Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров'я

Вступ. В постіндустріальний період розвитку суспільства, в умовах економічної глобалізації та високої соціальної мобільності, використання мобільного житла є актуальним та перспективним. Проблематика. У соціально-економічних умовах сучасної України практичні переваги мобільних житлових технологій...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автори:	Мироненко, В.П., Цимбалова, Т.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2019
Назва видання:	Наука та інновації
Теми:	Cвіт інновацій
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173866
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров'я / В.П. Мироненко, Т.А. Цимбалова // Наука та інновації. — 2019. — Т. 15, № 1. — С. 98-107. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-173866
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1738662025-02-09T13:53:50Z Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров'я Mobile Housing for Recreational use in Post-industrial Prydniprovia Мобильное жилье для рекреационного использования в условиях постиндустриального Приднепровья Мироненко, В.П. Цимбалова, Т.А. Cвіт інновацій Вступ. В постіндустріальний період розвитку суспільства, в умовах економічної глобалізації та високої соціальної мобільності, використання мобільного житла є актуальним та перспективним. Проблематика. У соціально-економічних умовах сучасної України практичні переваги мобільних житлових технологій мають великі перспективи розвитку, особливо при організації рекреаційно-туристичної діяльності. Мета. Дослідження можливостей використання рекреаційно-туристичного мобільного житла в умовах існуючого природно-ландшафтного фонду постіндустріального Придніпров'я. Матеріали й методи. Використано комплексний методологічний підхід, що базується на застосуванні загально-наукових та прикладних методів, насамперед, методи бібліографічний і порівняльно-історичний (архівна краєзнавча спадщина, сучасні наукові праці та нормативно-правова документація), а також, метод натурних обстежень та фотофіксації, експериментальне моделювання. Результати. У складі комплексної природно-ландшафтної зони постіндустріального Придніпров'я існує значна кількість техногенно порушених територій. Але в разі припинення або суттєвого зниження антропогенного навантаження екологічний стан довкілля може бути оптимізовано, завдяки самовідтворенню природних ландшафтів або за допомогою штучних заходів з рекультивації. Запропоновано проектні рішення щодо організації тимчасового мобільного житла для відпочинку у структурі потенційного природно-ландшафтного фонду регіону. Висновки. Застосування рекреаційно-туристичного мобільного житла у безпечних зелених ландшафтах вбачається доцільним та перспективним функціонально-типологічним напрямком, оскільки організація рекреаційного житла у мобільній формі базується на екологічному підході, спрямованому на максимальне зниження антропогенного впливу та збереження природного довкілля. Introduction. In the post-industrial period of the society development, under the conditions of economic globalization and a high social mobility, the use of mobile housing is a relevant and promising direction. Problem Statement. In the socio-economic conditions of modern Ukraine, the practical and advantageous mobile residential technologies have great prospects for the development, especially through organizing recreational and tourist activities. Purpose. To study the opportunities for using recreational and tourist mobile housing in the the existing naturallandscape fund of the post-industrial Prydniprovia. Materials and Methods. An integrated methodological approach, general scientific and applied methods, including, bibliographic and comparative historical methods (archived local historical heritage, modern scholarly research publications and regulatory documentation), field surveys and photographing, experimental modeling. Results. In the natural-landscape zone of post-industrial Prydniprovia region, there are many lands disturbed by maninduced load. However, in the case of its termination or significant reduction, the ecological state of the environment can be optimized. Design solutions for the organization of temporary mobile housing for recreation in the structure of potential natural-landscape fund of the region have been offered. Conclusions. The use of recreational and tourist mobile housing in safe green landscapes seems to be an expedient and promising functional typological direction, because the organization of recreational housing in the mobile form is based on an environment friendly approach that aims at maximally reducing the man-induced load and preserving the natural environment. Введение. В постиндустриальный период развития общества, в условиях экономической глобализации и высокой социальной мобильности, использование мобильного жилья является актуальным и перспективным. Проблематика. В социально-экономических условиях современной Украины практические преимущества мобильных жилых технологий имеют большие перспективы развития, особенно при организации рекреационно-туристической деятельности. Цель. Исследование возможностей использования рекреационно-туристического мобильного жилья в условиях существующего природно-ландшафтного фонда постиндустриального Приднепровья. Материалы и методы. Использован комплексный методологический подход, основанный