Деякі критичні зауваження та пропозиції щодо підтримки сталого розвитку гідроенергетики в Україні

Проаналізовано стан та особливості освоєння гідроенергетичного потенціалу в світі і Україні. Запропоновано показники, за якими опосередковано може оцінюватись соціальна, екологічна та економічна привабливість гідроенергетичних об'єктів та їх вплив на відповідні складові сталого розвитку. Викона...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2018
Main Author:	Стефанишин, Д.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут електродинаміки НАН України 2018
Series:	Гідроенергетика України
Subjects:	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141764
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Деякі критичні зауваження та пропозиції щодо підтримки сталого розвитку гідроенергетики в Україні / Д.В. Стефанишин // Гідроенергетика України. — 2018. — № 1-2. — С. 6-12. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-141764
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1417642025-02-10T01:22:04Z Деякі критичні зауваження та пропозиції щодо підтримки сталого розвитку гідроенергетики в Україні Стефанишин, Д.В. Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Проаналізовано стан та особливості освоєння гідроенергетичного потенціалу в світі і Україні. Запропоновано показники, за якими опосередковано може оцінюватись соціальна, екологічна та економічна привабливість гідроенергетичних об'єктів та їх вплив на відповідні складові сталого розвитку. Виконано порівняльний аналіз відкритих даних щодо основних водноенергетичних характеристик гідроелектростанцій України, Франції і Австрії, та вказано на необхідність перегляду засадничих принципів, на яких мають ґрунтуватися оцінки економічно ефективного гідроенергетичного потенціалу рік та розроблятися плани і програми введення нових потужностей гідрогенерації в країні в контексті сталого розвитку. 2018 Article Деякі критичні зауваження та пропозиції щодо підтримки сталого розвитку гідроенергетики в Україні / Д.В. Стефанишин // Гідроенергетика України. — 2018. — № 1-2. — С. 6-12. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 1812-9277 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141764 626/627 uk Гідроенергетика України application/pdf Інститут електродинаміки НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
spellingShingle	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці Стефанишин, Д.В. Деякі критичні зауваження та пропозиції щодо підтримки сталого розвитку гідроенергетики в Україні Гідроенергетика України
description	Проаналізовано стан та особливості освоєння гідроенергетичного потенціалу в світі і Україні. Запропоновано показники, за якими опосередковано може оцінюватись соціальна, екологічна та економічна привабливість гідроенергетичних об'єктів та їх вплив на відповідні складові сталого розвитку. Виконано порівняльний аналіз відкритих даних щодо основних водноенергетичних характеристик гідроелектростанцій України, Франції і Австрії, та вказано на необхідність перегляду засадничих принципів, на яких мають ґрунтуватися оцінки економічно ефективного гідроенергетичного потенціалу рік та розроблятися плани і програми введення нових потужностей гідрогенерації в країні в контексті сталого розвитку.
format	Article
author	Стефанишин, Д.В.
author_facet	Стефанишин, Д.В.
author_sort	Стефанишин, Д.В.
title	Деякі критичні зауваження та пропозиції щодо підтримки сталого розвитку гідроенергетики в Україні
title_short	Деякі критичні зауваження та пропозиції щодо підтримки сталого розвитку гідроенергетики в Україні
title_full	Деякі критичні зауваження та пропозиції щодо підтримки сталого розвитку гідроенергетики в Україні
title_fullStr	Деякі критичні зауваження та пропозиції щодо підтримки сталого розвитку гідроенергетики в Україні
title_full_unstemmed	Деякі критичні зауваження та пропозиції щодо підтримки сталого розвитку гідроенергетики в Україні
title_sort	деякі критичні зауваження та пропозиції щодо підтримки сталого розвитку гідроенергетики в україні
publisher	Інститут електродинаміки НАН України
publishDate	2018
topic_facet	Наука — науково-технічному прогресу в гідроенергетиці
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/141764
citation_txt	Деякі критичні зауваження та пропозиції щодо підтримки сталого розвитку гідроенергетики в Україні / Д.В. Стефанишин // Гідроенергетика України. — 2018. — № 1-2. — С. 6-12. — Бібліогр.: 20 назв. — укр.
series	Гідроенергетика України
work_keys_str_mv	AT stefanišindv deâkíkritičnízauvažennâtapropozicííŝodopídtrimkistalogorozvitkugídroenergetikivukraíní
first_indexed	2025-12-02T10:56:58Z
last_indexed	2025-12-02T10:56:58Z
_version_	1850393775277342720
