Спектральні характеристики фонової електроенцефалограми дітей із зоровою дисфункцією

Реєстрували фонову ЕЕГ та визначали середні значення модальної частоти (МЧ), а також абсолютної та відносної спектральних потужностей (СП) дельта-, тета-, альфаритмів і бета1- та бета2-субритмів у 31 дитини з вродженими зоровими дисфункціями (середня гострота зору порядку 0.2) та у 49 дітей восьми...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2014
Main Authors:	Редька, І.В., Майоров, О.Ю.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України 2014
Series:	Нейрофизиология
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/149052
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Спектральні характеристики фонової електроенцефалограми дітей із зоровою дисфункцією / І.В. Редька, О.Ю. Майоров // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 2. — С. 164-173. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-149052
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1490522025-02-23T19:56:27Z Спектральні характеристики фонової електроенцефалограми дітей із зоровою дисфункцією Редька, І.В. Майоров, О.Ю. Реєстрували фонову ЕЕГ та визначали середні значення модальної частоти (МЧ), а також абсолютної та відносної спектральних потужностей (СП) дельта-, тета-, альфаритмів і бета1- та бета2-субритмів у 31 дитини з вродженими зоровими дисфункціями (середня гострота зору порядку 0.2) та у 49 дітей восьми–12 років із нормальним зором. Фонова ЕЕГ-активність головного мозку дітей із зоровими дисфункціями характеризувалася зниженою абсолютною СП усіх частотних діапазонів (максимально в альфа-діапазоні), зниженою відносною СП коливань альфа-діапазону на тлі підвищення відносної СП дельта-діапазону (та бета2-діапазону у хлопчиків), а також підвищенням МЧ повільнохвильової активності та бета-осциляцій (бета2-діапазону у дівчаток, бета1- – у хлопчиків) на тлі незмінної МЧ альфа-активності у більшості ділянок кори головного мозку. Наведені дані, вірогідно, свідчать про підвищення активності каудальних відділів стовбура головного мозку при наявності зорових дисфункцій; це призводить до змін характеру взаємодій активуючих та деактивуючих систем мозку. Виявлені ймовірні компенсаторні механізми в інтегративній діяльності головного мозку при зорових дисфункціях. 2014 Article Спектральні характеристики фонової електроенцефалограми дітей із зоровою дисфункцією / І.В. Редька, О.Ю. Майоров // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 2. — С. 164-173. — Бібліогр.: 23 назв. — укр. 0028-2561 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/149052 612.82:617.751.9-053 uk Нейрофизиология application/pdf Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
description	Реєстрували фонову ЕЕГ та визначали середні значення модальної частоти (МЧ), а також абсолютної та відносної спектральних потужностей (СП) дельта-, тета-, альфаритмів і бета1- та бета2-субритмів у 31 дитини з вродженими зоровими дисфункціями (середня гострота зору порядку 0.2) та у 49 дітей восьми–12 років із нормальним зором. Фонова ЕЕГ-активність головного мозку дітей із зоровими дисфункціями характеризувалася зниженою абсолютною СП усіх частотних діапазонів (максимально в альфа-діапазоні), зниженою відносною СП коливань альфа-діапазону на тлі підвищення відносної СП дельта-діапазону (та бета2-діапазону у хлопчиків), а також підвищенням МЧ повільнохвильової активності та бета-осциляцій (бета2-діапазону у дівчаток, бета1- – у хлопчиків) на тлі незмінної МЧ альфа-активності у більшості ділянок кори головного мозку. Наведені дані, вірогідно, свідчать про підвищення активності каудальних відділів стовбура головного мозку при наявності зорових дисфункцій; це призводить до змін характеру взаємодій активуючих та деактивуючих систем мозку. Виявлені ймовірні компенсаторні механізми в інтегративній діяльності головного мозку при зорових дисфункціях.
format	Article
author	Редька, І.В. Майоров, О.Ю.
spellingShingle	Редька, І.В. Майоров, О.Ю. Спектральні характеристики фонової електроенцефалограми дітей із зоровою дисфункцією Нейрофизиология
author_facet	Редька, І.В. Майоров, О.Ю.
author_sort	Редька, І.В.
title	Спектральні характеристики фонової електроенцефалограми дітей із зоровою дисфункцією
title_short	Спектральні характеристики фонової електроенцефалограми дітей із зоровою дисфункцією
title_full	Спектральні характеристики фонової електроенцефалограми дітей із зоровою дисфункцією
title_fullStr	Спектральні характеристики фонової електроенцефалограми дітей із зоровою дисфункцією
title_full_unstemmed	Спектральні характеристики фонової електроенцефалограми дітей із зоровою дисфункцією
title_sort	спектральні характеристики фонової електроенцефалограми дітей із зоровою дисфункцією
publisher	Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України
publishDate	2014
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/149052
citation_txt	Спектральні характеристики фонової електроенцефалограми дітей із зоровою дисфункцією / І.В. Редька, О.Ю. Майоров // Нейрофизиология. — 2014. — Т. 46, № 2. — С. 164-173. — Бібліогр.: 23 назв. — укр.
