Професор П.П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження)

Розкрито процес зародження системи вищої електротехнічної освіти в Україні наприкінці ХІХ ст. початку ХХ ст. Обґрунтовано внесок професора П.П. Копняєва у заснування наукової електротехнічної школи України. Розкрито організаційну діяльність вченого у створенні електротехнічного факультету Харківськ...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автори:	Клепіков, В.Б., Тверитникова, О.Є.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут технічних проблем магнетизму НАН України 2017
Назва видання:	Електротехніка і електромеханіка
Теми:	Електротехніка. Визначні події. Славетні імена
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/147575
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Професор П.П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження) / В.Б. Клепіков, О.Є. Тверитникова // Електротехніка і електромеханіка. — 2017. — № 4. — С. 10-15. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-147575
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1475752025-02-10T00:46:31Z Професор П.П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження) Professor P.P. Kopniaiev - scientist, public person, establisher of higher electrical engineering education (to the 150th anniversary of his birth) Клепіков, В.Б. Тверитникова, О.Є. Електротехніка. Визначні події. Славетні імена Розкрито процес зародження системи вищої електротехнічної освіти в Україні наприкінці ХІХ ст. початку ХХ ст. Обґрунтовано внесок професора П.П. Копняєва у заснування наукової електротехнічної школи України. Розкрито організаційну діяльність вченого у створенні електротехнічного факультету Харківського політехнічного інституту та першого в Україні спеціалізованого вищого навчального закладу електротехнічного профілю. Доведено, що вісім основних електротехнічних напрямів наукових досліджень, започаткованих П.П. Копняєвим, набули розвитку і стали в подальші роки окремою науковою школою або науковим напрямом. Раскрыто процесс зарождения системы высшего электротехнической образования в Украине в конце XIX в. начала ХХ в. Обоснованно вклад профессора П.П. Копняева в основание научной электротехнической школы Украины. Раскрыто организационную деятельность ученого в создании электротехнического факультета Харьковского политехнического института и первого в Украине специализированного высшего учебного заведения электротехнического профиля. Доказано, что восемь основных электротехнических направлений научных исследований, начатых П.П. Копняевым, получили развитие и стали в последующие годы отдельной научной школой или научным направлением Purpose. To carry out complete historical and scientific analysis of Professor P.P. Kopniaiev's activities and establish his role and place of achievements in the formation of the basic concepts and directions of the theory of electrical engineering and its practical application in the development of higher education in Ukraine. Methodology. We have applied general scientific methods of logic and classification, analysis and synthesis and special historical methods – historicalcomparative, problem-chronological, synchronic and diachronic. Results. On the basis of generalization of a wide range of sources of central, regional and personal archives, the principles and content of scientific-pedagogical, organizational and public activities of P.P. Kopniaiev were revealed and the classification of the scientific work according to the main directions of his research was conducted. Originality. Complex analysis of P.P. Kopniaiev's scientific-pedagogical, organizational and public activities were carried out in the field of higher electrical engineering education and industrial development in Ukraine, and his scientific achievements were classified according to the main directions. Practical value. Factual information, generalizations and conclusions can be applied in the teaching of humanitarian and engineering disciplines in higher education, in particular in the development of the lecture courses and textbooks used in educational activities, as well as in the preparation of general and scientific works on the history of science and technology. 2017 Article Професор П.П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження) / В.Б. Клепіков, О.Є. Тверитникова // Електротехніка і електромеханіка. — 2017. — № 4. — С. 10-15. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2074-272X DOI: https://doi.org/10.20998/2074-272X.2017.4.02 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/147575 621.3 (09)+621.3 (477) uk Електротехніка і електромеханіка application/pdf Інститут технічних проблем магнетизму НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Електротехніка. Визначні події. Славетні імена Електротехніка. Визначні події. Славетні імена
spellingShingle	Електротехніка. Визначні події. Славетні імена Електротехніка. Визначні події. Славетні імена Клепіков, В.Б. Тверитникова, О.Є. Професор П.П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження) Електротехніка і електромеханіка
description	Розкрито процес зародження системи вищої електротехнічної освіти в Україні наприкінці ХІХ ст. початку ХХ ст. Обґрунтовано внесок професора П.П. Копняєва у заснування наукової електротехнічної школи України. Розкрито організаційну діяльність вченого у створенні електротехнічного факультету Харківського політехнічного інституту та першого в Україні спеціалізованого вищого навчального закладу електротехнічного профілю. Доведено, що вісім основних електротехнічних напрямів наукових досліджень, започаткованих П.П. Копняєвим, набули розвитку і стали в подальші роки окремою науковою школою або науковим напрямом.
format	Article
author	Клепіков, В.Б. Тверитникова, О.Є.
author_facet	Клепіков, В.Б. Тверитникова, О.Є.
author_sort	Клепіков, В.Б.
