Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина

Роботу присвячено розробці способів ефективного використання потенціалу зольних і золошлакових відходів, зокрема для фіксації комунальних осадів (сирі та зброджені осади, надлишкові мули, депоновані осади), для одержання аморфного високочистого діоксиду кремнію та для очищення зворотної надмулової...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
Hauptverfasser:	Кашковський, В.І., Євдокименко, В.О., Каменських, Д.С., Ткаченко, Т.В., Вахрін, В.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2017
Schriftenreihe:	Наука та інновації
Schlagworte:	Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124895
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина / В.І. Кашковський, В.О. Євдокименко, Д.С. Каменських, Т.В. Ткаченко, В.В. Вахрін // Наука та інновації. — 2017. — Т. 13, № 4. — С. 53—63. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-124895
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1248952025-02-09T21:30:46Z Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина Ash and Ash-slag Waste as Multifunctional Raw Material Золовые и золошлаковые отходы как многофункциональное сырье Кашковський, В.І. Євдокименко, В.О. Каменських, Д.С. Ткаченко, Т.В. Вахрін, В.В. Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України Роботу присвячено розробці способів ефективного використання потенціалу зольних і золошлакових відходів, зокрема для фіксації комунальних осадів (сирі та зброджені осади, надлишкові мули, депоновані осади), для одержання аморфного високочистого діоксиду кремнію та для очищення зворотної надмулової води станцій аерації. The research deals with developing methods for the efficient use of ash and ash-slag waste, in particular, for fixation of municipal wastes (raw and digested sludge, redundant or deposited sediments), for obtaining of amor phous high-clean silicon dioxide; and for purification of circulating supernatant water of aeration stations. Работа посвящена разработке способов эффективного использования потенциала золовых и золошлаковых отходов, в частности для фиксации коммунальных осадков (сырые и сброженные осадки, избыточный ил, депонированные осадки), для получения аморфного высокочистого диоксида кремния и для очистки оборотной надиловой воды станций аэрации. 2017 Article Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина / В.І. Кашковський, В.О. Євдокименко, Д.С. Каменських, Т.В. Ткаченко, В.В. Вахрін // Наука та інновації. — 2017. — Т. 13, № 4. — С. 53—63. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin13.03.054 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124895 uk Наука та інновації application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
spellingShingle	Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України Кашковський, В.І. Євдокименко, В.О. Каменських, Д.С. Ткаченко, Т.В. Вахрін, В.В. Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина Наука та інновації
description	Роботу присвячено розробці способів ефективного використання потенціалу зольних і золошлакових відходів, зокрема для фіксації комунальних осадів (сирі та зброджені осади, надлишкові мули, депоновані осади), для одержання аморфного високочистого діоксиду кремнію та для очищення зворотної надмулової води станцій аерації.
format	Article
author	Кашковський, В.І. Євдокименко, В.О. Каменських, Д.С. Ткаченко, Т.В. Вахрін, В.В.
author_facet	Кашковський, В.І. Євдокименко, В.О. Каменських, Д.С. Ткаченко, Т.В. Вахрін, В.В.
author_sort	Кашковський, В.І.
title	Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина
title_short	Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина
title_full	Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина
title_fullStr	Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина
title_full_unstemmed	Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина
title_sort	зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Науково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/124895
citation_txt	Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина / В.І. Кашковський, В.О. Євдокименко, Д.С. Каменських, Т.В. Ткаченко, В.В. Вахрін // Наука та інновації. — 2017. — Т. 13, № 4. — С. 53—63. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
series	Наука та інновації
work_keys_str_mv	AT kaškovsʹkiiví zolʹnítazološlakovívídhodiâkbagatofunkcíonalʹnasirovina AT êvdokimenkovo zolʹnítazološlakovívídhodiâkbagatofunkcíonalʹnasirovina AT kamensʹkihds zolʹnítazološlakovívídhodiâkbagatofunkcíonalʹnasirovina AT tkačenkotv zolʹnítazološlakovívídhodiâkbagatofunkcíonalʹnasirovina AT vahrínvv zolʹnítazološlakovívídhodiâkbagatofunkcíonalʹnasirovina AT kaškovsʹkiiví ashandashslagwasteasmultifunctionalrawmaterial AT êvdokimenkovo ashandashslagwasteasmultifunctionalrawmaterial AT kamensʹkihds ashandashslagwasteasmultifunctionalrawmaterial AT tkačenkotv ashandashslagwasteasmultifunctionalrawmaterial AT vahrínvv ashandashslagwasteasmultifunctionalrawmaterial AT kaškovsʹkiiví zolovyeizološlakovyeothodykakmnogofunkcionalʹnoesyrʹe AT êvdokimenkovo zolovyeizološlakovyeothodykakmnogofunkcionalʹnoesyrʹe AT kamensʹkihds zolovyeizološlakovyeothodykakmnogofunkcionalʹnoesyrʹe AT tkačenkotv zolovyeizološlakovyeothodykakmnogofunkcionalʹnoesyrʹe AT vahrínvv zolovyeizološlakovyeothodykakmnogofunkcionalʹnoesyrʹe
