Питання формування хімічного кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спеціалізації у Дніпропетровській області
У статті проаналізовані зовнішні та внутрішні умови для формування регіонального хімічного кластеру у Дніпропетровській області на основі підходу смарт-спеціалізації та сформульовані рекомендації для проведення підготовчого етапу процесу підприємницького відкриття. Відзначено, що застосування нової...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Економічний вісник Донбасу |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173844 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Питання формування хімічного кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спеціалізації у Дніпропетровській області / Н.В. Швець // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 70-79. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-173844 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1738442025-02-09T14:46:18Z Питання формування хімічного кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спеціалізації у Дніпропетровській області Вопросы формирования химического кластера в контексте имплементации подхода смарт-специализации в Днепропетровской области Issues of Chemical Cluster Formation in the Context of the Implementation of Smart Specialization Approach in Dnipropetrovsk Region Швець, Н.В. Міжнародна та регіональна економіка У статті проаналізовані зовнішні та внутрішні умови для формування регіонального хімічного кластеру у Дніпропетровській області на основі підходу смарт-спеціалізації та сформульовані рекомендації для проведення підготовчого етапу процесу підприємницького відкриття. Відзначено, що застосування нової моделі управління регіональним розвитком з використанням методології смарт-спеціалізації потребує створення цілісного ефективного інноваційного простору, розвиток якого може відбуватися шляхом кластеризації регіональної економіки. У результаті вивчення закордонного досвіду розвитку кластерів звернено увагу на важливу роль влади як фасилітатора, а не лідера кластерних ініціатив. Зроблено висновок про неповне опрацювання смарт-орієнтованої стратегічної цілі у Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2027 року. Доведена доцільність обрання регіоном хімічної галузі як пріоритетної для подальшого пошуку точок розумного зростання. Розглянуто пріоритети та проєкти за хімічним напрямом, зареєстровано на європейській Платформі зі смарт-спеціалізації. Відзначено, що Дніпропетровська область має певні передумови для утворення формального регіонального хімічного кластеру на основі наявних економічних можливостей, новітніх галузевих трендів та перспектив міжсекторального та міжрегіонального співробітництва. У роботі визначені головні ознаки майбутнього хімічного кластеру та його загальна характеристика. Зроблено акцент на те, що до початку процесу підприємницького відкриття неможливо розробити конкретну модель хімічного кластеру, його профіль може стати зрозумілим лише за результатами цього процесу. Розкрито важливі аспекти та вимоги до процесу підприємницького відкриття, які треба враховувати до початку та впродовж його здійснення. Розроблено рекомендації щодо сукупності підготовчих дій, спрямованих на забезпечення повнішої ідентифікації стейкхолдерів та високої результативності процесу пошуку смарт-пріоритетів. В статье проанализированы внешние и внутренние условия для формирования регионального химического кластера в Днепропетровской области на основе подхода смарт-специализации и сформулированы рекомендации для проведения подготовительного этапа процесса предпринимательского открытия. Отмечено, что применение новой модели управления региональным развитием с использованием методологии смарт-специализации требует создания целостного эффективного инновационного пространства, развитие которого может происходить путем кластеризации региональной экономики. В результате изучения зарубежного опыта развития кластеров обращено внимание на важную роль власти как фасилитатора, а не лидера кластерных инициатив. Сделан вывод о неполной проработке смарт-ориентированной стратегической цели в Стратегии развития Днепропетровской области на период до 2027 года. Доказана целесообразность выбора регионом химической отрасли как приоритетной для дальнейшего поиска точек разумного роста. Рассмотрены приоритеты и проекты химического направления, зарегистрированные на европейской Платформе по смарт-специализации. Отмечено, что Днепропетровская область имеет определенные предпосылки для образования формального регионального химического кластера на основе имеющихся экономических возможностей, новейших отраслевых трендов и перспектив межсекторального и межрегионального сотрудничества. В работе определены главные признаки будущего химического кластера и его общая характеристика. Сделан акцент на то, что до начала процесса предпринимательского открытия невозможно разработать конкретную модель химического кластера, его профиль будет понятен только по результатам этого процесса. Раскрыты важные аспекты и требования к процессу предпринимательского открытия, которые надо учитывать до начала и в течение его осуществления. Разработаны рекомендации, включающие совокупность подготовительных действий, направленных на обеспечение более полной идентификации стейкхолдеров и высокую результативность процесса поиска смарт-приоритетов. The article analyzes the external and internal conditions for the formation of a regional chemical cluster in Dnipropetrovsk region based on smart specialization approach and formulates recommendations for the preparatory stage of the entrepreneurial discovery process. It is noted that the application of a new model of regional development management using smart specialization methodology requires the creation of integral effective innovation space, the development of which can occur by regional economy clustering. By studying foreign experience in cluster development, attention is drawn to the important role of the authorities as a facilitator and not a leader of cluster initiatives. The conclusion is made about the incomplete elaboration of a smart oriented strategic goal in the Development Strategy of Dnipropetrovsk region for the period until 2027. The expediency of the region’s choice of chemical industry as a priority for further search for smart growth points has been proved. The chemical sphere priorities and projects registered on the European Smart Specialization Platform were considered. It is noted that Dnipropetrovsk region has certain prerequisites for the formation of a formal regional chemical cluster based on existing economic opportunities, the latest industry trends and prospects for cross-sectoral and cross-regional cooperation. The work identifies the main features of the future chemical cluster and its general characteristics. The emphasis is made on the fact that it is impossible to develop a specific chemical cluster model before the start of entrepreneurial discovery process; its profile will be understood only by the results of this process. The important aspects and requirements for the entrepreneurial discovery process are revealed, which must be taken into account before and during its implementation. Recommendations have been developed, including a set of preparatory actions, aimed at ensuring a more complete stakeholder identification and high efficiency of smart priority search process. 2020 Article Питання формування хімічного кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спеціалізації у Дніпропетровській області / Н.В. Швець // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 70-79. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-70-79 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173844 303.722.4:332.146.2:66(477.63) uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка |
| spellingShingle |
Міжнародна та регіональна економіка Міжнародна та регіональна економіка Швець, Н.В. Питання формування хімічного кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спеціалізації у Дніпропетровській області Економічний вісник Донбасу |
| description |
У статті проаналізовані зовнішні та внутрішні умови для формування регіонального хімічного кластеру у Дніпропетровській області на основі підходу смарт-спеціалізації та сформульовані рекомендації для проведення підготовчого етапу процесу підприємницького відкриття.
Відзначено, що застосування нової моделі управління регіональним розвитком з використанням методології смарт-спеціалізації потребує створення цілісного ефективного інноваційного простору, розвиток якого може відбуватися шляхом кластеризації регіональної економіки.
У результаті вивчення закордонного досвіду розвитку кластерів звернено увагу на важливу роль влади як фасилітатора, а не лідера кластерних ініціатив. Зроблено висновок про неповне опрацювання смарт-орієнтованої стратегічної цілі у Стратегії розвитку Дніпропетровської області на період до 2027 року. Доведена доцільність обрання регіоном хімічної галузі як пріоритетної для подальшого пошуку точок розумного зростання. Розглянуто пріоритети та проєкти за хімічним напрямом, зареєстровано на європейській Платформі зі смарт-спеціалізації. Відзначено, що Дніпропетровська область має певні передумови для утворення формального регіонального хімічного кластеру на основі наявних економічних можливостей, новітніх галузевих трендів та перспектив міжсекторального та міжрегіонального співробітництва.