series	Нейрофизиология
work_keys_str_mv	AT redʹkaív spektralʹníharakteristikifonovoíelektroencefalogramidítejízzorovoûdisfunkcíêû AT majorovoû spektralʹníharakteristikifonovoíelektroencefalogramidítejízzorovoûdisfunkcíêû
first_indexed	2025-11-24T20:40:25Z
last_indexed	2025-11-24T20:40:25Z
_version_	1849705706575364096
fulltext	NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2164 УДК 612.82:617.751.9-053 І. В. РЕДЬКА3, О. Ю. МАЙОРОВ1,2,3 СПЕКТРАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФОНОВОЇ ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАМИ ДІТЕЙ ІЗ ЗОРОВОю ДИСФУНКЦІЄю Надійшла 20.04.13 Реєстрували фонову ЕЕГ та визначали середні значення модальної частоти (МЧ), а також абсолютної та відносної спектральних потужностей (СП) дельта-, тета-, альфа- ритмів і бета1- та бета2-субритмів у 31 дитини з вродженими зоровими дисфункціями (середня гострота зору порядку 0.2) та у 49 дітей восьми–12 років із нормальним зо- ром. Фонова ЕЕГ-активність головного мозку дітей із зоровими дисфункціями харак- теризувалася зниженою абсолютною СП усіх частотних діапазонів (максимально в альфа-діапазоні), зниженою відносною СП коливань альфа-діапазону на тлі підвищення відносної СП дельта-діапазону (та бета2-діапазону у хлопчиків), а також підвищенням МЧ повільнохвильової активності та бета-осциляцій (бета2-діапазону у дівчаток, бета1- – у хлопчиків) на тлі незмінної МЧ альфа-активності у більшості ділянок кори головного мозку. Наведені дані, вірогідно, свідчать про підвищення активності кау- дальних відділів стовбура головного мозку при наявності зорових дисфункцій; це призводить до змін характеру взаємодій активуючих та деактивуючих систем мозку. Виявлені ймовірні компенсаторні механізми в інтегративній діяльності головного мозку при зорових дисфункціях. КЛюЧОВІ СЛОВА: зорові дисфункції у дітей, ЕЕГ, спектральний аналіз, спек- тральна потужність (СП), модальна частота. 1 Харківська медична академія післядипломної освіти (Україна). 2 Інститут охорони здоров’я дітей і підлітків НАМН України, Харків (Україна). 3 Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна (Україна). Ел. пошта: o.y.mayorov@gmail.com (О. Ю. Майоров); iredka@yandex.ru (І. В. Редька). ВСТУП Вплив стану зорової аферентації в разі її норми та порушень на ЕЕГ-активність головного мозку при- вертав увагу дослідників ще на порозі розвитку електроенцефалографії. При цьому переважна біль- шість ЕЕГ-досліджень людей із зоровими дисфунк- ціями були спрямовані на виявлення характеристик альфа-ритму на підставі візуальних оцінок або спек- трального аналізу ЕЕГ (на той час – із низькою роз- дільною здатністю). Едріан і Мет’юз [1] висловили припущення про істотну залежність основного рит- му ЕЕГ (α-ритму) від зорової функції та стверджу- вали, що цей компонент ЕЕГ у сліпих людей є прак- тично відсутнім. Однак Бергер [2] не погоджувався з положенням щодо вирішальної ролі зорової афе- рентації в генерації альфа-ритму, оскільки вважав, що даний ритм генерується усім мозком, а не ви- ключно зоровими ділянками кори. На його думку, в умовах повного заспокоєння сліпих людей під час реєстрації ЕЕГ ознаки наявності у них альфа-ритму були очевидними. Згодом Люміс та співавт. [3] та- кож дійшли висновку, що відсутність альфа-ритму у сліпих людей визначається в основному умовами експерименту (напруженим станом досліджуваних). Новикова [4] доводила можливість виявлення аль- фа-ритму в складі ЕЕГ сліпих й осліплих людей та стверджувала, що критична гострота зору для фор- мування цього ритму становить всього 0.01. Поді- бні результати наводились і в роботах інших авто- рів [5, 6]. Слід підкреслити, що візуальний аналіз ЕЕГ (та навіть і спектральний аналіз у більшості випадків) не дає беззастережних підстав для ствердження про наявність або відсутність ритмічної активнос- ті в будь-якому діапазоні ЕЕГ, у тому числі і в аль- фа-діапазоні. Більші можливості в даному аспекті може надати кореляційний аналіз, який у вищеци- тованих роботах не використовувався. Що ж до амплітуди альфа-активності при вадах зору, то в більшості публікацій повідомлялося, що вона у таких випадках істотно знижена [4, 9, 10]. NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2 165 СПЕКТРАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФОНОВОЇ ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАМИ Однак існують і протилежні дані – в умовах зни- ження гостроти зору можуть зустрічатися досить високоамплітудні альфа-коливання [10]. Візуальний аналіз ЕЕГ при вадах зору дозволяє найчастіше характеризувати її як низькоамплітуд- ну [9, 10], дезорганізовану, поліморфну з одночасно підвищеною кількістю хвиль дельта- [11], тета- [12] та бета- [10] частот. Проте є дані щодо гіпер- синхронної ЕЕГ із високоамплітудною (≥100 мкВ) нерегулярною альфа-активністю в поєднанні з ви- сокою амплітудою повільних хвиль у дітей із вро- дженим ністагмом [10]. Спектральний аналіз ЕЕГ з низькою роздільною здатністю показав відсутність коливань альфа2-ді- апазону у сліпих [13] та зменшення цього компо- нента ЕЕГ у частковозорих [9]. У слабозорих дітей були виявлені підвищена потужність коливань те- та-діапазону [11, 12] та пригнічення електричної активності в потиличних частках [12]. У дорослих людей із вродженою сліпотою спостерігалася змен- шена спектральна потужність (СП) альфа-активності в тім’яно-потиличних [14], правій центральній і лі- вій потиличній ділянках [15]. У той же час існують протилежні відомості про те, що сліпі та зрячі люди можуть і не розрізнятися за значеннями СП ЕЕГ-ко- ливань у будь-якому частотному діапазоні [16]. Таким чином, переважна більшість ЕЕГ- досліджень були присвячені аналізу лише морфології та топографії альфа-активності та її субдіапазонів у людей із зоровими дисфункціями. Висновки спиралися здебільшого на результати візуального