title	Професор П.П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження)
title_short	Професор П.П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження)
title_full	Професор П.П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження)
title_fullStr	Професор П.П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження)
title_full_unstemmed	Професор П.П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження)
title_sort	професор п.п. копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження)
publisher	Інститут технічних проблем магнетизму НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Електротехніка. Визначні події. Славетні імена
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/147575
citation_txt	Професор П.П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження) / В.Б. Клепіков, О.Є. Тверитникова // Електротехніка і електромеханіка. — 2017. — № 4. — С. 10-15. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Електротехніка і електромеханіка
work_keys_str_mv	AT klepíkovvb profesorppkopnâêvvčeniigromadsʹkiidíâčorganízatorviŝoíelektrotehníčnoíosvítido150ríččâzídnânarodžennâ AT tveritnikovaoê profesorppkopnâêvvčeniigromadsʹkiidíâčorganízatorviŝoíelektrotehníčnoíosvítido150ríččâzídnânarodžennâ AT klepíkovvb professorppkopniaievscientistpublicpersonestablisherofhigherelectricalengineeringeducationtothe150thanniversaryofhisbirth AT tveritnikovaoê professorppkopniaievscientistpublicpersonestablisherofhigherelectricalengineeringeducationtothe150thanniversaryofhisbirth
first_indexed	2025-12-02T07:02:20Z
last_indexed	2025-12-02T07:02:20Z
_version_	1850379013055315968
fulltext	10 ISSN 2074-272X. Електротехніка і Електромеханіка. 2017. №4 © В.Б. Клепіков, О.Є. Тверитникова УДК 621.3 (09)+621.3 (477) doi: 10.20998/2074-272X.2017.4.02 В.Б. Клепіков, О.Є. Тверитникова ПРОФЕСОР П.П. КОПНЯЄВ – ВЧЕНИЙ, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ОРГАНІЗАТОР ВИЩОЇ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ (до 150-річчя зі дня народження) Розкрито процес зародження системи вищої електротехнічної освіти в Україні наприкінці ХІХ ст. початку ХХ ст. Обґрунтовано внесок професора П.П. Копняєва у заснування наукової електротехнічної школи України. Розкрито ор- ганізаційну діяльність вченого у створенні електротехнічного факультету Харківського політехнічного інституту та першого в Україні спеціалізованого вищого навчального закладу електротехнічного профілю. Доведено, що вісім основних електротехнічних напрямів наукових досліджень, започаткованих П.П. Копняєвим, набули розвитку і стали в подальші роки окремою науковою школою або науковим напрямом. Бібл. 16, рис. 4. Ключові слова: електротехнічна наука, вища освіта, професор П.П. Копняєв, Харківський політехнічний інститут. Раскрыто процесс зарождения системы высшего электротехнической образования в Украине в конце XIX в. начала ХХ в. Обоснованно вклад профессора П.П. Копняева в основание научной электротехнической школы Украины. Рас- крыто организационную деятельность ученого в создании электротехнического факультета Харьковского политех- нического института и первого в Украине специализированного высшего учебного заведения электротехнического профиля. Доказано, что восемь основных электротехнических направлений научных исследований, начатых П.П. Копняевым, получили развитие и стали в последующие годы отдельной научной школой или научным направле- нием. Библ. 16, рис. 4. Ключевые слова: электротехническая наука, высшее образование, профессор П.П. Копняев, Харьковский политехни- ческий институт. Вступ. Як засвідчує досвід світової та вітчизня- ної науки і освіти, визначальну роль у їхньому посту- пі відігравали видатні особистості. Становлення елек- тротехнічної науки та системи вищої електротехніч- ної освіти в Україні тісно пов’язано з діяльністю та- лановитого електротехніка, організатора науки та освіти, професора П.П. Копняєва. У різні роки вчений обіймав посади декана механічного відділення, елект- ротехнічного факультету, ректора Харківського тех- нологічного інститут (ХТІ), голови Всеукраїнської електротехнічної секції та Всеукраїнської асоціації інженерів. П.П. Копняєв є автором перших фундамен- тальних підручників та посібників. Він наполягав на широкому впровадженні власних розробок та резуль- татів досліджень своїх учнів, що надавало можливість розвивати електротехнічну галузь в Україні. Якраз з його іменем безпосередньо пов’язано створення ка- федри електротехніки, електротехнічного факультету та першого в Україні спеціалізованого вищого навча- льного закладу – Харківського електротехнічного ін- ституту. Наукову та організаційну діяльність П.П. Копняєва фрагментарно висвітлено в публікаціях уч- нів вченого та виданні до ювілею електротехнічного факультету НТУ «ХПІ» [1, 2]. Особистості професора П.П. Копняєва присвячені дослідження [3, 4]. Мета статті – опираючись на наукову літературу та опрацювання джерел, насамперед архівних доку- ментів, доповнити відомості щодо науково-освітньої діяльності та біографії відомого українського елект- ротехніка – П.