Цехова і реміснича управа як міщанські органи станового самоврядування українських міст ХІХ — початку ХХ ст.

У статті з’ясовано основні ознаки самоврядування, що були притаманні цеховим і ремісничим управам українських міст ХІХ — початку ХХ ст. Запроваджуване Катериною ІІ 1785 р. Ремісниче положення надавало право ремісникам створювати власні станові органи влади, які формувалися на виборному принципі....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.
Datum:2017
1. Verfasser: Шандра, В.С.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainisch
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2017
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124859
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Цехова і реміснича управа як міщанські органи станового самоврядування українських міст ХІХ — початку ХХ ст. / В.С. Шандра // Проблеми історії України ХІХ – початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. — 2017. — Вип. 26. — С. 142-155. — Бібліогр.: 51 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:У статті з’ясовано основні ознаки самоврядування, що були притаманні цеховим і ремісничим управам українських міст ХІХ — початку ХХ ст. Запроваджуване Катериною ІІ 1785 р. Ремісниче положення надавало право ремісникам створювати власні станові органи влади, які формувалися на виборному принципі. Визначено, як держава спрямовувала вибори аби ремісничими громадами керували соціально активні, грамотні та авторитетні люди. У фокусі дослідження перебувають і сходи ремісників, на яких, крім виборчих, вирішувалися питання внутрішнього життя цеху і ремісничої громади міста, розмір внесків та їх витрати, експлуатація спільної нерухомої власності. Йдеться також про звітність управ. Встановлено, що вона не стала дієвим важелем самоврядування, оскільки управи звітувалися, в основному, перед адміністрацією, а не перед громадою. В центрі уваги перебувають і механізми, за допомогою яких врегульовувалися виробничі відносини між ремісником і замовником, між ремісником і майстром. Суттєво зауважено роль суду у формуванні внутрішніх взаємовідносин та взаємовідносин з державою. The article investigates the basic elements of self-government that were inherent in the guild and craft council in Ukrainian cities of XIX early XX century. Introduced by Catherine II in 1785 craft positions gave the craftsmen the right to create their own state governments that were formed on the elective principle. We explain how the state has used the elections to direct guild communities by socially active, educated and competent people. In focus of the study are craft gatherings decided besides the question of election, the inner life of guild and craft community, contribution rates, it’s using, as well as using of its property. It is established that the councils’ reporting did not become an effective lever of government, because they who are accountable primarily to the administrative institutions and not to the community. The focus is also the documentation regulated industrial relations between craftsman and customer, craftsman and master. The role of the Court in forming of the internal relations and relations with the state are also analyzed.
ISSN:2307-5791