на применении общенаучных и прикладных методов, прежде всего, методы библиографический и сравнительно-исторический (архивное краеведческое наследие, современные научные работы и нормативно-правовая документация), а также метод натурных обследований и фотофиксации, экспериментальное моделирование. Результаты. В составе комплексной природно-ландшафтной зоны постиндустриального Приднепровья существует много техногенно нарушенных территорий. Но в случае прекращения или значительного снижения антропогенной нагрузки экологическое состояние окружающей среды может быть оптимизировано, благодаря самовозрождению природных ландшафтов или с помощью проведения искусственных мероприятий по рекультивации. Предложены проектные решения по организации временного мобильного жилья для отдыха в структуре потенциального природно-ландшафтного фонда региона. Выводы. Применение рекреационно-туристического мобильного жилья в безопасных зеленых ландшафтах представляется целесообразным и перспективным функционально-типологическим направлением, поскольку организация рекреационного жилья в мобильной форме базируется на экологическом подходе, направленном на максимальное снижение антропогенного воздействия и сохранение природной среды. 2019 Article Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров'я / В.П. Мироненко, Т.А. Цимбалова // Наука та інновації. — 2019. — Т. 15, № 1. — С. 98-107. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 1815-2066 DOI: doi.org/10.15407/scin15.01.098 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173866 uk Наука та інновації application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Cвіт інновацій Cвіт інновацій
spellingShingle	Cвіт інновацій Cвіт інновацій Мироненко, В.П. Цимбалова, Т.А. Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров'я Наука та інновації
description	Вступ. В постіндустріальний період розвитку суспільства, в умовах економічної глобалізації та високої соціальної мобільності, використання мобільного житла є актуальним та перспективним. Проблематика. У соціально-економічних умовах сучасної України практичні переваги мобільних житлових технологій мають великі перспективи розвитку, особливо при організації рекреаційно-туристичної діяльності. Мета. Дослідження можливостей використання рекреаційно-туристичного мобільного житла в умовах існуючого природно-ландшафтного фонду постіндустріального Придніпров'я. Матеріали й методи. Використано комплексний методологічний підхід, що базується на застосуванні загально-наукових та прикладних методів, насамперед, методи бібліографічний і порівняльно-історичний (архівна краєзнавча спадщина, сучасні наукові праці та нормативно-правова документація), а також, метод натурних обстежень та фотофіксації, експериментальне моделювання. Результати. У складі комплексної природно-ландшафтної зони постіндустріального Придніпров'я існує значна кількість техногенно порушених територій. Але в разі припинення або суттєвого зниження антропогенного навантаження екологічний стан довкілля може бути оптимізовано, завдяки самовідтворенню природних ландшафтів або за допомогою штучних заходів з рекультивації. Запропоновано проектні рішення щодо організації тимчасового мобільного житла для відпочинку у структурі потенційного природно-ландшафтного фонду регіону. Висновки. Застосування рекреаційно-туристичного мобільного житла у безпечних зелених ландшафтах вбачається доцільним та перспективним функціонально-типологічним напрямком, оскільки організація рекреаційного житла у мобільній формі базується на екологічному підході, спрямованому на максимальне зниження антропогенного впливу та збереження природного довкілля.
format	Article
author	Мироненко, В.П. Цимбалова, Т.А.
author_facet	Мироненко, В.П. Цимбалова, Т.А.
author_sort	Мироненко, В.П.
title	Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров'я
title_short	Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров'я
title_full	Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров'я
title_fullStr	Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров'я
title_full_unstemmed	Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров'я
title_sort	мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального придніпров'я
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Cвіт інновацій
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/173866
citation_txt	Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров'я / В.П. Мироненко, Т.А. Цимбалова // Наука та інновації. — 2019. — Т. 15, № 1. — С. 98-107. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Наука та інновації
work_keys_str_mv	AT mironenkovp mobílʹnežitlodlârekreacíjnogovikoristannâvumovahpostíndustríalʹnogopridníprovâ AT cimbalovata mobílʹnežitlodlârekreacíjnogovikoristannâvumovahpostíndustríalʹnogopridníprovâ AT mironenkovp mobilehousingforrecreationaluseinpostindustrialprydniprovia AT cimbalovata mobilehousingforrecreationaluseinpostindustrialprydniprovia AT mironenkovp mobilʹnoežilʹedlârekreacionnogoispolʹzovaniâvusloviâhpostindustrialʹnogopridneprovʹâ AT cimbalovata mobilʹnoežilʹedlârekreacionnogoispolʹzovaniâvusloviâhpostindustrialʹnogopridneprovʹâ
first_indexed	2025-11-26T13:29:46Z
last_indexed	2025-11-26T13:29:46Z
_version_	1849859807531499520
