Пайка твердого сплаву композиційним припоєм

Розглянуто застосування композиційного припою МФ9 на основі хімічної сполуки Cu₃P, виготовленого методом порошкової металургії, при отриманні нероз’ємного з’єднання пластин сплаву ВК3 та сталі 12Х18Н10Т. Визначено вплив товщини шару композиційного припою МФ9 на з’єднання двох тіл при створенні ефект...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2016
Main Authors:	Радченко, О.К., Дерев’янко, О.В., Романенко, Ю.М., Лобода, П.І., Кривошея, В.А.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України 2016
Series:	Адгезия расплавов и пайка материалов
Subjects:	Пайка. Адгезионные покрытия. Адгезионные явления в технологических процессах получения материалов
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132831
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Пайка твердого сплаву композиційним припоєм / О.К. Радченко, О.В. Дерев’янко, Ю.М. Романенко, П.І. Лобода, В.А. Кривошея // Адгезия расплавов и пайка материалов. — 2016. — Вып. 49. — С. 103-112. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-132831
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1328312025-02-23T18:29:33Z Пайка твердого сплаву композиційним припоєм Пайка твердого сплава композиционным припоем Soldering of the solid alloy by composite solder alloy Радченко, О.К. Дерев’янко, О.В. Романенко, Ю.М. Лобода, П.І. Кривошея, В.А. Пайка. Адгезионные покрытия. Адгезионные явления в технологических процессах получения материалов Розглянуто застосування композиційного припою МФ9 на основі хімічної сполуки Cu₃P, виготовленого методом порошкової металургії, при отриманні нероз’ємного з’єднання пластин сплаву ВК3 та сталі 12Х18Н10Т. Визначено вплив товщини шару композиційного припою МФ9 на з’єднання двох тіл при створенні ефекту паяння за рахунок електромеханічної обробки великої потужності (SPS процес) на установці СТРУМ-902. Аналіз металографічних структур, а також залежностей між твердістю та режимами з’єднання пластин показав, що завдяки застосуванню SPS процесу властивості компонентів практично не змінюються. Рассмотрено применение композиционного припоя МФ9 низкоэнергетического способа изготовления на основе химического соединения Cu₃P в звене технологической цепочки при получении неразъемного соединения пластин сплава ВК3 и стали 12Х18Н10Т. Определено влияние толщины слоя композиционного припоя МФ9 на соединение двух тел при создании эффекта пайки при электромеханической обработке большой мощности (СТРУМ-902).Анализ зависимости между видом металлографических структур, микротведостью и режимами соединения пластин показал, что благодаря применению медно-фосфорного композиционного припоя МФ9 с флюсом № 209 свойства компонентов практически не изменяются. The use of the composite MF9 solder by low-energy manufacturing method based on the chemical compound Cu₃P in the process chain link in the preparation of an all-in-one joining of plates of hard alloy (VK3 type) and steel (12Х18Н10Т SU nomenclature) is considered. In the course of the work, the influence of the thickness of the composite solder layer of MF9 on the connection of two bodies was determined when creating the soldering effect under of electromechanical action high power by equipment (STRUM 902). Analysis of the relationship between the type of metallographic structures, microhardness and plate bonding regimes showed that due to the use of composite solder copper-phosphorus MF9 with flux 209, the properties of the components practically do not change. 2016 Article Пайка твердого сплаву композиційним припоєм / О.К. Радченко, О.В. Дерев’янко, Ю.М. Романенко, П.І. Лобода, В.А. Кривошея // Адгезия расплавов и пайка материалов. — 2016. — Вып. 49. — С. 103-112. — Бібліогр.: 19 назв. — укр. 0136-1732 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132831 546.18.56.72-621.791.3 uk Адгезия расплавов и пайка материалов application/pdf Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пайка. Адгезионные покрытия. Адгезионные явления в технологических процессах получения материалов Пайка. Адгезионные покрытия. Адгезионные явления в технологических процессах получения материалов
spellingShingle	Пайка. Адгезионные покрытия. Адгезионные явления в технологических процессах получения материалов Пайка. Адгезионные покрытия. Адгезионные явления в технологических процессах получения материалов Радченко, О.К. Дерев’янко, О.В. Романенко, Ю.М. Лобода, П.І. Кривошея, В.А. Пайка твердого сплаву композиційним припоєм Адгезия расплавов и пайка материалов
description	Розглянуто застосування композиційного припою МФ9 на основі хімічної сполуки Cu₃P, виготовленого методом порошкової металургії, при отриманні нероз’ємного з’єднання пластин сплаву ВК3 та сталі 12Х18Н10Т. Визначено вплив товщини шару композиційного припою МФ9 на з’єднання двох тіл при створенні ефекту паяння за рахунок електромеханічної обробки великої потужності (SPS процес) на установці СТРУМ-902. Аналіз металографічних структур, а також залежностей між твердістю та режимами з’єднання пластин показав, що завдяки застосуванню SPS процесу властивості компонентів практично не змінюються.