fulltext	ВВ ступ та за галь ний ог ляд про бле ми. Гід ро - е нер ге ти ка — од на з тра диційних тех но - логій от ри ман ня еле к т ро е нергії, яка, по - ряд з тим, що вже до б ре ви про бу ва на ча сом на надійність, ви ко ри с то вує віднов лю ва ний енер го ре - сурс — по тенціаль ну і кіне тич ну енергію во ди. Ха рак - те ри зується ви со кою ефек тивністю про це су пе ре тво - рен ня на яв них гідро е нер ге тич них ре сурсів в еле к т ро - е нергію (ко ефіцієнт ко рис ної дії ся гає 0,7 … 0,9 і ви - ще) — не до сяж ною для інших тех но логій, та ви со кою ма не в реністю (Табл. 1), яка сприяє ви рі шен ню склад них за вдань ре гу лю ван ня еле к т ро по с та чан ня спо жи ва чам, за без пе чен ня стійкості і жи ву чості об'єдна них енер го си с тем (ОЕС) в умо вах різкозмінних графіків їх на ван та жен ня, підви щен ня надійності, без пе ки і ефек тив ності ро бо ти інших об'єктів еле к т ро ге не рації, в пер шу чер гу — атом них і теп ло вих еле к т ро с танцій (АЕС, ТЕС), в то му числі і об'єктів аль тер на тив ної еле к т ро е нер ге ти ки (віт ро вої, со няч ної то що), що та кож ви ко ри с то ву ють віднов лю - вані дже ре ла енергії [1—3]. Прак тич но всі роз ви нені країни світу до кла да ли значні зу сил ля для то го, щоб найбільш по вно ви ко ри с - та ти до ступ ний на їх те ри торії еко номічно доцільний та еко номічно ефек тив ний гідро е нер ге тич ний по - тенціал (ЕЕ ГЕП). В ряді кра їн він на разі вва жається вже прак тич но ви чер па ним (Табл. 2). На при клад, в Німеч чині рівень ос воєння ЕЕГЕП на 2000 р. до сяг 86%, Японії — 90%, Італії — 95,6%, Швей - царії — 97,2%, а у Франції — 100% [4, 5]. Рівень ос воєння ЕЕ - ГЕП в Ук раїні (61— 64% [1]) та кож є до - сить ви со ким, хо ча і де - що ниж чим за се ред - Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 1—2/2018, ISSN 1812�927766 ДЕЯКІ КРИТИЧНІ ЗАУВАЖЕННЯ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ПІДТРИМКИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ УДК 626/627 СТЕФАНИШИН Д.В., докт. техн. наук, пров. наук. співр. ІТГІП НАН України, м. Київ; проф. каф. гідротехнічного будівництва та гідравліки НУВГП, м. Рівне Про аналізо ва но стан та особ ли вості ос воєння гідро е нер ге тич но го по тенціалу в світі і Ук раїні. За про по - но ва но по каз ни ки, за яки ми опо се ред ко ва но мо же оціню ва тись соціаль на, еко логічна та еко номічна при ваб - ливість гідро е нер ге тич них об'єктів та їх вплив на відповідні скла дові ста ло го роз вит ку. Ви ко на но порівняль - ний аналіз відкри тих да них що до ос нов них вод но е нер ге тич них ха рак те ри с тик гідро е ле к т ро с танцій Ук - раїни, Франції і Австрії, та вка за но на не обхідність пе ре гля ду за сад ни чих прин ципів, на яких ма ють ґрун - ту ва ти ся оцінки еко номічно ефек тив но го гідро е нер ге тич но го по тенціалу рік та роз роб ля ти ся пла ни і про - гра ми вве ден ня но вих по туж но с тей гідро ге не рації в країні в кон тексті ста ло го роз вит ку. К л ю ч о в і с л о в а: віднов лю вані дже ре ла енергії, гідро е нер ге ти ка, еко номічно ефек тив ний гідро е нер - ге тич ний по тенціал, еле к т ро е нер ге ти ка, ста лий роз ви ток. Таблиця 1. Таблиця 1. Маневрені якості основних типів електростанцій [3] Гідроенергетика України, 1—2/2018, ISSN 1812�9277 77 ньоєвро пейсь кий (71,8%) і рівень біль шос ті роз ви не - них країн світу. За да ни ми Міжна род ної гідро е нер ге тич ної ас о - ціації (IHA) гідро е нер ге ти ка на те пер за без пе чує близь ко 20% світо во го ви робітку еле к т ро е нергії. При цьо му до ля гідро ге не рації в за галь но му еле к т - ро е нер ге тич но му ба лансі різних країн варіює від 9% до 99,5% (Табл. 3). Се ред лідерів у ви ко ри с танні по туж но с тей гід ро - ге не рації в за галь но му еле к т ро е нер ге тич но му ба лансі — Па ра гвай, Нор вегія, Бра зилія. Най мен шою є до ля ви роб ництва еле к т ро е нергії на ГЕС у США, Японії і в Ук раїні. Втім, низь ка до ля гідро е нер ге ти ки в за галь - но му еле к т ро е нер ге тич но му ба лансі не за ва жає США і Японії бу ти од ни ми з най більш роз ви не них в соціаль ноNеко номічно му від но шенні країна ми світу. На разі в роз ви не них країнах, що спо ві ду ють ста - лий роз ви ток та еко логічні пріо ри те ти, по даль ше ви ко - ри с тан ня на яв но го ЕЕ ГЕП по чи нає об ме жу ва ти ся — як у зв'яз ку з впро ва д жен ням аль тер на тив ної енер ге ти - ки (вітро вої, со няч ної, біо е нер ге ти ки то що), так і че рез по си лен ня ува ги до енер гоз бе ре жен ня і соціаль ноNеко - логічних про блем, які спри чи нює гідро е нер ге ти ка. Бу - дів ниц тво ГЕС, особ ли во ве ли ких, ве деть ся пе ре важ но в країнах Аф ри ки, в Південній Аме риці та Азії, в країнах з порівня но низь ким рівнем ос воєння ЕЕ ГЕП, або в країнах, де соціаль ноNеко ло гіч ним про бле мам, що ви ни ка ють при ос воєнні гідро е нер го ре су р сів, на леж на ува га не при ді ля єть ся. Так, за да ни ми IHA вста нов ле на по тужність гідро ге не рації в Нор вегії, де рівень ос - воєння ЕЕ ГЕП на 2000 р. скла дав 64,8%, а до ля гідро е - нер ге ти ки в енер го ба лансі — більше 99%, зрос ла з 27,4 ГВт на 2000 р. до 28,72 ГВт на кінець 2014 р., тоб то ли - ше на 4,6%, в Ка наді (рівень ос воєння ЕЕ ГЕП на 2000 р. 65,3%) — на 13,9% (з 67 ГВт