first_indexed	2025-12-01T00:24:48Z
last_indexed	2025-12-01T00:24:48Z
_version_	1850263411475087360
fulltext	53 В.І. Кашковський 1, В.О. Євдокименко 1, Д.С. Каменських 1, Т.В. Ткаченко 1, В.В. Вахрін 2 1 Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України, вул. Мурманська, 1, Київ-94, МСП-660, 02660, Україна, тел. +380 44 558 5388, факс +380 44 573 2552, kash-vik@yandex.ua 2 ТОВ «Полікристал», вул. Проф. Підвисоцького, 10/10, офіс 60, Київ, 01103, Україна ЗОЛЬНІ ТА ЗОЛОШЛАКОВІ ВІДХОДИ ЯК БАГАТОФУНКЦІОНАЛЬНА СИРОВИНА © В.І. КАШКОВСЬКИЙ, В.О. ЄВДОКИМЕНКО, Д.С. КАМЕНСЬКИХ, Т.В. ТКАЧЕНКО, В.В. ВАХРІН, 2017 Роботу присвячено розробці способів ефективного використання потенціалу зольних і золошлакових відходів, зокрема для фіксації комунальних осадів (сирі та зброджені осади, надлишкові мули, депоновані осади), для одер- жання аморфного високочистого діоксиду кремнію та для очищення зворотної надмулової води станцій аерації. К л ю ч о в і с л о в а: зола, золошлак, водовіддача, фіксація, сорбція, аморфний кремнезем. ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13(4): 53—63 doi: https://doi.org/10.15407/scin13.03.054 Золошлакові відходи (ЗШВ) від спалюван- ня на теплових станціях твердих видів палива (вугілля, горючі сланці, торф) відносять до найбільш багатотонажних промислових від- ходів. Орієнтовно, теплоелектростанція (ТЕС) потужністю 1 млн. кВт за добу роботи спалює 10000 т вугілля, виділяючи при цьому, біля 1000 т шлаку та золи. Займаючи величезні площі, вони є джере- лом забруднення оточуючого середовища, не- безпечні для здоров’я населення, становлять загрозу рослинному та тваринному світу. Ра- зом з тим, за хімічним і мінералогічним скла- дом вони багато в чому ідентичні природним мінеральним матеріалам та можуть стати пер- спективним джерелом сировини. Так, вміст за- ліза у магнітному концентраті золошлаку є знач но вищим, аніж у видобутій природній ру- ді [1]. Це означає, що з них можна одержувати тисячі тонн концентрату заліза для металур- гійної промисловості, вартість якого значно нижче концентрату руди. Найбільше поширен- ня золошлакові відходи знайшли як добавки та наповнювачі у виробництві широкого спек- тру будівельних матеріалів: цементу, бетонів, розчинів, цегли, портландцементу і т. д. Маг- нетитові мікрокульки, які входять до складу золових відходів, знаходять застосуван ня у ви- робництві барвників; як наповнювач бето нів, здатних екранувати електромагнітне випромі- нювання; у порошковій металургії тощо [1]. За розміром часток золошлакові відходи прийнято ділити на золу і шлаки. Відходи фракції понад 0,25 мм відносять до шлаків, а меншої — до золи. При видаленні дрібної та легкої фракцій, які виносяться димовими га- зами на електрофільтри-уловлювачі, отриму- ють так звану золу-виносу, яка має унікальні адсорбційні та в’яжучі властивості. Зрозуміло, що властивості ЗШВ значною мірою залежать від мінерального складу пали- ва та способу його спалювання, а утворені про- дукти будуть суттєво відрізнятися за вмістом і співвідношенням основних компонентів. Під- твердженням цьому є узагальнені в літературі результати складу золи різного походження [2]. У таблиці 1 наведено хімічний склад різної золи, а в таблиці 2 — вміст мікроелементів у золі-виносу Трипільської ТЕС. 54 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (4) В.І. Кашковський, В.О. Євдокименко, Д.С. Каменських, Т.В. Ткаченко, В.В. Вахрін 54ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (4) Видно, що золи, які утворюються при спа- люванні різного вугілля, суттєво відрізняються за складом мінеральної частини — співвідно- шенням основних елементів: кремнію, алю мі- нію, заліза, титану, кальцію, магнію, натрію та калію (табл. 1). Загальний вміст мікроелемен- тів у золі ТЕС складає більше 0,5 % для мікро- сфери та більше 1 % для магнітної фракції. Зола-виносу більш однорідна за складом і властивостями порівняно із золою відвалу, Таблиця 1 Хімічний склад різних зразків золи Найменування компонентів Вміст, % Узагальнені результати Зола Трипільської ТЕС* SiO2 37—63 66,3 64,9 65,8 Al2O3 9—37 5,3 5,1 5,1 Fe2O3 4—17 — 0,2 0,5 TiО2 — 0,4 0,1 0,15 CaO 1—32 10,7 12,8 10,9 MgO 0,1—5 1,4 1,5 1,4 SO3 0,05—2,5 2,6 2,2 2,4 Na2O + K2O 0,5—5 4,8 5,1 5,0 Інші Немає даних 8,7 8,1 8,75 * Три різних зразка, відібраних протягом місяця та проаналізованих методом рентгенофлуоресцентного аналізу за допомогою спектрометра «EXPERT 3L». Таблиця 2 Вміст мікроелементів у золі-виносу Трипільської ТЕС Елемент Вміст (ppm) Елемент Вміст (ppm) Елемент Вміст (ppm) Елемент Вміст (ppm) Мікросфера Магнітна фракція золи Ba 325 Ga 6,5 Ba 710 Ga 18 Be 1,6 Cr 95 Be 7,9 Cr 237 Pb 52 Ni 39 Pb 44 Ni 174 Sn 2,5 Bi <1,5 Sn 5,9 Bi < 1,5 Ti 3517 Co 7,2 Ti 5817 Co 60 W <3 Mo 2,4 W Не визн. Mo 6,7 Mn 73 V 151 Mn 2663 V 187 Nb 17 Cu 95 Nb 23 Cu 145 Zn 54 Sr 200 Zn 162 Sr Не визн. Zr 266 Ge 1,4 Zr <50 Ge 20 Ag 0,32 Sc 12 Ag 0,03 Sc 36 Cd <0,5 Au <10 Cd <0,05 Au < 10 Y 10 U <50 Y Не визн. U < 50 Yb 1 Li 48 Yb Не визн. Li 58 La 21 As <50 La Не визн. As < 50 P 100 Sb <20 P 300 Sb < 20 Всього: ~5223 ppm = ~0,5 % Всього: ~10856 ppm = ~1 % 55ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (4) Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина тому вона є привабливішою для виготовлення