П. Копняєва. Зародження електротехнічних досліджень в Україні. Система вищої електротехнічної освіти по- чала формуватися у провідних вишах України наприкінці ХІХ початку ХХ ст. У Львівській політех- ніці початок електротехнічних досліджень пов’язаний з діяльністю професорів Ф. Стржелецького та К. Оле- арського. Зацікавленість до нової галузі виявив тала- новитий інженер і науковець Р. Гостковський. Його наукові праці стосуються питань електричних двигу- нів, генераторів постійного струму, використання електричної енергії для залізничного транспорту то- що. Подальші дослідження в галузі електротехніки продовжував професор Ф. Добжинський. Він займав- ся електричними вимірюваннями, електричними ма- шинами, теорією електричних кіл тощо. Як окрему навчальну дисципліну електротехніку було запрова- джено до навчального плану Львівської політехніки 1887 р. А 1890 р. було створено кафедру електротех- ніки, яку очолив професор Р. Дзєсьлєвські, випускник Технічної академії Львова. Розширення електротехні- чного напряму Львівської політехніки пов’язано з професором С. Фризе та професором Г.З. Сокольни- цьким – ініціатором впровадження електротехнічної освіти в Західній Україні. Електротехніку в КПІ викладали відомі вчені: професори М.А. Артем’єв, А.В. Круковський, А.А. Скоморохов, С.М. Усатий, А.А. Соколов. За ініціати- вою А.В. Круковського була створена електротехнічна лабораторія. Професор М. А. Артем’єв мав багатий практичний досвід, що дозволило йому стати завідува- чем створеної в КПІ 1900 р. кафедри електротехніки та розпочати викладання цієї дисципліни. 1918 р. з метою розширення підготовки інженерів нових спеціальнос- тей у КПІ був створений електротехнічний факультет з відділеннями електричних станцій, електричної тяги та техніки зв’язку, але фактично нічого не змінилося. Як і раніше, випуск фахівців-електротехніків проводився за однією спеціалізацією на механічному відділенні. Кі- лькість студентів, які виконували дипломні роботи з електротехнічного проектування, становила п’ять– шість на рік. З 1921 р. загальний курс електротехніки був розширений. Було запроваджено декілька нових дисциплін, зокрема, вступ до електротехніки, енцикло- педію електротехніки, теоретичні основи електротехні- ки та основи теорії змінних струмів. ISSN 2074-272X. Електротехніка і Електромеханіка. 2017. №4 11 1921 р. до механіко-машинобудівного факульте- ту Катеринославського гірничого училища було при- єднано електротехнічне відділення реорганізованого Катеринославського політехнічного інституту. Його очолив професор електротехніки Г.Є. Єврєїнов. Він розпочав наукові дослідження в галузі електрифікації гірничих підприємств, теоретичних основ електроте- хніки і став засновником електромеханічної спеціаль- ності в інституті. В Одесі Вищі курси телеграфних механіків були відкриті в 1900 р. У подальші роки курси було розширено і в 1923 р. організовано Одесь- кий електротехнікум сильних струмів. Навчальний заклад готував інженерів зв’язку, термін навчання становив чотири роки. У 1929 р. електротехнікум бу- ло реорганізовано в електротехнічний факультет Оде- ського політехнічного інституту [3, с. 36-40]. Поштовхом становлення електротехнічних до- сліджень у Харківському практичному технологічно- му інституті стала організація фізичного кабінету. 5 серпня 1885 р. за пропозицією В.Л. Кирпичова, Міні- стерством народної освіти на посаду ад’юнкт- професора фізики було призначено доцента Харківсь- кого університету О.К. Погорєлка. Розширення ви- кладання електротехніки в ХТІ належить талановито- му вченому електротехніку та професору М.П. Кло- букову [4, с. 12]. Діяльність П.П. Копняєва зі створення елект- ротехнічного факультету та електротехнічного інституту. Після закінчення навчання в 1898 р. П.П. Копняєв (рис. 1) був запрошений до Харківського технологічного інституту. Все подальше життя вчено- го, за винятком вимушеного від’їзду до Петербургу в 1905-1907 рр., пов’язано з Харковом, з ХТІ, де відбу- лося його становлення як провідного науковця в галу- зі електротехніки та як фундатора електротехнічної освіти України. Рис. 1. Павло Петрович Копняєв Наукова і педагогічна діяльність П.П. Копняєва розпочалася в ХТІ того часу, коли ситуація з електро- технічним напрямом була невирішеною. Навчальна дисципліна «Загальна електротехніка» викладалася студентам механічного відділення в обсязі двох годин на тиждень, дипломні проекти з електротехнічної спеціалізації не виконувалися. Не проводилися й нау- кові дослідження. Професор П.П. Копняєв відразу розпочав реорганізацію викладання дисциплін елект- ротехнічного профілю. За його ініціативою було збі- льшено кількість лекційних годин. Вперше до навча- льної програми були включені спецкурси, які охоп- лювали різні розділи електротехніки, і, головне, від- водилося навантаження для дипломного проектуван- ня. Усе це створило сприятливі умови для першого випуску, що відбувся вже в 1900 р. і складався з п’яти фахівців, які спеціалізувалися в галузі електротехніки. Розширення викладання електротехнічних дисциплін, запровадження нових електротехнічних напрямів, використання нових методик, формування самостій- них електротехнічних наукових дисциплін вимагало створення підручників, навчальних посібників, мето- дичної літератури. Виданий у 1893-1894 рр. літогра- фічним методом підручник із загальної електротехні- ки М.