Експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції

Досліджували зміни експресії білка нейрофіламентів (NFP) в сенсомоторній корі щурів після мікроемболізації судин однієї з півкуль за допомогою унілатеральної ін’єкції суспензії адипоцитів у загальну сонну артерію. Експерсію NFP оцінювали за результатами імуногістохімічного виявлення з використання...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2016
Автори:	Яременко, Л.М., Грабовий, О.М.
Формат:	Стаття
Мова:	English
Опубліковано:	Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2016
Назва видання:	Нейрофизиология
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148345
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції / Л.М. Яременко, О.М. Грабовий // Нейрофизиология. — 2016. — Т. 48, № 2. — С. 123-128. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-148345
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1483452025-02-09T16:52:12Z Експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції Яременко, Л.М. Грабовий, О.М. Досліджували зміни експресії білка нейрофіламентів (NFP) в сенсомоторній корі щурів після мікроемболізації судин однієї з півкуль за допомогою унілатеральної ін’єкції суспензії адипоцитів у загальну сонну артерію. Експерсію NFP оцінювали за результатами імуногістохімічного виявлення з використанням моноклональних мишачих антитіл до людського протеїну нейрофіламентів (клон 2F11, «Dako», Данія). У контрольних щурів NFP виявлявся переважно в межах тонких терміналей нервових волокон, але не в перикаріонах нейронів. Після мікроемболізації судин лівої півкулі головного мозку спостерігалося загальне зменшення інтенсивності експресії NFP при наявності мозаїки осередків практичної відсутності та посилення такої експресії. Спорадично в пізні терміни після мікроемболізації у небагатьох нейронах відмічалася наявність мічених NFP-структур у перикаріонах, аксонних горбиках і аксонах. Зміни експресії NFP мали розповсюджений характер і виявлялись у ділянках кори протилежної півкулі. Використання курсового введення імуномодулятора імунофану в цілому призводило до зменшення інтенсивності патологічних змін експресії NFP. Це свідчить про можливість залучення імунних процесів у патогенез спостережуваних змін. У відновлювальний період після мікроемболізації в корі відмічалися значна кількість NFP-позитивних тілець, котрі можна кваліфікувати як колби (конуси) росту. 2016 Article Експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції / Л.М. Яременко, О.М. Грабовий // Нейрофизиология. — 2016. — Т. 48, № 2. — С. 123-128. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0028-2561 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148345 616.832-005.4.001.57 en Нейрофизиология application/pdf Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	English
description	Досліджували зміни експресії білка нейрофіламентів (NFP) в сенсомоторній корі щурів після мікроемболізації судин однієї з півкуль за допомогою унілатеральної ін’єкції суспензії адипоцитів у загальну сонну артерію. Експерсію NFP оцінювали за результатами імуногістохімічного виявлення з використанням моноклональних мишачих антитіл до людського протеїну нейрофіламентів (клон 2F11, «Dako», Данія). У контрольних щурів NFP виявлявся переважно в межах тонких терміналей нервових волокон, але не в перикаріонах нейронів. Після мікроемболізації судин лівої півкулі головного мозку спостерігалося загальне зменшення інтенсивності експресії NFP при наявності мозаїки осередків практичної відсутності та посилення такої експресії. Спорадично в пізні терміни після мікроемболізації у небагатьох нейронах відмічалася наявність мічених NFP-структур у перикаріонах, аксонних горбиках і аксонах. Зміни експресії NFP мали розповсюджений характер і виявлялись у ділянках кори протилежної півкулі. Використання курсового введення імуномодулятора імунофану в цілому призводило до зменшення інтенсивності патологічних змін експресії NFP. Це свідчить про можливість залучення імунних процесів у патогенез спостережуваних змін. У відновлювальний період після мікроемболізації в корі відмічалися значна кількість NFP-позитивних тілець, котрі можна кваліфікувати як колби (конуси) росту.
format	Article
author	Яременко, Л.М. Грабовий, О.М.
spellingShingle	Яременко, Л.М. Грабовий, О.М. Експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції Нейрофизиология
author_facet	Яременко, Л.М. Грабовий, О.М.
author_sort	Яременко, Л.М.
