Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.)

У статті розглянуто історію Житомирської археологічної експедиції від моменту її створення в кінці 1980-х рр. до сьогодення, проаналізовані основні підсумки проведених експедицією польових археологічних досліджень, згадані основні видання, підготовані співробітниками експедиції....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Петраускас, А.В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут археології НАН України 2017
Назва видання:	Археологія і давня історія України
Теми:	Експедиційні дослідження
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161962
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.) / А.В. Петраускас // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 4 (25). — С. 223-229. — Бібліогр.: 72 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-161962
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1619622025-02-23T18:36:28Z Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.) Краткие итоги работы Житомирской археологической экспедиции (1988—2015 гг.) Short summary of research of the Zhytomyr archaeological expedition (1988—2015) Петраускас, А.В. Експедиційні дослідження У статті розглянуто історію Житомирської археологічної експедиції від моменту її створення в кінці 1980-х рр. до сьогодення, проаналізовані основні підсумки проведених експедицією польових археологічних досліджень, згадані основні видання, підготовані співробітниками експедиції. В работе рассмотрена история Житомирской археологической экспедиции с момента её создания в конце 80-х годов и к настоящему времени, проанализированы основные итоги проведённых экспедицией полевых археологических исследований, упомянутые основные издания, подготовленные сотрудниками экспедиции. The article deals with the history of Zhytomyr archaeological expedition since its creation in the late 1980s up to nowadays; main results of the expedition of field archaeological research are analyzed; there are main editions, mentioned, prepared by the expedition staff. 2017 Article Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.) / А.В. Петраускас // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 4 (25). — С. 223-229. — Бібліогр.: 72 назв. — укр. 2227-4952 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161962 902.2(477.42) uk Археологія і давня історія України application/pdf Інститут археології НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Експедиційні дослідження Експедиційні дослідження
spellingShingle	Експедиційні дослідження Експедиційні дослідження Петраускас, А.В. Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.) Археологія і давня історія України
description	У статті розглянуто історію Житомирської археологічної експедиції від моменту її створення в кінці 1980-х рр. до сьогодення, проаналізовані основні підсумки проведених експедицією польових археологічних досліджень, згадані основні видання, підготовані співробітниками експедиції.
format	Article
author	Петраускас, А.В.
author_facet	Петраускас, А.В.
author_sort	Петраускас, А.В.
title	Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.)
title_short	Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.)
title_full	Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.)
title_fullStr	Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.)
title_full_unstemmed	Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.)
title_sort	підсумки досліджень житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.)
publisher	Інститут археології НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Експедиційні дослідження
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/161962
citation_txt	Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.) / А.В. Петраускас // Археологія і давня історія України: Зб. наук. пр. — К.: ІА НАН України, 2017. — Вип. 4 (25). — С. 223-229. — Бібліогр.: 72 назв. — укр.
series	Археологія і давня історія України
work_keys_str_mv	AT petrauskasav pídsumkidoslídženʹžitomirsʹkoíarheologíčnoíekspedicíí19882015rr AT petrauskasav kratkieitogirabotyžitomirskojarheologičeskojékspedicii19882015gg AT petrauskasav shortsummaryofresearchofthezhytomyrarchaeologicalexpedition19882015
first_indexed	2025-11-24T11:14:34Z
last_indexed	2025-11-24T11:14:34Z
_version_	1849670106815135744
fulltext	223ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) У статті розглянуто історію житомирської археологічної експедиції від моменту її створен- ня в кінці 1980-х рр. до сьогодення, проаналізовані основні підсумки проведених експедицією польових археологічних досліджень, згадані основні видання, підготовані співробітниками експедиції. Ключові слова: експедиція, городища, поселен- ня, розкопки, розвідки, конференції, публікації, ек- спериментальна археологія, музеєфікація, жито- мирщина. Створення та основні результати роботи Жи- томирської археологічної експедиції ІА НАН України безпосередньо пов’язані із дослідниць- кою діяльністю співробітника відділу давньо- руської та середньовічної археології Б. А. звіз- децького [Інститут…, 2015, с. 424]. Тема його кандидатської дисертації «Укріплені городи- ща древлянської землі ІХ—ХІІІ ст.» на багато років визначила коло його наукових дослідів. Основною територією обстежень стала сучасна Житомирщина. Першими самостійними