Кристалохімія для створення новітніх інтерметалічних матеріалів (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 травня 2021 р.)

У доповіді розглянуто історію створення Львівської наукової кристалохімічної школи. Наведено основні результати фундаментальних наукових досліджень, які проведені автором та успішно розвиваються на кафедрі неорганічної хімії хімічного факультету Львівського національного університету імені Івана Ф...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
1. Verfasser:	Гладишевський, Р.Є.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2021
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	З кафедри Президії НАН України
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180370
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Кристалохімія для створення новітніх інтерметалічних матеріалів (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 травня 2021 р.) / Р.Є. Гладишевський // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 7. — С. 43-49. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180370
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1803702025-02-09T22:47:18Z Кристалохімія для створення новітніх інтерметалічних матеріалів (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 травня 2021 р.) Crystal Chemistry as a Tool for the Creation of Novel Intermetallic Materials (Transcript of the report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, May 12, 2021) Гладишевський, Р.Є. З кафедри Президії НАН України У доповіді розглянуто історію створення Львівської наукової кристалохімічної школи. Наведено основні результати фундаментальних наукових досліджень, які проведені автором та успішно розвиваються на кафедрі неорганічної хімії хімічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка і стосуються вивчення системи взаємозв’язків «склад—структура—властивості» для цілеспрямованого синтезу нових сполук і розроблення матеріалів з унікальним комплексом хімічних та фізичних властивостей. Окрему увагу приділено співпраці між науковцями кафедри та вченими установ НАН України. The report considers the history of Lviv Scientific School on Crystal Chemistry at the Ivan Franko National University of Lviv. Some of the main results of the research carried out by the author at the Department of Inorganic Chemistry and elsewhere, focusing on relationships “composition—structure—properties”, are presented, illustrating the usefulness of a crystal chemical approach for a targeted synthesis of new compounds and development of materials with particular chemical and physical properties. The importance of cooperation with institutes of the NAS of Ukraine is emphasized. 2021 Article Кристалохімія для створення новітніх інтерметалічних матеріалів (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 травня 2021 р.) / Р.Є. Гладишевський // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 7. — С. 43-49. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2021.07.043 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180370 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Гладишевський, Р.Є. Кристалохімія для створення новітніх інтерметалічних матеріалів (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 травня 2021 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді розглянуто історію створення Львівської наукової кристалохімічної школи. Наведено основні результати фундаментальних наукових досліджень, які проведені автором та успішно розвиваються на кафедрі неорганічної хімії хімічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка і стосуються вивчення системи взаємозв’язків «склад—структура—властивості» для цілеспрямованого синтезу нових сполук і розроблення матеріалів з унікальним комплексом хімічних та фізичних властивостей. Окрему увагу приділено співпраці між науковцями кафедри та вченими установ НАН України.
format	Article
author	Гладишевський, Р.Є.
author_facet	Гладишевський, Р.Є.
author_sort	Гладишевський, Р.Є.
title	Кристалохімія для створення новітніх інтерметалічних матеріалів (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 травня 2021 р.)
title_short	Кристалохімія для створення новітніх інтерметалічних матеріалів (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 травня 2021 р.)
title_full	Кристалохімія для створення новітніх інтерметалічних матеріалів (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 травня 2021 р.)
title_fullStr	Кристалохімія для створення новітніх інтерметалічних матеріалів (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 травня 2021 р.)
title_full_unstemmed	Кристалохімія для створення новітніх інтерметалічних матеріалів (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 травня 2021 р.)