П. Клобукова був єдиним підручником в Украї- ні, мав невеликий наклад і ряд недоліків. Узагальню- ючи накопичений матеріал, протягом 1900-1902 рр. П.П. Копняєв підготував до видання підручник у двох частинах, який містить повний курс загальної елект- ротехніки. Вони стали першими в Україні підручни- ками з основ електротехніки. Посібники П.П. Копняє- ва відзначалися послідовністю викладання, супрово- джувались прикладами, що давало можливість засто- совувати теоретичні засади для практичної діяльності в галузі електротехніки [5, арк, 1-2]. Створення кафедри електротехніки сприяло ро- зширенню тематики дипломних проектів з електро- технічної спеціалізації і збільшенню кількості лекцій до трьох годин на першому курсі і двох – на друго- му. Наприклад у 1904/1905 навч. рр. було відпрацьо- вано двадцять п’ять тем. Стало обов’язковим відві- дування лабораторних та практичних занять. Термін вивчення курсу з електротехніки завершувався скла- данням іспиту. П.П. Копняєв виступає ініціатором впровадження нових методів викладання. Він подав прохання до учбового комітету інституту дозволити студентам паралельно з прослухуванням лекцій ви- конувати лабораторні роботи і самостійні проекти. До цих нововведень студенти спочатку слухали курс лекцій, екзаменувались і лише потім приступали до практичної роботи. Після декількох засідань новато- ру-науковцю дозволили запровадження нової систе- ми навчання [6, арк. 1]. Ще на початку своєї педагогічної діяльності в технологічному інституті П.П. Копняєв розробив про- ект організації самостійного електротехнічного факу- льтету (ЕФ). У 1907 р., 1912 р., 1914 р. вчений здійс- нив нові спроби з його організації. 26.11.1920 р. на підставі рішення наради Народного комітету профе- сійної освіти України було створено комісію під кері- вництвом П.П. Копняєва. До складу комісії входили: викладачі ХТІ В.О. Із’юров, секретар комісії В.М. Кияниця, відповідальний за будівництво лабора- торій інженер В.А. Радциг і представник Ради студен- тів Ф.А. Ступель. Метою комісії була організація са- мостійного електротехнічного факультету, створення нових навчальних планів, поставка нового сучасного обладнання. Електротехнічний факультет відкрили 12 ISSN 2074-272X. Електротехніка і Електромеханіка. 2017. №4 21.01.1921 р. Деканом призначили професора П.П. Копняєва [2]. Варто відзначити, що перший в Україні електро- технічний факультет було відкрито в КПІ 1918 р. Але фактично випуск фахівців-електротехніків проводив- ся лише за однією спеціалізацією. Дипломні проекти з електротехніки виконували 5-6 студентів на рік. Відкриття електротехнічного факультету в ХТІ мало велике значення для розвитку промисловості Півдня Росії. П.П. Копняєв при створенні факультету, прогнозуючи величезний попит на фахівців нових електротехнічних спеціалізацій, запропонував при- скорені випуски – навчання за чотири роки за окре- мими навчальними програмами [57, с. 169]. До складу факультету входили чотири кафедри: «Електричні машини», «Електричне устаткування», «Загальна електротехніка», «Електрична тяга». На факультеті читалися курси з електроустаткування фабрик і заводів, електрифікації гірничої промисло- вості, електричних мереж і ліній, електричних стан- цій і міських трамваїв. Термін навчання становив п'ять років, виробнича практика стала обов'язковим елементом навчання, до викладання провідних дис- циплін залучалися заводські інженери. Вивчення спеціальних курсів проводилося у вимірювальній та електромашинній лабораторіях. За пропозицією професора П.П. Копняєва розпочалось облаштування лабораторії високої напруги. За проектом ученого метою нової лабораторії був не тільки навчальний процес, а й наукова робота. У лабораторії планува- лося проводити технічні випробування високовольт- них ізоляторів та інших ізоляційних матеріалів, до- слідження ліній високої напруги. Накопичений П.П. Копняєвим упродовж попередніх років досвід підго- товки фахівців сприяв тому, що вже в перший рік існування факультету відбувся випуск висококвалі- фікованих спеціалістів. Дипломні проекти виконува- лися за такими темами: міський електричний трам- вай; електрозабезпечення міст, районні станції, елек- тричні установки для копалин, обладнання електро- механічного заводу [7, арк. 2-4]. До професорсько-викладацького складу факуль- тету входило чотири професори: О.О. Потебня, В.М. Хрущов, С.О. Тейс та П.П. Копняєв і десять виклада- чів, серед яких О.Б. Брон, В.М. Кияниця, О.Я. Бергер, М.Ф. Перевозський. Узагальнення архівних матеріа- лів ДАХО дозволяє стверджувати, що основу колек- тиву факультету становили випускники механічного факультету ХТІ, учні П.