Формування моделі стратегічного розвитку Донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього
Авторами запропоновано візію (бачення) стратегічного майбутнього Донбасу як регіону високої технологічної культури, який має розвиватися на засадах неоіндустріальної моделі модернізації на основі впровадження новітніх вітчизняних і світових досягнень науки та техніки. Обґрунтовано необхідність розро...
Saved in:
| Date: | 2020 |
|---|---|
| Main Authors: | , , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2020
|
| Series: | Економічний вісник Донбасу |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173863 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Формування моделі стратегічного розвитку Донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього / О.І. Амоша, О.Ф. Новікова, Ю.С. Залознова, О.В. Панькова, О.Ю. Касперович // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 234-245. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-173863 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1738632025-02-23T20:17:00Z Формування моделі стратегічного розвитку Донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього Амоша, О.І. Новікова, О.Ф. Залознова, Ю.С. Панькова, О.В. Касперович, О.Ю. Дискусійний клуб Авторами запропоновано візію (бачення) стратегічного майбутнього Донбасу як регіону високої технологічної культури, який має розвиватися на засадах неоіндустріальної моделі модернізації на основі впровадження новітніх вітчизняних і світових досягнень науки та техніки. Обґрунтовано необхідність розробки стратегічного курсу розбудови ідеології промислового розвитку Донецького регіону в умовах впливу зовнішніх та внутрішніх викликів та загроз. Пропонується розробити та реалізувати Національний проєкт модернізації економіки та промислового комплексу України, що передбачає прийняття Закону України «Про модернізацію промислових регіонів», а також розробку й реалізацію Стратегії возз’єднання, комплексного відродження та розвитку Донбасу. Це необхідно для відновлення та розвитку промислового комплексу України, для розвитку інтелектуального, наукового, виробничого і кадрового потенціалу регіону, для досягнення високих якісних стандартів виробництва. Запропоновано напрями та механізми реалізації цієї ідеї через застосування можливостей платформної економіки, інформаційно-комунікативних і цифрових технологій, що дозволяє значно підвищити кількість потенційних учасників реалізації Стратегії, залучити додаткові ресурси, забезпечити конкурентність, прозорість, оперативність їх взаємодії та взаємовигідної співпраці. Авторами розкрито базові умови, наявні інституційні можливості для реалізації Стратегії возз’єднання, відродження та розвитку Донецької та Луганської областей України. Розкрито інституційні умови «перезавантаження» економіки Донбасу. Обґрунтовано пропозиції до Плану заходів для подолання перешкод та активізації дій з відродження Донбасу в політичній, соціальній та інформаційній сферах, у питаннях реінтеграції та встановлення миру. Акцентовано увагу на необхідності розбудови діючої Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію», реалізації загальноукраїнських проєктів культурної міжрегіональної інтеграції; проєктів щодо реінтеграції дітей з окупованого Донбасу та Криму. Ключова позиція авторів: Донбас – це регіон, який здатен зберегти за собою роль індустріального центру України і розвиватися на засадах неоіндустріальної моделі через впровадження новітніх технологій Індустрії 4.0, ІКТ, штучного інтелекту. Донбас – це територія потужного інноваційно-інвестиційного зростання, яка здатна забезпечити високу конкурентоспроможність економіки регіону і України в цілому. Для цього необхідна реалізація стратегічного курсу України на розбудову промислового комплексу країни в цілому, на розвиток конкурентоспроможності національної економіки та промислових регіонів. Авторами предложено видение стратегического будущего Донбасса как региона высокой технологической культуры, который должен развиваться на основе неоиндустриальной модели модернизации на основе внедрения новейших достижений науки и техники. Обоснована необходимость разработки стратегического курса развития идеологии промышленного развития Донецкого региона в условиях воздействия внешних и внутренних вызовов и угроз. Предлагается разработать и реализовать Национальный проект модернизации экономики и промышленного комплекса Украины, который предусматривает принятие Закона Украины «О модернизации промышленных регионов», а также разработку и реализацию Стратегии воссоединения комплексного возрождения и развития Донбасса. Это необходимо для восстановления и развития промышленного комплекса Украины, для развития интеллектуального, научного, производственного и кадрового потенциала региона, для достижения высоких качественных стандартов производства. Предложены направления и механизмы реализации этой идеи с применением возможностей платформенной экономики, информационно-коммуникативных и цифровых технологий, что позволяет значительно повысить количество потенциальных участников реализации Стратегии, привлечь дополнительные ресурсы, обеспечить конкурентность, прозрачность, оперативность их взаимодействия и взаимовыгодного сотрудничества. Авторами раскрыты базовые условия, имеющиеся институциональные возможности для реализации Стратегии воссоединения, возрождения и развития Донецкой и Луганской областей Украины. Раскрыты институциональные условия «перезагрузки» экономики Донбасса. Обоснованы предложения к Плану мероприятий по преодолению препятствий и активизации действий по возрождению Донбасса в политической, социальной и информационной сферах, в вопросах реинтеграции и установление мира. Акцентировано внимание на необходимости развития действующей Национальной платформы «Диалог о мире и безопасную реинтеграцию», реализации всеукраинских проектов культурной межрегиональной интеграции; проектов по реинтеграции детей из оккупированного Донбасса и Крыма. Ключевая позиция авторов: Донбасс – это регион, который способен сохранить за собой роль индустриального центра Украины и развиваться на основе неоиндустриальной модели путем внедрения новейших технологий индустрии 4.0. Донбасс – это территория мощного инновационно-инвестиционного роста, которая способна обеспечить высокую конкурентоспособность экономики региона и Украины в целом. Для этого необходима реализация стратегического курса Украины на развитие промышленного комплекса страны в целом, на развитие конкурентоспособности национальной экономики и промышленных регионов. A vision of the strategic future of Donbass as a region of high technological culture, which should develop on the basis of a neo-industrial model of modernization based on the introduction of the latest achievements of science and technology, is proposed. The necessity of developing a strategic course for the development of the ideology of industrial development of the Donetsk region under the influence of external and internal challenges and threats has been substantiated. It is proposed to develop and implement a National Project for the Modernization of the Economy and Industrial Complex of Ukraine, envisages the adoption of the Law of Ukraine "On the Modernization of Industrial Regions", as well as the development and implementation of the Strategy for the reunification of the complex revival and development of Donbass. This is necessary for the restoration and development of the industrial complex of Ukraine, for the development of the intellectual, scientific, production and personnel potential of the region, to achieve high quality production standards. The directions and mechanisms for the implementation of this idea, due to the use of the capabilities of the platform economy, information and communication and digital technologies, are proposed, which significantly increase the number of potential participants in the implementation of the Strategy, attract additional resources, ensure competition, transparency, efficiency of their interaction and mutually beneficial cooperation. The authors revealed the basic conditions, the existing institutional opportunities for the implementation of the Strategy for the reunification, revival and development of Donetsk and Lugansk regions of Ukraine. The institutional conditions for the "reset" of the Donbass economy are revealed. Proposals to the Action Plan to overcome obstacles and intensify actions for the revival of Donbass in the political, social and information spheres, in issues of reintegration and the establishment of peace have been substantiated. Attention is focused on the need to develop the current National Platform "Dialogue for Peace and Safe Reintegration", on the implementation of all-Ukrainian projects of cultural interregional integration; projects for the reintegration of children from the occupied Donbass and Crimea. The key position of the authors Donbass is a region that is able to retain its role as the industrial center of Ukraine and develop on the basis of neo-industrial models by introducing the latest technologies in Industry 4.0. Donbass is a territory of powerful innovation and investment growth, which is capable to ensure high competitiveness of the economy of the region and Ukraine as a whole. This requires the implementation of the strategic course of Ukraine aimed to build the country's industrial complex as a whole, and to develop the competitiveness of the national economy and industrial regions. 2020 Article Формування моделі стратегічного розвитку Донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього / О.І. Амоша, О.Ф. Новікова, Ю.С. Залознова, О.В. Панькова, О.Ю. Касперович // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 234-245. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-234-245 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173863 316.422:330.44(477.62) uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дискусійний клуб Дискусійний клуб |
| spellingShingle |
Дискусійний клуб Дискусійний клуб Амоша, О.І. Новікова, О.Ф. Залознова, Ю.С. Панькова, О.В. Касперович, О.Ю. Формування моделі стратегічного розвитку Донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього Економічний вісник Донбасу |
| description |
