Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформування

У статті розглянуто проблеми кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я в Україні в період реформування. В умовах сьогодення зростає необхідність стійкої роботи системи охорони здоров’я, а саме забезпечення кваліфікованими працівниками та наявність кадрів, їх кваліфікація та розподіл, мотивація,...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2019
Main Author:	Гуцалюк, О.М.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут економіки промисловості НАН України 2019
Series:	Вісник економічної науки України
Subjects:	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163877
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформування / О.М. Гуцалюк // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 110-114. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-163877
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1638772025-02-23T19:22:50Z Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформування Анализ состояния кадрового обеспечения сферы здравоохранения Украины в период реформирования Analysis of the state of staff provision in the healthcare sector in the period of reform Гуцалюк, О.М. Управління людським капіталом і менеджмент персоналу У статті розглянуто проблеми кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я в Україні в період реформування. В умовах сьогодення зростає необхідність стійкої роботи системи охорони здоров’я, а саме забезпечення кваліфікованими працівниками та наявність кадрів, їх кваліфікація та розподіл, мотивація, умови діяльності, оплата праці, соціальний добробут, матеріально-технічне та технологічне забезпечення трудового процесу обумовлюють належний рівень надання медичної допомоги населенню. Зазначено, що реалізація ефективного кадрового забезпечення в системі охорони здоров’я є важливим інструментом реформування медичної сфери. З’ясовано, що якість і доступність надання медичної допомоги населенню країни залежать від рівня забезпеченості закладів охорони здоров’я медичними працівниками та їхнього професійного рівня, адже діяльність системи охорони здоров’я впливає на формування здоров’я населення, та визначає перспективи соціально-економічного, наукового, культурного розвитку суспільства. В статье рассмотрены проблемы кадрового обеспечения сферы здравоохранения в Украине, так как на сегодня растет необходимость устойчивой работы системы здравоохранения, а именно обеспечение квалифицированными сотрудниками и наличие кадров, их квалификация и распределение, мотивация, условия деятельности, оплата труда, социальное благополучие, материально-техническое и технологическое обеспечение трудового процесса обусловливают надлежащий уровень оказания медицинской помощи населению. Отмечено, что реализация эффективного кадрового обеспечения в системе здравоохранения является важным инструментом реформирования медицинской сферы. Установлено, что качество и доступность оказания медицинской помощи населению страны зависят от уровня обеспеченности учреждений здравоохранения медицинскими работниками и их профессионального уровня. Ведь деятельность системы здравоохранения влияет на формирование здоровья населения, и определяет перспективы социально-экономического, научного, культурного развития общества. The article discusses the problems of staffing the healthcare sector in Ukraine, since today it is growing due to the need for sustainable work of the healthcare system, namely the provision of qualified personnel and the availability of personnel, their qualifications and distribution, motivation, working conditions, remuneration, social well-being, financially, technical and technological support of the labor process determine the appropriate level of medical care to the population. It is noted that the implementation of effective staffing in the healthcare system is an important tool for reforming the medical sphere. It was established that the quality and availability of medical care for the population of the country depends on the level of provision of health care facilities with medical workers and their professional level. 2019 Article Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформування / О.М. Гуцалюк // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 110-114. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1729-7206 DOI: 10.37405/1729-7206.2019.2(37).110-114 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163877 331.108:61(477) uk Вісник економічної науки України application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Управління людським капіталом і менеджмент персоналу
spellingShingle	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Управління людським капіталом і менеджмент персоналу Гуцалюк, О.М. Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформування Вісник економічної науки України
description	У статті розглянуто проблеми кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я в Україні в період реформування. В умовах сьогодення зростає необхідність стійкої роботи системи охорони здоров’я, а саме забезпечення кваліфікованими працівниками та наявність кадрів, їх кваліфікація та розподіл, мотивація, умови діяльності, оплата праці, соціальний добробут, матеріально-технічне та технологічне забезпечення трудового процесу обумовлюють належний рівень надання медичної допомоги населенню. Зазначено, що реалізація ефективного кадрового забезпечення в системі охорони здоров’я є важливим інструментом реформування медичної сфери. З’ясовано, що якість і доступність надання медичної допомоги населенню країни залежать від рівня забезпеченості закладів охорони здоров’я медичними працівниками та їхнього професійного рівня, адже діяльність системи охорони здоров’я впливає на формування здоров’я населення, та визначає перспективи соціально-економічного, наукового, культурного розвитку суспільства.
format	Article
author	Гуцалюк, О.М.
author_facet	Гуцалюк, О.М.
author_sort	Гуцалюк, О.М.
