Особливості успадкування ознак дикого ячменю у гібридів Hordeum vulgare х Hordeum spontaneum
Показано, що на довжину зернівки гібридів F₁ H. vulgare x H. spontaneum домінуючий вплив чинить материнська форма, тоді як у гібридів F₂ і F₃ цей показник успадковувався за проміжним типом. Встановлено, що умови вирощування рослин не впливають на довжину зернівки ячменю, проте виявлено їх вплив на х...
Збережено в:
| Дата: | 2008 |
|---|---|
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2008
|
| Назва видання: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178219 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості успадкування ознак дикого ячменю у гібридів Hordeum vulgare х Hordeum spontaneum / О.Л. Шестопал, М.Л. Махновська, С.О. Ігнатова // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 179-183. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178219 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1782192025-02-23T20:16:16Z Особливості успадкування ознак дикого ячменю у гібридів Hordeum vulgare х Hordeum spontaneum Шестопал, О.Л. Махновська, М.Л. Ігнатова, С.О. Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Показано, що на довжину зернівки гібридів F₁ H. vulgare x H. spontaneum домінуючий вплив чинить материнська форма, тоді як у гібридів F₂ і F₃ цей показник успадковувався за проміжним типом. Встановлено, що умови вирощування рослин не впливають на довжину зернівки ячменю, проте виявлено їх вплив на характер успадкування довжини верхнього міжвузля. Показано, що віддалені гібриди H. vulgare x H. spontaneum F₁ і F₂ здатні до утворення гаплоїдів в культурі пиляків. Показано, что на длину зерновки гибридов F₁ H. vulgare x H. spontaneum доминирующее влияние оказывает материнская форма, тогда как у гибридов F₂ и F₃ этот показатель наследовался по промежуточному типу. Установлено, что условия выращивания растений не влияют на длину зерновки ячменя, однако показано их влияние на характер наследования длины верхнего междоузлия. Показано, что отдаленные гибриды H. vulgare x H. spontaneum F₁ и F₂ способны к образованию гаплоидов в культуре пыльников. The dominant influence of female form on corn’s length of F₁ hybrids H. vulgare x H. spontaneum was shown. This feature was inherited on the halfway type at the hybrids F₂ and F₃. The growing environments not affected to the length of barley corn’s, however were exposed their influence on the character inheritance of overhead internode’s length. The distant hybrids H. vulgare x H. spontaneum F₁ and F₂ were able to form of the haploids in the anther culture were shown. 2008 Article Особливості успадкування ознак дикого ячменю у гібридів Hordeum vulgare х Hordeum spontaneum / О.Л. Шестопал, М.Л. Махновська, С.О. Ігнатова // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 179-183. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178219 uk Фактори експериментальної еволюції організмів application/pdf Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| spellingShingle |
Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Шестопал, О.Л. Махновська, М.Л. Ігнатова, С.О. Особливості успадкування ознак дикого ячменю у гібридів Hordeum vulgare х Hordeum spontaneum Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description |
Показано, що на довжину зернівки гібридів F₁ H. vulgare x H. spontaneum домінуючий вплив чинить материнська форма, тоді як у гібридів F₂ і F₃ цей показник успадковувався за проміжним типом. Встановлено, що умови вирощування рослин не впливають на довжину зернівки ячменю, проте виявлено їх вплив на характер успадкування довжини верхнього міжвузля. Показано, що віддалені гібриди H. vulgare x H. spontaneum F₁ і F₂ здатні до утворення гаплоїдів в культурі пиляків. |
| format |
Article |
| author |
Шестопал, О.Л. Махновська, М.Л. Ігнатова, С.О. |
| author_facet |
Шестопал, О.Л. Махновська, М.Л. Ігнатова, С.О. |
| author_sort |
Шестопал, О.Л. |
| title |
Особливості успадкування ознак дикого ячменю у гібридів Hordeum vulgare х Hordeum spontaneum |
| title_short |
