Кам'яні гральні фігурки з Шестовицького городища

Статтю присвячено атрибуції двох кам'яних фігурок, виявлених під час досліджень шестовицького городища Коровель, як пішака і антропоморфного короля для гри hnefatafl (давньоруська тавлея). Фігурки могли належати до одного набору і пов'язані зі скандинавським впливом на Русі....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2016
1. Verfasser:	Хамайко, Н.В.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут археології НАН України 2016
Schriftenreihe:	Археологія і давня історія України
Schlagworte:	Статті
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161467
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Кам'яні гральні фігурки з Шестовицького городища / Н.В. Хамайко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 1 (18). — С. 51-57. — Бібліогр.: 39 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161467
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1614672025-02-09T14:29:17Z Кам'яні гральні фігурки з Шестовицького городища Каменные игральные фигурки c Шестовицкого городища Stone gaming pieces from Shestovytsia hill-fort Хамайко, Н.В. Статті Статтю присвячено атрибуції двох кам'яних фігурок, виявлених під час досліджень шестовицького городища Коровель, як пішака і антропоморфного короля для гри hnefatafl (давньоруська тавлея). Фігурки могли належати до одного набору і пов'язані зі скандинавським впливом на Русі. Статья посвящена атрибуции каменных игральных фигурок, выявленных в ходе исследований Шестовицкого городища Коровель и соотнесенных со скандинавской игрой hnefatafl (древнерусская тавлея). Одна из них — пешка округлой формы с уплощенной верхушкой — обнаружена как случайная находка там же на городище работами Я.В. Станкевич в 1946 г. Другая — король — найдена экспедицией А.П. Моци и В.П. Коваленко в 2000 г. в заполнении углубленного объекта в восточной части городища, контекстная дата которого относится к середине — второй половине Х в. По типу он классифицируется как схематический антропоморфный. Соответствие размеров, материала изготовления и локализации может свидетельствовать в пользу принадлежности обеих находок одному игровому набору. Обе фигурки находят близкие аналогии в Северной Европе и связаны со скандинавским влиянием на древнерусских территориях. The article discusses the attribution of stone gaming pieces which belong to the hnefatafl type (Old Rus’ian: tavleya). They were discovered during the excavation at Korovel, a Shestovytsia hill-fort. One of them, a rounded pawn with flattened top, was found on the surface of the hill-fort area by Ya.V. Stankevich in 1946. Another piece is a king, was found by the expedition headed by O.P. Motsia and V.P. Kovalenko in 2000 in the filling of a deepened deposit in the eastern part of the hill-fort, which contextual date is the middle or the second half of the 10th century. It is classified as schematic anthropomorphous figurine. Their size, material, and localization can be regarded as evidence that both pieces belonged to a single gaming set. Close analogies of both pieces are found in Northern Europe and are related with the Scandinavian influence at the Old Rus’ian area. 2016 Article Кам'яні гральні фігурки з Шестовицького городища / Н.В. Хамайко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 1 (18). — С. 51-57. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161467 904.26(477.51)“653” uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті Статті
spellingShingle	Статті Статті Хамайко, Н.В. Кам'яні гральні фігурки з Шестовицького городища Археологія і давня історія України
description	Статтю присвячено атрибуції двох кам'яних фігурок, виявлених під час досліджень шестовицького городища Коровель, як пішака і антропоморфного короля для гри hnefatafl (давньоруська тавлея). Фігурки могли належати до одного набору і пов'язані зі скандинавським впливом на Русі.
format	Article
author	Хамайко, Н.В.
author_facet	Хамайко, Н.В.
author_sort	Хамайко, Н.В.
title	Кам'яні гральні фігурки з Шестовицького городища
title_short	Кам'яні гральні фігурки з Шестовицького городища
title_full	Кам'яні гральні фігурки з Шестовицького городища
title_fullStr	Кам'яні гральні фігурки з Шестовицького городища
title_full_unstemmed	Кам'яні гральні фігурки з Шестовицького городища
title_sort	кам'яні гральні фігурки з шестовицького городища
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2016
topic_facet	Статті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161467
citation_txt	Кам'яні гральні фігурки з Шестовицького городища / Н.В. Хамайко // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2016. — Вип. 1 (18). — С. 51-57. — Бібліогр.: 39 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT hamajkonv kamânígralʹnífígurkizšestovicʹkogogorodiŝa AT hamajkonv kamennyeigralʹnyefigurkicšestovickogogorodiŝa AT hamajkonv stonegamingpiecesfromshestovytsiahillfort