роботами дослід- ника стали розкопки в м. Малині. в 1987 р. в складі Дніпровської давньоруської експедиції, яку очолювала в. О. Петрашенко, було створе- но окремий загін під керівництвом Б. А. звіз- децького для досліджень давньоруського го- родища на східній околиці Малина (колишнє с. Городище). Після розкопок П. М. Третякова в 1940 р. [Павленко, 2016а] та обстежень 1973 р. М. П. Кучери в 1987 р. [Кучера, 1973/18, c. 1— 4; 1979, с. 63—64], на городищі проведені знач- ні за обсягом дослідження з метою поточнення його культурно-хронологічної належності та вивчення конструктивних особливостей обо- ронних споруд. У ході робіт виявлено не тільки матеріали давньоруського часу, а й знахідки ліпних посудин культури Лука-Райковецька. На незначній відстані від городища було ви- явлено та обстежено шляхом розкопок селище відкритого типу, синхронне давньоруському го- ризонту городища [звиздецкий, 1987/14б; звіз- децький, 1994; 2008б, с. 122; 2010]. У тому ж польовому сезоні автор проводив археологічні розвідки в межах Березнівського р-ну Рівненської обл., обстежуючи археологічні пам’ятки в рамках робіт по підготовці «зводу пам’яток історії та культури України» [звиз- децкий, воронцов, 1987/14в]. Наступним 1988 р. відкриваються багаторіч- ні планомірні дослідження археологічного комплексу пам’яток давньоруського літописно- го міста звягель. Комплекс пам’яток поблизу м. Новоград-волинський був попередньо обсте- жений експедицією М. П. Кучери, в складі якої працював дослідник [Кучера и др., 1988/15б], а згодом, на Південному городищі розпочались археологічні розкопки, — закладено розкоп на майданчику городища та зроблено розріз обо- ронного валу [звиздецкий, 1988/16; звіздець- кий, 2008б, с. 123—125]. Отримані результати дозволили остаточно підтвердити висловлене раніше припущення про ідентифікацію горо- дища із залишками літописного міста. У сезоні 1988 р. на р. Случ, за декілька де- сятків кілометрів на північ від городища, до- слідник обстежив курганний могильник поб- лизу с. Ходурки та дослідив декілька насипів. в них зафіксовано використання каменю для зведення конструкції насипу. Подібний при- йом відзначався дореволюційними дослідни- ками в могильниках середньої течії р. Уборть [звіздецький, 1997, с. 229—230]. У 1990 р. Житомирська експедиція прове- ла дослідження давньоруського городища в УДК: 902.2(477.42) А. В. Петраускас КороТКі піДсуМКи робоТи жиТоМирсьКої археологічної еКспеДиЦії (1988—2015 рр.) © А. в. ПЕТРАУСКАС, 2017 Експедиційні дослідження 22� ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) межах с. Гульск, що розташоване на відстані декількох десятків кілометрів вище за течією р. Случ від городищ літописного звягеля. в ході охоронних робіт, на площі пам’ятки було розкопано декілька тисяч квадратних метрів, отримано презентабельний чисельний речовий матеріал, досліджені залишки господарських ям, виробничих споруд, жител, опалюваль- них пристроїв тощо. У результаті досліджень зроблено висновок, що городище являє собою залишки давньоруського міста Гольсько, яке згадується в літописі [звиздецкий, 1990/258; звіздецький, 2008б, с. 118; 2013]. У 1992 р. будівництво об’їзної дороги навко- ло м. Новоград-волинський, запланована лінія якої проходила через археологічний комплекс літописного звягеля, викликало необхідність проведення рятівних розкопок пам’ятки. Поруч із Південним городищем було розкопано широ- кою площею прилягаючий до нього посад. вияви- лось, що він повністю співвідноситься не тільки із давньоруськими старожитностями городища, але й з матеріалами попередніх епох — на обох пам’ятках представлені матеріали раннього за- лізного віку. Роботами підтверджено перспек- тивність стаціонарних планомірних досліджень залишків літописного возвягля — пам’ятки комплексу не утримують пізніших нашарувань, ніж рештки міста, знищеного військами Дани- ли Галицького в середині ХІІІ ст. Цей висновок був підтверджений й результатами робіт двох наступних польових сезонів 1993—1994 рр. [звіздецький, 1992/11; 2008в]. за вказаний період пам’ятка була дослід- жена широкою площею в декілька тисяч квадратних метрів. Отримані знахідки зафік- сували виразні сліди одночасного знищення міста внаслідок військового нападу: спалені житлові комплекси, оборонні споруди, зброя, залишки захисників міста. Найбільш цікавою знахідкою, можна вважати, скарб, який скла- дався з прикрас головного убору знатної жін- ки. Дослідник відзначав, що частина прикрас з виразними слідами виготовлення на місті не поступалась виробам київських ювелірів [звіз- децький, 2008в]. Досліджуючи городища древлянської зем- лі, Б. А. звіздецький постійно повертався до проблеми обстеження археологічних залишків древлянської столиці — літописного Іскоросте- ня. Перші рекогносцировочні роботи було про- ведено в 1994 р.: візуально обстежено чотири городища в межах сучасного м. Коростень, пере- вірено стан їх збереженості, закладено пошуко- вий шурф на городищі № 3 та знято його план. Було встановлено, що лише три городища № 1, 2 та 3 можуть мати відношення до давньоруського часу. Городище № 4 за знахідками з культурно- го шару, розмірами і особливостями оборонних споруд, вірогідно, пов’язано із старожитностями раннього залізного віку [звіздецький, 1994/108; звіздецький, Польгуй, 1995; 1998]. У 1994 р. Житомирська археологічна екс- педиція розпочала