Інформація як природна категорія і її зв’язок зі знаннями
Інформація і знання є найважливішими чинниками розвитку, зокрема соціально-економічного. Щодо визначення цих понять проводиться багато наукових досліджень, але і сьогодні щодо них лишаються невирішені питання. Доведено, що інформацію з позиції її значення і використання в соціально-економічному проц...
Saved in:
| Date: | 2017 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2017
|
| Series: | Наука, технології, інновації |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150723 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Інформація як природна категорія і її зв’язок зі знаннями / О.В. Пархоменко, В.Д. Пархоменко // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 2 (2). — С. 3-9. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-150723 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1507232025-02-09T14:09:35Z Інформація як природна категорія і її зв’язок зі знаннями Информация как природная категория и её связь со знаниями Information as a natural category and its relationship with knowledge Пархоменко, О.В. Пархоменко, В.Д. Проблеми науково-технічної діяльності Інформація і знання є найважливішими чинниками розвитку, зокрема соціально-економічного. Щодо визначення цих понять проводиться багато наукових досліджень, але і сьогодні щодо них лишаються невирішені питання. Доведено, що інформацію з позиції її значення і використання в соціально-економічному процесі та життєдіяльності людини можна розглядати як природну категорію. Категорії “інформація” та “знання” перебувають у системному взаємозв’язку у вигляді діалектичної системи. Застосування системного підходу до розуміння сутності категорій “інформація” і “знання” дозволяє дослідити внутрішній взаємозв’язок системи “інформація — людина — знання” з іншими складними системами, які функціонують у суспільстві. Новий підхід до трактування категорії “інформація” міг би сприяти прийняттю нового закону, який регулюватиме відносини в інформаційній сфері, зокрема, за рахунок визначення інформації як відомостей про особи, предмети, факти, події, явища й процеси, незалежно від форм їх вираження і переліку сфер, де існує ця інформація. Информация и знания являются важнейшими факторами развития, в частности социально-экономического. Для определения этих понятий проводится много научных исследований, но и сегодня по ним остаются нерешенные вопросы. Доказано, что информацию с позиции ее значения и использования в социально-экономическом процессе и жизнедеятельности человека можно рассматривать как естественную категорию. Категории “информация” и “знание” находятся в системной взаимосвязи в виде диалектической системы. Применение системного подхода к пониманию сущности категорий “информация” и “знание” позволяет исследовать внутреннюю взаимосвязь системы “информация — человек — знания” с другими сложными системами, которые функционируют в обществе. Новый подход к трактовке категории “информация” мог бы способствовать принятию нового закона, который будет регулировать отношения в информационной сфере, в частности, за счет определения информации как сведений о лицах, предметах, фактах, событиях, явлениях и процессах, независимо от форм их выражения и перечня сфер, где существует эта информация. Information and knowledge are the most important factors of social and economic development. There are a lot of research on their definition, but there are still many unresolved issues. Proved that information from the perspective of its value, use of social and economic processes and human activity can be considered as the natural category. “Information” and “Knowledge” categories in the systemic relationship are as a dialectical system. The application of systems approach to understanding the essence of “Information” and “Knowledge” categories can explore the internal relationship of the system “Information — Person — Knowledge” with other complex systems that operate in society. A new approach to the interpretation of the category “Information” could facilitate the adoption of a new law that regulates relations in the information sphere, in particular, by identifying information about persons, objects, facts, events, phenomena and processes, regardless of their form of expression and list areas where this information exists. 2017 Article Інформація як природна категорія і її зв’язок зі знаннями / О.В. Пархоменко, В.Д. Пархоменко // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 2 (2). — С. 3-9. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2520-6524 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150723 331.341.1 uk Наука, технології, інновації application/pdf Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Проблеми науково-технічної діяльності Проблеми науково-технічної діяльності |
| spellingShingle |
Проблеми науково-технічної діяльності Проблеми науково-технічної діяльності Пархоменко, О.В. Пархоменко, В.Д. Інформація як природна категорія і її зв’язок зі знаннями Наука, технології, інновації |
| description |
Інформація і знання є найважливішими чинниками розвитку, зокрема соціально-економічного. Щодо визначення цих понять проводиться багато наукових досліджень, але і сьогодні щодо них лишаються невирішені питання. Доведено, що інформацію з позиції її значення і використання в соціально-економічному процесі та життєдіяльності людини можна розглядати як природну категорію. Категорії “інформація” та “знання” перебувають у системному взаємозв’язку у вигляді діалектичної системи. Застосування системного підходу до розуміння сутності категорій “інформація” і “знання” дозволяє дослідити внутрішній взаємозв’язок системи “інформація — людина — знання” з іншими складними системами, які функціонують у суспільстві. Новий підхід до трактування категорії “інформація” міг би сприяти прийняттю нового закону, який регулюватиме відносини в інформаційній сфері, зокрема, за рахунок визначення інформації як відомостей про особи, предмети, факти, події, явища й процеси, незалежно від форм їх вираження і переліку сфер, де існує ця інформація. |
