Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки

Наведено відомості про життєвий шлях відомого науковця, випускника Дніпропетровського університету і наукового співробітника Інституту зоології АН УРСР (Київ). Василь Ісакович після закінчення аспірантури захистив дисертацію про кажанів Закарпаття і згодом став одним з авторів першого випуску «Фауни...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2017
1. Verfasser:	Загороднюк, І.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Національний науково-природничий музей НАН України 2017
Schriftenreihe:	Праці теріологічної школи
Schlagworte:	Історія досліджень
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/165950
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки / І. Загороднюк // Праці Теріологічної школи. — 2017. — Т. 15: Теріологічні дослідження 2017. — С. 167-174. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-165950
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1659502025-02-09T15:54:08Z Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки Vasyl Abelentsev (1913–1980): life in the world of science Загороднюк, І. Історія досліджень Наведено відомості про життєвий шлях відомого науковця, випускника Дніпропетровського університету і наукового співробітника Інституту зоології АН УРСР (Київ). Василь Ісакович після закінчення аспірантури захистив дисертацію про кажанів Закарпаття і згодом став одним з авторів першого випуску «Фауни України» (1956), присвяченого кажанам і комахоїдним, а згодом — монографічного випуску про хижих родини Mustelidae у тій самій монографічній серії (1968). Він мав широкий спектр інтересів і доробків як за об’єктами досліджень (всі групи ссавців, окрім водних), так і напрямками досліджень (екологія, фауна, регуляція чисельності популяцій). Василь Абелєнцев став одним з найбільш продуктивних колекторів, збори якого увійшли до фондів Національного науково-природничого музею НАН України (1564 зразки ссавців). Найцитованішими є його праці про фауну кажанів України (1956), підсумки 30 років кільцювання рукокрилих в Україні (1970) та про стан популяцій бабака в Україні (1971). The data about the life of the famous scientist, a graduate of Dnepropetrovsk University and a researcher of the Institute of Zoology of the Ukrainian RSR (Kyiv) are presented. After graduation, Vasyl Isakovych prepared a thesis on bats of Transcarpathia, and later he became one of the authors of the first issue of the series “Fauna of Ukraine” (1956) devoted to bats and insectivores. Later, in 1968, he published another issue of the series about the carnivores of the family Mustelidae. He had a wide range of interests and achievements both in research objects (all groups of mammals except aquatic) and research areas (ecology, fauna, population management). Vasyl Abelentsev was one of the most productive collectors, whose collections enriched the stocks of the National Museum of Natural History, NAS of Ukraine (1564 specimens of mammals). Among his most cited publications are the reviews on the bat fauna of Ukraine (1956), on the results of a 30 years long ringing of bats in Ukraine (1970), and on the state of marmot populations in Ukraine (1971). Автор дякує І. Легейді, Г. Панову, Ю. Семенову та Л. Шевченко за допомогу у зборі публікацій, фотографій і спогадів, Л. Годлевській за передану у користування копію особової справи В. Абелєнцева, З. Баркасі за редагування англійських частин цього тексту, В. Пархоменку за редагування світлин. Моя подяка В. Константіновій за допомогу у оформленні бібліографії та пошуку важкодоступних джерел. Автор дякує Е. Король за допомогу у пошуку могили і з’ясування дат життя В. Абелєнцева. 2017 Article Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки / І. Загороднюк // Праці Теріологічної школи. — 2017. — Т. 15: Теріологічні дослідження 2017. — С. 167-174. — Бібліогр.: 42 назв. — укр. 2312–2749 DOI: http://doi.org/10.15407/ptt2017.15.167 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/165950 591.9(477)(092)Абелєнцев uk Праці теріологічної школи application/pdf Національний науково-природничий музей НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Історія досліджень Історія досліджень
spellingShingle	Історія досліджень Історія досліджень Загороднюк, І. Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки Праці теріологічної школи
description	Наведено відомості про життєвий шлях відомого науковця, випускника Дніпропетровського університету і наукового співробітника Інституту зоології АН УРСР (Київ). Василь Ісакович після закінчення аспірантури захистив дисертацію про кажанів Закарпаття і згодом став одним з авторів першого випуску «Фауни України» (1956), присвяченого кажанам і комахоїдним, а згодом — монографічного випуску про хижих родини Mustelidae у тій самій монографічній серії (1968). Він мав широкий спектр інтересів і доробків як за об’єктами досліджень (всі групи ссавців, окрім водних), так і напрямками досліджень (екологія, фауна, регуляція чисельності популяцій). Василь Абелєнцев став одним з найбільш продуктивних колекторів, збори якого увійшли до фондів Національного науково-природничого музею НАН України (1564 зразки ссавців). Найцитованішими є його праці про фауну кажанів України (1956), підсумки 30 років кільцювання рукокрилих в Україні (1970) та про стан популяцій бабака в Україні (1971).
format	Article
author	Загороднюк, І.
author_facet	Загороднюк, І.
author_sort	Загороднюк, І.
title	Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки
title_short	Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки
title_full	Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки
title_fullStr	Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки
title_full_unstemmed	Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки
title_sort	василь абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки
publisher	Національний науково-природничий музей НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Історія досліджень
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/165950
citation_txt	Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки / І. Загороднюк // Праці Теріологічної школи. — 2017. — Т. 15: Теріологічні дослідження 2017. — С. 167-174. — Бібліогр.: 42 назв. — укр.