У роботі визначені головні ознаки майбутнього хімічного кластеру та його загальна характеристика. Зроблено акцент на те, що до початку процесу підприємницького відкриття неможливо розробити конкретну модель хімічного кластеру, його профіль може стати зрозумілим лише за результатами цього процесу. Розкрито важливі аспекти та вимоги до процесу підприємницького відкриття, які треба враховувати до початку та впродовж його здійснення. Розроблено рекомендації щодо сукупності підготовчих дій, спрямованих на забезпечення повнішої ідентифікації стейкхолдерів та високої результативності процесу пошуку смарт-пріоритетів. |
| format |
Article |
| author |
Швець, Н.В. |
| author_facet |
Швець, Н.В. |
| author_sort |
Швець, Н.В. |
| title |
Питання формування хімічного кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спеціалізації у Дніпропетровській області |
| title_short |
Питання формування хімічного кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спеціалізації у Дніпропетровській області |
| title_full |
Питання формування хімічного кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спеціалізації у Дніпропетровській області |
| title_fullStr |
Питання формування хімічного кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спеціалізації у Дніпропетровській області |
| title_full_unstemmed |
Питання формування хімічного кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спеціалізації у Дніпропетровській області |
| title_sort |
питання формування хімічного кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спеціалізації у дніпропетровській області |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Міжнародна та регіональна економіка |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173844 |
| citation_txt |
Питання формування хімічного кластеру в контексті імплементації підходу смарт-спеціалізації у Дніпропетровській області / Н.В. Швець // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 70-79. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT švecʹnv pitannâformuvannâhímíčnogoklasteruvkontekstíímplementacíípídhodusmartspecíalízacííudnípropetrovsʹkíjoblastí AT švecʹnv voprosyformirovaniâhimičeskogoklasteravkonteksteimplementaciipodhodasmartspecializaciivdnepropetrovskojoblasti AT švecʹnv issuesofchemicalclusterformationinthecontextoftheimplementationofsmartspecializationapproachindnipropetrovskregion |
| first_indexed |
2025-11-26T23:53:27Z |
| last_indexed |
2025-11-26T23:53:27Z |
| _version_ |
1849899050623565824 |
| fulltext |
Н. В. Швець
70
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
УДК 303.722.4:332.146.2:66(477.63) doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-70-79
Н. В. Швець,
кандидат економічних наук,
ORCID 0000-0003-1215-2397,
е-mail: shvetsnnn@ukr.net,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ХІМІЧНОГО КЛАСТЕРУ
В КОНТЕКСТІ ІМПЛЕМЕНТАЦІЇ ПІДХОДУ СМАРТ-СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Вступ. З 2015 р. Україна почала впроваджувати
європейську модель управління регіональним роз-
витком, яка передбачає стратегічне, операційне пла-
нування і застосування конкурсних механізмів від-
бору проєктів для включення у план заходів їх реа-
лізації для подальшого цільового фінансування.
Зміна моделі, на думку В. І. Ляшенка та І. П. Петро-
вої, зумовлена глобальними викликами і наявними
проблемами розвитку регіонів та ілюструє відмову
від надмірно централізованого управління [1]. У
2018 р. нову модель було доповнено підходом
смарт-спеціалізації, на основі якого у сучасній прак-
тиці європейських країн розробляються стратегії до-
сліджень та інновацій (Research and Innovation
Strategies for Smart Specialisation – RIS3), що перед-
бачає концентрацію фінансових ресурсів, мобіліза-
цію місцевих активів та підприємницької спромож-
ності на розумно обраних пріоритетах [2].
Процес імплементації в Україні підходу смарт-
спеціалізації поступово набирає обертів і вже здійс-
нені перші практичні кроки. У поточному році згід-
но з діючою «Методикою розроблення, проведення
моніторингу та оцінки результативності реалізації
регіональних стратегій розвитку та планів заходів з
їх реалізації» [3] були затверджені обласні Стратегії
розвитку із визначенням не менш одної стратегічної
цілі на засадах смарт-спеціалізації. Поки що регіони
визначилися лише з галузевими напрямками, за
якими далі необхідно виявити регіональні смарт-
пріоритети потенційного інноваційного розвитку.
Саме цей етап є найбільш важливим і визначальним
для досягнення реальних результатів реалізації кон-
цепції смарт-спеціалізації, тому потребує консоліда-
ції зусиль інноваційно спроможних регіональних
акторів та організації злагодженої, продуктивної ро-
боти в рамках локальних інноваційних екосистем.
Науковці [4; 5] наголошують на тому, що для
створення стабільного та ефективно діючого іннова-
ційного простору важливо зміцнювати зв’язки, по-
кращувати взаємодію між передовими знаннями і
сферами їх реалізації, а також правильно визначати
вектори інноваційного розвитку регіонів та способи,
можливості, виконавців його забезпечення.
Однією з ефективних форм розвитку регіональ-
них інноваційних екосистем у світі вважається
кластер. Міжнародна практика доводить, що клас-
терні технології можна застосовувати на всіх етапах
економічного розвитку, не тільки у розвинених еко-
номіках; їх використання покращує економічні по-
казники, підвищує якість бізнес-середовища та ство-
рює умови для подальшого зростання [6].
На сучасному етапі європейські фахівці з пи-
тань управління регіональним розвитком [7-10] роз-
глядають кластерну політику та підхід смарт-спеці-
алізації як основні елементи єдиного механізму реа-
лізації європейської стратегії зростання. Результати
емпіричних досліджень [9] показують, що концент-
рація кластерних організацій може вважатися одним
з індикаторів результативності підприємницького
відкриття через встановлення залежності між рівнем
конвергенції знань та рівнем організації кластера.
Актуалізація кластерного підходу в Україні
відбулася ще на початку 2000-х років, проте досягти
дійсно стійких та вражаючих результатів кластери-
зації поки ще не вдалося. За наведеними у статті [11]
даними, загалом у країні як кластери себе позиціо-
нують 40 утворень, однак, за оцінками фахівців,
тільки одиниці з них можна вважати такими згідно з
європейською практикою.
Вітчизняні вчені [12; 13] підкреслюють важли-
вість кластерів для розвитку української економіки
та звертають увагу на необхідність поєднання клас-
теризації з формуванням моделей регіонального
інноваційного розвитку. У цьому році така позиція
знайшла втілення у затвердженій Державній страте-
гії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, в якій
зазначено, що досягнення стратегічної цілі 2 «Під-
вищення рівня конкурентоспроможності регіонів»
буде відбуватися у тому числі через досягнення ста-
лого розвитку промисловості (оперативна ціль 5),
зокрема, шляхом розвитку пріоритетних видів еко-
номічної діяльності, визначених на засадах смарт-
спеціалізації та сприяння «створенню регіональних,
міжрегіональних та національних кластерів світо-
вого рівня, а також інтернаціоналізації кластерних
ініціатив» [14].
Отже, на даному етапі перед регіонами України
постало важливе завдання – консолідувати наявний
науково-дослідний, виробничий та підприємниць-
кий потенціал для виявлення на засадах смарт-спе-
ціалізації конкретних інноваційних і нових ділових
можливостей. Вирішення цього завдання може від-
буватися через створення та розвиток різних класте-
рів, профіль яких буде визначатися стартовими
Н. В. Швець
71
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
особливостями кожного регіону й результативністю
процесу підприємницького відкриття на місцях.
Мета статті – аналіз середовища для форму-
вання хімічного кластеру у Дніпропетровській об-
ласті та розробка рекомендацій щодо ідентифікації
його потенційних учасників й організації співпраці
між ними на основі підходу смарт-спеціалізації.
Виклад основного матеріалу. Дніпропетров-
ська область як старопромисловий регіон є об’єктом
комплексних досліджень провідних науковців уста-
нов Національної академії наук України та окремих
університетів. Серед останніх публікацій слід відзна-
чити роботи О. І. Амоші, В. П. Антонюк, Л. В. Без-
зубко, С. А. Давимуки, С. В. Дзюби, С. В. Іванова,
В. І. Ляшенка, Н. В. Осадчої, І. П. Петрової, І. Ю. Пі-
доричевої, О. Ю. Снігової, М. О. Солдак, Н. В. Труш-
кіної, Л. І. Федулової, Ю. М. Харазішвілі, І. А. Чика-
ренко, Г. З. Шевцової, М. М. Якубовського та ін. [5;
11; 15-29]. Постійна увага до Дніпропетровщини з
боку наукової спільноти пояснюється вагомим зна-
ченням цього регіону для економіки України та його
наявним ресурсним потенціалом, розумне викорис-
тання якого здатне вивести країну на новий рівень
глобальної конкурентоспроможності. Однак для
цього потрібно вирішити комплекс актуальних для
регіону завдань, серед яких особливого значення на-
буває подолання інноваційної інертності у реаль-
ному секторі економіки.
Так, О. І. Амоша та І. Ю. Підоричева зазнача-
ють, що недостатня активність інноваційної діяль-
ності у Дніпропетровській області, попри існуючий
науково-технічний потенціал, пояснюється обмеже-
ним обсягом попиту на інновації з боку регіональ-
них промислових підприємств через відсутність діє-
вих мотивації та стимулів, а також «індиферентне
відношення власників підприємств до науки й інно-
вацій, послаблення зв’язків наукової сфери з про-
мисловістю» [15].