fulltext	98 © МИРОНЕНКО В.П., ЦИМБАЛОВА Т.А., 2019 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2019, 15(1): 98—107 https://doi.org/10.15407/scin15.01.098 В.П. Мироненко 1, Т.А. Цимбалова 2 1 Державний вищий навчальний заклад «Харківський національний університет будівництва і архітектури», вул. Сумська, 40, Харків, 61002, Україна, +380 97 279 3541, mironenko vp53@gmail.com 2 Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», вул. Чернишевського, 24 а, Дніпро, 49600, Україна, +380 67 849 4355, zimbalovat@gmail.com МОБІЛЬНЕ ЖИТЛО ДЛЯ РЕКРЕАЦІЙНОГО ВИКОРИСТАННЯ В УМОВАХ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОГО ПРИДНІПРОВ’Я Вступ. В постіндустріальний період розвитку суспільства, в умовах економічної глобалізації та високої соціальної мобільності, використання мобільного житла є актуальним та перспективним. Проблематика. У соціально-економічних умовах сучасної України практичні переваги мобільних житлових техно- логій мають великі перспективи розвитку, особливо при організації рекреаційно-туристичної діяльності. Мета. Дослідження можливостей використання рекреаційно-туристичного мобільного житла в умовах існуючого природно-ландшафтного фонду постіндустріального Придніпров’я. Матеріали й методи. Використано комплексний методологічний підхід, що базується на застосуванні загально- наукових та прикладних методів, насамперед, методи бібліографічний і порівняльно-історичний (архівна краєзнавча спадщина, сучасні наукові праці та нормативно-правова документація), а також, метод натурних обстежень та фото- фіксації, експериментальне моделювання. Результати. У складі комплексної природно-ландшафтної зони постіндустріального Придніпров’я існує значна кількість техногенно порушених територій. Але в разі припинення або суттєвого зниження антропогенного наванта- ження екологічний стан довкілля може бути оптимізовано, завдяки самовідтворенню природних ландшафтів або за допомогою штучних заходів з рекультивації. Запропоновано проектні рішення щодо організації тимчасового мобіль- ного житла для відпочинку у структурі потенційного природно-ландшафтного фонду регіону. Висновки. Застосування рекреаційно-туристичного мобільного житла у безпечних зелених ландшафтах вбача- ється доцільним та перспективним функціонально-типологічним напрямком, оскільки організація рекреаційного житла у мобільній формі базується на екологічному підході, спрямованому на максимальне зниження антропогенно- го впливу та збереження природного довкілля. К л ю ч о в і с л о в а : рекреаційно-туристичне мобільне житло, комплексна природно-ландшафтна зона постін- дустріального Придніпров’я, мобільна форма організації рекреаційно-туристичної діяльності. Мобільні житлові технології знайшли ши- роке застосування у різних регіонах сучасно- го світу. Конструктивно-технологічні особли- вості пересувного житла дозволяють активно використовувати його, насамперед, для орга- нізації тимчасового проживання у місцях про- мислового освоєння територій та в галузі ка- пітального будівництва, а також як житло в рекреаційно-туристичній галузі. У соціально-економічних умовах сучасної України вивчення проблеми рекреаційно-ту- ристичного використання об’єктів мобільної житлової індустрії наразі є доцільним, особли- во, для організації дитячого та дорослого до- звілля в літній період. 99ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2019, 15 (1) Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров’я Актуальність роботи пов’язана з проблемою розвитку мобільної форми рекреаційно-ту рис- тичного житла в умовах постіндустріального Придніпров’я, а саме, на територіях ландшаф- тів комплексної зеленої зони Дніпро пет ров- сько-Дніпродзержинської промислово-місь кої агломерації. Аналіз останніх публікацій свідчить, що пи- танням теорії та методології мобільної архі- тектурної форми присвячено значну кількість спеціальних досліджень у різних країнах сві - ту. Науковим розробкам окремих аспектів су- часної мобільного житла присвячені дисер- таційні роботи Хвилі І.К. (приділено увагу тен денції розвитку мобільного рекреаційного житла та визначенню типів архітектурно-конст- руктивних систем для різних ландшафтів Ук- раїни) [1], Панфілова О.В. (розглянуто пи- тан ня формування мобільного житла для тим часового перебування, зокрема в умовах вахтового методу роботи в суворих природно- кліматичних умовах півночі, a також кон цеп- туальні пропозиції щодо створення мобіль- них поселень майбутнього) [2], Економова І.С. (вивчено принципи формування малоповер- хових житлових об’єктів на воді) [3], Поморо- ва С.Б. (мобільне житло розглядається як жит- ло компенсаційного типу для мешканців міст) [4], Тиманцевої Н.Л. (дослідження присвяче- но моделюванню житлового середовища в екстремальних умовах проживання) [5], Блі- нова Ю І. (приділено увагу тентовим будів- лям і спорудам) [6]. Нижче викладене дослідження є вивчен- ням можливостей використання рекреацій- но-туристичного мобільного житла в умовах наявного природно-ландшафтного фонду пост- індустріального Придніпров’я. Стародавня історія Придніпров’я, як і всієї степової України, нерозривно пов’язана з пе- ребуванням кочових скотарських племен та застосуванням пересувного житла, насампе- ред, розміщеного на колісних транспортних засобах (найдавнішою археологічною знахід- кою у Східній Європі, що має відношення до колісного транспорту, вважаються візок з кур- гану Сторожова Могила (III тис. до н. е.) на Дніпропетровщині) [7]. Вагомий внесок у розвиток мобільного жит- ла на колісній основі було зроблено у скіф- ський період. В епоху античності у степах Пів- нічного