title	Експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції
title_short	Експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції
title_full	Експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції
title_fullStr	Експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції
title_full_unstemmed	Експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції
title_sort	експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції
publisher	Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
publishDate	2016
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/148345
citation_txt	Експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції / Л.М. Яременко, О.М. Грабовий // Нейрофизиология. — 2016. — Т. 48, № 2. — С. 123-128. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Нейрофизиология
work_keys_str_mv	AT âremenkolm ekspresíâbílkanejrofílamentívusensomotorníjkoríŝurívprimíkroembolízacííkrovonosnihsudinvplivímunomodulâcíí AT grabovijom ekspresíâbílkanejrofílamentívusensomotorníjkoríŝurívprimíkroembolízacííkrovonosnihsudinvplivímunomodulâcíí
first_indexed	2025-11-28T03:45:06Z
last_indexed	2025-11-28T03:45:06Z
_version_	1850004225526857728
fulltext	NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 2 123 УДК 616.832-005.4.001.57 Л. М. ЯРЕМЕНКО1, О. М. ГРАБОВИЙ2 ЕКСПРЕСІЯ БІЛКА НЕЙРОФІЛАМЕНТІВ У СЕНСОМОТОРНІЙ КОРІ ЩУРІВ ПРИ МІКРОЕМБОЛІЗАЦІЇ КРОВОНОСНИХ СУДИН: ВПЛИВ ІМУНОМОДУЛЯЦІЇ Надійшла 25.03.15 Досліджували зміни експресії білка нейрофіламентів (NFP) в сенсомоторній корі щурів після мікроемболізації судин однієї з півкуль за допомогою унілатеральної ін’єкції суспензії адипоцитів у загальну сонну артерію. Експерсію NFP оцінювали за результата- ми імуногістохімічного виявлення з використанням моноклональних мишачих антитіл до людського протеїну нейрофіламентів (клон 2F11, «Dako», Данія). У контрольних щурів NFP виявлявся переважно в межах тонких терміналей нервових волокон, але не в перикаріонах нейронів. Після мікроемболізації судин лівої півкулі головного мозку спостерігалося загальне зменшення інтенсивності експресії NFP при наявності мозаїки осередків практичної відсутності та посилення такої експресії. Спорадично в пізні терміни після мікроемболізації у небагатьох нейронах відмічалася наявність мічених NFP-структур у перикаріонах, аксонних горбиках і аксонах. Зміни експресії NFP мали розповсюджений характер і виявлялись у ділянках кори протилежної півкулі. Викори- стання курсового введення імуномодулятора імунофану в цілому призводило до змен- шення інтенсивності патологічних змін експресії NFP. Це свідчить про можливість залучення імунних процесів у патогенез спостережуваних змін. У відновлювальний період після мікроемболізації в корі відмічалися значна кількість NFP-позитивних тілець, котрі можна кваліфікувати як колби (конуси) росту. КЛЮЧОВІ СЛОВА: ішемія мозку, неокортекс, нейрофіламенти (NF), протеїн NF (NFP), імуномодуляція. 1Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Київ (Україна). 2Національний інститут раку, Київ (Україна). Ел. пошта: Lilya-yaremenko@rambler.ru (Л. М. Яременко); agrabovoy@yandex.ru (О. М. Грабовий). ВСТУП Проблеми лікування цереброваскулярних пато- логій, особливо тих, що призводять до гост рих порушень мозкового постачання, є одними з цен- тральних у сучасній медицині. Незважаючи на тривалу історію досліджень у даній області, знач- на частина відповідних питань досі залишають- ся нерозв’язаними [1]. Гіпоксія, що є фактично неминучим наслідком ішемізації церебральних тканин будь-якого генезу, призводить до дифуз- них, часто-густо драматичних ушкоджень струк- турних елементів мозку – нейронів, клітин глії та міжклітинних контактів [2]. Такі зміни звичайно пов’язані з пошкодженням цитоскелета нейронів [3]. Нейрофіламенти (NF) відносяться до проміжних філаментів і складають основні елементи цито- скелета нейронів; зокрема, вони забезпечують під- тримку функціональної структури аксонів. Протеїн NF (NFP) є триплетним протеїном, що