Повсякдення матері і дитини на сторінках журнальної періодики 1945–1955 рр.
Стаття присвячена вивченню жіночої та масової журнальної періодики першого повоєнного десятиліття. У матеріалі проаналізовано зміст часописів, виокремлено публікації, які охоплювали аспекти материнства і дитинства, досліджено проблематику питань, порушених у редакційних повідомленнях, репортажах,...
Saved in:
| Date: | 2019 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2019
|
| Series: | Сiверянський лiтопис |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160969 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Повсякдення матері і дитини на сторінках журнальної періодики 1945–1955 рр. / М. Гультяєва // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 4-5. — С. 215-222. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-160969 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1609692025-02-23T17:35:56Z Повсякдення матері і дитини на сторінках журнальної періодики 1945–1955 рр. Everyday life of a mother and a child depicted in magazines of the years 1945–1955 Гультяєва, М. Розвідки Стаття присвячена вивченню жіночої та масової журнальної періодики першого повоєнного десятиліття. У матеріалі проаналізовано зміст часописів, виокремлено публікації, які охоплювали аспекти материнства і дитинства, досліджено проблематику питань, порушених у редакційних повідомленнях, репортажах, кореспонденції, дописах. The article deals with the study of women’s and mass magazines of the first post-war decade. The author analyzes the content of the periodicals, outlines publications covering the aspects of motherhood and childhood, investigates the issues raised in editorial reports, stories, items and articles. The analyzed publications suggest that the development of magazines was inextricably linked to political ideology, socio-economic situation, and cultural development of society, and show that there was an excessive control over the media performed by the state. The vast majority of information focused on the different categories of society such as women, children and mass audience of readers was biased and ideologically-based. Most of the materials reflected the main achievements of the state; the emphasis was constantly made on the prospects of economic, political, social and cultural development. Each magazine, regardless of its thematic focus and general orientation on a specific category of society, had its own specifics of publications. However, it is quite possible to imagine an overall picture of the priority of publications on specific topics. It may be noted that the political themes and information on the economic and social achievements of the USSR were most extensively raised in magazines oriented on the mass audience of readers. Articles on upbringing and childcare were published mainly in women’s magazines. Educational and entertainment topics were prevalent in publications for children. Issues related to maternity and childhood were usually published in women’s publications, and sometimes in publications for the mass audience of readers. 2019 Article Повсякдення матері і дитини на сторінках журнальної періодики 1945–1955 рр. / М. Гультяєва // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 4-5. — С. 215-222. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.3546383 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160969 316.362:070«1945/1955» uk Сiверянський лiтопис application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки Розвідки |
| spellingShingle |
Розвідки Розвідки Гультяєва, М. Повсякдення матері і дитини на сторінках журнальної періодики 1945–1955 рр. Сiверянський лiтопис |
| description |
Стаття присвячена вивченню жіночої та масової журнальної періодики першого
повоєнного десятиліття. У матеріалі проаналізовано зміст часописів, виокремлено публікації, які охоплювали аспекти материнства і дитинства, досліджено проблематику
питань, порушених у редакційних повідомленнях, репортажах, кореспонденції, дописах. |
| format |
Article |
| author |
Гультяєва, М. |
| author_facet |
Гультяєва, М. |
| author_sort |
Гультяєва, М. |
| title |
Повсякдення матері і дитини на сторінках журнальної періодики 1945–1955 рр. |
| title_short |
Повсякдення матері і дитини на сторінках журнальної періодики 1945–1955 рр. |
| title_full |
Повсякдення матері і дитини на сторінках журнальної періодики 1945–1955 рр. |
| title_fullStr |
Повсякдення матері і дитини на сторінках журнальної періодики 1945–1955 рр. |
| title_full_unstemmed |
Повсякдення матері і дитини на сторінках журнальної періодики 1945–1955 рр. |
| title_sort |
повсякдення матері і дитини на сторінках журнальної періодики 1945–1955 рр. |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Розвідки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/160969 |
| citation_txt |
Повсякдення матері і дитини на сторінках журнальної періодики 1945–1955 рр. / М. Гультяєва // Сiверянський лiтопис. — 2019. — № 4-5. — С. 215-222. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський лiтопис |
| work_keys_str_mv |
AT gulʹtâêvam povsâkdennâmaterííditininastorínkahžurnalʹnoíperíodiki19451955rr AT gulʹtâêvam everydaylifeofamotherandachilddepictedinmagazinesoftheyears19451955 |
| first_indexed |
2025-11-24T04:49:05Z |
| last_indexed |
2025-11-24T04:49:05Z |
| _version_ |
1849645854579752960 |
| fulltext |
Сіверянський літопис 215
УДК 316.362:070«1945/1955»
Маргарита Гультяєва.
ПОВСЯКДЕННЯ МАТЕРІ І ДИТИНИ
НА СТОРІНКАХ ЖУРНАЛЬНОЇ ПЕРІОДИКИ
1945–1955 РР.
