 2003. 17. ПА ЦЗПІК України. Рецензія на Словник пам’яток історії та культури України по Вінни- цькій області. 18. Історико-культурні заповідники України: Довід. вид. – К: Вид-во «Фенікс», 2007. – С. 36-37. 19. ПА НДІПОД. – Перелік пам’яток історії та монументального мистецтва по Тернопільській області, пропонованих до занесення до Держав- ного реєстру нерухомих пам’яток України за ка- тегорією місцевого значення (проект). – 2007. 20. Енциклопедія українознавства. – Т.5. Львів,1996.–С.1650; Дзиря Я. Збаразька облога // ЕІУ. – Т.3. – К.: Наук. думка, 2005. – С.301. 21. Стецюк В.Обстеження Борщівського райо- ну екологічною експедицією «Дністер» у 1991- 1993 рр. // Літопис Борщівщини. Науково-крає- знавчий збірник. – Вип.6. – Борщів, 1994. – С. 48-49. 22. ПА ЦЗПІК України. Звіт про роботу відділу «Обласна редколегія тому Зводу пам’яток історії та культури» Івано-Франківської області у 2010 р. 23. Режим доступу: httr: //ua-reporter.com/ novost/24487. 24. ПА ЦЗПІК України. Звіт про роботу відді- лу «Обласна редколегія тому Зводу пам’яток істо- рії та культури» Чернівецької області у 2010 р. 25. Список історичних населених місць України (міста і селища України) // Правова охорона куль- турної спадщини. Нормативна база: Зб. документів (2-видання).– К.: Вид-во «ХІК», 2006. – С.391 – 392. 26. Хотинщина. Історичний нарис. – Чернівці, 2002; Буковина. Історичний нарис. – Чернівці, 1998. 27. ПА ЦЗПІК України Інституту історії України НАН України. Звіт про роботу Хмельницької об- ласної редколегії за 2010 р. 28. ПА ЦЗПІК України Інституту історії України НАН України. Інформація про стан підготовки «Зводу пам’яток історії та культу- ри України. «Львівська область». Книга «Місто Львів». Т.1. упродовж 2010 р. 29. ПА ЦЗПІК України. Звіт про виконання пла- ну підготовки тому Зводу пам’яток історії та куль- тури України по Житомирській області за 2010 р. 30.Прибєга Л.В. Історико – типологічні осо- бливості пам’яток оборонної архітектури України ХIII–ХVIII ст. // Праці Науково-дослідного інсти- туту пам’яткоохоронних досліджень. Вип.2. – К., 2006. – С. 247. 31. ПА ЦЗПІК України. Рецензії на матеріали до тому Зводу по АР Крим. 32. Енциклопедія історії України. – Т.1. – К.: Наук. думка, 2003. – С.206– 207. Галина Денисенко Подготовка «Свода памятников истории и культуры Украины» В статье освещается история и современное состояние масштабного проекта в культурной сфере – подготовка фундаментального 28-томного издания «Свод памятников истории и культуры Украины», основы Государственного реестра недвижимых памятников Украины. Анализируются организационные мероприятия, научные основы издания, проблемы исследования и охраны недвижимых историко- культурных объєктов в различных регионах Украины. Ключевые слова: памятники, культурное наследие, недвижимые історико-культурные объєкты, регион, Свод памятников истории и культуры Украины, Государственный реестр недвижимых памятников Украины. Galyna Denysenko The preparation of «The Register of the historical and cultural monuments of the Ukraine» The history and modern condition of the large scale project in the cultured sphere – the preparation of the fundamental edition in the 28 volumes «The Register of the historical and cultural monuments of the Ukraine» – the base of the State register of the immovable monuments of the Ukraine are highlighted in this article. The main measures, scientifi c bases of the edition and problems of the study, protection of the immovable history-cultural objects in the different regions of the Ukraine has been considered. Key words: monuments, cultural heritage, immovable history-cultural objects, region, «The Register of the historical and cultural monuments of the Ukraine», the State register of the immovable monuments of the Ukraine.

Підготовка "Зводу пам’яток історії та культури України": наукові напрацювання та перспективи

Institution

Similar Items