аналізу ЕЕГ, а окремі роботи – на дані спектрального аналізу низької роздільної здатності. Це не дозволяє в повній мірі розкрити особливості функціонального стану головного мозку при зо- рових дисфункціях. Крім того, деякі дослідження з використанням спектрального аналізу на основі швидкого перетворення Фур’є звичайно стосували- ся малочисельного (п’ять–15 осіб) та різновікового контингенту, а відповідні висновки мали супереч- ливий характер. Враховуючи наведені відомості, ми вважали за доцільне провести поглиблений аналіз спек- тральних характеристик фонової ЕЕГ при зорових дисфункціях у дітей. МЕТОДИКА У дослідженні взяли участь 31 дитина з вродже- ними зоровими дисфункціями (19 хлопчиків і 12 дівчаток) та 49 нормальнозорих практично здо- рових дітей (27 хлопчиків та 22 дівчинки) періоду другого дитинства (вісім–12 років). Загальним критерієм для включення дітей у дослідження була відсутність органічної патології ЦНС та черепно- мозкової травми в анамнезі, неврологічних чи психічних розладів, впливу фармакологічної терапії на момент дослідження. Переважна більшість дітей із зоровими дисфунк- ціями мали два-три офтальмологічних діагнози та двобічне ураження органів зору. У даній роботі ми не розглядаємо патогенез тих захворювань, котрі призвели до розвитку зорових дисфункцій, оскіль- ки це виходить за коло задач нашого дослідження. Тим не менш, досліджену групу, очевидно, можна розглядати як відносно гомогенну: середня кори- гована гострота зору у дітей даної групи станови- ла 0.16 ± 0.04 та 0.22 ± 0.06 для лівого та правого очей відповідно. Реєстрацію та аналіз ЕЕГ здійснювали за за- гальноприйнятою методикою за допомогою комп’ютерного електроенцефалографа «DX-5000» (НВФ «DX-системи», Харків, Україна). Спектраль- ний аналіз ЕЕГ високої роздільної здатності вико- нувався з точністю до 0.001 Гц з використанням пакета прикладних програм «NeuroResearcher®» (Інститут медичної інформатики і телемедицини, Харків, Україна). На відміну від звичайного спек- трального аналізу з кроком 0.5–1.0 Гц це дозволяло виявити більш тонкі зміни функціонального стану головного мозку дітей із зоровими дисфункціями. ЕЕГ-потенціали відводили монополярно від 23 локусів відповідно до міжнародної системи «10–20» із використанням усередненого референт- ного електрода, за Голдманом. Виявлення артефак- тів у складі ЕЕГ, зумовлених рухами очей, здійсню- вали згідно з окулограмою. Фільтри низьких і високих частот були налашто- вані відповідно на 0.5 і 35 Гц, частота дискрети- зації ЕЕГ-сигналів складала 400 с–1. Спектрограми ЕЕГ-реалізацій отримували на підставі швидкого перетворення Фур’є. Процедура дослідження передбачала реєстрацію фонової ЕЕГ у стані спокійного неспання із заплю- щеними очима впродовж 2.5 хв. Аналізу піддавали безартефактні фрагменти запису тривалістю 35–45 с. Межі частотних діапазонів відповідали найбільш широко прийнятим значенням: дельта – 0.5–4, тета – 4–8, альфа – 8–12, бета1 – 13–20 та бета2 – 20–30 Гц. Для спектральних компонентів ЕЕГ визначали їх NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2166 І. В. РЕДЬКА, О. Ю. МАЙОРОВ * * * * * * F7 F3 T3 T4 T6 C3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F4 F8 Fp1 Fp2 0 0 0 0 00 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 % % % % %% % % % % %% % % % % 20 20 20 20 2020 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 10 10 10 10 1010 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 –10 –10 –10 –10 –10–10 –10 –10 –10 –10 –10 –10 –10 –10 –10 –10 30 30 30 30 3030 30 30 30 30 30 30 30 30 30 30 0 * * * * F7 F3 T3 T4 T6 C3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F4 F8 Fp1 Fp2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 00 0 0 0 –20 –20 –20 –20 –20 –20 –20 –20 –20 –20 –20 –20–20 –20 –20 –20 –40 –40 –40 –40 –40 –40 –40 –40 –40 –40 –40 –40–40 –40 –40 –40 40 % % % % %% % % % % %% % % % % 40 40 40 40 40 40 40 40 40 40 4040 40 40 40 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 2020 20 20 20 * * * ** * * * * F7 F3 T3 T4 T6 C3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F4 F8 Fp1 Fp2% % % % %% % % % % %% % % % % 0 00 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 00 10 1010 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 10 1010 –10 –10–10 –10 –10 –10 –10 –10 –10 –10 –10 –10 –10 –10 –10–10 F7 F3 T3 T4 T6 C3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F4 F8 Fp1 Fp2% % % % %% % % % % %% % % % % 0 0 0 0 00 0 0 0 0 00 0 0 0 0 10 10 10 10 1010 10 10 10 10 1010 10 10 10 10 –10 –10 –10 –10 –10–10 –10 –10 –10 –10 –10–10 –10 –10 –10 –10 * * * * * * * * * * * F7 F3 T3 T4 T6 C3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F4 F8 Fp1 Fp2% % % % %% % % % % %% % % % % 0 0 0 0 00 0 0 0 0 0 0 0 00 0 10 10 10 10 1010 10 10 10 10 10 10 10 1010 10 –10 –10 –10 –10 –10–10 –10 –10 –10 –10 –10 –10 –10 –10–10 –10 А (дельта-) Б (тета-) Г (бета1-) Д (бета2-) В (альфа-) Р и с. 1. Діаграми відмінностей середніх значень модальної частоти різних діапазонів і субдіапазонів ЕЕГ (А–Д) у дітей із зоровими дисфункціями порівняно з такими у нормальнозорих (%) у різних ЕЕГ-відведеннях (зазначені під діаграмами). По горизонталі – групи дітей із зоровими дисфункціями (у напрямку зліва направо: загальна група, хлопчики, дівчатка). Однією, двома та трьома зірочками позначена наявність вірогідних міжгрупових відмінностей при Р ≤ 0.05, Р ≤ 0.01 та Р ≤ 0.001 відповідно. абсолютну СП (АСП, мкВ2), відносну СП (ВСП, %), тобто значення СП даного ритму, нормоване щодо інтегральної потужності ЕЕГ-сигналів, та модальну частоту (МЧ, Гц) такого ритму. Числові дані обробляли з використанням загаль- ноприйнятих методів варіаційної статистики; ре- зультати представлені нижче як середні ± похибка середнього. Порівняння груп дітей з різним ста- ном зорової функції здійснювали із застосуванням NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2 167 СПЕКТРАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФОНОВОЇ ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАМИ непараметричного критерію U Вілкоксона–Манна– Уїтні. Вірогідними вважалися відмінності при зна- ченнях Р ≤ 0.05. РЕЗУЛЬТАТИ Оскільки нами у дітей восьми–12 років було вияв- лено гендерні відмінності у спектральних показни- ках, надалі опис та результати аналізу даних щодо дітей різної статі з різним станом зорових функцій представлені окремо. Дельта-ритм. Обстеження хлопчиків із зоровими дисфункціями продемонструвало наявність вірогід- них відмінностей – більш високі значення МЧ дель- та-коливань у відведенні Т4 (на 20.9 %) (рис. 1) та нижчі значення їх МЧ у Fp1 (на 37.4 %) – порів- няно з відповідними величинами в групі контролю. Що ж до інших відведень, то у більшості локусів правої півкулі спостерігалися дещо вищі значення МЧ дельта-ритму, а в лівій пікулі – менші, але різ- ниці були невірогідними. Аналіз значень СП (рис. 2; 3) виявив у хлопчи- ків із зоровими дисфункціями вірогідно більші зна- чення ВСП дельта-коливань по всій конвекситаль- ній корі головного мозку, а саме у Fp1 (на 12.5 %), F3 (на 13.9 %), C4 (на 18.9 %), P4 (на 33.5 %), T6 (на 21.4 %), O1 (на 32.9 %) та O2 (на 50.0 %). Що ж до АСП, то спостерігалася тільки тенденція (Р > 0.05) до більш високих значень у більшості відведень. Порівняння дівчаток із зоровими дисфункціями з нормальнозорими дівчатами виявило вірогідно більші значення МЧ дельта-ритму в першій зі зга- даних груп у відведеннях F7 (на 30.0 %) та С3 (на 26.2 %). У більшості інших кортикальних ділянок відмічалася лише тенденція (Р > 0.05) до більш ви- соких значень МЧ (рис. 1). У д івчаток і з зоровими дисфункціями спостерігалися вірогідно вищі, ніж у контролі, зна- чення АСП у правому лобовому полюсі (на 38.0 %), ВСП – у правому лобовому полюсі (на 18.3 %), правій нижній лобовій (на 21.2 %), правій та лівій тім’яній (відповідно на 57.4 та 36.2 %), правій та лівій потиличній (відповідно на 61.9 та 53.1 %) ділянках (рис. 2; 3). Тета-ритм. У дітей, що страждали на зорові дисфункції, реєструвалися вірогідно вищі значення МЧ (рис. 1) даного компонента ЕМГ: у хлопчиків – у правій задній скроневій ділянці (на 16.2 %), у дівчаток – у лобовому полюсі (на 25.2 %) та задній скроневій ділянці (на 19.0 %) лівої півкулі. У більшості інших відведень виявлялася тільки тенденція (Р > 0.05) до дещо вищих значень МЧ те- та-коливань. Аналіз СП тета-компонента ЕЕГ (рис. 2; 3; див. таблицю) виявив у більшості відведень тенденцію (Р > 0.05) до нижчих значень АСП та вищих зна- чень ВСП у дітей із зоровими дисфункціями порівняно з аналогічними показниками у здорових дітей. Альфа-ритм. При зорових дисфункціях середня Індекси повільнохвильової активності в складі ЕЕГ (δ + θ/α + β1 + β2) у стані спокійного неспання Відведення ЕЕГ Діти із зоровими дисфункціями Нормальнозорі діти загалом (n = 31) хлопчики (n = 19) дівчатка (n = 12) загалом (n = 49) хлопчики (n = 27) дівчатка (n = 22) Fp1 6.05±0.66** 6.48±0.83* 5.37±1.08 3.90±0.35 4.09±0.44 3.67±0.57 Fp2 5.46±0.54* 5.53±0.70 5.35±0.89* 4.01±0.35 4.50±0.48 3.40±0.47 F3 3.38±0.30** 3.75±0.41* 2.80±0.37 2.35±0.17 2.55±0.24 2.10±0.25 F8 3.40±0.33** 3.74±0.46* 2.87±0.43 2.33±0.19 2.45±0.23 2.17±0.31 C4 3.30±0.33* 3.60±0.44* 2.82±0.48 2.31±0.22 2.37±0.28 2.24±0.36 P3 2.82±0.38** 3.13±0.54 2.34±0.44 1.70±0.18 1.83±0.25 1.53±0.26 P4 5.46±0.54* 5.53±0.70 5.35±0.89* 4.01±0.35 4.50±0.48 3.40±0.47 T6 3.00±0.42* 3.44±0.62* 2.30±0.38 1.83±0.14 1.78±0.17 1.89±0.24 O1 3.20±0.37* 3.17±0.50 3.25±0.58 1.40±0.15 1.50±0.23 1.29±0.16 O2 3.12±0.37* 2.99±0.46* 3.34±0.65 1.13±0.12 1.04±0.15 1.24±0.19 П р и м і т к и . Наведені тільки значення спектральних показників у тих відведеннях, де виявлено вірогідні відмінності між дітьми з різним станом зорової функції. Зірочками позначені випадки вірогідних відмінностей значень показників у групах дітей із зоровими дисфункціями від відповідних значень у нормальнозорих дітей (Р ≤ 0.05, Р ≤ 0.01, *Р ≤ 0.001). NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2168 І. В. РЕДЬКА, О. Ю. МАЙОРОВ F7 F3 T3 T4 T6 C3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F4 F8 Fp1 Fp2 –20 –20 –20 –20 –20–20 –20 –20 –20 –20 –20 –20 –20 –20 –20 –20 20 20 20 20 2020 20 20 20 20 20 20 20 20 20 20 40 40 40 40 4040 40 40 40 40 40 40 40 40 40 40 0 0 0 0 00 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 % % % % % % % %% % % % % % % % А (дельта-) –30 –30 –30 –30 –30–30 –30 –30 –30 –30 –30 –30–30 –30 –30 –30 30 30 30 30 3030 30 30 30 30 30 30 30 30 0 0 0 0 00 0 0 0 0 0 00 0 0 0 * * * * ** * * ** * * F7 F3 T3 T4 T6 C3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F4 F8 Fp1 Fp2 %% % % % % % %% % % % % % % % Г (бета1-) F7 T4 T6 C3 F3 F4 T3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F8 Fp1 Fp2 –20 –20 –20 –20 –20–20 –20 –20 –20 –20–20 –20 –20 –20 –20 –20 –40 –40 –40 –40 –40–40 –40 –40 –40 –40–40 –40 –40 –40 –40 –40 –60 –60 –60 –60 –60–60 –60 –60 –60 –60–60 –60 –60 –60 –60 –60 20 20 20 20 2020 20 20 20 2020 20 20 20 20 20 0 0 0 0 00 0 0 0 00 0 0 0 0 0 % % % % %% % % % % % %% % % % Б (тета-) * ** В (альфа-) –30 –30 –30 –30 –30–30 –30 –30 –30 –30 –30 –30 –30 –30 –30–30 –60 –60 –60 –60 –60–60 –60 –60 –60 –60 –60 –60 –60 –60 –60–60 0 0 0 0 00 0 0 0 0 0 0 0 0 00 F7 F3 T3 T4 T6 C3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F4 F8 Fp1 Fp2 * * * * * * * * ** * *** * *** * *** * * * * * * * * * * % % % %% % % % % % % %% % % % –40 –40 –40 –40 –40–40 –40 –40 –40 –40 –40 –40–40 –40 –40 –40 40 40 40 40 4040 40 40 40 40 40 4040 40 40 40 0 0 0 0 00 0 0 0 0 0 00 0 0 0 * * * * F7 F3 T3 T4 T6 C3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F4 F8 Fp1 Fp2 % % % % % % %% % % % %% % % % Д (бета2-) *** Р и с. 2. Діаграми відмінностей середніх