бетону. Її також широко застосовують як до- бавку для зниження витрат цементу та тепло- виділення у виробах для гідротехнічних спо- руд, замінюючи частину цементу золою, а також у тих випадках, коли потрібна менша витрата цементу, ніж мінімально допустима для одержання щільного бетону. Знайшли во- ни застосування і для створення штучних по- ристих заповнювачів — аглопоритового і золь- ного гравію, а також в якості коригувальних добавок, що дозволяють зменшити, а в окре- мих випадках виключити, витрати технологіч- ного палива, що вводиться в шихту. Золи діють одночасно на вигоряючі добавки внаслідок на- явності в них коксового залишку, а також зни- жують пластичність, повітряну та вогневу усадку глини. Авторами [3, 4] розроблено й апробовано в лабораторних і напівпромислових умовах прин- ципову схему переробки золошлакових відхо- дів і повної їхньої утилізації. Як результат, при переробці 100 тис. т відходів можна отримати 10—12 тис. т вторинного вугілля, 1,5—2 тис. т залізорудного концентрату, 20—60 кг золота, 60—80 тис. т будівельного матеріалу (інертна маса). Суть принципово відмінної від наведених вище пропозиції описано в роботі [5]. Існує система золовідвалів з озерами освітленої води, які не екрановані, а, отже, можуть мати кон- такт з ґрунтовими водами, над потоком яких знаходяться певні емісійні об’єкти (шламові поля електрохімічного комбінату, відстійники та полігони нафтохімічного комбінату, інші полігони та шламонакопичувачі різного при- значення). Кожне джерело вносить свої за- бруднення в загальний потік ґрунтових вод. Особливістю золовідвалів є те, що вони від- носно зовнішнього впливу виконують одно- часно роль лужних, відновних і сорбційних бар’єрів. А це означає, що ґрунтовий потік, пр о- ходячи через шар золошлаку, очищається від багатьох забруднень при суттєвій демінералі- зації [5]. Опираючись на більш як сорокарічну взаємодію золовідвалу ТЕС із забрудненим транзитним потоком, автори [5] зробили вис- новок, що бар’єрні властивості золи очевидні, а її питома сорбційна ємність величезна. Це відкриває широкі перспективи використання золи як адсорбенту, особливо для токсичних стоків. Унікальні властивості золи-виносу були від- мічені при проведенні досліджень щодо утилі- зації фільтрату (концентрату) полігону № 5 київського звалища твердих побутових від- ходів (ТПВ), а також при очищенні модельних і реальних стічних вод різного складу та по- ходження. Було показано, що механічна суміш золи і, наприклад, концентрату (продукту, от- риманого після очищення фільтрату системою зворотного осмосу) призводить до утворення твердого, практично водонерозчинного ма- теріалу. Застосування золи як адсорбенту, доз- воляє на модельній системі забезпечити на- ступні ступені вилучення важких металів, % мас.: Fe – 97,6; Cu – 98,3; Cr (III) – 98,7; Zn – 92,4; Mn – 97,2; Pb – 96,3. Високий рівень очищен- ня спостерігається і на реальних промислових стічних водах [6, 7]. При дослідженні можливості реагентного очищення фільтрату полігону № 5 звалища ТПВ було підібрано рецептуру (без урахувань вит- рат на процес очищення), яка дозволила пере- вести в осад переважну кількість забруднень. Запропонований порядок введення реагентів, а також оптимізація умов очищення фільтрату, дозволяють одержувати осад, який знаходить- ся практично у фіксованому стані. Це досить цікавий практичний результат, який свідчить про можливість застосовувати золу-виносу як в’яжучий реагент, а, значить, одержувати в процесі очищення стічних вод осад зі зниже- ною токсичністю, який значно простіше відді- лити від рідкої фази. Для інтенсифікації процесу зневоднення використовують різноманітні механічні при- йоми: вакуум-фільтрацію, фільтрпресування, центрифугування, контейнерне зневоднення і т.д., а також термічне просушування та спалю- 56 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (4) В.І. Кашковський, В.О. Євдокименко, Д.С. Каменських, Т.В. Ткаченко, В.В. Вахрін вання. Виявилося, що можна досягти змен- шення об’ємів осадів при очищенні стічних вод, застосувавши в’яжучі властивості золи- виносу ТЕС до водопоглинання, що забезпе- чує суттєве прискорення процесу седимента- ційного осадження твердої фази з помітним зменшенням вихідного об’єму осаду. У таблиці 3 показано вплив золи-виносу ТЕС на ступінь зневоднення осадів методом вакуумної фільтрації та центрифугування. Вид- но, що додавання золи-виносу в стічну воду при її реагентному очищенні призводить до сут- тєвого збільшення ступеню зневоднення ут- ворених осадів. Так, при вакуумній фільтрації осаду (залишковий вакуум складає 0,7 кг/см2) його вологість знижується з 63,7 до 46,6 %. Значно виражений вплив золи-виносу і у ви- падку зневоднення осаду центрифугуванням (5000 обертів/хвилину), де зниження воло- гості складає 6,9 %. Метою роботи є формування підходів щодо раціонального використання потенціалу золь- них відходів ТЕС в процесах очищення стіч- них вод і зневоднення осадів різної природи. Окрім того, вони є вихідним матеріалом для одержання оксидів, зокрема, діоксиду кремнію високого ступеня чистоти. Унікальні властивості золи-виносу ТЕС по- кладено в основу низки технічних рішень: до- даткове зневоднення сирих, зброджених осадів та залишкового активного мулу, а також осадів, утворених при реагентному очищенні стічних вод; очищення промислових стічних