first_indexed	2025-11-26T20:29:38Z
last_indexed	2025-11-26T20:29:38Z
_version_	1849886229627142144
fulltext	51ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18) УДК: 904.26(477.51)“653” Н. в. х а м а й к о КАМ’ЯНІ ГРАЛЬНІ ФІГУРКИ З ШЕСТОВИЦЬКОГО ГОРОДИЩА Статтю присвячено атрибуції двох кам’яних фігурок, виявлених під час досліджень шестовиць- кого городища Коровель, як пішака і антропомор- фного короля для гри hnefatafl (давньоруська тав- лея). Фігурки могли належати до одного набору і пов’язані зі скандинавським впливом на русі. К л ю ч о в і с л о в а: гральна фігурка, hnefatafl, пішак, король, давньоруський, Шестовиця. Серед старожитностей Шестовиці відомі на- бори скляних гральних фігурок, що походять з підкурганних поховань могильника [Бліфельд, 1977, с. 123, 124, 127; Станкевич, 1962, с. 24, 25], атрибутовані як набори для гри типу скан- динавської hnefatafl [Хамайко, 2012а]. Проте на городищі Шестовицького поселення, розта- шованому на мисі Коровель, знайдені також дві фігурки, виготовлені з каменю. Перша походить з розкопок Я.в. Станкевич 1946 р. — це округла фігурка з пласкою ос- новою і сплощеним, злегка похилим на один бік верхом, трохи більшим за низ [Станкевич, 1962, с. 12, рис. 2, 13]. Діаметр фігурки 2,8 см, висота 1,8 см (рис. 1, див. вклейку). Я.в. Стан- кевич визначила, що вона виготовлена з «доб- ре відмученої і обпаленої глини». Матеріал не визначався спеціально, втім, навіть візуальний огляд дозволяє говорити, що фігурка виготовле- на з м’якого сіруватого з жовтим відтінком ка- меню. На жаль, знахідка належить до розряду підйомного матеріалу, що означає відсутність певного археологічного контексту. На городищі присутні горизонт слов’янського часу, визначе- ний авторами розкопок як «волинцевсько-сах- нівський» [Коваленко, Ситий, Скороход, 2010, с. 320], тобто волинцевської культури, хроно- логія якої обмежується VIII — початком ІХ ст. [Комар, Сухобоков, 2004, с. 166—170; Комар, 2012, с. 140—148], а також давньоруський двох етапів: Х ст. та ХІІ — початок ХІІІ ст. [Ковален- ко, Моця, Сытый, 2003, с. 60—65]. На тому ж городищі роботами 2000 р. чер- нігівської археологічної експедиції під керів- ництвом О.П. Моці та в.П. Коваленка у розко- пі 5 було виявлено ще одну фігурку, початково опубліковану з атрибуцією «кам’яний божок» [Коваленко, Моця, Сытый, 2003, рис. 15, 2]. Фі- гурка належить до типу антропоморфних і несе схематичне зображення людини — призматич- ний тулуб з пласкими прямовисними боками і похилими передньою і задньою сторонами, що переходить в округлу голівку (рис. 2, див. вклейку). Риси обличчя, також схематичні, зображають пряме чоло, прямий, без морфоло- гічних деталей, ніс і округлу, описану навко- ло обличчя бороду. Очі та рот позначені ледь помітно і візуально виділяються, в основному, за рахунок розміщення у заглибленнях, сфор- мованих лінією брів, носа та бороди. висота фі- гурки 4,1 см, розміри основи 2,5 × 2,0 см. Розмі- ри голівки 1,9 × 1,6 см, висота обличчя 2,1 см. знахідка виявлена у заповненні заглибленого об’єкту, інтерпретованого як внутрішній рів у східній частині городища, контекстну дату якого автори публікації прив’язують до гіпо- тетичних історичних подій 913—914 рр., хоча кераміка з шару насправді відноситься до сере- дини — другої половини Х ст., а в об’єкті, пере- різаному ровом, також містився посуд ніяк не раніше середини Х ст. [Коваленко, Ситий, Ско- роход, 2010, с. 321—323, рис. 5; Шарпата, 2007, с. 202—204]. виділення серед давньоруських старожит- ностей гральних фігурок та їх правильна атри- буція довгий час були проблематичними. час-© Н.в. ХАМАйКО, 2016 Статт і 52 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18) то дослідники взагалі не знали, з чим мають справу. Так, скляні гральні фігурки, які спо- чатку знаходили в кремаційних похованнях, як правило, були деформовані, а тому сприй- малися як перегорілі й розплавлені рештки посуду. О.А. Cпіцин зазначав, що не може ат- рибутувати масивні (діаметром 3 см) скляні зливки у вигляді кулі [Спицын, 1905, с. 15]. Не зважаючи на те, що кістяні і металеві вироби краще зберігали свій зовнішній вигляд і навіть те, що вони часто зустрічалися поруч з інши- ми фігурками та гральними костями в одному комплексі, атрибутували їх теж не одразу. в.І. Сизов, описуючі знахідки «напівкульок», з посиланням на скандинавських дослідників називав їх приладдям для гри «jeu de dés», не акцентуючи увагу на тому, що dés французь- кою перекладається, як кості, а «jeu de dés», відповідно, «гра в кості» [Сизов, 1902, с. 59], во- чевидь, асоціюючи обидві ці категорії знахідок, як приналежності одних наборів. Традицію використання терміну «шашки» було запроваджено з легкої руки Д.