format	Article
author	Радченко, О.К. Дерев’янко, О.В. Романенко, Ю.М. Лобода, П.І. Кривошея, В.А.
author_facet	Радченко, О.К. Дерев’янко, О.В. Романенко, Ю.М. Лобода, П.І. Кривошея, В.А.
author_sort	Радченко, О.К.
title	Пайка твердого сплаву композиційним припоєм
title_short	Пайка твердого сплаву композиційним припоєм
title_full	Пайка твердого сплаву композиційним припоєм
title_fullStr	Пайка твердого сплаву композиційним припоєм
title_full_unstemmed	Пайка твердого сплаву композиційним припоєм
title_sort	пайка твердого сплаву композиційним припоєм
publisher	Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Пайка. Адгезионные покрытия. Адгезионные явления в технологических процессах получения материалов
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/132831
citation_txt	Пайка твердого сплаву композиційним припоєм / О.К. Радченко, О.В. Дерев’янко, Ю.М. Романенко, П.І. Лобода, В.А. Кривошея // Адгезия расплавов и пайка материалов. — 2016. — Вып. 49. — С. 103-112. — Бібліогр.: 19 назв. — укр.
series	Адгезия расплавов и пайка материалов
work_keys_str_mv	AT radčenkook pajkatverdogosplavukompozicíjnimpripoêm AT derevânkoov pajkatverdogosplavukompozicíjnimpripoêm AT romanenkoûm pajkatverdogosplavukompozicíjnimpripoêm AT lobodapí pajkatverdogosplavukompozicíjnimpripoêm AT krivošeâva pajkatverdogosplavukompozicíjnimpripoêm AT radčenkook pajkatverdogosplavakompozicionnympripoem AT derevânkoov pajkatverdogosplavakompozicionnympripoem AT romanenkoûm pajkatverdogosplavakompozicionnympripoem AT lobodapí pajkatverdogosplavakompozicionnympripoem AT krivošeâva pajkatverdogosplavakompozicionnympripoem AT radčenkook solderingofthesolidalloybycompositesolderalloy AT derevânkoov solderingofthesolidalloybycompositesolderalloy AT romanenkoûm solderingofthesolidalloybycompositesolderalloy AT lobodapí solderingofthesolidalloybycompositesolderalloy AT krivošeâva solderingofthesolidalloybycompositesolderalloy
first_indexed	2025-11-24T10:19:03Z
last_indexed	2025-11-24T10:19:03Z
_version_	1849666613865873408
fulltext	ISSN 0136-1732. Адгезия расплавов и пайка материалов, 2016. Вып. 49 103 УДК: 546.18.56.72-621.791.3 О. К. Радченко, О. В. Дерев’янко, Ю. М. Романенко, П. І. Лобода, В. А. Кривошея * ПАЙКА ТВЕРДОГО СПЛАВУ КОМПОЗИЦІЙНИМ ПРИПОЄМ Розглянуто застосування композиційного припою МФ9 на основі хімічної сполуки Cu3P, виготовленого методом порошкової металургії, при отриманні нероз’ємного з’єднання пластин сплаву ВК3 та сталі 12Х18Н10Т. Визначено вплив товщини шару композиційного припою МФ9 на з’єднання двох тіл при створенні ефекту паяння за рахунок електромеханічної обробки великої потужності (SPS процес) на установці СТРУМ-902. Аналіз металографічних структур, а також залежностей між твердістю та режимами з’єднання пластин показав, що завдяки застосуванню SPS процесу властивості компонентів практично не змінюються. Ключові слова: прокатка, мідно-фосфорний припій, електричний струм великої потужності, механічне навантаження, пайка, змочування, мікротвердість. Вступ Розвиток нових галузей промисловості, зростаючий обсяг виробництва, його механізація і автоматизація потребують заміни багатьох дорогих припоїв дешевшими і одночасно висувається ряд додаткових вимог щодо процесів паяння: зменшення зазорів між сполученнями деталей, виключення операцій з видалення флюсу, зниження температури паяння, точне дозування витратних матеріалів [1]. Збільшення міцності з’єднань за рахунок застосування низьколегованих сплавів з підвищеною