V наукова конференція "Пам’ять про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 р." й черговий практичний семінар Німецько-української комісії істориків для молодих дослідників "Історія України між 1939 і 1950 рр. в автобіографічних документах"

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2019
Автор:	Лисенко, О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут історії України НАН України 2019
Назва видання:	Український історичний журнал
Теми:	Хроніка
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179603
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	V наукова конференція "Пам’ять про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 р." й черговий практичний семінар Німецько-української комісії істориків для молодих дослідників "Історія України між 1939 і 1950 рр. в автобіографічних документах" / О. Лисенко // Український історичний журнал. — 2019. — № 5. — С. 225-228. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-179603
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1796032025-02-23T17:37:20Z V наукова конференція "Пам’ять про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 р." й черговий практичний семінар Німецько-української комісії істориків для молодих дослідників "Історія України між 1939 і 1950 рр. в автобіографічних документах" The 5th Scientific Conference “Memory of the World War II in Germany and Ukraine After 1945” and the Practical Seminar of the German-Ukrainian Commission of Historians for Young Researchers “History of Ukraine Between 1939 and 1950 in Autobiographical Documents” Лисенко, О. Хроніка 2019 Article V наукова конференція "Пам’ять про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 р." й черговий практичний семінар Німецько-української комісії істориків для молодих дослідників "Історія України між 1939 і 1950 рр. в автобіографічних документах" / О. Лисенко // Український історичний журнал. — 2019. — № 5. — С. 225-228. — укр. 0130-5247 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179603 uk Український історичний журнал application/pdf Інститут історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Хроніка Хроніка
spellingShingle	Хроніка Хроніка Лисенко, О. V наукова конференція "Пам’ять про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 р." й черговий практичний семінар Німецько-української комісії істориків для молодих дослідників "Історія України між 1939 і 1950 рр. в автобіографічних документах" Український історичний журнал
format	Article
author	Лисенко, О.
author_facet	Лисенко, О.
author_sort	Лисенко, О.
title	V наукова конференція "Пам’ять про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 р." й черговий практичний семінар Німецько-української комісії істориків для молодих дослідників "Історія України між 1939 і 1950 рр. в автобіографічних документах"
title_short	V наукова конференція "Пам’ять про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 р." й черговий практичний семінар Німецько-української комісії істориків для молодих дослідників "Історія України між 1939 і 1950 рр. в автобіографічних документах"
title_full	V наукова конференція "Пам’ять про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 р." й черговий практичний семінар Німецько-української комісії істориків для молодих дослідників "Історія України між 1939 і 1950 рр. в автобіографічних документах"
title_fullStr	V наукова конференція "Пам’ять про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 р." й черговий практичний семінар Німецько-української комісії істориків для молодих дослідників "Історія України між 1939 і 1950 рр. в автобіографічних документах"
title_full_unstemmed	V наукова конференція "Пам’ять про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 р." й черговий практичний семінар Німецько-української комісії істориків для молодих дослідників "Історія України між 1939 і 1950 рр. в автобіографічних документах"
title_sort	v наукова конференція "пам’ять про другу світову війну в німеччині та україні після 1945 р." й черговий практичний семінар німецько-української комісії істориків для молодих дослідників "історія україни між 1939 і 1950 рр. в автобіографічних документах"
publisher	Інститут історії України НАН України
publishDate	2019
topic_facet	Хроніка
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/179603
citation_txt	V наукова конференція "Пам’ять про Другу світову війну в Німеччині та Україні після 1945 р." й черговий практичний семінар Німецько-української комісії істориків для молодих дослідників "Історія України між 1939 і 1950 рр. в автобіографічних документах" / О. Лисенко // Український історичний журнал. — 2019. — № 5. — С. 225-228. — укр.