| format |
Article |
| author |
Пархоменко, О.В. Пархоменко, В.Д. |
| author_facet |
Пархоменко, О.В. Пархоменко, В.Д. |
| author_sort |
Пархоменко, О.В. |
| title |
Інформація як природна категорія і її зв’язок зі знаннями |
| title_short |
Інформація як природна категорія і її зв’язок зі знаннями |
| title_full |
Інформація як природна категорія і її зв’язок зі знаннями |
| title_fullStr |
Інформація як природна категорія і її зв’язок зі знаннями |
| title_full_unstemmed |
Інформація як природна категорія і її зв’язок зі знаннями |
| title_sort |
інформація як природна категорія і її зв’язок зі знаннями |
| publisher |
Інститут досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Проблеми науково-технічної діяльності |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/150723 |
| citation_txt |
Інформація як природна категорія і її зв’язок зі знаннями / О.В. Пархоменко, В.Д. Пархоменко // Наука, технології, інновації. — 2017. — № 2 (2). — С. 3-9. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| series |
Наука, технології, інновації |
| work_keys_str_mv |
AT parhomenkoov ínformacíââkprirodnakategoríâííízvâzokzíznannâmi AT parhomenkovd ínformacíââkprirodnakategoríâííízvâzokzíznannâmi AT parhomenkoov informaciâkakprirodnaâkategoriâieësvâzʹsoznaniâmi AT parhomenkovd informaciâkakprirodnaâkategoriâieësvâzʹsoznaniâmi AT parhomenkoov informationasanaturalcategoryanditsrelationshipwithknowledge AT parhomenkovd informationasanaturalcategoryanditsrelationshipwithknowledge |
| first_indexed |
2025-11-26T16:40:06Z |
| last_indexed |
2025-11-26T16:40:06Z |
| _version_ |
1849871787198775296 |
| fulltext |
Проблеми науково-технічної діяльності
ProblemS of Scientific and technological activitieS 3
УДК 331.341.1
о.в. Пархоменко, канд. екон. наук, доцент
в.д. Пархоменко, д-р техн. наук, професор
інФормаЦія як Природна катеГорія
і її Зв’яЗок Зі Знаннями
Резюме. Інформація і знання є найважливішими чинниками розвитку, зокрема соціально-економічного.
Щодо визначення цих понять проводиться багато наукових досліджень, але і сьогодні щодо них лишають-
ся невирішені питання. Доведено, що інформацію з позиції її значення і використання в соціально-еко-
номічному процесі та життєдіяльності людини можна розглядати як природну категорію. Категорії “інфор-
мація” та “знання” перебувають у системному взаємозв’язку у вигляді діалектичної системи. Застосування
системного підходу до розуміння сутності категорій “інформація” і “знання” дозволяє дослідити внутрішній
взаємозв’язок системи “інформація — людина — знання” з іншими складними системами, які функціонують
у суспільстві. Новий підхід до трактування категорії “інформація” міг би сприяти прийняттю нового закону,
який регулюватиме відносини в інформаційній сфері, зокрема, за рахунок визначення інформації як відо-
мостей про особи, предмети, факти, події, явища й процеси, незалежно від форм їх вираження і переліку
сфер, де існує ця інформація.
Ключові слова: інформація, знання, синергія, індивідуальна та соціальна інформація, прикладні та фунда-
ментальні знання.
встуП
У нашому журналі надрукована стаття [1], в
якій досліджується проблема визначення кате-
горій “інформація” і “знання”. Проаналізувавши
багато як зарубіжних, так і вітчизняних наукових
праць, ми дійшли висновку, що до сьогодні не
існує однозначного тлумачення таких важливих
категорій, а тому викладемо наше авторське
розуміння і трактовку цих понять. Сподіваємось,
що будуть надруковані й інші тлумачення і зна-
чення категорій “інформація” і “знання”.
Світова економіка вийшла на новий етап сво -
го розвитку, в якому економічна теорія К. Марк-
са вже не може пояснити сутність економічних
процесів сьогодення, а тому з’явилася нова еко -
номічна теорія Поля Ромера, яка засвідчує і по-
яснює залежність швидкого соціально-еконо-
мічного розвитку від інтелектуальних можливос-
тей людини. Якщо теорія К. Маркса пояснювала
попередні етапи розвитку ресурсами і фізичною
працею, то теорія П. Ромера пояснює сучасний
швидкий соціально-економічний розвиток зна-
ннями. Сьогодні 60% розвитку в розвинутих
країнах залежить від створених знань і тільки
40% — від ресурсів і фізичної праці [2].
Створення нової економіки і нових взаємо-
відносин у суспільстві породило нові інформа-
ційно-знаннєві відносини та організаційні фор -
ми у виробництві, ставши новим джерелом
продуктивності праці й основою процесів фор-
мування глобальної економіки. Очевидно, що
інформація та інформаційні ресурси, а також
знання є найважливішими чинниками розвитку.
Інформація і знання, а не природні ресурси,
стали базовою продуктивною силою і товаром
при формуванні постіндустріальної економіки,
заснованої на інтелекті людини.
Крім того, інформація суттєво впливає на
формування управлінських процесів, на стан
здоров’я людини, на розробку нових підходів
до виховання сучасної особистості та підготовки
кадрів для інноваційної економіки тощо. Щодо
визначення сутності інформації і знань, а також
їх ролі у життєдіяльності людини проводяться
наукові дослідження, але і сьогодні у цій сфері
лишається багато невирішених питань, що ро-
бить тему дослідження актуальною.
мета роботи — визначення інформації як
природної категорії з позиції, по-перше, її зна-
чення і використання в соціально-економічному
процесі, по-друге, життєдіяльності людини, по-
третє, її зв’язку зі знаннями.
аналіЗ дослідЖень і ПублікаЦіЙ
Можна виділити шість основних філософ-
ських підходів до тлумачення поняття “інфор-
мація”: “нігілістична” теорія; концепція “набут-
тя” інформації; теорія про існування “чистої”
інформації; інформація як один із “сутнісних
проявів матерії”; концепція про “первинність”
інформації порівняно з “вторинною” матерією;
“суб’єктивістське” уявлення про інформацію,
Матеріал подається у межах рубрики “Дискусія”
наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 2
Science, technologieS, innovationS • 2017, № 24
що допускає її існування лише як суб’єктивної
реальності в уявленні суб’єкта, який мислить.