series	Праці теріологічної школи
work_keys_str_mv	AT zagorodnûkí vasilʹabelêncev19131980žittâusvítínauki AT zagorodnûkí vasylabelentsev19131980lifeintheworldofscience
first_indexed	2025-11-27T17:16:52Z
last_indexed	2025-11-27T17:16:52Z
_version_	1849964700295495680
fulltext	Proceedings of the Theriological School, 15 (2017): 167–174 Праці Теріологічної школи, 15 (2017): 167–174 http://doi.org/10.15407/ptt2017.15.167 УДК 591.9(477)(092)Абелєнцев ВАСИЛЬ АБЕЛЄНЦЕВ (1913–1980) — ЖИТТЯ У СВІТІ НАУКИ Ігор Загороднюк Національний науково-природничий музей НАН України (Київ) ННПМ НАН України, вул. Б. Хмельницького, 15, Київ 01601 Україна E-mail: zoozag@ukr.net Vasyl Abelentsev (1913–1980): life in the world of science. — Zagorodniuk, I. — The data about the life of the famous scientist, a graduate of Dnepropetrovsk University and a researcher of the Institute of Zoology of the Ukrainian RSR (Kyiv) are presented. After graduation, Vasyl Isakovych prepared a thesis on bats of Transcar- pathia, and later he became one of the authors of the first issue of the series “Fauna of Ukraine” (1956) devoted to bats and insectivores. Later, in 1968, he published another issue of the series about the carnivores of the fam- ily Mustelidae. He had a wide range of interests and achievements both in research objects (all groups of mam- mals except aquatic) and research areas (ecology, fauna, population management). Vasyl Abelentsev was one of the most productive collectors, whose collections enriched the stocks of the National Museum of Natural His- tory, NAS of Ukraine (1564 specimens of mammals). Among his most cited publications are the reviews on the bat fauna of Ukraine (1956), on the results of a 30 years long ringing of bats in Ukraine (1970), and on the state of marmot populations in Ukraine (1971). Key words: mammalogy, fauna of Ukraine, bats, rodents, carnivores, Vasyl Abelentsev. Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки. — Загороднюк, І. — Наведено відомості про життєвий шлях відомого науковця, випускника Дніпропетровського університету і наукового співробіт- ника Інституту зоології АН УРСР (Київ). Василь Ісакович після закінчення аспірантури захистив дисер- тацію про кажанів Закарпаття і згодом став одним з авторів першого випуску «Фауни України» (1956), присвяченого кажанам і комахоїдним, а згодом — монографічного випуску про хижих родини Musteli- dae у тій самій монографічній серії (1968). Він мав широкий спектр інтересів і доробків як за об’єктами досліджень (всі групи ссавців, окрім водних), так і напрямками досліджень (екологія, фауна, регуляція чисельності популяцій). Василь Абелєнцев став одним з найбільш продуктивних колекторів, збори якого увійшли до фондів Національного науково-природничого музею НАН України (1564 зразки ссавців). Найцитованішими є його праці про фауну кажанів України (1956), підсумки 30 років кільцювання руко- крилих в Україні (1970) та про стан популяцій бабака в Україні (1971). Ключові слова : теріологія, фауна України, кажани, гризуни, хижі, Василь Абелєнцев. Вступ Василь Ісакович Абелєнцев — один із найвідоміших теріологів в українській зоології ХХ ст. З його ім’ям пов’язані і початок видання серії «Фауна України» (автор першого і одно- го з подальших випусків), становлення теріологічної школи в Інституті зоології АН УРСР (ІЗАН), розвиток академічних досліджень у галузі біології мисливських звірів, наповнення наукових фондових колекцій та експозиції Зоологічного музею ІЗАН, що тепер входить до складу Національного науково-природничого музею НАН України (ННПМ). Попри загалом немалу увагу до доль дослідників, Василю Ісаковичу як науковцю, як ви- явилося, не було присвячено жодної публікації. Автором впорядковано спогади про нього, як власні, так отримані і від інших колег, а також переглянуто його особову справу, що зберіга- ється в архіві ІЗАН, проаналізовано базу даних щодо теріологічних колекцій ННПМ (основ- ний автор — Л. Шевченко), з огляду на час та географію наукових зборів дослідника, створе- но профіль дослідника в Scholar Google, на основі чого підготовлено цей стислий нарис. Спо- діваємося, що з часом автором або моїми колегами буде підготовлено більш розширений на- рис про цього неперевершеного дослідника і знавця фауни. Ігор Загороднюк 168 a b c Рис. 1. Василь Абелєнцев на фото різного часу: a — фото з мобілізаційних документів (1945 р., 32 р.); b — фото на час закінчення аспірантури у вересні 1949 р. (тобто досліднику було 36 років); c — фото на час запо- внення документів у травні 1967 р. (тобто досліднику було 54 роки). Джерела: a — альбом «Ветерани» в бібліотеці ІЗАН, b–с — аркуші з особової справи). Fig. 1. Vasyl Abelentsev on photos from different periods: a — photo from mobilization document (1945); b — photo at the time of completing his postgradual studies in September 1949 (i.e. the researcher was 36 years old); c — photo taken at the time of filling in of documents in May 1967 (i.e. the researcher was 54 years old) (a — album "Veterans" in the library of IZAN, b–c — sheets from the personal file 09.21.1949 and 20.05.1967). Біографічна довідка Василь Ісакович народився 14 серпня 1913 р. у м. Апостолове Дніпропетровської обл. Пі- сля школи, у 1929–1930 рр. навчався на 5-місячних вчительських курсах в Нікополі і надалі вчителював та підвищував свій педагогічний досвід в низці освітніх закладів Нікополя, а зго- дом Галаганівки, Ордовки і Дергачів Харківської обл., що завершилося