Треба враховувати, що неможливо створити
уніфіковану модель управління інноваціями. Кожен
регіон має свої унікальні умови для появи інновацій,
які визначаються рівнем його соціально-економіч-
ного розвитку, структурою економіки, ефектив-
ністю інституцій, що акумулюють знання та компе-
тенції, культурою населення [30]. Тому розвиток ре-
гіональної інноваційної екосистеми має бути у
центрі уваги саме місцевої влади, дії якої у рамках
стратегічного управління регіоном доцільно спря-
мовувати на створення умов для злагодженої, плід-
ної співпраці, перш за все, між науково-дослідною
сферою та підприємницьким сектором.
У затвердженій Стратегії розвитку Дніпропет-
ровської області на період до 2027 року зазначено,
що «Стратегія розвитку Дніпропетровської області
ґрунтується на вимогах ЄС щодо визначення смарт-
спеціалізації» [31, с. 72]. У перелік стратегічних ці-
лей увійшла одна смарт-орієнтована ціль – «Іннова-
ційний розвиток регіону на основі смарт-спеціаліза-
ції», яку деталізують дві операційні цілі – «Смарт.
А. Розвиток потенціалу хімічного комплексу» та
«Смарт. В. Поліпшення умов для розвитку наукоєм-
ного виробництва, зокрема, машинобудування». За-
значені операційні цілі виділили пріоритетні галузі,
за якими необхідно здійснювати пошук пріоритетів
смарт-спеціалізації. Однак подальшого розкриття
обраних напрямків у вигляді основних завдань, ета-
пів та механізмів реалізації даної стратегічної цілі не
відбулося, а у Плані реалізації Стратегії на 2021 –
2023 роки стратегічна ціль «Інноваційний розвиток
регіону на основі смарт-спеціалізації» взагалі від-
сутня. Стратегією розвитку області передбачається
досягнення зазначеної цілі шляхом поступового пе-
реходу на кластерну модель розвитку економіки та
створення, зокрема, хімічного кластеру [31, с. 73-
74].
На важливість розвитку хімічної галузі у ре-
гіоні та застосування кластерних утворень для під-
вищення ефективності використання наявного інно-
ваційного потенціалу також наголошують автори
робіт [15-17; 21; 25; 28; 32].
Доцільність обрання областю цього стратегіч-
ного напряму доводить й те, що у сучасній світовій
індустрії хімічна промисловість вважається одним із
впливовіших в інноваційно-технологічному плані
сегментів. Вона є ключовим постачальником інно-
ваційних матеріалів і технологій та визначає нові
вектори розвитку економіки, стимулюючи та під-
тримуючи розгортання процесів Індустрії 4.0. Акту-
альність такого галузевого фокусу демонструють
європейські регіони, які вже обрали конкретні сек-
тори хімічного виробництва у якості смарт-пріори-
тетів.
На європейській Платформі зі смарт-спеціалі-
зації (Smart Specialisation Platform) у тематичній
секції «Хімікати» (Chemicals) виділені чотири клю-
чові пріоритети та п’ять проєктів смарт-спеціаліза-
ції, які розроблені у результаті міжгалузевої та між-
регіональної співпраці (див. таблицю).
Таблиця
Пріоритети та проєкти смарт-спеціалізації за напрямом Chemicals, зареєстровані на Платформі S3
Проєкт
Відповідальний
регіон
Залучені регіони Інші актори
1 2 3 4
Пріоритет – Альтернативна сировина (Alternative feedstock)
Переробка біомаси
(Valorisation of agro-
food biomass project)
Ломбардія (Італія) Лімбург (Нідерланди);
Каталонія (Іспанія);
Мазовія (Польща)
Assolombarda – асоціація компаній
у провінціях Мілан, Лоді, Монца,
Бріанца, Павія
Н. В. Швець
72
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
Закінчення таблиці
1 2 3 4
Технологія елект-
ричного крекінгу
(Electric cracking
technology)
Лімбург
(Нідерланди)
Ломбардія (Італія);
Каталонія (Іспанія)
Brightlands Chemelot Campus – екосис-
тема дослідників, підприємців та сту-
дентів, що працюють над високоякіс-
ними матеріалами, стійкими проце-
сами та біомедичними інноваціями.
Лімбург (Нідерланди)
Пріоритет – Полімери (Polymers)
Переробка пластмас
(Plastics recycling)
Лімбург
(Нідерланди)
Саксонія-Анхальт
(Німеччина);
Ломбардія (Італія);
Каталонія (Іспанія);
Усті (Чехія);
Мазовія (Польща)
Brightlands Materials Center – науково-
дослідний інститут, який досліджує та
впроваджує інновації в галузі стійкої
енергетики, мобільності та здоров'я та
добробуту.
Лімбург (Нідерланди)
Пріоритет – Хімічна переробка (Chemical recycling)
Хімічна переробка
(піроліз)
(Chemical Recycling
pyrolysis project)
Усті (Чехія) Мазовія (Польща);
Саксонія-Анхальт
(Німеччина)
Unipetrol Centre for Research and
Education – науково-дослідний та нав-
чальний центр, що проводить прикла-
дні та фундаментальні дослідження в
галузі промислової хімії.
Усті (Чехія)
Пріоритет – Стійкі технологічні процеси (Sustainable process technologies)
Хімія потоку (Flow
Chemistry project)
Каталонія (Іспанія) Ломбардія (Італія);
Мазовія (Польща);
Саксонія-Анхальт
(Німеччина)
Research of Catalonia (ICIQ) – інститут
хімічних досліджень в двох основних
напрямках: каталіз і відновлювальна
енергія.
Каталонія (Іспанія)
Складено автором за даними джерела [33].
Крім зазначених у табл. 1 регіонів до партнер-
ства залучені також бельгійський регіон Валлонія,
провінція Каскі-Пох’янмаа у Фінляндії та Варшав-
ське воєводство у Польщі. Зацікавленість у співро-
бітництві проявляють голландські провінції Гронін-
ген, Дренте, Південна Голландія та німецька земля
Бранденбург (див. рисунок).
Сьогодні європейські регіони прагнуть до
спільних дій і реалізації спільних інвестиційних
проєктів та досягненні сталого партнерства для
стратегічного міжрегіонального співробітництва у
пріоритетних сферах розумної спеціалізації за тема-
тичними платформами Smart Specialisation Strategy
(S3), які визначені Європейською комісією [34]: аг-
ропродовольчої (Agri-Food), Енергетичної (Energy)
та Промислової (Industrial) модернізації. Ці сфери
стратегічного зростання мають стати орієнтиром
для регіонів України у пошуках актуальних і життє-
здатних смарт-пріоритетів та задля розвитку класте-
рів у напрямку євроінтеграції та європартнерства.
Проведенні дослідження [25] показали, що
Дніпропетровська область забезпечує 13,2% загаль-
ноукраїнського обсягу реалізованої хімічної про-
дукції, у тому числі 19,9% базових хімікатів. За об-
сягами експорту частка області у загальних показни-
ках хімічної індустрії України становить 10,0%, ім-
порту – 9,9%. Регіон має історично сформовану
структуру хімічної промисловості з акцентом на ве-
ликотоннажному азотному сегменті, системність й
інтегрованість галузевого бізнесу з утворенням різ-
номанітних продуктових ланцюжків, багаторічні ре-
зультативні зв’язки промислово-виробничого та на-
уково-освітнього комплексів, наявність галузевого
експертного середовища. Зазначене свідчить про
тривале функціонування в регіоні формальних та
неформальних мережевих структур, потенціал яких
треба залучити для визначення регіональних смарт-
пріоритетів та створення формального хімічного
кластеру на основі наявних економічних можливос-
тей, новітніх галузевих трендів та перспектив між-
секторального та міжрегіонального співробіт-
ництва.
Інтеграція сконцентрованих у регіоні суб’єктів
хімічного комплексу у регіональний хімічний клас-
тер має відбуватися на добровільних засадах, із за-
стосуванням стимулюючих та підтримуючих захо-
дів для його ефективного функціонування й роз-
витку.