Є помітна тенденція щодо універсалізації по-
няття “інформації” аж до надання їй властивос-
тей “універсальної субстанції” [3, с. 23].
У науковій літературі існує безліч варіантів
трактування інформації, а тому розглянемо цю
категорію, по-перше, щодо її соціально-еко-
номічного використання в життєдіяльності лю-
дини, по-друге, з позиції сприйняття реального
навколишнього світу, по-третє, для господар-
ського застосування і перетворення.
М. Кастельс вважає, що інформаційна епо-
ха приводить до формування нового суспіль-
ства, яке, на думку науковця, є не лише гло-
бальним, а й мережевим [4, с. 13].
Серед дослідників інформаційного суспіль-
ства немає одностайності щодо уявлень про
природу і значення інформації. Так, Ф. Уебс-
тер пропонує поділити вчених на дві групи за-
лежно від їх оцінки ролі інформації у розвитку
людства [5, с. 11]. Представники першої гру-
пи вважають, що нова якість інформації ста-
ла причиною формування принципово нового
феномена — інформаційного суспільства. До
них відноситься Д. Белл та його послідовни-
ки з теорією пост індустріалізму, Ж. Бодрійяр і
М. Постер з концепцією постмодернізму, М. Па-
йор, Ч. Сейбл і Л. Хіршхорн, які відстоюють ідею
гнучкої спеціа лізації, та М. Кастельс з його уяв-
леннями про інформаційний спосіб розвитку
людства.
До другої групи відносяться дослідники, які
розглядають інформатизацію як логічне про-
дов ження еволюції цивілізації, що не призво-
дить до радикальних змін. Серед її представни-
ків — М. Альєтта, А. Ліпіц (регуляційна теорія),
Д. Харві (гнучка акумуляція), Е. Гідденс (реф -
лексивна модернізація), Ю. Хабермас, Н. Гар-
нем (концепція публічної сфери) та інші.
К. Шенон, Н. Вінер, Л. Бріллюен та інші вчені
в своїх наукових працях визначили міру кіль-
кості інформації, а природа самого феномена
інформації залишилась майже не дослідженою
і не повністю розкритою, а саме — її розуміння
як об’єктивного ступеня організації світу (Н. Ві-
нер) або відображення суб’єктивного уявлення,
ступеня точності нашого експериментально-
го пізнання (Л. Бріллюен). Є спроба провести
аналогію між інформацією і ентропією [6; 7].
А це означає, що інформацію розглядають як
природну категорію.
На думку Р. Нижегородцева “… інформа-
ція — всезагальна, універсальна властивість
матерії, що виражає характер і ступінь її впо-
рядкованості” [8, с. 28]. Тобто інформацію він
теж розглядає як природну категорію.
В умовах формування інформаційних сус-
пільств учені інтенсивно проводять дослідження
з визначення економічної оцінки інформації, яка
стала об’єктом і продуктом праці [9].
У контексті теорії управління соціальними
системами інформація визначається як скла-
дова управління, вона необхідна на всіх етапах
управлінської діяльності [10]. Через інформацію
впливають на формування управлінських рі-
шень, їх реалізацію і контроль за цим процесом,
виявляють потреби у регулюванні конкретного
виду суспільних відносин.
Множину інтерпретацій поняття “інформа-
ція” можна розглядати як результат різнома-
нітних підходів до його визначення, оскільки
інформація характеризує процеси теорії пізнан-
ня, тобто перехід від об’єктивної форми відо-
браження до суб’єктної, змінюючись залежно
від об’єкта дослідження та інформаційних но-
сіїв. Сама ж інформація лишається незмінною
щодо матеріальних носіїв і об’єктів, які вона
відображає [11].
Запровадження електронного уряду вима-
гає правового закріплення сучасних характе-
ристик інформації. Діючий нині Закон України
“Про інформацію” [12] розуміє це поняття як
“документовані або публічно оголошені відо-
мості про події та явища, що відбуваються у
суспільстві, державі та навколишньому природ-
ному середовищі”. Закріплений у законі підхід
до розуміння інформації як відомостей лише
про події і явища (статичні поняття) залишає
поза увагою відомості про процеси (те, що три-
ває у часі) тощо.
Інформація є узагальнюючим показником,
що характеризує її значущість з огляду на за-
вдання, для вирішення яких вона використову-
ється. Нині ще не вироблено єдиного загаль-
ного визначення категорії “інформація”, вжива-
ється дуже багато дефініцій, часто суперечливих
і взаємовиняткових. Визначення категорії “ін-
формація” неодноразово змінювалося, а її межі
то розширювалися, то звужувалися. Ось чому
необхідно провести дослідження з визначення
інформації як природної категорії щодо її зна-
чення і використання в соціально-економічному
процесі та життєдіяльності людини і її зв’язку зі
знаннями.
реЗультати дослідЖень
Швидка модифікація продуктивних сил у
ринкових умовах господарювання відбувається
в усіх сферах життєдіяльності людини. Пере-
творення інформації в найважливіший ресурс
і фактор та продукт і товар зумовлює дослід-
ження щодо сутності наповнення і розуміння
категорії “інформація”, осмислення як причин,
Проблеми науково-технічної діяльності
ProblemS of Scientific and technological activitieS 5
так і наслідків змін, викликаних посиленням
ролі інформації в господарсько-економічних
умовах. Інформаційні процеси в сучасній соці-
ально-економічній системі сформували нову
логіку функціонування економічних відносин,
яка вимагає інноваційних підходів до її дослід-
ження.