series	Український історичний журнал
work_keys_str_mv	AT lisenkoo vnaukovakonferencíâpamâtʹprodrugusvítovuvíjnuvnímeččinítaukraínípíslâ1945rjčergovijpraktičnijsemínarnímecʹkoukraínsʹkoíkomísííístorikívdlâmolodihdoslídnikívístoríâukraínimíž1939í1950rrvavtobíografíčnihdokumentah AT lisenkoo the5thscientificconferencememoryoftheworldwariiingermanyandukraineafter1945andthepracticalseminarofthegermanukrainiancommissionofhistoriansforyoungresearchershistoryofukrainebetween1939and1950inautobiographicaldocuments
first_indexed	2025-11-24T05:01:21Z
last_indexed	2025-11-24T05:01:21Z
_version_	1849646626009776128
fulltext	Український історичний журнал. – 2019. – №5 ОлекСандр лиСенкО (киїВ) V НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ПАМ’ЯТЬ ПРО ДРУГУ СВІТОВУ ВІЙНУ В НІМЕЧЧИНІ ТА УКРАЇНІ ПІСЛЯ 1945 р.» Й ЧЕРГОВИЙ ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР НІМЕЦЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ КОМІСІЇ ІСТОРИКІВ ДЛЯ МОЛОДИХ ДОСЛІДНИКІВ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ МІЖ 1939 І 1950 рр. В АВТОБІОГРАФІЧНИХ ДОКУМЕНТАХ» Створена в лютому 2015 р. Німецько-українська комісія істориків активно пра- цює у широкому тематичному спектрі з метою стимулювання фундаментальних досліджень проблематики, що становить спільний інтерес, а також популяризації історичних знань у суспільстві. Засідання комісії й відповідні наукові заходи про- водяться щороку почергово в Україні та Німеччині. Цьогоріч у перший місяць осені під її егідою в нашій країні відбулися наукова конференція (5–6 вересня, Дніпро) і практичний семінар (7–10 вересня, Київ). Конференція проводилася у залах Українського інституту дослідження Голо- косту «Ткума». У ній узяли участь майже 40 фахівців з України, Німеччини, Швей- царії, Швеції, Франції, Польщі. Темою першої панелі, яку модерував Я.Грицак (Львів), стало формування й реформування пам’яті про Другу світову війну. У до- повіді В.Гриневича (Київ) «Шок від пакту», заснованій на джерелах радянських ор- ганів держбезпеки, простежується трансформація і широкий реґістр настроїв різних верст місцевого населення у зв’язку з укладанням договору про ненапад між СРСР та Німеччиною. При цьому арґументовано доведено, що радянський ментальний простір насправді був зовсім не таким уніфікованим і запрограмованим «згори», як прийнято було вважати і як це подавала пропаґанда. Значна частина суспіль- ства цілком адекватно оцінювала міжнародну ситуацію, причини, що її породили, дії керівників СРСР та інших держав, котрі вели підготовку до «Другої імперіа- лістичної війни». Н.Гончаренко (Київ) проаналізувала зміст навчальних програм з історії УРСР і СРСР під кутом зору концептуального контенту ключових подій, що формували каркас радянської моделі колективної пам’яті – «Великої Жовтне- вої соціалістичної революції» та «Великої Вітчизняної війни», а також простежила зміну концепції історії України, тематичного наповнення, термінологічного апара- ту, періодизації Другої світової війни, інтерпретації складних сторінок минулого в підручниках 1990–2000-х рр., реконструкцію міфу «Великої Вітчизняної війни» та спротив «лівих сил» цьому процесу, спроби «пролонґації» радянських рудиментів. У рефераті О.Гончаренко (Київ) «“Ресовєтизація” та “декомунізація” офіційного дис- курсу в політиці пам’яті України (2010–2015): підгрупи, послання, рецепція» значну увагу приділено теоретичним аспектам проблеми, зокрема визначенню змістового наповнення терміна «офіційний пам’яттєвий дискурс». Крім того, розглянуто клю- чові моменти еволюції історичної політики у вказаний час. У коментарі М.Шульце- Весселя (Мюнхен) ішлося про роль лідерів Третього Райху та СРСР у розв’язанні Другої світової війни, особливості історичної пам’яті, що формувалася під впливом Першої світової, основні лінії польсько-радянської конфронтації, що до певної міри позначалися на зближенні позицій А.Гітлера і Й.Сталіна в «польському питанні», а також сучасну політику пам’яті у ФРН, зокрема її підручниковий сеґмент. Український історичний журнал. – 2019. – №5 226 Хроніка Другу панель – «Спогади в публічному просторі: музеї та громадські місця» (модератор Р.Вульпіус, Берлін) – відкрила доповідь А.Гассельманн (Базель), в якій окреслено роль радянських музейників у формуванні пам’яті про Другу світову ві- йну. Указуючи на суттєві відмінності між реаліями, з одного боку, та форматом і змістом репрезентації війни музейними засобами, – з іншого, дослідниця наголосила на тому, що музейний наратив у СРСР був гомогенним, а центральні музейні уста- нови цього профілю стали менторами, котрі визначали спрямування експозиційних рішень для місцевих музеїв. Д.