Зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним типом пухлин у хворих на рак молочної залози

• Date: 2014
• Main Authors: Чехун, С.В., Лук’янова, Н.Ю., Собченко, С.О., Задворний, Т.В., Лозовська, Ю.В., Бучинська, Л.Г., Поліщук, Л.З.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України 2014
• Series: Онкологія
• Subjects: Оригинальные исследования
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137803
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Зв’язок рівнів сироваткового та пухлинного феритину з клініко-морфологічними характеристиками та молекулярним типом пухлин у хворих на рак молочної залози / С.В. Чехун, Н.Ю. Лук’янова, С.О. Собченко, Т.В. Задворний, Ю.В. Лозовська, Л.Г. Бучинська, Л.З. Поліщук // Онкологія. — 2014. — Т. 16, № 4. — С. 275-282. — Бібліогр.: 31 назв. — укр.

Мета: дослідити концентрацію феритину (ФЕР) у сироватці крові (СФЕР) хворих на рак молочної залози (РМЗ), їїзв’язок з експресією ФЕР у пухлинних клітинах (ПК) залежно від клініко-патологічних особливостей, у тому числі від різних молекулярних підтипів, РМЗ. Об’єкт і методи: досліджено 151 хвору на РМЗ у І–ІІ стадії, віком від 28 до 89 років (середній вік — 60,5 ± 11,6 року) з використанням клінічних, імуноферментних, морфологічних і статистичних методів. Результати: встановлено значне підвищення рівня СФЕР і ФЕР у ПК хворих із базальним підтипом РМЗ порівняно з люмінальним А і Б підтипами пухлин. Доведено існування прямого кореляційного зв’язку міжрівнем СФЕР таекспресією ФЕР уПК хворих наРМЗ базального підтипу. Встановлено залежність показників ФЕР від віку хворих, гістологічної будови і ступеня диференціювання пухлини за відсутності залежності від стадії захворювання. Висновок: досліджені молекулярні підтипи РМЗ характеризуються значною гетерогенністю рівня сироваткого та пухлинного ФЕР; показники ФЕР можуть бути використані як додаткові маркери ступеня злоякісності та критерії прогнозу клінічного перебігу захворювання і чутливості РМЗ до медикаментозної терапії.