Особливості успадкування ознак дикого ячменю у гібридів Hordeum vulgare х Hordeum spontaneum |
| title_full |
Особливості успадкування ознак дикого ячменю у гібридів Hordeum vulgare х Hordeum spontaneum |
| title_fullStr |
Особливості успадкування ознак дикого ячменю у гібридів Hordeum vulgare х Hordeum spontaneum |
| title_full_unstemmed |
Особливості успадкування ознак дикого ячменю у гібридів Hordeum vulgare х Hordeum spontaneum |
| title_sort |
особливості успадкування ознак дикого ячменю у гібридів hordeum vulgare х hordeum spontaneum |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178219 |
| citation_txt |
Особливості успадкування ознак дикого ячменю у гібридів Hordeum vulgare х Hordeum spontaneum / О.Л. Шестопал, М.Л. Махновська, С.О. Ігнатова // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 179-183. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Фактори експериментальної еволюції організмів |
| work_keys_str_mv |
AT šestopalol osoblivostíuspadkuvannâoznakdikogoâčmenûugíbridívhordeumvulgarehhordeumspontaneum AT mahnovsʹkaml osoblivostíuspadkuvannâoznakdikogoâčmenûugíbridívhordeumvulgarehhordeumspontaneum AT ígnatovaso osoblivostíuspadkuvannâoznakdikogoâčmenûugíbridívhordeumvulgarehhordeumspontaneum |
| first_indexed |
2025-11-25T02:18:11Z |
| last_indexed |
2025-11-25T02:18:11Z |
| _version_ |
1849726982184501248 |
| fulltext |
179
179
Таким чином, аналіз поколінь F2 соняшнику в чотирьох комбінаціях
схрещування показав неоднакові ефекти щодо мінливості ознак, які мають
альтернативний та неперервний прояв у фенотипі. Характер прояву кількісних ознак у
сформованих групах рослин за якісними морфологічними ознаками, можливо,
пов’язаний з різними генами, які вносять найбільший вклад у мінливість певної
кількісної ознаки. Різнонаправлені фенотипові ефекти у різні роки вивчення можуть
бути пов’язані з модифікаційною мінливістю, що ускладнює проведення аналізу.
Література
1. Гаврилова В.А., Анисимова И.Н. Генетика культурных растений. Подсолнечник. -
СПб.: ВИР, 2003. – 209 с.
2. Анисимова И.Н. Идентификация сортов, линий и гибридов подсолнечника по
составу гелиантинина / Труды по прикладной бот. ген. и сел. – 1987. - Т.114. -
С.114-125.
3. Анисимова И.Н. Молекулярные маркеры в исследованиях генетического
разнообразия подсолнечника / Идентифицированный генофонд растений и
селекция. – С.-Петербург. – 2005. – С. 250-272.
4. Gentzbittel L., Mestries E., Mouzeyrat F., Badaoui S. and et al. A composite map of
expressed sequences and phenotypic traits of the sunflower (Helianthus annuus L.)
genome // Theor. аnd Appl. Genet. – 1999. – V. 99. – P. 218-234.
5. Chen, J., Hu, J., Vick, B.A., Jan C.C. Molecular mapping of a nuclear male-sterility
gene in sunflower (Helianthus annuus L.) using TRAP and SSR markers // Theor. аnd
Appl. Genet. – 2006. – V. 113. – P. 122-127.
6. Плохинский Н. А. Биометрия. - М.: Изд-во МГУ, 1970. – 367 с.
7. Шарипіна Я.Ю., Попов В.М., Кириченко В.В. Вивчення колекції мутантних ліній
соняшнику з метою їх практичного використання // Генетичні ресурси рослин. –
2007., №4 – С. 44-50.
8. Барнашова Е.К., Лобачев Ю.В., Лекарев В.М., Константинова Е.А. Влияние
окраски язычковых цветков на хозяйственно – биологические признаки
подсолнечника / Материалы конференции Вавиловские чтения – Саратов, 2006. –
С. 3-5.
Резюме
В работе изучено проявление количественных признаков подсолнечника в
зависимости от определенного варианта качественного признака. Показано, что в
поколениях F2 выявляется неодинаковый эффект совместного наследования
качественных и количественных признаков подсолнечника.
В роботі вивчено прояв кількісних ознак соняшнику залежно від певного
варіанту якісної ознаки. Показано, що у поколіннях F2 виявляється неоднаковий ефект
сумісного успадкування якісних та кількісних ознак соняшнику.
The manifestation of quantitative traits of sunflower was studied depending upon the
gradation of qualitative traits. It has been shown that differ effects of combined inheritance of
sunflower qualitative and quantitative traits are revealed in the F2 generations.