Стаття присвячена вивченню жіночої та масової журнальної періодики першого
повоєнного десятиліття. У матеріалі проаналізовано зміст часописів, виокремлено пуб-
лікації, які охоплювали аспекти материнства і дитинства, досліджено проблематику
питань, порушених у редакційних повідомленнях, репортажах, кореспонденції, дописах.
Ключові слова: журнал, часопис, публікація, материнство, дитинство, сім’я, до-
бробут.
Становищу матерів та дітей у перше повоєнне десятиліття приділялася особлива
увага, зокрема, щодо необхідності підняти життєвий рівень та відновити надзвичайно
деформовані війною статево-вікові структури населення, переконати жінок у важ-
ливості народжувати, стимулювати суспільство наздогнати капіталістичні країни за
усіма показниками, серед іншого й за рівнем добробуту. Саме тому у досліджуваний
нами період сторінки преси були переповнені інформацією про життя та побут різних
категорій суспільства. Чільне місце відводилося й питанням материнства та дитинства.
Актуальність дослідження проблеми зумовлена необхідністю різнопланового
аналізу становища матері та дитини у повоєнному суспільстві з метою використання
історичного досвіду для вироблення сучасної ефективної соціальної політики стосовно
цих категорій населення.
У різних за змістом та тематикою періодичних виданнях, які були найпоширені-
шими тогочасними ЗМІ, найчастіше розглядалися політичні та соціально-економічні
питання. У той же час, майже в кожному виданні газет, журналів зачіпалися теми, при-
свячені безпосередньо материнству та дитинству. Змістовне наповнення тематики за-
лежало від виду видання: у жіночих журналах публікувалися рекомендації по догляду
за дитиною, у дитячих – містилася інформація про дозвілля та розвиток дітей і т. ін.
Одним з найпопулярніших видань радянського періоду був всесоюзний щомі-
сячний журнал «Крестьянка», зорієнтований, переважно, на жіночу аудиторію. На
сторінках журналу можна було прочитати репортажі про визначні події, проблеми,
переваги та здобутки як усього суспільства загалом, так і окремих особистостей, ко-
ментарі читачів з різних питань, рекомендації від фахівців у галузі медицини, освіти,
виховання, поради щодо ведення господарства, рецепти страв, тексти пісень чи віршів.
Проте, відповідно до існуючої ідеології, більшість таких публікацій мали пропаган-
дистський характер та популяризували серед населення здобутки й перспективи
розвитку держави.
Досить часто в цьому журналі порівнювалося становище жінок та дітей у СРСР та
в зарубіжних країнах. Наприклад, в одному з випусків згадується американський штат
Вірджинія, який радянський журналіст відвідав та охарактеризував становище їхніх
жінок і дітей. Він зазначив, що ставлення американської влади до всього суспільства
було вкрай негативним. Наголошувалося, що саме жінки й діти працювали без перерв
та за мізерну заробітну плату. Автор доводив, що жінки отримували заробітну плату
уполовині меншу, ніж чоловіки, з тієї причини, що вони жінки, а діти працювали вза-
галі за порцію супу. Часто через неспроможність прогодувати сім’ю батьки відправляли
своїх малолітніх дітей на роботу. Тому за таких обставин діти не мали змоги відвідувати
216 Сіверянський літопис
школу, «а тим дітям, котрі туди потрапляли, було дуже несолодко», оскільки вони там
постійно голодували, – зазначалося на сторінках часопису1.
Становище матерів та дітей у СРСР також порівнювали і з італійським суспіль-
ством. Зокрема, наводилися свідчення радянської акушерки, яка свого часу працювала
в Італії та розповіла про те, в яких умовах їй доводилося приймати пологи. Авторка
зазначала, що не було білизни, ліків, теплої води, а одразу після пологів італійські
жінки йшли на польові роботи2.
На противагу таким фактам, на сторінках видання публікувалися репортажі та
інформації про дітей СРСР. Так, неодноразово наголошувалося на тому, що в Радян-
ському Союзі була безкоштовна медична допомога, державне забезпечення, існували
виплати багатодітним та одиноким матерям, допомога на патронування та встановлен-
ня опікунства 3. Зрозуміло, що такого роду порівняння в радянських журналах пуб-
лікувалися з метою пропаганди та ідеологічного впливу на маси: показати, наскільки
в зарубіжних країнах не вистачало тих здобутків, які були в радянських республіках.
Хоча не можна цілковито стверджувати, що така інформація подавалася винят-
ково негативними фактами відносно зарубіжних країн, та винятково позитивними,
що стосувалися СРСР. Зокрема, в одному з номерів журналу подано розповідь про
радянську дівчинку, яка виховувалася в дитячому будинку. Автор підкреслював,
що в холодну дощову погоду дитина була вдягнена у плащ, який їй подарував ви-
хователь, та «у діряві дерев’яні боти», які дівчинка отримала ще з того моменту, коли
вона потрапила до дитячого будинку 4. Тож ці свідчення підтверджували той факт,
що дітей-вихованців дитячих будинків держава недостатньо забезпечувала одягом
та взуттям. Крім того, в одному з випусків журналу було опубліковано розповідь про
те, як будувалися та забезпечувалися дитячі ясла. У матеріалі зазначалося, що був
гострий брак будматеріалів та засобів забезпечення й догляду, тому всі необхідні речі
батьки часто приносили самі з дому5.