Я. Само- квасова, який, описуючи досліджену в 1872— 1873 рр. чорну Могилу, цілком слушно асо- ціював знахідки з гральним приладдям. він відзначив наявність у складі поховального ін- вентаря «10 різьблених конусовидних кісточок, які мали форму шашок» [Самоквасов, 1892, с. 67; 1908, с. 201; 1917, рис. 40]. Це визначен- ня було достатньо універсальним, означало, за в.І. Далем, «усякий дрібний обрубочок, відрізо- чок, кубик; ... кістка гральна з вічками; бабка гральна, ... надкопитна коров’яча кістка; точе- ний кружок, стопочка для гри на дошці у 64 клі- тинки, і сама ця гра» (переклад наш — Н. х.) [Даль, 1882, с. 644], тож назва «шашки» надо- вго закріпилась в спеціальній літературі [Ха- ненко Б., Ханенко в., 1902, с. 22; Каргер, 1958, с. 214, 215; Корзухіна, 1963, с. 85; Шовкопляс, 1965, с. 196 та ін.]. На невідповідність вико- ристання усталеного терміну «шашки» щодо давньоруських гральних фігурок вказувалось у нещодавніх дослідженнях [Сагайдак, Хамай- ко, вергун, 2008, с. 143; Стрельник, Сорокіна, Хомчик, 2010, с. 49; Хамайко, 2012а, с. 127]. Ще більше складнощів викликала ідентифі- кація не рядових пішаків, а королів. Особливо в тому випадку, коли вони відрізнялися за зов- нішнім виглядом чи матеріалом виготовлен- ня від решти фігурок з набору. Опрацювавши зарубіжну літературу під час підготовки своєї статті, Г.Ф. Корзухіна запозичує термін «ко- роль» по відношенню до одиничних фігурок, які відрізняються від решти набору [Корзухи- на, 1963]. Королі мають значне видове різно- маніття — від простих орнаментованих фішок до складних антропоморфних фігур. Головною ознакою королів з таких наборів є несхожість з іншими гральними фігурками, що має полег- шувати їх візуальне визначення на ігровому полі. Остання обставина іноді викликає склад- нощі атрибуції, які долаються лише детальним аналізом їх контексту і залученням відповідно- го кола аналогій, у першу чергу, зі Скандинавії та з територій, пов’язаних зі скандинавським впливом, де була поширеною гра hnefatafl [Ха- майко, 2012б, с. 284]. Як правило, повні гральні набори містять пішаки двох видів, що розрізняються за кольо- ром, хоча інколи у наборі присутні лише одно- типні. При цьому одна група численніша за іншу приблизно вдвічі, а кратність обох видів фігурок наближується до числа 4. Королі (1 чи 2) часто присутні в комплексах, що означає належність гри до ряду військових стратегій з визначеним ступенем ієрархічності фігур. У той же час, гральні кістки — атрибут азартних ігор, також інколи зустрічаються разом з набо- рами, що свідчить і про можливий азартний варіант гри. При цьому їх кількість нестабіль- на і варіюється від 1 до 4 в наборі. Дуже рідко у похованнях фіксуються рештки гральних до- щок, що зумовлено особливостями збереження дерева як основного матеріалу їх виготовлення. зазвичай задовільно зберігаються лише заліз- ні деталі окуття, що унеможливлює визначен- ня розмітки, а відповідно, і типу гри [Хамайко 2012а, с. 126, 127]. Фігурки для гри hnefatafl зустрічаються скляні, кістяні, бурштинові, рідко — кам’яні і керамічні, металеві. У цьому списку основни- ми зразками виступають скляні. вони, воче- видь, були імпортами — статусними речами, які відомі, в першу чергу, за багатими похо- ваннями з військовим і часто торговим інвен- тарем. Г.Ф. Корзухіна і Х. віттекер спеціаль- но підкреслювали високий соціальний статус, елітність таких комплексів [Корзухина, 1963, с. 93; Whittaker, 2006, р. 104]. Статусність гри і атрактивність таких наборів, виконаних з кольорового скла, в свою чергу, сприяли попу- ляризації гри. Очевидно, не весь попит можна було задовольнити імпортними гральними на- борами. Тож на місцях їх намагалися відтвори- ти в інших матеріалах. Таким замінником склу в Північній європі був бурштин. його презен- табельність і водночас доступність та легкість в обробці дозволяла деяким чином задовольнити існуючий попит. На території Давньої Русі — це всього одна знахідка, маленька округла шашка зі світло- жовтого пористого бурштину зі Старої Ладо- ги, яку вдалося виявити під час розкопок на земляному Городищі у культурному шарі Х ст. [Корзухина, 1963, с. 89, рис. 1, 13]. У північній європі таких знахідок більше і вони числен- ніші [Корзухина, 1963, с. 93; Whittaker, 2006, tabl. 1; Eldjárn, 2000, р. 417, 418; Rundkvist, Williams, 2008, р. 94, tabl. 2]. Особливу увагу привертає нещодавно відкри- те поховання кінця ІХ ст. у Скамбю (Остергот- ланд, Швеція), де у складі інвентаря інгумації в човні знаходився гральний набір з 23 бурш- хамайко Н.в. Кам’яні гральні фігурки з Шестовицького городища 53ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18) тинових напівсферичних фігурок. Поряд було виявлено залізні клепки і цвяшки, які автори розкопок гіпотетично ототожнили з рештками гральної дошки або скриньки, де зберігався набір. Там же знаходився і маленький сфе- ричний камінець, втім його не було достемен- но ототожнено з двадцять четвертою гральною фігуркою (або ж «королем»), оскільки розміри його були значно меншими від решти фігурок і не було площини, яка дала б можливість утри- мувати стійке положення на дошці [Rundkvist, Williams, 2008, р. 83, 85]. втім, у кургані Оль 30 Гньоздова, дослідженому 1988 р. Д.