ШЕСТОПАЛ О.Л., МАХНОВСЬКА М.Л., ІГНАТОВА С.О.
Південний біотехнологічний центр в рослинництві УААН,
Україна, 65036, м. Одесса, Овідіопольська дор., 3, e-mail: oksana_shestopal@mail.ru
ОСОБЛИВОСТІ УСПАДКУВАННЯ ОЗНАК ДИКОГО ЯЧМЕНЮ У ГІБРИДІВ
HORDEUM VULGARE Х HORDEUM SPONTANEUM
В селекції ячменю особливої актуальності набуває необхідність розширення
його генофонду. Одним із перспективних шляхів у вирішенні цієї проблеми є віддалена
180
180
Рис. 1. Довжина зернівок у
віддалених гібридів ячменю та їх
батьківських форм
0.0
5.0
10.0
15.0
ДГ-3 H. sp. 11-13 F1 F2
м
м
0.0
5.0
10.0
15.0
ДГ-2 H. sp.Т13 F1 1x2 F2 1x2
м
м
0.0
5.0
10.0
15.0
ДГ-2 H. sp.ТS 26-2 F1 F2
м
м
0.0
5.0
10.0
15.0
H. sp.ТS 26-2 Трудівник F1 F2
м
м
0.0
5.0
10.0
15.0
H. sp.Т13 Трудівник F1 F2
м
м
гібридизація. В зв’язку з цим зусилля багатьох дослідників спрямовані на розробку
методів передачі чужорідного генетичного матеріалу в геном культурних злаків. Для
ячменю в якості донорів привертають увагу посухо-, жаростійкі та стійкі до грибних
хвороб дикорослі форми Hordeum spontaneum C. Koch [1-3]. Серед інших дикунів H.
spontaneum вирізняється найбільш довгою зернівкою і верхнім міжвузлям, довжина
якого корелює з рівнем посухостійкості у злаків [4]. Екологічна стабільність довжини
зернівки, за літературними даними, дозволяє селекціонерам використовувати цей
показник в процесі добору на продуктивність [5-8]. В зв’язку із зазначеним, метою
наших досліджень було вивчення характеру успадкування ознак H. spontaneum при
гібридизації його з генотипами культурного ячменю. Вивчали характер успадкування
довжини зернівки і верхнього міжвузля у віддалених гібридах F1, F2. Для гомозиготації
отриманих гібридних популяцій вивчали здатність останніх до андрогенезу in vitro.
Матеріал і методи
Дослідження проводились на 8 віддалених гібридах F1 і F2, створених шляхом
схрещування ячменю (подвоєних гаплоїдів ДГ-2, ДГ-3, сорту Трудівник та гібриду F1
Од.100 x Вакула) і дикорослого ячменю H. spontaneum IS 26-2; H. spontaneum 26-35; H.
spontaneum Т13 (Neva yсar); H. spontaneum 11-13). Матеріал вирощували в
неконтрольованих умовах штучного клімату та в полі. Для одержання гаплоїдів із
гібридних популяцій і H. spontaneum застосовували метод культури ізольованих
пиляків. Холодову обробку пагонів, зрізаних в стадії одноядерної вакуолізованої
мікроспори, проводили у водному розчині 2,4-Д (10 мг/л) і бензимідазолу (20 мг/л). В
якості індукційного середовища використовували живильне середовище, модифіковане
О.В. Белінською (2001 рік). Регенеранти отримували на без гормональному середовищі
MS. Всі отримані регенеранти пересаджували в ґрунт і вирощували в неконтрольованих
умовах штучного клімату.
Результати і обговорення
Аналіз отриманих результатів показав, що за довжиною зернівки вихідні
батьківські форми ячменю та віддалені гібриди F1, отримані в неконтрольованих
умовах штучного клімату, суттєво відрізнялись (рис. 1).
