Інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми» як елемент первинної профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень
Мета: створити інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми». Об’єкт і методи: комплексний пошук інформації в наукометричних базах даних PubMed, The Familial Cancer Database (FaCD), OMIM та інших світових наукових джерелах, опублікованих з 2004 по 2014 р., а також аналіз результатів досліджень...
Saved in:
| Date: | 2015 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
2015
|
| Series: | Онкологія |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137961 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми» як елемент первинної профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень / Л.Г. Бучинська, Н.М. Глущенко, І.П. Несіна, Н.П. Юрченко, О.В. Брєєва, О.О. Білик // Онкологія. — 2015. — Т. 17, № 1. — С. 12-16. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-137961 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1379612025-02-23T17:55:42Z Інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми» як елемент первинної профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень Informative resource «Hereditary cancer syndromes» as element of primary prophylaxis and early diagnostics of malignant tumors Бучинська, Л.Г. Глущенко, Н.М. Несіна, І.П. Юрченко, Н.П. Брєєва, О.В. Білик, О.О. Оригинальные исследования Мета: створити інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми». Об’єкт і методи: комплексний пошук інформації в наукометричних базах даних PubMed, The Familial Cancer Database (FaCD), OMIM та інших світових наукових джерелах, опублікованих з 2004 по 2014 р., а також аналіз результатів досліджень, що виконуються в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького Національної академії наук України. Середовищем програмування інформаційного ресурсу «Спадкові ракові синдроми» є Borland Delphi v.7.0. Результати: систематизована й оптимально структурована інформація про спадкові синдроми з аутосомно-домінантним і аутосомно-рецесивним типом успадкування, при яких існує високий ризик розвитку онкологічної патології, забезпечує оперативний доступ до інформації в галузі медичної генетики, зокрема онкогенетики. Висновок: створений інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми» надасть можливість отримати сучасні відомості про клінічні прояви та генетичні особливості ракових синдромів з урахуванням типу успадкування, спектра асоційованих новоутворень, факторів ризику, алгоритмів діагностики та профілактичних заходів. Objective: to create an information resource «Hereditary cancer syndromes». Object and methods: a comprehensive search of the relevant scientific literature from the 2004 to 2014, mostly taken from biomedical databases (PubMed, The Familial Cancer Database (FaCD), OMIM database and ot her) and the results of researches performed in R.E. Kavetsky Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology, National Academy of Sciences of Ukraine. Programming environment information resource «Hereditary cancer syndromes» was Borland Delphi v.7.0. Results: optimally structured and systematic information about hereditary syndromes with autosomal dominant and autosomal recessive mode of inheritance in which there is a high risk of cancer pathology provides quick access to information in the field of medical genetics, including oncogenetics. Conclusion: an information resource «Hereditary cancer syndromes» will provide an opportunity to get current information about clinical mani festations and genetic features of cancer syndromes based on the type of inheritance, the spectrum of associated malignancies, risk factors, algorithms for diagnosis and prevention measures. 2015 Article Інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми» як елемент первинної профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень / Л.Г. Бучинська, Н.М. Глущенко, І.П. Несіна, Н.П. Юрченко, О.В. Брєєва, О.О. Білик // Онкологія. — 2015. — Т. 17, № 1. — С. 12-16. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137961 uk Онкологія application/pdf Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Оригинальные исследования Оригинальные исследования |
| spellingShingle |
Оригинальные исследования Оригинальные исследования Бучинська, Л.Г. Глущенко, Н.М. Несіна, І.П. Юрченко, Н.П. Брєєва, О.В. Білик, О.О. Інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми» як елемент первинної профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень Онкологія |
| description |
Мета: створити інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми». Об’єкт
і методи: комплексний пошук інформації в наукометричних базах даних
PubMed, The Familial Cancer Database (FaCD), OMIM та інших світових
наукових джерелах, опублікованих з 2004 по 2014 р., а також аналіз результатів
досліджень, що виконуються в Інституті експериментальної
патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького Національної академії
наук України. Середовищем програмування інформаційного ресурсу