Учені все частіше підкреслюють незапереч-
ну роль інформації в економіці і той факт, що в
останні десятиліття вона стала такою значною,
що можна говорити про перехід економічної
системи на якісно вищий щабель розвитку, який
часто називають “інформаційною економікою”.
Наукові праці в цій сфері присвячені аналізу,
оцінці та дослідженню різних аспектів інформа-
ції і знань та різних їх форм прояву в економіці
та суспільстві. Але і донині ще не сформована
парадигма інноваційної постіндустріальної еко-
номіки, немає нових концептуальних підходів до
визначення інформації як економічної категорії,
її сутності, характеристик та особливостей, різ-
них форм прояву в інформаційно-економічній
системі.
Інформація постійно супроводжує людину.
Ми, начебто, з одного боку, і розуміємо зміст
цього поняття, а з іншого — відомо, що науковці
не надали остаточного визначення категорії
“інформація”. Це, очевидно, свідчить про склад-
ність напряму дослідження.
Засновник кібернетики Норберт Вінер сфор -
мулював наступні визначення інформації. “Ін-
формація — це не матерія і не енергія, інфор-
мація — це інформація” або “інформація — це
визначення змісту, отриманого нами з зовніш-
нього світу в процесі пристосування до нього
нас і наших почуттів”. З цього виходить, що кож-
на матеріальна система є джерелом інформа-
ції, основою навколишнього світу є матерія, а
енергія та інформація — похідні від матерії.
Є і інша точка зору, що не матерія створює
інформацію, а навпаки — інформація створює
матерію. Будь-який матеріальний предмет має
матеріальну форму, змістовне наповнення і сут-
ність, а інформація — це різновид енергії.
У природі будь-яка подія виконується в три
етапи. Спочатку формується мета, потім на вір -
туальному рівні знаходиться варіант її досяг-
нення, потім відбувається матеріалізація, пе-
ретворення інформаційно-знаннєвого варіанту
розв’язання проблеми [13]. Такий шлях і по-
слідовність дій прописані законами природи,
це можливо назвати творінням природи. Є обо-
в’язкова послідовність дій: мета, створення
віртуального розв’язку проблеми і тільки потім
перетворення інформаційної змістовної форми
в матеріальну. Винятків із такої послідовності
дій ми не зустрічали.
Стадію матеріалізації змістовної форми
ідеї може виконувати група людей, які стають
носіями і виконавцями отриманої інформації.
У суспільстві цю частину проекту відносять до
інноваційної діяльності. Ми не будемо перехо-
дити до сутності інноваційної системи, це окре-
ма, дуже цікава і важлива тема дослідження, а
продовжимо розгляд інформації як природної
категорії.
Реалізація мети повинна отримувати пос-
тійну інформаційну (енергетичну) підтримку у
вигляді потреби у сформульованій меті. Як тіль-
ки потреба зникає, то мета (ідея) не буде мати
інформаційної підтримки і це призведе до лік-
відації проекту. Якщо немає потреби, то немає
і матеріальної форми. Так, необхідною умовою
для існування матеріальної форми є потреба, а
іншими словами сформована під потребу мета.
Наведене вище свідчить про те, що інформація
є природною категорією.
З курсу фізики також відомо, що енергія
може перетворюватися з однієї форми в іншу,
але кількість її залишається незмінною. Інфор-
мація матеріальна, вона існує тільки на мате-
ріальному носії і може багато разів використо-
вуватися при створенні різних інформаційних
форм. Поза носіями інформації немає.
Щоб інформація перетворилася в енергію,
людина повинна переформувати її під мету. Це
є обов’язковою вимогою законів природи, а
отже, свідченням того, що інформація є при-
родною категорією.
В.М. Глушков ввів поняття неоднорідності
в розподіли енергії і матерії в часі та просто-
рі. Всіляка неоднорідність — джерело інфор-
мації. Інформація незалежна від нашої свідо-
мості. Її об’єктивний характер заснований на
об’єктивності існування її джерела — різнома-
нітності. Таке тлумачення інформації підкреслює
її незалежність від утримувача і є загальним і
ємним [14]. За цим визначенням інформація є
фундаментальною субстанцією, яка відображає
зміни речовини та енергії в часі та просторі. Три
субстанції (інформація, енергія і матерія) ста-
новлять сутність світоутворення та охоплюють
будь-який продукт розумової діяльності, зокре-
ма, створення нових знань і образів [15].
В.П. Казначеєв відкрив наявність у клітинах
людини і тварин, крім білково-нуклеїнової, ін-
шу — раніше не відому форму життя — польову
(корпускулярно-хвильову), яка стала основою
створення інформаційної медицини як складо-
вої етіології [16]. Ці підходи теж свідчать про
природне походження інформації.
В інформаційній медицині матерія і енергія
використовуються як носії інформації, яка є лі-
кувальним фактором. З її допомогою не тільки
наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 2
Science, technologieS, innovationS • 2017, № 26
поновлюються і гармонізуються (у результаті
синхронізації) автохвильові процеси на різних
ієрархічних рівнях організму людини, а й лікві-
довуються шкідливі впливи негативних прос-
торово-польових структур. Такий підхід до ро-
зуміння інформації відкриває нові можливості
для її впливу на життєдіяльність окремої людини
і суспільства загалом.