Сформований кластер повинен мати такі го-
ловні ознаки (доопрацьовано автором на основі [12,
с. 124]):
відкритість, що передбачає можливість віль-
ного входу нових учасників та створення міжгалузе-
вих, міжкластерних, міжрегіональних зв’язків;
поліструктурність, тобто використання різних
організаційних форм всередині кластеру (напри-
клад, індустріальних парків, бізнес-інкубаторів, біз-
нес-акселераторів тощо);
Н. В. Швець
73
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
Рисунок. Регіони смарт-партнерства за напрямом Chemicals [33]
цілісність – зв’язаність суб’єктів у єдине внут-
рішнє інформаційне, науково-освітнє середовище та
взаємодія із зовнішніми агентами з позиції цілісно-
сті системи (кластеру);
компетентність, що передбачає накопичення,
трансфер і розвиток знань та досвіду учасників
кластеру;
динамізм – здатність кластерного утворення
змінюватися та розвиватися.
Вивчення практики створення та функціону-
вання європейських хімічних кластерів [35] пока-
зало, що вони суттєво відрізняються за такими ха-
рактеристиками, як технологічна спрямованість,
кількість учасників, співвідношення великих і ма-
лих підприємств, структура й управління, набір по-
слуг та сервісів для учасників, ступінь державної
підтримки. Стосовно останнього, слід підкреслити
важливу роль владних структур у процесах успіш-
ного та довгострокового функціонування кластер-
них утворень. Як показує світовий досвід [36], влада
виступає у ролі фасилітатора, а не лідера кластерних
ініціатив. Найуспішнішими з них є ті, що ґрунту-
ються на публічно-приватному партнерстві та ве-
дуть діяльність при постійній зацікавленій участі
всіх ключових стейкхолдерів, а не лише влади. По-
літика останньої стосовно кластерів має бути збала-
нсованою: з одного боку, зорієнтованою на ство-
рення сприятливого інноваційного та бізнес-середо-
вища й довіри між державними і приватними акто-
рами екосистеми, а з іншого – здійснення держав-
ного впливу не може приводити до знищення або
зменшення конкуренції на ринку.
Конфігурація регіонального кластеру бачиться
динамічною, її трансформації залежатимуть від ви-
значених у процесі підприємницького відкриття
(entrepreneurial discovery process – EDP) пріоритет-
них видів діяльності хімічних підприємств та стра-
тегічних цілей кластерного утворення. Крім того,
якість та результативність EDP будуть суттєво впли-
вати на стійкість та ефективність діяльності усього
кластеру у подальшому.
Н. В. Швець
74
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
До старту процесу підприємницького відкриття
говорити про чітке уявлення моделі регіонального
хімічного кластеру поки ще зарано. Завданнями по-
точного етапу імплементації підходу смарт-спеціа-
лізації є активізація локальної галузевої інновацій-
ної екосистеми, формування сприятливого середо-
вища, мотивів і механізмів інтенсифікації інновацій-
ної діяльності для запуску розумних секторальних
трансформацій, модернізації і диверсифікації наяв-
ного хімічного виробництва, заснування нових біз-
нес-напрямків та сфокусованої інвестиційної під-
тримки обраних смарт-пріоритетів.
Згідно з європейською методологією RIS3,
треба зосереджуватися на обмеженій кількості інно-
ваційних та дослідницьких пріоритетів, які іденти-
фікуються у процесі підприємницького відкриття.
Надзвичайно важливим для визначення реального
потенціалу зростання регіону є врахування певних
аспектів EDP, встановлених за результатами уза-
гальнення зарубіжних теоретичних та емпіричних
досліджень [37]:
регіональний контекст впливає на особливості
процесу підприємницького відкриття;
підприємницьке відкриття ґрунтується не на
конкретній галузевій чи технологічній моделі, а на
творчому поєднанні різних способів скористатися
можливостями територіальних надбань;
шукаючи нові точки зростання, треба врахову-
вати взаємодоповнюваність споріднених видів еко-
номічної діяльності, дивитися назовні для визна-
чення можливостей співпраці з іншими регіонами,
галузями, кластерами і вбудовування регіональних
виробництв у європейські та глобальні ланцюги
вартості.
Успішна реалізація концепції смарт-спеціаліза-
ції передбачає тісний взаємозв’язок та продуктивну
співпрацю між регіональною владою, бізнесом, на-
укою і освітою. У кожній області України нала-
годження такого партнерства почалося зі створення
робочої групи, яку сформували представники всіх
зацікавлених сторін і яка (відповідно до [3]) була
«…уповноважена здійснювати підготовку пропози-
цій та обговорення проєкту регіональної стратегії та
плану заходів».
Аналіз структури створеної у Дніпропетров-
ському регіоні робочої групи показав, що місцеві ор-
гани влади на етапі розробки проєкту регіональної
стратегії виконували головну роль (їхня частка ста-
новила 77%) [37]. Такий підхід в цілому відповідає
затвердженому Порядку розроблення регіональних
стратегій та практиці європейських країн, в яких
саме влада ініціює процес налагодження активного
діалогу між всіма стейкхолдерами. Але залучення
бізнесу до реалізації підходу смарт-спеціалізації на
даному етапі було дуже обмеженим (4% в складі ро-
бочої групи). Підприємницький сектор був пред-
ставлений співробітниками інфраструктурних під-
приємств державної і комунальної власності, а та-
кож Федерації організацій роботодавців Дніпропет-
ровщини та Дніпропетровської торгово-промисло-
вої палати, і взагалі були відсутні представники при-
ватного бізнесу. Крім цього треба зауважити, що є
великий ризик низької зацікавленості з боку бізнес-
спільноти в партнерських інноваційних проєктах,
ініційованих та/або очолюваних органами влади че-
рез недовіру до державних структур, яка спостеріга-
ється в українському суспільстві.
Активна ж участь підприємців у розробці і реа-
лізації RIS3 є необхідною передумовою її реаліс-
тичності та результативності, особливо це важливо
на етапі EDP. Згідно з європейською методологією
та розробленими на її основі методичними рекомен-
даціями Українського інституту міжнародної полі-
тики [38], склад учасників фокус-груп для стадії під-
приємницького відкриття має формуватися за прин-
ципом 40/40/20 (40% – приватний бізнес; 40% – на-
уковці; 20% – влада та громадськість). Також перед-
бачено, що процес EDP буде включати такі етапи:
підготовчий, партисипативний та планування впро-
вадження.
З огляду на вищенаведене, доцільно рекомен-
дувати на першому етапі EDP проведення певних
підготовчих дій, які будуть спрямовані на забезпе-
чення більш повної ідентифікації зацікавлених сто-
рін та високої результативності процесу пошуку
смарт-пріоритетів.
1. Враховуючи багатономенклатурний харак-
тер хімічного виробництва та велику кількість
суб’єктів господарювання області, що працюють за
розділами КВЕД 20, 21, 22, – понад 600, здійснити
аналіз статистичної інформації про кількість, роз-
міри та динаміку економічної діяльності таких
суб’єктів господарювання з деталізацією за групами
і класами КВЕД. Мета: ідентифікувати сфери діяль-
ності (напрями бізнесу) з найбільшою концентрацію
підприємництва та/або високою динамікою розви-
тку.
2. За ідентифікованими сферами діяльності (на-
прямами бізнесу) визначити цільові підприємницькі
структури, встановити комунікації з ними та про-
вести попередні консультації (круглі столи, вебі-
нари, опитування тощо). Мета: дослідити сучасний
стан, конкурентні переваги, проблеми та перспек-
тиви розвитку наявних хімічних виробництв, необ-
хідні ресурси для проєктів модернізації, диверсифі-
кації і зростання та визначити попередній склад
учасників процесу EDP від підприємницького сек-
тору.
3. Оцінити освітньо-дослідницький та іннова-
ційний потенціал хімічного сектору регіону, встано-
вити комунікації з профільними кафедрами Україн-
ського державного хіміко-технологічного універси-
тету та інших ЗВО, провідними інжиніринговими
компаніями. Мета: ідентифікувати провідні дослід-
ницькі групи, їх компетенції та науково-техноло-
гічні розробки, оцінити потенціал впровадження ре-
зультатів прикладних досліджень для модерніза-
ції/організації нових хімічних виробництв, визна-
Н. В. Швець
75
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
чити перспективні напрями досліджень та інновацій
хімічного сектору регіону з урахуванням динаміки
ринкових потреб.