до 77,8 ГВт), а в Швеції (рівень ос воєння ЕЕ ГЕП на 2000 р. 75,9%) — мен ше ніж на 1% (з 16,2 ГВт до 16,32 ГВт)), тоді як в Бра зилії на 35% (з 58 ГВт до 89,3 ГВт, рівень ос воєння ЕЕ ГЕП на 2000 р. — 37%), а в Ки таї, де еко логічна си ту ація на разі чи не найгірша в світі, май же на 77% (з 65 ГВт на 2000 р. до 279,4 ГВт на кінець 2014 р.). При цьо му до ля гідро е нер ге ти ки в за галь но му енер го ба лансі Ки - таю (17%) не зміни ла ся. Ак ту аль ни ми за вдан ня ми гід ро е нер ге ти ки в роз - ви не них країнах стає мо дернізація існу ю чих ГЕС шля хом вста нов лен ня більш су час но го гідро е нер ге - тич но го об лад нан ня, вирішен ня на галь них еко - логічних про блем ми ну ло го (будівництво ефек тив - них ри бо про пу ск них спо руд, зміна ре жимів ро бо ти ГЕС на ко ристь еко логії то що), та роз ви ток гідро а ку - му ляції — вве ден ня но вих по туж но с тей на ГА ЕС, при будівництві яких не має по тре би в ство ренні ве ли ких во до схо вищ для ре гу лю ван ня сто ку з за топ лен ням знач них те ри торій, пе ре не сен ням на се ле них пунктів то що. На при клад, в США, по ряд з тим, що вво дять ся нові по туж ності на ГА ЕС, існує мо ра торій на будів - ницт во но вих ве ли ких ГЕС та здійснюється лік ві да - ція за старілих ма лих ГЕС з ме тою ре анімації при род - но го ста ну ма лих рік [6]. Слід за зна чи ти, що гідро а ку му ляція де мон ст рує ви сокі тем пи роз вит ку прак тич но у всіх країнах світу. Як що на по чат ку ХХ століття в світі пра цю ва ло ли ше чо ти ри та ких об'єкти, то на по чат ку 60Nх років їх налічу - ва ло ся вже 72, а до 2010 р. їх кількість скла ла 460 [7, 8]. На 2011 р., за да ни ми [9], за галь на по туж ність ГА ЕС в світі до сяг ла 127 ГВт (більш ніж 99% від ємності аку му - ля торів всіх типів), а на кінець 2014 р. вже скла да ла 142,1 ГВт (13,7% всіх вста нов ле них по туж но с тей гідро - ге не рації). Най біль ша до ля вста нов ле ної по туж ності на ГА ЕС — в країнах Євро пейсь ко го Со ю зу (на 2009 р. — 38,3 ГВт або 36,8% від світо вої при 140 ГВт за галь ної по - туж ності від гідро ге не рації та май же 5% від по туж ності всіх еле к т ро с танцій ЄС [10]). Навіть в Люк сем бурзі пра цює по туж на ГА ЕС (ГА ЕС Віан ден, 1296 МВт у Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Таблиця 2. Країни з високим рівнем освоєння ЕЕГЕП (дані на 2000 р.) [4, 5] Таблиця 3. Доля гідроенергетики в енергобалансі різних країн світу на 2000 р. [4, 5] тур бінно му ре жимі, 1040 МВт — у на сос но му), яку по ча ли бу ду ва ти ще в 1959 р., а ос танній аг ре гат бу ло вве де но в 2014 р. Будівництво ГА ЕС ве деть ся не ли ше в країнах, де рівень ос воєння ЕЕ ГЕП вже дав но пе ре ви - щив 80% (США, Іспанія, Німеч чи на, Японія, Італія, Швей царія) і де нові ГЕС прак тич но не бу ду ють ся, а й в країнах, де ЕЕ ГЕП є ще да ле ким від ви чер пан ня (Росія, Ки тай та ін.) і де все ще існує ба га то при ваб ли - вих створів для будівництва но вих по туж них ГЕС [4]. Фор му лю ван ня за дачі дос лід жень та ме та статті. Наслідки ма со во го гідро е нер ге тич но го будів ництва, чис ленні про бле ми, зо к ре ма і со ці аль ноNеко логічні, які су про во д жу ють будів ницт во та ек сплу а тацію гідро е - нер ге тич них об'єк тів, вже до б ре вив чені [1, 11] і в світовій прак тиці на міти ла ся чітка тен денція до їх мак - си маль но мож ли во го вра ху ван ня при оцінці ЕЕ ГЕП та в про ект них рішен нях [4]. Втім, в Ук раїні, як по ка зує прак ти ка, все ще за ли ша ють ся ак ту аль ни ми старі підхо ди до роз вит ку гідро е нер ге ти ки, з ігно ру ван ням не га тив них наслідків. Про це пев ною мі рою свідчить і прий ня та в 2016 р. Уря дом Про гра ма роз вит ку гідро е - нер ге ти ки Ук раїни до 2026 р. [12], в якій, зо к ре ма, за яв - ле но і про пла ни бу дів ництва кількох но вих ГЕС на Дністрі (так зва но го Верх нь одністровсь ко го ка с ка ду з ше с ти ГЕС за галь ною по тужністю 386 МВт), які вик - ли ка ли особ ли во не га тив не сприй нят тя се ред еко логів. На на шу дум ку, прий нят тю цієї Про гра ми ма ла б пе ре ду ва ти об'єктив на, кри тич но ос мис ле на оцінка си - ту ації, яка скла ла ся у вітчиз няній гідро е нер ге тиці. На - сам пе ред, мо ва має йти про пе ре оцінку ЕЕ ГЕП, в то му числі і з вра ху ван ням мож ли во с тей но вих аль тер на - тив них тех но логій, що та кож ви ко ри с то ву ють віднов - лю вані дже ре ла еле к т ро ге не рації, на ос нові прин ци по - во но вих кри теріїв для прий нят тя рішень. Кри терії (пе ре важ но еко номічно го ха рак те ру), яки ми все ще по слу го ву ють ся вітчиз няні гідро е нер ге ти ки, ма ють від но шен ня до 60—80 рр. ми ну ло го століття і вже не мо жуть вва жа ти ся ко рект ни ми. Слід зва жа ти і на те, що гідро е нер ге ти ка в Ук раїні, як ве ли ка, так і ма ла, на - бу ла по га ної ре пу тації се ред еко логів і в соціумі, і жод - ним чи ном не мо же пре тен ду ва ти на ста тус еко логічно без печ ної, "зе ле ної" еле к т ро е нер ге ти ки, який від сто ю - єть ся в чинній Про грамі. Щоб зро зуміти, чо му в інших країнах світу не - має та кої жор ст кої об ст рукції гідро е нер ге тиці зі сто - ро ни еко логів, ак тивістів, гро мадсь кості, місце во го на се лен ня як в нашій країні, до стат ньо по ди ви ти ся на ге о графічні кар ти цих країн (особ ли во по ка зо вим тут є при клад Франції, на який ча с то по си ла ють ся вітчиз няні гідро е нер ге ти ки), де не знай деть ся грандіоз них (в пер шу чер гу за пло щею, а це ти сячі і ти сячі ква д рат них кіло метрів) во до схо вищ — од но го з невід'ємних ат ри бутів ве ли ких вітчиз ня них ГЕС. Знач на ча с ти на за топ ле них ни ми те ри торій мог ла б соціаль но роз ви ва ти ся, ви ко ри с то ву ва ти ся в сільсько му гос по дарстві то що. При цьо му, не зва жа - ю чи на ве ликі об ся ги аку му лю ван ня во ди у вітчиз ня - них во до схо ви щах (їх по вний об'єм ся гає 55,3 км3, що більше в ціло му вод них ре сурсів рік країни (52,4 км3), які фор му ють ся на її те ри торії в се редні за водністю ро ки [13]), Ук раїна є однією з най менш за - без пе че них во дою на ду шу на се лен ня країною Євро - пи, країною, де вод ний дефіцит, що з ро ка ми по си - люється, по єд ну єть ся з ка та ст рофічним за бруд нен - ням во ди та де гра дацією рік і прирічко вих те ри торій, зро с тан ням по ве не вої не без пе ки. Ста лий роз ви ток гідро е нер ге ти ки, як скла до ва ста - ло го роз вит ку країни в ціло му, має пе ред ба ча ти за до во - лен ня різних цілей та кри теріїв: еко номічних, соціаль - них, еко логічних. При цьо му пи тан ня соціаль ної ста - біль ності, збе ре жен ня якос ті довкілля, охо ро ни жи вої і не жи вої при ро ди, пам'ят ників історії та куль ту ри ма - ють бу ти та ки ми ж важ ли ви ми, як і от ри му вані еко - номічні ви го ди від будівництва но вих ГЕС і ГА ЕС. Са ме та ка стра тегія що до при ро до ко ри с ту ван ня от ри ма ла в світі на зву кон цепції "стійко го" (або "ста ло - го") роз вит ку [14]. Її ре алізація пе ред ба чає зро с тан ня еко номіки при од но час но му поліпшенні еко логічної си ту ації й вирішенні ак ту аль них соціаль них про блем. В ціло му, кон цепція ста ло го роз вит ку співзвуч на з кон - цепцією прий нят но го (раціо наль но го) ри зи ку [15, 16], ад же обидві ви хо дять з то го, що при ро до ко ри с ту ван ня, так чи інак ше, об тя же не про блем ни ми си ту аціями і, від повідно, ри зи ком, який, втім, має вра хо ву ва ти ся і мінімізу ва ти ся — за ра ху нок еко номічних інстру ментів та но вих тех но логій (в то му числі і аль тер на тив них), і за вдя ки прий нят тю більш склад них (си с тем них) рішень, зо к ре ма тих, що орієн ту ють ся на ком плекс не ви ко ри с тан ня при род них ре сурсів, пе ре роз поділ ре - сурсів і мож ли во с тей, на ди вер сифікацію ри зи ку на прин ци по во но вих умо вах — за без пе чен ня соціаль ної спра вед ли вості і збе ре жен ня довкілля [14, 17]. Си ту - ації, за яких ри зи ку ють одні, щоб ви го ди от ри му ва ли інші, при цьо му ма ють роз гля да ти ся як не при пу с тимі. Ме тою цієї статті є аналіз по точ но го ста ну та особ ли во с тей ос воєння гідро е нер ге тич но го по - тенціалу в світі і в Ук раїні та фор му лю ван ня про по - зицій що до за без пе чен ня ста ло го роз вит ку гідро е - нер ге ти ки в Ук раїні. 3. За галь ний аналіз ста ну та особ ли во с тей ви ко - ри с тан ня гідро е нер ге тич но го по тенціалу в світі і в Ук - раїні. Ми ви хо ди ли з то го, що ва лові по каз ни ки ре сур - су не завжди адек ват но відо б ра жа ють йо го цінність та ефек тивність ви ко ри с тан ня. Зви чай но, дані, яки ми ми опе ру ва ли для за галь ної оцінки ста ну та особ ли во с тей ос воєння гідро е нер ге тич но го по тенціалу в різних країнах світу і в Ук раїні, об ме жені і самі по собі во ни мо жуть бу ти пред ме том ок ре мої дис кусії, але от ри мані ре зуль та ти всеNта ки доз во ля ють нам зро би ти де які кри тичні вис нов ки що до ста ну і пер спек тив гідро е нер - ге ти ки Ук раїни в кон тексті ста ло го роз вит ку. В Табл. 4 на ве де но кількісну ха рак те ри с ти ку ЕЕ - ГЕП та ви робітку еле к т ро е нергії на об'єк тах гідро ге не - рації (на 2000 р. — це пе ре важ но ГЕС) в різних країнах світу в за леж ності від площі їх те ри торії. При цьо му ко - ректність на ве де них оцінок ЕЕ ГЕП в кон тексті ста ло го Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 1—2/2018, ISSN 1812�927788 Гідроенергетика України, 1—2/2018, ISSN 1812�9277 99 роз вит ку, зо к ре ма адек ватність вра ху ван ня при от ри манні цих оцінок соціаль ноNеко логічних фак торів, в різних країнах вва жа ли ся подібни ми. Аналіз по ка зує, що для Ук раї ни відно - шен ня су мар но го ЕЕ ГЕП до площі її те ри - торії (млрд. кВт го д./тис. км2) є од ним з найгірших се ред пред став ле них в Табл. 4 країн, де гідро е нер ге ти ка роз ви ва лась або роз ви вається. Гіршим цей по каз ник є ли ше у Ар ген ти ни, Мек си ки і Ав ст ралії, в країнах, де на більшій ча с тині те ри торії річки, як постійні во