Окрім згаданих репортажів про становище матерів та дітей, «Крестьянка» пуб-
лікувала статті науковців, присвячених вихованню та догляду за дітьми різного
віку, надавалися поради батькам з їхнього виховання, поради щодо лікування дітей
від найпоширенішої в той час інфекційної хвороби – кору. Дійсно, дана інфекційна
хвороба була найпоширенішою серед дітей у повоєнний період, тому й потребувала
особливої уваги. Статистичні дані також говорять про стабільно високі показники
цієї хвороби й на Чернігівщині6.
Особлива увага в цих умовах приділялася вакцинації дітей. Наголошувалося на
тому, що матері часто відмовлялися від вакцинації, тому ця хвороба й набула значного
розмаху7. Проте, за даними досліджень, відомо, що катастрофічною проблемою у по-
воєнний період була нестача або відсутність вакцин проти інфекційних хвороб. Через
це профілактичні щеплення як дорослого населення, так і дітей, у повоєнний період
часто були несвоєчасними та охоплювали не всі вікові групи8. Але подібного змісту
інформація у періодичних виданнях не публікувалася.
Зміст журналу «Крестьянка» видозмінювався залежно від подій, які відбулися
в суспільстві, або в разі необхідності повідомити чи наголосити на важливості пев-
них подій, явищ чи досягнень. З огляду на те, що 1955 р. – це верхня межа другого
повоєнного п’ятирічного плану, основна увага у випусках журналу цього року була
приділена здобуткам за останні п’ять років у галузі сільського господарства. Разом з
тим, і надалі на шпальтах журналу порушувалися проблеми, як потребували особливої
уваги, серед іншого – виховання дітей, позбавлених батьківського піклування. Так,
було наведено текст листа, який до редакції надіслала жителька Львівської області,
1 Уржумский Н. По сельской Америке. Дети и барыши // Крестьянка. 1954. № 10. С. 11.
2 Буганц І. Чего хотят женщины Италии. Письмо в редакцию // Крестьянка. 1955. № 7. С. 13.
3 Ачаркан В. Колхозные кассы взаимопомощи // Крестьянка. 1955. № 7. С. 22.
4 Иванов А. Дождь // Крестьянка. 1954. № 10. С. 22.
5 Соскова П. Наш детский комбинат. Письмо в редакцию // Крестьянка. 1955. № 4. С. 21
6 Державний архів Чернігівської області. Ф.Р-4120. Оп. 1 Спр. 32. Арк. 46.
7 Жигмонди М. Большие преобразования // Крестьянка. 1955. № 4. С. 27.
8 Гаврилов В. Стан та відновлення системи охорони здоров’я в областях Північного
Лівобережжя України у перші післяокупаційні роки // Лікарська справа. 2016. № 5–6. С. 174.
Сіверянський літопис 217
котра перебувала в лікарні після невдалих пологів, залишившись без дітей. Своїм
листом жінка закликала таких як вона не впадати у відчай, а допомогти дітям-сиротам
та надати їм можливість зростати у повноцінній родині. За свідченням авторки, усі
чотири жінки, котрі перебували з нею у палаті, через невеликий проміжок часу взяли
на виховання дітей, позбавлених батьківського піклування9. Такі факти свідчать про
небайдужість радянських жінок до становища дітей у повоєнному суспільстві та по-
ширену практику встановлення опіки та всиновлення.
Натомість свідчення, наведені у іншому листі, дають можливість стверджувати
про зовсім інше відношення до дітей з боку держави. Так, розповідалося про одиноку
матір дев’ятьох дітей, яка була нагороджена орденом «Материнська слава»; її діти були
щасливі та забезпечені усім необхідним. Однак надалі автор матеріалу наголошує на
тому, що вони не мали успіхів у школі через відсутність належних житлових умов
для якісної підготовки домашніх завдань. Ця родина мешкала в невеликій хатинці,
їм катастрофічно не вистачало коштів для придбання найнеобхідніших речей 10. Такі
репортажі демонструють незадовільні заходи держави в галузі соціального забезпе-
чення багатодітних матерів та їхніх дітей.
На сторінках журналу неодноразово згадувалися й популяризувалися здобутки за
роки п’ятирічки, які стосувалися дитячого навчання та виховання: радянські школи
були оснащені всім необхідним інвентарем, забезпечені професійними кадрами, по-
сібниками, добре опалювалися, класи заповнені учнями. Зважаючи на те, що журнал
«Крестьянка» був всесоюзним виданням, такі свідчення стосувалися й Української
РСР. На противагу цим даним, про протилежну ситуацію свідчать архівні дані Чер-
нігівської області, з яких відомо, що багато учителів початкових шкіл навіть не мали
спеціальної педагогічної освіти11. До того ж, не вистачало необхідного обладнання для
можливості навчання дітей з порушеним зором та слухом, школи не були забезпечені
найнеобхіднішим – зошитами, книжками, партами, класними дошками12.