вод від важких металів, органічних забруднень та механічних зважених частинок; одержання аморфного діоксиду кремнію високого ступе- ню чистоти. ЗАСТОСУВАННЯ ЗОЛИ-ВИНОСУ ДЛЯ ФІКСАЦІЇ КОМУНАЛЬНИХ ОСАДІВ (СИРІ ТА ЗБРОДЖЕНІ ОСАДИ, НАДЛИШКОВІ МУЛИ) Сирі та зброджені осади міських стічних вод при вологості 90 % — це рідка текуча маса; при 86—90 % має консистенцію сметани, при 82—86 % — схожі на рідке болото, а при 82 % і ниж че — мають вигляд злегка вологої землі. Активний надлишковий мул вже при вологос- ті 88—91 % виглядає як сметана, а при 85—87 % і нижче схожий на вологу землю. Елементний склад сухої речовини сирих осадів і активного мулу коливається в широких межах (табл. 4). Сирі осади є драглистою суспензією сірого або світло-коричневого, а при загниванні тем- но-сірого або чорного кольору, середньої во- логості 93,8—95 % після відстоювання у пер- винних відстійниках. Вологість зброджених в ме тантенках осадів, які більш однорідні за структурою, складає 97 %, в двохступеневих метантенках та освітлювачах-перегнивачах — Таблиця 3 Вплив золи-виносу ТЕС на ступінь зневоднення осадів методом вакуумної фільтрації та центрифугування Реагенти, використані при очищенні фільтрату * Спосіб зневоднення осаду Вологість осаду, % вапно, г сульфат алюмі- нію *, мл зола-в иносу, г 5 25 — I 64 5 25 — II 61 5 25 10 I 47 5 25 10 II 54 Примітка. I — вакуумна фільтрація; II — центрифугуван- ня; об’єм фільтрату — 500 мл, ** 5 %-ий розчин. Елемент % маси сухої речовини осаду сирий осад активний мул С 35—88 44—76 Н 5—9 5—8 S 0—3 1—3 N 2—8 3—10 O 8—35 13—43 Таблиця 4 Елементний склад сухої речовини сирих осадів та активного мулу 57ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (4) Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина 93 %, а в аеробних стабілізаторах-ущільнюва- чах — 95—98 %. Активний мул є суспензією, що містить аморфні пластівці, які включають аеробні бактерії та найпростіші мікроорганіз- ми з дрібними й адсорбованими забруднення- ми. При зберіганні та ущільненні він швидко загниває. Вологість активного мулу, що виван- тажується з вторинних відстійників після аеротенків, становить 99,2—99,7 %, а після біо- фільтрів — 96,0—96,5 %. Після ущільнення в апаратах вертикального типу вологість актив- ного мулу складає 99,2—99,7 %, а у пристроях радіального типу — 97 % [8]. У таблиці 5 наведено результати щодо впли- ву реагентів різної природи на процес водовід- дачі сирого осаду Бортницької станції аерації (БСА). Для досліджень було взято по 500 мл сирого осаду вологістю 98,7 %. Флокулянт «Praestol 859BS» готували у вигляді 0,25 %-го водного розчину, а залізо-титановмісний коа- гулянт – як 20%-й розчин і застосовували при дозах 1:100 та 1:50 відповідно. Найефективні- шим виявився залізо-титановмісний коагу- лянт, який забезпечує видалення 61,9 % воло- ги сирого осаду, тобто з системи, де досить важко відділити воду від твердої фази. У таблиці 6 показано вплив золи-виносу ТЕС на ступінь зневоднення сирих осадів ме- тодом центрифугування: у всіх випадках дода- вання до осаду золи-виносу ТЕС забезпечує додаткове зниження ступеню вологості в се- редньому на 3 %. Це є досить суттєвим зни- Таблиця 5 Вплив реагентів різної природи на процес водовіддачі сирого осаду БСА Реагент Об’єм виділеної вологи, мл Водо- віддача, % 0,5 год. 1,0 год. Вихідний осад 17 38 8 Флокулянт «Praestol 859ВS» 82 140 28 Залізо-титановмісний коагулянт 261 310 62 Флокулянт типу «Сибфлок» (на основі поліетиленоксиду) 34 70 14 «Сизол-2500» коагулянт-флокулянт 57 95 19 Реагенти, використані при очищенні сирого осаду * Умови проведення зневоднення Вологість осаду, % Флокулянт «Praestol 859ВS» Без золи 5 г золи 10 г золи 71 68 67 Залізо-титановмісний коагулянт Без золи 5 г золи 10 г золи 62 60 58 Флокулянт типу «Сибфлок» (на основі поліетиленоксиду) Без золи 5 г золи 10 г золи 85 83 81 Сизол-2500 коагулянт- флокулянт Без золи 5 г золи 10 г золи 80 78 76 * У всіх варіантах до 500 мл сирого осаду вологістю 99 % додавали 5 г вапна негашеного. Готові зразки обробляли центрифугою при 5000 об/хв протягом 10 хв. Реагенти, використані при очищенні сирого осаду * Умови проведення зневоднення Вологість осаду, % Флокулянт «Praestol 859ВS» Без золи 5 г золи 10 г золи 65 65 64 Залізо-титановмісний коагулянт Без золи 5 г золи 10 г золи 60 60 59 Флокулянт типу «Сибфлок» (на основі поліетиленоксиду) Без золи 5 г золи 10 г золи 85 84 84 Сизол-2500 коагулянт- флокулянт Без золи 5 г золи 10 г золи 78 77 77 * Для досліджень взято по 500 мл збродженого осаду вологістю 95 %. Таблиця 7 Вплив золи-виносу ТЕС на ступінь зневоднення зброджених осадів методом центрифугування Таблиця 6 Вплив золи-виносу ТЕС на ступінь зневоднення сирих осадів методом центрифугування 58 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (4) В.І. Кашковський, В.О. Євдокименко, Д.С. Каменських, Т.В. Ткаченко, В.