Теоретико-методологічні аспекти інформаційно-психологічної безпеки в послідовності держава – регіон – суспільство – людина

Уточнення поняття інформаційно-психологічна безпека – актуальне наукове завдання, в тому числі в сфері забезпечення економічної безпеки регіонів. Розглянуто інформаційно-психологічну безпеку в трьох системах: безпека людини, інформаційна безпека регіону, інформаційна безпека держави. Специфікою інфо...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2019
1. Verfasser:	Науменко, Н.Ю.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Schriftenreihe:	Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:	Міжнародна та регіональна економіка
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161142
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Теоретико-методологічні аспекти інформаційно-психологічної безпеки в послідовності держава – регіон – суспільство – людина / Н.Ю. Науменко // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 49-62. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161142
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1611422025-02-23T18:09:51Z Теоретико-методологічні аспекти інформаційно-психологічної безпеки в послідовності держава – регіон – суспільство – людина Теоретико-методологические аспекты информационно-психологической безопасности в последовательности государство – регион – общество – человек Theoretical and methodological aspects of information and psychological security in the state – region – society – human sequence Науменко, Н.Ю. Міжнародна та регіональна економіка Уточнення поняття інформаційно-психологічна безпека – актуальне наукове завдання, в тому числі в сфері забезпечення економічної безпеки регіонів. Розглянуто інформаційно-психологічну безпеку в трьох системах: безпека людини, інформаційна безпека регіону, інформаційна безпека держави. Специфікою інформаційно-психологічної безпеки є її взаємозв'язок з інформаційними процесами, інформаційними потребами та загрозами, в той же час як безпека людини охоплює в сукупності економічні, соціальні, екологічні, технологічні та інші аспекти проблеми безпеки. Представлено концепт схему видів інформаційної безпеки держави та її регіонів. В забезпеченні інформаційної безпеки виділено три основних аспекти: інформаційно-технічний; інформаційно-правовий; психолого-педагогічний. Наведено структуру гуманітарних проблем інформаційної безпеки в стислому вигляді. Розглянуто соціально-економічні проблеми інформаційної безпеки: інформаційна злочинність, проблема інформаційної нерівності (інформаційна асиметрія). Представлено основні напрямки вдосконалення теоретико-методичних положень вирівнювання асиметрії соціально-економічного розвитку регіонів. Проблема інформаційної асиметрії на рівні регіонів України на даний момент залишається надзвичайно широкою та складною в соціально-економічному дослідженні. Уточнение понятия информационно-психологическая безопасность – актуальная научная задача, в том числе в сфере обеспечения экономической безопасности регионов. Рассмотрена информационно-психологическая безопасность в трех системах: безопасность человека, информационная безопасность региона, информационная безопасность государства. Спецификой информационно-психологической безопасности является его взаимосвязь с информационными процессами, информационными потребностями и угрозами, в то время как безопасность человека охватывает в совокупности экономические, социальные, экологические, технологические и другие аспекты проблемы безопасности. Представлена концепт схема видов информационной безопасности государства и его регионов. В обеспечении информационной безопасности выделено три основных аспекта: информационно-технический; информационно-правовой; психолого-педагогический. Приведена структура гуманитарных проблем информационной безопасности в сжатом виде. Рассмотрены социально-экономические проблемы информационной безопасности: информационная преступность, проблема информационного неравенства (информационная асимметрия). Представлены основные направления совершенствования теоретико-методических положений выравнивания асимметрии социально-экономического развития регионов. Проблема информационной асимметрии на уровне регионов Украины на данный момент остается чрезвычайно широкой и сложной в социально-экономическом исследовании. Effective translation of scientific knowledge, an important role in which is played by scientific concepts, is a factor of the successful development of the economy of the state, the region, business organizations as well as civil society and of science as a whole. Therefore, more precise definition of the concept of information and psychological security is an urgent scientific task, including the sphere of ensuring economic security of the regions. The information-psychological security in three systems is considered: human security, information security of the region, information security of the state. Human security is associated not only with the preservation of life, satisfaction of biological needs and realization of rights and freedoms but also with the quality of life, a sense of security, opportunities for development and self-realization. The specificity of information and psychological security is its interrelation with information processes, information needs and threats, while human security covers in aggregate economic, social, environmental, technological and other aspects of the security problem. The concept scheme for the types of information security of the state and its regions is presented. Three main aspects of information security – information technology; information and legal; psychological and pedagogical ones – have been distinguished. The structure of humanitarian problems of information security in brief is presented. Socio-economic problems of information security are considered: information crime, problem of information inequality (information asymmetry). The author's study of the concepts of symmetric and asymmetric development of the regions allows to define socio-economic asymmetry of a region as a stable in time and in economic and informational space deviation in the conditions and results of its social and infrastructural spheres activity and economic growth rate, the reduction of which ensures equalization of conditions for sustainable development and fuller realization of citizens' rights in the standard and quality of life. The paper presents the types of asymmetry of regional socio-economic development in terms of information asymmetry. The basic directions for improving theoretical and methodological provisions for equalizing asymmetry of socio-economic development of regions are presented. In the structure of the global problem of information inequality, it is advisable to distinguish between three main aspects: personality and social, socio-economic, geopolitical ones. At present, the problem of information asymmetry at the level of the regions in Ukraine remains extremely broad and complex in socio-economic research. 2019 Article Теоретико-методологічні аспекти інформаційно-психологічної безпеки в послідовності держава – регіон – суспільство – людина / Н.Ю. Науменко // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 49-62. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-49-62 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161142 332.1:004.9 uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка
spellingShingle	Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Науменко, Н.Ю. Теоретико-методологічні аспекти інформаційно-психологічної безпеки в послідовності держава – регіон – суспільство – людина Економічний вісник Донбасу
description	Уточнення поняття інформаційно-психологічна безпека – актуальне наукове завдання, в тому числі в сфері забезпечення економічної безпеки регіонів. Розглянуто інформаційно-психологічну безпеку в трьох системах: безпека людини, інформаційна безпека регіону, інформаційна безпека держави. Специфікою інформаційно-психологічної безпеки є її взаємозв'язок з інформаційними процесами, інформаційними потребами та загрозами, в той же час як безпека людини охоплює в сукупності економічні, соціальні, екологічні, технологічні та інші аспекти проблеми безпеки. Представлено концепт схему видів інформаційної безпеки держави та її регіонів. В забезпеченні інформаційної безпеки виділено три основних аспекти: інформаційно-технічний; інформаційно-правовий; психолого-педагогічний. Наведено структуру гуманітарних проблем інформаційної безпеки в стислому вигляді. Розглянуто соціально-економічні проблеми інформаційної безпеки: інформаційна злочинність, проблема інформаційної нерівності (інформаційна асиметрія). Представлено основні напрямки вдосконалення теоретико-методичних положень вирівнювання асиметрії соціально-економічного розвитку регіонів. Проблема інформаційної асиметрії на рівні регіонів України на даний момент залишається надзвичайно широкою та складною в соціально-економічному дослідженні.
format	Article
author	Науменко, Н.Ю.
author_facet	Науменко, Н.Ю.
author_sort	Науменко, Н.Ю.