Разом з тим не можна говорити про те, що усі надіслані листи-розповіді були праг-
ненням їхніх авторів розкрити яскраві перспективи покращення становища матерів та
дітей. Підтвердженням цього є оголошення в журналі конкурсів на найкращі розповіді
про патріотизм, сім’ю, участь радянських жінок у суспільно важливих справах. Відпо-
відно, за «найкращу розповідь» було передбачено грошову винагороду в розмірі від 3
до 10 тис. крб. Враховуючи той фактор, що у радянський період жодна антипартійна
інформація була неможливою, цілком природно, що до журналів потрапляли листи
читачів, котрі найбільше відповідали існуючій ідеології, правдивість змісту яких не
обов’язково підтверджувалася.
У журналі публікувалися й листи громадян зарубіжних країн, наприклад, звер-
нення громадянки Чехословаччини до радянських громадян із закликом не заздрити
жінкам-селянкам капіталістичного світу. Авторка пропонує лише подивитися в
журнали та побачити фото тих жінок, які скрізь зображені з «кумедними песиками
на руках». Жінка говорить, що порівняно із жінками СРСР, які на будь-якому фото
є невтомними трудівницями, такі «капіталістичні багачі» виглядають дуже кумедно.
Авторка висловлювала слова подяки своїх співгромадянок радянським жінкам-
колгоспницям, які є для них прикладом13. У листі підкреслювалися основні вимоги
жінок капіталістичних країн до своїх можновладців: надання державної допомоги
вагітним та багатодітним жінкам, удосконалення законодавства про охорону дитячої
праці, надання державної допомоги та відпусток по вагітності, будівництво пологових
будинків, ясел, дитячих садків, заборону продажу дітей. Звичайно такі твердження
в уяві радянських читачів складали негативне уявлення про ставлення в капіталіс-
тичних державах до материнства та дитинства, при цьому наголошуючи, що жінки
9 Виноградова М. Счастье в наших руках. Письмо в редакцию // Крестьянка. 1955. № 1. С 12.
10 Акуленко Г., Суров А. Семья // Крестьянка. 1955. № 1. С. 15.
11 Державний архів Чернігівської області. Ф.Р-5225. Оп. 5. Спр. 125. Арк. 36.
12 Гаврилов В. Сільська освіта на Чернігівщині в перше післяокупаційне десятиліття: 1943-
1953 рр. // Сіверянський літопис. 2009. № 5.
13 Мейерова М. С международным женским днём! Письмо в редакцию // Крестьянка. 1955.
№2. С. 5.
218 Сіверянський літопис
Радянського Союзу станом на 1955 р. таких вимог не висували, бо були забезпечені
всім необхідним14. Публікація статей, в яких акцентувалася увага на безвідповідаль-
ному ставленні до дітей у капіталістичних країнах, була доволі поширеним явищем15.
Натомість, на радянських прикладах демонструвався високий рівень піклування
держави про матерів, відкриття великої кількості жіночих та дитячих консультацій,
амбулаторій, пологових будинків16.
Не можна стверджувати, що нагальні проблеми материнства, дитинства на сто-
рінках преси повністю замовчувалися. Така інформація, звичайно, наводилася, але
переважно у формі критики окремих керівників, які не надавали справі належної
уваги. Наприклад, в одному з випусків журналу було опубліковано лист до редакції
із Харківської області, в якому зазначалося, що колгоспи зовсім не піклувалися про
колгоспниць-матерів. На їхніх територіях часто не було дитячих ясел, садків, а ті
приміщення, котрі були для цього призначені, використовувалися для господарських
потреб17.
Схожий за змістом та структурою був жіночий журнал «Работница». У різних його
випусках публікувалися статті, присвячені дитячій медицині, вихованню та дозвіллю
дітей. Так само в журналі публікувалися листи читачів, які порушували проблеми
материнства й дитинства. Одна з таких рубрик була присвячена матерям-одиначкам,
де редактори журналу доводили читачам, що в Радянському Союзі немає «одиноких»
матерів, оскільки вони мають дітей18. У цьому журналі помітно більше приділялася
увага питанням материнства та дитинства, про що свідчать значно більша кількість
публікацій та промовисті заголовки статей: «Подход к детям», «Пособия по беремен-
ности и родам», «Право на отпуск», «Одежда для детей-дошкольников»19.
