Гирич І. Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник; Гирич І. Київ: люди і будинки; Гирич І. Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей; Гирич І. Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття: Культурологічний есей
Рецензія на книги: Гирич І. Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник. – К.: Національне газетно-журнальне видавництво, 2013. – 255 с.; Гирич І. Київ: люди і будинки. – К.: Либідь, 2016. – 432 с.; Гирич І. Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей. – К.: Українські...
Gespeichert in:
| Datum: | 2018 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут історії України НАН України
2018
|
| Schriftenreihe: | Український історичний журнал |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179200 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Гирич І. Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник; Гирич І. Київ: люди і будинки; Гирич І. Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей; Гирич І. Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття: Культурологічний есей / С. Вакулишин, В. Кавунник // Український історичний журнал. — 2018. — № 4. — С. 203-206. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-179200 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1792002025-02-09T16:15:33Z Гирич І. Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник; Гирич І. Київ: люди і будинки; Гирич І. Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей; Гирич І. Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття: Культурологічний есей Hyrych I. 19–21th Centuries: Guide; Hyrych I. Kyiv: People and Houses; Hyrych I. Historical Guide on Kyiv: Ukrainian Kyiv 19 – Early 20th Centuries: Culturological Essay; Hyrych I. Ukrainian Kyiv the End of the 19 – Early 20 Century: Culturological essay Вакулишин, С. Кавунник, В Рецензії й огляди Рецензія на книги: Гирич І. Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник. – К.: Національне газетно-журнальне видавництво, 2013. – 255 с.; Гирич І. Київ: люди і будинки. – К.: Либідь, 2016. – 432 с.; Гирич І. Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей. – К.: Українські пропілеї, 2016. – 709 с.; Гирич І. Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття: Культурологічний есей. – 2-ге вид., виправл. і доп. – К.: Пенмен, 2017. – 798 с. 2018 Article Гирич І. Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник; Гирич І. Київ: люди і будинки; Гирич І. Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей; Гирич І. Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття: Культурологічний есей / С. Вакулишин, В. Кавунник // Український історичний журнал. — 2018. — № 4. — С. 203-206. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179200 uk Український історичний журнал application/pdf Інститут історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Рецензії й огляди Рецензії й огляди |
| spellingShingle |
Рецензії й огляди Рецензії й огляди Вакулишин, С. Кавунник, В Гирич І. Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник; Гирич І. Київ: люди і будинки; Гирич І. Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей; Гирич І. Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття: Культурологічний есей Український історичний журнал |
| description |
Рецензія на книги: Гирич І.
Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник. – К.: Національне газетно-журнальне видавництво,
2013. – 255 с.; Гирич І. Київ: люди і будинки. –
К.: Либідь, 2016. – 432 с.; Гирич І. Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.:
Культурологічний есей. – К.: Українські пропілеї, 2016. – 709 с.;
Гирич І. Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття: Культурологічний есей. –
2-ге вид., виправл. і доп. – К.: Пенмен, 2017. – 798 с. |
| format |
Article |
| author |
Вакулишин, С. Кавунник, В |
| author_facet |
Вакулишин, С. Кавунник, В |
| author_sort |
Вакулишин, С. |
| title |
Гирич І. Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник; Гирич І. Київ: люди і будинки; Гирич І. Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей; Гирич І. Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття: Культурологічний есей |
| title_short |
Гирич І. Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник; Гирич І. Київ: люди і будинки; Гирич І. Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей; Гирич І. Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття: Культурологічний есей |
| title_full |
Гирич І. Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник; Гирич І. Київ: люди і будинки; Гирич І. Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей; Гирич І. Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття: Культурологічний есей |
| title_fullStr |