title	Теоретико-методологічні аспекти інформаційно-психологічної безпеки в послідовності держава – регіон – суспільство – людина
title_short	Теоретико-методологічні аспекти інформаційно-психологічної безпеки в послідовності держава – регіон – суспільство – людина
title_full	Теоретико-методологічні аспекти інформаційно-психологічної безпеки в послідовності держава – регіон – суспільство – людина
title_fullStr	Теоретико-методологічні аспекти інформаційно-психологічної безпеки в послідовності держава – регіон – суспільство – людина
title_full_unstemmed	Теоретико-методологічні аспекти інформаційно-психологічної безпеки в послідовності держава – регіон – суспільство – людина
title_sort	теоретико-методологічні аспекти інформаційно-психологічної безпеки в послідовності держава – регіон – суспільство – людина
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Міжнародна та регіональна економіка
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161142
citation_txt	Теоретико-методологічні аспекти інформаційно-психологічної безпеки в послідовності держава – регіон – суспільство – людина / Н.Ю. Науменко // Економічний вісник Донбасу. — 2019. — № 3 (57). — С. 49-62. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT naumenkonû teoretikometodologíčníaspektiínformacíjnopsihologíčnoíbezpekivposlídovnostíderžavaregíonsuspílʹstvolûdina AT naumenkonû teoretikometodologičeskieaspektyinformacionnopsihologičeskojbezopasnostivposledovatelʹnostigosudarstvoregionobŝestvočelovek AT naumenkonû theoreticalandmethodologicalaspectsofinformationandpsychologicalsecurityinthestateregionsocietyhumansequence
first_indexed	2025-11-24T06:38:57Z
last_indexed	2025-11-24T06:38:57Z
_version_	1849652766419451904
fulltext	Н. Ю. Науменко 49 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 УДК 332.1:004.9 doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-49-62 Н. Ю. Науменко, кандидат технічних наук, ORCID 0000-0002-0585-932X, ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет», м. Дніпро ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ В ПОСЛІДОВНОСТІ ДЕРЖАВА – РЕГІОН – СУСПІЛЬСТВО – ЛЮДИНА Постановка проблеми. Прагнення знайти ефективні засоби управління реаліями сучасного світу стимулює в умовах глобальної економіки по- яву нових моделей дійсності та нових наукових по- нять. Одним з таких понять в сфері забезпечення економічної безпеки за компонентою інформаційної безпеки регіону є інформаційно-психологічна без- пека [1]. Відомо, що фактором успішного розв’язання практичних проблем та розвитку економіки дер- жави, регіону, господарюючих організацій, а також громадянського суспільства і в цілому науки є ефективна трансляція наукового знання, важливу роль в якій відіграють наукові поняття. Тому уточ- нення поняття інформаційно-психологічна без- пека – актуальне наукове завдання, в тому числі в сфері забезпечення економічної безпеки регіонів. Продуктивність його розв’язання для макро-, мезо- та мікроекономічних рівнів та подальшого ви- вчення відповідних проблем багато в чому залежить від того, чи зможемо ми врахувати системність та цілісність реальності: взаємообумовленість складо- вих досліджуваного явища чи процесу, множинність взаємозв’язків з іншими процесами. Дослідження одиничного феномену в контексті більш широких феноменів надає розуміння його значення та функції, що, в свою чергу, дозволяє більш повно описати, інтегрувати різноманіття до- сліджень, в тому числі, проведені в межах різних наук, визначити тенденції та актуальну проблема- тику міждисциплінарних досліджень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз наукових публікацій показав, що інформа- ційно-психологічна безпека є предметом дослід- ження в психологічних (Г. В. Грачьов [2], Л. В. Ас- тахова [3] та ін.), інформаційно-психологічних (Ю. Д. Бабаєва, А. Є. Войскунський [4], А. Є. Вой- скунський [5], Б. А. Кормич [6], О. М. Федорова [7], В. Я. Асанович, Г. Г. Маньшин [8], А. В. Манойло, А. І. Петренко, Д. Б. Фролов [9]) науках. Окрім про- ведених досліджень інформаційно-психологічної сфери забезпечення інформаційної безпеки в послі- довності: держава – регіон – громадянин, існують міждисциплінарні дослідження, які охоплюють різ- ні аспекти економічної та інформаційної безпеки, наприклад, соціально-економічні (В. А. Баришпо- лець [10], С. В. Іванов [11]). Однак множинність до- сліджуваних проблем та аспектів, які стосуються економічної та інформаційної безпеки на рівні регі- онів слабо інтегрована та не надає цілісного уяв- лення про відповідні частини реальності. Мета статті. Завдання даного дослідження – уточнити сутнісні характеристики інформаційно- психологічної безпеки в сфері економічної безпеки регіону за допомогою аналізу взаємозв’язків з ін- шими складовими феномену безпеки через розгляд ролі та місця інформаційно-психологічної безпеки в трьох системах більш високого ієрархічного рівня: безпека людини, інформаційна безпека регіону, ін- формаційна безпека держави. Вибір саме цих систем обумовлений двоїстою природою інформаційно- психологічної безпеки, одночасною приналежністю до двох сфер безпеки: інформаційної та психологіч- ної. Викладення основного матеріалу. Безпека людини: парадигма розвитку. Пріоритети в про- блемі безпеки постійно розширюються. В теперіш- ній час вельми актуальними є гуманітарні та еконо- мічні аспекти цієї проблеми. Як відмічено в роботі Н. О. Лизь, Г. Є. Веселова, О. Є. Лизя, світове су- спільство приходить до того, що безпека людини в контексті глобальності економіки, екологічної небе- зпеки, недостатності природних ресурсів, перенасе- лення планети, висувається як нова парадигма для розуміння глобальних проблем [1, с. 59]. Автори до- кладу «Програма ООН по развитию» (1994 р.) прис- вятили його виключно безпеці людини (Human Security). У даному докладі автори висунули кон- цепцію безпеки, яка заснована на двох факторах: «захист від неочікуваних та згубних порушень на- шого повсякденного способу життя» («свобода від страху») та «захист від постійних загроз голоду, хвороб, злочинів та придушення («свобода від по- треби»). В докладі виділено сім основних елементів Human Security (рис. 1) [12]. На основі аналізу концепції безпеки людини, Д. А. Борисов відзначає, що вона інтегрує в себе сфери економічного, духовного розвитку та без- пеки, тим самим відбувається своєрідне зрощування політики безпеки та розвитку (за базовими компо- нентами), що приводить до перерозподілу фінансо- вих потоків з військово-політичних потреб на по- треби розвитку [13]. Н. Ю. Науменко 50 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 Рис. 1. Концепція безпеки ООН: основні елементи В теперішній час безпека людини трактується більш широко та передбачає «захист найважливі- шого ядра всіх людських життів засобами, які поліп- шують свободи людини та його самореалізацію» [14]. Безпека передбачає не тільки захист людей від критичних ситуацій та розповсюджених загроз, але й забезпечення свобод, які є сутністю життя, а також можливості реалізації своїх переваг та прагнень. Це означає утворення політичних, економічних, соціа- льних, екологічних, військових та культурних сис- тем, які надають людям «будівельні» блоки до існу- вання та гідного життя [14]. Така позиція потребує розширення переліку умов безпеки людини. Наприклад, автори роботи, в числі 10 складо- вих вказують психологічну безпеку, яка передбачає «поважні, люблячі та гуманні міжособистісні відно- сини», та комунікаційну безпеку – «можливість сво- боди та балансу в інформаційних потоках» [15]. Таким чином, безпека людини пов’язується не тільки зі збереженням життя, задоволенням біоло- гічних потреб та реалізацією прав і свобод, але й з якістю життя, почуттям захищеності, можливос- тями розвитку та самореалізації. Безпека людини: інформаційно-психологічні ас- пекти. В дослідженнях, які присвячені проблемам інформаційно-психологічної безпеки, як правило, розглядається в контексті психологічної безпеки [16-18], при цьому активно розвивається ідея пред- ставлення людини не тільки як об’єкта, але й як суб’єкта власної безпеки [19- 22]. Так, І. А. Баєва ви- діляє психологічну безпеку середовища (на рівні ре- гіону) та психологічну безпеку особистості, остання з яких «проявляється в її здібності зберігати стій- кість в регіональному середовищі з певними пара- метрами, в тому числі, з психотравмуючим впли- вом: в опірності деструктивним внутрішнім та зов- нішнім впливам та відображається в переживанні своєї захищеності / незахищеності в конкретній життєвій ситуації» [16]. У роботі [22] Т. В. Екса- кусто та Н. О. Лизь визначають психологічну без- пеку як стан динамічного балансу відношення суб’єкта (до світу, до економічної ситуації, до сту- пеня задоволення потреб, до себе, до інших), його активності та задоволеності, які відповідають різ- ним (в тому числі загрозливим) впливам зовніш- нього політико-економічного простору та внутріш- ніх потреб в задоволенні економічних інтересів в се- редовищі регіону, яке дозволяє суб’єкту економіч- ного простору регіону / держави зберігати ціліс- ність, саморозвиватися, реалізовувати власні цілі та цінності в процесі життєдіяльності. Слід відмітити, що інформаційно-психологічна безпека людини займає особливе місце. На думку автора, це пов’язано з наступними обставинами. По- економічна безпека (economic security) – наявність засобів для існування – гарантований дохід від продуктивної діяльності або соціальне забезпечення О сн ов ні е ле м