значень абсолютної спектральної потужності різних діапазонів і субдіапазонів ЕЕГ (А–Д) у дітей із зоровими дисфункціями порівняно з такими у нормальнозорих (%) у різних відведеннях (зазначені під діаграмами). Решта позначень такі ж самі, що й на рис. 1. МЧ коливань альфа-діапазону не була істотно змі- неною (Р > 0.05; рис. 1). Значення МЧ у різних ді- лянках конвекситальної поверхні кори даного рит- му були лише на 0.1–6.7 % нижчими за норму. Для хлопчиків із зоровими дисфункціями були характерними вірогідно нижчі значення як АСП, так і ВСП альфа-коливань у відведеннях F4, F7, F8, C4, P4, T6, O1, O2; у відведеннях Fp1 та F3 це спо- стерігалося тільки щодо ВСП (рис. 2; 3). У дівчаток із зоровими дисфункціями вірогідно нижчі за контроль значення як АСП, так і ВСП спо- NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2 169 СПЕКТРАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФОНОВОЇ ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАМИ А (дельта-) Г (бета1-) –20 –20–20 –20 –20 –20 –20 –20–20 –20 –20 –20 –20 –20 –20–20 20 2020 20 20 20 20 2020 20 20 20 20 20 2020 40 4040 40 40 40 40 4040 40 40 40 40 40 4040 0 00 0 0 0 0 00 0 0 0 0 0 00 F7 F3 T3 T4 T6 C3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F4 F8 Fp1 Fp2 % %% % % % % %% % % % % % %% F7 T4 T6 C3 F3 F4 T3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F8 Fp1 Fp2–20 –20 –20 –20 –20–20 –20 –20 –20 –20 –20 –20–20 –20 –20 –20 20 20 20 20 2020 20 20 20 20 20 2020 20 20 20 0 0 0 0 00 0 0 0 0 0 00 0 0 0 % % % %% % % % % % % %% % % % Б (тета-) В (альфа-) –20 –20 –20 –20 –20–20 –20 –20 –20 –20 –20 –20–20 –20 –20 –20 –40 –40 –40 –40 –40–40 –40 –40 –40 –40 –40 –40–40 –40 –40 –40 0 0 0 0 00 0 0 0 0 0 00 0 0 0 F7 F3 T3 T4 T6 C3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F4 F8 Fp1 Fp2 * * * ** * * * * * * * *** * * * * ** * * * * * * * * * * * * * * * * * * * * *** * *** * % % % %% % % % % % % %% % % % * * * ** * * * * F7 F3 T3 T4 T6 C3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F4 F8 Fp1 Fp2% % % % %% % % % % % %% % % % 20 20 20 20 2020 20 20 20 20 20 2020 20 20 20 40 40 40 40 4040 40 40 40 40 40 4040 40 40 40 60 60 60 60 6060 60 60 60 60 60 6060 60 60 60 0 0 0 0 00 0 0 0 0 0 00 0 0 0 * **** * * * * * * * * * * * * **** * **** * * * * * * * * * * ** F7 F3 T3 T4 T6 C3 P3 O1 O2 P4 C4 T5 F4 F8 Fp1 Fp2 %% % % % % % %% % % % % % %% Д (бета2-) 60 60 60 60 60 60 60 6060 60 60 60 60 60 6060 120 120 120 120 120 120 120 120120 120 120 120 120 120 120120 0 0 0 0 0 0 0 00 0 0 0 0 0 00 Р и с. 3. Діаграми відмінностей середніх значень відносної спектральної потужності різних діапазонів і субдіапазонів ЕЕГ (А–Д) у дітей із зоровими дисфункціями порівняно з такими у нормальнозорих (%) у різних відведеннях (зазначені під діаграмами). Решта позначень такі ж самі, що й на рис. 1. стерігались у локусах P4, O1, O2, а у відведеннях Fp2, F3 та F8 нижчою була тільки ВСП (рис. 2; 3). Таким чином, наші результати вказують на те, що найістотніших змін при зорових дисфункціях зазнають ЕЕГ-коливання альфа-діапазону; у серед- ньому вони є помітно меншими, ніж у нормально- зорих дітей, по всій конвекситальній поверхні кори. У цьому випадку ступінь відмінностей від дітей з нормальним зором за значеннями СП альфа-компо- нента наростає за лобово-потиличним градієнтом (рис. 2; 3). Аналіз топографічного розподілу ВСП альфа- NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2170 І. В. РЕДЬКА, О. Ю. МАЙОРОВ діапазону виявив, що фокус максимуму даного по- казника у хлопчиків із зоровими дисфункціями знаходиться в лівій тім’яній ділянці, у дівчаток із зоровими дисфункціями – в лівій центральній ділянці, тоді як у дітей обох статей з нормальним зором – у правій потиличній ділянці. Бета1-субдіапазон . Вірогідно вищі значен- ня МЧ цих осциляцій при зорових дисфункціях спостерігались у хлопчиків у лівому лобовому полюсі (на 10.3 %), лівій потиличній (на 9.2 %) та в обох нижніх лобових (на 10–12 %) і централь- них (на 12–14 %) ділянках, а у дівчаток – у правій тім’яній ділянці (на 9.2 %). У решті відведень значення бета1 МЧ були теж дещо вищими, але різниці не досягали рівня вірогідності. Наявність зорових дисфункцій супроводжувала- ся вірогідно нижчими значеннями АСП бета1-ко- ливань, у хлопчиків – у лівій потиличній ділянці (на 23.3 %), у дівчаток – у тім’яній (на 38.5 %) і потиличній (на 27.6 %) ділянках правої півкулі (рис. 2). Загалом у більшості ділянок конвекситальної поверхні головного мозку при зорових дисфункціях спостерігалася тенденція (Р > 0.05) до більш низь- ких значень АСП бета1-осциляцій (рис. 2), тоді як значення ВСП цього субдіапазону були дещо вищи- ми. Бета2-субдіапазон . У хлопчиків із зорови- ми дисфункціями мі не виявили вірогідних відмінностей за значеннями МЧ даної частини ЕЕГ-спектра (рис. 1). Вірогідно вищі значення ВСП бета2-коливань порівняно з контролем спостерігалися тільки в задній скроневій (на 44.5 %) та потиличній (на 128.6 %) ділянках правої півкулі (рис. 3). У більшості інших відведень (рис. 1–3) значення АСП, ВСП та МЧ бета1-осциляцій дещо перевищу- вали контроль, але різниці були невірогідними. У дівчаток із зоровими дисфункціями МЧ бета2- коливань вірогідно перевищувала відповідні по- казники у нормальнозорих у лобовому полюсі (на 1.9 %), передній лобовій (на 8.0 %) і центральній (на 9.6 %) ділянках лівої півкулі, тоді як у решти відведень ці показники хоч і були вищими (рис. 1; див. таблицю), але невірогідно. У дівчаток із зоровими дисфункціями вірогідно нижчі значення АСП бета2-коливань відмічались у тім’яних (на 29–39 %) і потиличних (на 18–37 %) ділянках кори (рис. 2). Порівняно низькі значення АСП виявлялися також і в більшості інших відве- день, однак різниці не були вірогідними. Дівчатка із зоровими дисфункціями вірогідно не відрізнялися від нормальнозорих дівчат за показни- ками