складається з трьох субодиниць – легкої, проміжної та важкої (NF-L, NF-M та NF-H відповідно). NFP демонструє певні ознаки просторової спеціалізації; в перифе- ричних частинах нервової клітини він збагачений NF-H, а в центральних – NF-L [4]. NF, побудова- ні з NFP, забезпечують транспорт певних матеріа- лів до сом нейронів, де синтезуються білки і ліпіди (зокрема, нейроспецифічні), використовувані в ін- ших компартментах цих клітин, а також транспорт синтезованих продуктів у зворотному (соматофу- гальному) напрямку [5, 6]. Зміни експресії NFP у структурах головного мозку, пов’язані з дією тран- зиторної ішемії та гіпоксії, поки що вивчені недо- статньо. Ми провели відповідне дослідження, ви- користовуючи методику створення таких умов у корі великих півкуль щурів за допомогою уведен- ня в русло сонної артерії суспензії адипоцитів. Це NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 2124 Л. М. ЯРЕМЕНКО, О. М. ГРАБОВИЙ призводить до мікроемболізації дрібних кортикаль- них судин однієї з церебральних півкуль та розвит- ку транзиторної ішемії. Протягом 24 год жирові емболи в мікросудинах піддаються лізису, і крово- постачання півкулі поновлюється (в усякому разі частково). Результатом описаного вище порушення кровообігу в півкулі є розвиток дифузних нейро- дегенераційних змін, у тому числі в корі цієї пів- кулі; приблизно в 20 % експериментальних тварин у тканинах півкулі виникають осередки інфарктів. Протягом відновного періоду (30–90 діб) на місці значних зон індукованої ішемією деструкції утво- рюються гліальні рубці або кісти [7]. Експресію NFP виявляли із застосуванням імуно- гістохімічної методики, використовуючи монокло- нальні мишачі антитіла до людського протеїну NF. Щодо гемато-енцефалічного бар’єра (ГЕБ) мозок є забар’єрним органом. Порушення даного бар’єра додає імунну агресію до кола патогенетичних фак- торів судинних уражень при розладах кровообігу в мозку [8–10]. Тому виглядало доцільним тестувати вплив імуномодулятора на наслідки мікроемболіза- ції церебральних судин. Як такий імуномодулятор міг бути використаний імунофан. Це синтетичне похідне тимопоетину, гексопептид (аргініл-альфа- аспартил-лізил-валіл-тирозил-аргінін), який прояв- ляє імунорегулюючі та детоксикаційні властивості та пригнічує вільнорадикальні процеси пероксид- ного окиснення ліпідів [11]. Антиоксидантна дія імунофану запобігає пошкодженню лімфоцитів та гранулоцитів, викликаному дією патогенних факто- рів середовища [12]. МЕТОДИКА Експерименти були проведені на 80 самцях стате- возрілих білих щурів лінії Вістар (маса тіла 260– 290 г). Тварин утримували в стандартних умовах віварію на стандартному раціоні, по чотири твари- ни в клітці, з вільним доступом до їжі та води та світловим режимом 12/12 год. Протягом семи днів перед початком експерименту тварини проходили адаптацію до умов лабораторії та контактів з пер- соналом. У дослідах були використані щури-самці, оскільки рівень естрогенів у самиць помітно впли- ває на перебіг ішемічного ушкодження головного мозку [13]. Тварини були рандомізовано поділені на три групи: групу контролю (К, n = 10), групу МЕ (n = = 35), щури якої були піддані мікроемболізації кровоносних судин лівої півкулі головного мозку [14], та групу МЕ+Ім (n = 35), тваринам якої та- кож проводили мікроемболізацію церебральних судин та яким уводили імунофан. Даний препарат (НВП «Біонокс», РФ) уводили підшкірно протя- гом першого–10-го, 21–23-го, 30–32-го та 50–51-го днів після процедури мікроемболізації. Щурам контрольної групи вводили фізіологічний розчин за аналогічною схемою. Всі оперативні втручання виконували під тіопенталовим наркозом (50 мг/кг). Евтаназію тварин здійснювали за допомогою тіопенталу в овердозі (200 мг/кг). Для мікроемболізації кровоносних судин лівої півкулі головного мозку використовували введен- ня в ліву загальну сонну артерію 0.2 мл суспензії ізольованих адипоцитів. Така суспензія готувала- ся за допомогою додавання 20 мл пасти відмитих ізольованих