роботи по обстеженню та науковій інвентаризації нерухомих пам’яток історії та культури в районах Київського та Жи- томирського Полісся, що постраждали внаслі- док аварії на чАЕС. Роботи в Поліському р-ні Київської обл., Народницькому, Овруцькому, Коростенському р-нах Житомирської обл. про- водились в межах виконання «Національної програми мінімізації наслідків чорнобильсь- кої катастрофи» й продовжувались до 1999 р. в ході робіт було виявлено ряд відкритих посе- лень давньоруського часу та курганних могиль- ників [звіздецький, 1994/107; 1995/11; 1996/3; 1997/61; 1998/108; 1999/102; 1999]. Проведено розкопки декількох курганних насипів в На- родницькому, Овруцькому та Коростенському р-нах. Отримано цікаві знахідки поховального інвентарю (зброя, прикраси, предмети побуту), зафіксовано використання каменю в поховаль- них спорудах — специфічний прийом зведення конструкції курганного насипу із використан- ням каміння, яке викладалося по окружності насипу, або ж вкривало його нижню частину як своєрідний панцир. Б. А. звіздецький запропо- нував пояснення побутування даного типу по- ховальних пам’яток з переміщенням іноетніч- ного населення — ятвягів з північно-західних регіонів Східної європи [звиздецкий, 2002; 2005; звіздецький, 1997; 2003]. за результатами досліджень 1994—1999 рр. підготовлено та видано узагальнюючу працю «Археологічні дослідження в північно-східних районах Житомирського Полісся» [звіздець- кий, 2008в]. У 1998 р. Житомирською експедицією про- довжені дослідження Південного городища літописного возвягля. в результаті робіт за- фіксовано залишки в’їзду до міста, частини прилеглих до нього оборонних споруд, житло- ву споруду із слідами ювелірного виробництва [звіздецький, 2008в, с. 7—44]. Того ж року, члени експедиції долучилися до виконання проекту пошуку й дослідження археологічних пам’яток давньоруського часу вздовж середньовічного торгового шляху Київ- Регенсбург в межах України. Житомирською експедицією досліджувались укріплені городи- ща, встановлені закономірності їх розташуван- ня на певній відстані одне від одного, яка може відповідати, в середньому, одному денному пе- реходу [звіздецький, Моця, 1998]. Останні роботи Б. А. звіздецького, до його передчасної смерті, були зосереджені в м. Ко- ростені. за результатами обстеження городи- ща № 3 доведено, що після його знищення в результаті каральних походів княгині Ольги, життя на ньому продовжувалось. знахідки ке- рамічних виробів, монети, прикраси, зброя, які походять з культурного шару представляють хронологічну колонку з ІХ ст. до новітнього часу включно. Літописне повідомлення про те, що Петраускас А. В. Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.) 225ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) Ольга залишила в живих частину населення Іскоростеня, знайшло своє підтвердження в ар- хеологічних матеріалах. Інша стратиграфічна ситуація зафіксована дослідником на городищі № 1. Найбільш пізні знахідки з нього датовані серединою Х ст. Речові знахідки, залишки жит- лових, господарських, побутових та оборонних споруд археологічного комплексу городища № 1 (дитинець, оборонні споруди, прилеглий до нього посад) мають виразні ознаки одночасної загибелі внаслідок військових подій. виявле- но багато чисельні знахідки предметів побуту, інструментів, монет, прикрас, зброї та військо- вого спорядження, які засвідчують інтенсивні торгові відносини міста з країнами західної європи, арабським світом, візантією, сканди- навськими країнами [звіздецький, 2001/179; 2003—2004/208; 2005/17; звіздецький, Петрау- скас, Польгуй, 2004; звіздецький та ін., 2008]. Дослідник висловив припущення, що, вірогід- но, саме високий рівень економічного розвитку дозволяв Коростеню довгий час виступати ос- новним військовим та політичним опонентом Києва, який поступово об’єднував навколо себе слов’янські племінні утворення. Результати досліджень стали темою обгово- рення двох міжнародних наукових конферен- цій проведених в місті — «Стародавній Іско- ростень і слов’янські гради» в 2004 та 2008 рр. за їх підсумками видано дві збірки наукових праць [Стародавній…, 2004; 2008]. Продовжен- ня досліджень в межах археологічного комп- лексу стародавнього Іскоростеня, який можна вважати еталонною пам’яткою було визнано учасниками конференції перспективним для вивчення ряду фундаментальних питань слов’яно-руської археології. Проте зважаючи на унікальність пам’ятки, проводитись вони ма- ють переважно, а в деяких випадках виключно лише за умови використання пам’ятко-зберіга- ючих методів. Дослідження Коростеня, були продовжені під керівництвом автора цієї публікації, який очо- лив Житомирську експедицію після Б. А. звіз- децького. Розкопками 2008 р. досліджувались культурні нашарування посаду городища № 3, оборонного рову, берми № 2 та посаду городи- ща № 1. виявлено цікавий та різноманітний матеріал, простежено особливості стратиграфії городища № 1 та № 3 [звіздецький та ін., 2008; зубрицька та ін., 2009, с. 75]. Дослідження 2010 р. переслідували мету поточнення місця розкопів 2003 та 2001 рр. на посаді городища № 1. Досліджено площу близько 100 м2 на якій виявлено 4 об’єкти давньоруського часу. [Пет- раускас, Коваль, Петраускене, 2011б]. в поль- овому сезоні 2013 р. на городищі № 1 дослід- ження проводились на майданчику дитинця городища, бермі першого