4. Оцінити (на основі опитування представни-
ків виробничого сектору, інжинірингових компаній,
закладів науки й освіти) регіональний потенціал хі-
мічного та споріднених галузей для інноваційного
вирішення вже визначених у Стратегії регіональ-
ного розвитку [31] завдань, а саме:
1.А.2. Розвиток наукоємних та інноваційних
виробництв;
1.В.1. Створення сільськогосподарського ви-
робництва на основі розвитку фермерства;
1.В.2. Розвиток переробної промисловості в аг-
ропромисловій сфері;
2.А. Створення умов для поліпшення стану
довкілля;
2.В. Підвищення ефективності управління від-
ходами.
5. Сформувати попередню локальну галузеву
інноваційну екосистему з урахуванням ключових
акторів та наявних/перспективних ланцюгів варто-
сті, визначити потенціал і критерії її розширення на
основі міжгалузевого, міжрегіонального та міжна-
родного співробітництва.
6. У межах зазначеної локальної галузевої еко-
системи виділити перспективні (з точки зору смарт-
спеціалізації) види діяльності, які можуть становити
основу хімічного кластеру, розробити дорожню
карту його формування та обґрунтувати попередній
концепт.
7. Організація інформаційної підтримки та на-
лагодження ефективної комунікації зацікавлених
стейкхолдерів вимагатиме створення певного коор-
динаційного механізму у вигляді окремої сектораль-
ної науково-технологічної платформи (або складо-
вої загальної регіональної науково-технологічної
платформи як інституційного інструменту управ-
ління процесами смарт-спеціалізації у регіоні), яка
забезпечить доступність, відкритість і регулярність
діяльності, у тому числі при проведенні/обговоренні
результатів EDP, і стане онлайн майданчиком для
формування й розвитку майбутнього хімічного клас-
теру.
Наприкінці треба зазначити, що успішність
впровадження підходу смарт-спеціалізації значною
мірою залежатиме від спроможності місцевих орга-
нів влади подолати бар’єри, які поки ще є між вла-
дою, бізнесом і наукою. Для цього необхідно по-
стійно виявляти вузькі місця та стримуючі чинники
як у співробітництві між стейкхолдерами, так й
інноваційної діяльності в регіоні.
Висновки. Проведений аналіз зовнішніх і внут-
рішніх умов для формування у Дніпропетровській
області регіонального хімічного кластеру на засадах
смарт-спеціалізації дозволяє зробити такі основні
висновки.
1. Дніпропетровська область має певні переду-
мови створення формального регіонального хіміч-
ного кластеру. Вибір даного галузевого пріоритету
для процесу підприємницького відкриття може за-
класти основу для розвитку нових сфер розумного
зростання, на які роблять ставку країни ЄС.
2. Утворенню формального регіонального хі-
мічного кластеру має передувати активізація та під-
вищення ефективності діяльності галузевої іннова-
ційної екосистеми, в якій важлива роль поклада-
ється на владу як фасилітатора процесу взаємодії
між стейкхолдерами.
3. Конфігурація регіонального хімічного клас-
теру може бути визначена тільки партисипативним,
а не директивним шляхом у результаті проходження
EDP та може мати декілька гілок розвитку.
4. Для забезпечення ефективного здійснення
процесу підприємницького відкриття необхідно
провести певну підготовчу роботу, яка має бути
спрямована, головним чином, на ідентифікацію фо-
кусного кола стейкхолдерів та налагодження між
ними ефективних комунікацій.
Подальші дослідження будуть пов’язані з ви-
значенням структури регіонального хімічного клас-
теру та обґрунтуванням його напрямів діяльності,
завдань, функцій учасників та характеру мережевої
співпраці.
Література
1. Ляшенко В. І., Петрова І. П. Стратегування в
системі державного управління: виклики сьогодення
та науково-експертні платформи. Вісник економічної
науки України. 2020. № 1 (38). С. 86-96. doi: 10.37405/
1729-7206.2020.1(38).86-96. 2. Ahner D., Landaba-
so M. Regional policies in times of austerity. European Re-
view of Industrial Economics and Policy. 2011. No. 2.
Р. 2–6. URL: http://revel.unice.fr/eriep/index.html ?id=
3238. 3. Методика розроблення, проведення монітори-
нгу та оцінки результативності реалізації регіональних
стратегій розвитку та планів заходів з їх реаліза-
ції. Офіційний сайт Верховної Ради України. URL:
https: //zakon.rada.gov.ua/ laws/ show/ z0632 - 16 # Text.
4. Єгоров І. Ю. Формування державної науково-техні-
чної та інноваційної політики на основі розширеної мо-
делі «потрійної спіралі» (держава–наука–промисло-
вість) (коротка інформація про проект). Nauka innov.
2018. № 14 (1). С. 86-89. doi: 10.15407/scin14.01.086.
5. Давимука С. А., Федулова Л. І. Регіональні іннова-
ційні екосистеми: напрями розбудови в умовах євро-
пейської інтеграції: монографія. ДУ «Інститут регіона-
льних досліджень імені М. І. Долішнього НАН Укра-
їни». Львів. 2016. 464 с. 6. Ketels Ch., Protsiv S. Cluster
presence and economic performance: a new look based on
European data. Regional Studies. 2020. AHEAD-OF-
PRINT. doi: 10.1080/00343404.2020.1792435/. 7. Smart
Guide to Cluster Policy. How to support SME Policy from
Structural Funds. European Commission. General for In-
ternal Market, Industry, Entrepreneurship and SMEs Di-
rectorate-General for Internal Market, Industry, Entrepre-
neurship and SMEs Directorate. 2016. 60 p. URL:
https://ec.europa.eu/growth/content/smart-guide-cluster-
policy-published-0_en. 8. European observatory for clus-
Н. В. Швець
76
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
ters and industrial change. European Commission. 2020.
URL: https://ec.europa.eu/growth/industry/policy/cluster/
observatory_en. 9. Bianchi L., Borrello V., Cappella-
no F., Cantafio G. et al. Research and Innovation Strate-
gies in Cluster Policies. Methodological Approach to Clus-
ter Spatialisation. March 2016. Maps-Led Project was
founded by Horizon 2020. MSCA RISE. 408 p. 10. Sa-
ha N., Saha P. (2017). The synergies influence of cluster-
ing and smart specialization strategy: Do they really stim-
ulate entrepreneurship and regional development? Global
Journal of Business, Economics and Management: Current
Issues, No 7(1), pp.159-168. 11. Підоричева І. Ю. Інно-
ваційна екосистема Придніпровського економічного
району: актори, їх якість та повнотаю. Вісник економіч-
ної науки України. 020. № 1 (38). С. 116-130. doi:
10.37405/1729-7206.2020.1(38).116-130. 12. Кластери
в економіці України: монографія / за наук. ред. М.П. Вой-
наренка. Хмельницький: ХНУ; ФОП Мельник А.А.,
2014. 1085 с. 13. Смертенко П. С., Чернишев Л. І.,
Білан І. І., Солонін Ю. М., Гороховатська М. Я., Куль-
чицький І. І., Кот О. В., Бойко Н. В. Кластери і техно-
логічні платформи як механізми розвитку економіки
України. Вісник Національної академії наук України.
2014. № 3. С. 67-76. 14. Державна стратегія регіональ-
ного розвитку на 2021-2027 роки. КМУ. URL: https:
//www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnoyi
-strategiyi-regionalnogo-rozvitku-na-20212027-t50820.
15. Амоша О. І., Підоричева І. Ю. Інноваційний по-
тенціал Придніпровського регіону: стан, тенденції та
проблеми розвитку. Держава та регіони. Серія: Еко-
номіка та підприємництво. 2014. № 5. С. 17-31. URL:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/drep_2014_5_6. 16. Ляшенко
В. І., Прокопенко Р. В., Якубовський М. М. Обґрун-
тування напрямів розвитку промислових регіонів Ук-
раїни з метою структурно-технологічної модернізації.
Управління економікою: теорія та практика: зб. наук.