title_sort	кристалохімія для створення новітніх інтерметалічних матеріалів (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 12 травня 2021 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2021
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180370
citation_txt	Кристалохімія для створення новітніх інтерметалічних матеріалів (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 травня 2021 р.) / Р.Є. Гладишевський // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 7. — С. 43-49. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT gladiševsʹkiirê kristalohímíâdlâstvorennânovítníhíntermetalíčnihmateríalívstenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni12travnâ2021r AT gladiševsʹkiirê crystalchemistryasatoolforthecreationofnovelintermetallicmaterialstranscriptofthereportatthemeetingofthepresidiumofnasofukrainemay122021
first_indexed	2025-12-01T13:36:53Z
last_indexed	2025-12-01T13:36:53Z
_version_	1850313239744741376
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 7 43 КРИСТАЛОХІМІЯ ДЛЯ СТВОРЕННЯ НОВІТНІХ ІНТЕРМЕТАЛІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 травня 2021 року У доповіді розглянуто історію створення Львівської наукової кристалохі- мічної школи. Наведено основні результати фундаментальних наукових досліджень, які проведені автором та успішно розвиваються на кафедрі неорганічної хімії хімічного факультету Львівського національного універ- ситету імені Івана Франка і стосуються вивчення системи взаємозв’язків «склад—структура—властивості» для цілеспрямованого синтезу нових сполук і розроблення матеріалів з унікальним комплексом хімічних та фі- зичних властивостей. Окрему увагу приділено співпраці між науковцями кафедри та вченими установ НАН України. Шановний Анатолію Глібовичу! Шановні учасники засідання! Львівський національний університет імені Івана Франка цьо- горіч святкує 360 років від дати заснування. Дослідження в га- лузі хімії у Львівському університеті проводяться починаючи з XVIII ст., а кафедру неорганічної хімії в сучасному вигляді було засновано в 1895 р. Символічно, що в тому самому році було відкрито рентгенівське випромінювання, з використан- ням якого тісно пов’язана діяльність кафедри. Значним поштовхом для розвитку кристалографії та криста- лохімії в Україні стало створення в 1918 р. Української академії наук. Її перший президент, видатний учений Володимир Івано- вич Вернадський приділяв особливу увагу явищам ізоморфіз- му, поліморфізму, ізомерії, анізотропії, енантіоморфізму, симе- трії та псевдосиметрії. Його ідеї випереджали час, попри те, що були сформульовані ще до остаточного формування атомної теорії. 1959 рік ми вважаємо роком заснування Львівської наукової кристалохімічної школи, об’єктами дослідження якої є пере- дусім інтерметаліди. Засновниками школи були Євген Глади- шевський та Петро-Богдан Крип’якевич. Я маю честь очолю- вати школу з 2006 р. Паралельно в Україні розвивалися й інші ГЛАДИШЕВСЬКИЙ Роман Євгенович — академік НАН України, завідувач кафедри неорганічної хімії хімічного факультету, проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка doi: https://doi.org/10.15407/visn2021.07.043 44 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (7) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ напрями кристалохімічних досліджень. Зга- даймо Київську школу кристалохімії коорди- наційних сполук, пов’язану з іменами Андрія Голуба, Костянтина Яцимірського, Віктора Скопенка. Сьогодні кристалохімія — це наука, що ви- вчає залежність між хімічним складом, вну- трішньою структурою та властивостями крис- талічних речовин. Саме за таким алгоритмом ми й проводимо на кафедрі дослідження інтер- металідів. Для нас інтерметалід — це більше, ніж сполу- ка між металами, це також хімічна сполука між металами і неметалами, в якій проявляються металічний тип зв’язку і металічні