міцністю дозволить значно позширити область використання паяних конструкцій в промисловості. За останні роки у механізованих і автоматизованих процесах паяння виробів з міді і її сплавів суттєво зросла потреба в припоях у вигляді дроту діаметром 1––2 мм і менше та пласких заставних елементах з товщиною 200––250 мкм. Евтектика Сu––Р та сплави на її основі відносяться до найбільш легкоплавких мідьмістких припоїв. Ці припої мають низьку в’язкість та електропровідність, близьку до міді, завдяки чому вони знаходять широке застосування в електротехнічній промисловості [2]. Припої, що отримані розпиленням мідно-фосфорних сплавів, представлені головним чином у вигляді порошку або паст [3]. Спікання порошків цього класу взагалі не описане в літературі. Пізніше була запропонована технологія одержання стрічок припою із суміші цих порошків та порошку електролітичної міді [4], але вони не знайшли застосування з причини підвищеної в’язкості при * О. К. Радченко — доктор технічних наук, провідний науковий співробітник, Інститут проблем матеріалознавства ім. І. М. Францевича НАН України, Київ; О. В. Дерев’янко –– науковий співробітник, цієї ж установи; Ю. М. Романенко –– провідний інженер, Національний технічний університет України “КПІ”, Київ; П. І. Лобода –– доктор технічних наук, професор, член-кор. НАНУ, декан інженерно-фізичного факультету, цієї ж установи; В. А. Кривошея –– студент, цієї ж установи.  О. К. Радченко, О. В. Дерев’янко , Ю. М. Романенко, П. І. Лобода, В. А. Кривошея, 2016 ISSN 0136-1732. Адгезия расплавов и пайка материалов, 2016. Вып. 49 104 розплавленні. Завдяки середньо температурному синтезу були одержані порошки мідно-фосфорних сплавів з високою формованісттю [5, 6], з яких вдалося виготовити стрічки припою товщиною 200––250 мкм [7]. Можливість використання таких припоїв для паяння міді та її сплавів показана у роботі [8]. Питання застосування таких припоїв для з’єднання залізовміщуючих сплавів є дискусійним, хоча деякі позитивні результати були одержані при використанні швидкісного нагріву [9]. На сьогоднішній день вирішення проблеми паяння мідно-фосфорними припоями залізовміщуючих сплавів залишається відкритим. Метою роботи є створення технології з’єднання твердого сплаву із підкладкою зі сталі за допомогою електричного струму великої потужності та механічного навантаження з використанням припоїв на мідно-фосфорній основі. Обладнання, що використане для створення нероз’ємних з’єднань Для проведення науково-технічних досліджень застосовано технологію іскроплазмового спікання (ІПС), що у світі одержала найменування як "SPS technology" та достатньо широко використовується, наприклад, в Італії, Угорщині, Німеччині, Японії, США, Україні, Росії, Казахстані, Китаї, Індії та починає розвиватися у Туреччині. Для припоїв на основі речовин із підвищеною в’язкістю (наприклад, припій композиційний МФ9) застосування технології ІПС є самим зручним способом з’єднання матеріалів, який базується на використанні безпосереднього пропускання електричного струму крізь об’єкти. З метою отримання нероз’ємного з’єднання використано стаціонарну дослідну установку, яка створена для здійснення ІПС – СТРУМ-902 (рис. 1). Установка дозволяє створювати необхідні умови для одержання проміжного шару із порошкових композицій при електромеханічній обробці зони паяння (рис. 2), а саме: формувати необхідну густину електричного струму промислової частоти крізь об’єкти із швидкістю зростання струму у перші секунди 250––300 