Козлова (Єна) привернула увагу до музейного нара- тиву й пам’яті про події 1939–1945 рр. у незалежній Україні, виокремивши кілька тенденцій у переформатуванні мнемонічного простору: співіснування, конкуренція та контроверсійність різних моделей пам’яті; експериментальні форми перегляду минулого; примирення з історичною спадщиною; наявність гібридного типу музей- ного наративу. П.Долганов (Рівне) побудував свій виступ на характеристиці меморі- ального ландшафту Рівного, яскраво проілюструвавши основні маркери конкурую- чих наративів про Другу світову війну. Коментарі П.Барвінсь кої (Одеса) стосувалися переважно проблем методологічного забезпечення музейної репрезентації війни та причин заанґажованого втручання в меморіальний простір. Третя панель (модератор Ю.Шаповал, Київ) цілковито присвячувалася пам’яті про Голокост. Один із найменш вивчених аспектів у своїй доповіді «Пам’ять та до- кументи про порятунок євреїв в Україні під час Голокосту: між міфами і фактами» розглянув І.Щупак. Зупинившись на термінологічних проблемах, дослідник виклав причини замовчування Катастрофи єврейства в радянській історіографії, розкрив технології та наслідки міфологізації цього явища. У повідомленні К.Будз (Київ) ви- світлено роль греко-католицької церкви в порятунку євреїв, а також способи подо- лання травматичного досвіду через мемуари та усні свідчення. А.Венгер (Дніпро) поділився особливостями методики інтерв’ювання й результатами аналізу оповідей останніх праведників народів світу в м. Київ. Цей цікавий проект охоплював три категорії людей: жертв, свідків, рятівників. Його матеріали ввійшли до електронної бази даних «Онлайн-архів усних історій». Ґ.Гаусманн (Реґенсбурґ), коментуючи ре- ферати, указав на межі зіставності досвіду жертв, спостерігачів і рятівників, а також сеґреґацію спогадів респондентами, необхідність порівняння українського та світо- вого досвіду порятунку євреїв й пошуку гідного місця для інтеґрації образу «нового героя» – рятівника в науковий і пам’яттєвий дискурси. У центрі дискусій на четвертій панелі (модератор К.Струве, Галле) перебували релігійні інституції в період Другої світової війни. Візію «релігійного відродження» в окупаційний період очима вірян церкви християн віри євангельської реферував А.Щелкунов (Дніпро). Мнемонічний вимір релігії в континуумі спогаду й особистого досвіду переживання війни став об’єктом аналізу Ю.Юрчук (Стокгольм). І.Щупак у своєму коментарі наголосив: незважаючи на те, що жертви війни та окупації нале- жали до різних конфесій і віросповідань, їхній травматичний досвід має схожі риси й позначений високою емоційною інтенсивністю. Спеціальна доповідь О.Лисенка (Київ) «Пам’ять про Другу світову війну в Укра- їні: між політикою і рефлексією» передувала п’ятій панелі. Її модерував М.Резнік (Варшава). Г.-К.Петерсен (Ольденбурґ) схарактеризував пам’ять про німецьку й ра- дянську політику в роки війни в Україні з перспективи віктимного наративу етнічних Український історичний журнал. – 2019. – №5 Хроніка 227 німців у Росії та Бессарабії. В.Меєр (Гайдельберґ) розповіла про особливості комуні- кації між різними «аґентами увічнення пам’яті» 3 тис. радянських військовополоне- них у Ґудендорфі, а саме окупаційними адміністраціями СРСР та Великобританії, остання з яких не опікувалася меморіалом убитих радянських бранців. А.Погорєлов (Миколаїв) подав реконструкцію залучення й використання українських дівчат до роботи у школі Гітлер’юґенда (кухонними працівницями, прибиральницями, обслу- гою, персоналом у казино). Р.Вульпіус (Берлін) зазначила в коментарях, що досвід кожної великої або малої групи учасників/сучасників війни слід уважати унікаль- ним, самодостатнім, що перетворює його на повноцінний об’єкт досліджень. У фокусі учасників шостої панелі (модератор П.Барвінська) постав індивідуаль- ний вимір пам’яті про війну як предмет «case studies». На підставі мемуарів німець- кого ботаніка професора Г.Вальтера О.Корзун (Вінниця) розкрила деякі «зони співп- раці» німецьких та українських учених у період окупації України. О.Хом’як виголо- сила реферат на тему «Особисте vs. колективне: як та чому Роман Колісник, ветеран дивізії ваффен-СС “Галичина”, став дивізійним істориком». У коментарях Я.Грицака акцентовано увагу на специфіці й неоднозначності особистого досвіду, суб’єктивного погляду на війну та складності його дифузії до офіційних моделей пам’яті. Сьома панель – «Пам’ять про спротив, пам’ять про колаборацію» (модера- тор Ю.Шерер, Париж) – супроводжувалася гострими дискусіями. М.-П.Бухгольц (Майнц) спробував здійснити проекцію пам’яті про комуністичний рух Опору на при- кладі молодіжної підпільної організації «Молода ґвардія» в м. Краснодон. Дослідник розкрив спосіб, завдяки якому музейний пафос передає технологію міфологізації. Ю.