П. Копняєва [8, арк. 1-27; 9, арк. 1-2; 1]. Плідна діяльність вченого зі створення електро- технічного факультету надала підстави для організації в 1930 р. першої в Україні спеціалізованої технічної установи електротехнічного профілю – Харківський електротехнічний інститут. В інституті набула розви- тку науково-технічна школа в галузі електротехніки де були представлені три основні функції – освітня, дослідницька та інноваційна. Фундаментальні та при- кладні наукові дослідження проводилися, базуючись на потужній лабораторній базі, і відповідали високо- му науковому рівню. Відбувався тісний зв'язок з ви- робництвом, результати досліджень були впроваджені і мали економічне, соціальне значення. У цей період були зроблені перші кроки до встановлення міжнаро- дного співробітництва. Учені, які працювали над ак- туальними проблемами і реалізовували наукові роз- робки, отримали світове визнання. Упродовж 1930-1934 рр. професорсько- викладацький склад інституту було посилено високо- кваліфікованими спеціалістами. За пропозицією П.П. Копняєва і В.М. Хрущова на посади викладачів ка- федр було запрошено фахівців з виробництв, науко- вих співробітників науково-дослідних установ. Це сприяло поліпшенню викладання фундаментальних і практичних дисциплін, підвищенню якості викладан- ня спеціалізованих курсів та дисциплін з технології процесів, зміцненню зв’язків між науково-дослідними кафедрами та виробництвом, розвитку нових науко- вих напрямів і початку реформування в інституті нау- кової електротехнічної школи, зміцненню професор- сько-викладацького потенціалу (рис. 2) [10, арк. 1-3]. Рис. 2. Перший випуск інженерів-електриків Харківського електротехнічного інституту Наявність потужного наукового потенціалу сприяла оптимізації структури інституту. Розвиток електротехніки у цей період відбувався досить стрім- ко, що вимагало створення нових факультетів з дифе- ренціальними спеціальностями для підготовки фахів- ців за вузькою спеціалізацією і навчальними програ- мами, які відрізнялися змістом. Завдяки базі, яку було сформовано в попередні роки на електротехнічному факультеті професором П.П. Копняєвим, підготовка спеціалістів в електротехнічному інституті відбува- лась за напрямами: електричні машини, електроапа- ратобудування, електрична тяга, центральні електро- станції, передавання і розподіл електричної енергії. Отже, професором П.П. Копняєвим було започатко- вано та підтримано його учнями такі напрями науко- вої діяльності, як фундаментальні та прикладні дослі- дження в галузях техніки високих напруг і передаван- ня електричної енергії на відстань (В.М. Хрущов, С.М. Фертік); теорії та практики електричних машин (Г.І. Штурман, О.Я. Бергер); електроапаратобудуван- ня (Б.Ф. Вашура, О.Б. Брон); енергетики та електрич- них станцій (А.Л. Матвєєв); електричного приводу (Т.П. Губенко, А.Л. Аронов); теоретичних основ елек- тротехніки (О.П. Сукачов); електричних вимірювань (О.Х. Хінкулов); електричної тяги (О.О. Потебня). ISSN 2074-272X. Електротехніка і Електромеханіка. 2017. №4 13 Науковий доробок П.П. Копняєва. Результати початкових наукових досліджень вченого були опуб- ліковані в 1896 р. і одразу привернули до себе увагу науковців Європи. У роботі науковець теоретично обґрунтовував запропонований метод аналогії, під- креслив єдність законів, які є основними для тієї чи іншої групи явищ, і довів, що, в зв'язку з цим закони мають тотожне математичне формулювання. На жаль, запропонована модель не знайшла гідного застосу- вання. Між тим робота П.П. Копняєва в умовах того часу мала велике значення. Він першим з вітчизняних учених, ще 1898 р. заклав наукові основи методу ана- логії в електротехніці. Цей метод отримав широке розповсюдження в сучасних умовах, дав можливість для вирішення складних дослідних завдань [11]. Першою спеціалізацією, яка поступово почала виокремлюватися в навчальну дисципліну, став курс «Електричні машини». Машини постійного струму переважали в установках того часу. Становлення но- вого курсу потребувало навчальної літератури для студентів і для підготовки наукових кадрів. Проведе- ний автором аналіз дозволяє стверджувати, що існую- чі на той час наукові праці з теорії електричних ма- шин російських і зарубіжних вчених не відповідали основним вимогам до змісту дисципліни. Базовою літературою для вивчення дисципліни на той час, бу- ли підручники вчених німецької наукової школи, які вважалися найбільш досвідченими фахівцями в галузі електричних машин. Але їхні роботи почали перекла- датися лише після 1908 р. У 1904 р. за матеріалами власних досліджень П.П. Копняєвим було видано працю, присвячену пи- танням теорії, проектування, дослідження електрич- них машин постійного струму [12]. У підручнику бу- ло систематизовано експериментальний матеріал, на- копичений автором за роки роботи у ХТІ і під час стажування в закордонних електротехнічних вищих школах. Визначальним чинником цієї праці було те, що вчений розробив нові методологічні та методичні підходи до викладання матеріалу. Без перебільшення варто відзначити, що праця П.