Авторами запропоновано візію (бачення) стратегічного майбутнього Донбасу як регіону високої технологічної культури, який має розвиватися на засадах неоіндустріальної моделі модернізації на основі впровадження новітніх вітчизняних і світових досягнень науки та техніки. Обґрунтовано необхідність розробки стратегічного курсу розбудови ідеології промислового розвитку Донецького регіону в умовах впливу зовнішніх та внутрішніх викликів та загроз. Пропонується розробити та реалізувати Національний проєкт модернізації економіки та промислового комплексу України, що передбачає прийняття Закону України «Про модернізацію промислових регіонів», а також розробку й реалізацію Стратегії возз’єднання, комплексного відродження та розвитку Донбасу. Це необхідно для відновлення та розвитку промислового комплексу України, для розвитку інтелектуального, наукового, виробничого і кадрового потенціалу регіону, для досягнення високих якісних стандартів виробництва. Запропоновано напрями та механізми реалізації цієї ідеї через застосування можливостей платформної економіки, інформаційно-комунікативних і цифрових технологій, що дозволяє значно підвищити кількість потенційних учасників реалізації Стратегії, залучити додаткові ресурси, забезпечити конкурентність, прозорість, оперативність їх взаємодії та взаємовигідної співпраці. Авторами розкрито базові умови, наявні інституційні можливості для реалізації Стратегії возз’єднання, відродження та розвитку Донецької та Луганської областей України. Розкрито інституційні умови «перезавантаження» економіки Донбасу. Обґрунтовано пропозиції до Плану заходів для подолання перешкод та активізації дій з відродження Донбасу в політичній, соціальній та інформаційній сферах, у питаннях реінтеграції та встановлення миру. Акцентовано увагу на необхідності розбудови діючої Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію», реалізації загальноукраїнських проєктів культурної міжрегіональної інтеграції; проєктів щодо реінтеграції дітей з окупованого Донбасу та Криму. Ключова позиція авторів: Донбас – це регіон, який здатен зберегти за собою роль індустріального центру України і розвиватися на засадах неоіндустріальної моделі через впровадження новітніх технологій Індустрії 4.0, ІКТ, штучного інтелекту. Донбас – це територія потужного інноваційно-інвестиційного зростання, яка здатна забезпечити високу конкурентоспроможність економіки регіону і України в цілому. Для цього необхідна реалізація стратегічного курсу України на розбудову промислового комплексу країни в цілому, на розвиток конкурентоспроможності національної економіки та промислових регіонів. |
| format |
Article |
| author |
Амоша, О.І. Новікова, О.Ф. Залознова, Ю.С. Панькова, О.В. Касперович, О.Ю. |
| author_facet |
Амоша, О.І. Новікова, О.Ф. Залознова, Ю.С. Панькова, О.В. Касперович, О.Ю. |
| author_sort |
Амоша, О.І. |
| title |
Формування моделі стратегічного розвитку Донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього |
| title_short |
Формування моделі стратегічного розвитку Донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього |
| title_full |
Формування моделі стратегічного розвитку Донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього |
| title_fullStr |
Формування моделі стратегічного розвитку Донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього |
| title_full_unstemmed |
Формування моделі стратегічного розвитку Донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього |
| title_sort |
формування моделі стратегічного розвитку донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2020 |
| topic_facet |
Дискусійний клуб |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173863 |
| citation_txt |
Формування моделі стратегічного розвитку Донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього / О.І. Амоша, О.Ф. Новікова, Ю.С. Залознова, О.В. Панькова, О.Ю. Касперович // Економічний вісник Донбасу. — 2020. — № 3 (61). — С. 234-245. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT amošaoí formuvannâmodelístrategíčnogorozvitkudonbasuvídsučasnihrealíjdovízíímajbutnʹogo AT novíkovaof formuvannâmodelístrategíčnogorozvitkudonbasuvídsučasnihrealíjdovízíímajbutnʹogo AT zaloznovaûs formuvannâmodelístrategíčnogorozvitkudonbasuvídsučasnihrealíjdovízíímajbutnʹogo AT panʹkovaov formuvannâmodelístrategíčnogorozvitkudonbasuvídsučasnihrealíjdovízíímajbutnʹogo AT kasperovičoû formuvannâmodelístrategíčnogorozvitkudonbasuvídsučasnihrealíjdovízíímajbutnʹogo |
| first_indexed |
2025-11-25T02:07:19Z |
| last_indexed |
2025-11-25T02:07:19Z |
| _version_ |
1849726276494950400 |
| fulltext |
О. І. Амоша, О. Ф. Новікова, Ю. С. Залознова, О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
234
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
ДИСКУСІЙНИЙ КЛУБ
УДК 316.422:330.44(477.62) doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-234-245
О. І. Амоша,
академік НАН України,
ORCID 0000-0003-0189-3819,
e-mail: amosha1937@gmail.com,
О. Ф. Новікова,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0002-8263-1054,
e-mail: novikovaof9@gmail.com,
Ю. С. Залознова,
член-кореспондент НАН України,
ORCID 0000-0003-3106-1490,
е-mail: zaloznova.iep@gmail.com,
О. В. Панькова,
кандидат соціологічних наук, доцент,
ORCID 0000-0002-2003-8415,
e-mail: pankovaiep@gmail.com,
О. Ю. Касперович,
головний економіст,
ORCID 0000-0003-1169-9681,
e-mail: a_kasp@ukr.net,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ
ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ СТРАТЕГІЧНОГО РОЗВИТКУ ДОНБАСУ:
ВІД СУЧАСНИХ РЕАЛІЙ ДО ВІЗІЇ МАЙБУТНЬОГО
На сьогодні на державному рівні необхідно ви-
знати Донбас як територію, регіон, що потребує за-
стосування дієвих механізмів та інструментів управ-
ління й активної державної політики, зважаючи на
долю регіону, його потенціал, ресурси розвитку й ті
виклики, ризики та загрози, які є.
Процеси відновлення та розбудови миру у
східних регіонах України мають бути включеними в
загальний контекст реформування українського
суспільства, створення механізмів гармонійної реін-
теграції постраждалих територій та їх населення в
загальноукраїнський соціально-економічний, полі-
тичний і правовий простір. Інформаційна політика
держави має бути зорієнтована на консолідацію все-
редині країни, на розбудову цілісності та єдності, на
відновлення миру та соціального діалогу на Сході
України, створення відповідних соціокультурних,
інформаційних, правових, організаційно-управлін-
ських передумов для відновлення цього діалогу.
Донбас у спектрі новітніх викликів і загроз
Тривалий збройний конфлікт на Сході України
обумовив закріплення у населення усієї країни від-
чуття небезпеки та нестабільності, безвиході та роз-
чарування у результатах діяльності органів держав-
ної влади, контактної групи в питаннях мирного вре-
гулювання конфлікту. Найбільш гостро відчувають
це мешканці Донецької та Луганської областей.
Поглиблення економічної кризи, руйнівні на-
слідки збройного конфлікту призвели до того, що
Донбас, який нещодавно був серед економічних й
виробничих лідерів країни (особливо Донецька об-
ласть), перетворився на відсталий регіон, що втра-
тив свої високі рейтингові позиції серед областей
України за рівнем соціально-економічного розвит-
ку. Рівень ВВП України знизився майже на 10%, по-
рівняно із 2013 роком. Екологічний стан пересягнув
критичну безпекову межу і став катастрофічним
через зруйновану внаслідок бойових дій промис-
лову і транспортну інфраструктуру, закриття вугіль-
них шахт – з недодержанням вимог безпеки тощо.
Це вкрай негативно вплинуло на рівень та якість
життя, обумовило поширення бідності, зростання
безробіття, соціальної нерівності, соціальної напру-
женості та протестної активності. Ситуація усклад-
нюється значною концентрацією ВПО на підконтро-
льних територіях Донецької і Луганської областей
України.
Пандемія COVID-19 та карантинні обме-
ження спричинили поширення загроз втрати життя
та здоров’я, значно обмежили роботу сфери послуг,
культури, транспорту, різко скоротили потоки зов-
О. І. Амоша, О. Ф. Новікова, Ю. С. Залознова, О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
235
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
нішньої та внутрішньої міграції тощо. Такі умови
призвели до значного зростання рівня безробіття та
загроз втрати доходу; до зниження можливостей
нормального життєзабезпечення та ін. В умовах зро-
стання зовнішніх і внутрішніх небезпек, карантин-
них обмежувальних заходів значно ускладнилося
становище населення, що мешкає на тимчасово оку-
пованих територіях Донбасу. Відбулося зростання
допандемійних ризиків загроз на фоні виникнення
нових (викликаних погіршенням санітарно-епідемі-
ологічного стану) в умовах зниження соціальної за-
хищеності населення, у тому числі працюючого, що
обумовило погіршення соціально-психологічного,
психічного стану людини. Це – спільні проблеми
і для України, і для Донбасу, які необхідно вирішу-
вати об’єднаними зусиллями.
Отже, збройний конфлікт, системна криза, пан-
демія COVID-19 обумовили посилення ризиків та
небезпек, закріплення несприятливого політичного,
соціально-економічного, інформаційного, екологіч-
ного та соціально-психологічного стану на території
Донбасу. Одночасно пандемія активізувала запит на
використання цифрових технологій та дистанційних
форм зайнятості, надання електронних та цифрових
послуг населенню, широке використання інформа-
ційно-комунікативних технологій у сфері освіти,
банківської справи, доставки товарів та послуг.
За таких умов важливо системно і потужно ді-
яти одночасно в соціально-економічному, сані-
тарно-епідеміологічному, інформаційному, гумані-
тарному, екологічному напрямах для спільного ви-
рішення проблем й зміцнення територіальної єдно-
сті, міжрегіональної партнерської взаємодії між ок-
ремими областями та конкретними районами і міс-
тами Донецької і Луганської областей.
Процес відновлення постраждалих від
збройного конфлікту територій Донецької і Луга-
нської областей, потребує врахування особливос-
тей перебігу такого конфлікту, його характеру. На
процес відновлення, реінтеграції впливають стадія
розгортання конфлікту, умови та особливості його
перебігу. Конфлікт на Сході України має специфічні
риси, що необхідно враховувати при плануванні й
реалізації стратегії реінтеграції, соціально-еконо-
мічного відновлення. а саме:
залученість Російської Федерації до конф-
лікту та тимчасова окупація частини території Укра-
їни (тимчасово окуповано 7% території нашої дер-
жави, де мешкало 13% населення України – 2 млн
осіб на території Автономної Республіки Крим та
м. Севастополя і близько 4 млн осіб у Донецькій та
Луганській областях), тут формувалося 13,7% ВВП
України (у 2013 році);
«гібридний» характер конфлікту, що полягає
у поєднанні ознак збройної зовнішньої агресії та
внутрішнього громадянського конфлікту в умовах
інформаційної війни (це війна смислів та інтерпре-
тацій у широкому сенсі); «гібридна анексія» Дон-
басу;
неспівставність ресурсного забезпечення сто-
рін конфлікту та їхня взаємозалежність: економічна,
технологічна, ресурсна тощо.
Збройне протистояння та тимчасова окупація
частини території України за своїми соціально-еко-
номічними та екологічними руйнівними наслідками
перетворили постраждалі від збройного конфлікту
території на території гуманітарної та екологічної
катастрофи; втрачено значні промислові та інфра-
структурні потужності Донбасу; поглибився розрив
у рівнях розвитку регіонів України, у тому числі
через відплив працездатного населення та капіталу з
територій Донбасу та Криму та посилення міграцій-
ного навантаження внаслідок масового вимушеного
внутрішнього переміщення.