Не менш відомим жіночим виданням повоєнних років був журнал «Советская
женщина», в якому також підкреслювалася важлива роль жінки в суспільстві. Зо-
крема, часто згадували участь радянських жінок у бойових діях, прославляли жінок
як невтомних трудівниць, котрі здатні були працювати на рівні з чоловіками. Зви-
чайно, не оминалася увагою й тема виховання дітей, де звеличували жінок за те, що
вони самотужки, в умовах повоєнної розрухи, могли і працювати, і виховувати дітей,
при цьому наголошуючи, що всі необхідні умови для повноцінного виховання дітей
в Радянському Союзі вже були створені. Деякі матеріали надавали поради стосовно
годування, виховання дітей, забезпечення сприятливого режиму сну20. В окремих
публікаціях наголошувалося на зосередженні основної уваги до дітей з боку держа-
ви та наводилися приклади щасливих сімей, котрі виховували дітей-сиріт, що мало
стимулювати інші родини до подібних кроків21.
Окрім жіночих часописів, у радянській періодиці існували видання, призначені
для всього населення, будь-якої аудиторії читачів, у яких також можна зустріти ін-
формацію з досліджуваної нами теми.
Одним з таких видань був сатиричний ілюстрований журнал «Крокодил». Хоча
це й був сатиричний часопис, але не обходилося й без публікацій на серйозні теми.
Щоправда, важлива інформація подавалася переважно у зміненому вигляді задля
дотримання інформаційного формату видання. Так, випуски журналу «Крокодил»
1945 р. були сповнені інформацією про війну. У таких текстах жодної іронії не спо-
стерігалося. Тому, з огляду на гумористичну спрямованість видання, у текстах воєнної
тематики акцент робився на сатирі над німцями. Так, на німецьких лідерів малювали
карикатури, про них публікували смішні історії.
У той же час навіть у гумористичних виданнях не оминалася увагою й проблема
становища дітей. Відтак, в одному з випусків журналу було опубліковано невелике
14 Смирнова Н. Встреча молодёжи // Крестьянка. 1955. № 2. С. 5.
15 Кононенко Е. В защиту детей // Крестьянка. 1955. №5. С. 4.
16 Садыкова В. Под октябрьским солнцем // Крестьянка. 1954. № 10. С. 5.
17 Крестьянка. М.: «Правда». 1955. №4. С.33.
18 Дзюба Т. Они не одиночки. Письмо в редакцию // Работница. № 1. 1957. С. 15.
19 Работница. № 1. 1957. С. 27–32.
20 Конюс Э. Уход за грудным ребёнком // Советская женщина. 1945. № 1. С. 65.
21 Шкапская М. Усыновлённые страной // Советская женщина. 1945. № 1. С. 36.
Сіверянський літопис 219
оповідання про мешканця Києва, котрий звернувся до людини, яка начебто перед-
бачала майбутнє. Чоловік задавав запитання, які його турбували найбільше. Одне з
них стосувалося терміну спорудження дитячого майданчика, котрий було зруйнова-
но в роки війни. Чоловік скаржився на те, що на вулиці повна антисанітарія і дітям
ніде гратися. Однак, навіть такі серйозні питання, які, очевидно, було представлено
на підставі реальних фактів, редактори журналу намагалися перетворити в сатиру.
У даному тексті нею окреслили саму відповідь провидця на дане запитання. Віщун
відповів, що цим питанням відає «інша планета», до якої ніхто не мав доступу, але при
цьому порадив спробувати чоловіку звернутися до неї22.
На сторінках журналу під заголовком «Батьки та діти» було опубліковано розпо-
відь, якою редакція намагалася присоромити батька трьох дітей, котрий залишив їх
та свою дружину. У матеріалі наголошувалося, що мати лише власними силами ви-
ховує дітей, і для повноцінного їхнього розвитку не вистачає коштів. Разом з тим, чи
отримувала мати допомогу від держави, зовсім нічого сказано не було23.
В іронічній формі було відредаговано лист з м. Чернівці, в якому два хлопчики
скаржилися на місцеву фабрику, яка випустила партію дитячого одягу без кишень, і
дітям нікуди було заховати навіть хустинку. Але, як і в попередньому листі, основна
інформація – скарга – була перетворена на гумор. Так, до тексту було додано зо-
браження дітей, де всі необхідні речі вони тримають у руках або чіпляють на одяг24.
Така подача матеріалу дає підстави вважати, що в журналі публікувалися спеціаль-
но відібрані чи підготовлені листи, які дещо змінювалися та доповнювалися гумором
відповідно до жанрової особливості видання. Але були й випадки, коли публікувалися
листи з інформацією, де дійсно критикувалася тогочасна ситуація в суспільстві: про
дефіцит дитячих ліжок у магазинах, верхнього одягу, взуття, білизни, незадовільну
якість медичного обслуговування 25. Також у журналі публікували карикатури на тему
повсякденності дитинства. Так, в одному з випусків було вміщено карикатуру, з якої
зрозуміло, що дитячих ясел недостатня кількість, в інших були сатиричні малюнки,
які висміювали прояви неповаги до матерів та дітей26.
Ще одним з найпоширеніших публіцистичних видань радянського періоду був
щотижневий суспільно-політичний, літературно-художній журнал «Огонёк». Це ви-
дання вирізнялося з-поміж інших, насамперед, своїм обсягом. Так, у даному журналі
кількість сторінок становила від 40 до 50 (у різних його випусках), у той час, як обсяг
попередньо розглянутих журналів не перевищував 30.