ескарпу, оборонному рові городища та на південній частині посаду. Після закладання пошукової траншеї на по- саді, були виявлені залишки культурного шару та осадових порід з дитинця городища, що були зняті з майданчика та переміщені на територію прилеглого посаду під час підготовки площі для розробки кар’єру по видобутку граніту в 20—30 рр. ХХ ст. [Петраускас, Польгуй, Хада- дова, 2014а; 2014б]. Роботи в Коростені продов- жувались і в 2015—2016 рр. дослідженнями на першій бермі городища № 1 (матеріали готу- ються до друку). У 2015 р. розвідковим загоном Житомирської експедиції під керівництвом С. в. Павленка були проведені розвідки на території Корос- тенського р-ну спрямовані на пошук давньо- руських поселень округи літописного Іскоросте- ня [Павленко, 2016б]. Паралельно з роботами в Коростені після ба- гаторічної перерви відновились дослідження літописного возвягля. Протягом двох польових сезонів 2007 та 2008 рр. було досліджено 120 м2 на Північному городищі возвягля. Поточнено час його функціонування, зафіксовано сліди загибелі городища внаслідок військового на- паду, встановлено специфічні особливості фор- тифікаційної системи Північного городища, виявлено невідомий раніше пізньосередньовіч- ний могильник на його території. встановлено, що до Південного та Північного городищ при- микає синхронний їм посад, що багатократно переважає за площею: культурний шар займає практично всю поверхню домінуючої над при- леглою місцевістю височини в декілька десят- ків гектарів [зубрицька та ін., 2009, с. 76—77; 2012; Коваль, Петраускас, Польгуй, 2008; Пет- раускас, 2015]. з 2009 р. Житомирська археологічна експе- диція розпочала регулярні планомірні архео- логічні обстеження в м. Олевськ та його окрузі [Петраускас, Петраускене, Коваль, 2010]. Робо- ти було спрямовано по трьох основних напрям- ках: дослідження культурних нашарувань в центрі сучасного міста, вивчення археологіч- ного комплексу городища в ур. Бабина гора та дослідження археологічних пам’яток в найбли- жчій окрузі стародавнього міста. Дослідження в центральній частині міста на самому початку носили розвідковий характер. зважаючи на щільну сучасну забудову житло- вими, господарськими, адміністративними та культовими спорудами вони мали на меті по- шук ділянок, які можуть бути перспективними для подальших вишукувань. Шурфування в районі моста через р. Уборть, біля Свято-Ми- колаївської церкви засвідчили наявність куль- турних нашарувань не знищених сучасною забудовою. У них були представлені знахідки доби бронзи — раннього заліза, VIII—IX ст., давньоруського часу та пізнього середньовіччя. виявлені знахідки засвідчили безперервність у заселенні вказаної території починаючи з VIII ст. в центральній частині міста, біля цер- кви Святого Миколая досліджено могильник пізньосередьовічного часу [Петраускас, Ко- Експедиційні дослідження 226 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) валь, Петраускене, 2011а, с. 264; Петраускас та ін., 2011; 2013а; 2013б, с. 195—196]. Також отримані знахідко опосередковано мо- жуть бути співвіднесені із писемними відомос- тями про Олевськ. в літописах про нього згадки відсутні, проте в більш пізніх повідомленнях кінця ХV ст. йдеться про побудову в місті замку на місці старого городища [Клепатский, 2007, с. 197]. На сьогоднішній день в центральній частині відсутні візуальні ознаки стародавньо- го замку та городища. відсутні відомості про них і в роботах в. Б. Антоновича та Я. в. Яро- цького. Однак наявність в центральній частині міста стародавньої церкви XVI ст. та існування костьолу, що до сьогодні не зберігся, опосеред- ковано вказують на розташування згадуваного писемними джерелами замку саме в центрі. То- пографічно для його місце розташування підхо- дить ділянка, яку на сьогодні займає міський хлібокомбінат, на що свого часу під час візуаль- ного обстеження звернув увагу в. К. Козюба. На жаль, практично вся територія заводу та навко- ло нього недоступна для обстеження. Однак на користь даного припущення можуть свідчити знахідки давньоруського часу виявлені під час обстежень прилеглої до нього площі. Також під час опрацювання аерофотозйомки періоду Дру- гої світової війни на якій добре зображено центр міста, саме на вказаному місці добре читається оточений майже по всьому периметру під ок- руглий мисоподібний останець правого берега р. Уборть, який міг слугувати добре підготов- леним природнім місцем для розміщення горо- дища та пізньосередньовічного замку. Розміри даного останця в декілька разів перевищують розміри городища в ур. Бабина гора і за показ- никами площі відповідають пізньосередньовіч- ному місту, яке було волосним центром [Петра- ускас, 2017, с. 15—16; Петраускас та ін., 2013б, с. 201]. Для підтвердження висловленої гіпоте- зи потрібні детальні археологічні обстеження шляхом шурфування та розкопок. Другий напрямок досліджень у місті було зосереджено на археологічному комплексі в ур. Бабина гора на північно-східній околиці міста. На дитинці розкрито площу 40 м2, в ме- жах якої досліджено 5 об’єктів давньорусько- го часу, поточено культурно-хронологічні ха- рактеристики пам’ятки [Петраускас, Коваль, Петраускене, 2011а, с. 264—265; Петраускас та ін., 2013б, с. 199]. Протягом 2013—2016 рр. проведені обстеження водозабезпечувальної споруди [Петраускас, Хададова, 2014а; 2014б, 2015]. здійснено