«Спадкові ракові синдроми» є Borland Delphi v.7.0. Результати: систематизована
й оптимально структурована інформація про спадкові синдроми
з аутосомно-домінантним і аутосомно-рецесивним типом успадкування,
при яких існує високий ризик розвитку онкологічної патології, забезпечує
оперативний доступ до інформації в галузі медичної генетики, зокрема
онкогенетики. Висновок: створений інформаційний ресурс «Спадкові ракові
синдроми» надасть можливість отримати сучасні відомості про клінічні
прояви та генетичні особливості ракових синдромів з урахуванням типу
успадкування, спектра асоційованих новоутворень, факторів ризику, алгоритмів
діагностики та профілактичних заходів. |
| format |
Article |
| author |
Бучинська, Л.Г. Глущенко, Н.М. Несіна, І.П. Юрченко, Н.П. Брєєва, О.В. Білик, О.О. |
| author_facet |
Бучинська, Л.Г. Глущенко, Н.М. Несіна, І.П. Юрченко, Н.П. Брєєва, О.В. Білик, О.О. |
| author_sort |
Бучинська, Л.Г. |
| title |
Інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми» як елемент первинної профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень |
| title_short |
Інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми» як елемент первинної профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень |
| title_full |
Інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми» як елемент первинної профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень |
| title_fullStr |
Інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми» як елемент первинної профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень |
| title_full_unstemmed |
Інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми» як елемент первинної профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень |
| title_sort |
інформаційний ресурс «спадкові ракові синдроми» як елемент первинної профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень |
| publisher |
Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Оригинальные исследования |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/137961 |
| citation_txt |
Інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми» як елемент первинної профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень / Л.Г. Бучинська, Н.М. Глущенко, І.П. Несіна, Н.П. Юрченко, О.В. Брєєва, О.О. Білик // Онкологія. — 2015. — Т. 17, № 1. — С. 12-16. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| series |
Онкологія |
| work_keys_str_mv |
AT bučinsʹkalg ínformacíjnijresursspadkovírakovísindromiâkelementpervinnoíprofílaktikitarannʹoídíagnostikizloâkísnihnovoutvorenʹ AT gluŝenkonm ínformacíjnijresursspadkovírakovísindromiâkelementpervinnoíprofílaktikitarannʹoídíagnostikizloâkísnihnovoutvorenʹ AT nesínaíp ínformacíjnijresursspadkovírakovísindromiâkelementpervinnoíprofílaktikitarannʹoídíagnostikizloâkísnihnovoutvorenʹ AT ûrčenkonp ínformacíjnijresursspadkovírakovísindromiâkelementpervinnoíprofílaktikitarannʹoídíagnostikizloâkísnihnovoutvorenʹ AT brêêvaov ínformacíjnijresursspadkovírakovísindromiâkelementpervinnoíprofílaktikitarannʹoídíagnostikizloâkísnihnovoutvorenʹ AT bílikoo ínformacíjnijresursspadkovírakovísindromiâkelementpervinnoíprofílaktikitarannʹoídíagnostikizloâkísnihnovoutvorenʹ AT bučinsʹkalg informativeresourcehereditarycancersyndromesaselementofprimaryprophylaxisandearlydiagnosticsofmalignanttumors AT gluŝenkonm informativeresourcehereditarycancersyndromesaselementofprimaryprophylaxisandearlydiagnosticsofmalignanttumors AT nesínaíp informativeresourcehereditarycancersyndromesaselementofprimaryprophylaxisandearlydiagnosticsofmalignanttumors AT ûrčenkonp informativeresourcehereditarycancersyndromesaselementofprimaryprophylaxisandearlydiagnosticsofmalignanttumors AT brêêvaov informativeresourcehereditarycancersyndromesaselementofprimaryprophylaxisandearlydiagnosticsofmalignanttumors AT bílikoo informativeresourcehereditarycancersyndromesaselementofprimaryprophylaxisandearlydiagnosticsofmalignanttumors |
| first_indexed |
2025-11-24T04:33:07Z |
| last_indexed |
2025-11-24T04:33:07Z |
| _version_ |
1849644849280581632 |
| fulltext |
ÎÍÊÎËÎÃÈß • Ò. 17 • ¹ 1 • 2015
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍ Û Å ÈÑ Ñ ËÅÄÎ ÂÀÍ È ß
12
ВСТУП
Відомо, що більшість злоякісних новоутворень
(ЗН) людини є мультифакторіальними захворю-
ваннями. Вони можуть виникати спорадично, коли
під впливом екзо- чи ендогенних факторів почина-
ються генетичні зміни у соматичних клітинах, або
в 5,0–10,0% випадків — на тлі вроджених генетич-
них дефектів, часто в рамках певних спадкових син-
дромів з аутосомно-домінантним (АД) або аутосом-
но-рецесивним (АР) типом успадкування. Однак
досі актуальним залишається питання оцінки ри-
зику розвитку онкологічного захворювання у носі-
їв дефект ного гена.
З урахуванням наведеного своєчасне діагносту-
вання синдромів, у рамках яких можуть виникати
онкологічні захворювання, є важливим як для мо-
ніторингу стану здоров’я самих пробандів, так і чле-
нів їхніх родин для раннього виявлення передпух-
линних та пухлинних процесів [1–4].