Публікацій загальної тематичної орієнтації у журналі не було. Будь-яка інформація
подавалася в залежності від актуальних політичних доктрин, соціальних проблем,
нагальних питань у суспільстві. Журнал «Огонёк» було розраховано на людей стар-
шого віку, він майже був позбавлений малюнків, фотографій, а якщо вони й були, то у
чорно-білому форматі. Кольоровими були лише портрети провідних партійних діячів.
У середині 40-х років ХХ ст., як і в попередньо розглянутих виданнях, у цьому
журналі головна увага приділялася розгляду проблем війни: бойових дій, наслідків
окупації. В одному з випусків журналу 1945 р. особливо акцентувалася увага на
швидких темпах відбудови, що підтверджувалося на прикладі шкіл, дитячих садків та
ясел. Архівні джерела свідчать, що така інформація часто не була достовірною. З них
відомо про дійсно високі темпи повоєнної відбудови, але, переважно, у галузі важкої
промисловості, електроенергетики, транспорту, і тому станом на 1945 р. говорити про
повноцінну відбудову вищезгаданих дитячих установ, як це описується на сторінках
журналу, неможливо27.
Крім того, журнал був наповнений інформацією про приклади із життя радянських
сімей, якою в той же час пропагували актуальні політичні ідеї. Так, суспільство особли-
22 Вишня О. Судьба // Крокодил. 1945. № 30. С. 5.
23 Крокодил. 1951. № 9. С. 14.
24 Макаренко А., Макаренко С. Дядя крокодил! Письмо в редакцию // Крокодил. №3. С. 15.
25 Бычкова А. Дорогой крокодил! // Крокодил. 1954. № 3. С. 15.
26 Крокодил. 1955. № 15. С. 12; № 16. С. 6.
27 Сагал Г. Город паровозов и цветов // Огонёк. 1945. № 5. С. 6.
220 Сіверянський літопис
во непокоїла проблема заборони абортів. Для стабілізації настроїв суспільства серед
народу поширювали інформацію про щасливі багатодітні родини, які, незважаючи на
повоєнну розруху, скрутне фінансове становище, народжували дітей і були щасливими.
Не менше таких прикладів було наведено і про матерів-одиначок, які власними силами
виховували дітей і ні на що не скаржилися 28. Такі факти в уяві читачів створювали
образ існуючих максимально комфортних умов для виховання дітей.
Журнал «Огонёк» також не був позбавлений коментарів, листів читачів, їхніх
розповідей із життя, адже розповіді пересічних людей завжди вселяли довіру до ін-
формації широких мас. Так, одна з них була надіслана молодою багатодітною матір’ю,
яка переконувала, що бути багатодітною матір’ю зовсім не складно, оскільки вона
регулярно отримувала державну допомогу, постійно відчувала державну підтримку,
а найголовніше – отримала квартиру одразу після народження трійні29.
Ще одним сатирико-гумористичним радянським періодичним виданням у до-
сліджуваний період був журнал «Перець». Інформаційне наповнення журналу та
структура подання інформації в ньому значно відрізнялися від журналу «Крокодил»,
хоча обидва видання мали жанрову спорідненість. По-перше, це було пов’язано з тим,
що «Перець» був україномовним журналом і, відповідно, його зміст стосувався пере-
важно території УРСР. По-друге, хоча видання мало гумористичну спрямованість,
та основний його зміст було присвячено політичним питанням, які подавалися в
сатиричному вигляді. Разом з тим, у журналі також публікувалися й листи читачів, і
вони стосувалися широкого кола проблем сільського господарства, промисловості та
соціальної сфери, а також політичних питань, переважно міжнародного спрямування.
Відзначимо, що в публікаціях журналу мало уваги було приділено проблемам
материнства й дитинства. Якщо такі траплялися, то насамперед ілюстрації та карика-
тури. Прикладом такої публікації є карикатура, яка відображала зміст листа одного із
читачів журналу, присвячена нестачі асортименту одягу для дітей шкільного віку 30.
Побіжно торкався порушеної проблеми й науково-популярний журнал «Вокруг
света», який було присвячено питанням географії, геології, археології. Рідше зустрі-
чалися статті, які охоплювали суспільні чи політичні теми. Питання, що стосувалися
становища материнства й дитинства, висвітлювали через призму виокремлення не-
доліків у інших країнах, як правило, з акцентами на недоліках саме зарубіжних країн.