Радченко (Харків) показав, яким постав образ німецьких офіцерів Українського леґіону самооборони в повоєнних наративах. К.Струве (Берлін) прокоментував допо- віді під кутом зору сучасного правового поля й моральних оцінок колабораціонізму, зокрема в тих випадках, коли це супроводжувалося воєнними злочинами і злочина- ми проти людства. Під час конференції відбулася презентація книги В.Гриневича «Червоний імпе- ріалізм: Друга світова війна і громадська думка в Україні: 1939–1941». 7–10 вересня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні проходив черговий практичний семінар Німецько-української комісії для молодих дослідників на тему «Історія України між 1939 і 1950 рр. в автобіографічних доку- ментах». Учасників привітало керівництво музею в особі заступниці ґендиректора Л.Легасової, яка ознайомила гостей із головною експозицією. Відкрили захід доповіді кураторів семінару з німецького й українського боків – Р.Вульпіус «(Авто)-біографії та мемуари як акт соціальної комунікації», О.Лисенка «Приклад біографічного доступу до історії Другої світової війни в Україні: пізнаваль- ні можливості та проблеми інтерпретації», в яких ішлося про загальні теоретичні й методологічні аспекти досліджень у цій царині, найбільш продуктивні зони докла- дання зусиль фахівців та деякі найпомітніші результати роботи. Перша тематична дискусія – «Автобіографічні документи як історичне дже- рело і різні стадії їхньої обробки» – складалася з двох доповідей. В.Сімперович і В.Третяк (Київ) репрезентували еґо-джерела з фондів Національного музею історії України у Другій світовій війні, а Ю.Ніклас (Мюнхен) проаналізувала автобіогра- фічні документи як музейні експонати на прикладах колекційних матеріалів цього Український історичний журнал. – 2019. – №5 228 Хроніка меморіального комплексу, подавши своєрідний дослідницький погляд ззовні. Із роз- логою експертною доповіддю виступив К.Беркгоф (Амстердам), котрий сфокусував увагу на особливостях уведення в науковий обіг джерел особистого походження за- галом та автобіографічних зокрема. Друга тематична дискусія зосереджувалася на з’ясуванні потенціалу та меж використання автобіографічних документів. В.Горобець (Київ) презентував проект «Непрочитані листи 1941-го: епістолярний монолог з минулого». Дослідник розкрив пізнавальні можливості колекції листів, які у зв’язку з початком війни так і не були відправлені з Кам’янця-Подільського й, зрештою, опинились в Австрії, звідки їх пе- редали Національному музею історії України у Другій світовій війні. Тематичну дискусію на тему «Саморефлексія поведінки у кризових ситуаціях» А.Пикало (Харків) відкрив презентацією «Стратегії поведінки населення в умовах нацистської окупації України в усних історіях про Голокост в Україні». Й.Шпор (Бер- лін) простежив, як у місцевих джерелах пам’яті закарбовувалося сприйняття меш- канцями України зламу у війні 1943–1944 рр. На матеріалах Барської округи А.Усач розкрив проблему колабораціонізму та «остаточного розв’язання єврейського питан- ня» нацистами на захоплених українських землях. З експертною доповіддю виступив М.Блеквел (Деланд, шт. Флорида). Амери- канський дослідник розповів про режимні заходи радянської влади одразу після вигнання німецьких окупантів, реакцію мешканців на жорсткі нормативно-правові обмеження, провів паралелі з німецьким «новим порядком» на зайнятих територіях. Наступна дискусія точилася довкола того, як окремі індивіди та соціальні когор- ти репрезентують себе в автобіографічних джерелах. О.Красько (Харків) дослідила становище університетських викладачів під час Другої світової війни крізь призму еґо-документів. К.Моніх (Гамбурґ) описала досвід перебування німецького дослідни- ка доісторичного та ранньоісторичного часів В.Маттеса в Радянському Союзі в 1942– 1943 рр. Голод і стратегії виживання в автобіографічних документах стали темою остан- ньої дискусії. Л.Екль (Берлін; Вупперталь) оприлюднила реферат «Голод у Києві: Го- лодомор 1932–1933 рр. як масштаб і лінія конфлікту в поводженні зі зловживаннями під час німецької окупації 1941–1943 рр.». О.Геха (Житомир) підійшла до розкриття цієї теми, відштовхуючись від автобіографічної книги Л.Волинського «Крізь ніч», в якій автор висвітлює стратегії виживання радянських військовополонених. У вільний від засідань час учасники семінару ознайомилися з матеріалами му- зейних експозицій, відвідали меморіал у Бабиному Яру, оглянули зі спеціальною екскурсією Київ. Захід засвідчив високий рівень зацікавлення молодих дослідників проблематикою Другої світової війни та, водночас, нагальну потребу ґрантової під- тримки їхніх проектів.

Репозитарії

Схожі ресурси