В. Вахрін женням, якщо екстраполювати його на ті ве- личезні об’єми, які щодоби скидаються на мулові майданчики. При цьому приріст міне- ральної складової за рахунок доданої золи не- значний і складає, згідно лабораторних даних, 1—2 %. Ефективним виявилося застосування золи- виносу ТЕС для зневоднення зброджених оса- дів та надлишкового активного мулу. Застосу- вання реагентного методу для зброджених осадів як самостійно, так і в поєднанні із зо- лою-виносу ТЕС, також має позитивний ефект, хоча він виражений не так помітно, як для си- рих осадів (табл. 7). ЗАСТОСУВАННЯ ЗОЛИ-ВИНОСУ ДЛЯ ФІКСАЦІЇ ДЕПОНОВАНИХ ОСАДІВ На сьогодні основним способом поводжен- ня з осадами стічних вод є їхнє депонування на мулових майданчиках. І хоча проблемі осадів присвячено чимало досліджень, ситуа- ція з осадами стічних вод близька до катастро- фічної. Бортницька станція аерації є одним із кла- сичних прикладів того стану, у якому знахо- диться переважна більшість очисних споруд. Щодоби на БСА надходять стічні води в об’ємах близько 900 тис. м3, в яких міститься біля 12 000 т мулового осаду при вологості 98 %, який зрештою потрапляє на мулові май- данчики. Загальна площа таких майданчиків становить 272 га. В реальності вони вже запов- нені, тому термін їх експлуатації подовжують шляхом нарощування обмежувальних дамб, що, звичайно, не може тривати нескінченно. Одним із варіантів відтермінування існуючої загрози прориву загороджувальних дамб може бути фіксація депонованих осадів. З метою перевірки ефективності мінераль- ного в’яжучого для фіксації золи осадів БСА використано магнезіальний цемент. Міцність на стиснення виготовлених зразків через дві доби після витримки їх за кімнатної темпера- тури становить 200—210 кг/см2. Водостійкість отриманих зразків оцінювали за зміною питомої електропровідності елюа- тів, одержаних після витримки зразків фіксова- ний час під шаром дистильованої води (табл. 8). Проаналізувавши результати, можна ствер- джувати про досить високу стабільність зраз- ку під впливом води, принаймні, протягом трьох місяців проведення спостережень. Наступний варіант передбачав застосуван- ня депонованого осаду вологістю 96 %, відібра- ного з глибини 1 м, і золи-виносу Трипільської ТЕС. Досліджено різні співвідношення «зола- осад», порядок їхнього змішування, час ви- тримки готової суміші. В таблиці 8 наведено вологостійкість зразків, отриманих за опти- мальних умов із застосуванням золи-виносу Трипільської ТЕС. Видно, що ця характерис- тика не поступається такій же для зразків, одержаних із застосуванням магнезіального цементу при суттєво вищій вартості застосо- ваних в’яжучих реагентів. Таким чином, золові відходи, і, насамперед, золу-виносу, одержані на ТЕС, слід розгляда- ти не як техногенні відходи, а як матеріали, зокрема, в’яжучі або сорбенти, за допомогою яких можна вирішувати низку практичних питань. Проведено цикл досліджень з очищення стічних вод коксохімічного виробництва «Фе- Таблиця 8 Водостійкість зразку, отриманого із застосуванням магнезіального цементу (осад:цемент = 1 : 4) та золи-виносу Трипільської ТЕС (осад : зола = 1 : 4) Час витримки Питома електропровідність, Ом • см—1 (10—6) магнезіальний цемент зола-виносу магнезіальний цемент зола-виносу 1 тиждень 1 тиждень 3,47 17,35 2 тижні 2 тижні 14,82 17,98 1 місяць 1 місяць 13,70 18,22 2 місяці 2 місяці 14,70 22,80 3 місяці 3 місяці 35,46 23,19 Дистильована вода 1,46 Водопровідна вода 38,00 59ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (4) Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина нольний завод», які розглядаються як альтер- нативні джерела водопостачання для понов- лення оборотного охолоджуючого циклу та водопідготовки теплосилового цеху заводу. Безпосередньо перед адсорбційним очищен- ням стічну воду обробляли 6,5%-ним розчи- ном коагулянту — флокулянту типу «Сизол» із розрахунку 3 мл реагенту на 1 л стоків. Таку ж попередню обробку проводили на модель- ному розчині з вмістом фенолу 30 мг/л. Утво- рений осад відфільтровували. Адсорбент ва- гою 1 г розміщували в колби з очищеними від механічних домішок стоками (250 мл). Колби безперервно струшували протягом 10—120 хви- лин. Після відділення адсорбенту воду аналі- зували на вміст фенолу за методикою [9]. Ре- зультати, одержані на модельному розчині, наведено на рисунку 1. У варіанті промисло- вих стічних вод коксохімічного виробництва «Фенольний завод» після кожного досліду в очищеній воді оцінювали кількість залишко- вого фенолу (табл. 9). З даних, наведених на рисунку 1, видно, що для всіх зразків адсорбентів в перші 20—40 хви- лин швидкість адсорбції фенолу висока та в подальшому знижується зі збільшенням часу їх контакту із стоками. Найвища початкова швид- кість адсорбції відмічена для активованого вугілля типу БАВ (березове активоване вугіл- ля), дещо нижчою вона є для зразків 4 і 5 та значно нижча — для зразків 2 і 3. В подальшо- му ця різниця нівелюється і, наприклад, при двогодинному контакті швидкість адсорбції фенолу практично однакова для всіх зразків. У випадку промислових стічних вод з вміс- том фенолу 1 мг/л найкраще очищення спосте- рігається теж на активованому вугіллі (табл. 9), хоча й на зразках 4 та 5 досягнуто досить висо- ку ступінь видалення — 84 і 85 % відповідно. Слід відмітити, що інтенсивність очищення на зразку 4 дещо вища. Загалом можна констату- вати, що змішані зразки (4 і 5) дещо поступа- ються активованому вугіллю типу БАВ. Од- нак, враховуючи те, що 50 % їхнього складу належить відходам виробництва, такі матеріа- ли мають значні цінові переваги та можуть ви- користовуватися для знефенолення промисло- вих стічних вод. Проблема очищення стічних вод від важких металів має велике значення. Основними ме- тодами, які здебільшого використовують при Таблиця 9 Очищення стічних