ен т и H um an S ec u ri ty (к он це пц ія б ез пе ки О рг ан із ац ії о б' єд на ни х на ці й – 19 94 р .) продовольча безпека (food security) – фізичний та економічний до- ступ до основних продуктів харчування безпека здоров’я (health security) – захист від хвороб, доступ до охо- рони здоров'я, можливість здорового способу життя екологічна безпека (enviromental security) – доступність чистої води та чистого повітря, захист від таких загроз, як забруднення навко- лишнього середовища та виснаження ресурсів особиста безпека (personal security) – фізична безпека від таких за- гроз, як катування, війна, злочини, домашнє насильство, вживання наркотиків, суїциди, ДТП суспільна безпека (community security) – збереження традиційних культур та етнічних груп, захист від сектантського та етнічного насилля політична безпека (political security) – використання громадянських та політичних прав і свобод від політичного тиску Н. Ю. Науменко 51 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 перше, з розвитком цивілізації, з одного боку, в на- прямку інформаційному, де інформація є головним ресурсом виробництва та умовою життєдіяльності людини, а тому переважаючим потоком в суспіль- стві; з іншого – до цивілізації споживання, що при інтенсивному розвитку інформаційних та психотех- нологій може призвести до непередбачувано сумних наслідків. По-друге, існує достатньо обґрунтована думка, що від війн традиційних, коли безпека лю- дини визначалась, в основному, збереженням його тіла та біологічних функцій, людство переходить до війн інформаційних (психосферним, концептуаль- ним, суттєвим, ресурсним, соціальним та економіко- екологічним та ін.). Хоча в сучасному світі природа впливів, які по- рушують безпеку особистості, може бути різною, але «особливість інформаційних впливів» на свідо- мість людини полягає в тому, що вони в силу своєї універсальності можуть являти загрози для будь- якого виду безпеки людини. По-третє, впливи ін- формаційні найбільш ефективні в напрямку впливу на людину, оскільки напрямлені безпосередньо на його «управляючий центр – свідомість». Таким чином, інформаційно-психологічну без- пеку в системі безпеки людини необхідно розгля- дати як наскрізну область, функціонально відносити з правами та свободами, якістю життя, почуттям за- хищеності, потребами (економічними, духовними), економічними та культурними інтересами, прагнен- нями та мотиваціями особистості, її розвитком та са- мореалізацією. Також слід врахувати те, що необ- хідною умовою психологічної безпеки людини, а отже, й інформаційно-психологічної безпеки, є стій- кість самої особистості перед негативними впли- вами, її здатність до самозабезпечення безпеки на макро-, мезо- та мікрорівнях. Однак, на думку ав- тора, інформаційно-психологічна безпека не вичер- пує всю проблематику безпеки людини (наприклад, в умовах сфери забезпечення економічної безпеки на рівні регіону). Специфікою інформаційно-психо- логічної безпеки в даній системі є її взаємозв'язок з інформаційними процесами, інформаційними по- требами та загрозами, в той же час як безпека лю- дини охоплює в сукупності економічні, соціальні, екологічні, технологічні та інші аспекти проблеми безпеки. Складові інформаційної безпеки держави. Як відзначено в роботі Н. О. Лизь, Г. Є. Веселова та О. Є. Лизя, дослідження проблем забезпечення ін- формаційно-психологічної безпеки особистості, за- хисту індивідуальної свідомості від деструктивного впливу засобів масової інформації, Інтернету та ін- ших інформаційних джерел включені до переліку пріоритетних проблем наукових досліджень у сфері забезпечення інформаційної безпеки України та її регіонів. Під інформаційною безпекою України ро- зуміється стан захищеності її національних інтере- сів в інформаційному та економічному середовищі, який визначається сукупністю збалансованих інте- ресів особистості, суспільства, регіонів та держави [1]. Можна виділити чотири складові національних інтересів України та її регіонів в інформаційному се- редовищі: – дотримання конституційних прав та свобод людини та громадянина у сфері отримання інформа- ції та користування нею, забезпечення духовного оновлення України, збереження та укріплення мора- льних цінностей українського суспільства, традицій патріотизму та гуманізму, культурного та наукового потенціалу країни; – інформаційне забезпечення державної полі- тики, в тому числі державної економічної політики та інтеграції в Європейський Союз; – розвиток сучасних інформаційних техноло- гій, вітчизняної індустрії інформації (як у сфері ін- телектуальної інформаційної безпеки, так і в сфері інформаційно-психологічної безпеки, а також ін- дустрії засобів інформатизації, телекомунікації та зв'язку; забезпечення потреб внутрішньої продукції, а також забезпечення накопичення; збереження та ефективне використання вітчизняних інформацій- них ресурсів; – захист інформаційних ресурсів України та її регіонів від несанкційованого доступу, забезпе- чення безпеки інформаційних та телекомунікацій- них систем. До загроз інформаційної безпеки, в тому числі в сфері економічної безпеки України та її регіонів, слід віднести протиправне застосування спеціаль- них засобів впливу на індивідуальну, групову та су- спільну свідомість; маніпулювання суспільною сві- домістю; девальвація духовних цінностей, у тому числі української національної свідомості; пропа- ганда зразків масової культури, які засновані на культурі насилля; моральні цінності, які протидіють цінностям, що прийняті в українському суспільстві та соціально-економічному просторі. В наукових роботах закордонних та вітчизня- них вчених намагаються визначити компоненти ін- формаційної безпеки на макро-, мезо- та мікроеко- номічних рівнях. Так, наприклад, інформаційна без- пека особистості представляється як система, еле- ментами якої є інформаційно-правова та інформа- ційно-психологічна безпека, а також інтелектуальна безпека та інформаційно-технічна безпека. На рис. 2 представлено концепт схему видів інформаційної безпеки держави та її регіонів. У своєму дослідження Л. В. Астахова визначає інформаційну безпеку як стан захищеності суб'єктів інформаційних відносин в економічній, правовій, психологічній сферах, які містять якісне інформа- ційне середовище (оперативність, повнота, достові- рність споживаної інформації), захищеність суб'єк- тів від негативних інформаційних впливів (інформа- ційно-психологічна безпека) та захищеність їх по ін- формації (безпека інформації), в тому числі в сфері економічних інтересів держави-регіону-господарю- Н. Ю. Науменко 52 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 Рис. 2. Концепт-схема видів інформаційної безпеки держави та її регіонів ючих суб'єктів та особистості, які забезпечують повне задоволення інформаційних потреб суб'єктів на макро-, мезо- та мікрорівнях [3]. В забезпеченні інформаційної безпеки можна виділити три основних аспекти: інформаційно-тех- нічний (розвиток інформаційної інфраструктури, за- собів передачі, обробки, зберігання інформації, ме- тодів захисту інформації); інформаційно-правовий (управління інформаційними ресурсами, підви- щення ефективності їх використання, розвиток ін- формаційних послуг, регуляція процесів в інформа- ційній сфері та ін.); психолого-педагогічний (фор- мування духовно-моральних цінностей, розвиток особистих функцій саморегуляції та ін.). Аналіз наукових робіт показав, що ключовими об'єктами інформаційної безпеки можуть бути: − по-перше, держава та її національні інтереси в економічній, політичній та інформаційних сферах; − по-друге, регіон та господарюючі суб'єкти ре- гіонального господарсько-інфраструктурного ком- плексу; − по-третє, підприємство (організація); − вчетверте, особистість (суб'єкт, психіки, сві- домість); − вп’яте, інформація. При цьому в останньому випадку цей об'єкт па- сивний, який потребує не тільки збереження (за- хисту), а в чотирьох попередніх об'єкт може розгля- датись як з позиції захисту від зовнішніх негативних інформаційних впливів, так і з позиції накопичення внутрішніх ресурсів стійкості перед такими впли- вами. Для держави ресурси стійкості пов'язані з під- вищенням якості інформаційного середовища (пов- ноти інформації, характер та масштаб трансформо- ваних цінностей та ін.), а для особистості – з розши- ренням сфери усвідомлюваного функціонування свідомості. Для інформаційного поля регіону − під- вищення ефективності регіонального управління підвищенням життєдіяльності та доходу населення, реалізацією регіональних економічних інтересів, формуванням регуляторів взаємодії та безпечної ак- тивності – системи цінностей. Слід зауважити, що об'єкт «особистість» є цен- тральним в забезпеченні інформаційної безпеки в послідовності: держава – регіон – підприємство – суспільство – особистість, оскільки особистість як основна одиниця суспільства на макро-, мезо- та мікрорівнях − безпосередній носій індивідуальної свідомості, впливаючи на яке можливо впливати на менталітет соціуму, а тому питання інформаційної безпеки держави та її регіонів значною мірою (в за- лежності від аспекту її розгляду) похідні від про- блеми безпеки особистості. У сучасних умовах становлення глобального інформаційного суспільства і посилення геополі- тичного та геоекономічного протиборства в інфор- маційному просторі інформаційної безпеки дер- жави, людини та суспільства стає глобальною про- блемою подальшого розвитку цивілізації, при цьому економічна та гуманітарна компоненти цієї про- блеми висуваються на перший план. Зростання ролі економічних, соціальних та гу- манітарних аспектів даної проблеми обумовлено на- ступними тенденціями розвитку сучасного суспіль- ства: 1. Процес інформатизації суспільства прийняв глобальний характер та сьогодні охоплює прак- тично всі країни та регіони світу, при цьому нові за- соби та технології для роботи з інформацією мають масове розповсюдження та стають атрибутами про- фесійної та побутової культури для все більшої час- тини населення [23]. Їх використання підвищує як- ість життя, надає суттєву економію соціального часу, утворює нові стереотипи поведінки та спіл- кування мільйонів людей, змінює їх традиційне уявлення про особисте та суспільне багатство, і на- віть про простір та час. 2. За оцінками деяких спеціалістів, людство вступило в інформаційну епоху свого розвитку [24, 25], воно активно формує нове середовище прожи- вання та в результаті цього само змінюється разом з цим середовищем, яке впливає на людину суттєво більше, ніж очікувалось раніше [24]. 