Безпрецедентні масштаби проблеми потребу-
ють комплексного підходу до її розв’язання, активі-
зації та координації зусиль центральних та місцевих
органів виконавчої влади, органів місцевого само-
врядування, інститутів громадянського суспільства,
спрямованих на відновлення соціально-економічної
інфраструктури східних регіонів України, розбу-
дову миру, реінтеграції тимчасово окупованих тери-
торій, переорієнтації економіки ряду регіонів.
Процес відновлення постраждалих від зброй-
ного конфлікту територій Донецької і Луганської
областей має стати структурним сегментом Стра-
тегії возз’єднання, комплексного відродження та
розвитку Донбасу. Розробка та реалізація такої
Стратегії потребує її інтегрованості у більш широ-
кий сегмент на рівні національного проєкту модер-
нізації економіки та промислового комплексу Укра-
їни. Такий проєкт передбачає розробку та прийняття
Закону України «Про модернізацію промислових
регіонів». Сприятливі інституційно-правові умові
стають підґрунтям реалізації Стратегії. Такі кроки
необхідні одночасно і для відновлення та розвитку
промислового комплексу України, і для розвитку ін-
телектуального, наукового, виробничого і кадро-
вого потенціалу Донбасу.
Стратегія возз’єднання, комплексного відро-
дження та розвитку Донбасу має узгоджуватися зі
змістом, чинної та плануємої для прийняття право-
вої бази:
1) Концепції Державної цільової програми
відновлення та розбудови миру в східних регіонах
України [1];
2) Державної цільової програми відновлення
та розбудови миру в східних регіонах України [2],
якою передбачено здійснення комплексних заходів
з відновлення та розбудови миру в східних регіонах
України, створення системи інтегрованого управ-
ління програмними заходами та моніторингу їх ви-
конання, удосконалення правового, організаційно-
го, оперативного, технічного забезпечення вико-
нання Програми, вироблення механізму консоліда-
О. І. Амоша, О. Ф. Новікова, Ю. С. Залознова, О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
236
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
ції зусиль центральних і місцевих органів виконав-
чої влади, органів місцевого самоврядування, тери-
торіальних громад, громадських об’єднань та між-
народних організацій, що надають міжнародну тех-
нічну допомогу для відновлення та розбудови миру
в східних регіонах України;
3) Закону України «Про забезпечення прав і
свобод внутрішньо переміщених осіб» [3];
4) Державної стратегії регіонального роз-
витку України на 2021-2027 роки, що затверджена
Постановою Кабінету Міністрів України 5 серпня
2020 року №695 [4]. Визначена Стратегічна мета
державної регіональної політики України до 2027
року досягається через забезпечення економічної,
інфраструктурної, соціально-культурної зв’язаності
та інтегрованості на національному, регіональному
та місцевому рівні на основі трьох стратегічних ці-
лей:
Формування згуртованої держави в соціаль-
ному, гуманітарному, економічному, екологічному,
безпековому та просторовому вимірах.
Підвищення рівня конкурентоспроможності
регіонів.
Розбудова ефективного багаторівневого вря-
дування.
5) Національної економічної стратегії Ук-
раїни до 2030 року [5], яка на сьогоднішній день зна-
ходиться на стадії розробки. Ідея розробки та реалі-
зації Стратегії належить Президенту та Прем'єр-
міністру України. Національна економічна стратегія
Україна-2030 визначає головні стратегічні напрями
(вектори), за якими буде розвиватися Україна, а та-
кож включає стимули для промисловості, стимули
для агросектору, стимули для видобування, транс-
портні коридори, стимули для IT та R&D, стимули
для інфраструктури та внутрішніх перевезень, сти-
мули для енергетичного сектору [6]. Побудова інно-
ваційної моделі економічного розвитку України,
пріоритетами якої є розвиток виробництва та тор-
гівлі продукцією з вищою доданою вартістю, висо-
кий технологічний рівень виробництва, кваліфіко-
вана високооплачувана робоча сила, економія енер-
гії та інших видів природних ресурсів і новатор-
ський стиль управління – це той шлях розвитку, на
який спрямована реалізація Національної економіч-
ної стратегії України до 2030 року. Планується реа-
лізація з 2021 року ініціатив, закладених у Стратегії,
через державні цільові програми.
Відродження Донбасу на підґрунті модернізації
економіки України
Для комплексного відродження й розвитку
Донбасу необхідна ключова передумова – прий-
няття Україною ідеології промислового розвитку на
державному та регіональному рівнях управління та
механізмів її втілення для забезпечення структурно-
технологічної модернізації економіки та її промис-
лового сектору України та її регіонів.
Економічне відродження. Донбас має стати
територією для комплексного впровадження най-
сучасніших методів управління та організації еконо-
мічних й виробничих процесів, де важливу роль
відіграватимуть впровадження передових іннова-
ційних технологій, застосування нових методів уп-
равління, інструментів та форм публічно-приват-
ного партнерства, соціальної відповідальності біз-
несу; механізмів цифрової (платформної) економіки
та смарт-індустрії, впровадження у виробничі про-
цеси технологій індустріального Інтернету речей
(IIoT), систем штучного інтелекту (для економії ви-
трат, забезпечення умов безпеки, зміцнення ефек-
тивності всієї виробничої системи) тощо.
Відродження промислового комплексу Дон-
басу на новітніх засадах має орієнтуватися на неоін-
дустріальну модель модернізації підприємств тра-
диційних галузей спеціалізації регіону (паливно-
енергетичного комплексу, чорної металургії, хіміч-
ної промисловості, машинобудування) та перехід на
цифрові платформи Індустрії 4.0 для забезпечення
конкурентоспроможності в глобальній економіці.
На сьогодні перспективи інноваційного розвитку
промисловості в Україні на базі IT технологій мають
такі види діяльності як виробництво основних фар-
мацевтичних продуктів, харчова промисловість, ма-
шинобудування, хімія та нафтохімія, металургія.
Значна частина цих видів діяльності зосереджена
саме на території Донбасу.
Модернізація має забезпечити кардинальні
зміни технологічного профілю Донбасу і виробни-
чої системи України в цілому. Потрібна розробка та
реалізація такого Національного проєкту модерніза-
ції економіки України, в межах якого передбачати-
меться реалізація Стратегії комплексного від-
родження та розвитку Донбасу. Ця Стратегія буде
сприяти збереженню та розвитку інтелектуального,
наукового, виробничого і кадрового потенціалу ре-
гіону, досягненню високих якісних стандартів ви-
робництва, перетворенню Донбасу із всеукраїнської
кузні в «Національний інноваційний технопарк». В
пріоритетних напрямах Стратегії доцільно визна-
чити такі:
– створення техніко-впроваджувальних (науко-
ві й технологічні парки) та промислових інвестицій-
них зон (індустріальні парки), які дозволяють усу-
вати ризики та перешкоди на шляху конкурентного
розвитку регіону (моноструктурну організацію і си-
ровинну спрямованість виробництва (метал, ву-
гілля); порушення інфраструктурних зв’язків через
військові дії, обмеження можливостей руху людей,
капіталів, продукції та інформації; втрати трудових
виробничих, людських ресурсів, потужного інте-
лектуального, соціального, людського капіталу; по-
долання катастрофічної екологічної ситуації тощо;
– формування галузевих освітньо-науково-ви-
робничих комплексів навколо галузевих кластерів
(паливно-енергетичного, металургійного, машино-
будівного, хімічного та аграрного) на основі ство-
О. І. Амоша, О. Ф. Новікова, Ю. С. Залознова, О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
237
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
рення об’єднань навчальних закладів, наукових ус-
танов, підприємств із залученням громадських ініці-
атив для підготовки й перепідготовки кадрів, прове-
дення наукових досліджень та експериментального
впровадження їх результатів на підприємствах регі-
ону;
– створення передової економічної інновацій-
ної зони, привабливої для інвесторів, вітчизняних та
міжнародних партнерів й усіх зацікавлених сторін
на підґрунті впровадження інформаційно-комуніка-
тивної системи (платформи) національного та регіо-
нального рівнів. Реалізація такої платформи потре-
бує формування відповідної інфраструктури для за-
безпечення ефективної взаємодії всіх суб’єктів реа-
лізації Стратегії комплексного відродження та
розвитку Донбасу (як безпосередніх учасників, так
і потенційних), у тому числі щодо реалізації завдань
соціально-економічного та гуманітарного розвитку,
екологічної безпеки, «безпечної реінтеграції» тощо.
Платформний підхід дозволить значно підви-
щити кількість потенційних учасників реалізації
Стратегії, залучити додаткові ресурси, забезпечити
конкурентність, прозорість, оперативність взаємодії
та співпраці учасників економічного та гуманітар-
ного розвитку, сприятиме встановленню нових кон-
тактів та підвищенню згуртованості та взаєморозу-
міння серед громадян, дозволить розширити коло
учасників реалізації Стратегії комплексного від-
родження та розвитку Донбасу, не обмежуючись
лише мешканцями Донецької та Луганської облас-
тей, а залучаючи всіх небайдужих та зацікавлених
учасників (наприклад, багато хто з колишніх меш-
канців цих областей, які в статусі ВПО живуть в ін-
ших регіонах України, також могли б залучитися до
розвитку зазначених областей).
Широке застосування на території Донбасу
сегментів платформної економіки, ІКТ-технологій,
соціально-відповідального партнерства сприятиме
розвитку місцевого самоврядування, громадських
ініціатив, створенню самодостатніх та інвестиційно-
привабливих територіальних громад, здатних для
саморозвитку (одним із варіантів є створення техно-
парків). Поширення та залучення кращого досвіду
тих потужних тергромад, в які успішно інтегрува-
лися ВПО (тут вже мінімізовано ризики соціального
відторгнення, реалізуються ресурси саморозвитку).