Причорномор’я набуло поширення ко - чівницьке пересувне житло двох основних ти- пів: скіфське та сарматське, причому, скіфські кибитки відрізнялися великою варіабельніс- тю конструктивно-планувальних рішень жит- лових кузовів, облаштованих на основі коніч- них і пірамідальних юрт, прямокутних і квад- ратних в плані) [8]. У середньовіччя, у Дикому Полі, де хвилі різних скотарсько-кочових етнічних групу- вань багаторазово змінювали одна одну, пере- сувне житло, особливо нерозбірне на колесах, постійно знаходилось у вжитку (археологічні свідчення, пов’язані з колісним транспортом, здебільшого, мають половецьке та татаро- мон гольське походження; максимальна кіль- кість знахідок виявлена на Дніпропетровщи- ні) [9, 10]. Після вигнання татаро-монгольських заво- йовників кочівницьке скотарське мобільне житло на території України практично не за- с тосовувалося (в подальшому, освоєння сте- пового краю велося осілим населенням, пе- реважно, переселенцями багатонаціонального ет нічного складу), пересувне житло викорис- товувалося, переважно, у військовому побу ті у вигляді різних куренів і наметів. Помітне формування нових конструктив- но-технологічних типів мобільного житла на території сучасної України відбувалося вже за радянські часи й було пов’язане, як і загалом в СРСР, переважно, з галуззю капітального будівництва, на відміну від закордонної прак- тики активного розвитку мобільного житла ба гатьох типологічних напрямків, зокрема, рек реаційно-туристичного мобільного житла, розміщеного на автомобільних транспортних засобах у вигляді різноманітних конструкцій кемперів та трейлерів. 100 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2019, 15 (1) В.П. Мироненко, Т.А. Цимбалова В умовах сучасної України мобільне житло має обмежений функціонально-типологічний діапазон. Нормативно зафіксовано лише бу- дівлі мобільні/інвентарні, що, значною мірою, мають застосування у будівництві або ж існує практика пристосування їх під дачне житло [11]. Такий популярний за кордоном типоло- гічний напрямок як рекреаційно-туристичне мобільне житло, в Україні на сьогодні знахо- диться у стані становлення, незважаючи на на- явність величезного рекреаційного та екскур- сійного потенціалу. Але, на жаль, значна частина українських ландшафтних та історико-культурних ціннос- тей належить до екологічно забруднених те- риторій. Дослідження рекреаційно-туристичних мож- ливостей природних ландшафтів у промисло- вих регіонах, зокрема в умовах порушення природного середовища внаслідок значного промислово-антропогенного навантаження, мож на провести на прикладі Дніпропетровсь- ко-Дніпродзержинської промислово-міської аг- ломерації. Індустріальну базу Дніпропетровсько-Дніп- родзержинської промислово-міської агломе- рації було засновано в кінці XIX ст., з часом вона перетворила регіон на один з найбільш економічно й політично впливових центрів Російської імперії та СРСР. У другій половині XIX ст. про Придніпров- ські землі говорили та писали як про «росій- ську Каліфорнію» або «український Рур», де «наявні колосальні природні багатства, які потребують освоєння» [12]. Однак високого рівня життя населення було досягнуто неви- правданою ціною — порушенням ландшафт- ної еко системи на урбанізованих територіях середнього Придніпров’я та, як результат, ви- никненням серйозних екологічних проблем. Згідно з історичними даними, в перші деся- тиліття існування Катеринослава (Дніпро пет- ровська, Дніпра) відбувався процес інтен сив- ної вирубки, оскільки місто будувалося на місці густого лісу, що широкою смугою тяг- нувся правим берегом Дніпра, поблизу ко- зацького поселення Половиця (перші спроби зас нувати місто на лівобережжі в болотис тих плавнях р. Самари не увінчалися успіхом) [13, 14]. Улюбленим місцем відпочинку катерино- славців були ліси — Монастирський та Не- г рескула за три-чотири версти на південний захід від міста [13]. Також користувалися по- пулярністю серед населення виїзди на числен- ні острови на Дніпрі, для чого було налаго- д жено човнові переправи. Особливим місцем рекреаційно-оздоровчого відпочинку були при- бережні ландшафти поблизу унікальних Дніп- ровських порогів, затоплених в 1932 р. під час будівництва ДніпроГЕСу в Запоріжжі. Місто Кам’янське (Дніпродзержинськ) сво- їм стрімким розвитком зобов’язане Дніпров- ському заводу — лідеру металургійної галузі всієї царської Росії (раніше Варшавському сталеливарному заводу, знову відродженому в 1886 р., коли Варшавське підприємство ра- зом з робітниками та службовцями було ціл- ком перевезено на дніпровський берег непо- далік від села Кам’янське, що мало запорізь- кого походження) [12]. У 1880-90 х рр., у період бурхливого будів- ництва та введення в дію перших металур- гійних підприємств Дніпропетровсько-Дніп- ро дзержинської агломерації беруть початок ви токи сучасних екологічних проблем При- дніпров’я. Саме тоді починає формуватися згубна система порушення санітарно-гігіє- нічних норм експлуатації виробництв з ви- соким ступенем шкідливості (відсутність або недостатні параметри санітарно-захисних зон, скидання неочищених відходів в атмосферу й водні джерела, накопичення та зберігання шкідливих відходів у відстійниках, сховищах, відвалах в умовах, що не відповідають вимо- гам безпеки тощо). До сьогодні значна частина житлової за- будови Дніпропетровсько-Дніпродзер жинсь- кої агломерації знаходиться в безпосередній близькості від великих промислових підпри- 101ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2019, 15 (1) Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров’я ємств з високим класом шкідливості — мета- лургійних, хімічних, енергетичних, яких в міс- ті Дніпро налічується понад 170, а в Кам’ян- ському — 58 [15, 16]. Найбільш несприятливий екологічний стан склався на окремих територіях агломерації на правому березі Дніпра (згідно з даними еколо- гічного паспорту м. Дніпро, близько 40 під- приємств скидають стічні води безпосередньо у річку Дніпро та інші річки, у яружно-балочну мережу). Зелені ландшафти основного рек- реаційного фонду й резерву знаходяться на лівобережжі, де значно менше проявляється техногенний вплив [17]. В умовах надмірного забруднення населе- них територій агломерації особливе значення має санітарна роль зелених насаджень, пере- важно видів, що зростали в цій місцевості з давніх часів. Сучасні дані біохімічних дослі- джень доказово свідчать про антимікробні та очищувальні властивості зелених ландша ф- тів: 1 м3 лісу містить в 200—300 разів менше бактерій, ніж 1 м3 території промислового міс- та; 1 га зелених насаджень здатний поглинути за період вегетації 5—10 тонн вуглекислого газу; 20—60 % сполук фтору; 14—65 тонн пилу і виділити в атмосферу 10—20 тонн кисню [16]. Комплексна зелена зона Дніпропетровсько- Дніпродзержинської агломерації просторово диференціюється на зелені ландшафти різної типології (характерні для великих урбаніс- тичних утворень): структурні елементи зеле- ної зони розрізняють за ступенем оздоров чо- го, рекреаційного, господарського та санітар- ного використання; в складі зеленого комп- лексу знаходяться об’єкти природно-запо від- ного фонду та раритетні деревні насадження. Найбільший рекреаційно-оздоровчий потен- ціал мають лісові масиви долинно-річкової міс- цевості Лівобережжя, що виконують роль за- хисних зелених поясів навколо міст Дніпро та Кам’янське (заплавні ліси, діброви, соснові бо- ри, байраки). На Правобережжі, в умовах роз- виненої яружно-балкової системи зберег лися лише деякі невеликі ліси байрачного типу [17]. Техногенно порушені землі в наслідок при- пинення або значного зниження антропоген- ного навантаження можуть бути відроджені, як завдяки самовідтворенню, так і штучним шляхом, при створенні рекультивованих ланд- шафтів. Як приклад самовідновлення природних ландшафтів у межах Дніпропетровсько-Дніп- родзержинської агломерації можна назвати:  масиви зелених насаджень, які виросли за 20—30 років на місцях колишніх піщаних розробок в м. Дніпро біля острова Самар- ський (замість піщаних териконів зараз сформувалися густі зарості з верби, тополі, акації та обліпихи, в яких водяться пред- ставники традиційної фауни; в місцях виїм- ки піску утворилися озера, що представля- ють єдину водну систему з р. Самара) (рис. 1);  природне заповнення ґрунтовими водами відпрацьованих кар’єрів і перетворення їх у мальовничі озера (наприклад, нині попу- лярні місця відпочинку — Блакитне озеро в селі Єлизаветівка біля Кам’янського та озе- ро в парку ім. Леніна на житловому масиві Червоний Камінь в м. Дніпро, що навіть занесено до природно-заповідного фонду) (рис. 2) [18]. На жаль, на території Дніпропетровсько- Дніпродзержинської агломерації є техногенно порушені природні ландшафти, що являють собою серйозну екологічну небезпеку, оскіль- Рис. 1. Ліс та озера на місці піщаних розробок біля ост- рова Самарський ( м. Дніпро) 102 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2019, 15 (1) В.П. Мироненко, Т.А. Цимбалова ки розміщені відкритим способом на поверхні об’єкти є джерелами забруднення навколиш- нього середовища. До найбільш небезпечних належать хвос- то- та шламосховища (у Дніпропетровській області налічується близько 120 об’єктів скла- дування й захоронення промислових відхо- дів, з них 12 містять радіоактивні відходи; у 9 ра діоактивно небезпечних сховищах, які розташовані між містами Дніпро та Кам’янсь- ке, поблизу селищ Сухачівка й Таромське, ут- ворено 37 млн тонн радіоактивних відходів) (рис. 3) [19, 20]. Незважаючи на зовнішньо привабливий ви- гляд санітарно-захисних зон деяких хвосто- сховищ, (за 30 років після припинення скла- дування відходів рослинний і тваринний світ відновився та відрізняється значною різнома- нітністю багатством, в порівнянні з сусідніми та сільськогосподарськими ландшафтами), до- слідження ґрунту, що проводяться в останні роки, свідчать, про високу концентрацію ра- діонуклідів та важких металів, що значно пе- ревищує фонові показники) [20]. Щодо хвостосховищ, то на сьогодні існу- ють проекти приведення деяких з них до без- печного стану, проте роботи з їх рекультивації радіоактивно небезпечні, оскільки передбача- ють перевезення радіоактивного шару авто- мобільним транспортом, під час якого, на жаль, неможливо уникнути потрапляння радіоак- тивних дрібнодисперсних частинок у повітря- не середовище) [20]. В сучасних умовах постіндустріального Придніпров’я суттєве значення має розвиток культурно-рекреаційних можливостей ланд- шафтів в системі безпечного для здоров’я лю- дей природного комплексу регіону та органі- зація мережі туристично-оздоровчих закладів (за винятком заповідних територій). При цьо- му доцільним є застосування мобільних жит- лових технологій — введення мобільних жит- лових об’єктів в природне середовище базу- ється на екологічному підході, спрямованому на максимальне зниження антропогенного на- вантаження. Просторово-містобудівна організація