пр. Київ: ІЕП НАНУ. 2017. С. 3-26. 17. Ляшенко В. І.,
Прокопенко Р. В., Дзюба С. В. Сценарії ринкової орі-
єнтації зовнішньоекономічної діяльності Придніпров-
ського економічного району в сучасних умовах. Еко-
номічний вісник Донбасу. 2017. № 2. С. 75-89. 18. Сні-
гова О. Ю. Можливості формування постіндустріаль-
них конкурентних переваг старопромислових регіонів
України. Економічний вісник Донбасу. 2017. № 1 (47).
С. 39–51. 19. Модернізація економіки промислових
регіонів України в умовах децентралізації управління:
монография / О. І. Амоша, Ю. М. Харазішвілі, В. І. Ля-
шенко та ін. НАН України. Ін-т економіки пром-сті.
Київ, 2018. 300 с. 20. Soldak M. O., Shamileva L. L.
Factors of the industrial regions’ development:
opportunities for modernization on an innovative basis.
Економіка промисловості. 2018. № 1 (81). С. 21–43.
doi: 10.15407/econindustry2018.01.021. 21. Просторові
форми організації бізнесу в Україні: тенденції, перспе-
ктиви та механізми розвитку: наукова доповідь / наук.
ред. М. І. Мельник. НАН України. ДУ «Інститут регіо-
нальних досліджень імені М. І. Долішнього НАН Ук-
раїни». Львів, 2018. 107 с. 22. Беззубко Л. В., Беззуб-
ко Б. І. Розвиток стратегій старопромислових регіонів.
Економічний вісник Донбасу. 2018. № 1 (51). С. 40-44.
23. Іванов С. В., Ляшенко В. І., Шамілева Л. Л., Труш-
кіна Н. В. Тенденції розвитку транспортно-логістич-
ної системи Придніпровського економічного рай-
ону. Вісник економічної науки України. 2019. № 2 (37).
С. 143-150. doi: 10.37405/1729-7206.2019.2(37).143-
150. 24. Осадча Н. В., Ляшенко В. І., Галясовсь-
ка О. В., Дзюба С. В. Особливості експорту агропро-
мислової продукції в Україні та Придніпровському
регіоні. Вісник економічної науки України. 2019.
№ 1. С. 82-91. 25. Амоша О. І., Шевцова Г. З.,
Швець Н. В. Передумови смарт-спеціалізації Доне-
цько-Придніпровського макрорегіону на основі розви-
тку хімічного виробництва. Економіка промисловості.
2019. № 3 (87). С. 5-33. doi: 10.15407/econindustry
2019.03. 005. 26. Чикаренко І., Маматова Т., Чика-
ренко О. Стратегія регіонального розвитку на основі
Cмарт-спеціалізації: методологічні засади. Аспек-
ти публічного управління. 2020. № 8 (1). С. 30-42.
doi: 10.15421/ 152003. 27. Петрова І. П. Модернізація
економіки старопромислових регіонів на засадах
smart-спеціалізації (за матеріалами наукового повідом-
лення на засіданні Президії НАН України 11 бере-
зня 2020 р.). Вісник Національної академії наук Укра-
їни. 2020. № 6. С. 30-37. doi: 10.15407/visn2020.06.030.
28. Amosha O., Shevtsova H., Memedlyaev Z. Utiliza-
tion of mine water of Kryvbas as an imperative for sus-
tainable development of Dnipropetrovsk region. E3S Web
of Conferences. 2020 166, 01009. doi: 10.1051/ e3sconf/
202016601009. 29. Іванов С. В., Антонюк В. П., Ля-
шенко В. І. Проблеми відтворення наукових кадрів
старопромислових регіонів Донбасу і Придніпров’я
для забезпечення їх інноваційної модернізації. Еконо-
мічний вісник Донбасу. 2020. № 2 (60). С. 200-208.
doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-200-208. 30. Pido-
rycheva I., Shevtsova H., Antonyuk V., Shvets N.,
Pchelynska H. A Conceptual Framework for Developing
of Regional Innovation Ecosystems. European Journal of
Sustainable Development. 2020. V. 9 N. 3, Р. 626-640. doi:
10.14207/ejsd. 2020.v9n3p626. 31. Стратегія регіональ-
ного розвитку Дніпропетровської області на період до
2027 року. Офіційний сайт Дніпропетровської облас-
ної ради. 2020. 121 с. URL: https://oblrada.dp.gov.ua/
category/ rishennia/sklikannia-7/xxiv-sesiya/. 32. Ви-
клики та перспективи розвитку хімічних виробництв
у регіонах України: наукове видання / наук. ред. С. О.
Іщук. НАН України. ДУ «Інститут регіональних дослі-
джень імені М. І. Долішнього Національної академії
наук України». Львів, 2018. 91 с. 33. Chemicals. Smart
Specialisation Platform. URL: https://s3platform.jrc.ec.
europa.eu/chemicals. 34. Rakhmatullin R., Hegyi F.B.,
Ciampi S. K., Gomez P. J., Mieszkowski K. Metho-
dological Manual. Developing Thematic Interregional
Partnerships for Smart Specialisation. European Commis-
sion. 2020. URL: https://publications.jrc.ec.europa.eu/
repository/bitstream/JRC116630/s3p-thematicmanual_-_
online.pdf. 35. Шевцова Г. З., Швець Н. В. Кластери-
зація хімічної промисловості: європейський досвід та
уроки для України. Вісник економічної науки України.
2017. № 2 (33). С. 103-109. 36. Ketels Ch., Memedo-
vic O. From clusters to cluster-based economic deve-
lopment. International Journal of Technological Learning,
Innovation and Development. (IJTLID). 2008. No. 3,
Vol. 1. Р. 375-392. doi: 10.1504/IJTLID.2008.019979.
37. Швець Н. В., Шевцова Г. З. Розвиток підприєм-
Н. В. Швець
77
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
ництва та його роль у реалізації підходу смарт-спеціа-
лізації в Україні. Економічний вісник Донбасу. 2020.
№ 2 (60). С. 53-66. doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-
53-66. 38. Методологія щодо впровадження процесу
підприємницького відкриття. Неофіційна версія. Укра-
їнський інститут міжнародної політики. 2020. 46 c.
URL: http://surl.li/fopw.
References
1. Lіashenko V. I., Petrova I. P. (2020). Strategies in
the system of public administration: current challenges and
scientific and expert platforms. Visnyk ekonomichnoi
nauky Ukrainy, Vol. 1 (38), рр. 86-96. doi:
https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2020.1(38).86-96 [in
Ukrainian].
2. Ahner D., Landabaso M. (2011). Regional policies
in times of austerity. European Review of Industrial Eco-
nomics and Policy, Vol. 2, pp. 2–6. Retrieved from
http://revel.unice.fr/eriep/index.html?id=3238 [in Eng-
lish].
3. Metodyka rozroblennia, provedennia monitorynhu
ta otsinky rezultatyvnosti realizatsii rehionalnykh stratehii
rozvytku ta planiv zakhodiv z yikh realizatsii. Ofitsiinyi
sait Verkhovnoi Rady Ukrainy. Retrieved from https://za-
kon.rada.gov.ua/laws/show/z0632-16#Text [in Ukrainian].
4. Yegorov I. Yu. (2018). The Formation of National
R&D and Innovation Policy Based on «Triple Helix»
(Government–Science–Industry) Extended Model (brief
information about the project). Nauka innov, Vol. 14 (1),
pp. 86-89. doi: 10.15407/scin14.01.086 [in Ukrainian].
5. Davymuka S. A., Fedulova L. I. (2016). Rehionalni
innovatsiini ekosystemy: napriamy rozbudovy v umovakh
yevropeiskoi intehratsii [Regional innovation ecosystems:
directions of development in the conditions of European
integration]. Lviv, SI Dolishny Institute for Regional
Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine.
464 p. [in Ukrainian].
6. Ketels Ch., Protsiv, S. (2020). Cluster presence and
economic performance: a new look based on European
data. Regional Studies, Ahead-of-Print doi: 10.1080/003
43404.2020.1792435 [in English].
7. Smart Guide to Cluster Policy. (2016). How to sup-
port SME Policy from Structural Funds. European Com-
mission. General for Internal Market, Industry, Entrepre-
neurship and SMEs Directorate-General for Internal Mar-
ket, Industry, Entrepreneurship and SMEs Directorate,
60 p. Retrieved from https://ec.europa.eu/growth/content/
smart-guide-cluster-policy-published-0_en [in English].