А. Авдусі- ним, знаходився гральний набір з 13 скляних фігурок, який також доповнювали 2 гальки [Пушкина, 1996, с. 26, кат. № 490]. Тобто гіпо- тетична можливість такої заміни все ж існува- ла. Не рахуючи поодиноких знахідок, М. Рунд- квіст і Г. вільямс зробили вибірку бурштинових гральних наборів, у якій, окрім вищеназваних, значаться ще 7 комплексів, 6 з яких знаходять- ся на території Норвегії. Це набір з 12 гральних фігурок з поховання Х ст. з Остбю, 18 фігурок з поховання Х ст. у кораблі з Гуннарсхауга, 2 фі- гурки з підкурганного поховання в Алу, та по одній фігурці з поховання у вестфолді, крема- ції ІХ—Х ст. з Гревегга та з поховання ІХ ст. в ладді з Хауге. У Швеції ж, окрім Бірки, з бур- штиновими гральними фігурками виявлено лише одне поховання в Харбю, де таких було близько 13 [Rundkvist, Williams, 2008, р. 94, tabl. 1]. Ще одне поховання Х ст. з одиничною бурштиновою фігуркою походить з похован- ня 860A Бірки [Arbman, 1943, S. 335]. Найближча морфологічна аналогія шестови- цькому пішаку походить з Гуннарсхауга (Нор- вегія), де в багатому підкурганному похованні в човні поряд з 17 скляними знаходилось і 18 (20?) округлих гральних фігурок з червоного та жовтого бурштину [Shetelig, 1912, p. 224, fig. 521]. Це округлі фігурки зі сплощеним вер- хом, як і у випадку з шестовицькою знахідкою (рис. 3, 1). Поховання датовано М. Рундквіс- том і Г. вільямсом Х ст. [Rundkvist, Williams, 2008, р. 94, tabl. 1], однак радіовуглецеві та дендрохронологічні дати вказують на кінець VIII ст. [Les Vikings, 1992, р. 143, fig. 11, N 123; Reiersen, 2009, р. 48, fig. 23, V, VI]. У такому ви- падку, це найраніша відома на сьогодні знахід- ка бурштинових фігурок подібної форми. Найбільш помітно, що бурштинові фігурки є копіями скляних, за знахідками з пох. 524 Бір- ки (Швеція). Це камерне поховання містило 14 бурштинових округлих фігурок і одну вищу, іншої форми — зрізаноовоїдної з врізними по- ясками по окружностях, співвіднесену з «ко- ролем» [Arbman, 1943, S. 160, 161, Taf. 149, 1]. Пішаки в цьому похованні мають певні морфо- логічні особливості, коли напівсферичний верх з опуклим краєм спирається на циліндричну нижню частину, що надає їм обрисів, схожих на гриб (рис. 3, 1). Особливості технології виготовлення скля- них фігурок передбачали лиття в форму. Оче- видно, в деяких випадках ще гаряча скляна маса верхньої частини вже сформованих фігу- рок напливала на нижню, набуваючи ніби гри- боподібних обрисів. Це помітно, наприклад, у 3 з 8 скляних фігурок з поховання 710 Бірки [Arbman, 1943, S. 245, Taf. 147, 2]. Фігурки з пох. 524 Бірки, очевидно, скопійовані з подіб- ного скляного набору. втім, у самому наборі форма фігурок сильно варіюється від високих до приземкуватих, із високим опуклим верхом і більш пласким, ширші за діаметром тулуба і значно вужчі, яскраво-руді і темніші черво- но-брунатні. Можливо, фігурки набиралися поступово, а можливо, деякі зламані замінили на нові, що може пояснювати їх видове різно- маніття. Існує також імовірність, що це пішаки для двох гравців. Кам’яні фігурки найбільш рідкісні. Це пояс- нюється, в першу чергу, складністю обробки, а з іншого боку — високою питомою вагою цього матеріалу. часте знаходження фігурок в ком- плексах з військовим та торговим інвентарем передбачає, що їхні власники повинні були часто подорожувати. Кам’яний же набір був би невиправдано важчим у похідних умовах. єдина чітко зазначена як кам’яна дав- ньоруська знахідка походить з підкурган- ної кремації у Седневі, дослідженої 1888 р. М.Ю. Бранденбургом, яка окрім скляних округ- лих зливків, містила і крупну кам’яну фігурку. за описом М.Ю. Бранденбурга, її було виготов- рис. 3. Пішаки: 1 — Гуннарсхауг (Норвегія), кінець VIII ст.; 2 — Бірка (Швеція), пох. 524, Х ст.; 3 — Шесто- виця, городище Коровель, Х ст.; Седнів, Х ст. (1, 2 — бурштин, 3, 4 — камінь) Статт і 54 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18) лено за тим же зразком, що й більш поширені скляні — куляста з підрізаною для зручності використання основою («отрезок (более поло- вины) каменного шарика» [Бранденбург, 1908, с. 197, 198]), однак на малюнку, вміщеному в роботі Г.Ф. Корзухіної [Корзухина, 1963, рис. 1, 12] добре видно, що верх її дещо скошений, що, очевидно, було обумовлено початковою формою камінця, з якого її виготовили (рис. 3, 4). У кургані 24 Гньоздова 1905 р. І.С. Абра- мов знайшов 2 кулясті й 3 підконусоподібні з опуклими боками з утраченими, на його думку, голівками фігурки. визначення їх О.