Як відомо, сімейні ракові синдроми з АД типом
успадкування — це захворювання, виникнення яких
зумовлено пошкодженням домінантного алеля пев-
ного гена. Дефектний ген (гени) при таких синдро-
мах успадковується нащадками від одного з бать-
ків — гетерозиготного носія такого гена (верти-
кальний тип передачі ознаки) та визначається в усіх
клітинах організму. Хвороба проявляється у нащад-
ків за умови мутаційних змін або втрати другого не-
пошкодженого алеля гена (втрата гетерозиготності).
Слід зазначити, що при АД захворюваннях у наступ-
них поколіннях зберігається тенденція до все більш
раннього віку початку хвороби і тяжчого її перебігу,
тобто має місце феномен антиципації [5, 6].
У хворих на синдроми з АР типом успадкування
прояв ознаки відбувається тільки за умови її гомо- чи
гемізиготності, захворювання передається від здоро-
вих батьків — носіїв рецесивного алеля нащадкам і
проявляється у сибсів. ЗН у таких пацієнтів (найчасті-
ше це пухлини лімфоїдної та жіночої репродуктивної
системи, нирки і нервової тканини) можуть виникати
вже у дитинстві чи у юному віці. Це пояснюється тим,
що у хворих на АР синдроми «програма дефектного
гена» починає реалізовуватися ще у ранньому ембрі-
огенезі та зумовлює їх підвищену чутливість до впли-
ву таких чинників, як іоні зуюча радіація, ультрафі-
олетове випромінення та хімічні мутагени [7–13].
У таких хворих відзначають виражену хромосомну
нестабільність, а симптомокомплекс захворювання
може включати 5 і більше ознак. При цьому виникає
складність як у діагностуванні певних аномалій, так і
в об’єктивності їх оцінки, тобто встановленні значен-
ня симптому і його діагностичної інформативності.
У контексті сказаного варто зазначити, що дослі-
дження генетики раку набувають все більшого зна-
чення для сучасної практичної онкології [14].
ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС
«СПАДКОВІ РАКОВІ СИНДРОМИ»
ЯК ЕЛЕМЕНТ ПЕРВИННОЇ
ПРОФІЛАКТИКИ ТА РАННЬОЇ
ДІАГНОСТИКИ ЗЛОЯКІСНИХ
НОВОУТВОРЕНЬ
Мета: створити інформаційний ресурс «Спадкові ракові синдроми». Об’єкт
і методи: комплексний пошук інформації в наукометричних базах даних
PubMed, The Familial Cancer Database (FaCD), OMIM та інших світових
наукових джерелах, опублікованих з 2004 по 2014 р., а також аналіз ре-
зультатів досліджень, що виконуються в Інституті експериментальної
патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького Національної ака-
демії наук України. Середовищем програмування інформаційного ресурсу
«Спадкові ракові синдроми» є Borland Delphi v.7.0. Результати: система-
тизована й оптимально структурована інформація про спадкові синдро-
ми з аутосомно-домінантним і аутосомно-рецесивним типом успадкуван-
ня, при яких існує високий ризик розвитку онкологічної патології, забезпе-
чує оперативний доступ до інформації в галузі медичної генетики, зокрема
онкогенетики. Висновок: створений інформаційний ресурс «Спадкові рако-
ві синдроми» надасть можливість отримати сучасні відомості про клініч-
ні прояви та генетичні особливості ракових синдромів з урахуванням типу
успадкування, спектра асоційованих новоутворень, факторів ризику, ал-
горитмів діагностики та профілактичних заходів.
Л.Г. Бучинська
Н.М. Глущенко
І.П. Несіна
Н.П. Юрченко
О.В. Брєєва
О.О. Білик
Інститут експериментальної
патології, онкології
і радіобіології
ім. Р.Є. Кавецького
НАН України, Київ, Україна
Ключові слова: спадкові
ракові синдроми, злоякісні
новоутворення, онкогенетика,
інформаційний ресурс.
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄ ÎÂÀÍÈ ß
13ÎÍÊÎËÎÃÈß • Ò. 17 • ¹ 1 • 2015 13
Розробка і впровадження технологій щодо вияв-
лення раку в осіб з успадкованою генетичною му-
тацію та у їхніх родичів, які можуть мати підвище-
ну схильність до розвитку онкологічних захворю-
вань, дозволить проводити цілеспрямовані заходи
в галузі епідеміологічного контролю та профілак-
тики ЗН [2, 15, 16].
Для узагальнення та ефективного викорис-
тання результатів таких досліджень необхідним є
створення інформаційного ресурсу як важливо-
го сегмента у вивченні генетики раку. Це відкри-
ває перспективу оперативного доступу до відпо-
відної інформації як допоміжного інструменту,
який може бути використаний фахівцями з ме-
дичної генетики, лікарями-онкологами та сімей-
ними лікарями при діагностуванні спадкових ра-
кових синдромів.
Мета дослідження полягала у створенні інфор-
маційного ресурсу «Спадкові ракові синдроми» як
важливої складової профілактичної медицини.