П. Копняєва стала ос- новою для підготовки інженерів-електриків. Принци- пи викладення матеріалу у цьому розділі відрізнялися від інших авторів. Вчений розглянув властивості різ- них типів електродвигунів і склав повну класифікацію їхніх загальних властивостей. Далі П.П. Копняєв розпочав систематизацію вла- сних навчальних посібників для всебічної підготовки інженерів-електротехніків. Певна група наукових ро- біт була об'єднана автором за спільністю тематики і становила цикл з п’яти фундаментальних томів: осно- ви електротехніки, електричні вимірювання, динамо- машини постійного струму, машини змінного струму і трансформатори і електричні установки. Останній том охоплював матеріали дисциплін, які вчений ви- кладав у ХТІ – електричні мережі й електричні стан- ції. Автор подає класифікацію і методику розрахунку проводів з урахуванням економічних чинників, влас- ний оригінальний метод розрахунку освітленості. Він запропонував декілька формул для розрахунків сили світла (освітленості) і необхідних компонент. Цей метод мав перевагу порівняно з роботами німецьких учених, які отримували результат, спираючись на ем- піричні дані чи пропонували досить громіздкі розра- хунки. Пізніше німецький учений О. Блох створив методику, схожу на метод П.П. Копняєва. У другому розділі автор представив розробку питання про ймо- вірне зростання навантаження електростанцій для найближчого десятиліття. Це було ще не розроблене і дуже важливе питання експлуатації електростанцій. Як показав подальший розвиток енергетики, своїм доробком учений випередив час. В останньому розділі П.П. Копняєв наводить методи розрахунків складних електричних мереж. Узагальнюючи відомі на той час методики, детально аналізує кожну з них, підкреслив недоліки і переваги. Вагомий внесок у розвиток напряму електричної тяги в Україні своїми працями з питань трамвайної тяги зробив професор П. П. Копняєв. 1911 р. він, ко- ристуючись власним досвідом роботи, розробив тех- нічний проект міського електричного трамвая в Марі- уполі. Базуючись на роботах з тягової механіки А.І. Липеця і Д.М. Лебедєва, вчений запропонував графічний метод визначення витрат енергії залежно від профілю шляху і аналітичне рівняння руху трам- вайного вагону. На відміну від попередників, графіч- ний метод П.П. Копняєва, що базувався на основі ма- тематичного обґрунтування, визначав характеристики швидкості, струму, часу і споживання енергії (тобто будувалися відповідні графіки). Таким чином, з’являвся повний набір характеристик руху вагону, за допомогою якого визначались швидкість, час пробігу, величина сили струму і кількість електричної енергії, що витрачав вагон залежно від профілю шляху. Пода- льша робота була спрямована на удосконалення мето- дики визначення розрахунків трамвайної тяги без графічних побудов. Результатом стала розробка ана- літичного методу, який не залежав від графічного. Цю методику, запропоновану П.П. Копняєвим, потрібно було застосовувати власне в сукупності двох методів для отримання точних результатів обчислень. Техніч- на перевага методів розрахунків трамвайної тяги П.П. Копняєва одержала повне підтвердження при прове- дені випробувань на діючих трамваях [13; 14]. Наукова спадщина вченого становить понад п’ятдесят праць і охоплює основні напрями розвитку електротехнічної галузі на початку ХХ ст. Науковий доробок ученого можна класифікувати за шістьма основними групами. Першу групу становлять праці із загальної електротехніки, які тривалий час були базо- вим матеріалом для підготовки фахівців. Другу групу складають фундаментальні роботи з теорії електрич- них машин постійного і змінного струму. Досліджен- ня з питань метрології і електричних вимірювань охо- плюють третю групу наукових праць. До четвертої групи можна віднести праці вченого з проблем елект- ричної тяги. Роботи з розрахунків електричних мереж варто виокремити в п’яту групу. І останню групу складають праці з питань електричних установок. Громадська діяльність. Разом з викладацькою і науковою роботою П.П. Копняєв вміло поєднував гро- мадську діяльність. Упродовж 1907-1908 рр. його об- рано керівником комісії з організації в Харкові першої Південноросійської електротехнічної виставки. 14 ISSN 2074-272X. Електротехніка і Електромеханіка. 2017. №4 Метою виставки була популяризація досягнень елек- тротехніки і впровадження електротехнічних здобу- тків у промисловість, зокрема гірничодобувну і сіль- ськогосподарську. Він, постійний учасник Всеросій- ських електротехнічних з’їздів (рис. 3), протягом двадцяти років працював у керівництві Південноро- сійського товариства технологів і редагував «Відо- мості», які видавались товариством; виконував обов’язки голови електротехнічної секції Всеукраїн- ської асоціації інженерів у Харкові; був членом Міжнародної електротехнічної комісії. Діяльність ученого в цьому напрямку мала велике значення для становлення системи підготовки інженерних кадрів і наукових робітників в Україні, розвитку електрично- го господарства м. Харкова. У 1916 р. його обрали деканом механічного факультету. Протягом 1919- 1920 рр. він виконував обов’язки ректора ХТІ [15, арк. 22; 16, арк. 1-3]. Рис. 3. Президія І-го Всеукраїнського енергетичного з’їзду, м. Харків, 1929 р. Висновки. Безумовно. професор П.