А. Спіци- ним як «вапнякових» неоднозначне. Походжен- ня з кремаційних комплексів ставить під сумнів матеріал виготовлення, який міг виявитися та- кож кісткою, сильно перепаленою і, внаслідок цього, кальцинованою [Спицын, 1906, с. 33, 34, 192; Корзухина, 1963, рис. 1, 14]. Кам’яні фігурки рідкісні також і в поховаль- них комплексах Скандинавії. Лише поховання доби вікінгів з Південного Одаля (Хедмарк, Норвегія) містило в своєму складі 1 кам’яну гральну фігурку [Whittaker, 2006, tabl.]. Поодинокі ж знахідки в культурних ша- рах поселень відомі у Швеції, Норвегії, Іслан- дії та ін. територіях [Whittaker, 2006, tabl.; Eldjárn, 2000, р. 417, 418; Rundkvist, Williams, 2008, р. 94, tabl. 2]. Так, наприклад, в окрузі Ейярфйорда (Ісландія) в нашаруваннях се- редньовічного поселення Скуґґі поряд з кіс- тяними виявлено й кам’яні гральні фігурки різних типів: склепінчаста з червоного піща- ника, прикрашена різьбленням склепінчаста з сірого м’якого піщаника з плескуватою голів- кою і заглибленим отвором у днищі та груба фігурка з червоного піщаника з виділеною голівкою. У цьому випадку вони вже повністю відповідають за формою кістяним, знайденим тут же, включаючи заглиблення в дні і виді- лену голівку [Harrison, Roberts, 2014, р. 22, 23, N 301, 326, 332, 351; Gisladottir, Juel Hansen, Guðmundsdottir, 2009, р. 53, N 24, 64, 65]. Подібну ситуацію ми бачимо і в Шестови- цькому комплексі, коли дві кам’яні фігурки знайдено саме на городищі, оскільки для осі- лого способу життя не так уже й важлива вага грального набору. Тим паче, що на Північному поселенні Ярлсхофа (Шетландські о-ви, Шот- ландія), окрім поодиноких кам’яних гральних фігурок різних типів, виявлено цілий граль- ний набір, датований за археологічним шаром рис. 4. Королі: 1 — Шестовиця, кург. 98, Х ст.; 2 — Шестовиця, кург. 33, Х ст.; 3 — Бірка (Швеція), пох. 750, Х ст.; 4 — Шестовиця, городище Коровель, Х ст.; 5 — чорна Могила, чернігів, Х ст.; 6 — Лунд (Швеція), ХІ ст.; 7 — Рохолте (Данія), Х—ХІ ст.; 8 — Бальдурсхеймур (Ісландія), Х ст.; 9 — Ейрарланд (Ісландія), ХІ ст. (1—3 — скло, 4 — камінь, 5, 9 — мідний сплав, 6, 8 — кістка, 7 — бурштин) хамайко Н.в. Кам’яні гральні фігурки з Шестовицького городища 55ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18) пізнім періодом вікінгів — між 1050 і 1200 рр. Набір складався з 16 камінців-гальок білого кварцу невеличких розмірів. Там же знайдено і фрагмент дошки з темно-сірого сланцю роз- мірами 14,7 × 8,9 см з прокресленою на одно- му боці клітинковою розграфкою, в якій серед- ня сторона клітинки складала 2,25 × 2,45 см (National Museums of Scotland, N 000-100-042- 678-C). Кам’яний пішак з Шестовицького городища морфологічно найбільш подібний до бурштино- вих — з поховання кінця VIII ст. з Гуннарсха- уга (Норвегія) і двох темніших приземкуватих фігурок Х ст. з поховання 524 Бірки (Швеція), хоча певні спільні риси він має і з кам’яною фігуркою Х ст. з Седнева, відрізняючись від ос- танньої лише висотою (рис. 3). Що ж до атрибуції кам’яної антропоморфної фігурки, знайденої на городищі Коровель у заповненні заглибленого об’єкту Х ст., то схід- ноєвропейські автори традиційно відносять такі знахідки до розряду зображень «божків» або «ідолів» [Самоквасов, 1908, с. 199; Рыбаков, 1949, с. 43; Пушкина, 1984; Коваленко, Моця, Сытый, 2003, рис. 15, 2; Петрухин, 2007], хоча інколи і з обмовками [Мурашева, 2005], проте західноєвропейські дослідники солідарні у виз- наченні подібних знахідок як королів граль- них наборів епохи вікінгів [Les Vikings, 1992, cat. N 71, 77, 602; Whittaker, 2006, p. 107, 108; Graham-Campball, 1980, N 99—101, р. 513, N 99]. виняток становить лише бронзова фігур- ка з Релінге (Швеція), що зображає голого чо- ловіка в шоломі з яскраво вираженими первин- ними статевими ознаками, внаслідок чого він традиційно асоційований зі скандинавським богом родючості Фрейром. втім, аналіз зобра- ження показує, що шолом і форма вусів тяжіє до доби пізніх вікінгів, коли Скандинавія вже християнізувалась. Таким чином, існує значно більша імовірність того, що ця фігурка вико- ристовувалась саме у якості грального короля, незалежно від семантики самого зображення [Les Vikings, 1992, р. 147, fig. 4; р. 276, N 182]. Бронзового антропоморфного короля з чор- ної Могили (чернігів), також раніше інтерпре- тованого як «ідола» [Самоквасов, 1908, с. 199; Рыбаков, 1949, с. 43; Петрухин, 2007, с. 63, рис. 38], слід упевнено атрибутувати як граль- ного короля. На це вказують його розміри, ре- алістично виконане вбрання з поясом, морфоло- гічна подібність до решти королів такого типу (рис. 4, 5), відсутніть будь-яких «божественних» атрибутів, та знаходження в одному комплек- сі з іншими гральними фігурками: скляними і кістяними [Хамайко, 2012б, с. 287]. Антропоморфні гральні королі бувають з більш реалістичними чи більш схематичними ознаками людської фігури, відповідно розпа- даючись на групи реалістичних і схематичних [Хамайко, 2012б, с. 285—287]. Схематичні ма- ють зрізаноконічний чи зрізанопірамідальний тулуб, на