Міжнародний симпозіум "Лишайники як джерело невивчених біоресурсів"

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2011
Main Authors: Кондратюк, С.Я., Дівакар, П., Хо, Т.-С.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2011
Series:Український ботанічний журнал
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176674
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Міжнародний симпозіум "Лишайники як джерело невивчених біоресурсів" / С.Я. Кондратюк, П. Дівакар, Т.-С. Хо // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 6. — С. 925-926. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-176674
record_format dspace
spelling nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1766742025-02-09T11:35:49Z Міжнародний симпозіум "Лишайники як джерело невивчених біоресурсів" Кондратюк, С.Я. Дівакар, П. Хо, Т.-С. Хроніка 2011 Article Міжнародний симпозіум "Лишайники як джерело невивчених біоресурсів" / С.Я. Кондратюк, П. Дівакар, Т.-С. Хо // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 6. — С. 925-926. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176674 uk Український ботанічний журнал application/pdf Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Хроніка
Хроніка
spellingShingle Хроніка
Хроніка
Кондратюк, С.Я.
Дівакар, П.
Хо, Т.-С.
Міжнародний симпозіум "Лишайники як джерело невивчених біоресурсів"
Український ботанічний журнал
format Article
author Кондратюк, С.Я.
Дівакар, П.
Хо, Т.-С.
author_facet Кондратюк, С.Я.
Дівакар, П.
Хо, Т.-С.
author_sort Кондратюк, С.Я.
title Міжнародний симпозіум "Лишайники як джерело невивчених біоресурсів"
title_short Міжнародний симпозіум "Лишайники як джерело невивчених біоресурсів"
title_full Міжнародний симпозіум "Лишайники як джерело невивчених біоресурсів"
title_fullStr Міжнародний симпозіум "Лишайники як джерело невивчених біоресурсів"
title_full_unstemmed Міжнародний симпозіум "Лишайники як джерело невивчених біоресурсів"
title_sort міжнародний симпозіум "лишайники як джерело невивчених біоресурсів"
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate 2011
topic_facet Хроніка
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176674
citation_txt Міжнародний симпозіум "Лишайники як джерело невивчених біоресурсів" / С.Я. Кондратюк, П. Дівакар, Т.-С. Хо // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 6. — С. 925-926. — укр.
series Український ботанічний журнал
work_keys_str_mv AT kondratûksâ mížnarodnijsimpozíumlišajnikiâkdžerelonevivčenihbíoresursív
AT dívakarp mížnarodnijsimpozíumlišajnikiâkdžerelonevivčenihbíoresursív
AT hots mížnarodnijsimpozíumlišajnikiâkdžerelonevivčenihbíoresursív
first_indexed 2025-11-25T22:14:41Z
last_indexed 2025-11-25T22:14:41Z
_version_ 1849802239615434752
fulltext 925ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 6 МІЖНАРОДНИЙ СИМПОЗІУМ «ЛИШАЙНИКИ ЯК ДЖЕРЕЛО НЕВИВЧЕНИх БІОРЕСУРСІВ» (11 БЕРЕЗНЯ 2011 р., м. СЕУЛ, ПІВДЕННА КОРЕЯ) (inteRnAtionAL symposium ‘LiChen As An unexpLoiteD bioResouRCes’ 11 mARCh 2011, seouL, south KoReA) Міжнародний симпозіум був підготовлений та організований Корейським інститутом вивчення лишайників Національного університету м. Сунчон (Korean Lichen Research Institute, Sunchon National University) та Корейським національним ботанічним садом (Korea National Arboretum). У межах одноденного засідання було заслухано низку цікавих доповідей. Так, д-р Лі Бон-Ву (Dr. Bong-Woo Lee, Korea National Arboretum) представив національний проект щодо біологічних колекцій на Корейському півострові (‘Na- tional Project of Biological Collections in the Korean Peninsula’). Він окреслив місце лишайників серед інших колекцій рослин Кореї, а також наголосив на важливості таксономічних і флористичних досліджень корейських лишайників, яких на 2005 рік налічувалося 510 видів. Професор Т.-С. Хо та д-р Й. Йоші (Prof. Jae-Seoun Hur & Dr. Yogesh Joshi, Kore- an Lichen Research Institute, Sunchon National University) у презентації «Доповнення до різноманіття лишайників Кореї: нові види та нові вказівки» (‘Contributions to Korean Lichen Biodiversity: New Species and New Records’) підкреслили, що за короткий проміжок часу (2005—2010 рр.) виявлено понад 100 нових для Кореї видів лишайників. Було проілюстровано представників нових родин і родів, а також нових для науки таксонів лишайників, описаних протягом зазначеного періоду. У доповіді «Традиційна морфологічна таксономія та молекулярна філогенія лишайників родини телостістових» (‘Traditional morphological taxonomy and mod- ern molecular phylogeny of the Teloschistaceae’) проф. С.