ВСП; у відведеннях Fр1, Fр2, F3, T3, C3, C4, T4 та O1 відповідні показники були дещо нижчими, а в інших – вищими. Співвідношення низько- та високочастотних складових ЕЕГ. У дітей із зоровими дисфункціями спостерігалося певне переважання повільнохви- льової ЕЕГ-активності у порівнянні з контролем по всій конвекситальній поверхні головного мозку. Така відмінність у хлопчиків досягала рівня віро- гідності (Р ≤ 0.05) у відведеннях Fp1, F3, F8, C4,T6, O1 та O2, а у дівчаток – у відведеннях Fp2, Р4, O1 та O2 (див. таблицю). Найбільші відмінності відмі- чалися в потиличних ділянках кори головного моз- ку. Аналіз домінуючих та субдомінуючих ритмів. У дітей дослідженого віку із зоровими дисфункція- ми в усіх ЕЕГ-відведеннях найчастіше домінувала дельта-активність (її ВСП складала 64–98 %), а те- та-коливання могли розглядатись як субдоміную- чі. У нормальнозорих же дітей у всіх відведеннях (за винятком Р3, О1 та О2) також найчастіше пере- важала дельта-активність (55–86 %), субдоміную- чими були тета- та альфа-коливання. Крім того, у нормальнозорих дітей у лівій тім’яній та обох по- тиличних ділянках головного мозку явно домінува- ла альфа-активність (57–76 %), чого не спостеріга- лось у жодної дитини із зоровими дисфункціями. ОБГОВОРЕННЯ На сьогодні накопичено переконливі дані про взаємозв’язок альфа-активності із зоровими функціями, однак все ще залишається дискусійним питання про амплітудно-частотні характеристики цієї активності в умовах зорових дисфункцій. При цьому переважна більшість відповідних висновків були сформульовані на підставі клінічного візуального аналізу ЕЕГ-сигналів. Враховуючи зазначене, ми запровадили підхід, базований на спектральному аналізі високої роздільної здатності з урахуванням усіх ЕЕГ- відведень та більшості частотних діапазонів. Такий підхід дозволив отримати об’єктивні дані про харак- теристики альфа-активності у дітей восьми–12 ро- ків із зоровими дисфункціями. Зокрема, були отримані свідчення наявності альфа-активності як у практично сліпих дітей, так і у дітей з істотно зниженою, але не нульовою гостротою зору. NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2 171 СПЕКТРАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФОНОВОЇ ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАМИ Спираючись на експериментальні дані [8, 9] про зниження характеристичної частоти альфа- активності в потиличних ділянках у дітей із зоро- вими дисфункціями, ми очікували вираженого зни- ження МЧ коливань альфа-діапазону при зорових дисфункціях. Проте виявлені відмінності – дещо нижчі значення МЧ альфа-активності у дітей із зо- ровими дисфункціями порівняно з відповідними ве- личинами у дітей із нормальним зором – виявилися невірогідними. Можна констатувати, що діти із зоровими дисфункціями характеризуються зниженням АСП коливань альфа-діапазону по всій поверхні півкуль головного мозку, і це зниження є найбільш вира- женим у хлопчиків. Оскільки значення АСП фак- тично віддзеркалюють амплітуду тих або інших мозкових осциляцій, дані про зменшену амплітуду альфа-активності у дітей із зоровими дисфункціями є очікуваними, і це узгоджується з результатами інших досліджень [5, 16]. Ми також підтвердили факт зміщення фоку- са максимальної ЕЕГ-активності альфа-діапазону у дітей із зоровими дисфункціями [5, 9, 13, 14, 16] і одночасно вперше визначили певні гендерні особливості в даному аспекті. Так, у хлопчиків з ураженнями зору фокус максимальної альфа- активності переміщувався з потиличних у тім’яні кортикальні ділянки, а у дівчаток – в центральні. У дітей восьми–12 років із зоровими дисфункціями в усіх ділянках кори головного моз- ку домінуючим є дельта-ритм. Даний факт, видимо, вказує на істотно глобальне зниження лабільності коркових нейронів і, відповідно, на їх певною мірою знижену функціональну активність. При цьому ви- явлена у дітей із зоровими дисфункціями практична відсутність домінування альфа-активності в складі ЕЕГ (згідно зі значеннями АСП та ВСП) свідчить про значний дисбаланс у діяльності неспецифічних активуючих систем мозку. Очевидно, що механізм даного явища необхідно шукати в характері морфофункціональної взаємодії специфічних зорових церебральних систем з акти- вуючими системами мозку. Є ймовірним, що пер- шорядна роль у таких модифікаціях ЕЕГ належить зменшенню активуючих висхідних впливів на кору головного мозку – модальноспецифічних від релей- них ядер таламуса (латерального колінчастого тіла – ЛКТ) та неспецифічних від мезенцефальної ретикулярної формації – внаслідок зменшен- ня нервової імпульсації від клітинних структур сітківки в умовах зорової дисфункції. Це, в свою чергу, призводить до зниження загального тону- су кори головного мозку, зокрема його фронталь- них ділянок. Недостатня активація фронтальної кори зумовлює зняття гальмуючих впливів фронто-таламічної системи на задній гіпоталамус. Внаслідок цього структури останнього надмірно активуються та гальмують і без того знижену активність мезенцефальної ретикулярної формації. Оскільки відомо, що структури мезенцефальної та бульбарної ретикулярної формації знаходять- ся в антагоністичних взаємовідносинах, зниження активності першої з вказаних структур в умовах зо- рових дисфункцій призводить до посилення деакти- вуючих впливів бульбарної ретикулярної формації на кору головного мозку через неспецифічні (центральні) ядра таламуса. Зазначена динамічна взаємодія активуючих та деактивуючих систем головного мозку в умовах зорової дисфункції знаходить своє відображення на ЕЕГ у вигляді заміни високоамплітудної альфа- активності на домінуючу повільнохвильову активність дельта-діапазону. Це відбивається в зниженні АСП і ВСП коливань альфа-діапазону та збільшенні відносної потужності дельта-коливань по всій конвекситальній поверхні головного мозку дітей із зоровими дисфункціями. Про