Прорив у світову науку: досвід Г. М. Доброва
Надано короткі біографічні відомості про засновника українського наукознавства Г.М. Доброва і поставлено запитання: «Як хлопець із провінції за умов ізоляції країни здійснив прорив у новій галузі гуманітарних знань?» Відповідь на нього надано шляхом аналізу трьох напрямів «прориву» Доброва у глобаль...
Збережено в:
| Дата: | 2019 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України
2019
|
| Назва видання: | Наука та наукознавство |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168607 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Прорив у світову науку: досвід Г. М. Доброва / Ю.О. Клочко // Наука та наукознавство. — 2019. — .№ 3 (105). — С. 89-93. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-168607 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1686072025-02-09T23:47:51Z Прорив у світову науку: досвід Г. М. Доброва Прорыв в мировую науку: опыт Г.М. Доброва The Breakthrough into the Global Science: G.M. Dobrov’s Path Клочко, Ю.О. До 90-річчя Геннадія Михайловича Доброва Надано короткі біографічні відомості про засновника українського наукознавства Г.М. Доброва і поставлено запитання: «Як хлопець із провінції за умов ізоляції країни здійснив прорив у новій галузі гуманітарних знань?» Відповідь на нього надано шляхом аналізу трьох напрямів «прориву» Доброва у глобальний науковий простір у галузі наукознавства: закордонні публікації, особисте входження в міжнародну спільноту, активна діяльність на світовому рівні. Представлены краткие биографические сведения об основателе украинского науковедения Г.М. Доброве и задан вопрос: «Как парень из провинции в условиях изоляции страны совершил прорыв в новой области гуманитарных знаний?» Ответ на него дан путем анализа трех направлений «прорыва» Доброва в глобальное научное пространство в области науковедения: зарубежные публикации, личное вхождение в международное сообщество, активная деятельность на мировом уровне. Short biographic reference on G.M. Dobrov (1929—1989), the founder of science policy studies in Ukraine, is given to ask the question of how it happened that a guy born in a province could make a breakthrough in a new field of humanitarian knowledge given the country’s isolation from the outer world. It is answered by way of analysis of three directions of Dobrov’s “breakthrough” into the global scientific area in the field of science policy studies: international publications, personal integration in the international community, activities at international level. 2019 Article Прорив у світову науку: досвід Г. М. Доброва / Ю.О. Клочко // Наука та наукознавство. — 2019. — .№ 3 (105). — С. 89-93. — укр. 0374-3896 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168607 089.1 uk Наука та наукознавство application/pdf Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
До 90-річчя Геннадія Михайловича Доброва До 90-річчя Геннадія Михайловича Доброва |
| spellingShingle |
До 90-річчя Геннадія Михайловича Доброва До 90-річчя Геннадія Михайловича Доброва Клочко, Ю.О. Прорив у світову науку: досвід Г. М. Доброва Наука та наукознавство |
| description |
Надано короткі біографічні відомості про засновника українського наукознавства Г.М. Доброва і поставлено запитання: «Як хлопець із провінції за умов ізоляції країни здійснив прорив у новій галузі гуманітарних знань?» Відповідь на нього надано шляхом аналізу трьох напрямів «прориву» Доброва у глобальний науковий простір у галузі наукознавства: закордонні публікації, особисте входження в міжнародну спільноту, активна діяльність на світовому рівні. |
| format |
Article |
| author |
Клочко, Ю.О. |
| author_facet |
Клочко, Ю.О. |
| author_sort |
Клочко, Ю.О. |
| title |
Прорив у світову науку: досвід Г. М. Доброва |
| title_short |
Прорив у світову науку: досвід Г. М. Доброва |
| title_full |
Прорив у світову науку: досвід Г. М. Доброва |
| title_fullStr |
Прорив у світову науку: досвід Г. М. Доброва |
| title_full_unstemmed |
Прорив у світову науку: досвід Г. М. Доброва |
| title_sort |
прорив у світову науку: досвід г. м. доброва |
| publisher |
Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М. Доброва НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
До 90-річчя Геннадія Михайловича Доброва |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/168607 |
| citation_txt |
Прорив у світову науку: досвід Г. М. Доброва / Ю.О. Клочко // Наука та наукознавство. — 2019. — .№ 3 (105). — С. 89-93. — укр. |
| series |
Наука та наукознавство |
| work_keys_str_mv |
AT kločkoûo prorivusvítovunaukudosvídgmdobrova AT kločkoûo proryvvmirovuûnaukuopytgmdobrova AT kločkoûo thebreakthroughintotheglobalsciencegmdobrovspath |
| first_indexed |
2025-12-01T22:07:03Z |
| last_indexed |
2025-12-01T22:07:03Z |
| _version_ |
1850345340292562944 |
| fulltext |
ISSN 1560-4926. Наука та наукознавство 2019. № 3 (105) 89
© КЛОЧКО Ю.О.,
2019
УДК 089.1 Ю.О. КЛОЧКО, кандидат економічних наук, доцент,
e-mail: klchk@ukr.net
ПРОРИВ У СВІТОВУ НАУКУ: ДОСВІД Г.М. ДОБРОВА
Надано короткі біографічні відомості про засновника українського
наукознавства Г.М. Доброва і поставлено запитання: «Як хлопець із
провінції за умов ізоляції країни здійснив прорив у новій галузі гу ма-
нітарних знань?» Відповідь на нього надано шляхом аналізу трьох на-
прямів «прориву» Доброва у глобальний науковий простір у галузі нау-
кознавства: закордонні публікації, особисте входження в міжнародну
спільноту, активна діяльність на світовому рівні.
Ключові слова: наукознавство, публікації, публікаційна активність, науковці.
До підготовки цього матеріалу мене спонукала зустріч з
приводу 90-річчя від народження Геннадія Михайловича
Доброва (1929—1989). Зібралися як ветерани, які на по-
чатку 60-х років минулого століття склали ядро всесвітньо
відомої наукової школи наукознавства, так і науковці, які
приєднувалися до колективу в наступні роки. Напере-
додні зустрічі я переглядав спадщину Доброва і матеріали
про його життєдіяльність, накопичені за 30 років після
його відходу з життя. Зазирнув у статтю Вікіпедії з пере-
ліком здобутків Доброва і побачив прогалину, яку мусив
був заповнити. Поза увагою дослідників творчості Генна-
дія Михайловича (була підготовлена, зокрема, дисертація
про наукову школу Доброва) залишився феномен, який
можна позначити як «прорив у світ». Сутність феномену
була в тому, що Добров спочатку особисто, а згодом із од-
нодумцями вивів науковий напрям «наукознавство» на
світову арену передових досліджень. Зробити подібне не
так просто навіть у наш час за сприятливих умов глобалі-
зації, відкритості кордонів, легкості комунікацій, інтегра-
ції науковців у міжнародні колективи. А в 60-х роках ми-
нулого століття така яскрава особистість як Г.М. Добров
не тільки виводить українське наукознавство у світ, а й
привертає до нього активну увагу міжнародної наукової
90 ISSN 1560-4926. Science and Science of Science. 2019. № 3 (105)
Ю.О. Клочко
спільноти! Добров завоював міжна родне визнання як науковець найвищо-
го рівня. Але важливо не тільки наголосити на такому феномені, а й проана-
лізувати перебіг процесу не тільки заради цікавості, а задля повчальності
для сьогодення і майбутнього. Нагадаємо, що Г.М. Добров народився в Ар-
темівську (зараз м. Бахмут), тобто в провінції. Починав працювати кіноме-
ханіком, але, на щастя, потрапив на навчання до Київського політеху, а
згодом до аспіран тури, тобто обрав інтелектуальну діяльність. У 1953 році
захистив кандидатську дисертацію з історії вугільного комбайнобудування,
дослідженням якої він займався до 1960 року. Активно працював у комсо-
молі (1955—1961 рр.), що дало йому корисний досвід роботи з людьми і зго-
дом відіграло важливу роль у керівництві науковими колективами. Але у
1962—1964 роках він змінює курс від історичних досліджень на Science of
Science, яку можна означити «на підступах до наукознавства». І далі впро-
довж 25 років до передчасної смерті — тріумфальне завоювання наукового
світу! Як хлопець із провінції за умов ізоляції країни здійснив прорив у но-
вій галузі гуманітарних знань? В технічних і природничих науках заяви ти
про себе простіше, оскільки результати досліджень тут мають об’єктив ну
природу: їх можна верифікувати і відтворити, на відміну від соціаль них наук.