вершині якого знаходиться округла голівка (рис. 4, 1—4). У цьому випадку голівка або несе спрощене зображення головного убору (чи корони) та рис обличчя, або зберігає лише зовнішню подібність до голови, як то округла форма без дрібної деталізації, інколи з парою крапок-очей або натяком на головний убір чи корону [Хамайко, 2012б, с. 285]. Яскравою аналогією кам’яній фігурці з Шес- товиці виступає король з поховання 750 Бірки [Arbman, 1943, Taf. 147, 1], виявляючи надзви- чайну схожість деталей і відрізняючись лише матеріалом виготовлення (як і весь гральний набір, він виготовлений зі скла) і головним убором — скляною смугою, навитою навколо голови (корона?). Тулово фігурки зрізанопіра- мідальне, голівка округла, відділена від корпу- су невисокою шийкою, декор тулуба, головний убір у вигляді кільця та риси обличчя (схема- тично зображені очі та ніс) виділено темно- синім склом (рис. 4, 3). Ще один важливий показник — це розміри фігурок, які мають вільно поміщатися на граль- ній дошці. висота схематичних антропоморф- них королів зі скляних наборів в середньому становить 4,1—4,6 см, діаметр основи — 1,9— 2,5 см. Це цілком узгоджується і з розмірами шестовицької кам’яної антропоморфної фігур- ки, висота якої складає 4,1 см, розміри основи 2,0 × 2,5 см, і, що важливо, з фігурками-піша- ками, середні показники максимального діа- метру тулуба яких коливаються у межах 2,25— 2,65 см. Реалістичні фігурки більш варіативні, хоча і вони в основній своїй масі співпадають з зазначеними стандартами розмірів. виклю- чення складає лише висока (6,7 см) реалістич- на фігурка з Ейрарланду (Ісландія) [Perkins, 2001, р. 86] та невисока, але широка (3,3 см) бурштинова фігурка з Рохолте [Les Vikings, 1992, р. 203, fig. 3] (рис. 4, 7, 9). втім, щодо ос- танньої варто зазначити, що середній діаметр бурштинових же напівсферичних фігурок-пі- шаків у похованні ІХ ст. зі Скамбю (Швеція) становив 3,6 см [Rundkvist, Williams, 2008, р. 85], що трохи більше, ніж середній діаметр скляних пішаків Х ст. Тож можна припустити, що розмір фігурок хоча й коливався у певних межах, не був жорстко визначеним і головним чином мав відповідати параметрам розграфки гральних дощок. важливим показником є й те, що такі фі- гурки у похованнях супроводжують набори рядових гральних фігур, віднесених до типу hnefatafl. Так що у тих випадках, коли у одних і тих же комплексах поряд з набором пішаків є антропоморфні фігурки, мова може йти про присутність останніх як складової частини грального набору у якості короля. Найбільший процент серед давньоруських гральних фігурок припадає на скляні, які су- марно перевищують решту відомих на сьогод- ні знахідок, виготовлених з інших матеріалів. Статт і 56 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18) Це разюче відрізняється від вибірок Сканди- навії, де скляні ледве сягають половини від загальної кількості кістяних, а з урахуванням кам’яних і бурштинових, і взагалі складають лише третину всіх знахідок [Whittaker, 2006, tabl.; Rundkvist, Williams, 2008, tabl. 1; 2]. При цьому кількість скляних фігурок з Давньої Русі і Скандинавії приблизно тотожна, хоча загаль- на вибірка скандинавських гральних фігурок сумарно більш ніж у 2 рази перекриває кіль- кість давньоруських. Гральні фігурки, виявлені під час археоло- гічних досліджень на Шестовицькому комп- лексі, є відображенням дозвілля людей, зай- нятих у організації торгового шляху «з варяг у Греки», одним кінцевим пунктом якого була візантія, іншим — Скандинавія. У науковій дискусії щодо походження цих знахідок — се- редземноморського чи скандинавського, як це не парадоксально, первну рацію мають обидві сторони. Адже придбані у торговців на Півдні скляні гральні набори безперечно використо- вували для гри, що побутувала у тамтешньо- му суспільстві. Однак їх розповсюдження на давньоруських територіях разом з традицією самої гри відбулося саме завдяки скандина- вам, що відбивається у концентрації подібних знахідок у так званих дружинних центрах Русі та безпосередньо у скандинавських комплек- сах, пов’язаних з південно-східним напрямком контактів (Бірка). Гра набула значної популяр- ності, що вилилося у копіювання скляних зраз- ків місцевими майстрами у інших матеріалах: бурштині, кістці, камені, глині. з одного боку, наявність попиту і відсутність аналогічного виробництва на місцях, а з іншо- го — неможливість задовольнити такий попит при відсутності скляного виробництва, приму- шувало місцевих майстрів відтворювати граль- ні набори в інших матеріалах. У деяких випад- ках, поряд зі звичними гральними фігурками, зустрічаються й необроблені камінці-галька, а у випадку з поселенням Ярлсхоф таких був повний набір. Однак, в цілому, кам’яні фігур- ки зустрічаються рідко. в поховальних комп- лексах їх і того менше. На сьогодні це всього одна фігурка з поховання Х ст. Седнева і одна з поховання доби вікінгів