Чи не єдиним журналом, в якому питання становища материнства та дитинства
рідко розглядалося через жорстку призму досягнень показників п’ятирічних планів чи
політичних питань, був журнал «Советский Союз». На сторінках даного видання пуб-
лікувалися статті, розповіді про повсякденне радянське життя. Особливістю журналу
«Советский Союз» було те, що він розповсюджувався не лише в Радянському Союзі,
але й за кордоном, тому неодноразово публікувалися коментарі читачів з європейських
чи азійських країн. Тому інформація, яка подавалася у ньому, була спрямована не
стільки на радянську аудиторію читачів, скільки на громадян зарубіжних країн з метою
показати добробут, який панує в СРСР. Відомо, що головним показником добробуту
країни є те, наскільки комфортно жити в ній громадянам, а особливо дітям. Тому на
шпальтах журналу підкреслено демонструвався високий рівень їхньої освіченості,
прагнення до пізнання та постійного вдосконалення. Наприклад, наголошувалося,
що радянські діти із задоволенням відвідують лабораторії радіотехніки, судно- та
авіамоделювання, у вільний від школи час читають книжки, захоплюються поезією,
скульптурою, музикою, спортом. Повсякденне життя радянських дітей на сторінках
журналу демонструвалося переважно у вигляді фотографій.
Проаналізувавши періодичні видання повоєнного періоду, ми помітили, що най-
важливіша з точки зору редакції інформація (політичні події, досягнення та здобутки
держави) публікувалася на перших шпальтах журналу, а матеріали на соціальну або
розважальну тематику розміщувалися переважно на останніх сторінках. Також можемо
відзначити, що упродовж часу, охопленого цією розвідкою, усі часописи значно дода-
28 Каверин В. Простая история // Огонёк. 1945. № 11. С 7.
29 Михайлова И. Вера…Надежда…Любовь… Письмо в редакцию // Огонёк. 1955. № 35. С. 42.
30 Перець. 1950. № 3. С. 4.
Сіверянський літопис 221
ли у своїх накладах – «Крестьянка» на 69%, «Работница» – 68%, «Крокодил» – 81%,
«Огонёк» – 88%, «Перець» – 60%.
Однак не можна робити висновки про те, що розглянуті журнали користувалися
найбільшою популярністю серед населення через їхню змістовність, наявну цікаву
та корисну інформацію, оскільки великий вплив на попит мали встановлені ціни на
неї. Так, через складне економічне становище доволі часто населення не мало змоги
купувати ті журнали, які дійсно були їм цікаві, через високу ціну на них. У цих умовах
зростала роль бібліотек, хат-читалень, агітаційних «червоних куточків».
Таким чином, аналіз періодичних видань повоєнного періоду дозволяє дійти
висновку, що розвиток журнальної періодики відбувався в нерозривному зв’язку з
політичною ідеологією, соціально-економічним становищем, культурним розвитком
суспільства. Залучені до дослідження часописи свідчать про надмірний контроль
над ЗМІ з боку держави, заангажованість та заідеологізованість переважної частини
інформації, опублікованої у журналах, зорієнтованих на різні категорії суспільства:
жінок, дітей та масову аудиторію читачів. Більшість матеріалів відображали основні
досягнення держави, постійно наголошувалося на перспективах розвитку економічної,
політичної, соціальної та культурної галузей.
Кожен журнал, незалежно від тематичної спрямованості та загальної орієнтації на
конкретну категорією суспільства, мав свою специфіку публікацій. Проте загальну
картину у наданні пріоритетів публікацій на конкретні теми цілком можливо уявити.
Можемо стверджувати, що політичні теми та інформація про економічні, соціальні до-
сягнення СРСР найбільше зачіпалися в журналах, зорієнтованих на масову аудиторію
читачів. Статті, присвячені вихованню та догляду за дітьми, вміщувалися переважно
на сторінках жіночих журналів. Публікації на пізнавальні та розважальні теми мали
перевагу на сторінках дитячих видань. Проблеми, що стосувалися материнства та
дитинства, порушувалися, зазвичай, на сторінках жіночих видань, та іноді доносилися
й до масової аудиторії читачів.
References
1. Akulenko H., Surov A. Semia // Krestianka. M.: «Pravda». 1955. № 1. S. 15.
2. Acharkan V. Kolkhoznye kassy vzaimopomoshchy // Krestianka. M.: «Pravda».
1955. № 7. S. 22.
3. Buhants I. Cheho khotiat zhenshchyny Italii. Pismo v redaktsyiu. (Perevod
V. Novykovoi) // Krestianka. M.: «Pravda». 1955. № 7. S. 13.
4. Bychkova A. Dorohoi krokodil! Pismo v redaktsyiu // Krokodil. M.: «Pravda». 1954.
№3. S. 15.
5. Vinogradova M. Shchastie v nashykh rukakh. Pismo v redaktsyiu // Krestianka. M.:
«Pravda». 1955. № 1. S. 12.
6. Vyshnia O. Sudba // Krokodyl. M.: «Pravda». 1945. № 30. S. 5.
7. Havrylov V. Stan ta vidnovlennia systemy okhorony zdorovia v oblastiakh
Pivnichnoho Livoberezhzhia Ukrainy v pershi pisliaokupatsiini roky // Likarska sprava.
2016. № 5-6. S. 174.
8. Havrylov V. Silska osvita na Chernihivshchyni v pershe pisliaokupatsiine desiatylittia:
1943–1953 rr. // Siverianskyi litopys. 2009. № 5.