розріз оборонного валу горо- дища, в результаті було встановлено два ета- пи його будівництва: на рубежі IX—X ст. спо- рудження первинного невисокого (до 2 м) валу з дерев’яними конструкціями та укріплення валу в XIV—XV ст. (досипка до висоти 5—6 м) [Петраускас та ін., 2013б, с. 200]. Навколо городища було зафіксовано розпов- сюдження підйомного матеріалу на чотирьох ділянках, які топографічно відокремлені одна від одної. На північній ділянці було закладено траншею, в якій досліджено 3 господарчі ями давньоруського часу; на південній частині по- саду закладено декілька розкопів, значна час- тина площі яких була пошкоджена сучасними перекопами (зафіксовано 8 господарчих ям та 2 господарчі споруди) [Там само, с. 200—201]. Ще одним напрямком археологічних робіт є обстеження периферії міста, пошук і обстежен- ня нових та вже відомих пам’яток. внаслідок проведених робіт було виявлено декілька посе- лень відкритого типу, які складають найближчу поселенську округу городища в ур. Бабина гора, та курганний могильник навпроти бувшого льонозаводу. Для останнього було знято інстру- ментальний план могильника. відзначено, що майже всі насипи мають ознаки грабіжницьких ям в центральній частині. Можливо, частина з них була розкопана свого часу Я. в. Яроцьким. в польовому сезоні 2015 р. було досліджено шляхом розкопок один курганний насип. він мав напівсферичну форму. Під час розкопок встановлено, що його поверхня була повністю вкрита суцільним шаром каміння. залишків похованого не виявлено. вірогідно, через погані умови ґрунту для зберігання кісток. Можливо, в даному випадку ми мали справу з кенотафом, що також може пояснити відсутність людських решток у похованні. виявлені в кургані знахід- ки представлені декількома уламками кераміч- них посудин. Серед них значний інтерес являє фрагмент вінця гончарного горщика, який має прямі аналогії серед старожитностей на терені сучасної Житомирщини в межах ХІІІ—XIV ст. [Петраускас та ін., 2016]. На місці розкопаного поховання в 2016 р. планується зведення ре- конструкції курганного насипу та встановлення інформаційного стенду. Протягом 2011—2012 та 2016 рр. Жито- мирською експедицією проведені археологіч- ні дослідження на території м. Житомира. в 2011—2012 рр. спільно з науковими співробіт- никами Житомирського обласного краєзнавчо- го музею були проведені науково-рятівні архео- логічні розкопки на замковій площі (колишній пров. Шолом Алейхема, 7). виявлено потужний різночасовий культурний шар, що датується се- рединою VІІІ — початком ХІ ст., ХІV — почат- ком ХVІІ ст., другою половиною ХVІІІ—ХІХ ст., а також середньовічні поховання. Дослідже- но два об’єкти — фрагменти підвальних при- міщень, що залишилися від масивної цегляної будівлі доби середньовіччя [Петраускас, Тара- букін, Крижановський, 2014а; 2014б]. в 2016 р. проведене розвідкове шурфування на території центральної історичної частини м. Житомир. У польовому сезоні 2016 р. було відновлено планомірні дослідження багатошарового горо- дища в м. Малині (попередньо в 2015 та навес- ні 2016 р. проведені розвідкові роботи на тери- торії міста та навколо городища, що мали на Петраускас А. В. Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.) 227ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) меті визначення перспективних ділянок для подальших археологічних розкопок) [Петраус- кас, Хададова, 2016]. за безпосередньої участі членів Жито- мирської експедиції було організовано й прове- дено декілька наукових конференцій, на яких вітчизняні та закордонні вчені, вході наукових засідань та екскурсій на місця розкопок, мог- ли ознайомитися з результатами проведених експедицією робіт, а також викласти підсумки власних досліджень. Серед них: Міжнарод- на наукова конференція «Середньовічні міста Полісся» (м. Олевськ Житомирської обл., 29 ве- ресня — 3 жовтня 2011 р.), Міжнародна науко- во-археологічна конференція «Міста давньої Русі», присвяченої 90-річчю від дня заснування Коростенського краєзнавчого музею (м. Корос- тень, 8—11 жовтня 2014 р.), Міжнародна архео- логічна конференція «Ранньофеодальне місто Південної Русі в системі міжцивілізаційних контактів» (м. Коростень, 5—8 жовтня 2016 р.). за матеріалами конференції підготовлено й видано друком три наукові збірки та збірник тез [Середньовічні…, 2011; 2013; Міста…, 2014; Південноруське…, 2016]. Окрім того, результа- ти роботи експедиції стали основою для видан- ня ще двох збірок наукових праць [Літопис- ний…, 2008; Матеріальна…, 2015]. Одним із сучасних і важливих напрямків, що розвивається співробітниками й учасниками Житомирської експедиції є роботи з експери- ментальної археології, спрямовані на вивчення стародавніх ремесел та промислів давньорусь- кого та слов’янського населення, а також на розбудову музею під відкритим небом на місці вивчених археологічних об’єктів «Стародавній Іскоростень» та «Древлянський град» в Олевсь- ку [Готун та ін., 2011; Петраускас, Петрауске- не, Коваль, 2013; Петраускас, 2017]. Питання проведення робіт з експеримен- тальної археології та об’єднання їх в рам- ках музейно-заповідного комплексу ставив Б. А. звіздецький відносно літописного воз- вягля ще у 1993 р., а в Коростені їх розпочали в сезоні 2006 р. — співробітники експедиції розробили наукову концепцію створення ком- плексу «Стародавній Іскоростень», провели