до то ки, вза галі відсутні. Та кий стан мо же свідчи ти про те, що Ук - раїна є обділе ною ре сур са ми гідро ге не рації країною і що їх ви ко ри с тан ня не ми ну че бу де пов'язу ва ти ся з над мірни ми не га тив ни ми впли ва ми на дов кіл ля. При цьо му на ми не ста - ви ла ся під сум нів ко ректність, "соціаль ноNеко - логічна" якість, на ве де ної оцінки ЕЕ ГЕП для Ук раїни, якою опе ру ють вітчиз няні гідро е нер - ге ти ки, в то му числі і при роз робці планів та про грам роз вит ку гідро е нер ге ти ки в країні [1— 3, 12]. Ре аль на оцінка ЕЕ ГЕП для умов Ук - раїни мо же ви я ви ти ся навіть гіршою, ад же ми все ще не на вчи ли ся адек ват но оціню ва ти в еко номічних ка те горіях ймовірну соціаль ну шко ду та еко логічні втра ти від будівництва і ек сплу а тації ГЕС. В Табл. 5 на ве де но дані що до ефек тив ності ви ко - ри с тан ня вста нов ле них по туж но с тей гідро ге не рації в різних країнах світу на 2000 р. От ри мані на ми кількісні по каз ни ки, а це час ви ко ри с тан ня вста нов - ле ної по туж ності гідро ге не рації та ко ефіцієнт її ви ко - ри с тан ня, в Ук раїні ви я ви ли ся най ниж чи ми се ред всіх пе ре ра хо ва них країн. Малі зна чен ня ча су ви ко ри с тан ня вста нов ле ної по туж ності гідро ге не рації (або ко ефіцієнта її ви ко ри - с тан ня) мо жуть свідчи ти не тільки про не до стат ню еко номічну ефек тивність ви ко ри с тан ня вста нов ле ної по туж ності на вітчиз ня них ГЕС, що вже ек сплу а ту - ють ся. Низькі зна чен ня цих по каз ників опо се ред ко - ва но мо жуть вка зу ва ти і на більш ви сокі рівні за галь - но го не га тив но го еко логічно го впли ву вітчиз ня них ГЕС на ріки і довкілля. 4. Порівняль ний аналіз ос нов них вод но е нер ге тич - них ха рак те ри с тик гідро е ле к т рос танцій Ук раїни, Франції та Австрії. Се ред ос нов них ар гу ментів на ко - ристь будівництва но вих ГЕС в Ук раїні вітчиз няні гідро е нер ге ти ки на во дять по зи тив ний досвід ос воєння гідро е нер ге тич них ре сурсів у інших країнах. Най - частіше по си ла ють ся на досвід Франції та Австрії, де до гідро е нер ге ти ки відно сять ся з ве ли кою по ва гою, як до од но го з національ них над бань. В свій час гідро е нер ге - ти ка спри я ла до сяг нен ню еле к т ро е нер ге тич ної не за - леж ності цих країн і про дов жує вно си ти знач ний вклад в їх соціаль ноNеко номічне процвітан ня. Як відо мо, найбільш ва го му ча ст ку еле к т ро е нергії у Франції (до 75%) ви роб ля ють АЕС, як і в Ук раїні (до 50% і більше, в за леж ності від ро ку). Гідро е нер ге ти ка до пов нює ба ланс ви роб ництва еле к т ро е нергії у Франції (з до лею близько 15%). При цьо му рівень ви - ко ри с тан ня ЕЕ ГЕП у Франції до сяг май же 100%. Ме - тою схва ле ної в 2016 р. Уря дом Про гра ми [12] є до ве - ден ня долі гідро е нер ге ти ки на рин ку еле к т ро е нергії до 15—16%, про ти 5—8% нині, — та кож за ра ху нок мак си - маль но по вно го ви ко ри с тан ня ЕЕ ГЕП. В Австрії провідну роль в еле к т ро е нер ге тиці (до 62%) відіграє гідро е нер ге ти ка (рівень ви ко ри с тан ня ЕЕ ГЕП ся гає 70%); до пов нює ба ланс — теп ло ва енер ге ти ка (до 35% в струк турі ви роб ництва еле к т - ро е нергії). В Ук раїні, як відо мо, на ТЕС та кож ви - роб ляється знач на до ля еле к т ро е нергії (до 45%). А це оз на чає постійну за лежність від вугілля, га зу, а та кож про бле ми з за бруд нен ням на вко лиш нь о го се - ре до ви ща. То му пла ни що до по вно го ви ко ри с тан ня на яв но го ЕЕ ГЕП в країні, на пер ший по гляд, є цілком до реч ни ми. За ли ша ють ся без відповіді ли ше кілька, але ду же важ ли вих пи тань. Чо му у Франції та Австрії гідро е - нер ге ти ка має гар ну ре пу тацію, а в Ук раїні — ні? Чо - му про ти планів вітчиз ня них гідро е нер ге тиків настільки аг ре сив но ви с ту па ють де які еко ло ги, на - уковці, жур налісти, а та кож гро мадськість? Для то го щоб відсто ро ни ти ся від суб'єктив них оцінок си ту ації, що скла ла ся, на ми бу ло ви ко на но порівняль ний аналіз відкри тих да них що до вод но е - нер ге тич них ха рак те ри с тик найбільших ГЕС Ук раїни, Франції і Австрії. Аналізу ва ли ся дані що до площ во до - схо вищ, вста нов ле ної по туж ності, річ но го ви робітку еле к т ро е нергії, роз ра хун ко вих на по рів. По каз ни ки, які бу ли на ми за про по но вані для порівнян ня, на на шу Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Таблиця 4. Загальна характеристика ЕЕГЕП та виробітку електроенергії на об'єктах гідрогенерації в різних країнах світу в залежності від площі їх території (дані на 2000 р.) дум ку, доз во ля ють об'єк тив но, хо ча і опо се ред ко ва но, оціни ти со ці аль ну, еко логічну та еко номічну при ваб - ливість ГЕС, їх мож ли вий вплив на відповідні скла - дові ста ло го роз вит ку країн. Ок ре ма ува га при аналізі бу ла при діле на ГЕС з на по ра ми до 40 м, оскільки роз ра хун кові на по ри на біль шості вітчиз ня них ГЕС не пе ре ви щу ють цих зна чень. Відповідні дані та ре зуль та