Група ізометрій простору Марчевського--Штейнгауза

Охарактеризовано групу iзометрiй простору Марчевського–Штейнгауза i описано деякi властивостi простору мiри.

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2006
Автор: Олiйник, Б.В.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут прикладної математики і механіки НАН України 2006
Назва видання:Український математичний вісник
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124552
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Група ізометрій простору Марчевського--Штейнгауза / Б.В. Олiйник // Український математичний вісник. — 2006. — Т. 3, № 2. — С. 260-267. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-124552
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1245522025-02-09T22:51:58Z Група ізометрій простору Марчевського--Штейнгауза Олiйник, Б.В. Охарактеризовано групу iзометрiй простору Марчевського–Штейнгауза i описано деякi властивостi простору мiри. 2006 Article Група ізометрій простору Марчевського--Штейнгауза / Б.В. Олiйник // Український математичний вісник. — 2006. — Т. 3, № 2. — С. 260-267. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 1810-3200 2000 MSC. 28D15. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124552 uk Український математичний вісник application/pdf Інститут прикладної математики і механіки НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
description Охарактеризовано групу iзометрiй простору Марчевського–Штейнгауза i описано деякi властивостi простору мiри.
format Article
author Олiйник, Б.В.
spellingShingle Олiйник, Б.В.
Група ізометрій простору Марчевського--Штейнгауза
Український математичний вісник
author_facet Олiйник, Б.В.
author_sort Олiйник, Б.В.
title Група ізометрій простору Марчевського--Штейнгауза
title_short Група ізометрій простору Марчевського--Штейнгауза
title_full Група ізометрій простору Марчевського--Штейнгауза
title_fullStr Група ізометрій простору Марчевського--Штейнгауза
title_full_unstemmed Група ізометрій простору Марчевського--Штейнгауза
title_sort група ізометрій простору марчевського--штейнгауза
publisher Інститут прикладної математики і механіки НАН України
publishDate 2006
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124552
citation_txt Група ізометрій простору Марчевського--Штейнгауза / Б.В. Олiйник // Український математичний вісник. — 2006. — Т. 3, № 2. — С. 260-267. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
series Український математичний вісник
work_keys_str_mv AT oliinikbv grupaízometríiprostorumarčevsʹkogošteingauza
first_indexed 2025-12-01T13:55:56Z
last_indexed 2025-12-01T13:55:56Z
_version_ 1850314438136037376