А/с; підтримувати необхідний рівень механічного навантаження. . Рис. 1. Загальний вигляд устаткування СТРУМ-902 Fig. 1. General view of STRUM-902 equipment ISSN 0136-1732. Адгезия расплавов и пайка материалов, 2016. Вып. 49 105 Нижня прокладка з графіту Джерело змінного струму (50 Гц) Пульт керування Прес Верхня плита пресу Верхня прокладка з графіту Зразок з ВК3 Один або два шари припою Зразок із сталі Нижня плита пресу Механічне навантаження Рис. 2. Схематичне зображення установки та розташування об’єктів дослідження Fig. 2. The schematic image of equipment and the accommodation of research objects Об’єкти та результати досліджень В якості зразків були взяті фрагменти стрічки композиційного припою МФ9 (рис. 3, а) та пластини розмірами 10х10х3 мм із твердого сплаву марки ВК3 [10] та сталі марки12Х18Н10Т [11] (рис. 3, б). Між двома пластинками розташовували стрічку композиційного припою МФ9 та додавали флюс № 209, на відміну від промислових технологій паяння, де зазвичай використовують литі припої МФ7 та МФ9 промислового виготовлення [12, 13]. Гідравлічний прес електроустановки СТРУМ-902 (рис. 2) створював механічне навантаження для покращення умов проходження струму. Внаслідок електромеханічної дії стрічка а б Рис. 3. Фрагменти стрічки композиційного припою МФ9 (а) та зразки в початковому стані на графітовій підкладці (б) Fig. 3. Fragments of a strip of composite solder МФ9 (а) and samples at an initial stage on a graphite substrate (б) ISSN 0136-1732. Адгезия расплавов и пайка материалов, 2016. Вып. 49 106 а б Рис. 4. Зразки з одним (а) та двома (б) шарами припою і флюсом після електромеханічної обробки Fig. 4. Samples with one (а) and two (б) layers of solder and a flux after electromechanical processing 2000 500 Струм, А 2000 400 30 30 Час, с Мех. наванта- ження, кг I I I М ех ан іч н е н ав ан та ж ен н я , к Н 20 4 С и л а ст р ум у, А Рис. 5. Зміна параметрів процесу паяння: I –– попереднє навантаження; II –– кінцевий тиск Fig. 5. Change of parameters of soldering process: I –– the previous loading; II –– final pressure припою плавилася і відбувалося з’єднання двох пластинок (рис. 4). Використовуючи різні режими електромеханічної обробки, вдалося вибрати оптимальний (рис. 5) і досягти практичного результату для обраної пари: сплав ВК3––підкладка із сталі. Технологічні параметри процесу з’єднання твердого сплаву і нержавіючої сталі одним та двома шарами припою із додаванням флюсу № 209 наведені у табл. 1. ISSN 0136-1732. Адгезия расплавов и пайка материалов, 2016. Вып. 49 107 Т а б л и ц я 1. Технологічні параметри електромеханічної обробки T a b l e 1. Technological parameters of electromechanical processing Механічне навантаження, кН Об’єкт прошарку Перша ступінь Друга ступінь Струм, кА Нагрів, °С Загаль- ний час, с Припій товщиною 250 мкм (рис. 4, а) 800 Припій товщиною 500 мкм (рис. 4, б) 4 (перші 30 с) 20 (наступні 30 с) від 0,5 до 2 800–– 900 60 Рис. 6. Знімки крапель припою на поверхні твердого сплаву ВК3 (а) та сталі 12Х18Н10Т (б) Fig. 6. The photo of solder drops on firm alloy ВК3 (а) and on steel 12Х18Н10Т (б) Відомо, що одним із важливих чинників паяння є змочування складників припоєм. Для визначення величини змочування використовували знімки зразка з краплею припою, що розтікся по поверхні пластини ВКЗ (рис. 6, а) та сталі 12Х18Н10Т (рис. 6, б) за нормальних умов паяння на повітрі за допомогою гіпертонічного розчину флюсу № 209 у H2O [13]. Саму краплю знімали з різних сторін для того, щоби