навчанням у Харків- ському учительському інституті у 1935–1937 рр. (диплом з відзнакою). Після цього поступив до Дніпропетровського університету на біологічний факультет (1.09.1937–29.06.1940)1, по закінченню якого (диплом з відзнакою) вчителював у м. Сталіне (= Донецьк, 1940–1941), а по війні — в рідному Апостоловому (1944). З травня 1944 до груд- ня 1945 р. був у війську, отримав кілька нагород, у т. ч. за визволення Варшави та взяття Бер- ліну; мав контузію. За записом в особовій справі, добре знав польську, болгарську, російську і українську, міг читати і писати англійською, німецькою, словацькою і білоруською (записи 1961 та 1967 рр.). Після війни проживав у Києві, по вул. Володимирській 61 (запис 1949 р.) та вул. Кропивницького 4, кв. 5 (записи 1961 і 1967 р.). Був одружений (Клавдія Миколаївна, 1925 р. н.) і виховував трьох дочок (Тетяна, Наталя і Галина — 1944, 1950 і 1952 р. н.). Все своє трудове життя Василь Ісакович присвятив роботі в Інституті зоології АН УРСР, його особова справа на обкладинці має дати: «почато 1946 р., закінчено 1 вересня 1976 р.» (121 аркуш). Після демобілізації з війська (останній запис — 12.1945, м. Лодзь) поступив до аспірантури при ІЗАН (08.1946–09.1949), після чого став молодшим науковим співробітником цього інституту (1.09.1949–1.09.1950), а з 1.09.1950 і надалі — старшим науковим співробіт- ником. За крайніми датами (1946–1976) пропрацював у ІЗАН 30 років. Помер у віці 67 років, 29 вересня 1980 р., похований на Берківцях, ділянка 81 (ряд 12, місце 26; Київ). Дослідження Перша і єдина кваліфікаційна праця В. Абелєнцева захищена 29.11.1949 р. за підсумками його аспірантури, яку від пройшов під керівництвом чл.-кор. АН УРСР П. Свириденка, і вона мала назву «Фауна, екологія і господарське значення рукокрилих Закарпатської області» (Абеленцев, 1949). Як дослідника В. Абелєнцева згадано у першому повоєнному переліку 1 У частині документів в особовій справі дослідника та в копії диплома про освіту вказано, що В. Абелєнцев навчався в університеті протягом 1935–1940 рр., тобто паралельно з навчанням у Харкові. Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки 169 науковців України (Список..., 2008: 263)2. Рішенням Президії АН 15.09.1952 отримав вчене звання старшого наукового співробітника. У зведенні «Розвиток зоології на Україні» (Мазур- мович, 1972) його згадано як автора двох випусків «Фауни України» — про кажанів і комахо- їдних (1956 р.) та родину куницевих (1968 р.), те саме є на сайті ІЗАН. Нижче зроблено огляд того, що вдалося відтворити на основі аналізу його внесків в науку і спогадів колег. Експедиції. За спогадами колег, які бували з ним в полях, щороку В. Абелєнцев «наїж- джав» щонайменше 50–80 днів, нерідко за рік було 120–150 експедиційних днів, тобто до 1/3 всього року. Такий обсяг теренової роботи закономірно завершувався колекціонуванням великого обсягу нових даних, важливих для подальших наукових досліджень. При цьому Ва- силь Ісакович, як згадують колеги, завжди брав весь супутній матеріал, що на перших порах трохи дивувало його напарників по польових дослідженнях, оскільки вони бачили свої задачі тільки у зборі того матеріалу, який відповідав поточній тематиці роботи. Зокрема, він за одну поїздку міг робити такий «типовий» набір робіт: ставити пастки на дрібних ссавців та пову- тинні тенета на кажанів, стріляти кажанів та перевіряти потенційні їх сховища, ставити кап- кани та описувати нори гризунів та хижих, препарувати і описувати весь здобутий морфоло- гічних матеріал, збирати і розбирати сов’ячі пелетки, описувати сліди (спогади Г. Панова та Л. Шевченко про поїздки протягом 1969–1978 рр.). Важливою деталлю, про яку автор спеціально розпитував соратників В. Абелєнцева (зок- рема й Л. Шевченко), було опрацювання матеріалу: весь здобутий матеріал не консервувався у первинному вигляді (зокрема у спирту чи солі), а максимально повно опрацьовувався, включаючи й виварювання та чистку черепів, зокрема й дрібних ссавців. Весь без залишку час, вільний від збору матеріалу, сну, дороги або побутових задач3, Василь Ісакович присвя- чував розбору й препаруванню зібраних зразків та веденню щоденників. Завдяки цьому в ла- бораторію доставлявся максимально готовий для подальшого депонування в колекціях мате- ріал і щоденникові записи були також цілком готові для подальшої роботи. Колекції. Закономірним результатом інтенсивних експедиційних досліджень було те, що ним здобувався цінний матеріал, зокрема й фауністичний. За каталогом теріологічних колек- цій ННПМ (частково каталог опубліковано: Шевченко, Золотухина, 2002, 2005; Шевченко, 2007), у фондах цього музею на сьогодні зберігається 1122 зразки ссавців (шкірки та черепи) практично всіх систематичних груп, у т. ч. 476 зразків гризунів (Rodentia), 318 кажанів (Chiroptera), 181 комахоїдних (Insectivora), 140 хижих (Carnivora), 6 зайцеподібних (Lagomor- pha), 1 парнопалих (Artiodactyla). Окрім того, в остеологічній колекції відділу палеонтології ННПМ зберігається ще 442 екз.4 кажанів (підрахунки за даними зі статті: Годлевська, 2013). Такі матеріали не тільки ставали основою поточних публікацій дослідника, але й слугують дотепер матеріалом для нових пошуків і досліджень. Прикладом є те, що при ревізії даних про давні зразки і поширення сліпачка в Україні, одного з найменш відомих видів ссавців європейської фауни, у фондах ННПМ автором вияв- лено зразок, зібраний 18.05.1950 р. за участі В. Абелєнцева у Володимирівці Миколаївської обл. (вказано «leg. Мазурук» і підпис В. Абелєнцева). Ця знахідка є найзахіднішою для роду Ellobius (Загороднюк та ін., 2015) і підтверджує згадку про цей вид у мало відомій праці цього дослідника про фауну та екологію гризунів в полезахисних смугах степу (Абеленцев, 1951). Пізніше він не раз працював в тому ж регіоні (напр.: Абеленцев, Уманская, 1968). Важливою деталлю є те, що В. Абелєнцев не тільки активно збирав матеріали, але й пік- лувався про їх подальше збереження і зазначав у своїх статтях, що збирає і передає зразки до фондів Центрального науково-природничого музею АН (Абеленцев, 1967 б). 