title	Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформування
title_short	Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформування
title_full	Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформування
title_fullStr	Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформування
title_full_unstemmed	Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформування
title_sort	аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я україни у період реформування
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Управління людським капіталом і менеджмент персоналу
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/163877
citation_txt	Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформування / О.М. Гуцалюк // Вісник економічної науки України. — 2019. — № 2 (37). — С. 110-114. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.
series	Вісник економічної науки України
work_keys_str_mv	AT gucalûkom analízstanukadrovogozabezpečennâsferiohoronizdorovâukraíniuperíodreformuvannâ AT gucalûkom analizsostoâniâkadrovogoobespečeniâsferyzdravoohraneniâukrainyvperiodreformirovaniâ AT gucalûkom analysisofthestateofstaffprovisioninthehealthcaresectorintheperiodofreform
first_indexed	2025-11-24T15:52:11Z
last_indexed	2025-11-24T15:52:11Z
_version_	1849687572315373568
fulltext	ГУЦАЛЮК О. М. 110 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ УДК 331.108:61(477) DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).110-114 О. М. Гуцалюк чл.-кор. АЕН України канд. екон. наук ORCID 0000-0002-6541-4912 e-mail: alex-g.88@ukr.net, Центральноукраїнський національний технічний університет, м. Кропивницький АНАЛІЗ СТАНУ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СФЕРИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ У ПЕРІОД РЕФОРМУВАННЯ Постановка проблеми та її зв’язок з важливими на- уковими і практичними завданнями. Актуальність про- блеми кадрового забезпечення сфери охорони здо- ров’я в Україні на сьогодні зростає через необхідність стійкої роботи системи охорони здоров’я. Основні на- прямки розвитку державної політики в Україні спря- мовані на досягнення гідного рівня життя громадян та вдосконалення соціальних, економічних стандартів розвитку суспільства. Підставою реалізації поставле- них державою пріоритетів є збереження та зміцнення здоров’я трудового потенціалу країни, що є одним з основних завдань системи охорони здоров’я. Система охорони здоров’я є однією з найважли- віших складових соціальної сфери. Адже діяльність си- стеми охорони здоров’я впливає на формування здо- ров’я населення та визначає перспективи соціально- економічного, наукового, культурного розвитку су- спільства. Ефективність діяльності системи охорони здо- ров’я значною мірою визначається її ресурсним забез- печенням, у першу чергу, кадровим. Серед невідклад- них завдань, що стоять перед системою охорони здо- ров'я, на перший план виступає кадрове забезпечення. Медичні кадри є головною і досить вагомою частиною системи охорони здоров’я, забезпечуючи результа- тивну та ефективну діяльність не тільки галузі в ці- лому, але й окремих її об’єктів і структур [3]. Саме наявність кадрів, їх кваліфікація та розподіл, мотива- ція, умови діяльності, оплата праці, соціальний добро- бут, матеріально-технічне та технологічне забезпе- чення трудового процесу обумовлюють належний рі- вень надання медичної допомоги населенню. Кадри значною мірою відповідальні за проведення ефектив- них реформ у галузі охорони здоров’я. Зміцнення кадрового забезпечення дедалі частіше визнають клю- човим фактором стійкої роботи системи охорони здо- ров’я. Аналіз останніх публікацій по проблемі. Теоретичні проблеми розвитку сфери охорони здоров’я розгляда- ються в роботах багатьох економістів, юристів, меди- ків. Науковці усе більшу увагу приділяють пошуку шляхів удосконалення державного управління систе- мою охорони здоров'я в період реформування. Так, окремі важливі аспекти кадрового забезпечення в сфері управління охороною здоров’я вже стали пред- метом розгляду багатьох дослідників. Вагомий внесок у розвиток специфічних особливостей теорії та прак- тики кадрового забезпечення охороною здоров’я зро- били Н.О. Васюк, В.М. Ждан, В.В. Короленко, А.В. Марченко, І.М. Скрипник, Т.П. Юрочко та деякі інші. Зокрема, окремі аспекти реалізації сучасної по- літики охорони здоров’я в Україні ґрунтовно дослід- жено в наукових працях таких відомих учених, як М.М. Білинська, В.М. Лехан, К.В. Мезенцев, Н.І. Ме- зенцева, Г.