Довжина зернівки культурного ячменю складала від 8,7 до 10,0 мм в залежності
від генотипу. Для дикорослих форм Hordeum spontaneum цей показник був значно
вищим і коливався у межах 11,1 – 12,8 мм. В гібридах F1 спостерігали домінування
довжини зернівки материнської форми. Так, довжина зернівки у комбінацій
схрещування H. spontaneum х H. vulgare досягала 11,4-11,9 мм, тоді як у гібридів
комбінацій H. vulgare x H. spontaneum – всього 8,8-9,2 мм. Проте довжина зернівки F2 в
комбінаціях H. vulgare x H. spontaneum значно перевищувала довжину зернівки F1 (на
2,3-4 мм). У гібридів F2 комбінацій H. spontaneum х H. vulgare цей показник залишався
високим - на рівні зернівок F1.
181
181
Середні значення довжини верхнього міжвузля для вихідних рослин H.
spontaneum складали в залежності від генотипу 25,9-29,2 см. Для досліджених сортів
культурного ячменю цей показник був дуже низьким (5,9-6,8 см). У гібридних рослин
F1 в залежності від комбінації схрещування середні значення довжини міжвузля
коливались від 13,5 до 17,1 см. Успадковування носило проміжний характер. В
результаті вивчення рівня фенотипового виявлення довжини зернівки в
неконтрольованих умовах штучного клімату та в полі посушливого 2007 року
встановлено, що умови вирощування рослин не впливають на показник довжини
зернівки у досліджених віддалених гібридів H. vulgare x H. spontaneum та вихідних
форм культурного ячменю (табл. 1).
Таблиця 1
Вплив умов вирощування на довжину зернівки та верхнього міжвузля у
віддалених гібридів ячменю і їх батьківських форм
Довжина зернівки, мм Довжина
міжвузля, см
теплиця поле теплиця поле Генотип
F1 F2 F2 F1 F1
(Од.100 x Вакула) х H. spontaneum IS 26-2 9,1 12,8 12,6 15,4 18,4
ДГ-2 х H. spontaneum IS 26-2 8,8 12,8 12,5 15,6 19,9
ДГ-2 х H. spontaneum Т13 (Neva yсar) 8,9 11,2 11,8 13,5 21,8
ДГ-3 х H. spontaneum 11-13 9,2 11,9 12,3 14,8 20,3
ДГ-2 10,0 9,8 5,9 10,3
ДГ-3 10,0 10,4 6,8 13,8
H. spontaneum IS 26-2 12,8 12,9 29,0 19,1
H. spontaneum Т13 (Neva yсar) 11,1 12,9 29,8 19,5
H. spontaneum 11-13 11,9 13,2 25,9 18,8
Однак, для дикорослої форми ячменю H. spontaneum цей показник виявився
неоднозначним. В польових умовах вирощування довжина зернівок була вищою.
Довжина верхнього міжвузля у гібридів F1 і, особливо у вихідних генотипів
культурного ячменю, була також вищою за цих умов вирощування. Генотипи H.
spontaneum за цим показником, навпаки, були значно кращими в штучних умовах (табл.
1). На відміну від теплиці в польових умовах успадковування довжини верхнього
міжвузля мало домінуючий характер. Таким чином, на відміну від довжини зернівки,
характер успадковування довжини міжвузля залежав від умов вирощування.
В третьому поколінні довжина зернівок у рослин віддалених гібридів, які
вирощувались в полі, успадковувалась за проміжним типом і в середньому для кожної
із дослідних популяцій цей показник був помітно вищим порівняно з вихідними
генотипами культурного ячменю (табл. 2). Слід зазначити, що значна частина
гібридних зерен F3 за довжиною наближалась до рівня вихідної дикорослої форми H.
spontaneum. Особливо чітко це проявилось в популяції від схрещування ДГ-2 х H.
spontaneum 26-35. Аналіз гібридів F2 показав (табл. 2), що в половини комбінацій
схрещування біля 11 % рослин мали вже неламкий колос і ості без зазубрин, як у
культурного ячменю. Довжина верхнього міжвузля у рослин F2 успадковувалась також
за проміжним типом. Широкі межі варіювання ознак, що вивчались в середині кожної
гібридної популяції, вказують на можливість добору кращих форм.