Гирич І. Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник; Гирич І. Київ: люди і будинки; Гирич І. Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей; Гирич І. Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття: Культурологічний есей |
| title_full_unstemmed |
Гирич І. Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник; Гирич І. Київ: люди і будинки; Гирич І. Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей; Гирич І. Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття: Культурологічний есей |
| title_sort |
гирич і. київ хіх–ххі ст.: путівник; гирич і. київ: люди і будинки; гирич і. історичний путівник по києву: український київ xix – поч. xx ст.: культурологічний есей; гирич і. український київ кінця хіх – початку хх століття: культурологічний есей |
| publisher |
Інститут історії України НАН України |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Рецензії й огляди |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179200 |
| citation_txt |
Гирич І. Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник; Гирич І. Київ: люди і будинки; Гирич І. Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей; Гирич І. Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття: Культурологічний есей / С. Вакулишин, В. Кавунник // Український історичний журнал. — 2018. — № 4. — С. 203-206. — укр. |
| series |
Український історичний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT vakulišins giričíkiívhíhhhístputívnikgiričíkiívlûdiíbudinkigiričíístoričnijputívnikpokiêvuukraínsʹkijkiívxixpočxxstkulʹturologíčnijesejgiričíukraínsʹkijkiívkíncâhíhpočatkuhhstolíttâkulʹturologíčnijesej AT kavunnikv giričíkiívhíhhhístputívnikgiričíkiívlûdiíbudinkigiričíístoričnijputívnikpokiêvuukraínsʹkijkiívxixpočxxstkulʹturologíčnijesejgiričíukraínsʹkijkiívkíncâhíhpočatkuhhstolíttâkulʹturologíčnijesej AT vakulišins hyrychi1921thcenturiesguidehyrychikyivpeopleandhouseshyrychihistoricalguideonkyivukrainiankyiv19early20thcenturiesculturologicalessayhyrychiukrainiankyivtheendofthe19early20centuryculturologicalessay AT kavunnikv hyrychi1921thcenturiesguidehyrychikyivpeopleandhouseshyrychihistoricalguideonkyivukrainiankyiv19early20thcenturiesculturologicalessayhyrychiukrainiankyivtheendofthe19early20centuryculturologicalessay |
| first_indexed |
2025-11-27T21:45:58Z |
| last_indexed |
2025-11-27T21:45:58Z |
| _version_ |
1849981636587814912 |
| fulltext |
Український історичний журнал. – 2018. – №4
РЕЦЕНЗІЇ Й ОГЛЯДИ
Києвознавчі студії історика Ігоря Гирича об’єднуються єдиною концеп-
цією1 та форматом2. Кожним своїм наступним виданням фахівець доповнює
попереднє. Власне першою такою працею варто розглядати «Київ в
1 «Автор пише про український Київ, роблячи акцент на історії другої половини ХІХ –
першій половині ХХ ст. Як не дивно, цей дискурс найменш представлений серед києвознавчої
літератури. Парадокс у тому, що є підстави стверджувати про тисячолітність українськості
Києва, хоча в опонентів є система доказів, що українським місто не стало ще й досі. Вони
можуть наполягати на його російськості, принаймні протягом останніх ста п’ятдесяти років.
Із таким же успіхом можна казати про польськість Києва у ХVІІ – першій половині ХІХ ст.,
або єврейськість у другій половині ХІХ – 30-х роках ХХ ст.» (докл. див.: Гирич І. Передмова //
Історичний путівник по Києву: український Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей. –
К., 2016. – С.3–4; Його ж. Передмова // Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття:
Культурологічний есей. – 2-ге вид., виправл. і доп. – К., 2017. – С.88–89).
2 «Традиційні путівники – це або розповідь про історичні події, що відбулися у місті, або
опис його архітектурно-мистецьких пам’яток. Авторові хотілося поєднати одне й друге, подавши
ніби стислий культурологічний нарис про Київ, де історичне і мистецьке – єдине ціле» (докл.
див.: Гирич І. Від автора // Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник. – К., 2013. – С.12).
гирич і.
київ хіх–ххі ст.:
Путівник. – к.:
на ціо нальне газетно-
журнальне видавництво,
2013. – 255 с.
гирич і.
київ: люди і будинки. –
к.: либідь, 2016. –
432 с.
гирич і.
історичний Путівник По києву: український київ XiX – Поч. XX ст.:
культурологічний есей. – к.: українські ПроПілеї, 2016. – 709 с.
гирич і.
український київ кінця хіх – Початку хх століття: культурологічний есей. –
2-ге вид., виПравл. і доП. – к.: ПенМен, 2017. – 798 с.
Український історичний журнал. – 2018. – №4
204 Рец, ензії й огляди
українській історії: києвознавчі статті» (2011 р.), яка, за визначенням рецен-
зента, «на перший погляд […] є збірником низки розвідок, рецензій, заміток
та матеріалів з обсягу києвознавства, написаних упродовж кількох десятків
років. Утім, ближче знайомство з текстами виявляє незвичну сюжетну кан-
ву, продукує низку своєрідних асоціацій та образів, демонструє перетікання
буденних проблем на інші предметні поля, спонукає замислитися щодо інте-
лектуальних та культурних вимірів києвознавства»3.