П. Підгрушний, Т.П. Попченко, Г.О. Слаб- кий, М.В. Шевченко. Вчені стверджують, що в Україні завдання розбу- дови ефективного кадрового забезпечення мають дві ключові проблеми: по-перше, відсутність єдиної стра- тегії кадрової політики в сфері охорони здоров’я, по-друге, наявність певної невідповідності офіційної звітності про якість кадрового потенціалу країни реа- льному стану справ. Проте не можна говорити про кадрове забезпечення, зокрема в умовах реформу- вання у суспільстві, без проведення ґрунтовного ана- лізу різних його аспектів формування, проблем, мож- ливостей для подальшої реалізації в сфері охорони здоров’я. Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Розвиток України як демократичної дер- жави, трансформації в суспільстві потребують форму- вання нових змін в усіх сферах соціального, еконо- мічного та політичного життя суспільства. Велике зна- чення такого блага, як здоров’я, зумовлює необхід- ність його охорони. Забезпечення населення лікува- льно-профілактичною допомогою високої якості та в достатньому обсязі залежить від адекватності матеріа- льно-технічної бази закладів охорони здоров’я, профе- сіоналізму й кваліфікації лікарів. Саме проведення реформ вітчизняної сфери охо- рони здоров’я є одним із головних пріоритетів сьо- годнішньої державної політики. Адже діюча система охорони здоров’я викликає справедливі нарікання і населення, і медичного персоналу. Реформи стали ознакою перетворень у нашій країні. Будь-яка соціальна система у своєму законо- мірному розвитку в певний час досягає того найви- щого рівня, за якого існуючі форми і методи управ- ління такою системою вичерпують адекватні ресурси відновлення кадрового забезпечення. Сучасні вимоги побудови держави в Україні ставлять на порядок ден- ний багато актуальних питань, серед яких формування ефективного кадрового забезпечення галузі охорони здоров’я, що має стати ефективним організаційно- правовим управлінським механізмом проведення дер- жавної політики в охороні здоров’я. Формулювання цілей дослідження. Метою дослі- дження є обґрунтування підходів до кадрового забез- печення сфери охорони здоров’я України в умовах ре- формування галузі. Провести аналіз кадрового забез- печення закладів охорони в Україні за останні роки. Виклад основних результатів та їх обґрунтування. Важливим аспектом функціонування соціальної сфе- ри є стан здоров’я населення країни. Цей показник відображає якість життя населення що, прямо зале- жить від рівня доходів, якісно характеризує трудовий потенціал країни та впливає на демографічну ситуа- ГУЦАЛЮК О. М. 2019/№2 111 цію. Погіршення стану здоров’я населення характери- зується: високим рівнем захворюваності. Реальна захво- рюваність є значно вищою за офіційну, тому що жи- телі сільської місцевості рідко звертаються за допомо- гою; від’ємним показником природного приросту на- селення, практично у всіх регіонах нашої держави; зниженням рівня кваліфікації кадрового потенці- алу медичної галузі. Збереження здоров’я нації є першочерговим пріо- ритетом державної соціальної політики. У цьому зв’язку важливим є посилення державного впливу на прискорення процесів модернізації охорони здоров’я з метою оптимізації мережі медичних закладів, підви- щення якості медичних послуг, формування ефектив- ної системи медичного обслуговування населення від- далених територій. Варто зазначити, що серед сучас- них проблем ресурсного забезпечення цієї галузі одне з провідних місць належить саме кадровій — її вирі- шення сприятиме пошуку нових моделей розвитку вітчизняної медицини, своєчасному та якісному на- данню цих послуг, їх доступності для усіх категорій населення, незалежно від місця проживання та мате- ріального статку. Характерною особливістю державотворення в су- часній Україні є системні зміни в усіх сферах соціаль- ного, економічного та політичного життя суспільства й держави. Реформи стали ключовою ознакою пере- творень у нашій країні. Слід зазначити, що будь-яка соціальна система у своєму закономірному розвитку в певний час досягає такого рівня, за якого наявні форми й методи управління цією системою вичерпу- ють адекватні ресурси відновлення інтелектуального та кадрового потенціалів. Зі зміною політичної, економічної та соціальної ситуації в Україні докорінно змінилися вимоги до ке- рівників усіх рангів не тільки у виробничій сфері, але й у соціальній. Усе більше цінуються компетенція лю- дини, її професійна підготовка, сприйнятливість до нововведень і творчого пошуку. Одним