3. Глобальна інформатизація утворює для дер- жави та її регіонів, людини та суспільства не тільки Інформаційна безпека держави та її регіонів Інформаційна безпека особистості Інформаційно-правова безпека Інтелектуально-інформаційна безпека Інформаційно-психологічна безпека Техніко-інформаційна безпека Н. Ю. Науменко 53 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 нові можливості, але також і нові проблеми, однією з яких є проблема інформаційної безпеки. Дослід- ження [26-28] показують, що ця проблема є багато- аспектною та комплексною, а її економічні, соціа- льні та гуманітарні аспекти недостатньо досліджені, не враховуються в прийнятій ООН стратегії стій- кого розвитку [29], а в системі освіти на необхід- ному рівні не вивчені. Гуманітарний аспект проблеми інформаційної безпеки на макро-, мезо- та мікрорівнях полягає в тому, що саме людина є творцем всіх інформаційних ресурсів, систем та технологій інформаційного су- спільства. Тому їх якість та безпека використання багато в чому визначаються якостями самої люди- ни. При цьому мова йде не тільки про надійність та ефективність роботи цих засобів та систем, але й про їх вплив на людину, суспільство та навколишнє се- редовище. Онтологічна двоїстість гуманітарних про- блем інформаційної безпеки та їх антропологічні аспекти. Дослідження закордонних та вітчизняних вче- них [30-32] показали, що відмінною рисою гумані- тарних проблем інформаційної безпеки на макро-, мезо- та мікрорівнях є їх онтологічна двоїстість. Вона полягає в тому, що людина в цій проблемі ви- ступає не тільки як об'єкт захисту від зовнішніх ін- формаційних загроз, але й як основне джерело цих загроз для свого зовнішнього оточення. Крім того, в сучасних інформаційних системах різного значення, складність яких неухильно зрос- тає, саме людина стає основним фактором ризику для їх безпечного функціювання. Ця особливість да- ної проблеми також є принципово важливою для її розуміння та дослідження. Необхідно відмітити, що в останні роки гума- нітарні аспекти проблеми інформаційної безпеки стали все більш помітно проявляти себе не тільки на соціальному, економічного та психологічному, алей також і на біологічному рівні природи людини. Так, наприклад, дослідження американських, німецьких, швейцарських, українських та росій- ських вчених показали, що вплив на людину інтен- сивних потоків інформації, які є характерними для інформаційного суспільства, приводить до змін ней- ронної структури головного мозку людини, які сут- тєвим чином змінюють його інтелектуальні та пси- хічні здібності, соціально-економічну поведінку, ко- мунікабельність та самооцінку своїх вчинків [24]. Це означає, що проблеми інформаційної безпеки не- обхідно вивчати комплексно, як на рівні гуманітар- них, так і соціально-економічних аспектів. Автору представляється, що цьому повинно сприяти формування інформаційної антропології − нової наукової дисципліни, яка почала вивчатися в США та Великобританії, Швейцарії на початку ХХІ ст. Наприклад, структура предметної області цієї дисципліни розглянута в роботах [33, 34]. В таб- лиці представлена структура гуманітарних проблем інформаційної безпеки в стислому вигляді. Таблиця Структура гуманітарних проблем інформаційної безпеки Група проблем Короткий зміст проблеми 1. Геополітичні проблеми - технологія "м'якої" сили в геополітиці - електронне стеження за політичними лідерами - "глобальне спостереження" за населенням - інформаційні та "гібридні" війни 2. Соціальні проблеми - інформаційна злочинність - інформаційна нерівність (інформаційна асиметрія) - маніпулювання суспільною свідомістю - віртуалізація суспільства 3. Культурологічні проблеми - глобалізація та культура - нова інформаційна культура суспільства - електронна культура - багатомовність в кіберпросторі 4. Антропологічні проблеми - енерго-економіко інформаційна безпека - інтелектуальна безпека - інформаційно-психологічна безпека - інформаційні фактори деструктивної поведінки - інформаційні хвороби - інформаційна відеоекологія Соціально-економічні проблеми інформаційної безпеки І. Інформаційна злочинність. В числі соціально-економічних проблем інфор- маційної безпеки на макро-, мезо-, мікроекономіч- них рівнях проблема інформаційної злочинності по- чала вивчатися однією з перших, починаючи з 80-х років минулого століття. При цьому вона пов'язува- лась, головним чином, з проблемою несанкційова- ного доступу до інформації, яка зберігається та цир- Н. Ю. Науменко 54 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 кулюється в комп'ютерних інформаційних систе- мах. Ця проблема стала гостро себе проявляти вже на початку 1990-х років у зв'язку з розвитком про- цесу інформатизації суспільства та його розпов- сюдженням на фінансово-економічну сферу. Для протидії цій загрозі достатньо швидко стали утворюватись різні системи інформаційного захисту комп'ютерних систем та мереж, які широко використовуються в теперішній час. Тим не менше інформаційна злочинність залишається актуальною проблемою і зараз, причому найбільшу небезпеку представляють вже не стільки атаки хакерів з метою розкрадання фінансових коштів з банків, скільки не- санкційований доступ до конфіденційної інформації та персональних даних окремих категорій громадян в комп'ютерних системах, їх копіювання та пода- льше розповсюдження. ІІ. Проблема інформаційної нерівності (інфор- маційна асиметрія). Аналіз основних тенденцій розвитку глобаль- ного процесу інформатизації суспільства показав, що цей процес утворює для розвитку цивілізації не тільки нові можливості, але також і нові проблеми. Однією з них є проблема інформаційної нерівності [32]. Сутність цієї проблеми полягає в тому, що в процесі становлення інформаційного суспільства електронні інформаційні ресурси, а також нові за- соби, мережі та інформаційні технології опиняються в різному ступені доступними для окремих людей, організацій, країн та їх регіонів, і регіонів світового суспільства. При цьому ті люди, організації, країни та регіони, які виявляються здатними ефективно ви- користовувати можливості нового інформаційного суспільства для свого інтелектуального розвитку та розв'язання інших (економічних, соціальних, тех- нічних, екологічних тощо) проблем, отримують сут- тєві переваги перед іншими суб'єктами світового, державного та регіонального суспільства, які при цьому витісняють на окраїну процесу розвитку ци- вілізації. Щодо сучасних засобів інформатики та нових інформаційних технологій, то їх масове викорис- тання утворює безпрецедентні можливості не тільки для науково-технічного, але й для соціально-еконо- мічного розвитку суспільства. При цьому форму- ється абсолютно новий, інформаційний уклад життя та виробничої діяльності багатьох мільйонові лю- дей. В концепції трактування змісту проблеми ін- формаційної нерівності, в тому числі і для рівня ре- гіону, показано, що прийнятий інструментально- технологічний підхід до цієї проблеми є недостат- нім, оскільки він не враховує цілого ряду важливих чинників економічного, соціального та гуманітар- ного характеру. В економічній сфері нарощування міжрегіона- льних контрастів та концепція соціально-економіч- них проблем в окремих регіонах України можуть призвести до загострення соціальної напруженості та посиленню міжрегіональних конфліктів та, в кін- цевому рахунку – до уповільнення темпів еконо- мічних реформ в країні в цілому. Для протидії цим тенденціям необхідно: активна регіональна соціа- льно-економічна політика, яка націлена на змен- шення диспропорцій в соціально-економічному розвитку регіонів; згладжування регіональної еко- номічної, соціальної та інформаційної асиметрії. При цьому політика вирівнювання – це складний, тонкий та диференційований механізм, в основі якого лежить розподіл фінансових потоків між рів- нями державної влади, тобто в межах процесів де- централізації. Основними факторами регіональної та міжре- гіональної диференціації можна вважати: ґрунтово- кліматичні умови; економіко-географічне розташу- вання регіонів; історичний фактор; демографічну ситуацію; структуру та спеціалізацію галузей госпо- дарства; фінансову та інвестиційну забезпеченість. Зростання значущості регіональних аспектів в соці- ально-економічному та інформаційному розвитку України привело до помітного розширення науко- вих досліджень у сфері функціонування регіональ- них соціально-економічних та інформаційних під- систем. У центрі уваги