мобіль- ного житла рекреаційно-туристичної спрямо- ваності може бути представлена наступними композиційними моделями: 1. Компактно-комплексна — у вигляді вели- кого мобільного комплексу (понад 20–30 мо- більних житлових об’єктів), серед яких можна виділити кілька основних типів:  туристичні бази-паркінги мобільних мо- дулів (кемпінги), що можуть формуватися мо- більними житловими об’єктами, розміщеними на базі автомобільного шасі та каркасно-тен- товими конструкціями;  туристичні бази, що можуть формувати- ся мобільними житловими об’єктами блок- Рис. 3. Зона відчуження навколо хвостосховища «Су- ха чівське-1» Рис. 2. Озеро у колишньому гранітному кар’єрі (парк ім. Леніна) (м. Дніпро) 103ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2019, 15 (1) Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров’я контейнерного типу, не обладнаними колісної основою;  комбіновані моделі (на базі різних сполу- чень автомобільного, наметового житла, та безколісних конструкцій). 2. Компактно-групова — у вигляді невели- кого табору, що об’єднує до 8–10 мобільних житлових об’єктів. 3. Лінійна — у вигляді невеликої групи мо- більних житлових об’єктів, розміщених вузь- кою смугою. 4. Розосереджена — у вигляді дисперсно роз- ташованих на певній території житлових мо- більних об’єктів. 5. Поодинока — у вигляді окремо розміщено- го мобільного житлового об’єкта (рис. 4). Особливе значення має організація дитячо- го відпочинку в період літніх канікул (тради- ційна система піонерських таборів в сучасних умовах трансформувалася в дитячі табори від- починку — оздоровчі, санаторні, спортивні, ту- ристичні та ін., в яких, як правило, житлові корпуси або будиночки є стаціонарними бу- дівлями, крім наметових містечок туристич- ного типу). Оскільки для дитячих таборів ха- рактерним є сезонний режим експлуатації (за винятком таборів санаторного типу), альтер- нативним варіантом могло б слугувати вико- ристання мобільної форми табірного облаш- тування (рис. 5). Одним з перспективних напрямків розвит- ку рекреаційно-туристичного мобільного жит- ла є створення системи аграрно-рекреаційних утворень — агропарків, метою яких є ознайом- лення з процесом вирощування та виробницт- ва сільськогосподарської продукції, можли- вість посильної участі у ньому туристів, а та- кож активний відпочинок і екзотичні для міс- тян враження [21]. Також, у сучасному Придніпров’ї, в умовах розвиненої гідрологічної мережі басейну річ- ки Дніпра, може активно застосовуватися пла- вуче рекреаційно-туристичне мобільне житло, наприклад, на плавучих основах — плотах. Од- нак, на сьогодні, рекреаційно-туристичне ос- Рис. 5. Модель мобільної групи житлових об’єктів для дитячого літнього табору Рис. 4. Модель мобільного житлового рекреаційного об’єк ту для дитячого літнього табору воєння природних ландшафтів Придніпро в’я пов’язане з низкою труднощів, суттєвими з яких є: недостатній розвиток інформацій но- ознайомчої діяльності, проблемність тран- спортної та пішохідної доступності, складність організації природоохоронного режиму, зба- лансованого з антропогенним навантаженням відвідувачів, низька культура деяких людей, часто спровокована відсутністю благоустрою (стежок, місць для відпочинку та прийому їжі тощо). Результатом цього є слабкий розвиток на- явного туристично-рекреаційного потенціа- лу, що не дозволяє мешканцям Придніпров’я 104 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2019, 15 (1) В.П. Мироненко, Т.А. Цимбалова ефек тивно використовувати можливості зеле- них ландшафтів для оздоровлення та віднов- лення емоційного стану, а також, не викорис- товується повною мірою така прибуткова частину місцевого бюджету як туристичний бізнес, що забезпечує значну частину бюджет- них надходжень в більшості країн світу. Таким чином, в умовах сучасної природ- но-ландшафтної системи постіндустріального Придніпров’я використання мобільного жит- ла рекреаційно-туристичного напрямку має реальні перспективи, оскільки мобільна фор- ма організації тимчасового проживання у місцях відпочинку належить до потенційно екологічної, спрямованої на максимально дбай- ливе ставлення до навколишнього природно- го середовища та є зручною та економічно ефективною для людини. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Хвыля И.К. Особенности формирования мобильного рекреационного жилища (МРЖ) для условий Украины: автореф. дис. … канд. арх. Москва, 1994. 20 с. 2. Панфилов А.В. Особенности формирования мобильного жилища для временного пребывания ( конец XX — на- чало XXI в. ): автореф. дис. … канд. арх. Москва, 2013. 22 с. 3. Экономов И.С. Принципы формирования малоэтажных жилых объектов на воде: автореф. дис. … канд. арх. Москва, 2004. 36 с. 4. Поморов С.Б. Второе жилище горожан компенсационного типа: автореф. дис. ... д. арх. Москва, 2005. 25 с. 5. Тиманцева Н.Л. Принципы моделирования жилой среды в экстремальных условиях обитания: автореф. дис. … канд. арх. Москва, 2010. 21 с. 6. Блинов Ю.И. Тентовые здания и сооружения (аспекты мягких покрытий и перспектив развития): автореф. дис. ... д. техн. наук. Москва, 1991. 48 с. 7. Тереножкин А.И. Курган Сторожова Могила. Археологія. 1951. Т. 5. С. 239—241. 8. Бессонова С.С. О скифских повозках. Древности степной Скифии. Київ, 1982. С. 102—117. 9. Плетнева С.А. Кочевники средневековья. Москва, 1982. 186 с. 10. Эварницкий Д.И. Доклад профессора Эварницкого o произведенных им раскопках курганов и исторических изследованиях. Екатеринослав, 1904. 