Потім побачив світ путівник «Київ ХІХ–ХХІ ст.» (2013 р.), зміст яко-
го вибудувано за сімома маршрутами: чотири екскурсії у Старому місті за
лінійним принципом і три тематично-територіальних подорожі Подолом,
Хрещатиком та Липками, Печерськом і Києво-Печерською лаврою. У перед-
мові автор зазначив, що «вже готується докладніший і розлогий путівник,
який в чотири рази за обсягом переважає цю книжку»4. Пізніше з’явилися
невеличкі брошури, присвячені окремим самодостатнім і невід’ємним части-
нам історичного Києва5.
Упродовж 2015–2016 рр. у двох накладах, профінансованих державною
програмою «Українська книга» та видавництвом «Либідь», опубліковано
працю «Київ: люди і будинки». У цій книжці з’явилися анонсовані історичні
околиці Києва (Голосіївський ліс та лаврські скити, Кирилівський монастир
і Межигір’я), а також суттєво доповнено виклад про історичне серце міста
(територію між Софією, Михайлівським Золотоверхим, Десятиною церк-
вою й Лядськими воротами, «Київський акрополь та Андріївський узвіз»,
Поділ, Липки, Печерськ, Києво-Печерська лавра). Окрему увагу приділено
Києву середини ХІХ – початку ХХ ст. й монастирському «обрамленню» міста.
У відгуку на це видання зауважувалося, що «існують також Київ польський,
єврейський, караїмський, німецький, татарський, чеський, російський»6,
тим самим підкреслюючи, що вже можна говорити і про Київ український.
Широке охоплення епох, неухильна державницька лінія, переконливий
стиль викладу, а також колоритна мова оповідача вигідно вирізняють нову
працю І.Гирича серед багатьох інших києвознавчих видань. У книзі «Київ:
люди і будинки» охоплено терени історичного центру, військово-фортифіка-
ційні, промислово-виробничі, громадсько-політичні, архітектурні, мистець-
кі, сакральні аспекти становлення й функціонування окремих міських осе-
редків та кварталів.
Утім автор, як видається, користувався явно застарілими відомостями.
Насамперед маємо на увазі сумні явища нашої доби, пов’язані з погіршенням
цивілізаційної тканини історичного міста. Унаслідок цього млин Бродського
вже не є найбільшою спорудою Поштової площі (с.160). Маріїнський палац,
3 Ясь О. [Рец.] Гирич І. Київ в українській історії: києвознавчі статті. – К.: Смолоскип,
2011. – 304 с. // Український історичний журнал. – 2012. – №3. – С.215.
4 Гирич І. Від автора // Київ ХІХ–ХХІ ст.: Путівник. – С.13.
5 Див.: Гирич І. Під захистом святого Володимира: університет та його околиці. – К., 2014. –
77 с.; Його ж. Магдебурзьке серце Києва. – К., 2014. – 84 с.; Його ж. Околиці історичного
Києва. – К., 2017. – 80 с.
6 Пономарьов В. [Рец.] Гирич І. Київ: люди і будинки. – К., 2016. – 432 с. // Український
археографічний щорічник. – Вип.19/20. – К., 2016. – С.560–563.
Український історичний журнал. – 2018. – №4
Рец, ензії й огляди 205
через млявий перебіг довготривалої реставрації, не є президентською рези-
денцією (с.185, 188), а скасована пам’ятка вже не стоїть на вул. Різниць кій,
2 (с.268). Низку «новоділів» (музеї М.Старицького та культурної спадщини,
метеостанція, готель «Театральний», будинки на вул. Володимирській, 23–
25, Липській, 10) помилково названо автентичними пам’ятками. Крім цьо-
го, О.Шмідт, як з’ясувала М.Кадомська, не жив на вул. Франка, 26 (с.346),
«мертва петля» не має жодного стосунку до вул. Нестерова (с.266), на площі
Франка вже три (а не два; с.201) пам’ятники. Прикрі помилки в датуванні
стосуються повідомлень автора про те, що будівлю комерційного інституту
споруджено 1912 р. (с.346) – замість 1906 р.; Ново-Тимофіївська вулиця ви-
никла на рубежі ХІХ–ХХ ст. (с.347) – замість 1930 р.; фонтан «Самсон» від-
новлено 2001 р. (с.112) – замість 1982 р.; проїзд Скоропадського наймено-
вано в 1980-х рр. (с.177) – замість початку ХХІ ст. Підписи до ілюстрацій
подекуди вражають невідповідністю: «Володимирський проїзд» (с.48) – за-
мість однойменної вулиці; «училище на Лютеранській» (с.191) – замість лі-
карні на Ново-Павлівській; «особняк на Московській, 5» (с.266) – натомість
на фото бачимо табличку з будинковим номером 17; «художнє училище»
(с.377) – замість біржі тощо. Деякі підписи вводять в оману необізнаних. Так,
Фундукліївська гімназія аж ніяк не була колишнім театром Берґоньє (с.349),
а дзвіниця, на місці якої стоїть готель «Салют», належала до Великого
Миколи, а не Пустинно-Микільського монастиря (с.252). Помилкову локалі-
зацію споруд зустрічаємо й у текстах. Наприклад, Малого Миколу віднесе-
но до Арсенальної площі (с.249), а технікум радіоелектроніки прописано на
вул. Бульварно-Кудрявській, 2 (с.377).