Ретроспективний аналіз виходу Доброва у «світ широкий» дає цікаву і
повчальну історію. Він дозволяє чітко виокремити послідовні кроки, які в
сукупності призвели його до успіху. Їх можна означити, використовуючи
військову термінологію, як три напрями прориву.
Перший напрям — це закордонні публікації. Аналізуючи публікації Доб-
рова протягом 1962—1978 років, можна бачити нарощування його публіка-
ційної активності за кордоном. В 1965 році у Г.М. Доброва вийшли чотири
публікації в іноземних виданнях. Надалі їх потік збільшувався, сягнувши
одинадцяти у 1978 році. Поряд із невеликими публікаціями з’яв ляються і
послідовно видаються в різних країнах переклади його фундаментальних
праць: «Наука о науке», «Организация и эффективность науки», «Актуальные
проблемы науковедения», «Потенциал науки». Принагідно зазначимо, що з
часом «Наука о науке» вийшла друком у сімнадцяти країнах, а от україн-
ською мовою так і не побачила світ, бо Геннадій Михайлович пішов із жит-
тя до набуття Україною незалежності. Ще один цікавий момент публіка-
ційної активності Доброва — геог рафічний: його праці виходили в таких
західноєвропейських країнах як Франція, Великобританія, Німеччина, але
в переважній більшості — в краї нах колишнього соцтабору: Польщі, Болга-
рії, Угорщині, Німецькій Демок ратичній Республіці, Чехословаччині.
Другий напрям — особисте входження в міжнародну спільноту. Паралель-
но із серією інформаційних спалахів, які можна уподібнити своєрідній арт-
підготовці, зростала інтенсивність особистих контактів Доброва із науков-
цями міжнародної спільноти. Наскільки значущими в науковому світі є
особисті контакти? Пригадую, як на одному із занять з аспірантами, яке бу-
ло присвячене технології виступу, Добров поставив несподіване запитання:
ISSN 1560-4926. Наука та наукознавство. 2019. № 3 (105) 91
Прорив у світову науку: досвід Г.М. Доброва
«Чи може німа людина бути науковцем?» І сам, відповідаючи на нього, по-
яснив, що виступ є невід’ємним елементом процесу дослідження, тому ви-
конувати дослідження така людина зможе, але повноцінному процесу його
завершення зава жатиме відсутність етапу «публічного обговорення».
Контакти науковців здійснюються у двох формах: публічний виступ і
міжособистісні стосунки, в тому числі надзвичайно ефективне неформаль-
не спілкування. Публічні виступи відбуваються під час конгресів, конфе-
ренцій, семінарів, дискусій, обговорень тощо. Якщо публікації не несуть
емоційної компоненти, то під час виступів або індивідуального спілкування
суто науковий контент іманентно супроводжується емоційним впливом.
Володіючи харизматичним даром, Добров швидко причаровував людей,
зав дяки чому поширював зону свого впливу і авторитету. Характерним
прикладом є дружні стосунки із Дереком Прайсом, всесвітньо відомим іс-
ториком науки і одним із піонерів наукометрії, який навіть побував у гос-
тях у Доброва в Києві.