fulltext Український математичний вiсник Том 3 (2006), № 2, 260 – 267 Група iзометрiй простору Марчевського–Штейнгауза Богдана В. Олiйник (Представлена I. В. Протасовим) Анотацiя. Охарактеризовано групу iзометрiй простору Марчевсь- кого–Штейнгауза i описано деякi властивостi простору мiри. 2000 MSC. 28D15. Ключовi слова та фрази. Метричний простiр, скiнченно-адитивна мiра, група iзометрiй, автоморфiзм вимiрного простору. Нехай M — непорожня множина, M — алгебра ( [1, стор. 8]), за- дана на цiй множинi, µ — скiнченно адитивна мiра на M. Визначимо множину Mµ рiвнiстю Mµ = {M ∈ M | µ(M) <∞}. Якщо µ — ймовiрносна мiра, то M = Mµ. Задамо на множинi Mµ функцiю вiдстанi dmµ : Mµ ×Mµ −→ R+, поклавши dmµ(U, V ) = µ(U△V ), U, V ∈ Mµ, (1) де △ — знак симетричної рiзницi множин. Ця функцiя є напiвме- трикою на множинi Mµ, а простiр (Mµ, dmµ) називається напiвмет- ричним простором мiри. Напiвметрику dmµ ще називають вiдстанню Фреше–Никодима–Арошаяна [2]. На множинi Mµ можна також ви- значити iншу, спорiднену напiвметрику dµ(U, V ) = { 1, якщо µ(U) = µ(V ) = 0, µ(U△V ) µ(U∪V ) , в iншому випадку. (2) Стаття надiйшла в редакцiю 26.01.2005 ISSN 1810 – 3200. c© Iнститут прикладної математики i механiки НАН України Б. В. Олiйник 261 Її було визначено в роботi польських математикiв Марчевського i Штейнгауза [3], i тому вона називається напiвметрикою Марчевсь- кого–Штейнгауза. Якщо мiра µ така, що µ(A) 6= 0, для всiх A ∈ Mµ\{∅}, то функцiї dµ i dmµ будуть метриками на множинi Mµ. Очевидно, що дiаметр простору Марчевського–Штейнгауза дорiвнює 1. Твердження 1. Нехай |Mµ| > 2. Множина A ∈ Mµ має мiру 0 тодi i тiльки тодi, коли вiдстань вiд неї до будь-якої iншої множини B ∈ Mµ в просторi Марчевського–Штейнгауза (Mµ, dµ) дорiвнює 1. Доведення. 1) Якщо µ(B) = 0, то dµ(A,B) = 1 за означенням. Нехай µ(B) 6= 0. Тодi dµ(A,B) = µ(A△B) µ(A ∪B) = µ((A\(A ∩B)) ∪ (B\(A ∩B))) µ((A\B) ∪B) . Оскiльки множини A∩B, A\B, A\(A∩B) є пiдмножинами множини A i µ(A) = 0, то µ(A ∩B) = µ(A\B) = µ(A\(A ∩B)) = 0, а тому dµ(A,B) = µ(A\(A ∩B)) + µ(B) − µ(A ∩B) µ(A\B) + µ(B) = µ(B) µ(B) = 1. 2) Нехай для всiх B ∈ Mµ виконується рiвнiсть dµ(A,B) = 1. До- ведемо, що µ(A) = 0. Припустимо вiд супротивного, що µ(A) > 0. Тодi, оскiльки |Mµ| > 2, то iснує множина B ∈ Mµ, яка не дорiвнює множинi A i не є порожньою множиною. Оскiльки M — алгебра i µ — скiнченно адитивна мiра, то (A ∩ B) ∈ Mµ i (A ∪ B) ∈ Mµ. А тому можна стверджувати, що iснує множина C ∈ Mµ така, що µ(C) 6= 0 i або A ⊂ C, або C ⊂ A. Якщо C ⊂ A, то справедливою буде оцiнка dµ(A,C) = µ(A△C) µ(A ∪ C) = µ(A\C) µ(A) < 1. Якщо A ⊂ C, то dµ(A,C) = µ(A△C) µ(A ∪ C) = µ(C\A) µ(C) < 1, що суперечить умовi твердження. Отже µ(A) = 0. Безпосередньо перевiряється, що має мiсце також подiбне твер- дження для простору мiри (Mµ, dmµ). 