властивості. Загалом ми вивчаємо взаємодію між 79 хіміч- ними елементами періодичної системи. Результати наших досліджень досить повно відображено в міжнародній базі даних неорга- нічних матеріалів Pauling File. Це найбільша у світі база даних для матеріалознавців, яка міс- тить фазові діаграми (56 тис.), дані про криста- лічні структури (380 тис.) і фізичні властивос- ті (175 тис.) неорганічних кристалічних спо- лук. Над її наповненням працює міжнародна команда, а сама компанія розміщена у Львові, і я є її співзасновником. Згідно зі статистикою наповнення цієї бази даних, найбільше публікацій у галузі криста- лохімії неорганічних сполук мають вчені з на- укових центрів Києва, Харкова, Львова, Луць- ка, Ужгорода. В Києві та Харкові пріоритет у галузі цих досліджень належить установам НАН України, тоді як на заході України — уні- верситетам. Представникам Львівської кристалохіміч- ної школи належить 20 % світових досягнень у галузі кристалохімії інтерметалічних сполук. Такі дослідження проводять також вчені на- укових центрів Європи, США, Китаю. Свій авторитет Львівська кристалохімічна школа здобула завдяки ключовим відкрит- тям. Тут вперше було синтезовано CeAl2Ga2, ZrNiAl — структурні прототипи тисяч інших сполук; Nd2Fe14B — найпотужніший постій- ний магніт; CeCu2Si2 — сполуку, яка вперше показала співіснування магнетизму і надпро- відності; Gd5Si2Ge2 — матеріал рефрижератора завтрашнього дня. Відомими є також відкриті представниками Львівської школи фундаментальні кристалохі- мічні закономірності. Розроблену систематику структурних типів за координаційним числом внесено в Міжнародний історичний атлас кри- сталографії. Ми шануємо традиції і дбаємо про подаль- ший розвиток школи. За час її існування на кафедрі було підготовлено 165 кандидатів і 29 докторів наук. Комплексність та міждис- циплінарність наукових досліджень забезпе- чують гармонійний розвиток трьох основних складових кристалохімії: склад—структура— властивості. Коротко зупинюся на окремих результатах, які стосуються сполук для отримання функці- ональних матеріалів. Почну з розроблення по- стійних магнітів. Найпоширенішими сьогодні є магніти на основі сполук SmCo5 та Nd2Fe14B. Синтезувати в чистому вигляді сполуку SmCo5 чи її похідні складу 2:17 доволі складно, але через елементні заміщення нам вдалося ста- білізувати фазу. Наприклад, у межах твердого розчину Si в Tb2Co17 значення температури магнітного впорядкування та магнітного мо- менту змінюються майже вдвічі, що зумовлено структурними переходами впорядкування-не- впорядкування (рис. 1). Рис. 1. Змінення температури магнітного впорядку- вання та магнітного моменту в межах твердого розчи- ну Si в Tb2Co17 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 7 45 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Інший шлях оптимізації магнітних пара- метрів полягає у керуванні мікроструктурою сплаву. Ефективним інструментом тут є про- цес гідрування-дегідрування. Так, нам вдалося отримати магнітні наночастинки, що привело до збільшення коерцитивності похідної сполу- ки SmCo5, тобто енергії магніту, що відобража- ється у збільшенні площі петлі гістерезису. Промисловість вимагає від науковців ство- рення речовин з каталітичними властивостя- ми. Розглянемо важливий процес гідрування ацетилену до етилену з подальшим виробни- цтвом поліетилену. Потенційні каталізатори процесу містять Pd. Наша ідея полягає в тому, щоб заміщати його Ga в комбінації з іншим p-елементом. Серед низки сполук систем Ga– M–T ми шукали такі, які проявляють у процесі гідрування ацетилену до етилену високі селек- тивність, активність і стабільність. При оптимізації складу виходили з можли- вості утворення твердого розчину. Найбільш перспективними з нашої точки зору виявили- ся сполуки змінного складу в системі Ga–Sn– Pd. Отримання полікристалічних однофазних зразків потребує