промислових вод від фенолу різними сорбентами Час контакту, хв Залишковий вміст фенолу, мг/л БАВ Зразок 4 Зразок 3 Вміст фенолу 1 мг/л 10 0,11 0,24 0,36 20 0,05 0,19 0,28 30 0,03 0,17 0,23 40 0,03 0,15 0,19 50 0,03 0,15 0,16 60 0,03 0,15 0,16 70 0,03 0,15 0,16 Ступінь видалення фенолу, % 97 85 84 Рис. 1. Кінетика адсорбції фенолу різними адсорбента- ми: 1 — БАУ ГОСТ 6217-74; 2 — зола Трипільської ТЕС після електрофільтрів (далі зола), 3 — золошлак Три- пільської ТЕС, 4 — механічна суміш: вугілля активоване типу БАУ (50 %) + золошлак Трипільської ТЕС (50 %), 5 — механічна суміш: вугілля активоване типу БАВ (50 %) + зола (50 %) 0,30 0,25 0,20 0,15 0,10 0,05 20 40 8060 100 120 0 1 4 2 5 3 А дс ор бц ія , м г/ г* хв Час, хв А дс ор бц ія , м г/ г • х в 60 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (4) В.І. Кашковський, В.О. Євдокименко, Д.С. Каменських, Т.В. Ткаченко, В.В. Вахрін вирішенні цієї проблеми, є: одержання осаду, екстракція, дистиляція, іонний обмін. Ці мето- ди, як правило, багатостадійні, вартісні та по- требують громіздкого обладнання. Сорбційні методи очищення могли б займа- ти чільне положення при умові використання дешевих та ефективних адсорбентів, виготов- лених на основі доступної мінеральної, а та- кож відновлювальної органічної сировини рослинного походження, що за умови їхньої значної ефективності означало б близьку перс- пективу створення високопродуктивних тех- нологій очищення стічних вод від важких металів. Особливо актуальним це є для під- приємств чорної та кольорової металургії, гірсько-рудної та хімічної промисловості, які є основними постачальниками таких забруд- нень в довкілля. Проведено попередні дослідження оцінки ефективності золи-виносу Трипільської ТЕС для видалення важких металів. За об’єкти до- сліджень було використано реальні стічні води Сєверодонецького державного виробничого під приємства «Об’єднання Азот» (далі Сєве- родонецьке «Об’єднання Азот»), продукт розкладання органічної частини твердих побутових відходів міського звалища — фільт- рат (по лігон № 5, м. Київ), а також модельні розчини. Сорбційну здатність золи-виносу оцінювали статичним методом. Наважку сорбенту (10 г) уводили в 100 мл відповідного розчину з відо- мим вмістом металів. Після витримування при безперервному слабкому перемішуванні про- тягом 1 год розчин відділяли від золи-виносу та визначали в ньому рівноважну концентра- цію кожного з металів. Одержані результати, наведені в таблиці 10, свідчать про високу ефективність золи-виносу при очищенні стоків від важких металів. ОДЕРЖАННЯ АМОРФНОГО ВИСОКОЧИСТОГО ДІОКСИДУ КРЕМНІЮ ІЗ ЗОЛОВИХ ЗАЛИШКІВ ТЕС Для виділення діоксиду кремнію з відходів використано фторидну технологію, яка дозво- ляє повертати в технологічний цикл вихідні реагенти, що робить її екологічно та економіч- но ефективною. В якості фторуючого агенту взято NH4F, який є відходом фторидних ви- робництв, у тому числі алюмінію та пластмас. Фторид амонію при нормальних умовах являє собою неагресивну, тверду, кристалічну речо- вину. У розплавленому вигляді він є більш енергійним фторуючим реагентом порівняно з газоподібним фтороводнем. У результаті взаємодії фториду амонію з ок- сидом кремнію утворюється гексафторсилікат амонію, який при розчиненні в аміачній воді утворює діоксид кремнію: SiO2 + 6NH4F → (NH4)2SiF6 + 4NH3 + 2H2O, (NH4)2SiF6 + 4NH4OH → SiO2 + 6NH4F + 2H2O. Таблиця 10 Очищення модельних розчинів і стічних вод від важких металів за допомогою золи-виносу Трипільської ТЕС Метали Вміст металів в розчині до очищення, мг/л Вміст металів в розчині після очищення, мг/л Ступінь очищення, % Модельні розчини Залізо 10 0,24 97,6 Хром (III) 10 0,13 98,7 Мідь 10 0,17 98,3 Свинець 10 0,37 96,3 Марганець 10 0,28 97,2 Цинк 10 0,76 92,4 Стічні води Сєверодонецького «Об’єднання Азот» Мідь 17,5 0,47 97,3 Залізо 0,25 0,009 96,4 Ванадій 1,2 Не визначали — Фільтрат полігону № 5 Залізо 136,0 1,1 99,2 Хром (III) 0,2 0,003 98,5 Мідь 1,42 0,004 99,7 Свинець 0,29 0,283 97,6 Марганець 4,83 0,05 99,0 Цинк 12,1 0,17 98,6 61ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (4) Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина Існує досить багато повідомлень стосовно фторидної технології одержання діоксиду кремнію із кремнійвмісної сировини. Деталь- но проаналізувавши їх, виявлено низку недо- речностей, протиріч та відверто неправдивої інформації (наприклад, стосовно стійкості ні- келевого покриття обладнання у середовищі фториду амонію). Для відтворення реальної ситуації було проведено систематичні дослі- дження, які, зрештою, окреслили наступні основ ні стадії оптимізованого процесу: розме- лення вихідної кремнійвмісної сировини, її су - шіння та магнітна сепарація (за необхідності); підготовка суміші «фторид амоній—кремній- вмісна сировина» та її подача на стадію фтору- вання; фторування; пірогідроліз; сублімування; одержання аморфного кремнезему; центрифу- гування утвореної на попередній стадії суміші; ультразвукова промивка відцентрифугованої маси; повторне центрифугування; сушка ці- льового продукту; пакування цільового про- дукту або подача його на лінію одержання полікристалічного кремнію. Були підібрано оптимальні умови проведення кожної із озна- чених стадій, що дозволило ство рити виважене технічне рішення, одержати аморфний діоксид кремнію чистотою 