Трапляються неоднозначні твердження про кількаразове перевищен-
ня довжини Притисько-Микільської вулиці (с.154) та фасаду Старого, нині
Мистецького, арсеналу (с.262). У текстах автора зустрічаємо помилкове орі-
єнтування за сторонами світу. Наприклад, Золоті ворота названо західною
брамою «міста Ярослава» (с.33, 75), а не південною; ботанічний сад подано
на північ від університету (с.197), а не на захід. Через явний недогляд авіа-
конструктора О.Карпеку названо «М.Карпенком» (с.325); у штабі Київського
військового округу (КВО) на Липках посаджено В.Блюхера з Й.Якіром
(с.237) – замість М.Ватутіна; музей КВО розквартировано у Кловському пала-
ці (с.183) – замість Будинку офіцерів. До того ж відсутній іменний покажчик
(як мінімум архітекторів – з огляду на назву книжки) та чомусь «засекречено»
повний склад співробітників, дотичних до втілення масштабного проекту.
І хоча автор у передньому слові зазначив, що його книга – не путівник
у традиційному сенсі, наважимося поставити її поряд із такими краєзнавчи-
ми пам’ятками, як «Киев теперь и прежде» (1888 р.) М.Захарченка та «Киев:
путеводитель» (1918 р.) К.Шероцького. Праця І.Гирича «Київ: люди і будин-
ки», на нашу думку, залишає позаду навіть академічний «Київ: провідник»
(1930 р.) за редакцією Ф.Ернста.
Наприкінці 2016 р. І.Гирич видав оновлений варіант концепції націо-
нальної столиці під назвою «Історичний путівник по Києву: український
Київ XIX – поч. XX ст.: Культурологічний есей». Тут уже включено іменний
Український історичний журнал. – 2018. – №4
206 Рец, ензії й огляди
покажчик. Крім передмови додано статтю культурологічного змісту «Київ як
українське місто» (с.8–26). Відразу впадає у вічі майже десятиразове змен-
шення кількості фотографій, що компенсується збільшенням тексту – ци-
тування мемуарів, подання біографічних довідок про відомих киян та їхні
оселі, оцінки національної ситуації в місті сто років тому. Додано розділ з
описом історичних околиць і сучасних масивів, включених до меж міської
території у ХХ ст.
Друге, виправлене та доповнене, видання з’явилося у середині
2017 р. під назвою «Український Київ кінця ХІХ – початку ХХ століття:
Культурологічний есей». Тут, власне, додано цілий історіографічний роз-
діл концептуальних нарисів міської історії: «Київ в історіографічному дис-
курсі» (с.3–24), «Історична пам’ять про український Київ початку модерної
доби» (с.25–39), «Топоніміка Києва як спосіб відродження історичної пам’яті»
(с.40–57), «Архітектурний образ Києва новітнього часу і в наші дні» (с.58–66),
«Знамениті кияни: образи на тлі трансформацій пам’яті міста другої поло-
вини ХІХ – початку ХХ ст.» (с.67–82) та «Адреси українського Києва середи-
ни ХІХ – початку ХХ ст.» (с.83–87). Новими позиціями доповнено іменний
покажчик.
Таким чином, багаторічні києвознавчі студії І.Гирича втілено в його пра-
цях останніх років, підготовлених в єдиній концепції та моделі, що передба-
чає інтеґрацію історіографічної й культурологічної аналітики з традиційним
путівником.
Сергій Вакулишин (Київ)
Валентин Кавунник (Київ)
|