Відбудова промислового потенціалу, збере-
ження та відновлення людських ресурсів Дон-
басу потребують спеціальних заходів щодо забезпе-
чення відповідного розвитку виробництва, розбу-
дови інфраструктури (транспортної, промислової,
соціальної, екологічної, гуманітарної тощо), понов-
лення зв’язків з інвесторами, вітчизняними і зару-
біжними партнерами в трудовій, соціально-еконо-
мічній, промисловій, екологічній, гуманітарній, со-
ціокультурній сферах.
Підґрунтям відродження Донбасу має стати
нова інформаційно-комунікативна платформа, яка
консолідуватиме зусилля влади, бізнесу і громадян,
інших повноцінних суб’єктів соціально-економіч-
ного розвитку, фінансові ресурси української дер-
жави, ресурси інвесторів, міжнародних партнерів
для забезпечення соціально-економічного віднов-
лення, переходу до збалансованого сталого, іннова-
ційного і цифрового розвитку Донбасу. Конструк-
тивне співробітництво між індустрією, науковими
колами, бізнесом, працівниками та урядом, інвесто-
рами, міжнародними партнерами створюватиме
сприятливі умови для поступового переходу до
цифрової економіки на засадах Індустрії 4.0, до роз-
витку смарт-промисловості; до реалізації плат-
форми дієвого державно-приватного партнерства.
Питаннями відродження економіки і промисло-
вого комплексу Донбасу займаються багато вчених,
до числа яких входять автори цієї публікації. Ком-
плексно висвітлюються ці стратегічно важливі пи-
тання в колективній роботі «Індустрія 4.0: напрямки
залучення інвестицій з урахуванням інтересів віт-
чизняних виробників» [7], авторами якої є О. І. Амо-
ша, В. П. Вишневський, В. І. Ляшенко, Ю. М. Хара-
зішвілі та ін. Напрями залучення інвестицій науково
обґрунтовуються науковцями і потребують їх вклю-
чення в зміст регіональних стратегій розвитку До-
нецької та Луганської областей та Державної стра-
тегії регіонального розвитку України на 2021-
2027 роки. Наведені в зазначеній публікації позиції
авторів залишаються актуальними і затребуваними
щодо визначення візії майбутнього Донбасу.
З метою об’єднання зусиль промисловців, під-
приємців, науково-освітньої експертної спільноти,
представників державного управління та місцевого
самоврядування в справі відновлення економічного
потенціалу та неоіндустріального відродження Дон-
басу доцільно заснувати Громадянську платформу
«Індустрія Донбасу – 4.0». Як ініціатори такого
руху могли б виступити Академія економічних наук
України, Агенції регіонального розвитку, торгово-
промислові палати, а також Краматорська міська
рада директорів промислових підприємств, Донець-
кий науковий центр НАН України і МОН України,
Донецьке відділення УСПП та інші [7, с. 199-200].
Донецький науковий центр НАН України і
МОН України може стати пілотним проєктом зі
створення регіональної інноваційної системи як
своєрідне ядро, навколо якого буде формуватися су-
часна регіональна інноваційна інфраструктура. На
цій основі може бути започатковане формування ме-
режі корпорацій відновлювального (випереджа-
ючого) розвитку – від окремих об’єднаних територі-
альних громад (ОТГ) до Донецького економічного
району (у складі Донецької та Луганської областей).
Інноваційного поштовху потребують і тради-
ційні виробництва Донбасу, зокрема, металургійні і
хімічні підприємства. Перспективною технологією,
яка може істотно підняти інноваційний рівень тра-
диційних виробництв на заводах Донбасу – електро-
металургія. Ключовими перевагами електродуго-
вого методу виплавлення металу є економічність,
О. І. Амоша, О. Ф. Новікова, Ю. С. Залознова, О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
238
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
екологічність, технологічність. Поширення техно-
логії електродугового виробництва металу дозво-
лило б за рахунок прискорення технологічного про-
цесу і автоматизації виробництва значно підняти
продуктивність праці в галузі. Кращою стала б еко-
логічна ситуація в промислових регіонах (електро-
дуговий метод у сотні разів зменшує шкідливі ви-
киди в атмосферу порівняно з мартенівським і кон-
верторним методами). Технологія електрошлако-
вого переплаву застосовується на електрометалур-
гійних заводах у Донецьку і Кураховому; у ПАТ
«ЕНЕРГОМАШСПЕЦСТАЛЬ» (м. Краматорськ),
який є найбільшим в Україні виробником спеціаль-
них литих і кованих виробів індивідуального і дріб-
носерійного виробництва для металургії, суднобу-
дування, енергетики і загального машинобудування;
ПрАТ «ДНІПРОСПЕЦСТАЛЬ» та ін.
Інституційні умови «перезавантаження»
економіки Донбасу. «Перезавантаження» еконо-
міки Донбасу можливо організувати в два етапи.
Перший – в сучасних умовах на підконтрольній те-
риторії України, а другий – після встановлення
миру – по всій території регіону. Необхідно заціка-
вити іноземних, державних та приватних донорів,
інвесторів у створенні Міжнародного фонду «Пере-
завантаження Донбасу – 4.0», який би передба-
чав створення відповідних галузевих відділень [7,
с. 199-200]:
екологічного – з фінансування проєктів ліквіда-
ції наслідків закриття та затоплення шахт та їх
шкідливого впливу на довкілля;
соціального – з фінансування проєктів у сфері
освіти (загальної, професійної, вищої), сприяння
підприємницьким університетам (у тому числі реа-
лізації проєкту «Інноваційного ліфта «від школи –
до Європи»), розвитку кооперативного руху на селі
та в ОТГ, охороні здоров’я, модернізації житлово-
комунального господарства, рекреації, інклюзив-
ного розвитку, туризму;
неоіндустріальної модернізації – з фінансу-
вання проєктів смарт-спеціалізації та «Індустрії
4.0», створення мережі індустріальних парків, орга-
нізації сучасних високотехнологічних виробництв,
шляхом приєднання до високотехнологічних євро-
пейських та світових кластерів тощо; наукового та
інноваційного – з метою розбудови регіональної
інноваційної системи шляхом фінансування проєк-
тів розбудови інноваційної інфраструктури (бізнес-
інкубаторів, наукових парків, технопарків, хабів –
транспортних, медичних та ін.), сектору ІТ-індуст-
рії, НДДКР з пріоритетних середньострокових на-
уково-технічних напрямів розвитку регіонів.
Для реалізації цих проєктів на законодавчому
рівні в регіоні потрібно створити спеціальний ре-
жим інноваційно-інвестиційної діяльності (по ана-
логії з досвідом Ірландії та Фінляндії він може бути
названий «Інноваційним офшором»), який буде пе-
редбачати стимулюючі умови у сфері оподатку-
вання, кредитування, митної політики для устатку-
вання та особливий режим валютного курсу для
реалізації цих проєктів.
Оскільки для проведення цієї роботи та її на-
уково-методичного супроводу, потенціалу обласних
і місцевих органів управління явно недостатньо,
пропонується створити з залученням коштів проєк-
тів міжнародної технічної допомоги «Центр стра-
тегування та оргпроєктування «Майбутнє Дон-
басу» (головний офіс – у м. Києві на базі Інституту
економіки промисловості НАН України, Донецьке
відділення – у м. Краматорську або м. Слов'янську,
Луганське відділення – у м. Сєвєродонецьку) як не-
прибуткову громадську спілку за участю експертної
спільноти (Академія економічних наук України,
УСПП), підприємців регіону, Донецької та Луган-
ської торгово-промислових палат, та Агенцій регіо-
нального та місцевого розвитку, мережі академіч-
них бізнес-інкубаторів YEP (Youth Entrepreneurial
Partnership) у таких університетах України, як На-
ціональний університет водного господарства та
природокористування, Національний гірничий уні-
верситет, Донецький національний технічний уні-
верситет [8, с. 75].
Такий Центр у тісній співпраці з Донецьким
регіональним центром НАН України і МОН України
та ЛОНКР, може стати «мозковим центром» моніто-
рингу та координації місцевих стратегій та програм
відновлення та «розумної неоіндустріальної спеціа-
лізації» Донбасу.
У такому варіанті значно розширюються мож-
ливості для відродження й розвитку Донбасу як те-
риторії потужного інноваційно-інвестиційного зрос-
тання, що забезпечує високу конкурентоспромож-
ність економіки регіону і України в цілому, дає
можливість відновлювати й встановлювати нові по-
тужні зв’язки із зарубіжними партнерами, інвесто-
рами, усіма зацікавленими сторонами на потреби
розвитку в економічній, промисловій, соціальній та
культурній сферах.
При розробці моделі майбутнього Донбасу до-
цільно врахувати такі вимоги:
1. Забезпечення цілісного бачення підсистеми
Донбасу в національній соціально-економічній та
політичній системі України.
2. Проведення цілеспрямованої роботи з насе-
ленням областей щодо зміни настроїв агресії, проти-
стояння, ворожості на єдність, діалог, примирення,
довіру тощо.
3. Усунення невизначеності щодо тривалості
збройного конфлікту, конкретизація термінів та спо-
собів його завершення.
4. Мобілізація внутрішніх та зовнішніх ресур-
сів та оптимізація їх використання в умовах обмеже-
ності та дефіциту ресурсів в Україні.
5. Вбудованість питань реінтеграції в систему
реформ з децентралізації управління.
6. Створення механізмів забезпечення гармо-
нійної безпечної реінтеграції територій Донецької
і Луганської областей та населення їх в загально-
О. І. Амоша, О. Ф. Новікова, Ю. С. Залознова, О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
239
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
український соціокультурний, соціально-економіч-
ний, політичний і правовий простір.
7. Врахування думок населення щодо реаліза-
ції їх інтересів та потреб при формуванні стратегіч-
них документів розвитку територій.
8. Проведення постійного діалогу між Прези-
дентом України та населенням областей у різних
формах, формування відповідного контенту у мас-
медійному просторі для формування діалогу і поро-
зуміння.