посилення роботи системи зворотного галь- мування у неспецифічних структурах головно- го мозку (імовірно, зв’язку між бульбарною рети- кулярною формацією та неспецифічними ядрами таламуса) у хлопчиків із зоровими дисфункціями може свідчити виявлене нами підвищення МЧ бета1-діапазону на тлі тенденції до знижен- ня потужності цього субкомпонента. Дівчаткам із зоровими дисфункціями також була властива подібна тенденція змін спектральних характери- стик бета1-діапазону, але менш виражена. Отже, виявлені зміни не залежать значною мірою від статі досліджуваних, тобто є досить генералізованими та модально специфічними. Крім того, із вказаною гіпотезою механізму змін ЕЕГ при зорових дисфункціях узгоджуються резуль- тати експериментів із зоровою депривацією, прове- дених на тваринах. У таких умовах спостерігалися зменшення кількості та активності нейронів ЛКТ [17], а також таламо-кортикальних аферентів, що йдуть від дорсального ЛКТ до первинної зорової кори [18]. Ми також виявили вказівки на підвищену збудливість ділянок, в яких локалізовані коркові відділи зорового та слухового аналізаторів, у NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2172 І. В. РЕДЬКА, О. Ю. МАЙОРОВ хлопчиків із зоровими дисфункціями. Про це свідчили вищі значення ВСП бета2-субритму в потиличній та задньо-скроневій ділянках кори правої півкулі головного мозку. Можна припусти- ти, що зазначений факт є проявом компенсаторної аудіо-візуальної кросмодальної пластичності. Структурно-функціональна можливість такої пластичності базується на даних про наявність зв’язків між первинною слуховою та зоровою ко- рою [19] та можливість активації стріарної кори під час звукової стимуляції [20]. Вст ановлене у д і вчаток і з зоровими дисфункціями підвищення МЧ бета2-діапазону в лівих лобноцентральних ділянках кори головного мозку на тлі тенденції до зниження АСП коливань цього діапазону, імовірно, відображує збільшення рівня активності коркових нейронів переднього мозку, що відбувається паралельно зі зменшенням кількості одночасно активованих нейронів. Іншими словами, спостерігається локальна десинхронізація активності коркових нейронів. Очевидно, вона має таламічне походження (посилення таламо-корти- кальних впливів від неспецифічних ядер таламу- са), а не ретикулярне. У контексті можливих механізмів даного яви- ща необхідно зазначити, що, як вважають, функціонування лівої півкулі кори значнішою мірою пов’язано з активністю стовбурової ретикулярної формації. Як згадувалося вище, зо- рова депривація призводить до пригнічення активності мезенцефальної ретикулярної формації, котра забезпечує генералізовану активацію кори головного мозку. Отже, зниження активації мезенцефальної ретикулярної формації при дефіциті зорової аферентації може зумовлювати локальність активації коркових нейронів передньо- го мозку. Причина вірогідного зниження кількості одно- часно збуджених нейронів фронтальної кори може бути пов’язана з тим, що передній мозок отримує входи від холінергічних та нехолінергічних (пе- реважно ГАМК-ергічних) нейронів магноцелю- лярних кортикопетальних шляхів [21]; як зазна- чалося вище, в умовах зорової депривації рівень активності ЛКТ знижується. Не виключено, що підвищення активності в лоб- ноцентральних ділянках кори головного мозку пов’язано з підвищенням активності моторної та соматосенсорної кори головного мозку (імовірно, внаслідок певної активації рухового аналізатора, що спостерігалось у дівчаток із зоровими дисфункціями). На користь такої інтерпретації свідчать дані деяких робіт [4, 22]. Підвищення активності рухового аналізатора у дівчаток із зо- ровими дисфункціями завдяки колатеральній активації може посилювати ступінь збудження неспецифічних ядер таламуса, що проектуються на кору переднього мозку. Можливо, що вищеописане локальне підвищення рівня активності коркових нейронів передньо- го мозку у дівчаток із зоровими дисфункціями є відображенням функціонування компенсатор- ного нейродинамічного механізму, спрямовано- го на підтримання відносно високого рівня збуд- ження кори головного мозку при дефіциті зорової аферентації. Зокрема, підвищення рівня активності коркових нейронів фронтальної кори, імовірно, забезпечує посилення гальмівних впливів на задній гіпоталамус, а значить, певною мірою збільшує рівень генералізованої активації кори головного мозку через мезенцефальну ретикулярну формацію. Це припущення знаходить підтвердження в резуль- татах нашого дослідження – у факті відсутності вірогідних відмінностей середніх значень ВСП і АСП коливань дельта-діапазону та індексу по- вільнохвильової активності (δ + θ/α + β1 + β2) у фронтальних ділянках кори головного мозку у дівчаток із зоровими дисфункціями порівняно з такими у нормальнозорих. Така особливість відрізняла згаданих дівчат від відповідної групи хлопчиків. Це свідчить про збереження у дівчаток із зоровими дисфункціями, порівняно з нормаль- нозорими, достатнього рівня активації переднього мозку. Вірогідно, активність стовбурових структур головного мозку у дівчат з такими дисфункціями є в середньому нижчою, ніж у аналогічних хлопчиків. Беручи до уваги виявлені нами порівняно вищі, ніж у нормі, значення індексу повільнохвильової активності та домінування дельта-активності в структурі спектра фонової ЕЕГ, можна за- ключити, що дітям восьми–12 років із зо- ровими дисфункціями притаманна менша морфофункціональна зрілість кори головного моз- ку; це узгоджується з критеріями, згаданими Хад- спетом та Прібрамом [23]. Таким чином, результати нашого дослідження дозволяють вважати, що діти восьми–12 років із зоровими дисфункціями характеризуються певним загальним зниженням тонусу кори головного моз- ку внаслідок дисбалансу в діяльності активуючих і деактивуючих систем головного мозку. Це, скоріш за все, пов’язано з посиленням активності каудаль- NEUROPHYSIOLOGY / НЕЙРОФИЗИОЛОГИЯ.