ти аналізу по об'єктам, які бу ло ви б ра но для порівнян ня, на ве де но в Табл. 6—8. На Рис. 1 по ка за но графічне відо б ра жен ня ре зуль - татів аналізу, які на во дять ся в Табл. 6—8. Оці ню ва лось відно шен ня площ во до схо вищ до вста нов ле ної по туж - ності (км2/МВт) (а) та відно шен ня площ во до схо вищ до ви робітку еле к т ро е нергії (км2/млн. кВт го д.) (б) на ГЕС в за леж ності від роз ра хун ко во го на по ру. От ри мані ре зуль та ти (Рис. 1) мо жуть свідчи ти про суттєву відмінність між вод но е нер ге тич ни ми ха рак те - ри с ти ка ми ГЕС Ук раїни, Франції і Австрії; з со ці аль - ноNеко логічної точ ки зо ру — не на ко ристь віт чиз ня них об'єктів. Єди ною вітчиз ня ною ГЕС, яка на бли жається за своїми вод но е нер ге тич ни ми по каз ни ка ми до ана - логічних за роз ра хун ко вим на по ром ГЕС Австрії і Фран ції, є Дністровсь ка ГЕСN2 — контрб'єф Дніст ров - сь кої ГЕСN1. По ка зо вою є та кож подібність відпо від них ха рак те ри с тик у фран цузь ких і авс трійських об'єктів. Ана логічний вис но вок мож на зро би ти і за ре зуль - та та ми порівнян ня та кої ха рак те ри с ти ки як відно шен - ня площі во до схо ви ща до роз ра хун ко во го на по ру (км2/м на по ру) в за леж ності від вста нов ле ної по туж - ності та ви робітку еле к т ро е нергії (Рис. 2). Слід за зна чи ти, що ве ли ка кількість ГЕС у Австрії і Франції — ви со ко напірні, де ри ваційно го ти пу. На - при клад, роз ра хун ко вий напір на ГЕС Portillon у Франції ся гає 1420 м, на ГЕС Rottau у Австрії — 1106 м. В Ук раїні є тільки од на ви со ко на - пір на ГЕС — Те реб леNРікська, де ри ваційно го ти пу, з роз ра хун ко вим на по ром 200 м. Про - ве де ний на ми аналіз да них що до вітчиз ня - них ГЕС зі вклю чен ням у вибірку да них Те - реб леNРікської ГЕС, та да них що до 29 фран - цузь ких ГЕС і 19 австрійських ГЕС різно го ти пу і на по ру, по ка зує, що ли ше ця ГЕС за своїми вод но е нер ге тич ни ми по каз ни ка ми мо же в певній мірі відповіда ти ГЕС Франції і Австрії, що ма ють подібний роз ра хун ко вий напір (Рис. 3, 4). Ви ко на ний на ми аналіз ба га то в чо му є фор маль ним, ад же всі об ста ви ни будів - ницт ва та ек сплу а тації ГЕС в країнах не вра хо ву ва ли ся, зо к ре ма, не вра хо ву ва ло ся те, які са ме те ри торії підля га ли за топ лен ню во до схо ви ща ми, чи ліквідо ву ва ли ся при цьо му на се лені пунк ти, яким чи ном ек сплу - а тація во до схо вищ впли ну ла на гідро логію річок, їх за галь ний еко логічний стан в б'єфах то що. Вва жа ло ся, що ці об ста ви ни бу ли схо жи ми, що, зви чай но, не зовсім так, і, на жаль, не на ко ристь вітчиз ня них об'єктів. На при - клад, навіть за пов нен ня Віль шансь ко го во до схо ви ща на р. Те реб ля при будів ницт ві де ри ваційної Те реб - леNРікської ГЕС по тре бу ва ло лік ві да ції трьох сіл, греб ля на р. Те реб ля — з не ре гу ль о ва ним во до зли вом, що уне мож лив лює здійснен ня ре гу ляр них еко - логічних по пусків у рус ло ріки то що. Втім, навіть та кий, фор маль ний, аналіз по ка зує, що існу ють значні відмінності у ви ко ри с танні гідро е - нер ге тич но го по тенціалу в Ук раїні, Франції та Австрії, які мо жуть бу ти пов'язані не ли ше з різни ми при род ни ми умо ва ми, а й з різни ми підхо да ми до вра - ху ван ня соціаль ноNеко логічних фак торів та міні мі - зації впли ву гідро е нер ге ти ки на довкілля. 5. Де які прикінцеві за ува жен ня та про по зиції. Гідро е нер ге ти ка не є еко логічно і соціаль но без печ - ною тех но логією ви роб ництва еле к т ро е нергії, і, хо ча і ви ко ри с то вує віднов лю ва ний енер го ре сурс, жод - ним чи ном не мо же пре тен ду ва ти на ста тус так зва - ної "зе ле ної" енер ге ти ки. Що сто сується при род них умов Ук раїни, то во ни, в ціло му, не мо жуть вва жа ти - ся та ки ми, що спри я ють ос воєнню гідро е нер ге тич но - го по тенціалу рік в кон тексті ста ло го роз вит ку те ри - торій, раціо наль но го при ро до ко ри с ту ван ня при мінімізації соціаль них та еко ло гіч них ри зиків. Рі шен - ня що до ос воєння гідро е нер ге тич но го по тен ціа лу в Ук раїні не мо жуть бу ти про сти ми, стан дарт ни ми, спря мо ва ни ми ли ше на вирішен ня про блем сьо го ден - ня. Те за, що "про шко ду бу дів ництва ГЕС го во рять ли - ше не да ле ко глядні осо би, які не ба чать пер спек ти ви", не має вжи ва ти ся гідро е нер ге ти ка ми, як що во ни справ ді дба ють про ста лий роз ви ток своєї га лузі і за - галь но національні ін те ре си. Це сто сується як ве ли кої гідро е нер ге ти ки, так і ма лої, яка в умо вах Ук раїни теж за вдає знач ної шко ди дов кіллю, місце вим сіль сь ким Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 1—2/2018, ISSN 1812�92771010 Таблиця 5. Ефективність використання встановлених потужностей гідрогенерації в різних країнах світу (дані на 2000 р.) Гідроенергетика України, 1—2/2018, ISSN 1812�9277 1111 гро ма дам то що, життє ді - яль ність яких пов'я зу - єть ся з ма ли ми ріка ми та їх за пла ва ми [18, 