9. Створення умов для неоіндустріальної мо-
дернізації із забезпеченням фінансування проєктів
смарт-спеціалізації та «Індустрії 4.0», створення ме-
режі індустріальних парків, організації сучасних ви-
сокотехнологічних виробництв для подальшого
приєднання до високотехнологічних європейських
та світових кластерів;
10. Розвиток наукового та інноваційного потен-
ціалу з метою розбудови регіональної інноваційної
системи через фінансування проєктів розбудови
інноваційної інфраструктури (бізнес-інкубаторів,
наукових парків, технопарків, хабів – транспортних,
медичних та ін.), сектору ІТ-індустрії тощо.
До стратегічних напрямів розвитку соціаль-
ної сфери необхідно включити такі:
1. Підвищити рівень та якість життя населення
Донецької та Луганської областей, перешкоджати
зростанню бідності та безробіття, неформальної та
тіньової зайнятості тощо.
2. Створити умови для подолання різкого па-
діння народжуваності, для зниження рівня смертно-
сті, збереження та розвитку людського потенціалу
Донбасу.
3. Посилити правовий захист дітей сиріт, сімей
з втратою годувальника, колишніх учасників бойо-
вих дій та інвалідів, дітей війни, ВПО тощо.
4. Забезпечити розвиток соціальної інфраструк-
тури (лікарні, школи, дитсадки, заклади позашкіль-
ного виховання тощо) відповідно до потреб регіону.
5. Подолати загрози життю та здоров’ю насе-
лення в умовах, коли території заміновані, зростає
рівень пандемії COVID-19 [9], а сфера охорони здо-
ров’я не розвинена.
6. Підвищити ефективність діяльності право-
охоронних органів щодо зменшення неконтрольова-
ного обігу зброї та вибухівки, а також заборонити
діяльність добровольчих воєнних формувань.
7. Розв’язати проблему пенсійного туризму шля-
хом офіційної виплати пенсій пенсіонерам, які прожи-
вають на окупованій території (використати досвід
Грузії).
Певні кроки щодо збільшення в інформацій-
ному просторі контенту, спрямованого на інтегра-
цію жителів тимчасово окупованих територій в ук-
раїнський простір зроблено у нещодавно прийнятій
1 Підрозділ підготовлено О. Паньковою, О. Каспе-
ровичем у межах виконання технічного завдання гранто-
вого проєкту Національного фонду досліджень України
Державній стратегії регіонального розвитку Укра-
їни на 2021-2027 роки [4], про яку йшлося вище.
Особливості соціального захисту ВПО, міні-
мізація ризиків в сфері зайнятості для ВПО в
умовах впливу пандемії COVID-191.
Пандемія спричинила підвищення вимог до
стійкості регіональної соціально-економічної сис-
теми щодо впливу форс-мажорних (зокрема епіде-
міологічних) обставин. Тому в архітектуру створю-
ваних територіально-виробничих систем Донецької
та Луганської областей із самого початку має закла-
датись можливість безперебійного функціонування
в умовах тих чи інших обмежень, непередбачуваних
форс-мажорних обставин.
У зазначеному контексті при формуванні ефек-
тивної моделі стратегічного розвитку Донбасу на
окрему увагу заслуговує питання забезпечення соці-
ального захисту та збереження зайнятості внутріш-
ньо переміщених осіб (ВПО), адже переважна їх
більшість сконцентрована саме на територіях Доне-
цької та Луганської областей. До того ж це одна з
найменш захищених соціальних груп, яка, з одного
боку, суттєво збільшує навантаження на регіональні
системи забезпечення соціального захисту, але з ін-
шого – володіє потужним потенціалом [10], який не-
обхідно залучати в процеси розвитку Донецької та
Луганської областей. Обидва ці аспекти – потреба у
соціальному захисті ВПО та необхідність залучення
їхніх ресурсів – мають бути враховані при форму-
ванні Стратегії возз’єднання, комплексного від-
родження та розвитку Донбасу [11].
Пандемія COVID-19 матиме довгострокові на-
слідки, тож відповідні пріоритети, напрями діяльно-
сті та заходи мають бути передбачені і в межах від-
повідних стратегій та програм розвитку і Донбасу, і
України. Необхідною буде розробка стратегії еконо-
мічного оздоровлення після виходу з карантину, яка
базуватиметься на принципах ґендерної рівності,
недискримінації, підтримки працюючих батьків з
дітьми з числа ВПО як передумов стійкої посткри-
зової економіки.
Соціальна захищеність ВПО безпосередньо
пов’язана із наявністю у них необхідного рівня до-
ходів, тож збереження робочих місць ВПО та біз-
несу ВПО також має бути одним з ключових пріори-
тетів державної і регіональної антикризової регуля-
торної політики. В контексті подальшої реінтеграції
тимчасово окупованих територій та возз’єднання
Донбасу дієва система підтримки ВПО буде вельми
корисною щонайменше у двох аспектах: створення
позитивного іміджу України як держави, що піклу-
ється про своїх громадян, які опинились у скрут-
ному становищі, та набуття досвіду реінтеграції та
залучення, який стане корисним на тимчасово не-
«Подолання соціально-економічних ризиків та небезпек у
сфері праці та зайнятості України в умовах впливу панде-
мії COVID-19» (реєстраційний номер 2020.01/0253).
О. І. Амоша, О. Ф. Новікова, Ю. С. Залознова, О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
240
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
підконтрольних територіях після їх повернення до
складу України.
Зважаючи, що основною умовою інтеграції
ВПО є наявність житла, необхідно передбачити
створення механізму збереження за ВПО житла, в
якому вони мешкають (орендованого або придба-
ного у кредит) у випадку втрати ВПО роботи або
суттєвого зниження доходів (для самозайнятих
ВПО) через вплив карантинних обмежень, пов’яза-
них із пандемією.
У сфері захисту зайнятості та бізнесу ВПО ре-
гуляторна політика Уряду1 ряду має зосереджува-
тися на розробці та впровадженні механізмів підтри-
мки бізнесу ВПО в умовах пандемії COVID-19 з ме-
тою його збереження, поширення дистанційної зай-
нятості, а також програм перекваліфікації ВПО (у
тому числі дистанційних) для забезпечення їхньої
працевлаштованості в умовах карантинних обме-
жень. В умовах пандемії роботодавцям необхідно
проводити дружню до сім’ї політику, яка включає: –
гнучкий графік роботи: віддалену роботу, скороче-
ний робочий тиждень або надання гарантованої дов-
гострокової відпустки для того, щоб усі працівники
(а працівники з числа ВПО – у першу чергу) мали
можливість доглядати за дітьми.
Розвиток цифрових технологій, ІКТ, проєкту
«Цифрової держави» (он-лайн сервіс державних по-
слуг «Дія») для забезпечення дієвих механізмів
взаємодії громадян з державною владою в он-лайн
режимі, у тому числі з питань реінтеграції україн-
ських громадян, що мешкають на окупованих тери-
торіях Донбасу, що набуває особливої значущості в
умовах поширення пандемії, карантинних обме-
жень, згортання транспортного пересування. Це до-
зволить налагодити і зміцнити діалог між ними та
українською владою.
Необхідність збереження робочих місць ВПО
та забезпечення їхнього соціального захисту в умо-
вах карантинних обмежень невизначеної тривалості
актуалізує запит на максимально широке залучення
і використання сучасних інформативно-комуніка-
тивних технологій щодо реалізації зручних і до-
ступних каналів комунікативної взаємодії суб’єктів
соціально-економічного та суспільного розвитку, як
у сфері бізнесу, так і в сфері соціального захисту.
Зокрема – мова йде про необхідність забезпечення
1 Уряд прийняв рішення щодо надання соціальної
підтримки ВПО в період дії карантину та протягом 30 днів
з дня відміни карантину: не припиняти виплату щомісяч-
ної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам
для покриття витрат на проживання, в тому числі на оп-
лату житлово-комунальних послуг, якщо закінчився її ше-
стимісячний строк у період дії карантину та протягом
30 днів з дня відміни карантину. Призначення грошової
допомоги на наступний шестимісячний строк здійсню-
ється без подання відповідної заяви та документів; забо-
роняється прийняття рішення про скасування дії довідки
про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; забо-
пріоритетного розвитку інноваційних форм органі-
зації взаємодії суб’єктів ринку, підприємницької ді-
яльності, соціального розвитку та впровадження
відповідних технологій, здатних підтримувати ви-
робничу та ділову активність при одночасній мінімі-
зації безпосередніх контактів, щоб блокувати ка-
нали поширення пандемії.
Зміцнення єдиного інформаційного простору
України з врахуванням її регіональної специфіки
потребує додаткових дій, що мають бути включені
до Плану заходів з реалізації Стратегії регіональ-
ного розвитку України. Для Донбасу має бути
передбачена реалізація таких заходів:
• через систему державно інформаційної полі-
тики реалізувати та захистити національні інтереси
України шляхом використання в Донецькій та Лу-
ганській областях інформаційної, дипломатичної та
психологічної зброї для боротьби в умовах інформа-
ційної війни;
• терміново зняти обмеження з трансляції всіх
телевізійних каналів українського телебачення на
території Донецької та Луганської областей, засто-
сувати сучасні технології для якісної теле-, радіо-
трансляції;
• повністю покрити Донецьку та Луганську об-
ласті наземним (аналоговим та цифровим) ефірним
сигналом українським мовником;
• використовувати новітні мас-медійні техно-
логії для зміцнення позицій консолідованості, по-
тужної підтримки й успішної реінтеграції населення
Донбасу в соціокультурний простір України з метою
запобігання маніпулюванню масової свідомості гро-
мадян та попередженню поширення настроїв не-
нависті, страху, зростанню недовіри до владних
структур тощо;
• забезпечити розвиток інформаційної інфра-
структури, створити на території Донбасу структур-
ний підрозділ, який повинен відповідати за забезпе-
чення інформаційної безпеки;
• забезпечити захищеність об’єктів критичної
інфраструктури державних та регіональних інфор-
маційних ресурсів від кібер-атак;
• використовувати цифрові технології в мас-
медійному просторі для протистояння інформацій-
ній пропаганді РФ на окупованих, приграничних те-
риторіях і «сірій зоні», організація відкритих спіль-
роняється здійснення контролю за проведенням соціаль-
них виплат ВПО за місцем їхнього фактичного прожи-
вання; забороняється зупинення акціонерним товари-
ством «Державний ощадний банк України» видаткових
операцій за поточним рахунком у разі непроходження фі-
зичної ідентифікації одержувачем соціальних виплат
(див. за джерелом: Про внесення змін до деяких постанов
Кабінету Міністрів України. Постанова від 8 квітня
2020 року, №266. URL: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-
vnesennya-zmin-do-deyakih-postanov-kabinetu-ministriv-uk
rayini-i080420-266 48. https://flatfy.lun.ua/).