Показовим і цікавим напрямом досліджень
значення інформації в цьому контексті є роботи
Масару Емото і Юргена Фліге [17]. Вони вивча-
ли систему “інформація – вібрація – матерія”.
Об’єктом досліджень цих учених була вода, яка,
начебто, у звичайних споживачів не викликає
питання про її можливий зв’язок із інформацією.
Вода — ідеальний носій інформації завдяки те-
кучості. Вода реагує на тонку форму енергії, яка
може бути як позитивною, так і негативною і лег-
ко передається від одного об’єкта іншому. Вода
по-різному реагує на різні види інформації, яку
можна ототожнювати з тонкою енергією.
З давніх часів вода символізує душу люди-
ни. Деякі філософи стверджували, що вода є
першоматерією, основою життєдіяльності. На-
приклад, грецький філософ Фалес стверджу-
вав: “Вода є першопричиною всього сущого”.
Для цього є підстави, оскільки життя наро-
джувалося в океані, людський плід теж пере-
буває в рідині, наше тіло складається з води на
більш ніж 70%. Кожна крапля води тече, пере-
ходить у пар, потім знову стає краплею, хоча й
іншою, але її “знання” або інформація повністю
залишаються з нею.
Учений Масару Емото довів, що у води є па -
м’ять, вона чує музику, вміє читати. Ось чому
діалог з водою є активним і суттєвим інстру-
ментом, важелем впливу на людину.
На базі знімків кристалів води доктор Набою
Сіоя сформулював три правила здорового спо-
собу життя, які відображають три “правильних
стани духу”, що можуть допомогти кожному з
нас прожити життя гармонійно і бути здоровим.
Доктор Сіоя має повне право стверджувати,
що з свого 60-річчя він не старіє. Наприклад,
у віці 100 років він виграв турнір із гольфу. На-
ведемо три його основоположних поради здо-
рового способу життя. Перша полягає у тому,
щоб думати про все тільки в позитивному руслі.
Друга — не забувати про вдячність. Вдячність
посилює, створює відповідну вібрацію і викли-
кає нові ситуації, в яких ми зацікавлені та готові
висловити нову вдячність. Цей механізм можна
пояснити наступним прикладом. З курсу фізики
ми знаємо: якщо взяти два камертони з одна-
ковою частотою і примусити звучати один, то
другий камертон з такою ж частотою починає
повторювати дії першого, резонуючи з ним. Цей
факт підштовхує до думки, що інформація має
енергію. Дві речі, які мають однакову частоту
вібрації, резонують одна з одною. Можна дійти
висновку, що ми формуємо самих себе і поді-
бних до себе навколо. Навколишня інформація,
яку ми формуємо, реагує на наш стан і додає
нове, подібне. Гарне реагує на гарне. Третя по-
рада Сіоя — не шукати недоліків, гнати від себе
негативні думки та відчуття, які створюють від-
повідні вібрації, що у свою чергу викликають
події відповідно думкам.
Інформація в широкому розумінні є загаль-
ноуніверсальною характеристикою ступеня впо-
рядкованості всіх речей, матерії. Фізичний зміст
інформації — це результат взаємодії матеріаль-
них речей, який передається матеріальними
каналами. Це і є основою, яка об’єднує мате-
рію і духовність, речовину і енергію, фізичне
життя і свідомість. Матерія в усіх своїх проявах
інформативна.
Розглянемо зв’язок інформації зі знання-
ми. Ми раніше звернули увагу на триетапне
протікання всіх процесів у навколишньому се -
редо вищі. Перші два етапи відносяться до про-
цесу створення знання. Отже, природа заклала
взаємозв’язок між метою, людиною та інфор-
мацією, а тому виникає питання розкриття ме-
ханізму цього зв’язку.
Природа за допомогою інформації сигналі-
зує про перебіг процесів природного рівня. При-
рода, як і людина, постійно працює, створюючи
нові матеріали, формує нові джерела енергії,
управляє рухом різноманітних перетворень.
Знання (за нашим підходом) — це резуль-
тат особистого аналізу і синтезу, узагальнення,
це інформація, яка переформована людиною
в особисте віртуальне знання відповідно до
мети. Коли знання окремого індивідуума фік-
суються на різних носіях і оприлюднюються,
то вони стають інформацією. Один і той самий
творчий продукт одночасно в певних умовах і
для одних суб’єктів є знанням, а для інших стає
інформацією.
Ми вважаємо, що інформація і знання функ-
ціонують у вигляді діалектичної системи, діяль-
ність якої забезпечується обов’язковою участю
людини, а тому вона є основою соціально-еко-
но мічного розвитку суспільства [18]. Людина
перетворює формацію в знання, яке стає її влас-
ністю, саме діалектична система “інформація –
людина – знання” є джерелом особистого твор-
чого руху.
Проведення досліджень з пізнання сутності
категорій “інформація” і “знання”, з виявлення
їх внутрішнього діалектичного взаємозв’язку
базувались на наступних посиланнях:
– інформація і знання діалектично взаємо по-
Проблеми науково-технічної діяльності
ProblemS of Scientific and technological activitieS 7
в’я зані і функціонують у нерозривному взає-
мозв’язку;
– інформація і знання — це діалектична систе-
ма, яка є керованою;
– система “інформація — людина — знання”
функціонує за обов’язкової участі людини [18].
Так, між інформацією і знаннями є суттєва
різниця. Інформація — це природна категорія,
а знання — результат особистого узагальнен-
ня, тобто інформація, перетворена людиною в
особисте віртуальне знання. До відомого лю-
дина додає своє, нове, що і стає знанням. Коли
знання оприлюднюються, вони переходять до
категорії інформації.