25 с. 11. ДСТУ Б В.2.2–22:2008 Національний стандарт України «Будинки мобільні (інвентарні). Загальні технічні умови». Київ, 2009. 14 с. 12. Слоневский А. Игнатий Ясюкович. Имя в истории. Днепропетровск, 2009. 219 с. 13. Акинфиев Ив.Як. Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования. Ч. 1. Екате- ринослав, 1889. 238 с. 14. Керничная Е.А., Старостин В.С. Ретроспективный анализ ландшафтно-планировочных особенностей осво- ения территории Днепропетровска. Вісник Дніпропетровського університету. Геологія. Географія. Вип. 4. Дніпропе- тровськ, 2002. С. 145—150. 15. Пасічний Г.В., Сердюк С.М. Геоекологічні моніторингові дослідження вмісту важких металів у ґрунтах тех- ногенно змінених ландшафтів (на прикладі м. Дніпродзержинська). Вісник Дніпропетровського університету. Гео- логія. Географія. Вип. 4. Дніпропетровськ, 2002. С. 161—166. 16. Экология мегаполиса. Экологические аспекты промышленного развития Днепропетровска. Под общей редак- цией Куличенко И. И. Днепропетровск, 2002. 368 с. 17. Павлов В.О., Переметчик М.М., Колотенко В.П., Шевченко Б.Є. Екологічний паспорт міста Дніпропетров- ська. Дніпропетровськ, 2000. 112 с. 18. Манюк Вадим, Манюк Володимир. Пам’ятки природи Дніпропетровської області. Дніпропетровськ, 2011. 60 с. 19. Панченко А.Ф., Нечипоренко Л.Г., Жалдак Д.Н. Приведение территории хвостохранилища «Сухачевское-1» в экологически безопасное состояние. Технико-экономическое обоснование. Том 2. Оценка воздействия на окружа- ющую среду. Днепродзержинск, 2011. 241 с. 20. Шматков Г.Г., Серебряная М.З., Анищенко О.Л. Оценка распространения тяжелых металлов от хвостохрани- лища отходов переработки уранових руд. Вісник Дніпропетровського університету. Геологія. Географія. Вип. 4. Дніп- ропетровськ, 2002. С. 64—70. 21. Мирошниченко А.А. Аграрно-рекреационные зоны в Украине. Днепропетровск, 1998. 178 с. Стаття надійшла до редакції 01.05.18 105ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2019, 15 (1) Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров’я REFERENCES 1. Hvyilya, I. K. (1994). Osobennosti formirovaniya mobilnogo rekreatsionnogo zhilischa (MRZh) dlya usloviy Ukrainyi: avtoref. dis. … kand. arh. Moskva. 20 s. [in Russian]. 2. Panfilov, A. V. (2013). Osobennosti formirovaniya mobilnogo zhilischa dlya vremennogo prebyivaniya (konets XX — nachalo XXI v.): avtoref. dis. … kand. arh. Moskva. 22 s. [in Russian]. 3. Ekonomov, I. S. (2004). Printsipyi formirovaniya maloetazhnyih zhilyih ob'ektov na vode: avtoref. dis. … kand. arh. Moskva. 36 s. [in Russian]. 4. Pomorov, S. B. (2005). Vtoroe zhilische gorozhan kompensatsionnogo tipa: avtoref. dis. ... d. arh. Moskva. 25 s. [in Russian]. 5. Timantseva, N. L. (2010). Printsipyi modelirovaniya zhiloy sredyi v ekstremalnyih usloviyah obitaniya: avtoref. dis. … kand. arh. Moskva. 21 s. [in Russian]. 6. Blinov, Yu. I. (1991). Tentovyie zdaniya i sooruzheniya (aspektyi myagkih pokryitiy i perspektiv razvitiya): avtoref. dis. ... d. tehn. nauk. Moskva. 48 s. [in Russian]. 7. Terenozhkin, A. I. (1951). Kurgan Storozhova Mogila. Arheologiya, 239—241 [in Russian]. 8. Bessonova, S. S. (1982). O skifskih povozkah. Drevnosti stepnoy Skifii. S. 102—117. [in Russian]. 9. Pletneva, S. A. (1982). Kochevniki srednevekovya. Moskva. 186 s. [in Russian]. 10. Evarnitskiy, D. I. (1904). Doklad professora Evarnitskogo o proizvedennyih im raskopkah kurganov i istoricheskih izsledovaniyah. Ekaterinoslav. 25 s. [in Russian]. 11. DSTU B V.2.2–22:2008 Natsionalniy standart Ukrayinyi «Budinki mobilni (Inventarni). Zagalni tehnichni umovi». Kyiv, 2009. 14 s. [in Ukrainian]. 12. Slonevskiy, A. (2009). Ignatiy Yasyukovich. Imya v istorii. Dnepropetrovsk. 219 [in Russian]. 13. Akinfiev, Iv. Yak. (1889). Rastitelnost Ekaterinoslava v kontse pervogo stoletiya ego suschestvovaniya. Ch. 1. Eka- terinoslav. 238 s. [in Russian]. 14. Kernichnaya, E. A., Starostin, V. S. (2002). Retrospektivnyiy analiz landshaftno-planirovochnyih osobennostey osvoeniya territorii Dnepropetrovska. Visnik Dnipropetrovskogo universitetu. Geologiya. Geografiya. Vip. 4. Dnipropetrovsk, 2002. 145 — 150. [in Russian]. 15. Pasichniy, G. V., Serdyuk, S. M. (2002). Geoekologichni monitoringovi doslidzhennya vmistu vazhkih metaliv u gruntah tehnogenno zminenih landshaftiv na prikladі m. Dniprodzerzhinska) Visnik Dnipropetrovskogo universitetu. Geologiya. Geografiya. Vip. 4. Dnipropetrovsk. S. 161—166. [in Russian]. 16. Ekologiya megapolisa. Ekologicheskie aspektyi promyishlennogo razvitiya Dnepropetrovska. (2002). Pod obschey redaktsiey Kulichenko I. I. 368 s. [in Russian]. 17. Pavlov, V. O., Peremetchik, M. M., Kolotenko, V. P., Shevchenko, B. E. (2000). Ekologichniy pasport mista Dnip ro- petrovska. Dnipropetrovsk. 112 s. [in Ukrainian]. 18. Manyuk Vadim, Manyuk Volodimir. (2011). Pam’yatki prirodi Dnipropetrovskoyi oblasti. Dnipropetrovsk. 60 s. [in Ukrainian]. 19. Panchenko, A. F., Nechiporenko, L. G., Zhaldak, D. N. (2011). Privedenie territorii hvostohranilischa «Suha chevs- koe-1» v ekologicheski bezopasnoe sostoyanie. Tehniko-ekonomicheskoe obosnovanie. Tom 2. Otsenka vozdeystviya na okruzhayuschuyu sredu. Dneprodzerzhinsk. 241 s. [in Russian]. 20. Shmatkov, G. G., Serebryanaya, M. Z., Anischenko, O. L. (2002). Otsenka rasprostraneniya tyazhelyih metallov ot hvostohranilischa othodov pererabotki uranovih rud. Visnik Dnipropetrovskogo universitetu. Geologiya. Geografiya. Vip. 4. Dnipropetrovsk. 