Катастрофа на ЧАЕС 30 років тому. Як це було?
Тези доповіді на Міжнародному форумі «Уроки Чорнобиля – для ядерної безпеки світу»
Збережено в:
| Дата: | 2016 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2016
|
| Назва видання: | Наука та наукознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132245 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Катастрофа на ЧАЕС 30 років тому. Як це було? / В.Г. Бар’яхтар, Б.С. Прістер, М.П. Уманець // Наука та наукознавство. — 2016. — № 2. — С. 110-112. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-132245 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1322452025-02-05T20:29:49Z Катастрофа на ЧАЕС 30 років тому. Як це було? Катастрофа на ЧАЭС 30 лет назад. Как это было? Catastrophe in Chernobyl Nuclear Power Plant 30 Years Ago: How it Really Happened? Бар’яхтар, В.Г. Прістер, Б.С. Уманець, М.П. Історія науки Тези доповіді на Міжнародному форумі «Уроки Чорнобиля – для ядерної безпеки світу» 2016 Article Катастрофа на ЧАЕС 30 років тому. Як це було? / В.Г. Бар’яхтар, Б.С. Прістер, М.П. Уманець // Наука та наукознавство. — 2016. — № 2. — С. 110-112. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132245 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Історія науки Історія науки |
| spellingShingle |
Історія науки Історія науки Бар’яхтар, В.Г. Прістер, Б.С. Уманець, М.П. Катастрофа на ЧАЕС 30 років тому. Як це було? Наука та наукознавство |
| description |
Тези доповіді на Міжнародному форумі «Уроки Чорнобиля – для ядерної безпеки світу» |
| format |
Article |
| author |
Бар’яхтар, В.Г. Прістер, Б.С. Уманець, М.П. |
| author_facet |
Бар’яхтар, В.Г. Прістер, Б.С. Уманець, М.П. |
| author_sort |
Бар’яхтар, В.Г. |
| title |
Катастрофа на ЧАЕС 30 років тому. Як це було? |
| title_short |
Катастрофа на ЧАЕС 30 років тому. Як це було? |
| title_full |
Катастрофа на ЧАЕС 30 років тому. Як це було? |
| title_fullStr |
Катастрофа на ЧАЕС 30 років тому. Як це було? |
| title_full_unstemmed |
Катастрофа на ЧАЕС 30 років тому. Як це було? |
| title_sort |
катастрофа на чаес 30 років тому. як це було? |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Історія науки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132245 |
| citation_txt |
Катастрофа на ЧАЕС 30 років тому. Як це було? / В.Г. Бар’яхтар, Б.С. Прістер, М.П. Уманець // Наука та наукознавство. — 2016. — № 2. — С. 110-112. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| work_keys_str_mv |
AT barâhtarvg katastrofanačaes30rokívtomuâkcebulo AT prísterbs katastrofanačaes30rokívtomuâkcebulo AT umanecʹmp katastrofanačaes30rokívtomuâkcebulo AT barâhtarvg katastrofanačaés30letnazadkakétobylo AT prísterbs katastrofanačaés30letnazadkakétobylo AT umanecʹmp katastrofanačaés30letnazadkakétobylo AT barâhtarvg catastropheinchernobylnuclearpowerplant30yearsagohowitreallyhappened AT prísterbs catastropheinchernobylnuclearpowerplant30yearsagohowitreallyhappened AT umanecʹmp catastropheinchernobylnuclearpowerplant30yearsagohowitreallyhappened |
| first_indexed |
2025-11-25T06:58:50Z |
| last_indexed |
2025-11-25T06:58:50Z |
| _version_ |
1849744630188343296 |
| fulltext |
Ю.А. Храмов, Г.Г. Костюк, Ю.И. Мушкало
110 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2016, № 2
28. Циолковский К.Э. Космические ракетные по-
езда. – М., 1977.
29. Циолковский К.Э. Реактивные летательные
аппараты. – М., 1964.