з Південного Одаля (Швеція). враховуючи культурну атрибуцію гри і кон- текст знахідки антропоморфного короля з горо- дища, малоімовірно, що кам’яний пішак нале- жить до волинцевського горизонту Шестовиці. Для цього культурного кола подібні знахідки не характерні, тим більше, у волинцевський час не відзначено жодних скандинавських впливів. І матеріал виготовлення, і спроще- ний стиль виконання, і розміри основ фігурок, і, що важливо, місцезнаходження обох знахі- док співпадають, що може свідчити на користь приналежності їх до одного грального набору. При наявності у однієї з фігурок контекстної дати, а також близької аналогії з седнівського кургану і поховання 524 Бірки, обидві фігурки варто датувати Х ст. виготовлення набору з каменю може свідчи- ти на користь того, що він використовувався на місці, а не був похідним, як у випадку зі знахід- ками з поховань. Більшість кам’яних гральних фігурок походить з культурних нашарувань поселень доби вікінгів в північній європі, так що ця традиція цілком узгоджується зі скан- динавськими зв’язками шестовицького посе- лення. втім, якщо знахідки гральних наборів у заплавному могильнику Шестовиці цілком мо- жуть пояснюватися через призму дозвілля учас- ників купецьких караванів [Хамайко, 2004], то кам’яні фігурки з городища Коровель вже ясно засвідчують поширення гри hnefatafl (тавлеї) се- ред постійного населення Шестовиці Х ст. Бліфельд Д.І. Давньоруські пам’ятки Шестовиці. — К., 1977. — 236 с. Бранденбург Н.Е. Журнал раскопок Н.Е. Бранден- бурга 1888—1902 гг. — СПб., 1908. — 224 с. Даль в. Толковый словарь живого великорусского языка. — СПб.; М., 1882. — Т. ІV. — 704 с. Каргер М.К. Древний Киев. Очерки по истории ма- териальной культуры древнерусского города. — М.; Л., 1958. — Т. І. — 580 с. Коваленко в., Моця А., Сытый Ю. Археологические исследования Шестовицкого комплекса в 1988— 2002 гг. // Дружинні старожитності Центрально- Східної європи VІІІ—ХХ ст. — чернігів, 2003. — С. 51—83. Коваленко в.П., Ситий Ю.М., Скороход в.М. Дослі- дження оборонних конструкцій городища Коровель // Проблеми давньоруської та середньовічної археоло- гії. — К., 2010. — С. 316—327 (АДІУ. — вип. 1). Комар А.в. Поляне и северяне // Древнейшие госу- дарства восточной Европы. 2010 год. — М., 2012. — С. 128—191. Комар А.в,. Сухобоков О.в. Городище «Монастыри- ще» и древнерусский Ромен: проблема преемствен- ности // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради VIII—Х ст. — К., 2004. — С. 159—173. Корзухина Г.Ф. Из истории игр на Руси // СА. — 1963. — № 4. — С. 85—102. Мурашева в.в. «Идол» из Гнездова // РА. — 2005. — № 1. — С. 124—129. Петрухин в.я. Дохристианские древности: по архео- логическим материалам. ІV—Х вв. // История рус- ского искусства. — М., 2007. — Т. 1: Искусство Киев- ской Руси. ІХ — первая четверть ХІІ в. — С. 40—79. Пушкина Т.А. Гнездово — на пути из варяг в греки // Путь из варяг в греки и из грек... Каталог выставки ГИМ. — М., 1996. — С. 20—27. Пушкина T.A. Бронзовый идол из чёрной Могилы // вестн. Москов. ун-та. — 1984. — № 3. — Серия 8: История. — С. 86, 87. рыбаков Б.А. Древности чернигова // МИА. — 1949. — № 11. — С. 7—93. Сагайдак М.А., хамайко Н.в., вергун О.І. Новые на- ходки древнерусских игральных фигурок из Киева // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради. — Ко- ростень, 2008. — Т. ІІ. — С. 137—145. Самоквасов Д.я. Основания хронологической клас- сификации, описание и каталог коллекции древнос- тей. — варшава, 1892. — 102 с. хамайко Н.в. Кам’яні гральні фігурки з Шестовицького городища 57ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2016, вип. 1 (18) Самоквасов Д.я. Могилы русской земли. — М., 1908. — 276 с. Самоквасов Д.я. Могильные древности Северян- ской черниговщины. — М., 1917. — 104 с. Сизов в.и. Курганы Смоленской губернии. — вып. 1: Гнездовский могильник близ Смоленска. — СПб., 1902. — 162 с. Спицын А.А. Гнездовские курганы в раскопках С.И. Сергеева // ИАК. — вып. 15. — СПб., 1905. — С. 6—70. Спицын А.А. Отчет о раскопках, произведенных в 1905 г. И.С. Абрамовым в Смоленской губер- нии. — СПб., 1906. — 104 с. (зОРСА РАО. — Т. VІІІ, вып. 1). Станкевич я.в. Шестовицкое поселение и могиль- ник по материалам раскопок 1946 г. // КСИА. — 1962. — вып. 87. — С. 6—30. Стрельник М.О., Сорокіна С.А., хомчик М.А. Ігри давнього населення України // Наукові записки На- УКМА. — 2010. — Т. 101: Теорія та історія культу- ри. — С. 46—54. ханенко Б.и., ханенко в.и. Древности Приднепро- вья. — К., 1902. — вып. V: Эпоха славянская (VІ— ХІІІ вв.). — 78 с. хамайко Н.в. Дуалізм поселенської структури Шесто- вицького комплексу // Стародавній Іскоростень і сло- в’янські гради VІІІ—Х ст. — К., 2004. — С. 295—302. хамайко Н.в. Гральний набір з заплавного курга- ну Шестовиці // Колекції Наукових фондів Інституту археології НАН України. Джерела та досліджен- ня. — К., 2012а. — С. 121—128 (АДІУ. — вип. 8). хамайко Н.