отримати більш точне значення кутів та визначити, по якій поверхні вона краще розтікається. Більш якісне змочування поверхні твердого сплаву ВК3, зумовлене тим, що він має нижчу теплопровідність (табл. 2), ніж сталь 12Х18Н10Т, через не таке швидке розсіювання тепла, що сприяє кращому змочуванню за рахунок збереження більшої температури у зоні контакту [14]. Після вимірювання кутів проводили обчислення за допомогою комп’ютерної програми SeoimageLab v1.0. За результатами розрахунків середні кути змочування для контактних пар припій––ВК3 і припій––сталь 12Х18Н10Т склали 18,5 та 49,1° відповідно. а б ISSN 0136-1732. Адгезия расплавов и пайка материалов, 2016. Вып. 49 108 Т а б л и ц я 2. Теплопровідність компонентів T a b l e 2. Heat conductivity of components Компонент Температерний интервал, °С Теплопровідність, λ, Вт/(м·К) Джерело Твердий сплав ВК3 700––800 50,2 [10] Сталь 12Х18Н10Т 700––800 575––596 [11] Композиційний припій МФ9 714––730 –– [15] Припій МФ7 707––820 Припій МФ9 750––800 360,8––369,7 [12, 16] Т а б л и ц я 3. Твердість HV (100) об’єктів дослідження (ГПа) T a b l e 3. Hardness HV (100) of research objects (GPa) HV ВК3 HV нерж. HV ВК3 HV нерж. Вимірювання Зразок з одним шаром припою + флюс Зразок з двома шарами припою + флюс 1 14,26 2,16 2,16 2,12,2 2 14,15 2,06 2,06 1,95,3 3 13,94 2,03 2,03 2,06,9 4 15,82 2,09 2,09 2,38,7 5 15,69 2,05 2,05 2,06,9 6 15,56 2,01 2,01 2,12,2 7 14,49 2,10 2,10 2,25,3 8 12,74 1,98 1,98 1,84 9 11,61 2,04 2,04 2,11,3 Середнє значення 14,25 2,06 2,06 2,10 Стандартне відхилення 1,40 0,05 0,05 0,16 Довірчий інтервал 1,20 0,05 0,05 0,14 У напрямку, перпендикулярному зоні паяння на об’єктах, що досліджували, було визначено твердість за Віккерсом на приладі марки ПМТ-3. Для отримання більш точного результату, твердість вимірювали 2––3 рази та розраховували за формулою [17, 18]. HV = 1,854 P/d 2 Результати вимірювань твердості від шва з’єднання у глибину складників трьохшарового матеріалу зведені у табл. 3 і відповідно ISSN 0136-1732. Адгезия расплавов и пайка материалов, 2016. Вып. 49 109 показані на рис. 7. Для ліній твердого сплаву ВК3 (рис. 7) видно збільшення твердості до відстані 250 мкм від паяного шва, що може бути зумовлене зміною внутрішнього стану ВК3 після проходження електричного струму. Встановлений у роботі факт підвищення рівня твердості на визначеній відстані від шва потребує подальших досліджень. А от твердість підкладки із нержавіючої сталі практично не змінювалася. На SEM зображенні (рис. 8, а) можна спостерігати взаємне проникнення речовини твердого сплаву (світла фаза) і припою (темна фаза), яке відбулося за рахунок високої температури під час проходження електричного струму через зону контактного переходу між складовими. Пористий стан паяного шва вказує на недостатню температуру або час витримки для одержання якісного паяння. На рис. 8, б паяний шов має товщину майже у 5 разів меншу, ніж початкова товщина двох шарів припою. Шов практично безпористий, але пори спостерігаються на поверхні контакту твердий сплав––припій. За рахунок дії механічного навантаження під час електромеханічної обробки частина припою витіснялася за межі пластин зразків (рис. 6, б) і формувалася у вигляді крапель на боковій поверхні. Пори можуть виникати також і внаслідок наявності вуглецю, що міститься в омилювачі, який використовувався для захисту мідного порошку марки ПМС-1 від окислення [19]. 