П. Копняєв був фундатором вищої електротехнічної освіти та наукової школи в галузі електротехніки в Україні. У постаті вченого органічно поєдналися талант науко- вця, професіоналізм освітянина та природні організа- торські здібності. Визначальною рисою його науково- педагогічної діяльності стало новаторство. Аналіз наукової спадщини і висвітлення досягнень професо- ра П.П. Копняєва дозволяє вважати, що йому прита- манні риси наукового лідера. Вже, у 1920-ті рр. в Ха- рківському технологічному інституті П. П. Копняєвим було створено підґрунтя для розвитку науково- технічної школи електротехніки в подальші роки. Традиції фундатора електротехнічної освіти та науки зберігаються в НТУ «ХПІ». Від чотирьох ка- федр електротехнічного факультету, створеного П.П. Копняєвим у 1921 р., ведуть свій родовід науково- педагогічні колективи близько 20-ти кафедр чотирьох факультетів НТУ «ХПІ». 21 січня 2011 р. в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» відбулося урочисте засідання Вченої ради, присвячене 90-річчю створення електротехнічного факультету, й відкриття пам’ятника засновнику факультету профе- сору П.П. Копняєву. У засіданні брав участь онук П.П. Копняєва – професор МДУ ім. М.В. Ломоносова, завідувач секто- ром Інституту прикладної математики ім. М. Келди- ша, доктор фізико-математичних наук професор О.Д. Брюно, а також професор, доктор фізико- математичних наук професор Г.С. Рофе-Бекетов. Його дід, академік архітектури О.М. Бекетов, разом з П.П. Копняєвим свого часу очолювали комісію з будівниц- тва електротехнічного корпусу для нового факультету (рис. 4). Рис. 4. О.Д. Брюно та Г.С. Рофе-Бекетов (21.01.2011 р.) СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ 1. Белькинд Л.Д. и др. Сборник, посвященный памяти за- служенного профессора Павла Петровича Копняева. – Ха- рьков, 1955. – 135 с. 2. Товажнянський Л.Л., Тверитникова О.Є. Електротехніч- ний факультет Харківського технологічного інституту. Ви- токи розвитку // Енергозбереження. Енергетика. Енергоау- дит. – 2011. – №4(86). – С. 66-74. 3. Тверитникова О.Є. Зародження і розвиток науково- технічної школи професора П.П. Копняєва. Монографія. – Харків : НТУ «ХПI», 2010. – 212 с. 4. Каменева В.А. Павел Петрович Копняев. – М. – Л. : Го- сэнергоиздат, 1959. – 96 с. 5. Інститут архівознавства Національної бібліотеки Украї- ни ім. В.І. Вернадського НАН України. Фонд Інституту електродинаміки НАН України 263. Оп. 2. Спр. 171, 94 арк. 6. Інститут архівознавства Національної бібліотеки Украї- ни ім. В.І. Вернадського НАН України. Фонд ІЕД НАН України 263. Оп. 2. Спр. 172, 114 арк. 7. Державний архів Харківської області (ДАХО). Фонд Р- 1682 Харківського політехнічного інституту. Оп. 1. Спр. 83, 14 арк. 8. ДАХО. Фонд Р-1682 ХПІ. Оп. 1. Спр. 295, 27 арк. 9. Архів національного технічного університету «Харків- ський політехнічний інститут». Ф. Р-1682. Спр. 11, 10 арк. 10. ДАХО. Фонд 5404 Харківського електротехнічного ін- ституту. Оп. 2. Спр. 59. 15 арк. 11. Копняев П.П. Аналогия между явлениями электричества и гидравлики // Электричество. – 1898. – №11-12. – С. 159-166. 12. Копняев П.П. Динамо-машины постоянного тока. Их теория, испытание, конструкция и расчёт (с отдельным ат- ласом чертежей). – Харьков: Типография Адольфа Дарре, – 1904. – 290 с. ISSN 2074-272X. Електротехніка і Електромеханіка. 2017. №4 15 13. Копняев П.П. Аналитический расчёт трамвайной тяги // Электричество. – 1915. – № 2. 14. Копняев П.П. Графический расчёт трамвайной тяги // Электричество. – 1914. – № 2. 15. ДАХО. Фонд 770 Харківського технологічного інститу- ту. Оп. 1. Спр. 630, арк. 61 16. ДАХО. Фонд Р-1682 ХПІ. Оп. 1. Спр. 35, арк. 11 REFERENCES 1. Belkind L.D. Sbornik, posvyashchennyy pamyati zasluzhen- nogo professora Pavla Petrovicha Kopnyaeva [Collection dedi- cated to the memory of the Honored Professor Pavel Petrovich Kopnyaev]. Kharkov, 1955. 135 p. (Rus). 2. Tovazhnyanskyy L.L., Tverytnykova O.Ye. Electrotechnical faculty of Kharkiv Technology Institute. Origins of develop- ment. Energy saving. Power engineering. Energy audit, 2011, no.4(86), pp. 66-74. (Ukr). 3. Tverytnykova O.Ye. Zarodzhennia i rozvytok naukovo- tekhnichnoi shkoly Profesora P.P. Kopniaieva. Monohrafiia [The origin and development of the scientific and technical school of Professor P.P. Kopniaiev. Monograph]. Kharkiv, NTU «KhPI» Publ., 2010. 212 p. (Ukr). 4. Kameneva V.A. Pavel Petrovich Kopnyaev [P.P. Kop- niaiev]. M. – L, Gosenergoizdat Publ., 1959. 96 p. (Rus). 5. Instytut arkhivoznavstva Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V.I. Vernadskoho NAN Ukrainy. Fond Instytutu elektrodynamiky NAN Ukrainy 263 [Institute of Archival Studies of the National Library of Ukraine named after V.I. Vernadskyi National Acad- emy of Sciences of Ukraine. Fund of the Institute of Electrody- namics of NAS of Ukraine 263]. Desc. 2. iss. 171, 94 p. (Ukr). 