262 Група iзометрiй... Твердження 2. Нехай |Mµ| > 2. Множина A ∈ Mµ має мiру 0 тодi i тiльки тодi, коли вiдстань вiд A до будь-якої iншої множини B ∈ Mµ в просторi мiри (Mµ, dmµ) дорiвнює dµ(A,B) = µ(B). У випадку, коли множинаM — скiнченна, M є множиною всiх пiд- множин множини M , а µ — рiвнорозподiлена мiра, напiвметричний простiр мiри є простором Хемiнга, а простiр Марчевського–Штейн- гауза — бiотопним простором. Властивостi бiотопних просторiв i про- сторiв Хемiнга та їх групи iзометрiй охарактеризовано в роботах [4– 6](див. також [8, стор. 91–92]). Нагадаємо, що метричний простiр називається однорiдним, якщо його група iзометрiй дiє на ньому транзитивно. Теорема 1. Метричний простiр мiри (Mµ, dmµ) є однорiдним мет- ричним простором. Доведення. Достатньо показати, що для будь-яких множин A,B ∈ Mµ iснує iзометрiя iA,B простору (Mµ, dmµ) така, що iA,B(A) = B. Визначимо вiдображення iA,B : Mµ → Mµ для будь-якої множи- ни X ∈ Mµ, поклавши: iA,B(X) = (A△B)△X. Вiдображення визначене коректно, оскiльки з того, що X ∈ Mµ, ви- пливає, що iA,B(X) ∈ Mµ. Крiм того, iA,B(A) = (A△B)△A = B. Зрозумiло, що вiдображення iA,B є бiєкцiєю множини Mµ на себе. Для будь-яких двох множин Z, Y ∈ Mµ справедливим буде ланцюг рiвностей dmµ(iA,B(Y ), iA,B(Z)) = dmµ(((A△B)△Y, ((A△B)△X) = µ((A△B)△Y )△((A△B)△Z) = µ(Y△Z) = dmµ(Y,Z), тобто вiдображення iA,B зберiгає вiдстанi мiж точками простору (Mµ, dmµ), а отже i є шуканою iзометрiєю. Теорему доведено. Нагадаємо, що автоморфiзмом простору (M,M, µ) називається довiльне вiдображення f : M −→ M, для якого виконуються такi умови (див. [7, стор. 7–10]): 1) iснує вiдображення f−1, i f−1(C) ∈ M для будь-якого C ∈ M; Б. В. Олiйник 263 2) для вiдображення f мiра µ є iнварiантною, тобто для будь-якого C ∈ M справедлива рiвнiсть µ(C) = µ(f(C)) = µ(f−1(C)). Теорема 2. Якщо |Mµ| > 2, то для довiльної ймовiрносної мiри µ iзометрiями напiвметричного простору Марчевського–Штейнгауза будуть автоморфiзми простору (M, µ) i тiльки вони. Доведення. Зрозумiло, що всi вiдображення множини M на себе, якi зберiгають мiру, не будуть змiнювати вiдстанi мiж точками простору Марчевського–Штейнгауза, тобто будуть його iзометрiями. Пересвiд- чимось, що iзометрiя ϕ простору (Mµ, dµ) зберiгає мiру µ на множинi M. Переконаємось спочатку, що при iзометрiї ϕ образами множин мiри 0 будуть множини мiри 0. Справдi, нехай A ∈ M i µ(A) = 0. Тодi з твердження 1 випливає, що для всiх точок простору B ∈ M справедлива рiвнiсть dµ(A,B) = 1. Оскiльки ϕ — iзометрiя простору Марчевського–Штейнгауза, то dµ(ϕ(A), ϕ(B)) = 1. Якщо B пробiгає весь простiр M, то й ϕ(B) також пробiгає весь цей простiр, а тому остання рiвнiсть рiвносильна умовi dµ(ϕ(A), ϕ(B)) = 1 для всiх ϕ(B) ∈ M. Звiдки за твердженням 1 дiстаємо µ(ϕ(A)) = 0. Доведемо тепер, що при iзометрiї ϕ множина M переходить в де- яку множину вигляду M\D, де D — множина мiри 0. Оскiльки µ — ймовiрносна мiра, то це означає, що має мiсце рiвнiсть µ(ϕ(M)) = 1. Нехай C ∈ M така множина, що ϕ(M) = M\ϕ(C), тодi справедливою буде