експериментальні дослідження в напрямі на- турного моделювання бортництва, відтворення технологічних особливостей виготовлення пит- ного меду, виготовлення сиродутного заліза, гончарства тощо. У рамках роботи археологіч- ної експедиції в м. Олевськ експерименталь- ні дослідження розпочаті у 2010 р. Із 2013 р. відбувається натурне моделювання стародав- ніх водних транспортних засобів. Одним із перспективних напрямків роботи експедиції є розбудова на місці археологічного комплексу городища в ур. Бабина гора музею під відкри- тим небом «Древлянський град». На базі експедиції проведено декілька міжна- родних науково-практичних семінарів й конфе- ренцій за участю науковців з України, Білорусі, чехії, Франції, Росії, Польщі, Литви та Грузії, а саме: «Експериментальна археологія: завдання, методи, моделювання» (м. Коростень, 6—9 серпня 2009 р.) [Петраускас, 2010], «Експериментальна археологія: стародавні технології та моделюван- ня» (м. Олевськ, 12—15 серпня 2011 р.), «Експе- риментальна археологія: стародавня металургія та металообробка», (м. Олевськ, 17—21 травня 2012 р.), «Експериментальна археологія: натур- не моделювання та музеєфікація» (м. Олевськ, 14—16 серпня 2015 р.). за матеріалами роботи семінарів видано друком три наукові збірки: «Експериментальна археологія: завдання, ме- тоди, моделювання» (2011), «Експериментальна археологія: досвід моделювання об’єктів та ви- робництв» (2013) та «Археологія: дослідження, експерименти, реконструкції» (2017) [Експери- ментальна..., 2011; 2013; Археологія..., 2017]. Таким чином, в результаті проведених до- сліджень доведено високий рівень розвитку матеріальної культури населення древлянсь- кої землі; отримано багато чисельний презен- табельний речовий матеріал для поповнення музейних експозицій; проводиться робота по розбудові музейно-заповідних комплексів в м. Коростені, Новоград-волинському та Олевсь- ку; розпочато роботи з експериментальної архео- логії — проводяться щорічні науково-практичні семінари; результати досліджень публікуються у вигляді окремих статей, збірників наукових робіт, підготовлено та видано дві монографічні роботи; результати досліджень також проходять апробацію в рамках міжнародних наукових конференцій, за результатами проведення яких видано збірки наукових праць. Археологія: дослідження, експерименти, реконс- трукції. — К., 2017. — 380 с. (АДІУ. — вип. 1 (22)). Готун і. А., казимір о. М., коваль о. А., Петрау- скас А. В., Петраускене А. о. Музеї під відкритим небом та експозиційні можливості експедиційних баз експериментальної археології // Експеримен- тальна археологія: завдання, методи, моделюван- ня. — Київ: Ліра; Москва: Университет Дмитрия Пожарского, 2011. — С. 29—92. Експериментальна археологія: досвід моделю- вання об’єктів та виробництв. — К., 2013. — 256 с. (АДІУ. — вип. 10). Експериментальна археологія: завдання, методи, моделювання. збірка наукових праць / заг. ред. О. П. Моця. — Київ: Ліра; Москва: Университет Дмитрия Пожарского, 2011. — 224 с. Звиздецкий Б. А. Курганы с каменными обкладка- ми на Овручском кряже // Русь в ІХ—XIV вв.: взаи- модействие Севера и Юга. — М., 2002. — С. 35—37. Звиздецкий Б. А. Новые данные о курганах с камен- ными обкладками на севере Житомирщины // Русь в IX—XIV вв. взаимодействие Севера и Юга. — М.: Наука, 2005. — С. 281—286. Звиздецкий Б. А. Отчёт о работах в Малине в 1987 г. / НА ІА НАН України, ф. 64, 1987/14б, 19 + 2 с., 30 рис. Звиздецкий Б. А. Отчёт о работе Гульской древне- русской экспедиции в 1990 г. / НА ІА НАН України, ф. 64, 1990/258, 54 с., 73 рис. Експедиційні дослідження 228 ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) Звиздецкий Б. А. Отчёт о работе Новоград-волынс- кого отряда Днепровской древнерусской экспедиции за 1988 г. / НА ІА НАН України, ф. 64, 1988/16, 17 с. Звиздецкий Б. А., Воронцов Д. о. Отчёт о разведках в Березновском р-не Ровенской обл., проведённых осенью 1987 г. / НА ІА НАН України, ф. 64, 1987/14в, 11 с., 2 табл. Звіздецький Б. Археологічні дослідження в північ- но-східних районах Житомирського Полісся (ма- теріали та дослідження до археологічної карти об- ласті: Коростенський, Овруцький та Народицький райони). — Коростень, 2008а. — 130 с. Звіздецький Б. Про деякі підсумки і перспективи вив- чення археологічних пам’яток Овруччини // Полісся України: матеріали історико-етнографічного дослід- ження. — Львів: Інститут народознавства НАН Ук- раїни, 1999. — вип. 2: Овруччина. — С. 365—371. Звіздецький Б. А. Городища IX—XIII ст. на території літописних древлян. — К., 2008б. — 176 с. Звіздецький Б. А. Давньоруські кургани на північ- ній околиці м. Коростеня // Дружинні старожитності центрально-східної європи. Матеріали міжнародно- го археологічного семінару. — чернігів: Сіверянська думка. — 2003. — С. 32—37. Звіздецький Б. А. звіт про археологічні досліджен- ня у м. Коростені за 1994 р. / НА ІА НАН України, ф. 64, 1994/108, 14 с., 7 табл. Звіздецький Б. А. звіт про археологічні дослідження у м. Коростені у 2001 р. / НА ІА НАН України, ф. 64, 2001/179. Звіздецький Б. А. звіт про дослідження літописного Іскоростеня у 2003—2004 рр. / НА ІА НАН України, ф. 64, 2004/208. Звіздецький Б. А. звіт про дослідження літописного Іскоростеня у 2005 р. / НА ІА НАН України, ф. 64, 2005/17. Звіздецький Б. А. звіт про науково-дослідну роботу «Наукова інвентаризація