6. Instytut arkhivoznavstva Natsionalnoi biblioteky Ukrainy im. V.I. Vernadskoho NAN Ukrainy. Fond IED NAN Ukrainy 263 [Institute of Archival Studies of the National Library of Ukraine named after V.I. Vernadskyi National Academy of Sciences of Ukraine. Fund of IER Foundation of the NAS of Ukraine 263]. Desc. 2. iss. 172, 114 p. (Ukr). 7. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti (DAKhO). Fond R- 1682 Kharkivskoho politekhnichnoho instytutu [State Archives of Kharkiv Region. Fund R-1682 of Kharkiv Polytechnic Insti- tute]. Desc. 1. iss. 83, 14 p. (Ukr). 8. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti (DAKhO). Fond R- 1682 Kharkivskoho politekhnichnoho instytutu [State Archives of Kharkiv Region. Fund R-1682 of Kharkiv Polytechnic Insti- tute]. Desc. 1. iss. 295, 27 p. (Ukr). 9. Arkhiv natsionalnoho tekhnichnoho universytetu «Kharkivskyi politekhnichnyi instytut» [Archive of National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute»]. F.R, 1682. iss. 11, 10 p. (Ukr). 10. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti (DAKhO). Fond 5404 Kharkivskoho elektrotekhnichnoho instytutu [State Ar- chives of Kharkiv Region. Fund 5404 of Kharkiv Electrotechni- cal Institute]. Desc. 2. iss. 59, 15 p. (Ukr). 11. Kopnyaev P.P. The analogy between the phenomena of electricity and hydraulics. Electricity, 1898, no.11-12, pp. 159-166. (Rus). 12. Kopnyaev P.P. Dinamo-mashiny postoyannogo toka. Ih teoriya, ispytanie, konstruktsiya i raschet (s otdelnym atlasom chertezhey) [Dynamo machines of direct current. Their theory, test, design and calculation (with a separate atlas of drawings]. Kharkov, Adolf Darre Publ., 1904. 290 p. (Rus). 13. Kopnyaev P.P. Analytical calculation of tram traction. Elec- tricity, 1915, no 2. (Rus). 14. Kopnyaev P.P. Graphic calculation of tram traction. Elec- tricity, 1914, no.2. . (Rus). 15. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti (DAKhO). Fond 770 Kharkivskoho tekhnolohichnoho instytutu [State Archives of Kharkiv Region. Fund 770 of Kharkov Technology Institute]. Desc. 1. iss. 630, 61 p. (Ukr). 16. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti (DAKhO). Fond R- 1682 Kharkivskoho politekhnichnoho instytutu [State Archives of Kharkiv Region. Fund R-1682 of Kharkiv Polytechnic Insti- tute]. Desc. 1. iss. 35, 11 p. (Ukr). Надійшла (received) 29.06.2017 Клепіков Володимир Борисович1, д.т.н., проф., Тверитникова Олена Євгенівна1, к.і.н., доц., 1 Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 61002, Харків, вул. Кирпичова, 2, тел/phone +38 057 7076226, e-mail: klepikov@kpi.kharkov.ua, tveekhpi@ukr.net V.B. Klepikov1, O.Ye. Tverytnykova1 1 National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», 2, Kyrpychova Str., Kharkiv, 61002, Ukraine. Professor P.P. Kopniaiev - scientist, public person, establisher of higher electrical engineering education (to the 150th anniversary of his birth). Purpose. To carry out complete historical and scientific anal- ysis of Professor P.P. Kopniaiev's activities and establish his role and place of achievements in the formation of the basic concepts and directions of the theory of electrical engineering and its practical application in the development of higher edu- cation in Ukraine. Methodology. We have applied general scientific methods of logic and classification, analysis and synthesis and special historical methods – historical- comparative, problem-chronological, synchronic and dia- chronic. Results. On the basis of generalization of a wide range of sources of central, regional and personal archives, the principles and content of scientific-pedagogical, organiza- tional and public activities of P.P. Kopniaiev were revealed and the classification of the scientific work according to the main directions of his research was conducted. Originality. Complex analysis of P.P. Kopniaiev's scientific-pedagogical, organizational and public activities were carried out in the field of higher electrical engineering education and industrial development in Ukraine, and his scientific achievements were classified according to the main directions. Practical value. Factual information, generalizations and conclusions can be applied in the teaching of humanitarian and engineering dis- ciplines in higher education, in particular in the development of the lecture courses and textbooks used in educational activi- ties, as well as in the preparation of general and scientific works on the history of science and technology. References 16, figures 4. Key words: electrical engineering science, higher education, Professor P.P. Kopniaiev, Kharkiv Polytechnic Institute.

Професор П.П. Копняєв – вчений, громадський діяч, організатор вищої електротехнічної освіти (до 150-річчя зі дня народження)

Репозитарії

Схожі ресурси