із потужних інструментів реформування галузі охорони здоров’я є ефективна кадрова політика. Вироблення національної політики кадрового забезпе- чення у сфері охорони здоров’я є нагальною потребою та умовою успішного запровадження реформ держав- ного управління у цій сфері. Від наявності кадрів, їх- ньої фаховості насамперед залежать якість і своєчас- ність надання медичної допомоги [1]. Якість і доступність надання медичної допомоги населенню країни залежать від рівня забезпеченості закладів охорони здоров’я медичними працівниками та їхнього професійного рівня. Реалізація ефективного кадрового забезпечення в системі охорони здоров’я є важливим інструментом реформування медичної сфе- ри. Складовими успіху розвитку медицини в будь-якій країні є професійна освіта, профільна наука і прак- тична діяльність. Медичні кадри розглядаються як стратегічний ка- пітал держави, і 70% усіх капіталовкладень охорони здоров’я у світі спрямовується саме на кадрове забез- печення [7, с. 9]. В системі Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України на кінець 2018 року зареєстровано 191905 штатних лікарських посад (табл. 1). Укомплектова- ність штатних лікарських посад фізичними особами лікарями в цілому становить 81,7%, як і в 2017 році. Укомплектованість штатних посад лікарями (фізич- ними особами) в лікувально-профілактичних закладах становить 78,0% (2017 рік — 78,2%). В окремих типах закладів укомплектованість фізичними особами стано- вить: в обласних лікарнях — 85,7%, міських лікарнях — 78,9, ЦРЛ — 75,7, дільничних лікарнях — 72,9, в сіль- ських лікарських амбулаторіях — 67,6%. Розрив між штатними лікарськими посадами і фізичними особами складає 35042, кількість посад зайнятих по сумісни- цтву 11398, коефіцієнт сумісництва — 1,1. Таблиця 1 Дані про лікарські кадри в Україні Рік Штатні лікарські посади (всього) Забезпеченість штат- ними посадами (всього на 10000 осіб населення) Зайняті лі- карські по- сади (всього) Число лікарів фізичних осіб Розрив між штатними і зайня- тими посадами Розрив між штатними поса- дами і лікарями — фізичними осо- бами 2017 195315 46,26 172680 159600 22635 35715 2018 191905 45,71 168261 156863 23644 35042 Рік %, укомплектованості штатних посад з ураху- ванням сумісництва %, укомплектованості штатних посад фізичними особами Забезпеченість лікарями на 10000 осіб на- селення Коефіцієнт сумісництва Кількість посад за- йнятих по суміс- ництву 2017 88,41 81,71 37,8 1,08 13080 2018 87,68 81,74 37,36 1,07 11398 Складено автором за даними джерел [5, 10, 13]. В закладах системи МОЗ на лікарських посадах працює 3,0 тис. осіб з вищою немедичною освітою, переважно в лікувально-профілактичних закладах: на посадах лікарів-лаборантів — 2262, лікарів статисти- ків — 189, лікувальної фізкультури — 41. Показник укомплектованості за типами закладів і за окремими спеціальностями подається в довіднику в двох варіантах; а саме — укомплектованість фізич- ними особами — лікарями, та з урахуванням спеціалі- стів з вищою немедичною освітою на посадах лікарів і сумісництва. На кінець звітного 2018 року кількість вакантних посад лікарів в цілому становила 23644. В лікувально- профілактичних закладах кількість вакантних посад — 18910, у тому числі в закладах, які надають медичну допомогу переважно сільському населенню: в ЦРЛ — 4338, РЛ — 248, ДЛ — 7, СЛА — 1987. Кількість штатних посад молодших спеціалістів з медичною освітою на кінець 2018 року становила 344161 (табл. 2). Укомплектованість штатних посад молодших спеціалістів з медичною освітою фізичними особами в цілому у 2018 році складає 91,1%, у 2017 році — 93,3%, в лікувально-профілактичних закладах 86,3% та у 2017 році 87,9% відповідно. На сьогодні в закладах системи МОЗ України на- лічується 156863 лікаря та 313412 молодших спеціа- лісти з медичною освітою. Показник забезпеченості лікарями у 2018 році на 10 тис. населення становить 37,4%, а у 2017 році — 37,8%. ГУЦАЛЮК О. М. 112 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ Відсоток осіб пенсійного віку серед лікарів стано- вить у 2018 році — 24,6% або 38566 лікарів та у 2017 році — 24,5%. Кількість осіб пенсійного віку молодших спеціалістів з медичною освітою становить 39799 або 12,7% у 2018 році та у 2017 рік — 12,9% [5, 7]. Забезпеченість молодшими спеціалістами у 2018 році з медичною освітою в Україні становить 74,7 на 10 тисяч населення (2017 рік — 78,3). Співвідношення між лікарями і середніми медпрацівниками становить 1:2,5. Таблиця 2 Мережа і кадри