Сформулюємо наше розуміння та наповнен-
ня термінів “інформація” і “знання”.
Інформація — це природна категорія, що
відображає закони існування матерії і є базою
для створення нових знань, які після оприлюд-
нення стають інформацією для наступного її
використання. За такого підходу інформацію
можна розділити на природну і соціальну.
Природна інформація не може бути резуль-
татом праці людини. Як рудокоп своєю кіркою
видобуває зі скель нові руди, так і науковий спів-
робітник видобуває із тьми нове буття, яке він не
творить, а виявляє, ніби звільняє до життя [11].
Соціальна інформація — це знання про ре-
зультат творчої праці людини, які свідомо пере-
ведені в ранг інформації, роблячи її доступною
для використання суспільством.
Знання — це результат творчої праці люди-
ни з перетворення природної та соціальної ін-
формації в творчий продукт під визначену мету.
Процес створення знання завершується при-
йнятим рішенням. Знання може створити тільки
людина, а тому знання є особистим надбанням,
її інтелектуальною власністю. Володар знань
вирішує подальше їх використання, він може
залишити їх у вигляді ноу-хау, запатентувати
або перевести в інформацію шляхом публікації.
Іншими словами знання — це результат аналізу
і синтезу інформації щодо певної проблеми.
Є два види знань: загальнонаукові (фундамен-
тальні) і прикладні [19].
Будь-який об’єкт у своєму загальному ви-
значенні є сутністю, а сутність ніколи не нада-
ється нам у своєму безпосередньому вигляді,
вона лише постає тим або іншим способом.
Тому фундаментальні знання як загальні лю-
дина створює, аналізуючи спостереження або
виміри, і для цього необхідна цілеспрямована
діяльність абстрактно мислячого розуму.
Прикладні знання можуть бути застосовані в
тій чи іншій сфері діяльності [20]. На прикладно-
му рівні відбувається аналіз і синтез інформації,
яка зібрана під конкретну проблему, сконцен-
трована на конкретному об’єкті. Такі знання, як
правило, використовують для поточної оцінки
проблеми або ситуації.
Отже, є два види інформації: природна (фун-
даментальна) і соціальна (прикладна) і два види
знань: фундаментальні і прикладні. Людина ви-
ступає творчим посередником між інформацією
і знаннями, перетворюючи загальнонаукове в
індивідуальне, яке або привласнює собі, або
перетворює в суспільне надбання у вигляді нової,
але вже соціальної інформації. Такий підхід до
розуміння термінів “інформація” і “знання” від-
криває нові науково-методологічні можливості
трактування методів організації трудових і со-
ціальних процесів, а також формування систем
управління в сучасних умовах. Застосування сис-
темного підходу як до розуміння категорій “ін-
формація” і “знання”, так і до трактування інших
процесів дає можливість запропонувати нову
інформаційно-знаннєву парадигму інноваційного
розвитку постіндустріальної економіки [21].
висновки
Інформацію щодо її значення і використан-
ня в соціально-економічному процесі та життє-
діяльності людини слід розглядати як природну
категорію.
Авторами доведено, щодо категорії “інфор-
мація” та “знання” перебувають у системному
взаємозв’язку у вигляді діалектичної системи.
Застосування системного підходу до розумін-
ня сутності категорії “інформація” дає можли-
вість дослідити внутрішній взаємозв’язок сис-
теми “інформація – людина – знання” з іншими
складними системами, які функціонують у сус-
пільстві.
Нове трактування категорії “інформація”
може сприяти прийняттю нового закону, який ре-
гулював би відносини в інформаційній сфері, зок-
рема, за рахунок визначення інформації як відо-
мостей про особи, предмети, факти, події, явища
й процеси, незалежно від форм їх вираження, а
також переліку сфер, де існує інформація.
сПисок використаних дЖерел
1. Малишев О.В. Відмова від парадигми DIKW на
користь оберненої “піраміди” / О.В. Малишев //
Наука, технології, інновації. — 2017. — № 1. —
С. 6–13.
2. Ромер П. Растущий оборот прибылей и долго-
срочный экономический рост / П. Ромер // Жур-
нал политической экономии. — 1986. — № 94,
октябрь. — С. 1002–1011.
3. Лопатин В.Н. Информационная безопасность
России: Человек. Общество. Государство /
В.Н. Лопатин. — СПб. Фонд “Университет”,
2000. — 428 с.
4. Кастельс М. Информационная эпоха: экономи-
ка, общество, культура / М. Кастельс. — М. : ГУ
ВШЭ, 2000. — 606 с.
наука, технолоГії, інноваЦії • 2017, № 2
Science, technologieS, innovationS • 2017, № 28
5. Уэбстер Ф. Теория информационного общест-
ва / Ф. Уэбстер. — М. : Аспект Пресс, 2004. —
400 с.
6. Чурсин Н.Н. Популярная информатика / Н.Н. Чур-
син. — К. : Техника, 1982. — 158 с.
7. Шеннон К. Работа по теории информации и ки-
бернетики / К. Шеннон. — М. : Изд-во иностран-
ной литературы, 1963. — 19 с.
8. Нижегородцев Р.М. Теоретические основы инфор-
мационной экономики / Р.М. Нижегородцев. —
Владикавказ: Проект-Пресс, 1998. — 248 с.
9. Экономическая информация. Методологические
проблемы. [Под рук. Е.Г. Ясинова]. — М. : Ста-
тистика, 1974. — 231 с.
10. Анохин П.К. Принципы системной организации
функций / П.К. Анохин. — М. : Наука, 1973. —
190 с.