9. Derzhavnyi arkhiv Chernihivskoi oblasti. F.R-4120. Op. 1. Spr. 32. Ark. 46.
10. Derzhavnyi arkhiv Chernihivskoi oblasti. F.R-5225. Op. 5. Spr. 125. Ark. 36.
11. Dziuba T. Oni ne odinochki. Pysmo v redaktsyiu // Rabotnytsa. M.: «Pravda».
1957. № 1. S. 15.
12. Zhyhmondi M. Bolshye preobrazovanyia // Krestianka. M.: «Pravda». 1955. № 4.
S. 27.
13. Ivanov A. Dozhd // Krestianka. M.: «Pravda». 1954. № 10. S. 22.
14. Kaverin V. Prostaia istoryia // Ohoniok. M.: «Pravda» 1945. № 11. S. 7.
15. Kononenko E. V zashchitu detei // Krestianka. M.: «Pravda». 1955. № 5. S. 4.
16. Konius E. Ukhod za grudnym rebionkom // Sovetskaia zhenshchyna. M.: «Pravda».
1945. №1. S. 65.
17. Krestianka. M.: «Pravda». 1955. № 4. S. 33.
222 Сіверянський літопис
18. Krokodil. M.: «Pravda». 1951. № 9. S. 14.
19. Krokodil. M.: «Pravda». 1955. № 15. S. 12,
20. Makarenko A., Makarenko S. Diadia krokodil! Pismo v redaktsyiu // Krokodil. M.:
«Pravda». 1954. № 3. S. 15.
21. Meierova M. S mezhdunarodnym zhenskim dniom! /Pismo v redaktsyiu/ //
Krestianka. M.: «Pravda». 1955. № 2. S. 5.
22. Mykhailova Y. Vera…Nadezhda…Liubov… Pismo v redaktsyiu // Ohoniok. M.:
«Pravda». 1955. № 35. S. 42.
23. Perets. 1950. № 3. S. 4.
24. Rabotnitsa. M.: «Pravda». № 1. 1957. S. 27-32
25. Sahal H. Horod parovozov i tsvetov // Ogoniok. M.: «Pravda». 1945. № 5. S. 6.
26. Sadykova V. Pod oktiabrskim solntsem // Krestianka. M.: «Pravda». 1954. № 10. S. 5.
27. Smirnova N. Vstrecha molodiozhy // Krestianka. M.: «Pravda». 1955. №2. S. 5.
28. Soskova P. Nash detskiy kombinat. Pismo v redaktsyiu // Krestianka. M.: «Pravda».
1955. №4. S. 21.
29. Urzhumskyi N. Po selskoi Ameryke. Deti i baryshi // Krestianka. M.: «Pravda».
1954. №10. S. 11.
30. Shkapskaia M. Usynovlionnye stranoi // Sovetskaia zhenshchyna. M.: «Pravda».
1945. №1. S. 36.
Маргарита Гультяєва – магістрантка Навчально-наукового інституту історії та
соціогуманітарних дисциплін імені О.М. Лазаревського, Національного університету
«Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, 14013, м. Чернігів, вул. Гетьмана Полу-
ботка, 53, margarita_gultyaeva@ukr.net.
Marharyta Hultiaieva – graduate student of Institute of History and Socio-Human
Sciences named O.M. Lazarevsky, National University «Chernihiv Collegium» named
T.Н. Shevchenko, 14013, Chernihiv, Hetmana Polubotka St., 53, margarita_gultyaeva@
ukr.net.
EVERYDAY LIFE OF A MOTHER AND A CHILD DEPICTED IN MAGAZINES
OF THE YEARS 1945–1955
The article deals with the study of women’s and mass magazines of the first post-war
decade. The author analyzes the content of the periodicals, outlines publications covering the
aspects of motherhood and childhood, investigates the issues raised in editorial reports, stories,
items and articles. The analyzed publications suggest that the development of magazines was
inextricably linked to political ideology, socio-economic situation, and cultural development
of society, and show that there was an excessive control over the media performed by the
state. The vast majority of information focused on the different categories of society such as
women, children and mass audience of readers was biased and ideologically-based. Most of
the materials reflected the main achievements of the state; the emphasis was constantly made
on the prospects of economic, political, social and cultural development.
Each magazine, regardless of its thematic focus and general orientation on a specific cat-
egory of society, had its own specifics of publications. However, it is quite possible to imagine
an overall picture of the priority of publications on specific topics. It may be noted that the
political themes and information on the economic and social achievements of the USSR were
most extensively raised in magazines oriented on the mass audience of readers. Articles on
upbringing and childcare were published mainly in women’s magazines. Educational and
entertainment topics were prevalent in publications for children. Issues related to maternity
and childhood were usually published in women’s publications, and sometimes in publications
for the mass audience of readers.
Key words: мagazine, periodical, publication, motherhood, childhood, family, well-being.
Дата подання: 26 липня 2019 р.
DOI: 10.5281/zenodo.3546383
|