Тим, хто жив за радянських часів, відомо значення слів «виїзний» і «не-
виїзний»: дякувати Богові, Добров був «виїзний». Ось перелік країн, де він
побував, починаючи від першої поїздки до Німецької Демократичної Рес-
публіки у 1957 році: Австрія, Велика Британія, Бельгія, Бразилія, Індія, На-
родна Республіка Болгарія, Польська Народна Республіка, Сполучені Шта-
ти Америки, Франція, Чехословацька Соціалістична Республіка. Це перелік
станом на 1970 рік, після цього було ще багато країн, але нам важливо на-
голосити на відомому факті: спочатку людина працює на авторитет, а потім
авторитет працює на людину. Отже, в наступні роки вже авторитет працю-
вав на Доброва! Наслідком публікаційної активності, участі в конгресах і
конференціях та особистого спілкування стало його членство в Міжнарод-
них академіях (Міжнародна академія історії науки (Париж, 1965), Міжна-
родна академія гуманітарних і природничих наук (Берн, 1972)), а також в
редколегіях міжнародних наукових журналів, зокрема в «Scientometrics»
(Будапешт — Амстердам).
Третій напрям — активна діяльність на світовому рівні (визнання і по-
пит). Починаючи із 1968 року Добров співпрацював з урядами соціаліс-
тичних країн як радник Комітету з науково-технічного співробітництва
Ради Економічної Взаємодопомоги, надаючи практичні рекомендації з пи-
тань організації науки. В наступні роки вже як експерт ЮНЕСКО Добров
побував у різних країнах, зокрема в 1972 році в Іраку, готуючи офіційні до-
кументи з удосконалення наукової політики і освіти.
Окремо слід звернути увагу на унікальний як для середини 70-х років
приклад залучення радянського вченого до міжнародної наукової еліти. У
1972 році за ініціативи та фінансової підтримки США і СРСР було створе-
но Міжнародний інститут прикладного системного аналізу (IIASA), який
розташовувався в містечку Лаксенбург біля Відня. Згодом до країн-заснов-
ни ків приєдналися Австрія, Китай, Німеччина, Індія, Республіка Корея,
92 ISSN 1560-4926. Science and Science of Science. 2019. № 3 (105)
Ю.О. Клочко
Норвегія, Швеція, Японія та інші. Інститут є неурядовою установою, яка
ви конує дослідження з проблем довкілля, економіки, технологій та со-
ціальної сфери. Його науковий персонал діє на умовах рота ції: краї ни-
учасники делегують дослідників на контрактній основі. Доб ров був пер-
шим із науковців СРСР, який працював у інституті з 1976 по 1979 рік,
обіймаючи дослідницьку посаду найвищого рівня — керівник напряму.
Ре з ультати виконаних ним досліджень за ці роки, узагальнення світового та
вітчизняного досвіду опубліковані у 35 роботах, виданих у 12 країнах.
В 1978 році Добров брав участь у роботі міжнародної конференції со-
ціологів науки у США, де його доповідь «Міжнародні перспективи сис-
темних оцінок технологій» викликала велику зацікавленість світової спіль-
ноти, отримав багато пропозицій щодо участі в міжнародних фо румах і
розміщення публікацій від редколегій відомих журналів. Але найвищим
визнанням міжнародного авторитету наукової школи Доброва ста ло залу-
чення колективу до виконання дослідницьких проектів світово го масштабу.
Проект «Міжнародне порівняльне дослідження організації та діяль-
ності наукових груп» (International Comparative Study on Organisation and
Performance of Research Units, ICSOPRU) був започаткований Відділенням
науково-технічної політики Секретаріату ЮНЕСКО у відповідь на глобаль-
ні виклики соціально-економічного розвитку країн світу. В проекті, що
охопив період 1971—1986 років, брало участь 18 країн з Європи, Азії, Аме-
рики, Африки. Україна єдина з усіх республік СРСР була запрошена до
участі в ньому. Унікальність дослідницького проекту ICSOPRU полягала в
збиран ні даних методом особистого опитування всіх членів дослідниць-
ких груп за стандартизованою анкетою. Загалом в Україні було опитано
майже 1400 представників від 233 груп із 13 науково-дослідницьких інститу-
тів. На замовлення ЮНЕСКО в Києві було видано монографію «Научно-
технический потенциал: структура, дінамика, эффективность» (1987), в якій
з використанням результатів проекту узагальнено досвід багатьох країн і
наукових організацій з метою формування і використання потенціалу на-
ціональної науки задля розвитку всіх країн-членів ЮНЕСКО.