99,995—99,999 %, напрацю- вати вихідні дані для створення конструк- торської та проектної документації і розпочати будівництво дослідно-промислової установки одержання високочистого аморфного кремне- зему потужністю 15 кг/год. ОЧИЩЕННЯ ЗВОРОТНОЇ НАДМУЛОВОЇ ВОДИ (НА ПРИКЛАДІ БСА) Одним з невирішених на сьогодні питань БСА є проблема так званої надмулової води, яка повертається з мулових майданчиків на початкові етапи процесу очищення на станції. Утворені осади стічних вод подають на мулові майданчики, де вони частково зневоднюють- ся, утворюючи надмулову воду, яка через дре- нажну систему потрапляє в спеціальний канал і перекачується на станцію. Проте, через над- мірне переповнення мулових майданчиків дре- наж практично не працює і, як результат, в технологічний процес повертається надзви- чайно забруднена надмулова вода з величинами хіміч ного споживання кисню (ХСК) на рівні 10—20 × 103 мг О2/дм3, тоді як ХСК вхідних стоків на станцію становить менше 1000 О2/дм3. Звичайно, що така ситуація вкрай негативно впливає на процеси біологічного очищення стічних вод і змушує витрачати значну части- ну потенціалу станції на її нівелювання. Один із запропонованих варіантів, який міг би стати ефективним технологічним вирішен- ням проблеми надмулової води, полягає у роз- міщенні на території насосної станції мулових майданчиків аналогу фільтраційної установ- ки, яка пройшла детальні випробування в умо- вах БСА за різних погодних умов і робота якої детально описана в [10, 11]. Надмулова вода, яка поступає до насосної станції, проходить крізь фільтраційну установку і після очищен- ня подається на БСА на початкові етапи тех- нологічного процесу. Попередні експерименти з очищення надмулової води на експеримен- тальній установці показали наступні резуль- тати: ХСК — 300—350 мг О2/дм3, зважені речовини — 70—100 мг/дм3, сухий залишок — 500—1000 мг/дм3. Ще одним можливим варіантом, який за- слуговує на увагу, може бути розміщення установки очищення надмулової води на те- риторії БСА в точці прийому її з мулових май- данчиків. Запропонований фільтраційний метод має ряд переваг: він є фінансово вигідним, ефек- тивність фільтрації визначається властивостя- ми геотканини, яка є робочим тілом установ- ки, система працює в цілодобовому режимі та обслуговується одним оператором. В основу іншого технологічного рішення покладено унікальну властивість золи-виносу ТЕС і золошлаку виконувати, як зазначено вище, функцію адсорбційного бар’єру. Вияви- лося, що окрім адсорбції важких металів, та- кий золошлаковий бар’єр може ефективно за- тримувати органічні забруднення та зважені 62 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (4) В.І. Кашковський, В.О. Євдокименко, Д.С. Каменських, Т.В. Ткаченко, В.В. Вахрін механічні частки. При проходженні надмуло- вої води (ХСК — 16570 мг О2/дм3 і зважені частинки — 9500 мг/дм3) крізь шар золошлаку фракційного складу 1—2 мм величина ХСК знижується до 920 мг О2/дм3, а кількість зва- жених частинок складає лише 156 мг/дм3. Важливим є те, що крізь завантаження сорбен- ту об’ємом 10 дм3 було пропущено 200 дм3 над- мулової води без видимої втрати ефективності завантаження. ВИСНОВКИ Таким чином, наведені вище результати свідчать про наступне. Зольні залишки вугіль- них ТЕС ніяк не слід відносити до категорії техногенних відходів, оскільки вони мають потужні в’яжучі, сорбційні та пластичні власти- вості і можуть виступати ліквідним сировин- ним джерелом одержання різних матеріа лів і, зокрема, аморфного кремнезему. Зола-виносу ТЕС сприяє додатковому зневодненню сирих та зброджених осадів стічних вод, а також за- лишкового активного мулу. Суттєве збільшен- ня ступеню зневоднення утворених осадів має місце і при реагентному очищенні стічних вод за умови додавання в процесі очищення до стоку золи-виносу. На прикладі модельних систем та реальних промислових стоків показано високу актив- ність золи-виносу при очищенні їх від важких металів. Встановлено здатність золошлаково- го бар’єру ефективно затримувати органічні забруднення та механічні зважені частки, що відкриває шлях до створення на БСА техно- логії глибокого очищення зворотної надму- лової води. Для вирішення означеної проблеми за- пропоновано ще один метод — фільтрування через геотканину. Цей метод є мало затратним, ефективність фільтрації визначається власти- востями геотканини, яка є робочим тілом ус- тановки, а система працює в цілодобовому ре- жимі й обслуговується одним оператором. Розроблено технічне рішення одержання із золових залишків ТЕС аморфного діоксиду кремнію та отримано продукт чистотою 99,995—99,999 %. Напрацьовані вихідні дані для створення конструкторської та проектної документації і розпочато будівництво дослід- но-промислової установки одержання високо- чистого аморфного кремнезему потужністю 15 кг/год. Запропоновані підходи у поданому виконанні є ексклюзивними, а отримані ре- зультати дозволяють вирішувати конкретні практичні завдання. ЛІТЕРАТУРА 1. Кизильштейн Л.Я., Дубов Н.В., Шпицглуз А.Л. Ком- поненты зол и шлаков ТЭС. Москва, 1995. 176 с. 2. Пальгунов П.П., Сумароков М.В. Утилизация про- мышленных отходов. Москва, 1990. 352 с. 3. Шпирт М.Я. Безотходная технология. Утилизация отходов добычи и переработки твердых горючих ис- копаемых. Москва, 1986. 255 с. 4. Marvelde I.H.B., Lans W.G., Verbeek E. Tydschr. Water- voorz en afvalwater behandel. 