адипоцитів до розчину, який включав у себе 2.8 мл 10 %-вого розчину CaCl2, 10 г Twin’у з доведенням до об’єму 80 мл ізотонічним (0.9 %) розчином NaCl. Ін’єкція проводилася після накла- дання на артерію лігатури. Зразки головного мозку для досліджень вилуча- ли через один, три, 10, 30 та 90 діб після почат- ку досліду (процедури мікроемболізації в другій та третій групах). Після евтаназії череп щура швид- ко розтинали, ізолювали мозок, який розділяли на три частини фронтальними перерізами. Середня частина вміщувалась у 10 %-вий забуферений хо- лодний формалін (pH 7.4, 4 °C) на 24 год. Зразки ущільнювали за стандартною методикою, залива- ли в парафін, і виготовляли фронтальні зрізи 4 мкм зав товшки, які забарвлювали aзур II-еозином. Імуногістохімічну реакцію для виявлення NFP проводили відповідно до протоколу виробника. Зрізи мозку депарафінували ксилолом та регідра- тували. Демаскування антигенів здійснювали в цит- ратному буфері (pH 6.0 ) при 98 °C протягом 20 хв, після чого зрізи промивали буфером. Далі на них наносили 3 %-вий розчин пероксиду водню на 5 хв для пригнічення активності ендогенної перокси- дази. Після триразового промивання у фосфатно- му буфері протягом 5 хв зрізи інкубували 30 хв у термостаті при 22 °С з первинними антитілами до NFP (Monoclonal Mouse Anti-Human Neurofilament Protein, Clone 2F11, «Dako», Данія). Продукти іму- ногістохімічної реакції візуалізували за допомогою детекції EnVision FLEX («Dako», Данія). Зрізи до- датково забарвлювали гематоксиліном Gill. Як по- зитивний контроль використовували зрізи мозку щурів із гарантовано визначеною позитивною ре- NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 2 125 ЕКСПРЕСІЯ БІЛКА НЕЙРОФІЛАМЕНТІВ У СЕНСОМОТОРНІЙ КОРІ ЩУРІВ активністю щодо NFP, а для отримання негативно- го контролю проводили згадані вище процедури, але без застосування первинних антитіл. Отрима- ні гістологічні препарати вивчали та фотографу- вали під світловим мікроскопом Nikon Eclipse 80i, укомплектованим цифровою камерою DS-5SMc/L2 («Nikon», Японія). РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ У щурів контрольної групи в сенсомоторній корі великих півкуль мозку, яка демонструвала звичай- ну будову, виявлялася значна кількість мічених ви- користаним препаратом антитіл тонких нервових волокон у складі нейропіля. В сомах нейронів, їх дендритах, аксонних горбиках і товстих аксонах експресії NFР майже не спостерігалося (рис. 1). Позитивно забарвлені волокна з експресією NFР розташовувались у нейропілі хаотично. На поверх- ні сом та товстих дендритів часто виявлялося щіль- не сплетення мічених волоконних терміналей. У цих локусах у багатьох випадках можна було спо- стерігати дрібні округлі тільця з інтенсивною екс- пресією NFР. Діаметр таких тілець дещо переви- щував товщину NFP-позитивних тонких нервових волокон. Інколи подібні тільця розташовувались у безпосередній близькості до сом нейронів. У пре- паратах зрідка виявлялися поодинокі мічені нерво- ві волокна, вертикально орієнтовані щодо поверхні кори. Діаметр таких елементів помітно перевищу- вав діаметр тонких мічених волокон нейропіля. Отже, патерн виявлення NFР-позитивних нервових волокон у наших експериментах змушує припусти- ти, що використаний клон антитіл до даного проте- їну зв’язувався переважно з філаментами в тонких термінальних розгалуженнях кортикальних воло- конних елементів (рис. 1). Використана методика мікроемболізації судин церебральної півкулі призводила до певних деге- нераційних та деструкційних змін у корі враже- ної (лівої) півкулі, що супроводжувалося помітни- ми змінами експресії NFP. Через одну добу після процедури мікроемболізації на тлі незначного за- гального зменшення щільності NFP-позитивних елементів спостерігались осередки різних розмірів із виразним зменшенням інтенсивності експресії цього білка, аж до повного його зникнення. Через три доби також можна було виявити помірне змен- шення кількості мічених волокон (рис. 2). Можна було відмітити