О. І. Амоша, О. Ф. Новікова, Ю. С. Залознова, О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
241
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
них обговорень, комунікаційних майданчиків для
пошуку шляхів примирення й успішної реінтеграції;
• забезпечити підтримку і розширення можли-
востей діючого українського інформаційного пор-
талу для прифронтових та окупованих територій з
метою протистояння інформаційній війні.
Необхідно зазначити, що відновлений та розбу-
дований мир на сході України – це відсутність про-
тистояння, конфліктів, протестів завдяки створенню
умов їх попередження та виникнення. Умовами його
створення є: високий рівень та якість життя біль-
шості населення країни; низька частка бідного насе-
лення; низький рівень безробіття; високий рівень ін-
формаційної та кримінальної безпеки; подолання
соціальної нерівності; довіра населення до влади;
низький рівень корупції; наявність патріотичної на-
ціональної еліти тощо [12].
Тому для розбудови миру на Донбасі у коро-
ткостроковій перспективі доцільним є сценарій зо-
середження на вирішенні питань, які на сьогодні
повністю знаходиться в компетенції української
влади:
– соціальне забезпечення ВПО та пенсіонерів з
тимчасово окупованої території;
– компенсації цивільному населенню, що по-
страждало внаслідок бойових дій, спрощене на-
дання адміністративних послуг мешканцям окупо-
ваних територій;
– дотримання «режиму тиші», продовження
процесу розведення сил та розмінування.
Для подолання наслідків тривалого збройного
конфлікту, для протистояння інформаційній агресії
і пропаганді на окупованих територіях Донбасу, які
посилюють тенденції непорозуміння й протисто-
яння в українському суспільстві, необхідно створю-
вати платформи ефективних взаємодій із залучен-
ням цифрових технологій.
Розробка та реалізація Україною ефективної
реінтеграційної політики має стати стратегічним
курсом для досягнення миру на Донбасі, консоліда-
ції та єдності всередині країни, для зміцнення вза-
ємної довіри громадян різних регіонів та збере-
ження територіальної цілісності України. Реінтегра-
ційна політика передбачає:
1. Зміцнення і розширення діючої Національної
платформи «Діалог про мир та безпечну реінтегра-
цію»; підтримка і поширення в інформаційному
просторі результатів реалізації проєкту «Націона-
льна єдність: як зшивати країну» (спільна ініціатива
Національної платформи та Укрінформу) [13].
2. Створення та реалізації загальноукраїнських
проєктів культурної міжрегіональної інтеграції;
проєктів щодо реінтеграції дітей з окупованого Дон-
басу та Криму через відкриття доступу до платформ
української освіти та культури тощо. Долучення до
роз’яснювальної та пропагандистської роботи осві-
тян, науковців, спеціалістів мас-медіа, блогерів у со-
ціальних мережах, журналістів, депутатів усіх рівнів
та ін.
3. Забезпечення реалізації чинного законодав-
ства України з ВПО, національної безпеки, з прав
людини, соціального діалогу, місцевого самовряду-
вання тощо. Додержання соціальних трудових та по-
літичних прав громадян Донецької та Луганської об-
ластей.
4. Активізація ініціатив та дій, спрямованих на
попереджання та подолання ризиків і небезпек для
міжнародної спільноти внаслідок відсутності миру
на сході України.
5. Ініціювання та підтримки рухів політичної
еліти, спрямованих на консолідовані конструктивні
відносини та результати розвитку у виробничій, со-
ціальній, трудовій, економічній, культурній сферах
Донецької та Луганської областей.
6. Подолання корупції при нецільовому розпо-
ділі коштів, спрямованих на реінтеграцію, віднов-
лення миру на Донбасі, ліквідацію наслідків зброй-
ного конфлікту та розв’язання проблем ВПО тощо.
7. Включення до всіх цільових концепцій, стра-
тегій, програм, що приймаються Українським Уря-
дом в економічній, соціальній, екологічній, вироб-
ничій, гуманітарній, інформаційній, фінансовій,
нормативно-правовій сферах, положень, напрямів,
заходів, пов’язаних з розв’язанням проблем Дон-
басу, для його відродження та розвитку, для віднов-
лення ресурсів та зміцнення Української держави.
Отже, візія майбутнього Донбасу є такою: Дон-
бас – це регіон, що має потужності для розвитку ви-
сокої технологічної культури, це регіон, який має
зберегти за собою роль індустріального центру Ук-
раїни і розвиватися на засадах неоіндустріальної мо-
делі модернізації на основі впровадження новітніх
вітчизняних і світових досягнень науки та техніки.
Незважаючи на неефективну метало-вугільну домі-
нанту виробництва, стратегія структурно-техноло-
гічної модернізації не передбачає відмови від тради-
ційних виробництв, але їх розвиток у подальшому
має здійснювання виключно за рахунок власних ре-
сурсів. На державну підтримку можуть розрахову-
вати лише нові високотехнологічні виробництва,
продукція яких буде орієнтована на імпортозамі-
щення, задоволення внутрішнього попиту і розвиток
експортного потенціалу. Вирішення стратегічних
завдань структурно-технологічної модернізації
Донбасу вимагає уважного ставлення до оптимізації
виробничої структури промислового комплексу,
пріоритетів технологічного зростання, визначення
критеріїв економічності й екологічності вироб-
ництв, ефективного використання території. Для
цього необхідно законодавчо закріпити і впрова-
джувати ідеологію промислового розвитку на дер-
жавному, регіональному, галузевому рівнях управ-
ління усіма суб’єктами соціально-економічних і ви-
робничих відносин.
Висновки. Підґрунтям відродження Донбасу
має стати нова інформаційно-комунікативна плат-
форма, яка консолідуватиме зусилля влади, бізнесу
і громадян, фінансові ресурси української держави,
О. І. Амоша, О. Ф. Новікова, Ю. С. Залознова, О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
242
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
ресурси інвесторів, міжнародних партнерів для за-
безпечення соціально-економічного відновлення,
переходу до збалансованого сталого, інноваційного
і цифрового розвитку. Концептуальною рамкою
створення такої інтегрованої платформи має стати
платформа соціально-відповідального партнерства,
як гармонійне поєднання концепцій соціального ді-
алогу, публічного діалогу, державно-приватного
партнерства, соціальної відповідальності. Таке по-
єднання на підґрунті соціальної відповідальності
створює базу для формування сучасної моделі роз-
витку, яка відповідає європейським вимогам, на за-
садах партнерства уможливлює збалансування інте-
ресів працівників, роботодавців, профспілок, дер-
жавної влади, бізнесу, громадянського суспільства,
зовнішніх та внутрішніх партнерів.
Реалізація моделі майбутнього Донбасу має
базуватися на:
цілісному баченні Донбасу в національній со-
ціально-економічній, соціокультурній, суспільно-
політичній системі України;
мобілізації внутрішніх та зовнішніх ресурсів
та оптимізації їх використання в умовах обмежено-
сті та дефіциту ресурсів в Україні;
створенні передової економічної інноваційної
зони, привабливої для інвесторів, вітчизняних та
міжнародних партнерів й усіх зацікавлених сторін
на підґрунті впровадження інформаційно-комуніка-
тивної системи (платформи) національного та регіо-
нального рівнів.
розробці та реалізації Стратегії комплекс-
ного відродження та розвитку Донбасу, у тому чи-
слі щодо реалізації завдань соціально-економічного
та гуманітарного розвитку, екологічної безпеки,
«безпечної реінтеграції»;
розвитку наукового та інноваційного потенці-
алу з метою розбудови регіональної інноваційної си-
стеми через фінансування проєктів формування та
розвитку інноваційної інфраструктури (бізнес-інку-
баторів, наукових парків, технопарків, хабів – транс-
портних, медичних та ін.), сектору ІТ-індустрії
тощо;
створенні умов для неоіндустріальної модер-
нізації із забезпеченням фінансування проєктів
смарт-спеціалізації та «Індустрії 4.0», створенням
мережі індустріальних парків, організації сучасних
високотехнологічних виробництв для подальшого
приєднання до високотехнологічних європейських
та світових кластерів;
вбудованості питань реінтеграції в систему
реформ з децентралізації управління, державну ре-
гіональну політику України;
створенні механізмів забезпечення гармоній-
ної безпечної реінтеграції територій Донецької і Лу-
ганської областей та їхнього населення в загально-
український соціокультурний, соціально-економіч-
ний, суспільно-політичний і правовий простір.
Реінтеграційна політика має стати стратегіч-
ним курсом для досягнення миру на Донбасі, консо-
лідації та єдності всередині країни, для зміцнення
взаємної довіри громадян різних регіонів та збере-
ження територіальної цілісності України. Реінтегра-
ційна політика передбачає:
зміцнення і розширення діючої Національної
платформи «Діалог про мир та безпечну реінтегра-
цію»; підтримка і поширення в інформаційному
просторі результатів реалізації проєкту «Націона-
льна єдність: як зшивати країну» (спільна ініціатива
Національної платформи та Укрінформу);
активізацію ініціатив та дій, спрямованих на
попереджання та подолання ризиків і небезпек для
міжнародної спільноти внаслідок відсутності миру
на сході України;
включення до всіх цільових концепцій, стра-
тегій, програм, що приймаються Українським Уря-
дом в економічній, соціальній, екологічній, вироб-
ничій, гуманітарній, інформаційній, фінансовій, но-
рмативно-правовій сферах, положень, напрямів, за-
ходів, пов’язаних з розв’язанням проблем Донбасу,
для його відродження та розвитку, для відновлення
ресурсів та зміцнення Української держави.