Таблиця 2
Характеристика віддалених гібридів H. vulgare x H. spontaneum
Зернівки F3 Верхнє міжвузля F2 Генотип
n min-max n min-max
ДГ-2 х H. spontaneum IS 26-2 224 11,4 0,18 10,0-14,0 20 14,2 0,91 8,5-18,4
ДГ-2 х H. spontaneum 26-35 250 12,2 0,32 10,0-15,0 22 16,9 1,03 13,4-25,2
X, мм xS x S X, мм
182
182
ДГ-3 х H. spontaneum IS 26-2 150 11,9 0,47 9,6-14,0 18 17,5 1,49 12,2-24,2
ДГ-2 60 9,8 0,20 9,0-11,5 20 10,3 0,57 10,2-14,7
ДГ-3 60 10,1 0,08 9,5-11,0 20 13,8 0,79 11,0-16,5
H. spontaneum IS 26-2 60 14,8 0,15 12,2-16,0 20 20,5 1,46 16,2-25,0
H. spontaneum 26-35 60 14,8 0,16 13,0-16,0 20 22,3 1,52 15,7-30,2
Відомо [4], що довжина зернівки і верхнього міжвузля є ознаками з високим
рівнем успадковування і чим дальше відстоять середні значення ознак у батьківських
форм, тим вище успадковування цієї ознаки. Враховуючи сказане і опираючись на
перші результати наших досліджень, можна сподіватись на одержання шляхом
віддаленої гібридизації нових крупнозерних та посухостійких (з довгим верхнім
міжвузлям) вихідних для селекції форм ячменю.
Одним із важливіших напрямків в наших дослідженнях було тестування
віддалених гібридів H. vulgare x H. spontaneum за здатністю до утворення гаплоїдів в
культурі пиляків. Слід зауважити, що в зв’язку з незадовільним станом розвитку
рослин в полі внаслідок посухи, до експерименту залучалась мінімальна кількість
пиляків від усіх 8 гібридів F1 і F2. Аналіз отриманих результатів показав, що усі
гібридні популяції виявились чутливими до умов культивування ізольованих пиляків in
vitro, формуючи новоутворення, які регенерували зелені рослини. Встановлено, що
рівень індукції новоутворень був вищим для гібридів F2 і залежав від комбінації
схрещувань (табл. 3).
Таблиця 3
Характеристика гаплопродукції віддалених гібридів H. vulgare x H. spontaneum
Новоутворення Зелені
регенеранти Гібридна комбінація Висаджено
пиляків, шт.
шт. % шт. %
ДГ-2 х H. spontaneum IS 26-2 (F1) 300 16 5,3 ± 1,3 1 6,2 ± 1,4
ДГ-2 х H. spontaneum IS 26-2 (F2) 350 62 17,7 ± 2,0 9 14,5 ± 1,9
(Од.100 x Вакула) х H. spontaneum IS 26-2 (F1) 300 21 7,0 ± 1,5 4 19,0 ± 2,3
(Од.100 x Вакула) х H. spontaneum IS 26-2 (F2) 400 43 10,7 ± 1,5 4 9,3 ± 1,5
ДГ-2 х H. spontaneum Т13 (Neva yсar) (F1) 200 13 6,5 ± 1,7 8 61,5 ± 3,4
ДГ-3 х H. spontaneum 11-13 (F1) 300 5 1,7 ± 0,7 1 20,0 ± 2,3
ДГ-3 х H. spontaneum IS 26-2 (F2) 150 3 2,0 ± 1,1 1 33,3 ± 3,8
ДГ-2 х H. spontaneum 26-35 (F2) 500 44 8,8 ± 1,6 2 4,5 ± 0,9
Рівень регенерації зелених рослин також в значній мірі залежав від генотипу
вихідного матеріалу. За цим показником, розрахованим відносно кількості висаджених
пиляків, виділились дві кращі комбінації: ДГ-2 х H. spontaneum IS 26-2 та ДГ-2 х H.
spontaneum Т13 (Neva yсar). Той факт, що від кожної із гібридних комбінацій, не
зважаючи на незначну кількість вихідного матеріалу, вдалось отримати гаплоїди
свідчить про реальну можливість гомозиготації селекційного матеріалу з віддалених
схрещувань ярого ячменю з джерелом стійкості до хвороб та посухи Hordeum
spontaneum.