ОБ’ЄКТ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Об’єктом дослідження були джерела вітчизняної
та світової літератури щодо клінічних проявів, пато-
генезу, генетичних особливостей, факторів ризику,
діагностики, прогностичних маркерів і профілакти-
ки ЗН, що виникають у рамках сімейних ракових
синдромів із різним типом успадкування. Середо-
вищем створення інформаційного ресурсу «Спад-
кові ракові синдроми» є Borland Delphi v.7.0. Мето-
ди: контент-аналіз, систематизація, структуруван-
ня інформації та знань.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Згідно з аналізом масиву інформації щодо сімей-
них ракових синдромів з АД та АР типом успадку-
вання, який представлено в наукових публікаціях,
з’ясовано, що вигляд відповідних документів опи-
сано різними компонентами технологій, що вико-
ристовуються в розробці веб-документів, а також на-
дана інформація має різні типи та зміст [4, 7]. Тому
для оперативного доступу до інформації щодо спад-
кових ракових синдромів нами розроблено опти-
мальну структуру інформаційного ресурсу «Спад-
кові ракові синдроми». Інформацію щодо кожно-
го синдрому представлено відповідно до клінічного
та генетичного симптомокомплексу з урахуванням
типу успадкування, спектра асоційованих новоутво-
рень, особливостей мутацій генів і змін їх білкових
продуктів, факторів ризику, діагностичних і про-
гностичних маркерів та комплексу профілактич-
них заходів (табл. 1).
Прикладом типового вихідного документа є ін-
формація про синдром Блума згідно з класифіка-
тором «Спадкові ракові синдроми/Аутосомно-ре-
цесивні синдроми» (табл. 2).
Таблиця 1
Структура інформаційного ресурсу «Спадкові ракові синдроми»
Рубрики Інформаційна складова
Генетичні
особливості
Моделі успадкування; пошкоджений ген/гени та їх
локалізація на хромосомі; білковий продукт і його
властивості; особливості змін гена та ін.
Фактори ризику Фактори зовнішнього середовища, генетичні та ін.
Асоційовані
новоутворення
Спектр пухлин, які найбільш поширені при цьому
спадковому раковому синдромі
Алгоритм
діагностики Клінічні критерії, лабораторні показники
Прогностичні
маркери
Маркери сприятливого та несприятливого перебігу
захворювання
Профілактика Рекомендації для пацієнтів зі встановленим діагно-
зом і для родичів пробанда
При формуванні цілісного однорідного подання
інформації ми орієнтувалися на сучасні науково об-
ґрунтовані уявлення про сімейні ракові синдроми.
Водночас використовували певні узагальнення та
загальносистемні класифікаційні підходи. Важли-
вою умовою, яку враховували при генерації контенту
інформаційного ресурсу «Спадкові ракові синдро-
ми», стало те, що ці синдроми асоційовані з розвит-
ком ЗН певних локалізацій і виникають у результа-
ті мутаційних або епігенетичних змін певних генів.
В інформаційному ресурсі надано відомості про такі
синдроми і захворювання:
з АД типом успадкування: синдроми Горліна —
Гольца, Гіппеля — Ліндау, Лі-Фраумені, Гарднера,
Ковдена, Пейтца — Єгерса, WAGR, Лінча, спадко-
вий BRCA-асоційований рак молочної залози/яєч-
ника, спадкова ретинобластома, спадковий рак пе-
редміхурової залози, спадкова меланома, нейрофі-
броматоз І типу;
з АР типом успадкування: синдроми Блума,
Луї-Бар, Брутона, Відемана — Беквіта, Віскотта —
Олдрича, Вернера, Ніймегена, анемія Фанконі, піг-
ментна ксеродерма.
Аналіз інформації дозволив виділити низку
спільних ознак і певних відмінностей, характерних
для хворих з АД та АР синдромами. Визначено, що
пенетрантність генів, асоційованих зі спадковими
синдромами, залежить не тільки від ступеня проя-
ву генетичних перебудов, але й від впливу екзоген-
них чинників, які визначають вікові рамки розвит-
ку пухлинного процесу. Тобто чутливість організму
людини до впливу різних факторів середовища ви-
значається саме рівнем стабільності (або нестабіль-
ності) його геному у різному віці, а дія шкідливих
чинників за умови вроджених генетичних дефектів
спричиняє ще більш виражену дестабілізацію гено-
му і, врешті, сприяє розвитку онкологічного захво-
рювання [17].
Перебіг АР синдромів може залежати не тільки
від мутації у певному гені, що зумовила виникнен-
ня захворювання, але й від локалізації його пошко-
дженого сайту. Так, клінічні особливості та перебіг
синдрому пігментної ксеродерми залежать від того,
в якому з 9 генів (XPA, XPB, XPС, XPD, ERCC6, DDB2,
ERCC4, RAD2, ERCC) виникла мутація [13].