сучасних дослідників все частіше опиняється проблема мезоекономічної аси- метрії та інформаційної асиметрії (інформаційної нерівності), а також формування інструментів її ви- рівнювання з метою створення стійких конкуренто- спроможних умов господарювання регіону та його територій. Проведене автором дослідження концепцій си- метричного та асиметричного розвитку регіонів, до- зволяє визначити соціально-економічну асиметрію регіону, як стійке в часі та в економічному й інфор- маційному просторі відхилення в умовах та резуль- татах діяльності його соціальної та інфраструктур- ної сфер і темпах зростання економіки, скорочення яких забезпечує вирівнювання умов для стійкого розвитку та більш повної реалізації прав громадян в рівні та якості життя. На рис. 3 представлено види асиметрії соціально-економічного розвитку регіону в умовах інформаційної асиметрії (інформаційної нерівності). Інформаційна асиметрія – це ситуація, при якій одна з груп учасників ринку володіє, необхідною для ведення своїх справ інформацією, а інша група не володіє. Асиметричність інформації в мезо-, мік- роекономіці – неповна або недосконала інформація; нерівномірний розподіл інформації про товар, рин- кова кон'юнктура між учасниками угоди. Асимет- рична інформація найчастіше є причиною держав- ного, мезо- та мікроекономічного регулювання. Слід відмітити, що існують декілька основних проблем, які виникають на економічних та фінансо- вих ринках як на національному, так і на регіональ- ному рівні через асиметрію інформації (інформацій- ної нерівності): Н. Ю. Науменко 55 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 Рис. 3. Концептуальні види асиметрії соціально-економічного розвитку регіону − проблема несприятливого відбору (adverse selection); − проблема ризику не сумлінності (moral hazard); − проблема дорогої верифікації стану (costly state verification). При наявності даних проблем, від'ємний відбір на ринку з інформаційною асиметрією призводить до витіснення якісних товарів товарами низької яко- сті. Тим самим ринки якісних товарів знаходяться під загрозою та можуть зникнути. Звідси випливає неодмінна необхідність боротьби з соціально-еконо- мічною асиметрією як регіонального так і націона- льного ринків. Слід відмітити, що для зниження ефекту від'ємного відбору, на практиці, використо- вують різного роду ринково-інформаційні сигнали, які в межах інформаційної нерівності прагнуть до забезпечення реалізації двох принципів: 1. Принцип важкодоступності підробки, тобто сигналу учасника будуть довіряти інші учасники, якщо його дуже складно (або недоцільно) підро- бити. 2. Принцип повного розкриття: якщо одні особи використовують сигнали, які відповідають сприятливій інформації про них, то їх суперники бу- дуть змушені розкрити свою інформацію, навіть якщо вона не настільки сприятлива. Вплив інформаційної нерівності (інформацій- ної асиметрії) позначається при неефективному ви- К он ц еп ту ал ьн і в и ди а си м ет р ії со ц іа ль н о- ек он ом іч н ог о ро зв и тк у р ег іо н у За характеристикою соціа- льно-економічного прос- тору − асиметрія розвитку економічних райо- нів; − асиметрія регіонів та їх територій; − асиметрія розвитку суб'єктів За ресурсним забезпечен- ням − природна асиметрія; − неприродна асиметрія За фінансовим забезпечен- ням − регіони сильні − слабкі; − регіони донори − реципієнти; − регіони лідери − аутсайдери За врахуванням часового чинника − динамічна асиметрія; − статична асиметрія; − асиметрія поляризації За видами прояви − політична асиметрія; − економічна асиметрія; − соціальна асиметрія; − фінансова асиметрія; − демографічна асиметрія; − технологічна асиметрія; − інформаційна асиметрія; − ресурсно-екологічна асиметрія За результативністю соціа- льно-економічної та інфор- маційної політики − структурна асиметрія; − функціональна асиметрія; − інституційна асиметрія; − інформаційна асиметрія За характером прояву − внутрішня асиметрія; − міжрегіональна асиметрія; − зовнішня асиметрія Н. Ю. Науменко 56 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 конанні функцій, а саме: комунікаційної; самопре- зентації; згуртування та утримання соціальних зв'язків; саморозвиток або рефлексія; психотерапев- тичної; просування товарів та послуг. Аналіз теоретико-методологічних підходів до розв'язання проблеми інформаційної асиметрії (ін- формаційної нерівності) дозволив автору сформу- лювати перелік положень, на основі яких базується ряд теоретичних побудов: − оскільки невизначеність зовнішнього середо- вища (економічного, соціального, технічного, еко- логічного та інформаційного) неможливо в межах ринкових відносин подолати, то нерівна наділеність інформацією учасників господарських відносин існує постійно (підтвердженням чому слугують кла- сифіковані види невизначеностей), а отже, ця ситуа- ція характеризую нормальне середовище господар- ської діяльності економічного суб’єкта на макро-, мезо- та мікроекономічному рівні; − засобом зниження рівня невизначеності у відносинах господарських та владно-адімістратив- них суб’єктів виступає встановлення між ними до- вірчих відносин, які характеризуються взаємними поступками один одному, що можна розглядати як форму страхування з приводу економічних, соціаль- них та інформаційних послуг, що не продаються; − публічно-інформаційне висвітлення напрям- ків та способів використання ресурсів (як економіч- них, так й інформаційних) та поточної діяльності господарюючих суб’єктів та організацій, поста- чання суб’єктів інформацією щодо ділової кон’юнк- тури сприяє зниженню ризиків інформаційної аси- метрії та підвищує ступінь достовірності прогнозів ринкових змін; – різноманітність видів інформаційної асимет- рії обумовлює необхідність проведення їх класифі- кації за критеріями: «причина», «істотні характе- ристики», «рівень», «характер реалізації», «форми отримання вигоди» для виявлення ступеня адекват- ності заходів, що проводяться господарюючими суб’єктами на макро-, мезо- та мікроекономічній ді- яльності для її вирівнювання (згладжування) з ме- тою досягнення високого рівня симетричності роз- витку; – визначення бюрократизації економіки як про- цесу проникнення у відносини господарюючих суб’єктів на макро-, мезо- та мікроекономічному рівні, регламентації, нормотворчості, формалізації їх діяльності через чітке визначення умов контракції та специфікації прав власності дозволяє розглядати бюрократизм як політико-економічний та інформа- ційний інститут, який має специфічні суб’єктно- об’єктні характеристики; – інформаційна асиметрія (інформаційна нерів- ність) виступає як умова бюрократизації відносин між суб’єктами влади та бізнесу внаслідок того, що інформація, як обмежений ресурс, у результаті її не- рівномірного розподілу дозволяє суб’єктам влади встановлювати в односторонньому порядку специ- фічні норми та правила, які регулюють діяльність господарюючих суб’єктів на макро-, мезо- та мікро- економічному рівнях, і тим самим сприяє вилу- ченню доходу в формі бюрократичної ренти. У результаті асиметричного розподілу інфор- мації, доступу до інформаційних ресурсів склада- ються спотворені відносини між суб’єктами влади та бізнесу, між органами влади та особистостями су- спільства, між бізнесом та громадянами, які призво- дять до виникнення між ними протиріч, невико- нання контрактних відносин та проявлення опорту- нізму (вимагання та відмивання). На рис. 4 представлено основні напрямки вдос- коналення теоретико-методичних положень вирів- нювання асиметрії соціально-економічного роз- витку регіонів [35, с. 11]. До факторів гуманітарного характеру в межах розгляду проблеми інформаційної нерівності слід віднести рівень інформаційної, в тому числі лінгвіс- тичної, культури людини та суспільства; рівень їх загальної освіченості та інтелектуального потенці- алу, які значною мірою визначають мотивацію ак- тивної діяльності людей у новому інформаційному просторі [23]. У структурі глобальної проблеми інформацій- ної нерівності доцільно розрізняти наступні три ос- новні аспекти (рис. 5). При вивченні проблеми ін- формаційної нерівності в якості причини виник- нення інформаційної асиметрії та в контексті задач забезпечення інформаційної безпеки необхідно вра- ховувати, що процес інформатизації суспільства чине вплив на нього як позитивний, так і негатив- ний. З одного боку, він підвищує ефективність су- спільного виробництва та сприяє утворенню нових робочих місць, підвищує якість життя населення, але, з іншого боку, поява все більш складної інфор- маційної техніки та технологій, електронних офісів та роботизованих виробництв потребує від людей більш високого рівня кваліфікації, компетенції та ін- телекту. А оскільки система освіти в багатьох краї- нах, в тому числі в Україні, не забезпечує цих вимог, відбувається подальше соціальне розшарування су- спільства, яке посилює в ньому соціальну напруже- ність. Саме тому проблема інформаційної нерівності і повинна сьогодні класифікуватися як одна з актуа- льних глобальних проблем, тісно пов’язаних з забез- печенням регіональної, національної та глобальної безпеки (за базовими компонентами – економічної, соціальної, технічної, демографічної, екологічної, інформаційної та ін.). Висновки. Таким чином, розгляд інформа- ційно-психологічної безпеки в системах більш висо- кого ієрархічного рівня безпеки в послідовності дер- жава – регіон – суспільство – людина дозволяє оха- рактеризувати інформаційно-психологічну безпеку регіону наступним чином. Н. Ю. Науменко 