закладів охорони здоров’я в Україні Довідкова інформація Роки 2016 2017 2018 Всього лікарняних закладів 1743 1714 1671 в тому числі система МОЗ 1506 1475 1416 інші міністерства та відомства 147 135 124 приватної власності 90 104 131 Заклади, які надають амбулаторно-поліклінічну допомогу 10165 10373 10502 в тому числі система МОЗ 8182 8318 8437 інші міністерства та відомства 220 207 201 приватної власності 1763 1848 1864 крім того, приватні кабінети 5046 5344 6437 Всього лікарів 186776 186178 185675 Забезпеченість на 10 тис. населення 44,0 44,1 44,2 в тому числі система МОЗ 160912 159600 156863 Забезпеченість на 10 тис. населення 37,9 37,8 37,4 Укомплектованість штатних лікарських посад фізичними особами (всього) 82,2 81,7 81,7 в тому числі у лікувально-профілактичних закладах 78,6 78,2 78,0 % осіб, що пройшли атестацію 68,3 68,8 68,9 % осіб, що пройшли підвищення кваліфікації н/д н/д н/д % осіб пенсійного віку 24,1 24,5 24,6 Із загальної кількості лікарів — в закладах інших міністерств та відомств 10360 9907 9968 лікарі приватної практики 15504 16671 18844 Кількість середнього медичного персоналу всього 366756 360416 345364 Забезпеченість на 10 тис. населення 86,5 85,4 82,3 в тому числі середнього медичного персоналу система МОЗ 337703 330444 313412 Забезпеченість на 10 тис. населення 79,6 78,3 74,7 Укомплектованість штатних посад середнього медичного персоналу фізичними особами (всього) 94,6 93,3 91,1 в тому числі в лікувально-профілактичних закладах 88,6 87,9 86,3 % атестації 71,0 71,5 72,5 Складено автором за даними джерел [5, 10, 13]. Кількість лікарів у лікувально-профілактичних закладах (без керівників та їх заступників, стоматоло- гів, статистиків, методистів) в 2018 році становила 103783 лікарів або 24,7% на 10 тисяч населення у 2017 році цей показник склав 105111 лікарів або 24,9%, ди- наміка свідчить про зменшення лікарів у профілакти- чних закладах. За даними Європейського регіонального бюро ВООЗ забезпеченість лікарями на 10 тисяч населення в Європейському регіоні становить — 32,2 (2014 рік). Забезпеченість медичними кадрами в країнах ЄС становить 104,0 на 10 тис. населення, у т.ч. лікарями (враховуються лише лікарі-практики) — 35,2 на 10 тис. населення, медсестрами — 73,1 на 10 тис. населення [7]. Водночас, показник забезпечення населення лі- карями-практиками складає 27,0 на 10 тис. населення, що є нижчим за показник в країнах ЄС [9]. В закладах охорони здоров’я активно впроваджу- ються засади сімейної медицини. Чисельність сімей- них лікарів у 2018 році становить 14814 та у 2017 році — 14728. Із загальної кількості сімейних лікарів станом на кінець 2018 року атестовано 9238 або 62,4%. В системі охорони здоров’я продовжувалась ре- організація мережі закладів, в основному за рахунок реорганізації дільничних та малопотужних міських лі- карень в лікарські амбулаторії з подальшим введенням їх до складу Центрів первинної медико-санітарної до- помоги (ЦПМСД). Фельдшерсько-акушерські пункти вводяться в склад ЦПМСД як відокремлені структурні підрозділи. Укомплектованість сільських лікарських амбулаторій у цілому лікарями (фізичними особами) становить 67,6%, при цьому в 453 амбулаторіях жодна лікарська посада на кінець року не укомплектована основним працівником (в 2017 році — 412). У цілому укомплектованість ФАПів молодшими спеціалістами з медичною освітою у 2018 році стано- вить — 88,9%, у 2016 році — 90,7%. Разом з тим у 1221 ФАПі на кінець 2018 року жодна штатна посада мо- лодшого спеціаліста з медичною освітою не уком- плектована основним працівником, у 2017 році — 841 [10, 13]. Слабкою ланкою у сфері управління керівними кадрами залишалися кадрові служби, які не змогли на- лагодити ефективно діючу систему раннього відбору, особистісного та професійного розвитку, багатосто- ронньої підготовки резерву керівних кадрів, забезпе- чити їм пріоритет при висуненні на керівну посаду. Неувага до проблеми керівних кадрів найгостріше по- значилася при підвищенні господарської самостійно- сті керівників, роботі в умовах використання ринко- вих механізмів. Сьогоднішня ситуація, що характери- зується зниженням задоволеності населення організа- цією і якістю медичної допомоги, низькою задоволе- ністю працею медичних працівників, різким дефіци- том медичного персоналу, багато в чому обумовлена соціальними наслідками проведеної в галузі кадрової політики. У період інтенсивних змін, що відбуваються в си- стемі охороні здоров’я в останні десятиліття, все більш очевидною стає потреба