нерівномірну інтенсивність мічен- ня вздовж таких елементів. Вони відрізнялися не- рівними контурами та (інколи) наявністю варикози- тетів. Іноді серед мічених елементів спостерігалися невеличкі тільця неправильної або видовженої фор- ми, котрі можна було кваліфікувати як фрагменти дегенеруючих нервових терміналей. На 10-ту добу після процедури мікроемболізації розподіл міче- них NFP-позитивних елементів у корі ушкодженої півкулі характеризувався мозаїчністю. В межах сі- рої речовини зрізів при цьому виявлялися віднос- но численні ділянки з гіперекспресією NFP (проте ступінь такого посилення експресії був помірним). Крім того, в препаратах спостерігалися численні Р и с. 1. Експресія білка нейрофіламентів (NFР) у сенсомоторній корі лівої півкулі головного мозку інтактного щура. Р и с. 2. Зміни в сенсомоторній корі лівої півкулі головного мозку щура через три доби після мікроемболізації судин. Загальне зниження та осередкове зникнення експресії NFР, нерівномірность мічення терміналей по їх довжині, наявність мічених глибок неправильної форми. 50 мкм 50 мкм NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 2126 Л. М. ЯРЕМЕНКО, О. М. ГРАБОВИЙ округлі утворення розміром 1–5 мкм з високою ін- тенсивністю експресії NFP. Іноді такі тільця розта- шовувалися на кінцях нервових волокон. У деяких пірамідних нейронах п’ятого шару мережа мічених NF відмічалась у межах соми (звичайно біля аксон- ного горбика). Через 30 або 90 діб після процедури мікроем- болізації мозаїчний патерн експресії NFP у корі ушкод женої півкулі залишався вираженим, алемі- чення виявляло тенденцію до зменшення (pис. 3). Спостерігалися вогнища як гіпо-, так і гіперек- спресії NFP. Кількість округлих структур із висо- кою експресією NFP прогресивно зменшувалася; на 90-ту добу вони виявлялися рідко. Слід зазначити, що зміни інтенсивності експресії NFP не обмежу- валися виключно корою лівої півкулі. Згадані вище зміни розподілу NFP-позитивних елементів відмі- чались і в корі протилежної півкулі, хоча й у значно меншій кількості. Курсові ін’єкції імунофану щурам, підданим м і к р о е м б ол і з а ц і ї , я к і с н о н е зм і н ю ва л и морфологічної картини розподілу NFP-позитивних елементів у сірій речовині кори враженої півкулі. Осередки гіпо- та гіперекспресії відповідного протеїну відмічалися в корі як ураженої, так і «інтактної» (правої) півкулі. Але при цьому в цілому виявлялося помітно менше позитивних волокон та нейроцитів із наявністю мережі мічених філаментів. Мічення NFP-позитивних волокон у тварин даної групи було рівномірнішим, ніж у другій групі. Кількість NFP-високопозитивних тілець, розташованих як біля сом нейронів, так і в межах нейропіля, була значно меншою, а самі вони виглядали дрібнішими та слабше забарвленими (рис. 4). У в і д д а л е н и й п е р і од п і с л я і н д у к ц і ї мікроемболізації (30–90-та доби) у щурів третьої групи (МЕ+Ім) спостерігалися більша кількість NFP-позитивних елементів на боці ушкодження порівняно з такою у тварин другої групи (МЕ). Крім того, в окремих ділянках кори головного мозку виявлялися помітна кількість вертикально орієнтованих NFP-позитивних нервових волокон. У поодиноких нейронах NFP-позитивність відмічалась у межах перикаріону, в проксимальних ділянках дендритів, а також в аксонних горбиках і аксонах (рис. 5). Приблизно у 20 % щурів групи МЕ+Ім у корі спостерігалися гліальні рубці зі значною кількістю NFP-позитивних елементів (рис. 6). ОБГОВОРЕННЯ Таким чином, отримані в наших експериментах дані щодо імуногістохімічного виявлення NFP у корі великих півкуль щурів можна підсумувати на- ступним чином. Слід взяти до уваги, що в нашій роботі ми обмежились лише якісним описом патер- ну локалізації NFP-позитивних елементів на основі візуальних оцінок. Дати кількісний опис таких па- тернів у контрольній та експериментальних групах можна буде в наступних роботах, хоча це, вірогід- но, зустрінеться з істотними труднощами у зв’язку Р и с. 3. Експресія білка нейрофіламентів (NFР) у сенсомоторній корі лівої півкулі головного мозку щура через 30 діб після мікроемболізації судин. Практичне відновлення вихідного рівня мічення, наявність на кінцях деяких терміналей округлих утворень з високим вмістом NFР (колб росту). Р и с. 4. Менший рівень патологічних змін мічення білка нейрофіламентів (NFP) у сенсомоторній корі лівої півкулі щура через три доби після мікроемболізації судин в умовах імуномодуляції імунофаном. 