57 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 Рис. 4. Основні напрямки удосконалення теоретико-методичних положень вирівнювання асиметрії соціально-економічного розвитку регіонів Напрямки теоретико-методичних положень вирівнювання асиметрії соціально-економічного розвитку регіону Формування концептуальних основ У то чн ен ня по ня ті йн ог о ап ар ат у Ф ор м ув ан ня ін ф ор м ац ій но ї ба зи д ля р оз - ро бк и ре гі о- на ль но ї с оц і- ал ьн о- ек он о- м іч но ї п ол і- ти ки Ф ор м ув ан ня ці ль ов их у ст а- но во к ви рі в- ню ва нн я (з ба - ла нс ов ан ос ті ) ек он ом іч но го ро зв ит ку ре гі он у Ф ор м ув ан ня єд ин их п ри н- ци пі в ви рі вн ю - ва нн я ас им ет рі ї С ти м ул ю ва нн я р ег іо - на ль но го е ко но м іч но го з р ос та нн я П ід ви щ ен ня р ів ня к он - ку ре нт ос пр ом ож но ст і т а ін ве ст иц ій но ї п ри ва бл и- во ст і р ег іо ну П ід ви щ ен ня р ів ня ж ит тя на се ле нн я ре гі он у С ти м ул ю ва нн я ф ін ан - со во ї с ам ос ті йн ос ті ре гі он у П ов не в ра ху ва нн я ф ак - то рі в ф ор м ув ан ня до хо ді в ре гі он у В из на че нн я пр іо ри те ті в дл я ро зв 'я за нн я пр об ле м ви рі вн ю ва нн я В иб ір є ди ни х кр ит ер ії в ви рі вн ю ва нн я Створення методичного інструментарію для вирівнювання соціально-економічного розвитку Інструментарій прямої підтримки (цільовий та нецільовий) Інструментарій непрямої підтримки Інструментарій інсти- туційної підтримки Г ор из он та ль не ви рі вн ю ва нн я В ер ти ка ль не ви рі вн ю ва нн я П ід тр им ка р еа - лі за ці ї і нв ес - ти ці йн их т а ін но ва ці йн их пр ое кт ів Н ад ан ня п ро - бл ем ни м ( де - пр ес ив ни м ) ре гі он ам рі зн их п іл ьг П ід тр им ка в ре ал із ац ії ко м пл ек сн их пр ог ра м ро зв ит ку ре гі он ів Механізм реалізації вирівнювання соціально-економічного розвитку Система визначення вирівнюючих трансферів Підвищення ефек- тивності інституцій- ної взаємодії між центральними органами влади та регіонами Розробка еко- номічних ва- желів, які сти- мулюють роз- виток регіону Моніторинг ре- зультативності системи вирів- нювання та її складових Н. Ю. Науменко 58 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 Рис. 5. Структурні аспекти глобальної проблеми інформаційної нерівності 1. Функціонально інформаційно-психологічна безпека (в тому числі на рівні регіону), як і інші ас- пекти безпеки людини, направлена на реалізацію прав та свобод, потреб, економіко-соціальних та культурних інтересів та прагнень особистості, забез- печення можливостей, життєвого рівня, особистого розвитку та самореалізації. Саме з цих позицій ви- значаються критерії інформаційно-психологічної безпеки. 2. Необхідними умовами інформаційно-психо- логічної безпеки на рівні держава – регіон – суспіль- ство є: – захищеність особистості (суб’єкта, психіки, свідомості) від негативних наслідків інформаційно- психологічних впливів, у тому числі в межах забез- печення економічної безпеки; – розвиток внутрішніх ресурсів стійкості (еко- номічне зростання та соціально-економічний розви- ток держави на його регіонів) перед негативними впливами та ресурсами (інтелектуальна безпека) са- морозвитку самої особистості; – якісне інформаційне середовище для задово- лення потреб та формування духовно-моральних цінностей. Забезпечення цих умов потребує інформа- ційно-економічних, інформаційно-соціальних, ін- формаційно-технічних, організаційно-правових та психолого-педагогічних заходів. 3. У зв’язку з тим, що інформаційні процеси та інформаційні загрози (ризики) в межах соціально- економічних систем держави та її регіонів властиві всім сферам життєдіяльності людини, а особистість є «одиницею» будь-яких соціальних систем, інфор- маційна безпека в сфері забезпечення економічної безпеки, в тому числі інформаційно-психологічна безпека може розглядатися в якості «наскрізної» складової безпеки людини в системі інформаційної безпеки держава – регіон – суспільство. 4. Специфічною характеристикою інформацій- но-психологічної безпеки, яка дозволяє відрізняти її від інших видів безпеки, є одночасна співвіднесе- ність, по-перше, з таким об’єктом як особистість (її психіка, свідомість), по-друге, з процесами генеру- вання, передачі, розповсюдження, переробки, засво- єння інформації в соціальних системах по підне- сенню їх ієрархії до локального суспільства (макро- рівень), територіального та регіонального суспільс- тва (мезорівень) та національно-державного (макро- рівень). 5. У процесі розповсюдження інформаційно- комунікаційних засобів, як каналу передачі інфор- мації соціально-економічного, правового, ресурсо- екологічного характеру тощо, між людьми в межах локальних територій регіонів та держав відбува- ється становлення самостійно функціонуючих сис- тем соціальної комунікації та характерних для них Структурні аспекти глобальної проблеми інформаційної нерівності Особистісно-соці- альній Соціально-еконо- мічний Геополітичний пов'язаний з проблемою соці- альної адаптації людини до нового, швидко змінюваного інформаційного середовища; саме тут виникає нова форма соціальної нерівності лю- дей – інформаційна нерів- ність; знизити гостроту цієї проблеми повинна перспек- тивна система освіти, яка має надати можливість всім чле- нам суспільства отримати не- обхідні знання, вміння на компетентності для того, щоб правильно орієнтуватися в новому інформаційному про- сторі пов'язаний з національною політикою тієї чи іншої дер- жави та її регіонів в сфері розвитку інформаційного се- редовища окремих регіонів та держав в цілому, їх інформа- ційної інфраструктури, засо- бів та методів доступу до ін- формаційних ресурсів та ін- формаційним комунікаціям, а також у сфері розвитку та практичного використання інформаційних технологій та інформаційного законодав- ства; розв’язання цих про- блем має бути одним з важли- вих напрямків державної та регіональної політики в на- уково-технічній, економічній та соціальній сферах пов'язаний з нерівномірністю розвитку процесу інформати- зації в різних країнах та їх ре- гіонах, та регіонах світу, що пояснюється не тільки від- мінностями в науково-техніч- ному та економічному, а та- кож інтелектуальному та ін- формаційному потенціалах цих регіонів та держав, але також ступенем розуміння їх політичними лідерами, еко- номічною елітою бізнесу ос- новних тенденцій та законо- мірностей сучасного етапу розвитку цивілізації Н. Ю. Науменко 59 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 автономних комунікативних економічних та інфор- маційних просторів. Дані системи формують нові форми та різновиди соціальних, економічних, полі- тичних та духовних відносин, і поступово оформлю- ються в ціле «нове суспільство», яке можна визна- чити, як інформаційне в сфері забезпечення безпеки як на макрорівні, так і на мезо- та макрорівнях. 6. Слід враховувати ту обставину, що сформо- вані раніше суспільно-економічні структури, які ха- рактерні для традиційного та індустріального суспі- льства, не можуть безпосередньо переноситись на «базис» інформаційного суспільства на мікро- та ме- зорівнях, та вимушені або перебудовуватися в ньому, або перебудовувати його структуру під себе. Таким чином виникають передумови зіткнення структур старого та нового суспільства на конкрет- ній території інформаційного простору. Проблема інформаційної асиметрії на рівні ре- гіонів України на даний момент залишається над- звичайно широкою та складною в соціально-еконо- мічному дослідженні. Література 1. Лызь Н. А., Веселов Г. Е., Лызь А. Е. Инфор- мационно-психологическая безопасность в системах безопасности человека и информационной безопасно- сти государства. Известия ЮФУ. Технические науки, 2014. № 8. С. 58-66. 2. Грачев Г. В. Личность и обще- ство: информационно-психологическая безопасность и пси-хологическая защита. Москва : ПЕР СЭ, 2003. 301 c. 3. Астахова Л. В. Информационно-психологи- ческая безопасность в регионе: культурологический аспект. Вестник УрФО. Безопасность в информацион- ной сфере. 2011. № 2. С. 40-47. 4. Бабаева Ю. Д., Вой- скунский А. Е. Психологические последствия инфор- матизации. Психологический журнал. 1998. № 1. С. 89- 100. 5. Войскунский А. Е. Информатика и развитие человеческого общения. Социальные проблемы инфор- матизации общества. 1988. №2. С. 29-38. 6. Кор- мич Б. А. Інформаційна безпека: організаційно-пра- вові основи : навч. посібн. Київ : Кондор, 2008. 382 с. 7. Федорова О. Н. Информационно-психологическая безопасность личности в информационном обществе. Вестник Дальневосточного государственного техни- ческого университета. 2011. № 2 (7). С. 24-34. 8. Аса- нович В. Я., Маньшин Г. Г. Информационная без- опасность: анализ и прогноз информационного воздей- ствия. Минск : Амалфея, 2006. 320 с. 9. Манойло А. В., Петренко А. И., Фролов Д. Б. Государственная информационная политика в условиях информаци- онно-психологической войны. Москва : Горячая ли- ния–Телеком, 2009. 320 с. 10. Баришполец В. А. Ин- формационно-психологическая безопасность: основ- ные положення. Радиоэлектроника. Наносистемы. Информационные технологии. 2013. № 2. С. 62–104. 11. Иванов С. В. Теоретико-правовой анализ понятия «информационно-психологическая безопасность лич- ности». Вестник Академии права и управления. 2012. № 26. С. 130-135. 12. United Nations Development Pro- gramme. Human Development Report. New York : Oxford University Press, 1994. 