ÎÍÊÎËÎÃÈß • Ò. 17 • ¹ 1 • 2015
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍ Û Å ÈÑ Ñ ËÅÄÎ ÂÀÍ È ß
14
Таблиця 2
Синдром Блума
Скорочена назва: немає
Повна назва: синдром Блума (Bloom’s Syndrome)
Iншi назви: карликовість з телеангіоектатичною еритемою
_______________________________________
Генетичнi особливостi:
_______________________________________
Модель
успадку-
вання
Пошко-
джений
ген/гени
Локус
на хро-
мосомі
Протеїн і його
властивості
Особливості змін
гена
Моно-
генна
BLM 15q26.1 BLM, родина гелі-
каз RecQ — фер-
менти, які відпо-
відають за підтри-
мання цілісності
геному
Делеція ділянки гена
розміром 6–7 кб (кі-
лобазні частини), ре-
зультатом якої є пе-
редчасний стоп-кодон
і зміни амінокислотної
послідовності фер-
менту
Фактори ризику:
________________________________________
- високий ризик для сибсів пробанда (братів і сестер — нащадків од-
них батьків);
- мутаційні зміни гена BLM
________________________________________
Асоцiйованi новоутворення:
________________________________________
У 25% хворих пухлини виникають у дитинстві, їх кількість збільшуєть-
ся після 30 років:
- лейкози, зокрема хронічний мієлолейкоз та гострий еритромієлоз;
- новоутворення кишково-шлункового тракту;
- пухлина Вільмса
________________________________________
Алгоритм дiагностики:
________________________________________
Клінічні критерії:
- телеангіектазії виявляють від народження або вони виникають
у перші роки життя, локалізуються найчастіше на щоках у вигляді «ме-
телика», рідше поширюються на чоло, губи, вуха, іноді на передпліччя
та верхню частину спини;
- нанізм із пропорційною карликовістю;
- вроджена телеангіектатична еритема;
- гіпо- або гіперпігментація шкіри;
- хронічне захворювання легені;
- еритеми, що виникають при інсоляції;
- цукровий діабет;
- маленький доліхоцефалічний череп;
- вузьке обличчя з великим носом;
- передчасне старіння;
- гіперпігментація з елементами іхтіозу та гіпертрихозу;
- кіфоз, вади кінцівок (полі- та синдактилія, клинодактилія, клишоно-
гість);
- часткова адонтія та міопатія;
- ранній розвиток багатьох типів пухлин (у дитинстві);
- фертильність.
Лабораторні показники:
- імунологічне обстеження для виявлення імунодефіциту
________________________________________
Прогностичнi маркери:
________________________________________
Не відомі
________________________________________
Профiлактика:
________________________________________
1. Рекомендації для пацієнтів зі встановленим діагнозом:
- пацієнтам із синдромом Блума рекомендовано профілактичне об-
стеження в онколога з метою раннього виявлення лейкозів або ново-
утворень шлунково-кишкового тракту і пухлини Вільмса;
- уникнення впливу сонячних променів.
2. Рекомендації для родичів пробанда:
- медико-генетичне консультування родичів пробанда для визначення
ризику виникнення синдрому Блума;
- пренатальна ДНК-діагностика з метою виявлення у клітинах хоріона
мутаційних змін гена BLM
У хворих на синдром Ніймегена у 90% випад-
ків виявляють гомозиготну мутацію 657del5, яка
призводить до зсуву рамки зчитування у гені NBS1
та синтезу вкороченої форми білка нібрину, для яко-
го характерна більш низька ефективність усунення
пошкоджень ДНК порівняно з нормальною фор-
мою. Інші мутації в цьому гені трапляються наба-
гато рідше [11, 12].
При цитогенетичному дослідженні лімфоцитів
периферичної крові хворих на анемію Фанконі у від-
повідь на дію діепоксибутану та мітоміцину С ви-
являють специфічні для цих індукторів хромосомні
пошкодження, які у лімфоцитах здорових осіб або
пацієнтів з іншими генетичними синдромами хро-
мосомної нестабільності (синдроми Блума, Верне-
ра та ін.) не виникають [18, 19].
Слід зазначити, що в рамках майже усіх спадко-
вих ракових синдромів з АР типом успадкування
розвиваються пухлини кровотворної та лімфоїдної
тканини, проте за спектром солідних пухлин вияв-
ляють певні відмінності. Так, рак молочної залози
може виникати у хворих на синдром Луї-Бар (атак-
сія-телеангіектазія) та анемію Фанконі [18–20], пух-
лина Вільмса — у хворих на синдром Блума та син-
дром Відемана — Беквіта [21, 22].