30. Черняк А.Я. Николай Кибальчич – револю-
ционер и ученый. – М., 1960.
31. Черток Б.Е. Ракеты и люди. – 2-е изд. – М.:
Машиностроение, 1999. – 4 т.
32. Шипов Б.В. Отечественное ракетостроение. –
М., 1967.
33. Эно-Пельтри Р. Космические полеты (Астро-
навтика). – М., 1950.
34. Татарчук В.В. Ф.Р. Гешвенд – винахідник
літального апарата з реактивним двигу-
ном // Наука і наукознавство, 2015, №1,
с. 115–122.
Ю.О. Храмов, Г.Г. Костюк, Ю.І. Мушкало
Піонери ракетно-космічної науки і техніки
Стаття є органічним продовженням публікації одного з авторів під назвою «Початковий етап ракет-
но-космічної науки і техніки», що вийшла в світ у 2015 р. в № 4 даного журналу, в якій вперше в українській
історіографії описано етап формування світового ракетобудування (1926–1944) з передісторією (ХІІІ ст. –
початок ХХ ст.), тобто його ідейний зріз. Тут наведено короткі біографії тих учених і конструкторів, які фі-
гурували в названій вище публікації, з деякими доповненнями, а також значна кількість нових. Уточнено старі
факти, введено в науковий обіг чимало нових, ще донедавна засекречених. Присутня в статті і низка учених і
конструкторів з українськими коріннями. Статті супроводжуються, як правило, портретами та літерату-
рою, в них використовуються скорочення, прийняті в енциклопедичних виданнях.
Получено 16.05.2016
В. Г. Бар’яхтар, Б. С. Прістер, М. П. Уманець
Катастрофа на ЧАЕС – 30 років потому.
Як це було?
(тези доповіді на Міжнародному форумі
«Уроки Чорнобиля – для ядерної безпеки світу»)
У цій доповіді ми зупинимося тіль-
ки на головних помилках і прорахунках,
пов’язаних із Чорнобильською катастро-
фою. Такий підхід обумовлений наяв-
ністю величезного матеріалу про події
30-річної давнини.
На нашу думку, можна виділити три
причини цієї катастрофи – освітню,
політичну і технічну: технічні недоліки
реакторів РБМК; негативна реактивність
на малих потужностях реактора; мала
швидкість переміщення поглинаючих
стержнів у реакторі; невдала конструкція
поглинаючих стержнів. До цього слід до-
дати також безвідповідальність посадо-
вих осіб у всіх структурах атомної енер-
гетики.
Наведені недоліки були відомі ще в
1984 році. Про них повідомили А. П. Алек-
сандрова – директора Інституту атом-
© В. Г. Бар’яхтар, Б. С. Прістер, М. П. Уманець, 2016
ної енергії імені І. В. Курчатова, який
був науковим курівником при створенні
реактора РБМК, а також конструктор-
ський НДІ-8 (нині – науково-дослідний
і конструкторський інститут енерготех-
ніки М. А. Доллежаля), який створював
конструкцію цього реактора. Після ка-
тастрофи за півроку все було виправлено
досить швидко.
Необхідно зазначити, що Керівницт-
во Чорнобильської атомної електростан-
ції (ЧАЕС) – директор В. П. Брюханов
і його заступник Н. М. Фомін не мали
фундаментальних знань з фізики та осо-
бливостей роботи ядерних реакторів,
оскільки за освітою та досвідом роботи
вони були фахівцями в галузі теплових
електростанцій, а тому не розуміли, що
ядерні реактори не можуть працювати
в режимі зі змінною потужністю. Такий
режим їх роботи суперечить законам
ядерної фізики. При змінній потужності
111ISSN 0374-3896 Наука та наукознавство, 2015, № 2
КАТАСТРОФА НА ЧАЕС 30 РОКІВ ТОМУ. ЯК ЦЕ БУЛО?