13. Борисов Д. А. Безопасность человека в современной теории и практике междуна- родных отношений. Вестник Томского Государствен- ного Университета. 2011. № 343. С. 79-82. 14. Human security. Report of the Secretary-General. General Assem- bly. Sixty-fourth session. Agenda items 48 and 114. 8 March 2010. 64 p. 15. Paris R. Human Security – Paradigm Shift or Hot Air? International Security. 2001. Vol. 26, No. 2. P. 87-102. 16. Баева И. А. Психология безопасности как основа анализа экстремальной ситу- ации. Известия Российского государственного педаго- гического университета им. А.И. Герцена. 2012. № 145. С. 6-18. 17. Ryerson C., Amitav A. Human Secu- rity Research: Progress, Limitations and New Directions. Report of a Conference Organised by the Centre for Gov- ernance and International Affairs. Department of Politics, University of Bristol, 8-11 February 2008. Working Paper No. 11-08. 18. Лызь А. Е., Лызь Н. А. К вопросу о со- ставляющих информационной безопасности личности. Информационное противодействие угрозам терро- ризма. 2008. № 12. С. 58. 19. Ежевская Т. И. Си- стемно-ценностный подход к информационно-психо- логической безопасности личности. Психопедагогика в правоохранительных органах. 2009. № 1. С. 8-11. 20. Лызь Н. А. Модельные представления о безопас- ной личности. Известия ЮФУ. Технические науки. 2005. № 7 (51). С. 21-25. 21. Непомнящий А. В., Поз- нина Н. А. Перспективы повышения информационной безопасности личности путем развития сознания. Из- вестия ЮФУ. Технические науки. 2010. № 11 (112). С. 232-238. 22. Эксакусто Т. В., Лызь Н. А. Психоло- гическая безопасность в проблемном поле психоло- гии. Сибирский психологический журнал. 2010. № 37. С. 86–91. 23. Колин К. К. Информация и её примене- ние. Гуманитарные аспекты проблемы информацион- ной безопасности. 2016. Т. 10. Вып. 3. С. 111-121. 24. Смолл Г., Врган Г. Мозг онлайн. Человек в эпоху Интернета. Москва : Колибри, 2011. 352 с. 25. Ка- стельс М. Информационная эпоха: экономика, обще- ство и культура. Москва : ГУ ВШЭ, 2000. 458 с. 26. Ко- лин К. К. Гуманитарные проблемы формирования ин- формационного общества [Электронный ресурс]. URL: http://metodist.lbz.ru/lections/10/files/7.doc (дата обра- щения: 03.10.2019). 27. Смирнов А. И., Кохтюлина И. Н. Глобальная безопасность и "мягкая сила 2.0": вызовы и возможности для России Москва : ВНИИГео- систем, 2012. 276 с. URL:https://mgimo.ru/library /publications/1007680/ (дата обращения: 03.10.2019). 28. Шабалов М. П. «Мягкая сила» в современной гео- политике. Стратегические приоритеты. 2015. № 1 (5). С. 48–59. 29. Колин К. К. Половинчатая стра- тегия: критический анализ глобальных целей ООН в области устойчивого развития. Партнерство цивили- заций. 2016. № 1-2. С. 33-41. 30. Тоффлер Э., Тоф- флер Х. Революционное багатство. Москва : ACT, 2008. 569 с. 31. Дашкевич В. С. Великое культурное одичание: арт-анализ. Москва : Русский шахматный дом, 2013. 720 с. 32. Колин К.К. Информационное не- равенство – новая проблема XXI века. Социология, со- циальность, современность. 1998. Вып. 5. С. 99-101. 33. Колин К. К. Информационная антропология: по- коление Next и угроза психологического расслоения человечества в информационном обществе. Вестник Н. Ю. Науменко 60 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 Челябинской государственной академии культуры и искусств. 2011. Т. 28. № 4. С. 32–36. 34. Колин К. К. Информационная антропология: предмет и задачи но- вого направления в науке и образовании. Вестник Ке- меровского государственного университета куль- туры и искусств. 2011. № 17. С. 17-32. 35. Чура- кова М. М. Оценка социально-экономической асим- метрии в развитии регионов : автореф. дис ... канд. экон. наук 08.00.05. Ставрополь: Северо-Кавказский гос. техн. ун-т, 2011. 23 с. References 1. Lyz' N. A., Veselov G. E., Lyz' A. E. (2014). Informatsionno-psikhologicheskaya bezopasnost' v sistemakh bezopasnosti cheloveka i informatsionnoy bezopasnosti gosudarstva [Information and psychological security in human security systems and state information security]. News SFU. Technical science, no. 8, pp. 58-66 [in Russian]. 2. Grachev G. V. (2003). Lichnost' i obshchestvo: informatsionno-psikhologicheskaya bezopasnost' i psi- khologicheskaya zashchita [Personality and society: information and psychological safety and psychological security]. Moscow, PER SE [in Russian]. 3. Astakhova L. V. (2011). Informatsionno-psikholo- gicheskaya bezopasnost' v regione: kul'turologicheskiy aspekt [Information-psychological security in the region: cultural aspects]. Vestnik of the UrFD. Security in the Information Sphere, no. 2, pp. 40-47 [in Russian]. 4. Babaeva Yu. D., Voyskunskiy A. E. (1998). Psikhologicheskie posledstviya informatizatsii. [The psy- chological consequences of informatization]. Psychologi- cal Journal, no 1, pp. 89-100 [in Russian]. 5. Voyskunskiy A. E. (1988) Informatika i razvitie chelovecheskogo obshcheniya [Computer science and the development of human communication]. Social problems of informatization of society, no. 2, pp. 29-38 [in Russian]. 6. Kormych B. A. (2008) Informacijna bezpeka: or- ghanizacijno-pravovi osnovy : navch. posibn [Information Security: Organizational and Legal Basics: Educ. manual]. Kiev, Condor [in Ukrainian]. 7. Fedorova O. N. (2011) Informatsionno-psikho- logicheskaya bezopasnost' lichnosti v informatsionnom obshchestve [Information and psychological security of the individual in the information society]. Bulletin of the Far Eastern State Technical University, no. 2 (7), pp. 24-34 [in Russian]. 8. Asanovich V. Ya., Man'shin G. G. (2006). Infor- matsionnaya bezopasnost': analiz i prognoz informatsion- nogo vozdeystviya [Information security: analysis and fore- cast of information impact]. Minsk, Amalfey [in Russian]. 9. Manoylo A. V., Petrenko A. I., Frolov D. B. (2009). Gosudarstvennaya informatsionnaya politika v usloviyakh informatsionno-psikhologicheskoy voyny [State information policy in the conditions of information-psy- chological warfare]. Moscow, Hotline – Telecom [in Russian]. 10. Barishpolets V. A. (2013). Informatsionno-psi- khologicheskaya bezopasnost': osnovnye polozhennya [In- formation and psychological security: basic provisions]. Radio Electronics Nanosystems. Information Technology, no. 2, pp. 62–104 [in Russian]. 11. Ivanov S. V. (2012). Teoretiko-pravovoy analiz ponyatiya «informatsionno-psikhologicheskaya bezopas- nost' lichnosti» [Theoretical and legal analysis of the concept of "information-psychological security of the person"]. Bulletin of the Academy of Law and Management, no. 26, pp. 130-135 [in Russian]. 12. United Nations Development Programme. (1994). Human Development Report. New York, Oxford University Press. 13. Borisov D. A. (2011). Bezopasnost' cheloveka v sovremennoy teorii i praktike mezhdunarodnykh otnosheniy [Human security in modern theory and practice of international relations]. Bulletin of Tomsk State University, no. 343б pp. 79-82 [in Russian]. 14. Human security. (2010). Report of the Secretary- General. General Assembly. Sixty-fourth session. Agenda items 48 and 114. 8 March 2010. 64 p. 15. Paris R. (2001). Human Security – Paradigm Shift or Hot Air? International Security, vol. 26, no. 2, pp. 87- 102. 16. Baeva I. A. (2012). Psikhologiya bezopasnosti kak osnova analiza ekstremal'noy situatsii [The psychol- ogy of security as the basis of the analysis of extreme situations]. Izvestia: Herzen Univer-sity Journal of Humanities and Sciences, no. 145, pp. 6-18 [in Russian]. 17. Ryerson C., Amitav A. (2008). Human Security Research: Progress, Limitations and New Directions. Re- port of a Conference Organised by the Centre for Govern- ance and International Affairs. Department of Politics, University of Bristol, 8-11 February 2008. Working Paper, no. 11-08. 18. Lyz' A. E., Lyz' N. A. (2008). K voprosu o sostavlyayushchikh informatsionnoy bezopasnosti lich- nosti [To the question of the components of information security of an individual]. Information counteraction to threats of terrorism, no. 12,pp. 58 [in Russian]. 19. Ezhevskaya T. I. (2009). Sistemno-tsennostnyy podkhod k informatsionno-psikhologicheskoy bezo- pasnosti lichnosti [System-value approach to information- psychological security of the per-son]. Psychopedagogy in Law Enforce-ment, no. 1, pp. 8-11 [in Russian]. 20. Lyz' N. A. (2005). Model'nye predstavleniya o bezopasnoy lichnosti [Model ideas about a safe person]. News SFU. Technical science, no. 7 (51), pp. 21-25 [in Russian]. 21. Nepomnyashchiy A. V., Poznina N. A. (2010). Perspektivy povysheniya informatsionnoy bezopasnosti lichnosti putem razvitiya soznaniya [Prospects for increasing information security identity through the deve- lopment of consciousness]. Izvestiya SFedU. Engineering Sciences, no. 11 (112), pp. 232-238 [in Russian]. 22. Eksakusto T. V., Lyz' N. A. (2010). Psikholo- gicheskaya bezopasnost' v problemnom pole psikhologii [Psychological safety in the problem field of psychology]. Siberian psychological journal, no. 37, pp. 86-91 [in Russian]. 23. Kolin K. K. (2016). Informatsiya i ee primenenie [Information and its application]. Humanitarian aspects of the problem of information security, vol. 10, no. 3, pp. 111-121 [in Russian]. Н. Ю. Науменко 61 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 24. Smoll G., Vrgan G. (2011). Mozg onlayn. Che- lovek v epokhu Interneta [The brain is online. Man in the era of the Internet]. Moscow, Hummingbird [in Russian]. 