Аналіз і систематизація даних літератури щодо
характеристики низки сімейних ракових синдромів
з АД типом успадкування також дозволили вияви-
ти деякі особливості цих захворювань. Так, у рамках
спадкових захворювань: синдрому Лінча ІІ (спадко-
вий неполіпозний колоректальний рак — HNPCC),
сімейного аденоматозного поліпозу товстої кишки,
спадкового BRCA-асоційованого раку молочної за-
лози/яєчника, синдрому Лі-Фраумені, — часто ви-
никають первинно-множинні пухлини, такі як рак
шлунка, кишечнику, ендометрія, молочної залози,
яєчника, передміхурової залози, підшлункової за-
лози, нирки та ін. [23–28].
Окрему групу становлять синдроми, при яких
пухлини виникають на фоні вроджених вад розвит-
ку та інших патологічних станів. Наприклад, у хво-
рих на синдром Ковдена (гермінальна мутація у гені
РTEN) розвиток ЗН (шкіри, щитоподібної залози,
молочної залози, товстої кишки, матки, яєчника та
ін.) може асоціюватися з макроцефалією та гіпопла-
зією ділянок щелеп, катарактою, глаукомою, міо-
патією, аномалією судин та ін. [29].
У пацієнтів із гермінальною мутацією у гені WT1
розвивається синдром WAGR (акронім найбільш по-
ширених клінічних проявів синдрому: W — Wilm’s
tumor, А — Aniridia, G — Genitourinary abnormalities,
R — mental Retardation). Тобто у хворих на цей син-
дром поряд із виникненням ЗН (пухлина Вільмса,
рак головного мозку, саркома м’яких тканин, рак
молочної залози, нефро- та гонадобластома) відзна-
чають аномалії розвитку сечостатевого тракту, від-
сутність пігменту в райдужці ока (аніридія), затрим-
ку фізичного та розумового розвитку [30]. Водночас
у хворих із соматичними мутаціями у генах PTEN
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍÛÅ ÈÑÑËÅÄ ÎÂÀÍÈ ß
15ÎÍÊÎËÎÃÈß • Ò. 17 • ¹ 1 • 2015 15
та WT1 можуть виникати ЗН аналогічного, як і при
синдромі WAGR, гістогенезу, проте аномалій роз-
витку в органах і системах у хворих із соматични-
ми мутаціями у генах PTEN та WT1 не виявлено [1].
Встановлено також деякі відмінності клінічного
прояву захворювання залежно від локалізації мута-
цій у генах. Так, згідно з даними літератури, причи-
нами виникнення спадкового аденоматозного полі-
позу (синдром Гарднера) є гермінальні мутації гена
APC. На сьогодні визначено > 300 різних типів му-
тацій (інсерції, делеції, нонсенс-мутації тощо) цього
гена. Найбільш поширеними з цих мутацій є деле-
ції в кодоні 1309 (≈ у 10% пацієнтів) та кодоні 1061
(≈ у 5% пацієнтів), які призводять до порушення ре-
гуляції експресії β-катеніну і розвитку множинно-
го поліпозу. Однак у пацієнтів з мутаційними змі-
нами у 1445–1578 кодонах найчастіше розвивають-
ся десмоїди [31].
Автори окреслили різні підходи до спрямуван-
ня профілактичних заходів щодо виникнення раку
при кожному конкретному синдромі. Наприклад,
хворі з синдромами Ніймегена та Луї-Бар особли-
во чутливі до дії радіації, тому їм не рекомендова-
но проведення рентгенологічного дослідження [10,
20]. Пацієнтам із синдромом пігментної ксеродер-
ми протипоказана навіть мінімальна інсоляція,
оскільки під впливом ультрафіолетового випромі-
нення у них значно підвищується імовірність роз-
витку раку шкіри, меланоми, гострого лейкозу, ЗН
кон’юнктиви і повік та ін. [13].
Хворим на синдром Вернера та їх рідним братам
і сестрам (І ступінь спорідненості) необхідно суворо
дотримуватися превентивної дієтотерапії з виклю-
ченням легкорозчинних вуглеводів, продуктів, що
містять надмірну кількість холестерину, та застосу-
вання як профілактичних засобів гіпохолестерине-
мічних препаратів, цукрознижувальних сульфані-
ламідів, стероїдів, коронаролітиків та ангіопротек-
торів [8, 9].
Отже, для встановлення спадкової природи он-
кологічного захворювання слід враховувати як ге-
нетичні особливості, так і вплив екзогенних чинни-
ків, тобто з’ясувати наявність мутацій у попередніх
поколіннях або їх первинне виникнення у пробан-
да [32]. Такий підхід є особливо важливим при ви-
значенні стратегії прогнозування ризику розвитку
онкологічної патології не тільки у нащадків хворо-
го, але й у його родичів І та ІІ ступеня спорідненості.
ВИСНОВКИ
1. Створений інформаційний ресурс «Спадко-
ві ракові синдроми» надасть можливість отримати
сучасні відомості про клінічні прояви та генетичні
особливості ракових синдромів з урахуванням типу
успадкування, спектра асоційованих новоутворень,
факторів ризику, алгоритмів діагностики та профі-
лактичних заходів.