Я. Кондратюк (Prof. Sergey Kondratyuk, M.G. Kholodny Institute of Botany, Ukraine) акцентував на положенні та особливостях таких груп ксанторіоїдних лишайників, як Xanthoria  candela-  ria-,  Xanthomendoza  gallowayi-,  X.  rosmariae-  та X.  novozelandica-групи і деяких калоплакоїдних груп лишайників. Вони повторно ревізовані після встановлення їх ізольованого положення за результатами сучасного філогенетичного аналізу за ядерною та мітохондріальною ДНК. Доктор П. Дівакар (Dr. Pradeep K. Divakar, Universidad Complutense de Ma- drid, Spain) у презентації «Поглиблення нашого розуміння таксономії, еволюції та біогеографії: на прикладі родини пармелієвих» (‘Improving our understanding of taxonomy, evolution and biogeography: Parmeliaceae (Ascomycota) as a study case’) наголосив, що родами в родині можуть бути ті монофілетичні групи, які виявляють унікальні комплекси морфологічних, хімічних, екологічних та географічних особливостей. Він також зазначив, що порядок леканоральних і родина пармелієвих дивергували між пізнім олігоценом, міоценом і пліоценом, коли клімат планети змінювався до умов «крижаного будинку» (‘Ice House’ conditions). © С.Я. КОНДРАТЮК, П. ДІВАКАР, Т.-С. ХО, 2011 926 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 6 Використанню лишайникових речовин для фармацевтичних цілей була присвячена доповідь (‘Utilization of lichen compounds for pharmaceutical application’) д-ра Лу Хен (Dr. Heng Luo, Jiangsu University of Science and Technology, China). Вона доволі ґрунтовно проілюструвала антибактеріальну дію таких лишайників, як Nephromopsis  pallescens, Caloplaca  flavorubescens, антиоксидантні властивості лишайникових речовин, виділених із Sticta  nylanderiana and Ramalina  condupli- cans, антипроліфераційний ефект речовин Lethariella zahlbruckneri та інгібіторну активність Cladonia macilenta щодо хвороби Альцгеймера. Доктор Х.Д. Бхатараі (Dr. Hari Datta Bhattarai, Goettingen University, Germany, Korea Polar Research Institute, Korea) у доповіді «Біоактивні природні продукти з лишайників та їхніх ендофітів із високогірних регіонів» (‘Bioactive Natural Products from high Altitude Lichens and their Endophytes’) показав, зокрема, антибактеріальні та антиоксидантні властивості речовин, екстрагованих із понад двадцяти видів антарктичних, а також лишайників Непалу, порівняв їх із такими самими властивостями лишайників, виявлених у помірних і тропічних широтах. Від імені авторського колективу д-р Парк Йонгсун (Dr. Jongsun Park, Dr. Jung- A. Kim, Dr. Young-Hwan Lee, Prof. Jae-Seoun Hur, Fungal Bioinformatic Laboratory, Seoul National University, Korean Lichen Research Institute, Sunchon National Uni- versity) представив доповідь «Ініціатива геноміки лишайників: вивчення геному лишайника Cladonia metacorallifera» (‘Initiative of Lichen Genomics: genome explora- tion of Cladonia metacorallifera’), навів результати розшифрування повного геному корейського лишайника Cladonia metacorallifera обсягом 33.8 Mb, що містить 10 844 генів і є досить типовим для повного геному грибів класу Pezizomycotina. Доктор Кім Юнг (Dr. Jung A. Kim, Korean Lichen Research Institute, Sunchon National University) у доповіді «Клонування та гетерологічна експресія грибного 6M SAS типу полікетидної синтетази лишайника Cladonia metacorallifera» (‘Clon- ing and heterologous expression of the fungal 6M SAS type polyketide synthase of Cladonia  metacorallifera’) узагальнила результати гетерологічної експресії генів полікетидного синтезу (ПКС генів) від лишайника Cladonia metacorallifera KoL- RI No. 041466 (as CmPSS1) до гриба Aspergillus  nidulans з метою подальшого використання останнього для промислового отримання лишайникових речовин. Підкреслимо, що всі презентації (можливо, лише за винятком двох доповідачів, які представляли європейські ботанічні установи) відображали чітку спрямованість на прикладне використання лишайників, зокрема лишайникових речовин, а також акцентували на важливості подальшого багатовекторного вивчення лишайників Кореї. Загалом симпозіум залишив вельми приємне враження. Слід відзначити, що ліхенологи Кореї отримали дуже цікаві результати щодо практичного застосування лишайникових речовин, деякі з них увійдуть до майбутніх статей у міжнародних журналах і презентацій на Міжнародному ліхенологічному симпозіумі Міжнарод- ної асоціації з вивчення лишайників (січень 2012 р., Таїланд). С. Кондратюк та П. Дівакар щиро вдячні проф. Т.-С. Хо за люб’язне запрошення взяти участь у роботі симпозіуму і надзвичайно теплу гостинність протягом їхнього перебування в Кореї. С.Я. КОНДРАТЮК, П. ДІВАКАР, Т.-С. ХО