8. European observatory for clusters and industrial
change. (2020). European Commission. Retrieved from
https://ec.europa.eu/growth/industry/policy/cluster/obser-
vatory_en [in English].
9. Bianchi L., Borrello V., Cappellano F., Cantafio G.
and all. (2016). Research and Innovation Strategies in
Cluster Policies. Methodological Approach to Cluster Spa-
tialisation. March 2016. Maps-Led Project was founded by
Horizon 2020, MSCA RISE, 408 p. [in English].
10. Saha N., Saha P. (2017). The synergies influence
of clustering and smart specialization strategy: Do they re-
ally stimulate entrepreneurship and regional development?
Global Journal of Business, Economics and Management:
Current Issues, Vol. 7(1), pp.159-168 [in English].
11. Pidorycheva I. Yu. (2020). Innovation ecosystem
of Pridneprovsky economic region: actors, their quality
and completeness. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy,
Vol. 1 (38), рр. 116-130 doi: https://doi.org/10.37405/
1729-7206.2020.1(38).116-130 [in English].
12. Voinarenkо M.P. (Ed.). (2014). Klastery v
ekonomitsi Ukrainy [Clusters in the economy of Ukraine].
Khmelnytskyi, KhNU. 1085 p. [in Ukrainian].
13. Smertenko, P.S., Chernyshev, L.I., Bilan, I.I.,
Solonin, Y.М., Gorohovatska, M.Ya., Kulchytsky, I.I.,
Kot, O.V., Boyko N.V. (2014). Clusters and Technology
Platforms as a Mechanism for Development of Economy
of Ukraine. Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy,
Vol. 3, pp. 67-76 [in Ukrainian].
14. Derzhavna stratehiia rehionalnoho rozvytku na
2021–2027 roky [State strategy of regional development
for 2021-2027]. (2020). KMU. Retrieved from
https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzha
vnoyi-strategiyi-regionalnogo-rozvitku-na-20212027-t50
820 [in Ukrainian].
15. Amosha, O., Pidorycheva, I. (2014). Innovative
Potential of the Prydniprovs’kyi Region: Condition,
Tendencies and Problems of Development. State and re-
gions. Series: Economics and Business, Vol. 5, pp. 17-31.
Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/drep_2014_5_6
[in Ukrainian].
16. Liashenko V. I., Prokopenko R. V., Yakubovskyi
M. M. (2017). Obgruntuvannia napriamiv rozvytku pro-
myslovykh rehioniv Ukrainy z metoiu strukturno-
tekhnolohichnoi modernizatsii [Substantiation of direc-
tions of development for Ukrainian industrial regions for
the purpose of structural and technological modernization].
Upravlinnia ekonomikoiu: teoriia ta praktyka– Economic
management: theory and practice, (рp. 3-26). Kyiv, IIE of
NAS of Ukraine [in Ukrainian].
17. Liashenko, V., Prokopenko, R., Dzyuba, S.
(2017). Scenarios of the market orientation of foreign
economic activity of the Pridneprovsky economic region
under perfect conditions. Ekonomichnyi visnyk Donbasu –
Economic Herald of the Donbas, 2, pp. 75-89 [in Ukrain-
ian].
18. Snihova O. (2017). The possibilities of post-
industrial competitive advantages’ formation of old-
industrial regions of Ukraine. Ekonomichnyi visnyk Don-
basu – Economic Herald of the Donbas, 1 (47), pp. 39–51
[in Ukrainian].
19. Amosha O. I., Kharazishvili Yu. M., Liashenko
V. I. et al. (2018). Modernizatsiia ekonomiky promyslo-
vykh rehioniv Ukrainy v umovakh detsentralizatsii up-
ravlinnia [Modernization of the economy of industrial
regions of Ukraine in the conditions of decentralization of
management]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 300 p. [in
Ukrainian].
20. Soldak M. O., Shamileva L. L. (2018). Factors of
the industrial regions’ development: opportunities for
modernization on an innovative basis. Ekonomika promys-
lovosti – Economy of Industry, Vol. 1 (81), pp. 21–43 doi:
10.15407/econindustry2018.01.021 [in English].
21. Melnyk M. I. (Ed.). (2018). Prostorovi formy
orhanizatsii biznesu v Ukraini: tendentsii, perspektyvy ta
mekhanizmy rozvytku [Spatial forms of business
organization in Ukraine: trends, prospects and mechanisms
Н. В. Швець
78
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
of development]. Lviv, SI Dolishny Institute for Regional
Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine.
107 p. [in Ukrainian].
22. Bezubko L., Bezzubko B. (2018). Development
of strategies of old industrial regions. Ekonomichnyi visnyk
Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1 (51), pp. 40-
44 [in Ukrainian].
23. Ivanov S. V., Lyashenko V. I., Shamileva L. L.,
Trushkina N. V. (2019). Development trends of the
transport and logistics system of the Prydniprovsky
economic region. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy,
Vol. 2 (37), рр. 143-150 doi: https://doi.org/10.37405/
1729-7206.2019.2(37).143-150 [in Ukrainian].
24. Osadcha N. V., Lyashenko V. I., Haliasovska
O. V., Dzyuba S. V. (2019). Features of Agricultural
Products Export in Ukraine and Dnipro Region. Visnyk
ekonomichnoi nauky Ukrainy, Vol. 1, pp. 82-91 [in
Ukrainian].
25. Amosha O. I., Shevtsova H. Z., Shvets N. V.
(2019). Peredumovy smart-spetsializatsii Donetsko-
Prydniprovskoho makrorehionu na osnovi rozvytku
khimichnoho vyrobnytstva [Prerequisites for smart spe-
cialization of Donetsk-Prydniprovsky macro-region based
on chemical production development]. Ekon. promіsl., 3
(87), pp. 5-33. doi: 10.15407/econindustry2019.03.005 [in
Ukrainian].
26. Chykarenko І., Mamatova Т., Chykarenko O.,
(2020). Regional development strategy based on Smart-
specialization: methodological background. Public
Administartion Aspect, Vol. 8 (1), pp. 30-42 doi:
10.15421/152003 [in Ukrainian].
27. Petrova I. P. (2020). Modernization of the Eco-
nomy of the Old Industrial Regions on the Basis of Smart
Specialization (According to the scientific report at the
meeting of the Presidium of NAS of Ukraine March 11,
2020). Visnyk Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy, Vol 6,
pp. 30-37 doi: 10.15407/visn2020.06.030. [in Ukrainian].
28. Amosha O., Shevtsova H., Memedlyaev Z.
(2020). Utilization of mine water of Kryvbas as an
imperative for sustainable development of Dnipropetrovsk
region. E3S Web of Conferences 166, 01009. doi:
10.1051/e3sconf/202016601009. [in English].
29. Ivanov S., Antoniuk V., Liashenko V. (2020).
Problems of Reproduction of Research Personnel in the
Old Industrial Regions of Donbass and Dnieper to Ensure
their Innovative Modernization. Ekonomichnyi visnyk
Donbasu – Economic Herald of the Donbas, Vol. 2 (60),
pp. 200-208 doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-200-
208 [in Ukrainian].
30. Pidorycheva, I., Shevtsova, H., Antonyuk, V.,
Shvets, N., Pchelynska, H. (2020). A Conceptual Frame-
work for Developing of Regional Innovation Ecosystems.
European Journal of Sustainable Development, V. 9, N. 3,
рр. 626-640. doi: 10.14207/ejsd.2020.v9n3p626.
31. Stratehiia rehionalnoho rozvytku Dnipro-
petrovskoi oblasti na period do 2027 roku [Strategy of
regional development of Dnipropetrovsk region for the
period up to 2027]. Ofitsiinyi sait Dnipropetrovskoi
oblasnoi rady. Retrieved from https://oblrada.dp.gov.ua/
category/rishennia/ [in Ukrainian].
32. Ishchuk S. O. (Еd.). (2018). Vyklyky ta perspek-
tyvy rozvytku khimichnykh vyrobnytstv u rehionakh
Ukrainy [Challenges and prospects for the development of
chemical production in the regions of Ukraine]. Lviv, SI
Dolishny Institute for Regional Studies of the National
Academy of Sciences of Ukraine. 91 p. [in Ukrainian].