оптимізації методів синтезу та режиму термічної обробки. Ці сплави показують добру конверсію та селективність, а їхня активність суттєво зале- жить від співвідношення р-елементів. Експе- риментальні й теоретичні дослідження елек- тронної структури дали нам змогу встановити оптимальний склад сполуки для забезпечення високої активності. За селективністю синтезо- ваний нами зразок перевершує відомі технічні аналоги (рис. 2). Збільшення споживання енергії, вичерп- ність природних ресурсів ставлять на поря- док денний проблему пошуку альтернативних джерел енергії. Одним зі шляхів розв’язання цієї проблеми можуть бути метал-гідридні сис- теми. Системи за участю f-, d- і p-елементів є перспективними сорбентами водню. Гідруван- ня Dy2Ni2In показало, що легування Al істотно пришвидшує цей процес. Поступове заміщен- ня Ga на Al в Dy2Ni2Ga веде до збільшення швидкості гідрування та підвищення вмісту гідрогену. Алюмініди є винятково активними гетерами водню вже за кімнатної температури і тиску, значно нижчого за атмосферний. Структурний тип W2CoB2 належить до го- мологічної серії структур, заснованих на фраг- ментах більш простих типів TlI та YAlGe. Від- так, ми звернули нашу увагу на сполуки сис- теми Tb–Co–Ga і з’ясували, що для зазначеної структурної серії саме у фрагментах типу TlI міститься основна кількість атомів гідрогену. Суттєве вдосконалення полягає в заміні Tb на набагато легший Y, з яким структурна серія простягається аж до складу YCo. Ми перед- Рис. 2. Селективність каталізатора Ga0,72Sn0,28Pd2 до етилену як функція швидкості гідрування порівняно з технічними аналогами Рис. 3. Порівняння волюметричної і гравіметричної ємності синтезованих сорбентів водню з технічними аналогами 46 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (7) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ бачаємо, що за своїми параметрами такий матеріал перевершу- ватиме технічні анало- ги (рис. 3). Потреба в екологіч- но безпечних джере- лах енергії підтримує інтерес до вивчення т е р м о е л е к т р и ч н и х матеріалів — сполук, здатних перетворюва- ти тепло на електрику чи навпаки. Напри- клад, легування на- півпровідника n-типу ZrNiSn акцепторною домішкою (Dy) веде до впорядкування кристалічної структури, зміни типу провідності з електронної на діркову і ви- никнення нової системи ковалентних зв’язків. Виведені критерії розчинності атомів рідкіс- ноземельних металів у сполуці ZrNiSn спри- яють цілеспрямованому пошуку матеріалів з оптимальними термоелектричними власти- востями. Низку термоелектричних матеріалів, відкритих на кафедрі, захищено патентами України. Надпровідники — ще один клас матеріалів, важливий для розвитку енергоощадних тех- нологій. У 1986 р. стався справжній прорив з відкриттям надпровідності в складних купра- тах за температури 90 K, тобто вищої за тем- пературу кипіння азоту. Можна досягти навіть і вищих температур, прикладаючи зовнішній тиск. Мрія синтезувати сполуку, яка прово- дить електричний струм без опору за темпера- тури навколишнього середовища, вже не є уто- пічною. Зокрема, заміна гідростатичного тиску внутрішнім хімічним тиском відкриває цікаві перспективи. Ще 25 років тому під моїм керів- ництвом було створено стрічки зі срібною обо- лонкою з волокнами надпровідної кераміки з високим значенням густини струму. Базові структури надпровідних купратів ви- явилися напрочуд простими, ми розглядаємо їх як комбінацію чотирьох видів шарів. Шари можна поєднувати в різних пропорціях та складати за чітко визначеними правилами. На рис. 4а показано ідеальну структуру надпро- відника Bi-2223. Кожен з основних шарів має квадратну сітку, завдяки чому ідеальні струк- тури мають тетрагональну симетрію і одну з трьох можливих просторових груп (P4/mmm, P4/nmm, I4/mmm). Принципи прості, але, як це часто буває, ре- альність виявляється складнішою. Проєкція двох ланцюгів