рiвнiсть dµ(M,C) = µ(M△C) µ(M ∪ C) = µ((M\C) ∪ (C\M)) 1 = 1 − µ(C). (3) А вiдстань мiж образами множин M i C при вiдображеннi ϕ визна- чається рiвнiстю dµ(ϕ(M), ϕ(C)) = µ((M\ϕ(C))△ϕ(C)) µ((M\ϕ(C)) ∪ ϕ(C)) = µ((M\C) ∪ ϕ(C)) 1 = 1. (4) 264 Група iзометрiй... Оскiльки ϕ — iзометрiя простору (Mµ, dµ), то з рiвностей (3) i (4) маємо 1 − µ(C) = 1, звiдки отримуємо µ(C) = 0. З доведеного вище випливає, що µ(ϕ(C)) = 0. Отже, для будь-якої iзометрiї ϕ простору (Mµ, dµ) множина M переходить в деяку множину вигляду M\D, де µ(D) = 0. Нехай тепер A ∈ M — деяка множина, мiра якої не дорiвнює 0 i A 6= M . Вiдстань вiд точки A до точки M в просторi (Mµ, dµ) буде дорiвнювати dµ(M,A) = µ(M△A) µ(M) = 1 − µ(A). (5) Для вiдстанi мiж образами цих точок, як випливає з доведеного вище, при iзометрiї ϕ, буде справедлива така рiвнiсть dµ(ϕ(M), ϕ(A)) = µ((M\D)△ϕ(A)) µ((M\D) ∪ ϕ(A)) = µ(((M\D)\ϕ(A)) ∪ (ϕ(A) ∩D))) µ((M\D) ∪ ϕ(A)) . Оскiльки мiра множини D дорiвнює 0, то dµ(ϕ(M), ϕ(A)) = µ((M\D)\ϕ(A)) 1 = 1 − µ(ϕ(A)). (6) Вiдображення ϕ зберiгає вiдстанi мiж точками, а тому з рiвностей (5) i (6) маємо 1 − µ(A) = 1 − µ(ϕ(A)), звiдки отримуємо рiвнiсть µ(A) = µ(ϕ(A)), отже ϕ зберiгає мiру. Таким чином, ми довели, що iзометрiями про- стору Марчевського–Штейнгауза будуть вiдображення, що зберiгать мiру i тiльки вони. Теорему доведено. Зауважимо, що в загальному випадку, коли мiра необмежена, твердження теореми 3.1 неправильне. Розглянемо такий приклад. Не- хай R — σ-алгебра всiх вимiрних за Лебегом пiдмножин дiйсної пря- мої R, µ — мiра Лебега на R. Розглянемо вiдображення ψ : R → R, яке кожну множину A ∈ R “розтягує” вдвiчi, тобто число x на- лежить ψ(A) тодi i тiльки тодi, коли число 1 2x належить множи- нi A. Очевидно, що вiдображення ψ є бiєкцiєю множини R в себе i µ(ψ(A)) = 2µ(A). Крiм того, вiдображення ψ не змiнює вiдстанi Б. В. Олiйник 265 мiж точками простору (R, dµ). Таким чином, iзометрiя ψ простору Марчевського–Штейнгауза (R, dµ) не буде автоморфiзмом σ-алгебри всiх вимiрних за Лебегом пiдмножин множини дiйсних чисел R. За даними напiвметричними просторами Марчевського–Штейн- гауза (Mµ, dµ) i Фреше–Никодима–Арошаяна (Mµ, dmµ) можна побудувати метричнi простори, якi природно назвати простором Штейнгауза i метричним простором мiри. А саме, на множинi Mµ визначимо вiдношення ∼ для довiльних множин A,B ∈ Mµ умовою: A ∼ B тодi i лише тодi, коли µ(A△B) = 0. Очевидно, що вiдношен- ня ∼ є еквiвалентнiстю на множинi Mµ. На фактор-множинi Mµ = Mµ�∼ визначимо функцiї двох змiнних d̃µ i d̃mµ таким чином ˜dµ(Ū , V̄ ) = µ̃(Ū△V̄ ) µ̃(Ū ∪ V̄ ) = µ(U△V ) µ(U ∪ V ) , ˜dmµ(Ū , V̄ ) = µ̃(Ū△V̄ ) = µ(U△V ), де Ū , V̄ ∈ Mµ, а U, V деякi представники класiв Ū , V̄ вiдповiдно. Функцiї d̃µ i d̃mµ визначенi коректно. Справдi, нехай µ(U△U1) = 0. Покажемо, що µ((U△V )△(U1△V )) = 0. Але ((U△V )△(U1△V )) = U1△U , а тому µ((U△V )△(U1△V )) = µ(U1△U) = 0. Отже функцiя d̃mµ визначена коректно. Для доведення коректностi визначення функцiї d̃µ покажемо, що µ((U ∪ V )△(U1 ∪ V )) = 0. Справедливою буде оцiнка µ((U1 ∪ V ) \ (U ∪ V )) = µ((U1 \ (U ∪ V ) ∪ (V \ (U1 ∪ V ))), враховуючи монотоннiсть мiри, отримаємо µ((U1 ∪ V ) \ (U ∪ V )) ≤ µ(U1 \ U) + µ(V \ V ) = 0. Отже, µ((U ∪ V )) = µ(U1 ∪ V ) i функцiя d̃µ визначена коректно. Функцiї d̃µ i d̃mµ набувають значення 0 тiльки на класi ∅̄, а тому будуть метриками на Mµ. Твердження 3. Простiр (Mµ, d̃mµ) є однорiдним метричним прос- тором. Доведення. Доведення цього твердження проводиться аналогiчно до- веденню теореми 1. Справдi, достатньо показати, що для будь-яких 266 Група iзометрiй... класiв множин Ā, B̄ ∈ Mµ iснує iзометрiя iĀ простору (Mµ, d̃mµ) така, що iĀ(Ā) = B̄. Визначимо вiдображення iĀ : Mµ → Mµ для будь-якого класу множин X̄ ∈ Mµ, поклавши: iA(X) = (A△B)△X. Вiдображення визначене коректно, оскiльки з того, що X̄ ∈ Mµ, ви- пливає, що iĀ(X̄) ∈ Mµ i, якщо X ∼ X1, то iĀ(X̄) ∼ iĀ(X̄1). Крiм того, iĀ(Ā) = B̄. Зрозумiло, що вiдображення iĀ є бiєкцiєю множини Mµ на себе i ана- логiчно доведенню теореми 1 доводиться, що вiдображення iĀ зберi- гає вiдстанi мiж точками простору (Mµ, d̃mµ), а отже, i є шуканою iзометрiєю. Аналогiчно теоремi 3.1 доводиться теорема Теорема 3. Якщо |Mµ| > 2, то для довiльної ймовiрносної мiри µ iзометрiями простору Штейнгауза будуть вiдображення, що зберi- гають мiру µ i тiльки вони. Лiтература [1] Ю. М. Березовский, Г. Ф. Ус, З. Г. Шефтель, Функциональный Анализ. Киев: Вища школа, 1990, 600 с. [2] M. M. Deza, M. Laurent, Geometry of cuts and metrics. Berlin: Springer, 1997, 588 p. (Росiйський переклад: М. Деза, М. Лоран, Геометрия разрезов и ме- трик. Москва: МЦНМО, 2001, 736 с.) [3] F. Marczewski, H. Steinhaus, On certain distance of sets and the corresponding distance of functions // Colloquium Matematicum, 6 (1958), 319–327. [4] Б. В. Олiйник, Унiверсальнiсть злiченних просторiв Хемiнга щодо iзомор- фних занурень // Вiсник Київського унiверситету. Сер. фiз.-мат. науки. 1996, в. 2, 53–62. [5] Б. В. Олiйник, Iзоморфнi занурення i метрика Громова–Хаусдорфа для скiн- ченних метричних просторiв. Дис. канд. фiз.-мат. наук. Київ: КНУ iменi Тараса Шевченка, 2002, 124 с. [6] Б. В. Олiйник, Група iзометрiй нескiнченного бiотопного простору // Ма- тематичнi Студiї. 20 2003, N 2, 205–209. [7] Я. Г. Синай, Современные проблемы эргодической теории. Москва: Физико- математическая литература, 1995, 201 с. [8] В. I. Сущанський, В. С. Сiкора, Операцiї на групах пiдстановок. Теорiя та застосування. Чернiвцi: Рута, 2003, 255 с. Б. В. Олiйник 267 Вiдомостi про авторiв Богдана Вiталiївна Олiйник Нацiональнiй унiверситет “Києво-Могилянська академiя” вул. Г. Сковороди, 2 04070, Київ Україна E-Mail: bogd@ukma.kiev.ua