галузі в підвищенні якості уп- равління на всіх рівнях, що багато в чому визначається керівним складом, його професіоналізмом, умінням реагувати на виклики часу, відповідністю його профе- сійно-ділових і особистісних якостей вимогам і уяв- ленням менеджменту. На сучасному етапі перед державою поставлені завдання щодо вдосконалення соціально-економічної політики в галузі охорони здоров'я. Значна диферен- ціація регіонів держави за соціально-економічними та демографічними параметрами визначає необхідність врахування особливостей різних видів ресурсів галузі охорони здоров’я, в тому числі і кадрових, при роз- робці стратегії сталого розвитку галузі. ГУЦАЛЮК О. М. 2019/№2 113 Так, зокрема кількість лікарів, які мають кваліфі- каційну категорію на кінець 2018 року становила 107997 або 68,8% від загальної кількості лікарів, такий самий відсоток атестованих лікарів є і в 2017 році, проте у 2016 році він складає 68,3%, що на 0,5% ниж- чий від наступних років (табл. 3). Таблиця 3 Дані про атестацію лікарів за 2016-2018 роки Рік Всього лікарів Із них мають кваліфі- каційну категорію У тому числі: % атестованих лікарів до загального числа лі- карів вищу І ІІ абс. % абс. % абс. % 2016 160912 109866 60602 55,2 32912 30,0 16352 14,9 68,3 2017 159600 109776 61629 56,1 31979 29,1 16168 14,7 68,8 2018 156863 107997 62441 57,8 30364 28,1 15192 14,1 68,8 Складено автором за даними джерел [5, 10, 13]. В закладах системи МОЗ станом на кінець 2018 року працює 62441 лікар вищої категорії, що становить 57,8% від усіх лікарів, у 2017 році — 61629 лікарів, що на 1,7% нижче в порівнянні з 2018 роком та на 1,1% цей показник вищий за 2016 рік, що свідчить про збільшення кількості лікарів, які мають вищу катего- рію. Кількість лікарів, які мають першу категорію складає 30364 (28,1%) на кінець 2018 року, 31979 (29,1%) лікарів у 2017 році та 32912 (30,0%) у 2016 році. Слід зазначити, що кількість лікарів першої категорії зменшилась за останні три роки. Проте кількість ліка- рів другої категорії відносно стабільна, зміни відбу- лися лише на 0,8% в порівнянні 2018 року з 2016 ро- ком. Більш докладніше це можна бачити в табл. 3. Кількість атестованих молодших спеціалістів з медичною освітою становить — 227150 або 72,5% (2016 рік — 71,5%) [10, 12]. На належному рівні проводиться атестація меди- чних працівників. Продовжує залишатися актуальною проблема забезпечення лікувально-профілактичних закладів середнім медичним персоналом. Рівень кваліфікації — складний показник в кад- ровому забезпеченні вітчизняної сфери охорони здо- ров’я, який складається як з об’єктивної (якість освіти), так і суб’єктивної складових (зацікавленості медичних працівників у підвищенні рівня своєї квалі- фікації). В Україні на недостатньому рівні знаходяться обидві ці складові. Вітчизняні та міжнародні експерти вказують на проблемні питання щодо якості кадрових ресурсів си- стеми охорони здоров’я України, яке проявляється [6]: збільшенням числа кваліфікованих працівників, які залишають вітчизняну сферу охорони здоров’я за рахунок міжгалузевої та трудової міграції (щорічно з України за кордон виїжджає понад 6 тис. медиків, включаючи молодший медичний персонал з медич- ною освітою); недостатнім рівнем практичної підготовки моло- дих спеціалістів, що констатують і фахівці, і ме- неджери охорони здоров’я. недосконалими механізмами контролю за проце- сом працевлаштування випускників вищих медичних навчальних закладів, які навчались за державним за- мовленням, та відсутністю механізму відшкодування коштів у випадку недоїзду молодих спеціалістів, що навчалися за цільовими договорами, за місцем приз- начення. Основними ж чинниками ситуації, що склалася в кадровому забезпеченні сфери охорони здоров’я в Ук- раїні, є соціально-економічні умови, в яких працюють медичні працівники. Так, за даними МОЗ України, лише для покриття природної плинності щороку необхідно близько 7,7 тис. лікарів. Стан кадрових ресурсів охорони здоров’я в Укра- їні характеризується кількома проблемами, які необ- хідно враховувати при стратегічному розвитку підго- товки й розподілу лікарських та середніх медичних кадрів: 1. Скорочується чисельність лікарів і середнього медичного персоналу. 2. Відзначається низька укомплектованість штат- них лікарських посад фізичними особами: лікарі — 77,2%, середній медичний персонал — 92,7%. Особ- ливо це стосується установ первинної медичної допо- моги і окремих спеціальностей [6]. 