нерухомих пам’яток історії та культури в радіаційно забруднених районах Жи- томирського Полісся» (1996 р.) / НА ІА НАН Украї- ни, ф. 64, 1996/3, 83 с., 31 іл. Звіздецький Б. А. звіт про науково-дослідну роботу «Наукова інвентаризація нерухомих пам’яток історії та культури в радіаційно забруднених районах Жи- томирського Полісся» (1997 р.) / НА ІА НАН Украї- ни, ф. 64, 1997/61, 84 с., 57 іл. Звіздецький Б. А. звіт про науково-дослідну роботу «Наукова інвентаризація нерухомих пам’яток історії та культури в радіаційно забруднених районах Жи- томирського Полісся» (1998 р.) / НА ІА НАН Украї- ни, ф. 64, 1998/108, 81 с., 27 іл. Звіздецький Б. А. звіт про наукову інвентаризацію нерухомих пам’яток історії та культури в Полісько- му р-ні Житомирської обл. у 1994 р. / НА ІА НАН Ук- раїни, ф. 64 (фонд експедицій), 1994/107, 35 с., 3 іл. Звіздецький Б. А. звіт про наукову інвентаризацію не- рухомих пам’яток історії та культури в радіоактивно- забрудненому Народицькому р-ні Житомирської обл. у 1995 р. / НА ІА НАН України, ф. 64, 1995/11, 40 с., 2 іл. Звіздецький Б. А. звіт про роботу Житомирської ар- хеологічної експедиції ІА НАНУ у 1992 р. / НА ІА НАН України, ф. 64, 1992/11, 40 с. Звіздецький Б. А. звіт про роботу Житомирської експедиції у 1999 р. / НА ІА НАН України, ф. 64, 1999/102, 19 с., 44 іл. Звіздецький Б. А. Кургани з кам’яними обкладками в Житомирському Поліссі // Проблеми походження та іс- торичного розвитку слов’ян. збірник наукових статей, присвячений 100-річчю з дня народження в. П. Пет- рова. — Київ; Львів: РАС, 1997. — С. 229—234. Звіздецький Б. А. Малинське городище древлян // АДІУ. — К., 2010. — вип. 1: Проблеми давньорусь- кої та середньовічної археології. — C. 534—540. Звіздецький Б. А. Малинське городище древлян // Старожитності Русі-України. — К.: Київська Ака- демія євробізнесу, 1994. — С. 119—125. Звіздецький Б. А. Південне городище літописного возвягля: дослідження 1988—1998 рр. // Літопис- ний возвягль: дослідження 1988—2008 рр. — К.: ІА НАН України, 2008в. — С. 7—44. Звіздецький Б. А. Поселення літописних древлян біля с. Гульськ // Матеріальна культура південно- руського села ІХ—ХІІІ ст. / відпов. ред. О. П. Мо- ця. — К.: Стародавній світ, 2013. — С. 6—18. Звіздецький Б. А., Моця о. П. вивчення української частини середньовічного торгового шляху Київ—Регенс- бург у 1998 р. // АДУ 1997—1998. — К., 1998. — С. 77. Звіздецький Б. А., Петраускас А. В., Польгуй В. і. Нові дослідження стародавнього Іскоростеня // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради VIII— X ст. — К.: Корвін-Пресс, 2004. — С. 51—86. Звіздецький Б. А., Польгуй В. і. Історична топогра- фія стародавнього Іскоростеня (за матеріалами роз- відки 1994 р.) // Історія Русі-України (історико-архе- ологічний збірник). — К., 1998. — С. 111—119. Звіздецький Б. А., Польгуй В. і. Стародавній Іс- коростень за матеріалами розвідки 1994 р. // Ма- теріали та тези наукової конференції до 130-річчя Житомирського краєзнавчого музею. — Житомир, 1995. — С. 112—115. Звіздецький Б. А., Польгуй В. і., Петраускас А. В., Сірко о. В., осадчій є. М. Дослідження Іскоросте- ня 2005—2008 рр. // Стародавній Іскоростень і слов’янські гради. — Коростень: Тріада С, 2008. — Т. І. — С. 113—118. Зубрицька А. о., коваль о. А., осадчій є. М., Поль- гуй В. і., Петраускас А. В. Роботи Житомирської археологічної експедиції // АДУ 2008. — К.: ІА НАН України, 2009. — С. 75—77. Зубрицька А. о., коваль о. А., Петраускас А. В. Нові дослідження літописного возвягля і його округи // Матеріальна та духовна культура Південної Русі. Матеріали міжнародного польового археологічного семінару, присвяченого століттю від дня народження в. Й. Довженка (чернігів, Шестовиці, 16—19 липня 2009). — Київ; чернігів, 2012. — С. 114—121. інститут археології Національної академії наук України. 1918—2014 / Гол. ред. П. П. Толочко. — К.: АДЕФ-Україна, 2015. — 668 с. клепатский П. Г. Очерки по истории земли Киев- ской: Литовский период. — Біла Церква: видавець Олександр Пшонківський, 2007. — 480 с. коваль А. о., Петраускас А. В., Польгуй В. і. Пів- нічне городище літописного возвягля: розкопки 2007 р. // Літописний возвягль: дослідження 1988— 2008 рр. — К.: ІА НАН України, 2008. — С. 45—68. кучера М. П. Дослідження городищ на волині й Поділ- лі // Археологія. — 1979. — вип. 29. — С. 62—72. кучера М. П. звіт про обстеження городищ на во- лині й Поділлі у 1973 р. / НА ІА НАН України, ф. 64, 1973/18, 27 с., 11 табл. кучера М. П., Звиздецкий Б. А., иванченко Л. и., Витрик и. С. Отчёт о разведке памятников архео- логии Житомирской обл. в 1988 г. / НА ІА НАН Ук- раїни, ф. 64, 1988/15б, 20 с., 11 табл. Літописний Возвягль: дослідження 1988— 2008 рр. — К.: ІА НАН України, 2008. — 112 с. Матеріальна культура південноруського села ІХ— ХІІІ ст. / відпов. ред. О. П. Моця. — К.: Стародавній світ, 2013. — 120 с. Петраускас А. В. Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.) 