2 Запис в реєстрі співробітників АН за 1946–1950 рр. такий: «Абєлєнцев [sic!] Василь Ісакович (1913) — зоо- лог, кандидат біологічних наук; молодший, старший науковий співробітник (1949–1950) Інституту зоології.» 3 Побутові умови ніколи не були для нього проблемою. Холод, мокрота, кровосисні комахи, брак води і гаря- чого не заважали йому продуктивно працювати. Він був дуже невибагливим і швидко вирішував всі такі проблеми (напр., здобути питну воду або поставити намети в незатишному місці). Ця особливість завжди була його незмінною характеристикою і одночасно запорукою успіху кожного виїзду. 4 У цій колекції є 142 зразки (по 1–25 екз.) різних видів плюс нерозібрана серія з понад 300 мумій Nyctalus. Ігор Загороднюк 170 Монографічні дослідження. Василь Ісакович є автором трьох монографічних дослі- джень, які присвячено окремим найбільш складним групам ссавців фауни України і опубліко- вано в серії «Фауна України» у 1956 та 1968 рр. (Абелєнцев, Підоплічко, 1956; Абелєнцев, Попов, 1956; Абелєнцев, 1968). Цими групами стали ряд комахоїдних (обсяг розділу — 159 с.), ряд кажанів (218 с.), родина мустелових (280 с.). Першу з цих праць підготовлено на основі проекту «Фауни України», підготовленого Б. Поповим, який загинув на фронті у січні 1942 р., проте залишив по собі рукопис і значні колекції (Підоплічко, 1952; Загороднюк, 2001). Ці матеріали Бориса Михайловича було суттєво доповнено новими зборами, у т. ч. ка- жанами із Закарпаття, яким присвячено дисертацію В. Абелєнцева (Абеленцев, 1949)5. У про- довження цих досліджень ним опубліковано низку праць, як про кажанів у цілому (Абелен- цев, 1950), так і окремих видів (Абеленцев, 1967 б), те саме стосується досліджень комахоїд- них, зокрема рясоніжки (Абеленцев, 1966 б) і хохулі (Абеленцев, 1969). Повернення до рані- ше «відпрацьованих» тем — особливість В. Абелєнцева: це стосується і кажанів, і хижих, до чого він неодноразово повертався після видання монографій. Так, вже після виходу монографії про мустелових він не раз повертався (при тому ґрун- товними дослідженнями і повновагомими статтями) до дослідження цієї групи хижих, зокре- ма до вивчення екології та господарського значення6 «кам’яної» куниці (Абелєнцев, 1958, 1965) та борсука (Абелєнцев, 1966 а). Одними з таких прикладів стало дослідження з фауни та екології мустелових, результати якого викладено як розділи колективної монографії, виданої видавництвом «Наука» 1973 р. — «Соболь, куниці, харза»: він став автором розділів про ку- ниць лісову та кам’яну в Україні та Молдові (Абеленцев, 1973 а, б). Прикладні дослідження. В темі дослідження гризунів значну увагу приділено вивченню угруповань степу. Найчастіше він виїжджав на польові дослідження на Миколаївщину. Ним досліджено особливості фауни гризунів у полезахисних лісосмугах та на полях травопільного сівообороту (Абеленцев, 1951 а), ґрунтовно вивчено біологію та шкодочинність сліпака і за- ходи боротьби з ним (Абеленцев, 1951 б). Продовжуючи тематику цих досліджень, 1957 р. ним спільно з Л. Гіренко опубліковано капітальну працю «Методи визначення чисельності шкідливих гризунів і боротьба з ними» (Абеленцев, Гиренко, 1957)7. У подальшому він пове- рнувся до суто екологічних досліджень різних видів, зокрема провів глибоке дослідження екології хом’ячка сірого, що базувалося на підсумках стаціонарних та експедиційних дослі- джень, проведених протягом 1949–1957 рр. (Абелєнцев, Рудишин, 1960). Значну увагу Василь Ісакович приділяв темі «корисних» звірів, зокрема у складі теріофа- уни Чорноморського заповідника (Абеленцев, 1967 а). Він активно досліджував і оцінював перспективи використання ресурсів «мисливської фауни»: добре відомими й цитованими є його праці про бабака (Абеленцев та ін., 1961; Абеленцев, 1967 в, 1971, 1975), хохулю (Абе- ленцев, 1969) та зайця сірого (Абеленцев, Шевченко, 1975); приділяв він увагу і таким питан- ням, як загибель дичини на полях (Абеленцев та ін., 1972). 5 Ця історія залишилася неясною: В. Абелєнцев не мав стартових знань про кажанів, керівник аспірантури П. Свириденко також не мав таких доробків, і ймовірним ініціатором дослідження міг бути І. Підоплічко, який знався на кажанах і опікувався у довоєнний час Б. Поповим, а згодом у статті про Б. Попова згадав про той рукопис (Підоплічко, 1952): «Основна і найбільша праця Б. М. Попова — «Кажани УРСР», яку він мав захищати як дисертацію..., була цілком закінчена в 1941 p., але не була надрукована в зв'язку з війною. Ця праця Б. М. Попова в деякій переробці ввійде як складова частина (розділ про кажанів) до 1-го тому видання «Фауна УРСР», який готується до друку». Можна припустити, що Іван Григорович сам не мав можливості оформити на себе керівництво дисертацією (в ті роки він працював одночасно в ІЗАН, Інституті археології АН та в Київському університеті). Проте, він не став навіть співавтором розділу про кажанів, хоча й був ре- дактором того випуску і автором та співавтором двох інших частин. 