19]. Од нак пер спек ти ви для ста ло го роз вит ку у вітчиз ня ної гідро е нер ге - ти ки є. В пер шу чер гу їх слід шу ка ти в гли бокій мо дернізації та ре кон ст - рукції вже існу ю чих об'є - ктів. Мо дернізацію гідро - е нер ге тич но го об лад нан - ня на діючих ГЕС та будівництво Ка ховсь кої ГЕСN2 у складі вже існу - ю чо го Ка ховсь ко го гідро - вуз ла слід роз гля да ти в цьо му кон тексті як од не з най кра щих се ред мож ли - вих рішень на най б лиж чу пер спек ти ву. Мож ли во слід та кож пе ре гля ну ти й ре жи ми ек сплу а тації де я - ких ГЕС на Дніпровсь ко - му і Дніс т ровсь ко му ка с - ка дах, щоб підви щи ти ефек тив ність ви ко ри с - тан ня вста нов ле ної по - туж ності. В цьо му сенсі зовсім не до реч ною є рент на пла та за ко ри с ту - ван ня вод ни ми ре сур са - ми в гідро е нер ге тиці, яка за ле жить від ви т рат во ди, що про пу с ка ють ся че рез турбіни. Більш адек ват ною і спра - вед ли вою, та кою, що спри я ла б по ліпшен ню еко - логічної си ту ації в б'єфах, бу ла б рент на пла та за вста - нов ле ну по тужність. Еле к т ро е нергія, яку ви - роб ля ють ГЕС в Ук раїні, по вин на ма ти відповідну вартість — не най ниж чу в га лузі еле к т ро е нер ге ти ки чи якусь ком промісну, а рин ко ву, ре аль ну вартість, яка обу мов люється як де фі цитністю ма не в ре них по туж но с тей, так і знач ни ми соціаль ноNеко логічні втра та ми, пря ми ми і опо се ред ко ва ни ми, з яки ми пов'яза на гідро ге не рація на вітчиз ня них ГЕС. Тим більше це не має бу ти вартість за так зва - ним "зе ле ним" та ри фом, який спо ну кає до дій, подібних до тих, що ма ли місце на Олек - сандрівській ГЕС, вста нов ле ну по тужність якої зни зи ли з 11,5 МВт до 9,8 МВт [20], ли ше щоб йо му відповіда ти. До по ки пи тан ня рин - ко вої вар тості гідро ге не рації на вітчиз ня них ГЕС не бу де виріше но, з відповідни ми зміна - ми в та риф но му ре гу лю ванні та в оцінках ЕЕ - ГЕП, у гідро е нер ге ти ки в Ук раїні бу де склад - не й не виз на че не май бутнє [19]. Вста нов лен ня ре аль ної рин ко вої ціни в гідро е нер ге тиці по сприяє і роз вит ку гідро а ку - му ляції в країні. Дос від ек сплу а тації чис лен них ГА ЕС в різних країнах світу по ка зує, що на ГА ЕС найбільш по - вно, в по рів нянні з інши ми тех но логіями еле к т ро ге не - рації і аку му лю ван ня енергії, мож на за без пе чи ти як - най ширші мож ли вості для ре гу лю ван ня й ма не в ру ван - Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Таблиця 6. Розрахункові водноенергетичні характеристики ГЕС України Таблиця 7. Розрахункові водноенергетичні характеристики ГЕС Австрії Таблиця 8. Розрахункові водноенергетичні характеристики ГЕС Франції Рис. 2. Залежність відношення площі водосховища до розрахункового напору (км2/м напору) від встановленої потужності (а) та виробітку електроенергії (б) для низько= і середньонапірних ГЕС: ◊ — України, t — Австрії і • — Франції Рис. 1. Порівняння розрахункових водноенергетичних характеристик низько= і середньонапірних ГЕС: ◊ — України, t — Австрії і • — Франції ня вста нов ле ни ми по туж но с тя ми. Гідро а ку му ляція за - без пе чує і більшу не за лежність ро бо ти еле к т ро с танції від віднов лю ва но го енер го ре сур су в по рів нянні з ГЕС. В пер спек тиві, окрім тра диційних схем ви ко ри с тан ня ГА ЕС у складі ОЕС, мо жуть роз гля да ти ся схе ми ви ко - ри с тан ня в якості ни зо вих ба сейнів ГА ЕС шахт і кар'єрів, спільну ро бо ту ма ло по туж них (ма лих) ГА ЕС з вітро ви ми і со няч ни ми еле к т ро с танціями в де цен т - ралізо ва них енер го си с те мах, в то му числі і міні і мікро ГА ЕС в си с те мах во до по с та чан ня, іри гації то що. 6. Вис нов ки 1. Про аналізо ва но стан та особ ли вості ос воєння гідро е нер ге тич но го по тенціалу в світі і в Ук раїні. Ви - ко на но порівняль ний аналіз відкри тих да них що до ос - нов них вод но е нер ге тич них ха рак те ри с тик ве ли ких ГЕС Ук раїни, Франції і Австрії та вка за но на не об хід - ність пе ре гля ду за сад ни чих прин ципів, на яких ма ють ґрун ту ва ти ся оцінки еко номічно ефек тив но го гідро е - нер ге тич но го по тенціалу (ЕЕ ГЕП), роз роб ля ти ся пла - ни і про гра ми вве ден ня но вих по туж но с тей гідро ге не - рації країни в кон тексті ста ло го роз вит ку. 2. Кри терії виз на чен ня ЕЕ ГЕП ма ють за ле жа ти не ли ше від на яв ності гідро ре сур су, до ступ ності створів, спри ят ли вих інже нер ноNге о логічних умов, де ше вої ро - бо чої си ли, місце вих будівель них ма теріалів, то що, а й від соціаль ноNеко логічної си ту ації в країні, регіоні, ба - сейні ріки. При йо го виз на ченні ма ють та кож вра хо ву - ва ти ся мож ли вості аль тер на тив них тех но логій еле к т - ро ге не рації з віднов лю ва них дже рел. 3. Ос нов ною скла до вою ста ло го роз вит ку гідро е - нер ге ти ки в Ук раїні мо же ста ти гідро а ку му ляція. Слід відзна чи ти ви со ку зацікав леність більшості кра їн світу в при ско ре но му будівництві ГА ЕС, які на разі роз гля да ють ся як одні з най е фек тивніших і най - пер спек тивніших дже рел аку му лю ван ня еле к т ро е - нергії та ре гу лю ван ня на ван та жень в ОЕС. ЛІТЕ РА ТУ РА 1. Ги д ро энер ге ти ка и ок ру жа ю щая се ре да / Под общ. ред. Ю. Лан дау и Л.