11. Сколенко А.К. Глобальные резервы роста /
А.К. Сколенко. — К. : Интеллект. — 2002. —
427 с.
12. Закон України “Про інформацію” № 2658-XII від
02.10.1992 р. // Відомості Верховної Ради Украї-
ни. — 1992. — № 48.
13. Стивен Р. Кови. Семь навыков высокоэффектив-
ных людей / Стивен Р. Кови. — Л. : Вид-во “Світ”,
2001. — 452 с.
14. Глушков В.М. Кибернетика. Вопросы теории
и практики / В.М. Глушков. — Наука, 1986. —
488 с.
15. Степанова Т.Е. Экономика, основанная на зна-
ниях (теория и практика): учебное пособие /
Т.Е. Степанова, Н.В. Манохина. — М. : Гардари-
ки, 2008. — 238 с.
16. Пархоменко О.В. Теоретичні основи системи
“інформація-знання” : навчальний посібник /
О.В. Пархоменко. — К. : Держ. ін.-т інтел. власн.,
2008. — 172 с.
17. Эмото М. Исцеляющая вода. Инфор мация — ви-
брация — материя / М. Эмото, Ю. Флиге [пер.
с нем.]. — М. : ООО Издательство “София”,
2007. — 112 с.
18. Пархоменко В.Д. Информация и знания: совре-
менные представления, внутренняя взаимосвязь
/ В.Д. Пархоменко, А.В. Пархоменко // Информа-
ция и инновации. — 2007. — № 4. — С. 4–14.
19. Порев С.М. Університет і наука. Епістоматологія,
методологія і педагогіка виробництва знань : мо-
нографія / С.М. Порев. — К. : Хімджест, 2012. —
384 с.
20. Drucker P.F. Post-Capitalist Society / P.F. Druker. —
Oxford : Butterworth Heinemann, 1993.
21. Пархоменко О.В. Інформаційно-знанєвий підхід
до визначення парадигми соціально-економіч-
ного розвитку / О.В. Пархоменко, В.Д. Пархо-
менко // Наука, технології, інновації. — 2017. —
№1. — С. 13–20.
referenceS
1. Malyshev O.V. (2017) Vidmova vid paradyhmy DIKW
na koryst obernenoi “piramidy” [The rejection of the
DIKW paradigm in favor of the converted “pyra mid”].
Nauka, tekhnolohii, innovatsii [Science, technolo-
gies, innovations], no. 1, рр. 6–13.
2. Romer P. (1986) Rastushchij oborot pribylej i dol-
gosrochnyj ehkonomicheskij rost [Rising turnover
profits and long-term economic growth]. Voprosy
politicheskoj ehkonomii [Questions of political
economy], no. 94, рр. 1002–1011.
3. Lopatin V.N. (2000) Informatsionnaya bezopasnost
Rossii: Chelovek. Obshchestvo. Gosudarstvo [Infor-
mation Security in Russia: Human, Society State]:
SPb. Fond “Universitet”, рр. 428.
5. Uebster F. (2004) Teoriya informatsionnogo ob-
shchestva [Theory of Information Society]. Moscow
(in Russian): Aspekt Press, рр. 400.
6. Chursin N.N. (1982) Populyarnaya informatika [Po-
pular Computer Science]. Kyiv (in Ukrainian): Tekh-
nika, рр. 158.
7. Shennon K. (1963) Rabota po teorii informacii i ki-
bernetiki [Information theory and cybernetics work].
Moscow (in Russian): Izdatelstvo inostrannoj litera-
tury, рр. 19.
8. Nizhegorodtsev R.M. (1998) Teoreticheskiye osnovy
informatsionnoy ekonomiki [Theoretical Founda-
tions of the Information Economy]. Vladikavkaz (in
Russian): Proyekt — Press, рр. 248.
9. Ekonomicheskaya informatsiya. Metodologicheskiye
problemy [Economic information. Methodological
problems] (1974) [ed. E.G. Yasinova]. Moscow (in
Russian): Statistika, рр. 231.
10. Anokhin P.K. (1973) Printsipy sistemnoy organizatsii
funktsiy [Principles of the system organization of
function]. Moscow (in Russian): Nauka, рр. 190.
11. Skolenko A.K. (2002) Globalnyye rezervy rosta. Kyiv
(in Ukrainian): Intellekt, рр. 427.
12. Zakon Ukrainy “Pro informatsiiu” № 2658-XII vid
02.10.1992 r. [The Law of Ukraine “On information”
no. 2658-XII 02.10.1992]. Vidomosti Verkhovnoi
Rady Ukrainy [Supreme Council of Ukraine], 1992,
no. 48.
13. Stiven R. Kovi (2001) Sem navykov vysokoeffek-
tivnykh lyudey [The 7 Habits of Highly Effective
People]. Lviv (in Ukrainian): Svit, pp. 452.
14. Glushkov V.M. (1986) Kibernetika. Voprosy teorii i
praktiki [Cybernetics. Theory and practice]. Nauka,
рр. 488.
15. Stepanova T.E., Manohina N.V. (2008) Ehkonomi-
ka, osnovannaya na znaniyah (teoriya i praktika):
uchebnoe posobie [Economy based on knowledge
(theory and practice): a tutorial]. Moscow (in Rus-
sian): Gardariki, рр. 238.
16. Parhomenko О.V. (2008) Teoretychni osnovy systemy
“informatsiia-znannia” [Theoretical foundations of “in-
formation-knowledge”]. Kyiv (in Ukrainian): Ukrainian
Intellectual Property Research Institute, рр. 172.