6 Тепер це не дуже зрозуміле поняття як предмет досліджень, проте у ті роки і за тих умов науковці мали постійно доводити, що вони не їздять на полювання чи відпочинок за кошт держали, а вивчають біологію потенційно шкодочинних видів, від яких радянське господарство може нести збитки, а тому тема шкідливих і корисних звірів була важливим прикриттям фундаментальних досліджень, не менше, ніж ще нещодавно тема охорони рідкісних видів, яких активно і повсюдно нищили в період «вивчення шкідників». 7 Про спільні дослідження з Л. Гіренком за тематикою «боротьбістики» див.: Загороднюк, 2014 а. Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки 171 Рис. 2. Василь Абелєнцев у старшому віці (бл. 62 р.): на суботнику в ботаніч- ному саду АНУ. З архіву відділу хребе- тних ІЗАН. Редагування В. Пархоменка. Fig. 2. Vasyl Abelentsev in his late years (ca. 62 years old): during a subbotnik in the Botanical Garden of UAS. Photo from the archives of IZAN. Кола спілкування і співпраці. Згідно з бібліографі- єю, його коло професійного спілкування було широким: І. Підоплічко (фауна України, комахоїдні: Абелєнцев, Підоплічко, 1956), Л. Гіренко (боротьба з гризунами: Абеленцев, Гиренко, 1957), М. Рудишиним (екологія хом’ячка: Абелєнцев, Рудишин, 1960), А. Уманська (аналіз пелеток сов: Абеленцев, Уманская, 1968), І. Ко- люшев, Ю. Крочко, К. Татаринов (кільцювання кажанів: Абеленцев та ін., 1968, 1969, 1970), Л. Шевченко й В. Архірчуком (вивчення зайців та іншої «дичини»: Абеленцев та ін., 1972, Абеленцев, Шевченко, 1975). Деякий час він продуктивно співпрацював із В. Са- мошем та Г. Модіним. Останній був директором Стрі- льцівського степу та дослідником його фауни (Загород- нюк, 2014 б). Із 1968 до принаймні 1972 р. В. Абелєнцев був куратором цього заповідника і вів там досліджен- ня8, зокрема й щодо екології та можливостей реакліма- тизації бабака в Україні (Абеленцев та ін., 1961). За спогадами старших колег, він також співпрацю- вав з І. Сокуром (згадка в авторефераті дисертації І. Со- кура 1961 р.) і товаришував з ним. У діяльності мислив- ського колективу участі не брав. У 1980 р. він увійшов до колективу авторів Червоної книги України (Абелєн- цев та ін., 1980). У той самий час він не був таким вже емоційним і товариським. За спогадами Л. Шевче- нко, був фактично самітником: не бував на застіллях, на перекурах (не палив), не співав, не захоплювався грибами чи ягодами, садом, риболовлею, на роботі був тільки у робочий час, з самого ранку і до 19 год., всю роботу робив в інституті. Він до неї ставився дуже відповідаль- но, навіть жив нею, проте тільки у робочий час. Під час експедицій він також ніяк не виявляв особливого товариського спілкування, все було чітко організовано, робота мала були викона- на у повному обсязі, при елементарному побуті, проте без багаття і пісень, без гостин з місце- вими, без застіль. Це була його особливість. Поза роботою він себе не уявляв. Тому й пенсія стала для нього вироком, порожнечею, в якій він дуже скоро згас. Публікації Василя Абелєнцева Загалом зібрано бібліографічні відомості про 35 наукових праць дослідника (Василь..., 2017), проте їх напевно було значно більше (з тезами доповідей — до 100). В його дослідни- цькому профілі в гугл-академії на лічильнику — 330 цитувань, індекс Хірша h = 8, шість ста- тей мають 10 і більше цитувань9. Ці індекси продовжують зростати: за 20 місяців від часу створення профілю (з 01.08.2015) кількість цитувань збільшилася на 127. П’ятьма найбільш цитованими його працями за версією Google Академії є такі: 8 У серпні 1994 р. під час своєї першої експедиції до Стрільцівського степу автор цього нарису застав ще цілу на той час будівлю зоологічної лабораторії, чималу бібліотеку і стос рукописів в ній, а на її горищі — чис- ленні опудала та скелети й черепи хижих ссавців (порядку 20–50 зразків, які напевно були частиною невели- кого музею); один з них було передано на визначення палеонтологам ННПМ (це була перегузня). 9 Для прикладу, за тим самим джерелом (Scholar Google) інші українські теріологи того часу мають такі обся- ги цитувань: Іван Підоплічко (n = 988, h = 13), Вадим Топачевський (n = 463, h = 11), Костянтин Татаринов (n = 397, h = 10), Павло Свириденко (n = 220, h = 9), Володимир Наглов (n = 177, h = 8), Михайло Ковтун (n = 129, h = 6), Іван Сахно (n = 75, h = 5), Валентин Крижанівський (n = 75, h = 5), Іван Сокур (n = 72, h = 5) тощо. Тобто, за цими показниками Василь Ісакович посідає 4 місце, що є значним визнанням. Ігор Загороднюк 172 • Кажани (в серії «Фауна України») (Абелєнцев, Попов, 1956) — 78 цит. (загалом у Scholar Google є 119 цитувань книги в цілому: Абелєнцев та ін., 1956); • Бабак в Україні (Абеленцев, 1971) — 33 цит.; • Куницеві (в серії «Фауна України») (Абелєнцев, 1968) — 32 цит.; • Підсумки кільцювання рукокрилих в Українській РСР (Абеленцев та ін., 1970) — 19 цит.; • Про кажанів Закарпатської та інших західних областей УРСР (Абеленцев, 1950) — 15 цит. Це доволі вагомий внесок у розвиток теріологічних досліджень в Україні. Василь Ісако- вич в усіх своїх працях дотримувався чіткого правила покладатися на факти і тільки на них. У його публікаціях практично відсутні гіпотези та обговорення, дискусії і суперечки, проте во- ни насиченні добротним первинним матеріалом і є цінними узагальненнями, які становлять основу порівнянь минулих і сучасних станів фауни. У значній частині