229ISSN 2227-4952. Археологія і давня історія України, 2017, вип. 4 (25) Міста Давньої русі. збірка наукових праць пам’яті А. в. Кузи. — К.: Стародавній світ, 2014. — 532 с. Павленко С. В. Дослідження Малинського городи- ща у 40-х роках ХХ століття // АДІУ. — К., 2016а. — вип. 4 (21): Південноруське місто у системі між- цивілізаційних контактів. — С. 103—110. Павленко С. В. Розвідки в околицях Коростеня // АДУ 2015. — К.: Стародавній Світ, 2016б. — С. 33—34. Петраускас А. В. Археологічні розкопки, експери- ментальна археологія та музеєфікація на базі ар- хеологічної експедиції в м. Олевськ // АДІУ. — К., 2017. — вип. 1 (22): Археологія: дослідження, експе- рименти, реконструкції. — С. 15—21. Петраускас А. В. Дослідження околиці літописного возвягля // Матеріальна культура південнорусько- го села ІХ—ХІІІ ст. / відпов. ред. О. П. Моця. — К.: Стародавній світ, 2013. — С. 110—117. Петраускас А. В. Міжнародний науково-прак- тичний семінар // Археологія. — 2013. — № 4. — С. 132—134. Петраускас А. В., івакін В. Г., Бібіков Д. В., Пав- ленко С. В. Дослідження середньовічного кургану біля м. Олевськ // АДУ 2015. — К.: Стародавній світ, 2016. — С. 34—36. Петраускас А. В., коваль о. А., капустін к. М., ха- дадова М. В. Давньоруський Олевськ за результатами археологічних досліджень // Церква — наука — сус- пільство: питання взаємодії. Матеріали одинадцятої міжнародної наукової конференції (29—31 травня 2013 р.). — К.: НКПІКз, 2013а. — С. 32—34. Петраускас А. В., коваль о. А., капустін к. М., ха- дадова М. В. Середньовічний Олевськ за новими ар- хеологічними даними // АДІУ. — К., 2013б. — вип. 11: Середньовічні міста Полісся. — С. 194—207. Петраускас А. В., коваль о. А., Петраускене А. о. Дослідження Житомирської експедиції на території м. Олевськ // АДУ 2010. — Київ; Полтава, 2011а. — С. 264—265. Петраускас А. В., коваль о. А., Петраускене А. о. Дослідження посаду літописного Іскоростеня // АДУ 2010. — Київ; Полтава, 2011б. — С. 266. Петраускас А. В., коваль о. А., Петраускене А. о., хададова М. В. Формування середньовічного Олевська за даними археологічних досліджень 2009—2010 рр. // Середньовічні міста Полісся: Тези доп. міжнародної наук. арх. конф. (м. Олевськ, Ук- раїна, 30 вересня — 3 жовтня 2011 р.). — Київ; Олевськ, 2011. — С. 56—58. Петраускас А. В., Петраускене А. о., коваль о. А. Обстеження Житомирської експедиції // АДУ 2009. — К.: ІА НАН України, 2010. — С. 328. Петраускас А. В., Петраускене А. о., коваль о. А. Створення музею-скансену «Древлянський град» // АДІУ. — К., 2013. — вип. 10: Експериментальна археологія: досвід моделювання об’єктів та вироб- ництв. — С. 124—132. Петраускас А. В., Польгуй В. і., хададова M. B. Археологічні дослідження в м. Коростені // АДУ 2013. — К., 2014а. — С. 125—127. Петраускас А. В., Польгуй В. і., хададова М. В. Іс- торична топографія літописного Іскоростеня // Міста Давньої Русі: зб. наук. пр. пам’яті А. в. Кузи. — К.: Стародавній світ, 2014б. — С. 294—301. Петраускас А. В., Тарабукін о. о., крижановсь- кий В. о. Археологічні дослідження на замковій площі в м. Житомирі у 2012 р. // АДУ 2013. — К., 2014а. — С. 128—130. Петраускас А. В., Тарабукін о. о., крижановсь- кий В. о. Дослідження на замковій площі в м. Жито- мирі у 2011 р. // АДУ 2013. — К., 2014б. — С. 127—128. Петраускас А. В., хададова М. В. Археологічні до- слідження у м. Олевську в 2013 р. // АДУ 2014. — К.: Стародавній світ, 2015. — С. 38—41. Петраускас А. В., хададова М. В. Дослідження в м. Олевську // АДУ 2013. — К., 2014а. — С. 130— 131. Петраускас А. В., хададова М. В. Дослідження гідротехнічної споруди давньоруського часу на го- родищі Бабина гора в м. Олевськ // «Археологія & фортифікація України». зб. матеріалів IV всеукр. наук.-практ. конф. — Кам’янець-Подільський: Ме- добори-2006, 2014б. — С. 125—132. Петраускас А. В., хададова М. В. Розкопки древ- лянського городища VIII cт. в м. Малині // АДІУ. — К., 2016. — вип. 4 (21): Південноруське місто у сис- темі міжцивілізаційних контактів. — С. 88—92. Південноруське місто у системі міжцивілізаційних контактів. — К., 2016. — 142 с. (АДІУ. — вип. 4 (21)). Середньовічні міста Полісся. — К., 2013. — 246 с. (АДІУ; вип. 11). Середньовічні міста Полісся: Тези доп. міжнародної наук. арх. конф. (м. Олевськ, Україна, 30 вересня — 3 жовтня 2011 р.). — Київ; Олевськ, 2011. Стародавній іскоростень і слов’янські гради VIII— X ст. — К.: Корвін-Пресс, 2004. — 320 с. Стародавній іскоростень і слов’янські гради. — Ко- ростень: Тріада С, 2008. У двох томах: Т. І. — 272 с.; Т. ІІ. — 246 с. А. В. Петраускас КраТКие иТоги рабоТы жиТо- МирсКоЙ археологичесКоЙ эКспеДиЦии (1988—2015 гг.) в работе рассмотрена история Житомирской ар- хеологической экспедиции с момента её создания в конце 80-х годов и к настоящему времени, проанали- зированы основные итоги проведённых экспедицией полевых археологических исследований, упомяну- тые основные издания, подготовленные сотрудника- ми экспедиции. Ключевые слова: экспедиция, городища, посе- ления, раскопки, разведки, конференции, публи- кации, экспериментальная археология, музеефика- ция, Житомирщина. A. V. Petrauskas shOrt suMMAry Of reseArch Of the zhytOMyr ArchAeOlOgicAl expeditiOn (1988—2015) The article deals with the history of Zhytomyr ar- chaeological expedition since its creation in the late 1980s up to nowadays; main results of the expedition of field archaeological research are analyzed; there are main editions, mentioned, prepared by the expedition staff. keywords: expedition, settlements, excavations, explorations, conferences, publications, experimental archeology, museification, Zhytomyr region. одержано 18.06.2017

Підсумки досліджень Житомирської археологічної експедиції (1988—2015 рр.)

Репозитарії

Схожі ресурси