реактор стає нестійким. Нині керівники
українських АЕС добре розуміють всю
небезпечність такого режиму роботи, і
коли на АЕС від уряду України надійшов
наказ працювати зі змінною потужністю
на 75%, атомники не виконали його, від-
повівши протестом. Це вже розуміють і
працівники Міністерства палива та енер-
гетики України.
Необхідно відзначити і практику
засекречення аварій на АЕС, через що
атомники не могли вчитися на чужих по-
милках.
Трагічна доба на ЧАЕС виглядає так.
Вночі 25.04.1986 зміна Трегуба присту-
пила до виконання на четвертому блоці
ЧАЕС робіт з планового профілактично-
го ремонту та проведення експерименту
з можливого використання енергії рото-
ра турбогенератора. До 14:00 потужність
реактора було знижено вдвічі. О 14:00
відключено систему його аварійного
охолодження. В цей саме час надійшла
вимога від диспетчера Київенерго зупи-
нити зниження потужності. Цю вимогу
було виконано, і реактор запрацював на
половинній потужності. В результаті по-
чалося його «отруєння». Проте ні Брю-
ханов, ні Фомін наказ не виконувати
вимогу диспетчера не віддали. Це свід-
чило, що ні диспетчер, ні керівництво
ЧАЕС не розуміли небезпечність такої
вказівки.
Отже, робота реактора стала нестій-
кою. Стабілізувати його не вдалося ні 25,
ні 26 квітня. Вся програма робіт від зміни
Трегуба перейшла до зміни Топтунова,
яка не готувалася до виконання таких ро-
біт. Збагнувши небезпеку ситуації, Топ-
тунов хотів заглушити реактор, що було
б єдино правильним рішенням. Проте
заступник головного інженера з експлу-
атації А. С. Дятлов вимагав і далі прово-
дити експеримент, що стало фатальною
помилкою. Тим самим експеримент з
електричного перетворивши в ядерно-
електричний, що значно підвищило його
небезпеку, а це біла ще одна помилка.
Реактор почав виходити з-під контролю.
Натиснули кнопку екстреного глушін-
ня реактора А-5. При цьому проявилися
технічні недоліки реактора на малій по-
тужності і він вибухнув. Назовні було ви-
кинуто 300 МКи радіоактивності, близь-
ко 40 МКи йоду-131. Почалися роботи з
ліквідації наслідків катастрофи.
Вище керівництво України дізналося
про аварію на ЧАЕС о 4-й годині ночі. Голо-
ва Кабінету Міністрів України О. П. Ляшко
віддав розпорядження про підготов-
ку транспорту для евакуації населення
Прип'яті. Вранці 26 квітня 1390 автобусів
і 195 автобусів резерву, три електрички і
два річкових судна були готові почати ева-
куацію. Радіаційна обстановка в цей час у
Прип’яті, за спогадами міністра електро-
енергетики України В. Ф. Склярова, не
була загрозливою. Уже вранці 27 квітня
вона стала небезпечною. Проте 27 квітня
швидко і організовано було проведено
евакуацію населення Прип’яті.
Тільки щасливий випадок, а саме
спрятливий напрямок вітру, залишив
живим населення міста. Сосновий ліс
навколо Прип’яті загинув, хоча смер-
тельна доза радіації для сосни вдвічі біль-
ша, ніж для людини.
Керівництво СРСР у особі тодішнь-
ого генерального секретаря М. С. Горба-
чова засекретило сам факт катастрофи на
ЧАЕС. Це було безграмотне рішення, що
межує зі злочином. В результаті не було
проведено жодну профілактику населен-
ня уражених радіацією районів, СРСР
відмовився від міжнародної допомоги.
Через десяток років в Україні та Білору-
сії виникла проблема раку щитовидної
залози. Суттєво допоміг величезній кіль-
кості пацієнтів впоратися з цією пробле-
мою видатний медик України академік
Н. Д. Тронько. З причин «секретності» не
проводилися також елементарні заходи із
захисту населення від радіації.