0 2 4 6 8 10 12 14 16 50 100 150 200 250 300 350 400 450 Т в ер д іс ть п о В ік к ер су , H V ( 10 0) , Г П а Відстань від припою, мкм ВК3 + 1 шар припою і флюс Нерж. ст. + 1 шар припою і флюс ВК3 + 2 шари припою і флюс Нерж. ст. + 2 шари припою і флюс Рис. 7. Зміна твердості в залежності від відстані від припою Fig. 7. Change of hardness depending on distance from solder ISSN 0136-1732. Адгезия расплавов и пайка материалов, 2016. Вып. 49 110 а б Рис. 8. SEM зображення області з’єднання зразків з одним шаром (а) та з двома шарами (б) припою і флюсом після електромеханічної обробки Fig. 8. SEM images of joining area of samples with one layer (а) and with two layers (б) of solder and a flux after electromechanical processing Висновки За допомогою установки іскроплазмового спікання СТРУМ-902 отримано зразки типу "сандвіч" твердий сплав ВК3––нержавіюча сталь 12Х18Н10Т із застосуванням одного або двох проміжних шарів композиційного припою МФ9 та флюсу № 209. Аналіз металографічних зображень виявив факт незначного проникнення композиційного припою МФ9 у поверхні тіл, що з’єднували за допомогою електромеханічної обробки зони паяння. У напрямку, перпендикулярному паяному шву, спостерігається немонотонна зміна твердості від 11,77 до 15,81 ГПа лише на твердому сплаві ВК3, яка напевне зумовлена дією електричного струму. Твердість за Віккерсом нержавіючої сталі 12Х18Н10Т фактично не змінюється і варіюється в інтервалі 2,06––2,10 ГПа. Проведене дослідження змочуваності припоєм поверхні твердого сплаву і нержавіючої сталі показало, що в умовах паяння кут змочування становить 18,5 та 49,1° відповідно. РЕЗЮМЕ. Рассмотрено применение композиционного припоя МФ9 низкоэнергетического способа изготовления на основе химического соединения Cu3P в звене технологической цепочки при получении неразъемного соединения пластин сплава ВК3 и стали 12Х18Н10Т. Определено влияние толщины слоя композиционного припоя МФ9 на соединение двух тел при создании эффекта пайки при электромеханической обработке большой мощности (СТРУМ-902).Анализ зависимости между видом металлографических структур, микротведостью и режимами соединения пластин показал, что благодаря применению медно-фосфорного композиционного припоя МФ9 с флюсом № 209 свойства компонентов практически не изменяются. Ключевые слова: прокатка, медно-фосфорный припой, пайка, смачиваемость, микротвердость. ISSN 0136-1732. Адгезия расплавов и пайка материалов, 2016. Вып. 49 111 1. Радченко А. К. Свойства припоя на основе Cu3P, полученного методом прокатки из порошка / А. К. Радченко, А. В. Деревянко // Тез. 9-й Междунар. конф. "Материалы и покрытия в экстремальных условиях: исследования, применение, экологически чистые технологии производства и утилизации изделий", 15––19 августа 2016, Киев, Украина. –– С. 50. 2. Лашко С. В. Пайка металлов / С. В. Лашко, Н. Ф. Лашко. –– М. : Машиностроение, 1988. –– 376 с. 3. Радченко А. К. Получение и применение композиционных медно- фосфорных припоев. II. Получение порошков сплава медь––фосфор низкотемпературным синтезом в защитной среде // Современные проблемы физического материаловедения. –– К. : Ин-т пробл. материаловедения НАН Украины. –– 2002. –– С. 169––176. 4. Радченко А. К. Ленты композиционных припоев на основе системы медь––фосфор. –– Алма––Ата : Наука, АН Каз. ССР, 1987. –– Т. 1. –– С. 59––63. 5. Мучник С. В. Получение и формуемость порошка фосфида меди Cu3P / [С. В. Мучник, А. К. Радченко, О. А. Катрус и др.] // Порошковая металлургия. –– 1992. –– № 11. –– С. 24––27. 