2. Накопичена і структурована інформація до-
зволить удосконалити медико-генетичне консуль-
тування онкологічних хворих та їх родичів, що за-
безпечить:
скринінг і створення реєстрів сімей з обтяже-
ним онкологічним анамнезом;
визначення ризику виникнення онкологічного
захворювання у родичів хворого та його нащадків;
формування груп підвищеного онкологічного
ризику серед членів родин з агрегацією онкологіч-
ної патології у родоводах і здійснення періодично-
го профілактичного моніторингу стану їх здоров’я.
3. Надана в інформаційному ресурсі інформація,
отримана на основі аналізу результатів власних до-
сліджень і наукових публікацій, може бути викорис-
тана як науковцями, так і лікарями-онкологами та
сімейними лікарями для первинної профілактики і
ранньої діагностики потенційної онкологічної па-
тології у пацієнтів з обтяженим онкологічним анам-
незом, у тому числі з АД і АР синдромами, а також
при медико-генетичному консультуванні членів їх-
ніх родин.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Введение в молекулярную медицину // Под ред:
МА Пальцева. М.: ОАО Медицина, 2004. 496 с.
2. Денисенко СВ, Дарий АС, Кононенко МИ, Зерова-Лю-
бимова ТЭ. Генетика репродукции. Киев: Ферзь 2008. 652 с.
3. Garber JE, Offit K. Hereditary cancer predisposition syn-
dromes. J Clin Oncol 2005; 23 (2): 276–92.
4. FaCD — The Familial Cancer Database (http://www.fa-
milialcancerdatabase.nl).
5. Berger AH, Pandolfi PP. Cancer Susceptibility Syndromes.
In: DeVita VT, Lawrence TS, Rosenberg SA, eds. DeVita, Hell-
man, and Rosenberg’s Cancer: Principles and Practice of Onco-
logy. 8th ed. 2011; 161–72.
6. Schrader KA, Sharaf R, Alanee S, Offit K. Genetic factors:
hereditary cancer predisposition syndromes. In: Niederhuber JE,
Armitage JO, Doroshow JH, Kastan MB, Tepper JE, eds. Abeloff’s
Clinical Oncology. 5th ed. Philadelphia, Pa: Elsevier, 2014; 169–87.
7. OMIM — Online Mendelian Inheritance in Man (http://
omim.org).
8. Opresko PL, Calvo JP, von Kobbe C. Role for the Werner
syndrome protein in the promotion of tumor cell growth. Mech
Ageing Dev 2007; 128 (7–8): 423–36.
9. Futami K, Ishikawa Y, Goto M, et al. Role of Werner syn-
drome gene product helicase in carcinogenesis and in resistance
to genotoxins by cancer cells. Cancer Sci 2008; 99 (5): 843–8.
10. Никонец ЛД, Перетятько ВВ, Ленерт ТВ, Зиброва ЮВ.
Синдром Ниймеген (клиническое наблюдение). Здоровье ре-
бенка 2007; 4 (7): 14–21.
11. Chrzanowska KH, Gregorek H, Dembowska-Bagińska B,
et al. Nijmegen breakage syndrome (NBS). Orphanet J Rare Dis
2012; 7: 13. doi: 10.1186/1750-1172-7-13.
12. Varon R, Demuth I, Digweed M, et al. Nijmegen Breakage
Syndrome. In: GeneReviews® [Internet]. Seattle (WA): Universi-
ty of Washington, Seattle; 1993–2014.
13. Поліщук СЙ, Поліщук ДС. Пігментна ксеродерма. Дер-
матологія. 2006; 1: 40–1.
14. Levkovich NN, Gorovenko NG, Myasoedov DV. Association
of polymorphic G1934A variant (allele *4) of CYP2D6 gene with
increased risk of breast cancer development in Ukrainian women.
Exp Oncol 2011; 33 (3): 136–9.
15. Билык ЕА, Бучинская ЛГ, Полищук ЛЗ, Пеёвич Т. Мор-
фологические и иммуногистохимические особенности при-
датков матки у женщин с генетической предрасположенно-
ÎÍÊÎËÎÃÈß • Ò. 17 • ¹ 1 • 2015
ÎÐÈÃÈÍÀËÜÍ Û Å ÈÑ Ñ ËÅÄÎ ÂÀÍ È ß
16
стью к развитию рака яичников. Вопросы онкологии 2012;
58 (4): 507–13.
16. HGMD — Human Gene Mutation Database (http://www.
biobase-international.com/product/hgmd).
17. Горовенко НГ, Басанец НВ, Жураховская НВ. Генети-
ческие исследования в области профессиональной патологии
(обзор литературы). Журн АМН України 2005; 11(2): 346–60.