Донецька та Луганська області мають стати те-
риторією для реалізації масштабного економіко-
правового експериментального проєкту, спрямова-
ного на комплексне економічне, гуманітарне від-
родження та розвиток, ліквідацію зон екологічного
лиха та забезпечення умов економічної, екологічної
та соціальної безпеки, відновлення та розвитку те-
риторії Донбасу. Донбас має перетворитися із ву-
гільно-металургійного регіону з традиційно техно-
логічно низькою структурою виробництва (ІІІ тех-
нологічний уклад) в регіон креативної економіки, в
основі якої будуть знання, нові моделі розвитку,
нові технології смарт-індустрії, нові типи соціаль-
них відносин, нова культурна парадигма. Позитив-
ний результат реалізації такого масштабного про-
єкту і досвід впровадження нових форм у системі
управління та організації відновлення економічних,
екологічних, гуманітарних процесів у подальшому
можуть бути застосовані в інших регіонах України
зі схожими проблемами та масштабовані на всю те-
риторію України. Відродження Донбасу, неоіндуст-
ріальна модернізація промислових регіонів мають
стати цільовими орієнтирами реалізації Державної
стратегії регіонального розвитку України на 2021-
2027 роки, Національної економічної стратегії Укра-
їни до 2030 року.
Література
1. Концепція Державної цільової програми від-
новлення та розбудови миру в східних регіонах Ук-
раїни. Схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів
України від 31 серпня 2016 р. № 892-р. URL: https:
//zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-2016-%D1%80#n9.
2. Державна цільова програма відновлення та розбу-
дови миру в східних регіонах України. Затверджена
О. І. Амоша, О. Ф. Новікова, Ю. С. Залознова, О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
243
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня
2017 р. № 1071. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/1071-2017-%D0%BF#n10. 3. Закон України
«Про забезпечення прав і свобод внутрішньо пе-
реміщених осіб. / (Відомості Верховної Ради (ВВР),
2015, № 1, ст.1). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/
show/1706-18#Text. 4. Державна стратегія регіональ-
ного розвитку на 2021-2027 роки: Постанова Кабінету
Міністрів України від 5 серпня 2020 р. № 695. URL:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF
#n11. 5. Уряд офіційно розпочав створення Національ-
ної економічної стратегії-2030. Кабінет Міністрів
України. 7 вересня 2020 року. URL: https://www.kmu.
gov.ua/news/uryad-oficijno-rozpochav-stvorennya-nacio
nalnoyi-ekonomichnoyi-strategiyi-2030. 6. На робочій
групі Уряду з розробки Національної економічної
стратегії 2030 презентували візію та цільові показники
документу. Кабінет Міністрів України. URL: https:
//www.kmu.gov.ua/news/na-robochij-grupi-uryadu-z-rozr
obki-nacionalnoyi-ekonomichnoyi-strategiyi-2030-prezen
tuvali-viziyu-ta-cilovi-pokazniki-dok umentu. 7. Амо-
ша О. І., Вишневський В. П., Ляшенко В. І., Ха-
разішвілі Ю. М. та ін. Індустрія 4.0: напрямки залу-
чення інвестицій з урахуванням інтересів вітчизняних
виробників. Економічний вісник Донбасу. 2019. № 3
(57). С.189-216. doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-
189-216. URL: http://www.evd-journal. org/download/
2019/3(57)/23-Amosha.pdf. 8. Артеменко Л.П. Конку-
рентоспроможність України в четвертій індустріальній
революції. Побудова інформаційного суспільства: ре-
сурси і технології. Матеріали XVIІІ Міжнародної нау-
ково-практичної конференції, Київ, 19-20 вересня
2019 р. / МОН України, УкрІНТЕІ [та ін.]. Київ :
УкрІНТЕІ, 2019. С. 72-75. URL: http: //www.uintei.
kiev.ua/sites/ default/files/materyaly_mon_end.pdf. 9. Но-
вікова О. Ф., Панькова О. В. Гармонізація соціально-
трудового, цифрового та сталого розвитку в Україні:
проблеми та напрями забезпечення. Інноваційні стра-
тегії та моделі економічних трансформацій в умовах
євроінтеграційних викликів. Матеріали міжнародної
науково-практичної Internet-конференції (Харків – Уж-
город – Софія – Пшеворськ, 15 травня 2020 р.). Софія:
Издателство на ВУЗФ “Св. Григорий Богослов”, 2020.
С. 52-55. URL: http://ir. nusta.edu.ua/jspui/bitstream/
123456789/5129/1/4727_IR.pdf. 10. Внутрішньо пе-
реміщені особи: від подолання перешкод до стратегії
успіху: монографія / О. Ф. Новікова, О. І. Амоша, В. П.
Антонюк та ін.; НАН України, Ін-т економіки пром-сті.
Київ, 2016. 448 с. URL: https://iie.org.ua/wp-content/
uploads/monografiyi/2016/2016_mono_Novikova_Amos
ha_Antonyuk_2016.pdf. 11. Інтеграція внутрішньо пе-
реміщених осіб у територіальні громади: діагностика
стану та механізми забезпечення: монографія / О.
Ф. Новікова, В. П. Антонюк, О. В. Панькова та ін.;
НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2018. 244
с. URL: https://iie. org. ua/wp-content/uploads/2018/11/
mono_ VPO_ 2018. pdf. 12. Амоша О. І., Новікова О.
Ф., Антонюк В. П., Ляшенко В. І., Залознова Ю. С.,
Логачова Л. М., Панькова О. В., Касперович О. Ю.,
Іщенко О. В. Проект Концепції державної цільової
Програми з відновлення та розбудови миру у східних
регіонах України. Економічний вісник Донбасу. 2016.
№ 1 (43). С. 4-15. 13. Доній О. Витіснення справедли-
вості з української ідеї – це страшний удар по ній.
Укрінформ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-soci-
ety/3114130-oles-donij-politolog.html.
References
1. The Cabinet of Ministers of Ukraine (2016). The
concept of the State program for the restoration of peace
and development in the eastern regions of Ukraine.
Retrieved from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/892-
2016-%D1%80#n9. [in Ukrainian].
2. The Cabinet of Ministers of Ukraine. (2017). State
program for the restoration of peace and development in
the eastern regions of Ukraine. Retrieved from: https: //
zakon.rada.gov.ua/laws/show/1071-2017-%D0%BF#n10
[in Ukrainian].
3. Verkhovna Rada of Ukraine. (2015). Law of
Ukraine: On ensuring the rights and freedoms of internally
displaced persons. Retrieved from: https://zakon.rada.
gov.ua/laws/show/1706-18#Text [in Ukrainian].
4. The Cabinet of Ministers of Ukraine (2020a). State
strategy of regional development for 2021-2027. Retrieved
from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D
0%BF#n11 [in Ukrainian].
5. The Cabinet of Ministers of Ukraine (2020b). The
government has officially launched the National Economic
Strategy 2030: press release. Retrieved from: https:
//www.kmu.gov.ua/news/uryad-oficijno-rozpochav-stvo
rennya-nacionalnoyi-ekonomichnoyi-strategiyi-2030 [in
Ukrainian].
6. The Cabinet of Ministers of Ukraine (2020c). The
working group of the Government on the development of
the National Economic Strategy 2030 presented the vision
and targets of the document: press release. Retrieved from:
https://www.kmu.gov.ua/news/na-robochij-grupi-uryadu-
z-rozrobki-nacionalnoyi-ekonomichnoyi-strategiyi-2030-
prezentuvali-viziyu-ta-cilovi-pokazniki-dokumentu. [in
Ukrainian].
7. Amosha О., Vushnevskiy V., Liashenko V., Kha-
razishvili Yu. (2019). Industry 4.0: areas of investment at-
traction and the interests of domestic producers. Eko-
nomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the
Donbas, Vol. 3 (57), pp.189-216. doi: 10.12958/1817-
3772-2019-3(57)-189-216. Retrieved from: http: //www.
evd-journal.org/download/2019/3(57)/23-Amosha.pdf [in
Ukrainian].
8. Artemenko L. P. (2019). Competitiveness of Uk-
raine in the fourth industrial revolution. Building an infor-
mation society: resources and technologies. (pp. 72-75).
Proceedings of the XVIII International Scientific and Prac-
tical Conference, Kyiv, September 19-20, 2019. Retrieved
from: http://www.uintei.kiev.ua/sites/default/files/matery
aly_mon_end.pdf. [in Ukrainian].
9. Novikova O., Pankova O. (2020) Harmonization of
social and labor, digital and sustainable development in
Ukraine: problems and areas of support. Innovative strate-
gies and models of economic transformations in the context
of European integration challenges. (pp. 52-55). Proceed-
ings of the international scientific-practical Internet-con-
ference (Kharkiv - Uzhhorod - Sofia - Przeworsk, May 15,
2020). [in Ukrainian]. URL: http://ir.nusta.edu.ua/ jspui/
bitstream/123456789/5129/1/4727_IR.pdf.
О. І. Амоша, О. Ф. Новікова, Ю. С. Залознова, О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
244
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
10. Novikova O., Amosha O., Antonyuk V. (2016).
Internally Displaced Persons: From Overcoming Obstacles
to Success Strategies. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 448 p.
Retrieved from: https://iie.org.ua/wp-content/uploads/
monografiyi/2016/2016_mono_Novikova_Amosha_Anto
nyuk_2016.pdf [in Ukrainian].
11. Novikova O., Antonyuk V., Pankova O. (2018)/
Integration of internally displaced persons into local com-
munities: diagnostics and support mechanisms. Kyiv,
Kyiv, IIE of NAS of Ukraine. 244 p. Retrieved from:
https://iie.org.ua/wp-content/uploads/2018/11/mono_VPO
_2018.pdf [in Ukrainian].
