И. Г. Спасский. Русская монетная система, М., 1957
До недавнього часу радянська нумізматика не мала такої узагальнюючої праці, яка б в простій формі могла познайомити широкі кола учителів-істориків, студентів історичних факультетів та звичайних аматорів-нумізматів з тими проблемами, що стоять перед допоміжною історичною наукою — нумізматикою. Лише в...
Gespeichert in:
| Datum: | 1960 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Одеський археологічний музей НАН України
1960
|
| Schriftenreihe: | Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170895 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | И. Г. Спасский. Русская монетная система, М., 1957 / А.Г. Загинайло // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 276-279. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-170895 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1708952025-02-23T20:22:08Z И. Г. Спасский. Русская монетная система, М., 1957 Загинайло, А.Г. Рецензии и библиографические заметки До недавнього часу радянська нумізматика не мала такої узагальнюючої праці, яка б в простій формі могла познайомити широкі кола учителів-істориків, студентів історичних факультетів та звичайних аматорів-нумізматів з тими проблемами, що стоять перед допоміжною історичною наукою — нумізматикою. Лише в 1957 р. вийшла книжка І. Г. Спаського «Російська монетна система», яка заповнює цю лакуну. 1960 Article И. Г. Спасский. Русская монетная система, М., 1957 / А.Г. Загинайло // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 276-279. — укр. XXXX-0126 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170895 uk Материалы по археологии Северного Причерноморья application/pdf Одеський археологічний музей НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензии и библиографические заметки Рецензии и библиографические заметки |
| spellingShingle |
Рецензии и библиографические заметки Рецензии и библиографические заметки Загинайло, А.Г. И. Г. Спасский. Русская монетная система, М., 1957 Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| description |
До недавнього часу радянська нумізматика не мала такої узагальнюючої праці, яка б в простій формі могла познайомити широкі кола учителів-істориків, студентів історичних факультетів та звичайних аматорів-нумізматів з тими проблемами, що стоять перед допоміжною історичною наукою — нумізматикою. Лише в 1957 р. вийшла книжка І. Г. Спаського «Російська монетна система», яка заповнює цю лакуну. |
| format |
Article |
| author |
Загинайло, А.Г. |
| author_facet |
Загинайло, А.Г. |
| author_sort |
Загинайло, А.Г. |
| title |
И. Г. Спасский. Русская монетная система, М., 1957 |
| title_short |
И. Г. Спасский. Русская монетная система, М., 1957 |
| title_full |
И. Г. Спасский. Русская монетная система, М., 1957 |
| title_fullStr |
И. Г. Спасский. Русская монетная система, М., 1957 |
| title_full_unstemmed |
И. Г. Спасский. Русская монетная система, М., 1957 |
| title_sort |
и. г. спасский. русская монетная система, м., 1957 |
| publisher |
Одеський археологічний музей НАН України |
| publishDate |
1960 |
| topic_facet |
Рецензии и библиографические заметки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/170895 |
| citation_txt |
И. Г. Спасский. Русская монетная система, М., 1957 / А.Г. Загинайло // Материалы по археологии Северного Причерноморья: Сб. научн. тр. — 1960. — Вип. 3. — С. 276-279. — укр. |
| series |
Материалы по археологии Северного Причерноморья |
| work_keys_str_mv |
AT zaginajloag igspasskijrusskaâmonetnaâsistemam1957 |
| first_indexed |
2025-11-25T02:05:47Z |
| last_indexed |
2025-11-25T02:05:47Z |
| _version_ |
1849726180189536256 |
| fulltext |
присвячено опису рабовласницької системи, яку слід було б давати під:
окремим заголовком, та інш.
Слідувало б врахувати дані зауваження при новому виданні пу-
тівника.
Є. X. Ярова
и Г. Спасский, РУССКАЯ МОНЕТНАЯ СИСТЕМА. Исто-
рико-нумизматический очерк. (Пособие для учителя). Государ-
ственное учебно-педагогическое издательство Министерства
просвещения РСФСР, М., )957, т. 15 000 экз., стор. 122, цена
2 руб. 55 коп.
До недавнього часу радянська нумізматика не мала такої узагаль-
нюючої праці, яка б в простій формі могла познайомити широкі кола
З'чителів-істориків, студентів історичних факультетів та звичайних амато-
рів-нумізматів з тими проблемами, що стоять перед допоміжною історич-
ною наукою — нумізматикою. Лише в 1957 р. вийшла книжка І. Г. Спа-
ського «Російська монетна система», яка заповнює цю лакуну.