А. Си рен ко. — К.: Ли б ра, 2004. — 484 с. 2. Шид ловсь кий А.К. Надійні гідро е ле к т ро с - танції — га рант тех но логічної без пе ки та ефек тив - ної ек сплу а тації АЕС та ТЕС / А.К. Шид ловсь кий, С.І. По таш ник, Г.М. Фе до рен ко.//Гідро е нер ге ти ка Ук раїни. — 2005. — № 1. — С. 8—11. 3. Ба зеєв Є.Т., Біле ка Б.Д., Ва сильєв Є.П. та ін. Роз ви ток теп ло енер ге ти ки та гідро е нер ге ти ки / ; на ук. ред. В.М. Кли мен ко, Ю.О. Лан дау, І.Я. Сігал. 2013. — 399 с. — http://energetika. in.ua/ua/books - /bookN3/partN2/sectionN2/2N8. 4. Bartle A. Hydropower potential and development activities / A. Bartle // Energy Policy, 2002. Vol. 30. Issue 14. — P. 1231—1239. 5. Сте фа ни шин Д.В. Про пер спек ти ви гідро е - нер ге ти ки в Ук раїні та вибір варіан ту роз вит ку Дніпровсь ко го ка с ка ду з вра ху ван ням ри зи ку / Д.В. Сте фа ни шин // Гідро е нер ге ти ка Ук раїни. — 2010. — №3. — С. 5—11. 6. Removing Dams and Restoring Rivers. — http ://blogs .e i .co lum bia .edu /2011/ 08/29/ - removingNdamsNandNrestoringNrivers/. 7. Pumped stor- age plants — Status and perspectives / P. Vennerman, K.H. Gruber, J.U.Haaheim and al. // VGB Power Tech, 2011. No. 4. — P. 32—38. 8. Ро ди о нов В.Г. Оп ти ми за ция струк ту ры ге не - ри ру ю щих мощ но с тей. Ак ку му ля то ры — на ко пи те ли энер гии // Энер ге ти ка: про бле мы на сто я ще го и воз - мож но с ти бу ду ще го. — М.: ЭНАС, 2010. — С. 68—69. 9. Rastler et al. Electric Energy Storage Technology Options: A White Paper Primer on Applications, Costs, and Benefits. EPRI, Palo Alto, CA, 2010. Accessed: 30 Sept. 2011. — http://www.epri.com/abstracts/Pages/ProductAbstract. aspx?ProductId=000000000001020676. 10. International Energy Statistics. — http://www.eia.gov. 11. Environmental experience gained from reservoirs in operation. Trans. of the 18Nth Int. Cong. on Large Dams. Vol. 2. Q.69. DurbanNSouth Africa, 1994. — 780 p. 12. Про гра ма роз вит ку гідро е нер ге ти ки на період до 2026 ро ку. Схва ле но роз по ря д жен ням КМ Ук раїни від 13.07. 2016 р. № 552Nр. —http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/552N2016N%D1%80#n7. 13. Яцик А.В. Еко логічна без пе ка в Ук раїні / А.В. Яцик. — К.: Ге не за, 2001. — 216 с. 14. Згу ровсь кий М.З. Ста лий роз ви ток у гло баль но му і регіональ но му вимірах: аналіз за да ни ми 2005 р. / М.З. Згу - ровсь кий. — К.: Політехніка, 2006. — 84 с. 15. Дрозд І.П. Кон цепція прий нят но го ри зи ку та про бле ми за без пе чен ня тех но ген ної без пе ки в Ук раїні / І.П. Дрозд, А.С. Охо та // Еко логічна без пе ка та при ро до ко ри с ту ван ня: Зб. на ук. праць. Вип. 7. КНУ БА, ІТГІП НА НУ, 2011. — С. 82—108. 16. Сте фа ни ши на�Га в ри люк Ю.Д. Прий нят тя рішень у при - ро до ко ри с ту ванні з ура ху ван ням ри зи ку не ви ко ри с та них мож ли - во с тей на підставі по пар но го порівнян ня аль тер на тив / Ю.Д. Сте - фа ни ши наNГа в ри люк, Д.В. Сте фа ни шин // Си с темні досліджен - ня та інфор маційні тех но логії. — 2016. — № 3. — С. 51—62. 17. Рей мерс Н.Ф. При ро до поль зо ва ние: Сло варьNспра - воч ник / Н.Ф. Рей мерс. — М.: Мысль, 1990. — 637 с. 18. Сте фа ни шин Д.В. Соціаль ноNеко логічні про бле ми віднов лен ня та мо дернізації ма лих гідро е ле к т ро с танцій в Ук - раїні / Д.В. Сте фа ни шин //Гідро е нер ге ти ка Ук раїни. —2015. — № 1—2. — С. 18—22. 19. Сте фа ни шин Д.В. Про пер спек ти ви роз вит ку вітчиз - ня ної гідро е нер ге ти ки в кон тексті планів будівництва ка с ка ду гідро е ле к т ро с танцій у Дністровсь ко му каньй оні / Д.В. Сте фа - ни шин //Еко логічна без пе ка та при ро до ко ри с ту ван ня Зб. на - ук. праць. Вип. 23 (№ 1—2). Київ: ІТГІП НА НУ, КНУ БА, 2017. — С. 5—19. 20. Фахівці ЮУ А ЕС взя ли участь у відкри тих об го во рен - нях з пи тань за сто су ван ня "зе ле но го" та ри фу для Олек - сандрівської ГЕС і інвест про г рам Енер го а то ма. — https://www.sunpp.mk.ua/uk/article/5434NfahivciNyuuaesNvzyal yNuchastNuNvidkrytyhNobgovorennyahNzNpytanNzastosuvannyaNze lenogo. Н А У К А — Н А У К О В О � Т Е Х Н І Ч Н О М У П Р О Г Р Е С У В Г І Д Р О Е Н Е Р Г Е Т И Ц І Гідроенергетика України, 1—2/2018, ISSN 1812�92771212 Рис. 4. Залежність відношення площі водосховища до розрахункового напору (км2/м напору) від встановленої потужності (а) та виробітку електроенергії (б) для ГЕС: ◊ — України, t — Австрії і • — Франції Рис. 3. Залежність відношення площі водосховища до встановленої потужності (км2/МВт) (а) та до виробітку електроенергії (км2/млн. кВт=год.) (б) від розрахункового напору для ГЕС: ◊ — України, t — Австрії і • — Франції © Стефанишин Д.В., 2018

Деякі критичні зауваження та пропозиції щодо підтримки сталого розвитку гідроенергетики в Україні

Institution

Similar Items