випадків його публіка- ції підтвердженні рясним колекційним матеріалом, що широко ним використовувався при описах фауни, зокрема й кажанів (Абелєнцев, Попов, 1956). Останньою публікацією В. Абелєнцева стала його праця в матеріалах Всесоюзної наради 1980 р. «Рукокрилі (Chiroptera)», присвячена осіннім міграціям кажанів на півдні України (Абеленцев, 1980). Він закінчив свій шлях тим, з чого й почав, — вивченням кажанів. І ця остання його праця була про осінній відліт кажанів у вирій. Того ж року й тієї осені не стало і Василя Ісаковича. І його душа поринула в Ирій, за його кажанами. Подяки Автор дякує І. Легейді, Г. Панову, Ю. Семенову та Л. Шевченко за допомогу у зборі пуб- лікацій, фотографій і спогадів, Л. Годлевській за передану у користування копію особової справи В. Абелєнцева, З. Баркасі за редагування англійських частин цього тексту, В. Пархо- менку за редагування світлин. Моя подяка В. Константіновій за допомогу у оформленні біб- ліографії та пошуку важкодоступних джерел. Автор дякує Е. Король за допомогу у пошуку могили і з’ясування дат життя В. Абелєнцева. Література • References Абеленцев, В. И. Фауна, экология и хозяйственное значение рукокрылых Закарпатской области : Автореф. дис. ... канд. биол. наук. Киев, 1949. 16 с. [Abelentsev, V. I. Fauna, ecology and economic significance of bats in the Transcarpathian region : Abstract of Thesis ... Cand. biol. sci. Kyiv, 1949. 16 p. (in Rus.)] Абеленцев, В. И. О летучих мышах Закарпатской и других западных областей УССР // Наукові записки Київського державного університету. 1950. Том 9. С. 59–74. [Abelentsev, V. I. On the bats of the Transcarpathian region and other western regions of Ukraine // Naukovi Zapysky. Kyiv State University. 1950. Vol. 9. P. 59–74. (in Rus.)] Абеленцев, В. И. Распределение грызунов в полезащитных лесонасаждениях и на межполосных полях травопольно- го севооборота степной части УССР // Труды Института зоологии / АН УССР. Киев, 1951 а. Том 6. С. 78–93. [Abelentsev, V. I. Distribution of rodents in field-protecting forest belts and the inter-strip fields of grass-field crop rota- tion of the steppe part of the USSR // Trudy Inst. Zool. AN Ukr. SSR. Kyiv, 1951. Vol. 6. P. 78–93. (in Rus.)] Абеленцев, В. И. О биологии, причиняемом вреде и борьбе со слепышом в полезащитных лесных полосах и на по- лях // Труды Института зоологии / АН УССР. Киев, 1951 б. Том 6. С. 136–147. [Abelentsev, V. I. On the biology and damage caused by mole rats and the fight against them in field-protecting forest belts and fields // Trudy Inst. Zool. AN Ukr. SSR. Kyiv, 1951. Vol. 6. P. 136–147. (in Rus.)] Абелєнцев, В. I., Пiдоплiчко, I. Г. Ряд комахоїдні – Insecti- vora // Фауна України. Київ : Вид-во АН УРСР, 1956. Том 1: Ссавці, вип. 1. С. 70–228. [Abelentsev, V. I., Pidoplichko, I. G. The Order of Insecti- vores – Insectivora // Fauna of Ukraine. Kyiv : Acad. Sci. Ukr. RSR Press, 1956. Vol. 1, Is. 1. P. 70–228. (in Ukr.)] Абелєнцев, В. I., Попов, Б. М. Ряд рукокрилі, або кажани – Chiroptera // Фауна України. Київ : Вид-во АН УРСР, 1956. Том 1: Ссавці, вип. 1. С. 229–446. [Abelentsev, V. I., Popov, B. M. Order Chiroptera, or bats // Fauna of Ukraine. Kyiv : Acad. Sci. Ukr. RSR Press, 1956. Vol. 1: Mammals, Is. 1. P. 229–446. (in Ukr.)] Абелєнцев, В. I., Пiдоплiчко, I. Г., Попов, Б. М. Загальна ха- рактеристика ссавців. Комахоїдні, кажани. Київ : Вид-во АН УРСР, 1956. 448 с. (Серія: Фауна України; Том 1: Ссавці, вип. 1). [Abelentsev, V. I., Pidoplichko, I. G., Popov, B. M. General characteristics of Mammals. Insectivores, bats. Kyiv : Acad. Sci. Ukr. RSR Press, 1956. 448 p. (Fauna of Ukraine; Vol. 1: Mammals, Is. 1). (in Ukr.)] Абеленцев, В. И., Гиренко, Л. Л. Методы определения и учета численности вредных грызунов и борьба с ними // Методы учета паразитологической ситуации и борьба с паразитозами сельскохозяйственных животных. Киев, 1957. С. 178–196. [Abelentsev, М. I., Hirenko, L. L. Methods of census of pest rodents and their control // Methods of Estimation of Parasi- tological Situation and Control of Parasitoses of Farm Ani- mals. Kyiv, 1957. P. 178–196. (in Rus.)] Абелєнцев, В. І. Матеріали до живлення кам'яної куниці // Наукові записки Державного природознавч. музею. Львів, 1958. Том 6. С. 147–158. https://goo.gl/SfosR7 [Abelentsev, V. I. Materials on Martes foina nourishment (orig.) // Naukovi Zapysky / Natural History Museum, AS of Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки 173 Ukraine. 1958. Vol. 6. P. 147–158. (in Ukr.)] Абелєнцев, В. І., Рудишин, М. П. До екології сірого хом’ячка на Україні // Наукові записки / Науково-природознавчого музею АН УРСР. Київ : Вид-во АН Укр. РСР, 1960. Том 8. С. 104–119. https://goo.gl/aa2tdf [Abelentsev, V. I., Rudyshin, M. P. On the ecology of the small grey hamster in the Ukraine // Naukovi Zapysky / Nat- ural History Museum, AS of Ukraine. Kyiv, 1960. Vol. 8. P. 104–119. (in Ukr.)] Абеленцев, В. И., Самош, В. М., Модин, Г. В. Современное состояние поселений байбака и опыт его реакклиматиза- ции на Украине // Труды Среднеазиатского научно-ис- следовательского противочумного института. Алма-Ата, 1961. Том 7. С. 309–320. [Abelentsev, V. I., Samosh, V. M., Modin, G. V. Current state of the marmot settlements and the experience of its re- acclimatization in Ukraine // Trudy [Proceedings] of the Central Asian Anti-Plague Research Institute. Alma-Ata, 1961. Vol. 7. P. 309–320. (in Ukr.)] Абелєнцев, В. І. До екології кам’яної