12. Amosha O., Novikova O., Antonyuk V., Lya-
shenko V., Zaloznova Yu., Logachova L., Pankova O.,
Kasperovych O., Ishchenko O. (2016)/ Draft concept of the
state program for restoration of peace and development in
the eastern regions of Ukraine. Ekonomichnyi visnyk
Donbasu – Economic Herald of the Donbas. Vol. 1 (43),
pp. 4-15 [in Ukrainian].
13. Doniy O. The ousting of justice from the Ukrain-
ian idea is a terrible blow to it: an interview. 2020.
Retrieved from: https://www.ukrinform.ua/rubric-soci-
ety/3114130-oles-donij-politolog.html. [in Ukrainian].
Амоша О. І., Новікова О. Ф., Залознова Ю. С.,
Панькова О. В., Касперович О. Ю. Формування мо-
делі стратегічного розвитку Донбасу: від сучасних
реалій до візії майбутнього
Авторами запропоновано візію (бачення) страте-
гічного майбутнього Донбасу як регіону високої тех-
нологічної культури, який має розвиватися на засадах
неоіндустріальної моделі модернізації на основі впро-
вадження новітніх вітчизняних і світових досягнень
науки та техніки. Обґрунтовано необхідність розробки
стратегічного курсу розбудови ідеології промислового
розвитку Донецького регіону в умовах впливу зовніш-
ніх та внутрішніх викликів та загроз. Пропонується
розробити та реалізувати Національний проєкт модер-
нізації економіки та промислового комплексу України,
що передбачає прийняття Закону України «Про мо-
дернізацію промислових регіонів», а також розробку й
реалізацію Стратегії возз’єднання, комплексного від-
родження та розвитку Донбасу. Це необхідно для від-
новлення та розвитку промислового комплексу Укра-
їни, для розвитку інтелектуального, наукового, вироб-
ничого і кадрового потенціалу регіону, для досягнення
високих якісних стандартів виробництва. Запропоно-
вано напрями та механізми реалізації цієї ідеї через за-
стосування можливостей платформної економіки, ін-
формаційно-комунікативних і цифрових технологій,
що дозволяє значно підвищити кількість потенційних
учасників реалізації Стратегії, залучити додаткові ре-
сурси, забезпечити конкурентність, прозорість, опера-
тивність їх взаємодії та взаємовигідної співпраці. Ав-
торами розкрито базові умови, наявні інституційні
можливості для реалізації Стратегії возз’єднання, від-
родження та розвитку Донецької та Луганської облас-
тей України. Розкрито інституційні умови «перезаван-
таження» економіки Донбасу. Обґрунтовано пропози-
ції до Плану заходів для подолання перешкод та акти-
візації дій з відродження Донбасу в політичній, соціа-
льній та інформаційній сферах, у питаннях реінтеграції
та встановлення миру. Акцентовано увагу на необхід-
ності розбудови діючої Національної платформи «Діа-
лог про мир та безпечну реінтеграцію», реалізації зага-
льноукраїнських проєктів культурної міжрегіональної
інтеграції; проєктів щодо реінтеграції дітей з окупова-
ного Донбасу та Криму. Ключова позиція авторів:
Донбас – це регіон, який здатен зберегти за собою роль
індустріального центру України і розвиватися на заса-
дах неоіндустріальної моделі через впровадження но-
вітніх технологій Індустрії 4.0, ІКТ, штучного інте-
лекту. Донбас – це територія потужного інноваційно-
інвестиційного зростання, яка здатна забезпечити ви-
соку конкурентоспроможність економіки регіону і Ук-
раїни в цілому. Для цього необхідна реалізація страте-
гічного курсу України на розбудову промислового
комплексу країни в цілому, на розвиток конкуренто-
спроможності національної економіки та промислових
регіонів.
Ключові слова: відродження та розвиток Донбасу,
мир та реінтеграція, новітні ризики та загрози, Індуст-
рія 4.0, смарт-промисловість, конкурентоспромож-
ність національної економіки та промислових регіонів,
неоіндустріальна модернізація.
Amosha О., Novikova O., Zaloznova Y., Panko-
va O., Kasperovich O. Formation of the Model of Stra-
tegic Development of Donbass: from Modern Realities
to the Vision of the Future
A vision of the strategic future of Donbass as a region
of high technological culture, which should develop on the
basis of a neo-industrial model of modernization based on
the introduction of the latest achievements of science and
technology, is proposed. The necessity of developing a
strategic course for the development of the ideology of in-
dustrial development of the Donetsk region under the in-
fluence of external and internal challenges and threats has
been substantiated. It is proposed to develop and imple-
ment a National Project for the Modernization of the Eco-
nomy and Industrial Complex of Ukraine, envisages the
adoption of the Law of Ukraine "On the Modernization of
Industrial Regions", as well as the development and imple-
mentation of the Strategy for the reunification of the com-
plex revival and development of Donbass. This is neces-
sary for the restoration and development of the industrial
complex of Ukraine, for the development of the intellec-
tual, scientific, production and personnel potential of the
region, to achieve high quality production standards. The
directions and mechanisms for the implementation of this
idea, due to the use of the capabilities of the platform eco-
nomy, information and communication and digital techno-
logies, are proposed, which significantly increase the num-
ber of potential participants in the implementation of the
Strategy, attract additional resources, ensure competition,
transparency, efficiency of their interaction and mutually
beneficial cooperation. The authors revealed the basic con-
ditions, the existing institutional opportunities for the im-
plementation of the Strategy for the reunification, revival
and development of Donetsk and Lugansk regions of
Ukraine. The institutional conditions for the "reset" of the
Donbass economy are revealed. Proposals to the Action
Plan to overcome obstacles and intensify actions for the re-
vival of Donbass in the political, social and information
О. І. Амоша, О. Ф. Новікова, Ю. С. Залознова, О. В. Панькова, О. Ю. Касперович
245
Економічний вісник Донбасу № 3(61), 2020
spheres, in issues of reintegration and the establishment of
peace have been substantiated. Attention is focused on the
need to develop the current National Platform "Dialogue
for Peace and Safe Reintegration", on the implementation
of all-Ukrainian projects of cultural interregional integra-
tion; projects for the reintegration of children from the oc-
cupied Donbass and Crimea. The key position of the
authors Donbass is a region that is able to retain its role as
the industrial center of Ukraine and develop on the basis of
neo-industrial models by introducing the latest technolo-
gies in Industry 4.0. Donbass is a territory of powerful in-
novation and investment growth, which is capable to en-
sure high competitiveness of the economy of the region and
Ukraine as a whole. This requires the implementation of
the strategic course of Ukraine aimed to build the country's
industrial complex as a whole, and to develop the compe-
titiveness of the national economy and industrial regions.
Keywords: the revival and development of Donbass,
peace and reintegration, the latest risks and threats, Indus-
try 4.0, smart industry, competitiveness of the national
economy and industrial regions, neo-industrial moderniza-
tion.
Амоша А. И., Новикова О. Ф., Залознова Ю. С.,
Панькова О. В., Касперович А. Ю. Формирование
модели стратегического развития Донбасса: от со-
временных реалий к видению будущего
Авторами предложено видение стратегического
будущего Донбасса как региона высокой технологиче-
ской культуры, который должен развиваться на основе
неоиндустриальной модели модернизации на основе
внедрения новейших достижений науки и техники.
Обоснована необходимость разработки стратегиче-
ского курса развития идеологии промышленного раз-
вития Донецкого региона в условиях воздействия
внешних и внутренних вызовов и угроз. Предлагается
разработать и реализовать Национальный проект мо-
дернизации экономики и промышленного комплекса
Украины, который предусматривает принятие Закона
Украины «О модернизации промышленных регио-
нов», а также разработку и реализацию Стратегии вос-
соединения комплексного возрождения и развития
Донбасса. Это необходимо для восстановления и раз-
вития промышленного комплекса Украины, для разви-
тия интеллектуального, научного, производственного
и кадрового потенциала региона, для достижения вы-
соких качественных стандартов производства. Предло-
жены направления и механизмы реализации этой идеи
с применением возможностей платформенной эконо-
мики, информационно-коммуникативных и цифровых
технологий, что позволяет значительно повысить ко-
личество потенциальных участников реализации Стра-
тегии, привлечь дополнительные ресурсы, обеспечить
конкурентность, прозрачность, оперативность их взаи-
модействия и взаимовыгодного сотрудничества. Авто-
рами раскрыты базовые условия, имеющиеся институ-
циональные возможности для реализации Стратегии
воссоединения, возрождения и развития Донецкой и
Луганской областей Украины. Раскрыты институ-
циональные условия «перезагрузки» экономики Дон-
басса. Обоснованы предложения к Плану мероприятий
по преодолению препятствий и активизации действий
по возрождению Донбасса в политической, социаль-
ной и информационной сферах, в вопросах реинтегра-
ции и установление мира. Акцентировано внимание на
необходимости развития действующей Национальной
платформы «Диалог о мире и безопасную реинтегра-
цию», реализации всеукраинских проектов культурной
межрегиональной интеграции; проектов по реинтегра-
ции детей из оккупированного Донбасса и Крыма.
Ключевая позиция авторов: Донбасс – это регион, ко-
торый способен сохранить за собой роль индустриаль-
ного центра Украины и развиваться на основе неоин-
дустриальной модели путем внедрения новейших тех-
нологий индустрии 4.0. Донбасс – это территория мощ-
ного инновационно-инвестиционного роста, которая
способна обеспечить высокую конкурентоспособность
экономики региона и Украины в целом. Для этого
необходима реализация стратегического курса Укра-
ины на развитие промышленного комплекса страны в
целом, на развитие конкурентоспособности нацио-
нальной экономики и промышленных регионов.
Ключевые слова: возрождение и развитие Дон-
басса, мир и реинтеграция, новейшие риски и угрозы,
Индустрия 4.0, смарт-промышленность, конкуренто-
способность национальной экономики и промышлен-
ных регионов, неоиндустриальная модернизация.
Стаття надійшла до редакції 14.09.2020
Прийнято до друку 15.09.2020
|