1994. 27. No. 9. S. 242— 245. 5. Янчев В.К. Гидрохимические особенности использо- вания золошлаков тепловых электростанций. Проб- лемы сбора, переработки и утилизации отходов: Сб. научн. статей. Одесса, 2000. 233—235. 6. Кашковський В.І., Кухар В.П. Способи знешкоджен- ня високотоксичних стоків звалищ твердих побу- тових відходів. Наука та інновації. 2005. 1(6): 107— 116. 7. Патент України № 62635. Кашковський В.І., Вой- новський Вол.В., Войновський Вік.В. Спосіб закріп- лення високотоксичних рідких стоків міських зва- лищ твердих побутових відходів. Опубл. 15.12.05 р. Бюл. № 12. 8. Лихачев Н.И., Ларин И.И., Хаскин С.А. Канализация населенных мест и промышленных предприятий. Моск- ва, 1981. 639 с. 9. Лурье Ю.Ю., Рыбникова А.И. Химический анализ производственных сточных вод. Москва, 1966. 278 с. 10. Кашковський В.І., Євдокименко В.О., Каменсь- ких Д.С., Євдокименко О.М. Спосіб зневоднення оса- дів стічних вод з використанням елементів технології GroTube на Бортницькій станції аерації. Наука та ін- новації. 2014. 10(1): 32—42. 11. Патент України № 107266. Кашковський В.І., Євдо- кименко В.О., Каменських Д.С., Євдокименко О.М., Цимбаленко В.М. Спосіб видалення води з осадів промислово-побутових стічних вод. Опубл. 10.12.2014, Бюл. № 23. Стаття надійшла до редакції 20.12.16 63ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (4) Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина 63 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2017, 13 (4) REFERENCES 1. Kizil'shtejn L.Ja., Dubov N.V., Shpicgluz A.L. Kom- po nenty zol i shlakov TJeS. Moskwa, 1995. 176 р. [in Russian]. 2. Pagul`nov P.P., Sumarokov M.V. Utilizaciya promysh- lennyh othodov. Moskwa, 1990. 352 р. [in Russian]. 3. Shpirt M.Ja. Bezothodnaja tehnologija. Utilizacija otho- dov dobychi i pererabotki tverdyh gorjuchih iskopaemyh. Moskwa, 1986. 255 р. [in Russian]. 4. Marvelde I.H.B., Lans W.G., Verbeek E. Tydschr. Water- voorz en afvalwater behandel. 1994, 27(9): 242—245. 5. Janchev V.K. Gidrohimicheskie osobennosti ispol'zo- vanija zoloshlakov teplovyh jelektrostancij. Problemy sbo ra, pererabotki i utilizacii othodov: Sb. nauchn. statej. Odessa: 2000 [in Russian]. 6. Kashkovs'kyj V.I., Kukhar V.P. Sposobi zneshkodzhennia visokotoksichnikh stokiv zvalishch tverdikh pobutovikh vidkhodiv. Nauka ta innovacii. 2005. 1(6): 107—116 [in Ukrainian]. 7. Patent of Ukraine No. 62635. Kashkovs'kyj V.I., Voj- novs’kyj Vol.V., Vojnovs’kyj Vik.V. Sposib zakriplennja visokotoksichnikh ridkikh stokiv mis’kich zvalishch tverdikh pobutovikh vidkhodiv [in Ukrainian]. 8. Lihachev N.I., Larin I.I., Haskin S.A. Kanalizacija nase- lennyh mest i promyshlennyh predprijatij. Moskwa, 1981. 639 р. [in Russian]. 9. Lur'e Ju.Ju., Rybnikova A.I. Himicheskij analiz proiz - vodst vennyh stochnyh vod. Moskwa, 1966. 278 р. [in Russian]. 10. Kashkovs'kyj V.I., Yevdokymenko V.O., Kamens'kykh D.S., Yevdokymenko O.M. Sposib znevodnennia osadiv stich- nykh vod z vykorystanniam elementiv tekhnolohii Gro- Tube na Bortnyts'kij stantsii aeratsii. Nauka ta innovacii (Science and Innovation). 2014. 10(1): 32—42 [in Uk- rainian]. 11. Patent of Ukraine No. 107266. Kashkovs'kyj V.I., Yevdo- kymenko V.O., Kamens'kykh D.S., Yevdokymenko O.M., Tsimbalenko V.M. Sposib vidalennia vodi z osadiv pro- mis lovo-pobutovikh stichnikh vod [in Ukrainian]. Recieved 20.12.16 Kashkovsky 1, V.I., Yevdokymenko 1, V.A., Kamensky 1, D.S., Tkachenko 1, T.V., and Vakhrin 2, V.V. 1 Institute of Bioorganic Chemistry and Petrochemistry, the NAS of Ukraine, 1, Murmanskaya St., 02660, Kyiv, Ukraine, tel.+380 44 558 5388, fax +380 44 573 2552; kash-vik@yandex.ua, vay.77@ukr.net, kam04@mail.ru, tkachenko_tatyan@mail.ru 2 Polycrystal, LLC off. 60, 10/10, Pidvysotskogo St., Kyiv, 01103, Ukraine; uralvad@rambler.ru ASH AND ASH-SLAG WASTE AS MULTIFUNCTIONAL RAW MATERIAL The research deals with developing methods for the effi- cient use of ash and ash-slag waste, in particular, for fixation of municipal wastes (raw and digested sludge, redundant or deposited sediments), for obtaining of amor phous high-clean silicon dioxide; and for purification of circulating superna- tant water of aeration stations. Keywords : ash, ash slag, filtration, fixation, sorption, and amorphous silica. В.И. Кашковский 1, В.А. Евдокименко 1, Д.С. Каменских 1, Т.В. Ткаченко 1, В.В. Вахрин 2 1 Институт биоорганической химии и нефтехимии НАН Украины, ул. Мурманская, 1, Киев-94, МСП-660 02660, Украина, тел. +380 44 558 5388, факс +380 44 573 2552, kash-vik@yandex.ua 2 ООО «Поликристалл», ул. Проф. Подвысоцкого, 10/10, офис 60, Киев, 01103, Украина, uralvad@rambler.ru ЗОЛОВЫЕ И ЗОЛОШЛАКОВЫЕ ОТХОДЫ КАК МНОГОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СЫРЬЕ Работа посвящена разработке способов эффективно- го использования потенциала золовых и золошлаковых от ходов, в частности для фиксации коммунальных осад- ков (сырые и сброженные осадки, избыточный ил, де- пони рованные осадки), для получения аморфного высо- ко чистого диоксида кремния и для очистки оборотной на диловой воды станций аэрации. Ключевые слова : зола, золошлак, водоотдача, фик- сация, сорбция, аморфный кремнезем.

Зольні та золошлакові відходи як багатофункціональна сировина

Institution

Ähnliche Einträge