18. Castella M, Pujol R, Callén E, et al. Chromosome fragili-
ty in patients with Fanconi anaemia: diagnostic implications and
clinical impact. J Med Genet 2011; 48 (4): 242–50.
19. Moldovan GL. How the Fanconi Anemia pathway guards
the genome. Annu Rev Genet 2009; 17: 2–6.
20. Reiman A, Srinivasan V, Barone G, et al. Lymphoid tumours
and breast cancer in ataxia telangiectasia; substantial protective ef-
fect of residual ATM kinase activity against childhood tumours. Br
J Cancer 2011; 105 (4): 586–91. doi: 10.1038/bjc.2011.266.
21. Scott RH, Stiller CA, Walker L, Rahman N. Syndromes and
constitutional chromosomal abnormalities associated with Wilms
tumour. J Med Genet 2006; 43 (9): 705–15.
22. Назаренко СА. Эпигенетические модификации генома
и болезни человека. Мед генетика 2004; 3 (2): 70–7.
23. Gatalica Z, Torlakovic E. Pathology of the hereditary
colorectal carcinoma. Fam Cancer 2008; 7 (1): 15–26.
24. Любченко ЛН. Клинико-генотипические варианты се-
мейного рака толстой кишки. Практ онкол 2005; 6 (2): 132–6.
25. Prat J, Ribé A, Gallardo A. Hereditary ovarian cancer. Hum
Pathol 2005; 36 (8): 861–70.
26. Prucka SK, McIlvried DE, Korf BR. Cancer risk assess-
ment and the genetic counseling process: using hereditary breast
and ovarian cancer as an example. Med Princ Pract 2008; 17 (3):
173–89.
27. Kobayashi H, Ohno S, Sasaki Y, Matsuura M. Hereditary
breast and ovarian cancer susceptibility genes (review). Oncol Rep
2013; 30 (3): 1019–29.
28. Kast K, Krause M, Schuler M, et al. Late onset Li-Frau-
meni Syndrome with bilateral breast cancer and other malignan-
cies: case report and review of the literature. BMC Cancer 2012;
12: 217. doi: 10.1186/1471-2407-12-217.
29. Teresi RE, Zbuk KM, Pezzolesi MG, et al. Cowden syndrome-
affected patients with PTEN promoter mutations demo nstrate ab-
normal protein translation. Amer J Hum Genet 2007; 81: 756–67.
30. Clericuzio C, Hingorani M, Crolla JA, et al. Clinical utility
gene card for: WAGR syndrome. Eur J Hum Genet 2011; 19 (4).
doi:10.1038/ejhg.2010.220.
31. Half E, Bercovich D, Rozen P. Familial adenomatous po-
lyposis. Orphanet J Rare Dis 2009; 4: 22. doi: 10.1186/1750–
1172–4-22.
32. Глущенко НМ, Юрченко НП, Несіна ІП, Бучин-
ська ЛГ. Клініко-генеалогічний і генетико-математичний
підхід до оцінки схильності виникнення раку органів жіно-
чої репродуктивної системи. Онкология 2013; 15 (2): 104–107.
INFORMATIVE RESOURCE «HEREDITARY
CANCER SYNDROMES» AS ELEMENT
OF PRIMARY PROPHYLAXIS AND EARLY
DIAGNOSTICS OF MALIGNANT TUMORS
L.G. Buchynska, N.M. Glushchenko, I.P. Nesina,
N.P. Yurchenko, O.V. Breeva, O.O. Bilyk
Summary. Objective: to create an information re-
source «Hereditary cancer syndromes». Object and
methods: a comprehensive search of the relevant sci-
entific literature from the 2004 to 2014, mostly ta-
ken from biomedical databases (PubMed, The Fa-
milial Cancer Database (FaCD), OMIM database
and ot her) and the results of researches performed
in R.E. Kavetsky Institute of Experimental Pathol-
ogy, Oncology and Radiobiology, National Acade-
my of Sciences of Ukraine. Programming environ-
ment information resource «Hereditary cancer syn-
dromes» was Borland Delphi v.7.0. Results: optimally
structured and systematic information about heredi-
tary syndromes with autosomal dominant and auto-
somal recessive mode of inheritance in which there
is a high risk of cancer pathology provides quick ac-
cess to information in the field of medical genetics,
including oncogenetics. Conclusion: an information
resource «Hereditary cancer syndromes» will provide
an opportunity to get current information about clini-
cal mani festations and genetic features of cancer syn-
dromes based on the type of inheritance, the spectrum
of associated malignancies, risk factors, algorithms
for diagnosis and prevention measures.
Key Words: hereditary cancer syndromes,
malignant neoplasms, oncogenetics, information
resource.
Адреса для листування:
Бучинська Л.Г.
03022, Київ, вул. Васильківська, 45
Інститут експериментальної патології, онкології
і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України
E-mail: laboncogen@yandex.ua
Одержано: 28.11.2014
|