куниці на Україні // Наземні хребетні України (екологія, поширення, історія фауни) / За ред. І. Г. Підоплічка. Київ : Наукова думка, 1965. С. 35–44. [Abelentsev, V. I. To the ecology of the beech marten in Ukraine // Terrestrial Vertebrates of Ukraine / Ed. by I. G. Pidoplichko. Kyiv : Naukova Dumka Press, 1965. P. 35–44. (in Ukr.)] Абеленцев, В. І. До екології та господарського значення борсука на Україні // Екологія та історія хребетних фау- ни України. Київ : Наукова думка, 1966 а. С. 73–89. [Abelentsev, V. I. To the ecology and economic significance of the badger in Ukraine // Ecology and History of Verte- brates of the Fauna of Ukraine. Kyiv : Naukova Dumka Press, 1966. P. 73–89. (in Ukr.)] Абеленцев, В. И. О восточной границе ареала малой куторы // Четвертая межвузовская зоогеографическая конферен- ция : Тезисы докладов 26–30 сентября 1966 г. Одесса, 1966 б. С. 6–7. [Abelentsev, V. I. About eastern border of the Mediterranean water shrew distribution // The Fourth Inter-University Zoo- geographical Conference. Odesa, 1966. P. 6–7. (in Ukr.)] Абеленцев, В. И. Полезные звери Черноморского заповед- ника и их охрана // Тез. докл. науч. конф., посв. 40-летию Черноморского госзаповедника АН УССР. Киев, 1967 а. С. 1–5. [Abelentsev, V. I. Useful mammals of the Black Sea Reserve and their protection // Abstracts of Scientific Conference De- voted to the 40th Anniversary of the Black Sea State Reserve, Ukr. Acad. Sci. Kyiv, 1967. P. 1–5. (in Rus.)] Абеленцев, В. И. О находке вечерницы малой в Закарпат- ской области УССР // Вестник зоологии. 1967 б. № 3. С. 70–71. [Abelentsev, V. I. About the finding of the lesser noctule in the Transcarpathian region, Ukrainian RSR // Vestnik zo- ologii. 1967. No. 3. P. 70–71. (in Ukr.)] Абеленцев, В. И. Запасы, охрана и использование байбака на Украине // Ресурсы фауны сурков в СССР (Материа- лы совещания 27–29.03.1967, Москва). Москва : Наука, 1967 в. С. 38–47. [Abelentsev, V. I. Resources, protection and economic use of the marmot in Ukraine // Resources of Fauna of Marmots in the USSR (Materials of the Conference 27–29.03.1967, Moskva). Moskva : Nauka Press, 1967. P. 38–47. (in Rus.)] Абелєнцев, В. I. Куницеві. Київ : Наукова думка, 1968. 280 с. (Фауна України; Том 1: Ссавці, вип. 2). [Abelentsev, V. I. The Mustelids. Kyiv : Naukova Dumka Press, 1968. 280 p. (Series: Fauna of Ukraine. Vol. 1: Mam- mals, Is. 2). (in Ukr.)] Абеленцев, В. И., Уманская, А. С. Зимнее питание ушастой совы в Херсонской области // Орнитология. Москва : МГУ, 1968. Вып. 9. С. 331–334. [Abelentsev, V. I., Umanskaya, A. S. Winter feeding of the long-eared owl in Kherson region // Ornitologia. Moscow: Moscow State University, 1968. Is. 9. P. 331–334. (in Rus.)] Абеленцев, В. И., Колюшев, И. И., Крочко, Ю. И., Татари- нов, К. А. Итоги кольцевания рукокрылых в Украинской ССР за 1939–1967 гг. Сообщение 1 // Вестник зоологии. 1968. № 6. С. 59–64. [Abelentsev, V. I., Koliushev, I. I., Krochko, Y. I., Tatarynov, K. A. Results of bat ringing in the Ukrainian RSR for 1939– 1967. Communication 1 // Vestnik zoologii. 1968. No. 6. P. 59–64. (in Ukr.)] Абеленцев, В. И., Колюшев, И. И., Крочко, Ю. И., Татари- нов, К. А. Итоги кольцевания рукокрылых в Украинской ССР за 1939–1967 гг. Сообщение 2 // Вестник зоологии. 1969. № 2. С. 20–24. [Abelentsev, V. I., Koliushev, I. I., Krochko, Y. I., Tatarynov, K. A. Results of bat ringing in the Ukrainian RSR for 1939– 1967. Communication 2 // Vestnik zoologii. 1969. No. 2. P. 20–24. (in Ukr.)] Абеленцев, В. И. Состояние популяции выхухоли и задачи охраны её на Украине // Изучение ресурсов наземных позвоночных фауны Украины. Киев : Наукова думка, 1969. С. 6–10. [Abelentsev, V. I. State of the desman’s population and tasks for its protection in Ukraine // Izuchenie Resursov Nazem- nykh Pozvonochnykh Fauny Ukrainy [Research of Terres- trial Vertebrates Resources of the Ukrainian Fauna]. Kyiv : Naukova Dumka Press, 1969. P. 6–10. (in Rus.)] Абеленцев, В. И., Колюшев, И. И., Крочко, Ю. И., Татари- нов, К. А. Итоги кольцевания рукокрылых в Украинской ССР за 1939–1967 гг. Сообщение 3 // Вестник зоологии. 1970. № 1. С. 61–65. [Abelentsev, V. I., Koliushev, I. I., Krochko, Y. I., Tatarynov, K. A. Results of bat ringing in the Ukrainian RSR for 1939– 1967. Communication 3 // Vestnik zoologii. 1970. No. 1. P. 61–65. (in Ukr.)] Абеленцев, В. И. Байбак на Украине // Фауна и экология грызунов. Москва, 1971. Вып. 10. С. 217–233. [Abelentsev, V. I. The marmot in Ukraine // Fauna and Ecol- ogy of Rodents. Moskva, 1971. Is. 10. P. 217–233. (in Rus.)] Абеленцев, В., Шевченко, Л., Архипчук, В. Гибель дичи на полях Украины // Охота и охотничье хозяйство. 1972. № 9. С. 10–12. [Abelentsev, V. I., Shevchenko, L. S. The death of game ani- mals in the fields of Ukraine // Okhota i Okhotnichie Kho- ziaistvo. 