—2014.—T. 46, № 2 173 СПЕКТРАЛЬНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ФОНОВОЇ ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАМИ них відділів стовбура мозку (імовірно, медулярної формації довгастого мозку) та недостатнім рівнем морфофункціональної зрілості кори. Такі зрушення в більшій мірі виражені у хлопчиків. Проведений спектральній аналіз ЕЕГ з високою роздільною здатністю дозволив виявити імовірні ознаки діяльності компенсаторних механізмів в інтегративній діяльності головного мозку при зорових дисфункціях залежно від гендерної приналежності. У хлопчиків це здебільшого аудіо- візуальна кросмодальна пластичність, а у дівчаток – певне підвищення активності кортикального відділу рухового аналізатора. Отримані дані можуть бути використані в перебігу організаці ї медико-психолого- педагогічного супроводу дітей із зоровими дисфункціями та для розробки ефективніших методів нейрореабілітації. Дослідження проводилися з дотриманням національних норм біоетики та положень Хельсинкської декларації 1975 р. (у редакції 2000 р.) за попередньою згодою самих дітей та письмовою згодою батьків після докладного інформування про цілі, тривалість та процедуру дослідження. Автори даної статті – О. Ю. Майоров та І. В. Редька – підтверджують, що у них відсутній конфлікт інтересів. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. E. D. Adrian and B. H. Matthews, “The interpretation of potential waves in the cortex,” J. Physiol., 81, No. 4, 440-471 (1934). 2. H. Berger, “On the electroencephalogram of man,” Arch. Psychiat. Ner. Venkr., 100, 301-320 (1933). 3. A. L. Loomis, E. N. Harvey, and G. Hobart, “Electrical potentials of the human brain,” J. Exp. Psychol., 19, 249-279 (1936). 4. Л. А. Новикова, Электрическая активность мозга при нарушениях дистантных рецепторов, Автореф. дис. … д-ра мед. наук, Москва (1965). 5. R. Robertson, J. E. Jan, and P. K. Wong Robertson, “Electroencephalograms of children with permanent cortical visual impairment,” Can. J. Neurol. Sci., 13, No. 3, 256-261 (1986). 6. J. E. Jan and P. K. Wong, “Behavior of the alpha rhythm in electroencephalograms of visually impaired children,” Dev. Med. Child Neurol., 30, No. 4, 444-450 (1988). 7. Т. А. Ястребцева, С. И. Слуцкий, Т. Е. Демидова, В. Е. Поликaрпова, “Электроэнцефалография у школь- ников 10–12 лет с близорукостью”, Вестн. офтальмол. № 5, 41-44 (2011). 8. J . Cohen , L . D . Boshes , and R . S . Sn ide r, “Electroencephalographic changes following retrolental fibroplasias,” Electroencephalogr. Clin. Neurophysiol., 13, No. 6, 914-922 (1961). 9. В. А. Толстова, Ю. М. Котелов, “Зависимость эквивалентных источников разных поддиапазонов α-ритма от состояния зрительной системы у детей 8–10 лет”, Физиология человека, 22, № 5, 13 (1996). 10. С. В. Яковенко, Патофизиологические механизмы снижения зрительных функций и возможности их повышения у детей с врождённым оптическим нистагмом, Aвтореф. дис. … канд. мед. наук, Ростов н/Д (2008). 11. Г. А. Кураев, О. М. Бахтин, Л. Н. Иваницкая и др., “Исследование активности структур центральной нервной системы слабовидящих детей на основе анализа ЭЭГ, омега-потенциала и состояния слуховой системы”, Валеология, № 4, 38-42 (2003). 12. Б. Х. Хацуков, А. З. Колчинская, “Зависимость электрической активности затылочных и лобных долей коры головного мозга, функции зрительного анализатора от кровоснабжения и обеспечения кислородом”, Фізіол. журн., 46, № 6, 45-53 (2000). 13. H. Suzuki, “[Distributions and interregional relationships of the scalp alpha rhythm (author’s transl.)],” Nihon Seirigaku Zasshi, 36, No. 6, 203-217 (1974) [in Japanese]. 14. A. Kriegseis, E. Hennighausen, F. Rösler, and B. Röder, “Reduced EEG alpha activity over parieto-occipital brain areas in congenitally blind adults,” Clin. Neurophysiol., 117, No. 7, 1560-1573 (2006). 15. H. Bértolo, T. Paiva, L. Pessoa, et al., “Visual dream content, graphical representation and EEG alpha activity in congenitally blind subjects,” Cogn. Brain Res., 15, 277-284 (2003). 16. Ch. Leclerc, S. J. Segalowitz, J. Desjardins, et al., “EEG coherence in early-blind humans during sound localization,” Neurosci. Lett., 376, No. 3, 154-155 (2005). 17. S. Behnam, E.-D. Jameie, M. Abdolrahmani, and M. Nobakht, “Effects of total light deprivation on dorsal lateral geniculate nucleus of male neonate rats,” Oman Med. J., 25, No. 3, 179- 183 (2010). 18. L. Negyessy, V. G´al, T. Farkas, and J. Toldi, “Cross-modal plasticity of the corticothalamic circuits in rats enucleated on the first postnatal day,” Eur. J. Neurosci., 12, No. 5, 1654-1668 (2000). 19. M. E. Laramee, T. Kurotani, K. S. Rockland, et al., “Indirect pathway between the primary auditory and visual cortices through layer V pyramidal neurons in V2L in mouse and the effects of bilateral enucleation,” Eur. J. Neurosci., 34, No. 1, 65-78 (2011). 20. I. M. Schepers, J. F. Hipp, T. R. Schneider, et al., “Functionally specific oscillatory activity correlates between visual and auditory cortex in the blind,” Brain, 135, 922-934 (2012). 21. L. Zaborszky, D. L. Buhl, S. Pobalashingham, et al., “Three- dimensional chemoarchitecture of the basal forebrain: Spatially specific association of cholinergic and calcium binding protein-containing neurons,” Neuroscience, 136, 697- 713 (2005). 22. C. Yu, N. Shu, J. Li, et al., “Plasticity of the corticospinal tract in early blindness revealed by quantitative analysis of fractional anisotropy based on diffusion tensor tractography,” NeuroImage, 36, 411-417 (2007). 23. W. J. Hudspeth and K. H. Pribram, “Psychophysiological indices of cerebral maturation,” Int. J. Psychophysiol., 12, No. 1, 19-29 (1992).

Спектральні характеристики фонової електроенцефалограми дітей із зоровою дисфункцією

Institution

Similar Items