Даний посібник складається із вступу, 11 розділів, додатків та спис-
ку рекомендованої літератури.
У «Вступі» автор обґрунтовує потребу написання такого посібника,,
що допоміг би учителеві в доступній розумінню і цікавій формі розкрити
перед учнями конкретні сторінки з історії нашої Вітчизни, виховати в-
них любов до унікальних пам'ятників історії.
В першому розділі «Що дає вивчення стародавніх монет» І. Г. Спа.
ський розповідає про джерела, що поповнюють нумізматичні колекції
старовинними монетами, звертаючи особливу увагу читачів на значення
наукового дослідження скарбів, що інколи попадають до рук людей. Дал і
автор розглядає і розкриває значення старовинних монет, як історичних
пам'яток, а також важливої ролі нумізматики для вивчення історії та роз-
витку економіки в нашій державі.
Другий розділ «Місце і значення російської монетної системи в світо-
вому грошовому господарстві» присвячено показу пріоритету Росії у
створенні десяткової монетної системи. Автор розвінчує буржуазних ро-
сійських і зарубіжних істориків, які намагалися довести, що всі ново-
введення Петра І в питанні грошової реформи запозичені у Західної
Європи. Автор переконливо доводить на фактах, що, навпаки, за зраз-
ком Росії відмовляються від старої і перебудовують свою грошову систе-
му. США, Франція, а потім вже й інші держави Західної Європи, поступо-
во підкидаючи «класичну дванадцятикратну форму, вершиною якої був
срібний таляр», •— замінюють її, так як і в Росії, на десяткову систему.
У третьому розділі «Гроші та грошові рахунки домонгольської Русі»
автор підкреслює значення успіхів російської археології і нумізматики
XIX ст. у висвітленні грошового обігу в старовинній Русі, а також
окремих історичних етапів цього обігу. Крім цього, в даному розділі
автор вказує, що на території слов'ян першими надходять римські срібля-
ні денарії та антоніани І—III вв., скарби яких у значній кількості бу-
ли знайдені на території України, Білорусії, РРФСР та Прибалтики.
Потім, як зазначає автор, приплив цих монет припинився у зв'язку з по-
ниженням якості срібла під час кризи в Римській імперії в ПІ в., хоч в.
2 7 6 .
окремих випадках серед деяких знахідок-скарбів зустрічаються римські
монети IV—V вв., а також датовані монетоподібні медальйони II—IV вв.
Особливий інтерес, як про це говорить І. Г. Спаський, становить
приплив на кінець VIII ст. срібляних діргемів арабського Халіфату, що
ввійшли в історію під назвою куфічних монет. Інтенсивно розпочавши
поширення у VIII ст. куфічні монети сягають самої кульмінаційної точки
свого розповсюдження в X в., але вже на кінець X ст. обіг їх скорочується
і на початок XI ст. зовсім припиняється.
В цей же період (кінець X ст.) На Русі виникає намір випустити
власну монету як грошову одиницю. її прототипом стали візантійські мо-
нети. Златинки та срібляники Володимира (X ст.), а також срібні мо-
інети XI ст., з іменами Володимира, Святополка, Ярослава являють вели-
чезний інтерес, але процес виготовлення цих монет був не налагоджений
і тому не знайшов свого розвитку. Автор вказує, що головну роль у гро-
шовому обігу відігравали в XI на початку XII ст. срібляні денарії числен-
лих правителів Західної Європи. Одночасно платіжним засобом служили
різні злитки срібла.
Далі у кінці подамо походження назв різних монет — куна, ногата
тощо, а також дано пояснення понять — гривна кун, гривна срібла та
співвідношення між ними як платіжно-грошовими одиницями.
Четвертий розділ присвячено «Грошовому обігу в XII—XIV ст. ст.».
Автор вказує на причини, що вплинули на приплив срібла із Заходу на
Русь, і встановлення в історії російського грошового обігу в XII, XIII і
частково в XIV ст. ст. так зв. «безмонетного періоду» — появи великих
«нерозмінних» злитків та їх різновидів — київських, новгородських,
волзьких, човноподібних, литовських, разом вказуючи і на техніку їх ви-
готовлення. Автор правильно зазначає, що питання про дрібні платежі на
той час і на сьогодні остаточно не розв'язано, тим більше, що останні
розкопки в Новгороді повністю відкидають версію про «шкіряні гроші».
Відмічаючи гальмуючу роль татаро-монгольської навали в розвитко-
ві випуску на Русі своєї монети, автор вказує, що в середині XIV ст.