3. Спостерігається диспропорція в забезпеченості лікарями й середнім медичним персоналом у різних областях. 4. Вікова структура лікарських кадрів — неспри- ятлива. Питома вага осіб пенсійного та передпенсій- ного віку становить 24,1% [6]. Крім того, знижується престиж професії медич- ного працівника. Однак у перспективі, безумовно, потрібно спіль- но з професійними асоціаціями розробляти Концеп- цію кадрової політики галузі охорони здоров’я, яка по- винна сполучатись із введенням реальної розгалуже- ності галузі та введенням економічних механізмів під- вищення зацікавленості медичних працівників у ре- зультатах їх роботи. Адже нині нормативно-правова база України передбачає оплату на основі посадових окладів, затверджених Кабінетом Міністрів України, і враховує лише відпрацьований час. Це, безперечно, зумовлює відсутність у медичних працівників будь- яких мотивацій до підвищення рівня якості, а у керів- ників медичних закладів — до збільшення обсягів по- слуг. Висновки. Виходячи із вищевикладеного, можемо з упевненістю стверджувати, що в системі охорони здоров’я держави є як позитивні, так і негативні мо- менти. І саме ця ситуація потребує адекватного розв’язання найгострішої соціально значущої про- блеми. Обговорення щодо реформування системи охо- рони здоров’я та її кадрового забезпечення тривають до тепер. Для покращення сформованої ситуації з кадрами в охороні здоров’я України необхідно вирі- шувати проблему на державному рівні. Так, зокрема розглядають і приймають законодавчі та підзаконні акти, пишуть національні та регіональні програми розвитку, окреслюють основні напрями реформування галузі, проте й досі не існує єдиної думки з приводу того, що конкретно треба робити для підвищення якості та доступності медичних послуг, зробити працю лікаря престижною і висококваліфікованою. Перспективи подальших досліджень. Враховуючи євроінтеграційний вектор розвитку України, пріори- тетність профілактичного напряму національної сис- теми охорони здоров’я та формування нової служби громадського здоров’я, подальшого дослідження по- требує питання формування кадрового забезпечення в сфері охорони здоров’я. Серед першочергових завдань модернізації меха- нізмів кадрового забезпечення у сфері охорони здо- ГУЦАЛЮК О. М. 114 ВІСНИК ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ УКРАЇНИ ров’я в Україні доцільно визначити посилення сис- теми мотивацій і стимулів. Вкрай важливою складовою удосконалення кад- рової політики у сфері охорони здоров’я в Україні в умовах європейської інтеграції є покращення якості медичних послуг шляхом не лише модернізації мате- ріально-технічного забезпечення галузі, але й підви- щення професійного рівня персоналу. Список використаних джерел 1. Білинська М.М., Попченко Т.П. Розвиток ін- телектуального та кадрового менеджменту в держав- ному управлінні охороною здоров’я. Державне управ- ління: теорія та практика. 2006. № 1. URL: http: //nbuv.gov.ua/ e%2Djournals/DUTP/2006%2D1. 2. База даних «Здоров’я для всіх. Україна» : Офі- ційний сайт Центру медичної статистики МОЗ Укра- їни. URL: http://medstat.gov.ua/ukr/news.html?id=203. 3. Васюк Н.О. Керівні кадри в системі охорони здоров’я: сутність понять. Завдання держави у забезпе- ченні ефективної кадрової політики галузі охорони здо- ров’я: матеріали наук.-практ. конф. Київ, 2015. С. 18— 23. 4. Ждан В.М., Скрипник І.М., Марченко А.В. Проблема кадрової політики медичної галузі в розрізі часу. Завдання держави у забезпеченні ефективної кад- рової політики галузі охорони здоров’я: матеріали наук.- практ. конф. Київ, 2015. С. 37—39. 5. Заклади охорони здоров’я та захворюваність населення України у 2017 році: статистичний збірник Київ, 2018. 109 с. 6. Короленко В.В., Юрочко Т.П. Кадрова полі- тика у сфері охорони здоров’я України в контексті єв- ропейської інтеграції. Київ, 2018. 96 с. 7. Лехан В.М., Слабкий Г.О., Шевченко М.В. Стратегія розвитку системи охорони здоров’я: україн- ський вимір. Київ, 2009. 50 с. 8. Мезенцева Н.І., Батиченко С.П., Мезенцев К.В. Захворюваність і здоров’я населення в Україні: суспільно-географічний вимір: монографія. Київ: ДП «Прінт Сервіс», 2018. 136 с. 9. Мезенцев К.В., Підгрушний Г.П., Мезенцева Н.І. Регіональний розвиток в Україні: суспільно-про- сторова нерівність та поляризація: монографія. Київ: Прінт Сервіс, 2014. 132 с. 10. Статистичний щорічник України за 2017 році: статистичний бюлетень. Київ, 2018. 541 с. 11. Самооцінка населенням стану здоров’я та рі- вня доступності окремих видів медичної допомоги: статистичний збірник. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/operativ/operativ2007/gdn/sns/arh_sns.html. 12. Реформа медичного обслуговування. URL: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/ms_reform/. 13. Центр медичної статистики МОЗ України. URL: http://medstat.gov.ua/. References 1. Bilynska M.M. (2006). Rozvytok intelektualʹnoho ta kadrovoho menedzhmentu v derzhavnomu upravlinni okho- ronoyu zdorovʺya [Development of intellectual and personnel management in public health management] Public administration: theory and practice. 1. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/ e% 2Djournals / DUTP / 2006% 2D1 [in Ukrainian]. 2. Zdorovʺya dlya vsikh. Ukrayina [Database. «Health for All Ukraine]: Official site of the Health Statistics Center of the Ministry of Health of Ukraine. Retrieved from http://medstat.gov.ua/eng/news.html?id=203 [in Ukrain- ian]. 3. Vasyuk, N.O. (2015). Kerivni kadry v systemi okhorony zdorovia: sutnist poniat [Personnel in the health system: the nature of concepts]. Zavdannia derzhavy u zab- ezpechenni efektyvnoi kadrovoi polityky haluzi okhorony zdo- rovia. Materialy naukovo-praktychnoi konferentsii — Task of the state to provide effective personnel policies, health. Pro- ceedings of the conference. Kyiv, pp.18—23 [in Ukrainian]. 4. Zhdan, V.M., Skrypnyk, I.N., Marchenko, A.V. (2015). Problema kadrovoi polityky medychnoi haluzi v rozrizi chasu [The problem of medical personnel policy in time]. Zavdannia derzhavy u zabezpechenni efektyvnoi kadrovoi polityky haluzi okhorony zdorovia. Materialy nau- kovo-praktychnoi konferentsii — Goals of the state in provid- ing effective personnel policies in the health sector. Proceed- ings of the conference, Kyiv, 37—39 [in Ukrainian]. 5. Health care institutions and morbidity of the Ukrain- ian population in 2017: a statistical compilation [Zaklady okhorony zdorovia ta zakhvoriuvanist naselennia Ukrainy u 2017 rotsi]. (2018). Kyiv [in Ukrainian]. 6. Korolenko V.V., Yurochko T.P. (2018). Kadrova polityka sferi okhorony zdorovʺya Ukrayiny v konteksti yevropeysʹkoyi intehratsiyi. [Human resource policy of Ukraine in the context of European integration]. Kyiv [in Ukrainian] 7. Lehan V.M., Weak G.O., Shevchenko M.V. (2009). Stratehiya rozvytku systemy okhorony zdorovʺya: ukrayinsʹkyy vymir [Health Care System Development Strategy: The Ukrainian Dimension]. Kyiv [in Ukrainian]. 8. Mezentseva N.I., Batichenko S.P., Mezentsev K.V. (2018). Zakhvoryuvanistʹ i zdorovʺya naselennya v Ukrayini: suspilʹno-heohrafichnyy vymir: Monohrafiya. [Population morbidity and health in Ukraine: a socio-geographical di- mension: A monograph.] Kyiv, Print Service DP [in Ukrainian]. 9. Mezentsev K.V., Podgrushniy GP, Mezentseva N.I. (2014). Rehionalʹnyy rozvytok v Ukrayini: suspilʹno-pro- storova nerivnistʹ ta polyaryzatsiya: monohrafiya [Regional development in Ukraine: socio-spatial inequality and po- larization: monograph. Kyiv, Print Service [in Ukrainian]. 10. Statystychnyy shchorichnyk Ukrayiny za 2017 rotsi: statystychnyy byuletenʹ [Statistical Yearbook of Ukraine for 2017: Statistical Bulletin]. (2018). Kyiv [in Ukrainian]. 11. Samootsinka naselennyam stanu zdorovʺya ta rivnya dostupnosti okremykh vydiv medychnoyi dopomohy [Self-assessment of the health status of the population and the level of availability of certain types of medical care: a statistical collection]. Retrieved from http://www.ukr- stat.gov.ua/operative/operativ2007/gdn/sns/arh_sns.htm [in Ukrainian]. 12. Reforma medychnoho obsluhovuvannya [Health care reform]. Retrieved from http://www.moz.gov.ua/en/ portal/ms_reform/ [in Ukrainian]. 13. Tsentr medychnoyi statystyky MOZ Ukrayiny [Health Statistics Center of the Ministry of Health of Uk- raine]. Retrieved from http://medstat.gov.ua/ [in Ukrain- ian]. Стаття надійшла до редакції 27.11.2019 Прийнято до друку 19.12.2019 Формат цитування: Гуцалюк О. М. Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформу- вання. Вісник економічної науки України. 2019. № 2 (37). С. 110-114. doi: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2019.2(37).110-114 Hutsaliuk O. М. (2019). Analysis of the state of staff provision in the healthcare sector in the period of reform. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 110-114. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).110-114

Аналіз стану кадрового забезпечення сфери охорони здоров’я України у період реформування

Institution

Similar Items