25. Kastel’s M. (2000). Informatsionnaya epokha: ekonomika, obshchestvo i kul’tura [Information era: economy, society and culture]. Moscow, GU VShE [in Russian]. 26. Kolin K. K. Gumanitarnye problemy formiro- vaniya informatsionnogo obshchestva [Humanitarian problems of the formation of the information society]. Retrieved from https://metodist.lbz.ru/lections/10/files/ 7.doc [in Russian]. 27. Smirnov A. I., Kokhtyulina I. N. (2012). Glo- bal'naya bezopasnost' i "myagkaya sila 2.0": vyzovy i vozmozhnosti dlya Rossii [Global Security and Soft Power 2.0: Challenges and Opportunities for Russia]. Moscow, VNIIGeosystem. Retrieved from https://mgimo.ru/library/ publications/1007680/ [in Russian]. 28. Shabalov M. P. (2015). «Myagkaya sila» v sovremennoy geopolitike. ["Soft power" in modern geopolitics]. Strategic priorities, no. 1 (5), p. 48–59 [in Russian]. 29. Kolin K. K. (2016). Polovinchataya strategiya: kriticheskiy analiz global'nykh tseley OON v oblasti ustoychivogo razvitiya [Half-hearted strategy: a critical analysis of the UN global sustainable development goals]. Partnership of civilizations, no. 1-2, pp. 33-41 [in Russian]. 30. Toffler E., Toffler Kh. (2008). Revolyutsionnoe bagatstvo [Revolutionary bugginess]. Moscow, ACT [in Russian]. 31. Dashkevich V. S. (2013). Velikoe kul'turnoe odichanie: art-analiz [The Great Cultural Wildness: An Art Analysis]. Moscow, Russian Chess House [in Russian]. 32. Kolin K .K. (1998). Informatsionnoe neravenstvo – novaya problema XXI veka [Information inequality is a new problem of the 21st century]. Sociology, sociality, modernity, no. 5, pp. 99-101 [in Russian]. 33. Kolin K. K. (2011). Informatsionnaya antropo- logiya: pokolenie Next i ugroza psikhologicheskogo ras- sloeniya chelovechestva v informatsionnom obshchestve [Information anthropology: Next generation and the threat of the psychological stratification of mankind in the information society]. Bulletin of the Chelyabinsk State Academy of Culture and Arts, vol. 28, no. 4, pp. 32–36 [in Russian]. 34. Kolin K. K. (2011). Informatsionnaya antropo- logiya: predmet i zadachi novogo napravleniya v nauke i obrazovanii [Information anthropology: subject and tasks of a new direction in science and education]. Bulletin of the Kemerovo State University of Culture and Arts, no. 17, pp. 17-32 [in Russian]. 35. Churakova M. M. (2011). Otsenka sotsial'no- ekonomicheskoy asimmetrii v razvitii regionov [Assess- ment of socio-economic asymmetry in the development of regions]. (Doctor’s Thesis). Stavropol: North Caucasian state. tech. un. [in Russian]. Науменко Н. Ю. Теоретико-методологічні ас- пекти інформаційно-психологічної безпеки в послі- довності держава – регіон – суспільство – людина Уточнення поняття інформаційно-психологічна безпека – актуальне наукове завдання, в тому числі в сфері забезпечення економічної безпеки регіонів. Роз- глянуто інформаційно-психологічну безпеку в трьох системах: безпека людини, інформаційна безпека регі- ону, інформаційна безпека держави. Специфікою ін- формаційно-психологічної безпеки є її взаємозв'язок з інформаційними процесами, інформаційними потре- бами та загрозами, в той же час як безпека людини охо- плює в сукупності економічні, соціальні, екологічні, технологічні та інші аспекти проблеми безпеки. Пред- ставлено концепт схему видів інформаційної безпеки держави та її регіонів. В забезпеченні інформаційної безпеки виділено три основних аспекти: інформа- ційно-технічний; інформаційно-правовий; психолого- педагогічний. Наведено структуру гуманітарних про- блем інформаційної безпеки в стислому вигляді. Роз- глянуто соціально-економічні проблеми інформацій- ної безпеки: інформаційна злочинність, проблема ін- формаційної нерівності (інформаційна асиметрія). Представлено основні напрямки вдосконалення теоре- тико-методичних положень вирівнювання асиметрії соціально-економічного розвитку регіонів. Проблема інформаційної асиметрії на рівні регіонів України на даний момент залишається надзвичайно широкою та складною в соціально-економічному дослідженні. Ключові слова: інформаційно-психологічна без- пека, безпека людини, інформаційна безпека регіону, інформаційна безпека держави, інформаційна асимет- рія. Науменко Н. Ю. Теоретико-методологические аспекты информационно-психологической без- опасности в последовательности государство – ре- гион – общество – человек Уточнение понятия информационно-психологи- ческая безопасность – актуальная научная задача, в том числе в сфере обеспечения экономической без- опасности регионов. Рассмотрена информационно- психологическая безопасность в трех системах: без- опасность человека, информационная безопасность ре- гиона, информационная безопасность государства. Спецификой информационно-психологической без- опасности является его взаимосвязь с информацион- ными процессами, информационными потребностями и угрозами, в то время как безопасность человека охва- тывает в совокупности экономические, социальные, экологические, технологические и другие аспекты про- блемы безопасности. Представлена концепт схема ви- дов информационной безопасности государства и его регионов. В обеспечении информационной безопасно- сти выделено три основных аспекта: информационно- технический; информационно-правовой; психолого- педагогический. Приведена структура гуманитарных проблем информационной безопасности в сжатом виде. Рассмотрены социально-экономические про- блемы информационной безопасности: информацион- ная преступность, проблема информационного нера- венства (информационная асимметрия). Представлены основные направления совершенствования теоретико- методических положений выравнивания асимметрии Н. Ю. Науменко 62 Економічний вісник Донбасу № 3(57), 2019 социально-экономического развития регионов. Про- блема информационной асимметрии на уровне регио- нов Украины на данный момент остается чрезвычайно широкой и сложной в социально-экономическом ис- следовании. Ключевые слова: информационно-психологиче- ская безопасность, безопасность человека, информаци- онная безопасность региона, информационная без- опасность государства, информационная асимметрия. Naumenko N. Theoretical and methodological as- pects of information and psychological security in the state – region – society – human sequence Effective translation of scientific knowledge, an im- portant role in which is played by scientific concepts, is a factor of the successful development of the economy of the state, the region, business organizations as well as civil so- ciety and of science as a whole. Therefore, more precise definition of the concept of information and psychological security is an urgent scientific task, including the sphere of ensuring economic security of the regions. The infor- mation-psychological security in three systems is consi- dered: human security, information security of the region, information security of the state. Human security is associated not only with the preser- vation of life, satisfaction of biological needs and realiza- tion of rights and freedoms but also with the quality of life, a sense of security, opportunities for development and self- realization. The specificity of information and psychologi- cal security is its interrelation with information processes, information needs and threats, while human security co- vers in aggregate economic, social, environmental, techno- logical and other aspects of the security problem. The concept scheme for the types of information se- curity of the state and its regions is presented. Three main aspects of information security – information technology; information and legal; psychological and pedagogical ones – have been distinguished. The structure of humani- tarian problems of information security in brief is pre- sented. Socio-economic problems of information security are considered: information crime, problem of information inequality (information asymmetry). The author's study of the concepts of symmetric and asymmetric development of the regions allows to define socio-economic asymmetry of a region as a stable in time and in economic and informa- tional space deviation in the conditions and results of its social and infrastructural spheres activity and economic growth rate, the reduction of which ensures equalization of conditions for sustainable development and fuller realiza- tion of citizens' rights in the standard and quality of life. The paper presents the types of asymmetry of re- gional socio-economic development in terms of infor- mation asymmetry. The basic directions for improving theoretical and methodological provisions for equalizing asymmetry of socio-economic development of regions are presented. In the structure of the global problem of infor- mation inequality, it is advisable to distinguish between three main aspects: personality and social, socio-economic, geopolitical ones. At present, the problem of information asymmetry at the level of the regions in Ukraine remains extremely broad and complex in socio-economic research. Keywords: information and psychological security, human security, information security of the region, infor- mation security of the state, information asymmetry. Стаття надійшла до редакції 04.09.2019 Прийнято до друку 10.09.2019

Теоретико-методологічні аспекти інформаційно-психологічної безпеки в послідовності держава – регіон – суспільство – людина

Institution

Ähnliche Einträge