Висновки
1) на довжину зернівки гібридів F1, отриманих від схрещування культурного
ячменю з Hordeum spontaneum, домінуючий вплив чинить материнська форма;
2)довжина зернівки гібридів H. vulgare x H. spontaneum в F2 і F3 успадковувалась за
проміжним типом; 3) характер успадкування довжини верхнього міжвузля віддалених
гібридів F1 залежав від умов вирощування рослин; 4) віддалені гібриди H. vulgare x H.
spontaneum F1 і F2 здатні до утворення гаплоїдів в культурі пиляків.
Література
1. Трофимовская А.Я., Кобылянский В.Д. Иммунность диких видов рода Hordeum к
грибным заболеваниям // Сб. трудов ВИРа. – 1964. – вып. 1. – С. 78-81.
183
183
2. Манзюк В.Т., Лукьяненко Н.М. Скрещивание диких ячменей с культурными //
Вопросы генетики, селекции, семеноводства, семеноведения. Тр. Украинского научно-
исследовательского ин-та растениеводства, селекции и генетики им. Юрьева. – 1971. –
Т. 10, № 10-11. – С. 168-173.
3. Туруспеков Е.К., Абугалиева С.И. Изучение степени и структуры генетической
изменчивости популяции дикого ячменя Hordeum spontaneum // Генбанк растений и его
использование в селекции (Матер. Междунар. совещания). – 1995. – С. 78-80.
4. Жундыбаев К.К., Сариев Б.С. Наследование и наследуемость количественных
признаков у межсортовых гибридов ячменя // Повышение эффективности селекции
полевых культур. – Зб. науч. трудов. – Алматы. – 1997. – С. 47-56.
5. Wanatabe N. Development and use of near-isogenic lines of durum wheat cultivar “LD
222” // EWAC Conf. dedicated to the memory of O.I. Maystrenko. – Novosybirsk, 2000. – P.
65-66.
6. Коваль С.Ф., Коваль В.С., Шаманин В.П. Изогенные линии пшеницы. – Омск, 2001.
– 448 с.
7. Гончаров Н.П. Сравнительная генетика пшениц и их сородичей. – Новосибирск,
2002. – 252 с.
8. Рожков Р.В. Успадкування довжини колосової луски та довжини зернівки при
гібридизації T. polonicum з твердою пшеницею // Цитологія і генетика. – 2006. - № 1. –
С. 21-26.
9. Белинская Е.В. Влияние гаметного отбора в культуре пыльников in vitro на
изменчивость признаков продуктивности удвоенных гаплоидов ячменя // Межд.
симпозиум «Молекулярные механизмы генетических процессов и биотехнология». –
Москва, 18-21 ноября. – 2001. – С. 121.
Резюме
Показано, що на довжину зернівки гібридів F1 H. vulgare x H. spontaneum
домінуючий вплив чинить материнська форма, тоді як у гібридів F2 і F3 цей показник
успадковувався за проміжним типом. Встановлено, що умови вирощування рослин не
впливають на довжину зернівки ячменю, проте виявлено їх вплив на характер
успадкування довжини верхнього міжвузля. Показано, що віддалені гібриди H. vulgare
x H. spontaneum F1 і F2 здатні до утворення гаплоїдів в культурі пиляків.
Показано, что на длину зерновки гибридов F1 H. vulgare x H. spontaneum
доминирующее влияние оказывает материнская форма, тогда как у гибридов F2 и F3
этот показатель наследовался по промежуточному типу. Установлено, что условия
выращивания растений не влияют на длину зерновки ячменя, однако показано их
влияние на характер наследования длины верхнего междоузлия. Показано, что
отдаленные гибриды H. vulgare x H. spontaneum F1 и F2 способны к образованию
гаплоидов в культуре пыльников.
The dominant influence of female form on corn’s length of F1 hybrids H. vulgare x
H. spontaneum was shown. This feature was inherited on the halfway type at the hybrids F2
and F3. The growing environments not affected to the length of barley corn’s, however were
exposed their influence on the character inheritance of overhead internode’s length. The
distant hybrids H. vulgare x H. spontaneum F1 and F2 were able to form of the haploids in the
anther culture were shown.
ШИМКО В.Е.1, ГОНЧАРОВА Л. В.2, ГОРДЕЙ И.А.1
1 Институт генетики и цитологии НАН Беларуси
2 Центральный ботанический сад НАН Беларуси
Беларусь, 220027, Минск, ул. Академическая, 27, e-mail:shymko@mail.ru
|