50 мкм 50 мкм NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 2 127 ЕКСПРЕСІЯ БІЛКА НЕЙРОФІЛАМЕНТІВ У СЕНСОМОТОРНІЙ КОРІ ЩУРІВ зі згаданим вище мозаїчним характером розподілу змін експресії NFP. У корі великих півкуль мозку контрольних щу- рів гістохімічно виявлена експресія NFP (клон 2F11) була досить інтенсивно вираженою. Проте вона спостерігалася переважно в тонких терміна- лях нер вових волокон, іноді в межах магістральних відростків кортикальних нейронів. У той же час на- явність NFP-позитивних елементів у перикаріонах таких нейронів була мінімальною. Розвиток транзиторної ішемії призводив протя- гом початкового періоду після емболізації дрібних судин кори до певного зниження інтенсивності екс- пресії NFP. У той же час спостерігався такий фено- мен, як мозаїчний розподіл зон із дещо посиленою і практично пригніченою експресією цього протеїну. Відновлювальний період після порушення мозково- го кровопостачання характеризувався появою округ- лих тілець із високою експресією NFP; подібні структури, ймовірно, можуть бути кваліфіковані як колби (конуси) росту нервових волокон. Це дозво- ляє говорити про те, що ішемія кори в результаті емболізації дрібних судин супроводжується масо- ваним ушкодженням термінальних ділянок нерво- вих волокон, у подальшому регенеруючих. Отже, подіб на картина може розглядатись як морфологіч- ний прояв компенсаторної реакції [6]. Застосування імунофану в цілому робить помір- нішим зниження рівня експресії NFP у початковий період після емболізації та зменшує прояви дегене- раційних і деструктивних змін у терміналях корти- кальних нервових волокон. Такий ефект може бути пов’язаний із антиоксидантними та детоксикацій- ними властивостями використаного препарату [12]. У віддалений відновлювально-компенсаторний пе- ріод після ішемічної атаки дія імунофану зумов- лює інтенсивнішу експресію NFР порівняно з та- кою у тварин групи 2 (МЕ). Крім того, в цих умовах у корі мозку спостерігаються поодинокі нейрони, в яких NFР виявляється в перикаріонах, аксонах та аксонних горбиках, а інколи і в дендритах. Вогни- ща гліозу в корі у тварин, яким ін’єкували імуно- фан, зустрічаються рідше та є менш щільними, а в гліальних рубцях у цих випадках виявляється біль- ше NFР-позитивних елементів. Подібні особливос- ті виявлення вказаних елементів у тварин третьої групи (МЕ+Ім) свідчать на користь того, що ембо- лізація судин кори головного мозку супроводжуєть- ся вираженою імунною реакцією, а використання імуномодулятора (імунофану) дещо обмежує таку реакцію. При розгляді результатів нашої роботи вини- кає логічне питання, наскільки розподіл NFP- позитивних елементів, виявлений за допомогою використаної гістоімунохімічної методики, відпо- відає реальному розподілу структурних елементів, котрі складаються з даного білка. Не виключено, що концентрація NFP-позитивних структур у ме жах сом, дендритів та крупних аксонів кортикальних нейронів дійсно значно нижча, ніж у дрібних тер- мінальних розгалуженнях кортикальних волокон. Тому ці елементи в таких волокнах зв’язуються з Р и с. 5. Відносне посилення експресії білка нейрофіламентів (NFР) у сенсомоторній корі лівої півкулі щура через 30 діб після мікроемболізації судин в умовах імуномодуляції. Наявність округлих утворень з високим вмістом NFР (колби росту) на значній кількості терміналей. Р и с. 6. Поодинокі нейрони з наявністю білка нейрофіламенті (NFP) у перикаріонах, аксонних горбиках та аксонах. Відновлювальний період (90 діб) після мікроемболізації судин в умовах імуномодуляції. 