1972. No. 9. P. 10–12. (in Rus.)] Абеленцев, В. И. Лесная куница. Украина и Молдавия // Соболь, куницы, харза: размещение запасов, экология, использование и охрана / Под ред. А. А. Насимовича. Москва : Наука, 1973 а. С. 186–193. [Abelentsev, V. I. Pine marten: Ukraine and Moldavia // Sa- bles, Martens, and Yellow-Throated Martens / Ed. by A. A. Nasimovich. Moskva : Nauka, 1973. P. 186–193. (in Rus.)] Абеленцев, В. И. Каменная куница. Украина и Молдавия // Соболь, куницы, харза: размещение запасов, экология, использование и охрана / Под ред. А. А. Насимовича. Москва : Наука, 1973 б. С. 202–213. [Abelentsev, V. I. Beech marten: Ukraine and Moldavia // Sa- bles, Martens, and Yellow-Throated Martens / Ed. by A. A. Nasimovich. Moskva : Nauka, 1973. P. 202–213. (in Rus.)] Абеленцев, В. И. Численность и хозяйственное использова- ние ресурсов степного сурка на Украине // Бюллетень МОИП, отд. биол. 1975. Том 80, № 6. С. 29–35. [Abelentsev, V. I. Abundance and economic use of the steppe marmot’s resources in Ukraine // Bulletin of Moscow Soc. of Nature Investigator, Biol. Dept. 1975. Vol. 80, No. 6. P. 29– 35. (in Rus.)] Ігор Загороднюк 174 Абеленцев, В. И., Шевченко, Л. С. Научные основы восста- новления запасов зайца-русака на Украине и их эксплуа- тация // Вестник зоологии. 1975. № 5. С. 17–21. [Abelentsev, V. I., Shevchenko, L. S. The scientific basis for the restoration of hare stocks in Ukraine and their exploita- tion // Vestnik zoologii. 1975. No. 5. P. 17–21. (in Rus.)] Абелєнцев, В. I., Гайченко, В. О., Золотухіна, С. І. та ін. Ссавці // Червона книга Української РСР. Київ : Наукова думка, 1980. С. 9–67. [Abelentsev, V. I., Gaichenko, V. A., Zolotukhina, S. I. et al. Mammals // Red Data Book of the Ukrainian RSR. Kyiv : Naukova Dumka Press, 1980. P. 9–67. (in Ukr.)] Абеленцев, В. И. Об осеннем пролете рукокрылых на юге Украины // Рукокрылые (Chiroptera) : Материалы Всесо- юзного совещания. Москва : Наука, 1980. С. 195. [Abelentsev, V. I. About the autumn migration of bats in the south of Ukraine // Rukokrylyie (Chiroptera): Proc. of All- Union Conf. Moskva : Nauka Press, 1980. P. 195. (in Rus.)] Василь Абелєнцев, Vasyl Abelentsev (1913–1980) [Персона- льний профіль дослідника]. Scholar Google. 2017. https://goo.gl/1vqxdm Годлевська, Л. В. Рецентні рукокрилі в колекції Палеонто- логічного музею ННПМ НАН України // Збірник праць зоол. музею. 2013. № 44. С. 145–157. https://goo.gl/1ldYzv [Godlevska, L. V. Recent bats in the collection of the Paleon- tological museum of NMNH, NAS of Ukraine // Zbirnyk Prats Zoolohichnoho Muzeiu. 2013. No. 44. P. 145–157. (in Ukr.)] Загороднюк, І. Теріологічні дослідження Леоніда Гіренка // Праці Теріологічної школи. 2014 а. Том 12. С. 114–126. [Zagorodniuk, I. Theriological research by Leonid Hirenko // Proceedings of the Theriological School. 2014. Vol. 12. P. 114–126. (in Ukr.)] Загороднюк, І. Георгій Модін та колекційні зразки ссавців у теріологічних колекціях зі сходу України // Зоологічні колекції та музеї / Національний науково-природничий музей НАН України. Київ, 2014 б. С. 113–114. ISBN 978- 966-02-7388-7. [Zagorodniuk, I. George Modin and collected samples of mammals in mammological collections from the East of Ukraine // Zoological Collections and Museums / National Museum of Natural History, Ukr. Acad. Sci. Kyiv, 2014. P. 113–114. (in Ukr.)] Загороднюк, І., Коробченко, М., Підгайний, М. Найдавніші колекційні зразки Ellobius talpinus (Rodentia) у природ- ничих музеях України: розвідки з історії колекцій // Віс- ник Національного науково-природничого музею. 2015. Том 13. С. 101–110. [Zagorodniuk, I., Korobchenko, M., Pidhainy, M. The Oldest Collected Samples of Ellobius talpinus s. l. (Rodentia) in Natural History Museums of Ukraine: An Investigation into the History of Collections // Proceedings of the National Mu- seum of Natural History. 2015. Vol. 13. P. 101–110. (in Ukr.)] Мазурмович, Б. М. Розвиток зоології на Україні. Київ : Вид- во Київського університету, 1972. 229 с. [Mazurmovych, B. M. The Development of Zoology in Ukra- ine. Kyiv : Kyiv Univ. Press, 1972. 229 p. (in Ukr.)] Підоплічко, І. Г. Пам'яті Б. М. Попова (до 10-річчя з дня смерті) // Збірник праць зоологічного музею. 1952. № 25. С. 96–97. [Pidoplichko, I. G. In the memory of B. M. Popov (to the 10th anniversary of death) // Zbirnyk Prats Zool. Muz. 1952. No. 25. P. 96–97. (in Ukr.)] Список наукових співробітників АН УРСР (1946−1950) // Історія Національної академії наук України. 1946–1950 : Частина 2. Додатки / Упоряд.: Л. М. Яременко, С. В. Ста- ровойт, О. М. Березовський, В. А. Кучмаренко. Київ, 2008. С. 263–398. ISBN 978-966-02-5064-2. [List of research staff of the Ukr. RSR Academy of Sciences (1946–1950) // History of the National Academy of Sciences of Ukraine. 1946–1950: Part 2. Annexes / Compil. by L. M. Yaremenko, S. V. Starovoit, O. M. Berezovsky, V. A. Kuch- marenko. Kyiv, 2008. P. 263–398. (in Ukr.)] Шевченко, Л. С., Золотухина, С. И. Млекопитающие. Вы- пуск 1. Мышиные – Muridae / Зоомузей ННПМ НАН Ук- раины. Киев, 2002. 217 с. ISSN 966-02-2613-6. [Shevchenko, L. S., Zolotukhina, S. I. Mammals. Issue 1. Murids – Muridae / Zool. Mus. of the National Museum of Natural History of Ukraine. Kyiv, 2002. 217 p. (in Rus.)] Шевченко, Л. С., Золотухина, С. И. Млекопитающие. Вы- пуск 2. Насекомоядные, рукокрылые, зайцеобразные, грызуны / Зоомузей ННПМ НАН Украины. Киев, 2005. 238 с. ISSN 966-02-3592-5. [Shevchenko, L. S., Zolotukhina, S. I. Mammals. Issue 2. In- sectivores, Bats, Lagomorphs, Rodents / Zool. Mus. of the National Museum of Natural History of Ukraine. Kyiv, 2005. 238 p. (in Rus.)] Шевченко, Л. С. Млекопитающие. Выпуск 3. Хищные Car- nivora. Зайцеобразные Lagomorpha (дополнение) / Зоол. музей ННПМ НАН Украины. Киев, 2007. 80 с. ISSN 978- 966-02-4462-7. https://goo.gl/pWPIKC [Shevchenko, L. S. Mammals. Issue 3. Carnivores. Lago- morphs (addendum) / Zool. Mus. of the National Museum of Natural History of Ukraine. Kyiv, 2007. 80 p. (in Rus.)]

Василь Абелєнцев (1913–1980) — життя у світі науки

Institution

Ähnliche Einträge