шару BiO структури купрату Bi-2212 (рис. 4б) демонструє структурну мо- дуляцію, спричинену додатковими атомами оксигену. Зображення з електронного мікро- скопа з високою роздільною здатністю під- тверджують таку структурну модуляцію — хвилеподібну деформацію шарів атомів. Проте заміщенням частини тривалентних атомів Bi двовалентними атомами Pb можна зменшити кількість оксигену і отримати структуру з ви- щою симетрією та поліпшеними властивостя- ми (рис. 4в). Рис. 4. Ідеальна структу- ра (а) надпровідника типу Bi-2223 (Bi2Sr2Ca2Cu3O10, Tc = 110 K); структур- на модуляція в реаль- ній структурі купрату Bi2Sr2CaCu2O8,22 (б) (Tc = 90 K; показано про- єкцію двох ланцюгів шару BiO); структура купрату Bi1,56Pb0,44Sr2CaCu2O8, отримана заміною час- тини атомів Bi на атоми Pb (в) а б в ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 7 47 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Актуальною залишається також проблема ефективного та надійного збереження інфор- мації. Вирішення її можливе через створення «розумних» (smart) матеріалів, особливос- ті яких полягали б у наявності тих чи інших квантових ефектів з макроскопічними про- явами. Їхньою основою можуть бути скірміо- ни — топологічно стабільні вихрові об’єкти із закрученими спіновими конфігураціями, які існують у магнітах з хіральною кристалічною структурою. Ми синтезуємо сполуки, що крис- талізуються в типі β–Mn чи його похідних, зо- крема в системі Cr‒Ni‒Si. Отримання матері- алу з необхідними параметрами стало можли- вим у результаті часткової заміни атомів Cr та Ni атомами інших d-елементів, а саме, введен- ня в систему атомів Fe сприяє збільшенню па- рамагнітної температури Кюрі та ефективного магнітного моменту. Іншими важливими класами квантових матеріалів є топологічні ізолятори та напів- метали, вже згадані надпровідні матеріали, се- редовища інших квазічастинок. Магнітну по- ведінку зразка Dy0,9Ho0,1Cu5Sn, з критичною температурою близько 0 K, можна описати квантовим фазовим переходом. Модульована композитна структура системи Ca–Sr–Cu–O є кандидатом у топологічні ізолятори. Сьогодні вже недостатньо статичного опису структури, ми часто представляємо її як моду- льовану чи композитну, переходячи до надпро- стору. Цьому також сприяє розвиток інстру- ментарію. Ми вже не обмежені виключно кван- тово-хімічними розрахунками для з’ясування природи хімічного зв’язку в речовині, оскіль- ки прецизійні експериментальні дифракційні дані дозволяють візуалізувати розподіл елек- тронної густини. Для цього ми користуємося авторським програмним забезпеченням. За до- помогою мультипольної моделі виокремлюємо внесок електронів внутрішніх рівнів, а також валентних електронів у сферичній і деформа- ційній складових. Прикладом є структура спо- луки CaAl2Si2. Такий підхід дозволяє визначити реальний заряд іонів і оцінити іонно-ковалентну частку в хімічному зв’язку, зокрема в інтерметалідах. Результат демонструє додаткову електронну густину на атомах Si (Ca1+Al0,25+ 2Si0,75– 2). Навіть після 100 років інтенсивних дослі- джень лише незначну частину всіх потенцій- них хімічних сполук було вивчено чи навіть синтезовано. Машини та штучний інтелект мо- жуть знайти закономірності та взаємозв’язки, неочевидні для експериментатора, і проана- лізувати величезні обсяги даних, накопичені роками. Проєкт Pauling File розпочато з метою забезпечення доступу до великої кількості критично оцінених експериментальних даних, даючи тим самим цілісний погляд на неор- ганічні речовини. Простий підхід до аналізу даних полягає в підготовці спеціальних карт, виборі відповідних координат, які розділяють різні результати на окремі області. Ще у 2007 р. ми здійснили картографування бінарних інтерметалічних сполук з метою по- шуку критеріїв-дескрипторів реалізації зада- ної кристалічної структури. Сьогодні машинне навчання пропонує на- багато більше можливостей. Я проілюструю це дослідженням, проведеним канадсько-аме- рикансько-британською командою (рис. 5). Воно стосується фаз Гейслера, які є важливи- Рис. 5. Кількісна оцінка ймовірності утворення фази Гейслера, отримана за допомогою машинного навчан- ня. Джерело: Oliynyk A.O., Antono E., Sparks T.D., Ghadbeigi L., Gaultois M.W., Meredig B., Mar A. Chem. Mater. 