50 мкм 20 мкм NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2016.—T. 48, № 2128 Л. М. ЯРЕМЕНКО, О. М. ГРАБОВИЙ використаними антитілами значно інтенсивніше, а кількість NFP у соматичних та аксонних структу- рах може в багатьох випадках виявитися нижчою щодо чутливості застосованої методики. Не мож- на також виключити ймовірності наступної ситу- ації: використаний клон антитіл до NFP інтенсив- ніше зв’язується з легкими субодиницями даного протеїну (NFP-L), а останніми відносно збагачені саме тонкі термінальні розгалуження кортикальних нервових волокон. Експерименти на тваринах проводились у відповідності з положеннями Хельсинкської Декларації 1975 р., перегля- нутої та доповненої в 2000 р., та директивами національних комітетів з етики наукових досліджень. Проведення експе- риментів було погоджено з Комісією з питань етики Націо- нального медичного університету ім. О. О. Богомольця. Ро- бота здійснювалася за сучасними правилами утримання та використання лабораторних тварин, що відповідають прин- ципам Європейської Конвенції про захист хребетних тва- рин, використовуваних для експериментів та інших цілей (Страсбург, 1985). У авторів статті – Л. М. Яременко та О. М. Грабового – відсутні будь-які конфлікти щодо комерційних або фінансо- вих відносин, відносин з організаціями або особами, котрі будь-яким чином могли бути пов’язані з дослідженням, а та- кож взаємовідносин співавторів статті. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. А. І. Зозуля, Г. О. Слабкий, І. С. Зозуля, “Проблеми, які стоять перед дослідниками щодо цереброваскулярних хвороб в цілому та інсульту зокрема”, Укр. мед. часопис, 103, № 5, 112-120 (2014). 2. З. А. Суслина, М. А. Пирадов, Инсульт: диагностика, лечение, профилактика, МЕДпресс-информ, Москва (2008). 3. В. В. Семенченко, С. С. Степанов, Н. Н. Боголепов, Синаптическая пл астичность гол овного мозга (фундаментальные и прикладные аспекты), Директ-Медиа, Москва (2014). 4. S. Takeda, M. Inui, S. Tamaki, et al., “Electron ion correlation in liquid magnesium,” J. Phys. Soc. Jap., 63, No. 5, 1794-1802 (1994). 5. C. Perrone Capano, R. Pernas-Alonso, and U. di Porzio, “Neurofilament homeostasis and motoneurone degeneration,” BioEssay, 23, No. 1, 24-33 (2001). 6. E. Schroeder, S. Vogelgesang, A. Popa-Wagner, and C. Kessler, “Neurofilament expression in the rat brain after cerebral infarction: effect of age,” J. Neurobiol. Aging, 24, No. 1, 135- 145 (2003). 7. О. М. Грабовий, Л. М. Яременко, “Стан кори півкуль головного мозку при моделюванні порушень кровообігу та при корекції супутніх змін імунної системи у щурів”, Наук. вісн. Нац. мед. унту ім. О. О. Богомольця, № 4, 28- 33 (2009). 8. Е. И. Гусев, В. И. Скворцова, Ишемия головного мозга, Медицина, Москва (2001). 9. Л. М. Яременко, О. М. Грабовий, “Стан титрів аутоантитіл до тканинних антигенів головного мозку та циркулюючих імунних комплексів при моделюванні порушень кровопостачання головного мозку різного ступеню важкості та його корекція”, Імунологія та алергологія, № 2/3, 55-59 (2009). 10. Á. Chamorro, A. Meisel, A. M. Planas, et al., “The immunology of acute stroke,” Nat. Rev. Neurol., 8, 401-410 (2012). 11. В. В. Лебедев, С. А. Новиков, “Гидрофильный гексапептид иммунофан – гиперактивный регулятор транспортных белков множественной лекарственной устойчивости”, Бюл. эксперим. биологии и медицины, 142, № 12, 649-651 (2006). 12. А. В. Караулов, “Молекулярно-биологическое обоснование применения иммунофана в клинической практике”, Лечащий врач, № 4, 46-47 (2000). 13. P. D. Hurn and I. M. Macrae, “Estrogen as a neuroprotectant in stroke,” J. Cerebr. Blood Flow Metab., 20, No. 4, 631-652 (2000). 14. Пат. 34604 Україна. МПК G09B 23/00, Спосіб моделювання ішемічного ураження мозку, О. М. Грабовий, Л. М. Яре- менко, Н. Г. Панішина, опубл. 11.08.08, Бюл. № 15.

Експресія білка нейрофіламентів у сенсомоторній корі щурів при мікроемболізації кровоносних судин: вплив імуномодуляції

Репозитарії

Схожі ресурси