6. Радченко О. К. Дифузійний середньотемпературний синтез фосфідів металів –– екологічночиста, ресурсо- та енергозберігаюча технологія // Ресурсосбережение и экотехнологии. –– 2001. –– № 6. –– С. 30––33. 7. Радченко А. К. Получение и применение композиционных медно- фосфорных припоев. III. Получение лент припоев из синтезированного порошка сплава медь-фосфор // Современные проблемы физического материаловедения. –– К. : Ин-т пробл. материаловедения НАН Украины. –– 2002. –– С. 177––183. 8. Радченко А. К. Влияние термической обработки и небольших технологических добавок композиционных припоев на основе сплава медь––фосфор / А. К. Радченко, А. В. Зайчиков, А. В. Алёшина // Адгезия расплавов и пайка материалов. –– 1990. –– Вып. 24. –– С. 69–– 71. 9. Радченко А. К. Пайка разрядно-импульсным электрическим током / [А. К. Радченко, В. Б. Черногоренко, Л. И. Черненко и др.] // Там же. –– 1997. –– Вып. 33. –– С. 123––129. 10. ГОСТ 3882-74. Сплавы твердые спеченные. Марки (с изменениями № 1––6). 11. ГОСТ 7350-77. Сталь листовая коррозионно-стойкая, жаропрочная и жаропрочная. Технические условия. 12. ГОСТ 4515-93. Сплавы медно-фосфористые. Технические условия. 13. Лоцманова С. Н. Справочник по пайке / С. Н. Лоцманова, И. Е. Петрунина, В. П. Фролова. –– М.: Машиностроение, 1975. –– 407 с. 14. Скороход В. В. Порошковые материалы на основе тугоплавких металлов и соединений. –– Киев : Техніка, 1982. ––167 с. 15. Радченко А. К. Получение и применение композиционных медно- фосфорных припоев. IV. Сравнение температур плавления существующих припоев и припоев из синтезированного порошка медно-фосфорного сплава / А. К. Радченко, С. Н. Лакиза // ISSN 0136-1732. Адгезия расплавов и пайка материалов, 2016. Вып. 49 112 Современные проблемы физического материаловедения. –– К. : Ин-т пробл. материаловедения НАН Украины. –– 2002. –– С. 183––190. 16. Зиновьев В. Е. Теплофизические свойства металлов при высоких температурах. –– М. : Металлургия, 1989. –– 384 с. 17. Арзамасов Б. Н. Материаловедение: учебник для вузов. 3-е издание / [Б. Н. Арзамасов, В. И. Макарова, Г. Г. Мухин и др.]. –– М. : Изд-во МГТУ им. Н. Э. Баумана, 2002. –– 648 с. 18. Дяченко С. С. Фізичні основи міцності та пластичності металів: Навч. посібник. –– Харків : Вид-во ХНАДУ, 2003. –– 226 с. 19. Павленко Є. В. Сучасні методи одержання мідного порошку, що містить нанофракції / Є. В. Павленко, С. Г. Єгоров. –– К. : Металургія. –– 2015. –– Вип. 1. –– С. 36––40. Надійшла 17.08.16 Radchenko O. K., Derev'yanko O. V., Romanenko YU. M., Loboda P. I., V. A. Kryvosheya Soldering of the solid alloy by composite solder alloy The use of the composite MF9 solder by low-energy manufacturing method based on the chemical compound Cu3P in the process chain link in the preparation of an all-in-one joining of plates of hard alloy (VK3 type) and steel (12Х18Н10Т SU nomenclature) is considered. In the course of the work, the influence of the thickness of the composite solder layer of MF9 on the connection of two bodies was determined when creating the soldering effect under of electromechanical action high power by equipment (STRUM 902). Analysis of the relationship between the type of metallographic structures, microhardness and plate bonding regimes showed that due to the use of composite solder copper-phosphorus MF9 with flux 209, the properties of the components practically do not change. Keywords: rolling, copper-phosphor solder, soldering, wettability, microhardness.

Пайка твердого сплаву композиційним припоєм

Institution

Similar Items