17. Emoto M., Flige Yu. (2007) Istselyayushchaya voda.
Informatsiya — vibratsiya — materiya [Healing wa-
ter. Information — vibration — matter] [trans. from
German]. Moscow (in Russian): Sofiya, рр.112.
18. Parhomenko V.D., Parhomenko A.V. (2007) Infor-
maciya i znaniya: sovremennye predstavleniya, vnut -
rennyaya vzaimosvyaz' [Information and knowledge,
modern representations, the inner relationship]. In-
formaciya i innovacii [Information and Innovations],
no. 4. рр. 4–14.
19. Porev S.M. (2012) Universytet i nauka. Epistoma-
tolohiia, metodolohiia i pedahohika vyrobnytstva
znan: monohrafiia [University and science. Epis-
tomatology, methodology and pedagogy knowledge
production: monograph]. Kyiv (in Ukrainian): Khim-
dzhest, рр. 384.
20. Drucker P.F. Post-Capitalist Society. Oxford : But-
terworth Heinemann, 1993.
21. Parkhomenko O.V., Parkhomenko V.D. (2017) In-
formatsiino-znanievyi pidkhid do vyznachennia pa -
radyhmy sotsialno-ekonomichnoho rozvytku [Infor-
mation and the knowledge based approach the de-
termination of the paradigm of socio-economic de-
velopment]. Nauka, tekhnolohii, innovatsii [Science,
technologies, innovations], no. 1, pp. 13–20.
Проблеми науково-технічної діяльності
ProblemS of Scientific and technological activitieS 9
o.d. Parkhomenko, PhD in Economics, Associate Professor
v.d. Parkhomenko, Doctor of Science in Engineering, Professor
information aS a natUral categorY and itS relationShiP With KnoWledge
Abstract. Information and knowledge are the most important factors of social and economic development. There
are a lot of research on their definition, but there are still many unresolved issues. Proved that information from
the perspective of its value, use of social and economic processes and human activity can be considered as
the natural category. “Information” and “Knowledge” categories in the systemic relationship are as a dialectical
system. The application of systems approach to understanding the essence of “Information” and “Knowledge”
categories can explore the internal relationship of the system “Information — Person — Knowledge” with other
complex systems that operate in society. A new approach to the interpretation of the category “Information” could
facilitate the adoption of a new law that regulates relations in the information sphere, in particular, by identifying
information about persons, objects, facts, events, phenomena and processes, regardless of their form of expres-
sion and list areas where this information exists.
Keywords: information, knowledge, synergy, individual and social information, applied and fundamental know-
ledge.
а.в. Пархоменко, канд. экон. наук, доцент
в.д. Пархоменко, д-р техн. наук, профессор
инФормаЦия как Природная катеГория и еЁ свяЗь со Знаниями
Резюме. Информация и знания являются важнейшими факторами развития, в частности социально-эко-
номического. Для определения этих понятий проводится много научных исследований, но и сегодня по
ним остаются нерешенные вопросы. Доказано, что информацию с позиции ее значения и использования в
социально-экономическом процессе и жизнедеятельности человека можно рассматривать как естествен-
ную категорию. Категории “информация” и “знание” находятся в системной взаимосвязи в виде диалекти-
ческой системы. Применение системного подхода к пониманию сущности категорий “информация” и
“знание” позволяет исследовать внутреннюю взаимосвязь системы “информация — человек — знания” с
другими сложными системами, которые функционируют в обществе. Новый подход к трактовке категории
“информация” мог бы способствовать принятию нового закона, который будет регулировать отношения в
информационной сфере, в частности, за счет определения информации как сведений о лицах, предметах,
фактах, событиях, явлениях и процессах, независимо от форм их выражения и перечня сфер, где сущест-
вует эта информация.
Ключевые слова: информация, знания, синергия, индивидуальная и социальная информация, приклад-
ные и фундаментальные знания.
інФормаЦія Про авторів
Пархоменко олексій володимирович — канд. екон. наук, доцент, докторант ДВНЗ “Київський національний
економічний університет ім. В. Гетьмана”, пр. Перемоги, 54/1, м. Київ, Україна, 03680; +38 (061) 220-95-85;
pav_ua@i.ua
Пархоменко володимир дмитрович — д-р техн. наук, професор, с.н.с. Українського інституту науково-
технічної експертизи та інформації, вул. Антоновича, 180, м. Київ, Україна, 03680; +38 (044) 521-00-50;
iiv1director@gmail.com
information aboUt the aUthorS
Parkhomenko o.v. — PhD in Economics, Associate Professor, Doctoral Candidate of Kyiv National Economics
University named after V. Hetman, 54/1, Peremogy Av., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (061) 220-95-85; pav_ua@i.ua
Parkhomenko v.d. — Doctor of Science in Engineering, Professor, Senior Researcher of Ukrainian Institute for
Scientific, Technical Expertise and Information, 180, Antonovychа Str., Kyiv, Ukraine, 03680; +38 (044)521-00-50;
iiv1director@gmail.com
инФормаЦия об авторах
Пархоменко а.в. — канд. экон. наук, доцент, докторант ДВНЗ “Киевский национальный экономический уни-
верситет им. В. Гетьмана”, пр. Победы, 54/1, г. Киев, Украина, 03680; +38 (061) 220-95-85; pav_ua@i.ua
Пархоменко в.д. — д-р техн. наук, профессор, с.н.с. Украинского института научно-технической экспертизы
и информации, ул. Антоновича, 180, г. Киев, Украина, 03680; +38 (044) 521-00-50; iiv1director@gmail.com
|