на Русі в обігу були монети Золотої Орди, т. зв. джучидські монети,
що зустрічаються в скарбах XIV і початку XV ст. ст. іноді разом з пер-
шими російськими монетами. Що стосується західних районів Русі, то
тут одночасно з джучидськими монетами входять в обіг т. зв. празькі
гроші.
В кінці даного розділу автор дає короткий опис появи нової платіл<-
ної одиниці — карбованця (Новгород, XVI ст.) та його частин — пів-
карбованця (полтинника) і четвертака. Разом з цим автор вказує на не-
розв'язаність питання, яким був карбованець цього часу поза межами
Новгорода — чи це було єдине для всієї Русі поняття, чи залежне від
місцевих особливостей карбування та метрології.
У п'ятому розділі «Російські монети XIV—XV ст. ст. і новий держав-
ний рахунок» говориться про причини початку карбування своєї монети
в російських князівствах у другій половині XIV ст. на основі карбованця,
і разом з цим спростовується невірний погляд про запозичення росій-
ської монети у татар, посилаючись на східне походження слова «деньга».
Тут же розглядається і таке явище, як псування монети, тобто зменшен-
^ня в монетних номіналах дорогокоштовного та малокоштовного металу.
У другій частині розділу автор вказує на численні пункти карбуван-
ня монет на Русі в удільних князівствах і поступову заміну імен того чи
іншого удільного князя на ім'я московських князів по мірі злиття уділь.
них князівств в Московське князівство. Відмічається також і про карбу-
вання розмінних монет дуже низької цінності — пулів.
2 7 7 .
Автор правильно підмічає, що початок інтенсивного карбування мо-
нет 6j'B разом з тим і початком їх псування, бо досягаута неподільність,
карбованця після його поділу на півкарбованці, четвертаки позначилася
на вазі карбованця, і хоч в різні періоди й в різних місцях розхитування-
цієї системи відбувалося не одночасно.
Автор досить обгрунтовано говорить про появу на той час більш дріб-
них грошових одиниць, зокрема алтина. Нарешті, в кінці розділу дається
характеристика зародження монетної системи Російської держави і при-
чин грошової кризи, що сталася на початку 30-х років XVI ст. і привела
до грошової реформи^ проведеної в Росії в 1534 році.
Шостий розділ «Грошова система російської держави в XVI —
XVII ст. ст.» більш детально з'ясовує зміст і смисл грошової реформи
1534 p., коли була введена єдина монетна система Російської держави.
Особливістю реформи було введення нових монет — копійки, деньги і
полушки. Цим було завершено створення десяткового ладу московської
грошової системи, а у зв'язку із забороною приватного карбування гос-
подарем всієї системи стає держава Російська.
В сьомому розділі: «Спроби зміни монетної системи в XVII ст.» ав-
тор розповідає про причини, що спонукали Василя Шуйського перейти в -
1610 р. до випуску золотих монет — золотої деньги і золотої копійки. Тут
же розглядається реформа 1654 p., коли п.ар Олексій Михайлович,
спробував ввести поряд із срібною монетою мідну, що, як відомо, при-
звало лише до «мідяного заколоту» в 1662 p., внаслідок чого уряд в
1663 р. відмінив проект реформи 1654 р. Далі автор зупиняється на по-
силенні зростання обігу західно-європейських талерів з иадкарбуванням—
г. зв. «єфімків».
Досліджуючи грошовий обіг на Україні у другій половині XVII ст,.
автор вказує, що залежність спочатку від Литви, а потім Польщі, де роз-
почалося карбування своєї монети, приводить до обігу польсько-литов-
ської; лише після 1654 р. на Україні різко посилюється приплив росій-
ської монети. На кінець XVII ст. на Україні стала швидко розповсюджу-
ватися монета нового карбування — сівські чехи, хоч, правда, карбуван-
ня таких було досить короткотривалим.