64—70. [in Russian]. 21. Miroshnichenko, A. A. (1998). Agrarno-rekreatsionnyie zonyi v Ukraine. Dnepropetrovsk. 178 s. [in Russian]. Received 01.05.18 106 ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2019, 15 (1) В.П. Мироненко, Т.А. Цимбалова Mironenko, V.P.1, and Tsymbalova, T.A. 2 1 Kharkiv Тational University of Сonstruction and Architecture, 40, Sumskaya St., Kharkiv, 61002, Ukraine, +380 97 279 3541, mironenko vp53@gmail.com 2 Prydniprovska State Academy of Construction and Architecture, 24-a, Chernyshevsky St., Dnipro, 49600, Ukraine, +380 67 849 4355, zimbalovat@gmail.com MOBILE HOUSING FOR RECREATIONAL USE IN POST-INDUSTRIAL PRYDNIPROVIA Introduction. In the post-industrial period of the society development, under the conditions of economic globalization and a high social mobility, the use of mobile housing is a relevant and promising direction. Problem Statement. In the socio-economic conditions of modern Ukraine, the practical and advantageous mobile residential technologies have great prospects for the development, especially through organizing recreational and tourist activities. Purpose. To study the opportunities for using recreational and tourist mobile housing in the the existing natural- landscape fund of the post-industrial Prydniprovia. Materials and Methods. An integrated methodological approach, general scientific and applied methods, including, bibliographic and comparative historical methods (archived local historical heritage, modern scholarly research publications and regulatory documentation), field surveys and photographing, experimental modeling. Results. In the natural-landscape zone of post-industrial Prydniprovia region, there are many lands disturbed by man- induced load. However, in the case of its termination or significant reduction, the ecological state of the environment can be optimized. Design solutions for the organization of temporary mobile housing for recreation in the structure of potential natural-landscape fund of the region have been offered. Conclusions. The use of recreational and tourist mobile housing in safe green landscapes seems to be an expedient and promising functional typological direction, because the organization of recreational housing in the mobile form is based on an environment friendly approach that aims at maximally reducing the man-induced load and preserving the natural en- vironment. Keywords : recreational and tourist mobile housing, complex natural-landscape zone of post-industrial Prydniprovia, mobile organization of recreational and tourist activities. В.П. Мироненко 1, Т.А. Цымбалова 2 1 Государственное высшее учебное заведение «Харьковский национальный университет строительства и архитектуры», ул. Сумская, 40, Харьков, 61002, Украина, +380 97 279 3541, mironenko vp53@gmail.com 2 Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», ул. Чернышевского, 24-а, Днепр, 49600, Украина, 380 67 849 4355, zimbalovat@gmail.com МОБИЛЬНОЕ ЖИЛЬЕ ДЛЯ РЕКРЕАЦИОННОГО ИСПОЛЬЗОВАНИЯ В УСЛОВИЯХ ПОСТИНДУСТРИАЛЬНОГО ПРИДНЕПРОВЬЯ Введение. В постиндустриальный период развития общества, в условиях экономической глобализации и высо- кой социальной мобильности, использование мобильного жилья является актуальным и перспективным. Проблематика. В социально-экономических условиях современной Украины практические преимущества мо- бильных жилых технологий имеют большие перспективы развития, особенно при организации рекреационно-турис- тической деятельности. Цель. Исследование возможностей использования рекреационно-туристического мобильного жилья в услови- ях существующего природно-ландшафтного фонда постиндустриального Приднепровья. Материалы и методы. Использован комплексный методологический подход, основанный на применении обще- научных и прикладных методов, прежде всего, методы библиографический и сравнительно-исторический (архивное 107ISSN 1815-2066. Nauka innov. 2019, 15 (1) Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров’я краеведческое наследие, современные научные работы и нормативно-правовая документация), а также метод натур- ных обследований и фотофиксации, экспериментальное моделирование. Результаты. В составе комплексной природно-ландшафтной зоны постиндустриального Приднепровья сущест- вует много техногенно нарушенных территорий. Но в случае прекращения или значительного снижения антропоген- ной нагрузки экологическое состояние окружающей среды может быть оптимизировано, благодаря самовозрожде- нию природных ландшафтов или с помощью проведения искусственных мероприятий по рекультивации. Предложе- ны проектные решения по организации временного мобильного жилья для отдыха в структуре потенциального природно-ландшафтного фонда региона. Выводы. Применение рекреационно-туристического мобильного жилья в безопасных зеленых ландшафтах представляется целесообразным и перспективным функционально-типологическим направлением, поскольку орга- низация рекреационного жилья в мобильной форме базируется на экологическом подходе, направленном на макси- мальное снижение антропогенного воздействия и сохранение природной среды. Ключевые слова: рекреационно-туристическое мобильное жилье, комплексная природно-ландшафтная зона постиндустриального Приднепровья, мобильная форма организации рекреационно-туристической деятельности.

Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров'я

Репозитарії

Схожі ресурси