Наостанок слід звернути увагу на таку важливу подію в процесі кон-
вергенції національної та світової науки у певній галузі знань як випуск ба-
гатомовних термінологічних словників, які суттєво полегшують залучення
науковців до фахового тезаурусу передових досліджень. За ініціативи і учас-
ті Доброва у 1984 році було видано російсько-німецько-анг лійський слов-
ник з наукознавства і наукової політики обсягом майже тисячу сторінок.
Підсумовуючи досвід Г.М. Доброва щодо входження у світову науку, ма-
ємо не забувати, що стратегії та технології спрацьовують за однієї умови —
наявності таланту. Доречно пригадати слова П.Л. Капіци про Резерфорда:
«История науки показывает, что крупный ученый — это необязательно
большой человек, но крупный учитель не может не быть большим челове-
ком» (Резерфорд — ученый и учитель. М.: Наука, 1973).
ISSN 1560-4926. Наука та наукознавство. 2019. № 3 (105) 93
Прорив у світову науку: досвід Г.М. Доброва
Ю.А. Клочко,
кандидат экономических наук, доцент,
e-mail: klchk@ukr.net
ПРОРЫВ В МИРОВУЮ НАУКУ: ОПЫТ Г.М. ДОБРОВА
Представлены краткие биографические сведения об основателе украинского наукове-
дения Г.М. Доброве и задан вопрос: «Как парень из провинции в условиях изоляции
страны совершил прорыв в новой области гуманитарных знаний?» Ответ на него дан
путем анализа трех направлений «прорыва» Доброва в глобальное научное пространство
в области науковедения: зарубежные публикации, личное вхождение в международное
сообщество, активная деятельность на мировом уровне.
Ключевые слова: науковедение, публикации, публикационная активность, ученые.
Одержано 21.02.2019
Yu.O. Klochko,
Phd (Economics), professor,
e-mail: klchk@ukr.net
THE BREAKTHROUGH INTO
THE GLOBAL SCIENCE: G.M. DOBROV’S PATH
Short biographic reference on G.M. Dobrov (1929—1989), the founder of science policy studies
in Ukraine, is given to ask the question of how it happened that a guy born in a province could
make a breakthrough in a new field of humanitarian knowledge given the country’s isolation
from the outer world. It is answered by way of analysis of three directions of Dobrov’s
“breakthrough” into the global scientific area in the field of science policy studies: (i) international
publications: in 1962—1978 the Dobrov’s publication activity was boosting; (ii) personal
integration in the international community: allowed to go abroad in that time of “iron curtain”,
by 1970 Dobrov could visit dozen or more foreign countries belonging to “socialist” and
“capitalist” camps; his intensive publications and participation in international congresses and
conferences, close informal contacts with distinguished researchers resulted in his membership
in several international academies and editorial boards of international scientific journals,
“Scientometrics” in particular; (iii) activities at international level: collaboration with
governments of socialist countries as a counselor and with UNESCO as expert; engagement of
the research team headed by Dobrov (the only one from the USSR) in the international project
“International Comparative Study on Organisation and Performance of Research Units
(ICSOPRU) launched by UNESCO, covering the period 1971—1986 and 18 countries. Besides
that, Dobrov was initiator and contributor to compilation and publishing of a multi-language
(Russian-German-English) glossary on science policy
Keywords: science policy studies, publications, publication activity, scientists.
Received 21.02.2019
|