в. Тавлейные короли Х в. // Славяне восточной Европы накануне образования Древне- русского государства: Материалы междунар. конф., посвящ. 110-летию со дня рожд. И.И. Ляпушкина (1902—1968). — СПб., 2012б. — С. 284—288. Шарпата Д. використання окремих типів керамі- ки для синхронізації археологічних комплексів // Середньовічні старожитності центрально-східної європи: Матеріали VI міжнар. студ. наук. археол. конф. — чернігів, 2007. — С. 202—204. Шовкопляс Г.М. Найдавніші шахи і шашки з Киє- ва // Археологія. — 1965. — Т. 19. — С. 196, 197. Arbman H. Birka I. Die Gräber. — Uppsala, 1943. — 283 s. Eldjárn K. Kuml og haugfé í heiðnum sið á Íslandi. — Reykjavík, 2000 (2 útgáfa). — 615 р. Harrison R., Roberts H.M. Investigations into the Gásir Hinterlands and Eyjafjörður Human Ecody- namics: Preliminary Field Report of the 2013 Skuggi and Staðartunga Excavations in Hörgárdalur, Ey- jafjörður. — Reykjavík; New york, 2014. — 37 р. Gisladottir G.A., Juel Hansen S.С., Guðmundsdottir Beck S. Gasir Hinterlands Finds reports // Gasir Hin- terlands Project 2009. Midden Prospection and Exca- vation. — Reykjavik; New york, 2010. — P. 50—64. Les Vikings … Les Scandinaves et l’Europe 800— 1200. — Paris, 1992. — 428 s. Perkins R. Thor the Wind-raiser and the Eyrarland im- age. — London, 2001. — 177 p. Reiersen H. The Central Place of the Avaldsnes Area, SW Norway. An Analysis of Elites and Central Func- tions along Karmsund 200 BC — AD 1000: Master Thesis. — Bergen, 2009. — 109 p. Rundkvist M., Williams H. A Viking Boat Grave with Amber Gaming Pieces Excavated at Skamby, Östergöt- land, Sweden // Medieval Archaeology. — 2008. — N 52. — Р. 69—102. Shetelig H. Vestlandske graver fra jernalderen. — Ber- gen, 1912. — 242 p. Whittaker H. Game-boards and gaming-pieces in the Northern European Iron Age // Nordlit. — 2006. — N 20. — P. 103, 112. Н. в. х а м а й к о КАМЕННЫЕ ИГРАЛЬНЫЕ ФИГУРКИ C ШЕСТОВИЦКОГО ГОРОДИЩА Статья посвящена атрибуции каменных играль- ных фигурок, выявленных в ходе исследований Шестовицкого городища Коровель и соотнесенных со скандинавской игрой hnefatafl (древнерусская тав- лея). Одна из них — пешка округлой формы с упло- щенной верхушкой — обнаружена как случайная на- ходка там же на городище работами Я.в. Станкевич в 1946 г. Другая — король — найдена экспедицией А.П. Моци и в.П. Коваленко в 2000 г. в заполнении углубленного объекта в восточной части городища, контекстная дата которого относится к середине — второй половине Х в. По типу он классифицируется как схематический антропоморфный. Соответствие размеров, материала изготовления и локализации может свидетельствовать в пользу принадлежности обеих находок одному игровому набору. Обе фигур- ки находят близкие аналогии в Северной Европе и связаны со скандинавским влиянием на древнерус- ских территориях. К л ю ч е в ы е с л о в а: игральная фигурка, hnefatafl, пешка, король, древнерусский, Шесто- вица. N. V. K h a m a i k o stone GAMInG PIeCes FRoM sHestovYtsIA HILL-FoRt The article discusses the attribution of stone gam- ing pieces which belong to the hnefatafl type (Old Rus’ian: tavleya). They were discovered during the excavation at Korovel, a Shestovytsia hill-fort. One of them, a rounded pawn with flattened top, was found on the surface of the hill-fort area by ya.V. Stankevich in 1946. Another piece is a king, was found by the ex- pedition headed by O.P. Motsia and V.P. Kovalenko in 2000 in the filling of a deepened deposit in the eastern part of the hill-fort, which contextual date is the mid- dle or the second half of the 10th century. It is classified as schematic anthropomorphous figurine. Their size, material, and localization can be regarded as evidence that both pieces belonged to a single gaming set. Close analogies of both pieces are found in Northern Europe and are related with the Scandinavian influence at the Old Rus’ian area. K e y w o r d s: gaming piece, hnefatafl, pawn, king, Old Rus’ian, Shestovytsia. Одержано 28.12.2015 До статті Н.В. Х а м а й к о КАМ’ЯНІ ГРАЛЬНІ ФІГУРКИ З ШЕСТОВИЦЬКОГО ГОРОДИЩА To the article E. C a s w e l l, S. A r b e i t e r, E. O v c h i n n i k o v, C. P o n r o y, J. C h a p m a n THE SPEAKING FRAGMENTS: WHAT TRYPILLIA SHERDS CAN TELL Fig. 2. Pottery dis- card by Phase, Mega- structure, Nebelivka (source: E. Caswell) Рис. 2. Кам’яний антропоморфний король з шестовиць- кого городища Рис. 1. Кам’яний пішак з шестовицького городища Кизикин архаического времени из Ольвии К статье В. В. К р у т и л о в а, А. В. Б у й с к и х НАХОДКА РАННЕЙ МОНЕТЫ КИЗИКА В ОЛЬВИИ Рис. 1. Скляні вироби з Малого Городського го- родища До статті К. М. К а п у с т і н а, О. Ю. Ж у р у х і н о ї СКЛЯНІ ВИРОБИ ГОРОДСЬКА (за матеріалами розкопок 1940—1950 рр.)

Кам'яні гральні фігурки з Шестовицького городища

Institution

Ähnliche Einträge