Керівництво СРСР (той самий
М. С. Горбачов) віддало наказ про прове-
дення в Києві першотравневої демонстра-
ції, що також було невиправною помилкою,
оскільки в цей час вітер з боку Чорнобиля
дув на Київ, ніс з собою йод-131.
Основний обсяг роботи з ліквідації
наслідків аварії на ЧАЕС було виконано
в 1986 році. Її успіху сприяла участь у ній
всього Радянського Союзу та самовідда-
на праця військових. На щастя у той час
В. Г. Бар’яхтар, Б. С. Прістер, М. П. Уманець
112 ISSN 0374-3896 Science and Science of Science, 2015, № 2
ще не було знецінено почуття патріотиз-
му, взаємодопомоги між республіками.
Наприклад, Алла Пугачова приїхала в
Чорнобиль у перші дні катастрофи і дала
безкоштовний багатогодинний концерт
для ліквідаторів. Жителі України влітку
1986 року відпочивали безкоштовно в бу-
динках відпочинку і санаторіях від При-
балтики до Сочі. Місто Славутич будува-
ли вісім союзних республік. Ці приклади
можна множити.
Що стосується стану атомної енерге-
тики в Україні, то її розвиток відбувався
у досить напруженій боротьбі «зелених» і
ядерників. «Зелені» мали більшість у Вер-
ховній Раді і Уряді України. Кілька років в
Україні існував мораторій на будівництво
АЕС. Результат боротьби вирішила еконо-
міка. В 1994 році Україна передала ядерну
зброю Росії, за що та заплатила за неї один
мільярд доларів. Ці гроші пішли на опла-
ту палива для АЕС. Вдруге роль атомної
енергетики було оцінено в 2015 році, коли
почалися труднощі з газом.
Боротьба із «зеленими» коштува-
ла атомній енергетиці України великих
втрат. Передусім це економічні втрати
через мораторій на завершення будів-
ництва майже готових ядерних блоків.
До того ж через бездіяльність Уряду
Україна втратила можливість мати свій
завод із виготовлення ядерного палива
для АЕС. Нині Україна не має системи
інженерно-технічної підтримки атомної
енергетики. Принагідно нагадаємо, що
Україна має найбагатші запаси урану і
цирконію.
У поточному 2016 році Уряд зажадав
від керівників АЕС переходу на роботу на
змінній потужності. Проте вони дружно
відмовилися, оскільки це був би прямий
шлях до другого Чорнобиля.
В Україні залишилася одна високо-
технологічна галузь промисловості –
атомна енергетика. Але Верховна Рада
України ухвалює бюджет, в якому нау-
ка в країні знищується шляхом різкого
зменшення фінансування. Нагадаємо,
що саме відсутність знань у керівництва
АЕС призвело до Чорнобильської ката-
строфи.
Верховній Раді України та керівни-
ку Кабміну В. Б. Гройсману варто було
би взяти за приклад роботу Кнессету Із-
раїля, який, розуміючи важливість на-
уки, виділяє на неї більшу частку дер-
жавного бюджету, ніж найбільш передові
країни Європи.
УДК:621.311.25+(477-25)(520)
Н. П. Барановская, Юкико Миягоши
Чернобыльский опыт Киева
для АЭС Фукусимы
В статье на основе впервые введенных в оборот архивных материалов и других
источников показана ситуация, сложившаяся в Киеве после аварии на 4-м энергоблоке
Чернобыльской атомной электростанции в апреле 1986 года. Вопреки официальной точке
зрения о том, что город обошли радиоактивные выбросы из разрушенного реактора, здесь
сложилась напряженная ситуация. Власти принимали меры по контролю загрязнения
воды, воздуха, продуктов питания, грунтов, растений, зданий, транспорта, уменьшению
возможных последствий воздействия радиации на здоровье населения, особенно детей.
Однако в сложных политических условиях того времени действия власти вызывали
недоверие и недовольство населения. Киев так и не был включен в число пострадавших
© Н. П. Барановская, Ю. Миягоши, 2016
|