У восьмому розділі «Реформа Петра І і розвиток російської монетної
системи» автор спочатку зупиняється на значенні грошової й монетної
реформи в історії Росії на початку XVIII ст., а далі — на грошовій кризі
кінця XVIII ст. Щодо реформи Петра І автор підкреслює, що така була
підготовлена попереднім розвитком російської грошової системи. Першим
кроком реформи було введення в 1700 р. мідних грошей — деньги, по-
лушки і півполушки. в 1701 р. виходять срібляні монети — півкарбован-
ці (полтини), гривенники (гривни), півгривни. Копійка в 1701 р. залиша-
лася ще срібною, але з 1704 р. перетворилася на мідну. В цьому ж таки
1704 р. був випущений перший срібний карбованець. Після смерті Пет-
ра І ця грошова система знаходить свій дальший розвиток. Дев'ятий роз-
діл присвячено «Монетам Петра І, иовій техніці та сировинній базі
виробництва». В роботі вказується на типи монет петровської епохи, на
особливості монет (написи на російській мові)' та виставлені з 1700 р. на
монетах дати їх випуску. Досить докладно автор зупинився на сировинній
базі для виготовлення монет і на боротьбі за переборення труднощів з
добуванням сировини. В кінці розділу автор розповідає про иамір Пет-
ра І ввести в 20-х роках XVIII ст. мідні монети вартістю в карбованець,
і полтину, проте намір не здійснився і випуск таких монет припинився.
В десятому розділі «Окремі явища в монетній системі Росії XVIII—
XIX ст. ст.» автор зупиняється на досить цікавих монетах в грошовій
2 7 8 .
справі Росії. Одним з таких моментів було існування до середини 50-х
років XVIII ст. срібної копійки, хоч карбування такої монети припинило-
ся в 1718 р. Далі автор зупиняється на рідкісних монетах XVIII —
XIX ст. ст., як «меншиковські монети», монети Катерини І з портретом,
звернутим вліво, срібний карбованець Івана Антоновича, срібний кар-
бованець Костянтина Павловича і т. д. Друга половина XVIII ст. ознаме-
нувалася, як говорить автор, виходом у світ паперових грошей.
Інтерес викликає і сповіщення, що в 1769 р. Катерина П пробувала
створити велику мідну монету •— карбованець. На сестрорецькому дворі
було викарбовано декілька таких пробних монет, хоч далі випуск їх
було припинено.
Не менш заслуговує на увагу сповіщення автора про те, що у
XVIII ст. був випуск «сибірської монети» з сибірським гербом для вико-
ристання тільки в межах Сибіру.
Особливе місце в грошовій справі Росії посідає реформа 40-х pp.
XIX ст. по заміні знецінених асигнацій повноцінними кредитними білета-
ми, випуск російської золотої монети, карбування державної платинової
монети та карбування мідних монет виключно для Молдавії та Валахії,
«національної» серії монет для Грузії, Польщі, Фінляндії.
В кінці розділу автор показує остаточний крах грошової системи
Російської імперії з початком імперіалістичної війни 1914 р.
В останньому розділі «Монети радянської держави» автор зупи-
нився на створенні радянської монетної системи та основних етапах її
розвитку.
Книжка написана доступною мовою і становить глибокий інтерес не
тільки для спеціалістів, а й для масового читача.
Але недивлячись на всі переваги, автору потрібно було уникнути
таких, хоч і не прикрих, але досадних недоробок, а саме:
а) багато ілюстративного цінного матеріалу з вини друкарні вико-
нано нечітко, невиразно;
б) розміщення рядом прорисів та фотографій досить невдале (ст. ст.
26, 43, 44—46 і т. д.);
в) якість фотознімків досить низька (ст. ст. 17, 19, 43, 45, 47 і т. д.).
г) останній розділ потрібно було значно поширити, бо він, на жаль,
вийшов трохи сухим, а тому не збудить у аматорів та учнів потрібного
інтересу і захоплення нумізматикою.
А. Г. Загинайло
HISTRIA M o n o g r a f i e a r h e o l o g i c a , vol. I, Editura Acade-
raiei Republicii Populare Romine, Biicuresti, 1954, 590 p., ill.,
t iraj 2000 ex., pr. lei 21, 60.
Присвячена археологічним пам'яткам стародавньої Істрії монографія,
випущена Академією наук Румунської Народної Республіки, являє со-
бою результат роботи великого колективу спеціалістів. Книга відкриває-
ться статтею акад. Е. Кондуракі, в якій дається стислий огляд історії мі-
ста Істрії (стор. 9—62); за нею вміщено статтю Г. Флореску, в якій дає-
ться цінна довідка про розкопування Істрії в 1914—1943 pp. (стор. 63—
162). Далі розпочинається основна частина збірника, яка містить публі-
кацію матеріалів з розкопувань 1949—1952 pp.; вона складається з ста-
тей Е. Кондуракі, Г. Флореску, С. Димітріу, В. Канараке, Д. Піппіді,
І. Стояна та Г. Кантакузино, присвячених окремим секторам стародав-
279.
|