33. Chemicals. Smart Specialisation Platform. Re-
trieved from https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/chemicals
[in English].
34. Rakhmatullin R, Hegyi F. B., Ciampi S. K.,
Gomez P. J., Mieszkowski K. (2020). Methodological
Manual. Developing Thematic Interregional Partnerships
for Smart Specialisation. European Commission. Retrieved
from https://publications.jrc.ec.europa.eu/repository/bits
tream/JRC116630/s3p-thematicmanual_-_online.pdf [in
English].
35. Shevtsova H. Z., Shvets N. V. (2017). Clustering
of the chemical industry: European experience and lessons
for Ukraine. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, Vol. 2
(33), pp. 103-109 [in Ukrainian].
36. Ketels Ch., Memedovic O. (2008). From clusters
to cluster-based economic development. International
Journal of Technological Learning, Innovation and
Development. (IJTLID), Vol. 3 (1). pp. 375-392
doi: 10.1504/IJTLID.2008.019979 [in English].
37. Shvets N., Shevtsova H. (2020). Entrepreneurship
development and its role in implementing the smart spe-
cialization approach in Ukraine. Ekonomichnyi visnyk
Donbasu – Economic Herald of the Donbas, Vol. 2 (60),
pp. 53-66 doi: 10.12958/1817-3772-2020-2(60)-53-66 [in
Ukrainian].
38. Metodolohiia shchodo vprovadzhennia protsesu
pidpryiemnytskoho vidkryttia. Neofitsiina versiia [Meth-
odology for implementing the process of entrepreneurial
discovery. Unofficial version]. (2020). Ukrainian Institute
for International Politics, 46 p. Retrieved from
http://surl.li/fopw [in Ukrainian].
Швець Н. В. Питання формування хімічного
кластеру в контексті імплементації підходу смарт-
спеціалізації у Дніпропетровській області
У статті проаналізовані зовнішні та внутрішні
умови для формування регіонального хімічного клас-
теру у Дніпропетровській області на основі підходу
смарт-спеціалізації та сформульовані рекомендації для
проведення підготовчого етапу процесу підприєм-
ницького відкриття.
Відзначено, що застосування нової моделі управ-
ління регіональним розвитком з використанням мето-
дології смарт-спеціалізації потребує створення ціліс-
ного ефективного інноваційного простору, розвиток
якого може відбуватися шляхом кластеризації регіо-
нальної економіки.
У результаті вивчення закордонного досвіду роз-
витку кластерів звернено увагу на важливу роль влади
як фасилітатора, а не лідера кластерних ініціатив.
Зроблено висновок про неповне опрацювання смарт-
орієнтованої стратегічної цілі у Стратегії розвитку
Дніпропетровської області на період до 2027 року. До-
ведена доцільність обрання регіоном хімічної галузі як
пріоритетної для подальшого пошуку точок розумного
зростання. Розглянуто пріоритети та проєкти за хіміч-
ним напрямом, зареєстровано на європейській Плат-
формі зі смарт-спеціалізації. Відзначено, що Дніпро-
Н. В. Швець
79
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
петровська область має певні передумови для утво-
рення формального регіонального хімічного кластеру
на основі наявних економічних можливостей, новітніх
галузевих трендів та перспектив міжсекторального та
міжрегіонального співробітництва.
У роботі визначені головні ознаки майбутнього
хімічного кластеру та його загальна характеристика.
Зроблено акцент на те, що до початку процесу підпри-
ємницького відкриття неможливо розробити кон-
кретну модель хімічного кластеру, його профіль може
стати зрозумілим лише за результатами цього процесу.
Розкрито важливі аспекти та вимоги до процесу під-
приємницького відкриття, які треба враховувати до по-
чатку та впродовж його здійснення. Розроблено реко-
мендації щодо сукупності підготовчих дій, спрямова-
них на забезпечення повнішої ідентифікації стейкхол-
дерів та високої результативності процесу пошуку
смарт-пріоритетів.
Ключові слова: кластер, хімічна галузь, регіональ-
ний розвиток, інновації, інноваційна екосистема,
смарт-спеціалізація, процес підприємницького від-
криття, стейкхолдери.
Shvets N. Issues of Chemical Cluster Formation in
the Context of the Implementation of Smart Specializa-
tion Approach in Dnipropetrovsk Region
The article analyzes the external and internal condi-
tions for the formation of a regional chemical cluster in
Dnipropetrovsk region based on smart specialization ap-
proach and formulates recommendations for the prepara-
tory stage of the entrepreneurial discovery process.
It is noted that the application of a new model of re-
gional development management using smart specializa-
tion methodology requires the creation of integral effective
innovation space, the development of which can occur by
regional economy clustering.
By studying foreign experience in cluster develop-
ment, attention is drawn to the important role of the author-
ities as a facilitator and not a leader of cluster initiatives.
The conclusion is made about the incomplete elaboration
of a smart oriented strategic goal in the Development Stra-
tegy of Dnipropetrovsk region for the period until 2027.
The expediency of the region’s choice of chemical industry
as a priority for further search for smart growth points has
been proved. The chemical sphere priorities and projects
registered on the European Smart Specialization Platform
were considered. It is noted that Dnipropetrovsk region has
certain prerequisites for the formation of a formal regional
chemical cluster based on existing economic opportunities,
the latest industry trends and prospects for cross-sectoral
and cross-regional cooperation.
The work identifies the main features of the future
chemical cluster and its general characteristics. The em-
phasis is made on the fact that it is impossible to develop a
specific chemical cluster model before the start of entre-
preneurial discovery process; its profile will be understood
only by the results of this process. The important aspects
and requirements for the entrepreneurial discovery process
are revealed, which must be taken into account before and
during its implementation. Recommendations have been
developed, including a set of preparatory actions, aimed at
ensuring a more complete stakeholder identification and
high efficiency of smart priority search process.
Keywords: cluster, chemical industry, regional devel-
opment, innovation, innovation ecosystem, smart speciali-
zation, entrepreneurial discovery process, stakeholders.
Швец Н. В. Вопросы формирования химиче-
ского кластера в контексте имплементации под-
хода смарт-специализации в Днепропетровской об-
ласти
В статье проанализированы внешние и внутрен-
ние условия для формирования регионального химиче-
ского кластера в Днепропетровской области на основе
подхода смарт-специализации и сформулированы ре-
комендации для проведения подготовительного этапа
процесса предпринимательского открытия.
Отмечено, что применение новой модели управ-
ления региональным развитием с использованием ме-
тодологии смарт-специализации требует создания це-
лостного эффективного инновационного простран-
ства, развитие которого может происходить путем кла-
стеризации региональной экономики.
В результате изучения зарубежного опыта разви-
тия кластеров обращено внимание на важную роль
власти как фасилитатора, а не лидера кластерных ини-
циатив. Сделан вывод о неполной проработке смарт-
ориентированной стратегической цели в Стратегии
развития Днепропетровской области на период до 2027
года. Доказана целесообразность выбора регионом хи-
мической отрасли как приоритетной для дальнейшего
поиска точек разумного роста. Рассмотрены приори-
теты и проекты химического направления, зарегистри-
рованные на европейской Платформе по смарт-специ-
ализации. Отмечено, что Днепропетровская область
имеет определенные предпосылки для образования
формального регионального химического кластера на
основе имеющихся экономических возможностей, но-
вейших отраслевых трендов и перспектив межсекто-
рального и межрегионального сотрудничества.
В работе определены главные признаки будущего
химического кластера и его общая характеристика.
Сделан акцент на то, что до начала процесса предпри-
нимательского открытия невозможно разработать кон-
кретную модель химического кластера, его профиль
будет понятен только по результатам этого процесса.
Раскрыты важные аспекты и требования к процессу
предпринимательского открытия, которые надо учи-
тывать до начала и в течение его осуществления. Раз-
работаны рекомендации, включающие совокупность
подготовительных действий, направленных на обеспе-
чение более полной идентификации стейкхолдеров и
высокую результативность процесса поиска смарт-
приоритетов.
Ключевые слова: кластер, химическая отрасль, ре-
гиональное развитие, инновации, инновационная эко-
система, смарт-специализация, процесс предпринима-
тельского открытия, стейкхолдеры.
Стаття надійшла до редакції 31.08.2020
Прийнято до друку 15.09.2020
|