2016. 28(20): 7324−7331 48 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (7) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ ми напівпровідниками, магнетокалориками. Проведено пошук нових комбінацій елемен- тів (40 тис. варіантів), які дають змогу зреалі- зувати цей тип структури. Як джерело даних використано Pauling File, а як вхідні дані для машинного навчання — 22 дескриптори різної ваги, передусім електронні та розмірні факто- ри. Кінцевим результатом була кількісна оцін- ка ймовірності утворення фази Гейслера. За авторством співробітників кафедри опу- бліковано понад 50 монографій та довідників, в яких відображено результати власних експери- ментальних досліджень, а також систематизо- вано відомі на той час дані. Опубліковано понад 5 тис. статей, зокрема 1,5 тис. — за останні 15 років, з них 500 у журналах з імпакт-фактором. Львівський університет у тісній співпраці з установами НАН України організовує наукові форуми різного рівня. З 1971 р. у Львові тра- диційно проходить міжнародна конференція з кристалохімії інтерметалічних сполук. До участі в ній зазвичай зголошуються близько двох сотень фахівців з усього світу. За останні роки у Львові двічі відбувалися виїзні сесії наукових рад НАН України за те- матикою «Альтернативна хімічна енергетика» та «Сучасні проблеми хімії неорганічних речо- вин і матеріалів цивільного і подвійного при- значення». Проведення XVII Української кон- ференції з неорганічної хімії було приурочено до 90-річчя заснування Національної академії наук України. Питанням вивчення хімії у школах та закла- дах вищої освіти присвячено щорічну Науко- во-методичну конференцію «Сучасні тенден- ції навчання хімії». Крім традиційних питань, значну увагу на ній приділяють взаємній інте- грації науки і освіти. Школа молодих науковців «Дифракційні методи» має на меті підготовку висококваліфі- кованих кадрів. Серед її учасників — студенти, аспіранти, молоді вчені із закладів вищої осві- ти та академічних інститутів, яким читають лекції відомі науковці України, а також за- кордонні вчені з Бельгії, Німеччини, Польщі, США, Чехії. Всеукраїнський конкурс юних дослідни- ків «Кристали» імені Євгена Гладишевського, заснований у 2010 р., сприяє популяризації кристалохімії серед майбутніх дослідників. Інтелектуальне змагання серед школярів що- року збирає до 5 тис. учнів 1–11 класів з усієї України. Зазначу, що кожен шостий випускник ка- федри стає кандидатом наук, а кожен шостий кандидат наук — доктором наук. З 2006 р. пра- цевлаштовано 5 випускників і постдоків з про- відних наукових центрів світу. З нами співпра- цюють науковці найвідоміших кристалохіміч- них центрів світу. Освітньо-науковій програмі підготовки доктора філософії за спеціальністю «хімія» у Львівському університеті присвоє- но зразковий рівень акредитації. Маємо між- народний грант для запрошення закордонних лекторів, видатних вчених, у тому числі лауре- атів Нобелівської премії. На кафедрі відкрито Центр колективного користування науковим обладнанням «Лабо- раторія матеріалознавства інтерметалічних сполук» з унікальним сучасним обладнанням. На завершення хочу зазначити, що ми висо- ко цінуємо довготривалу співпрацю з нашими партнерами з установ Національної академії наук України і сподіваємося на її розширення в напрямі підготовки кадрів та впровадження фундаментальних результатів. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 7 49 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Roman E. Gladyshevskii ORCID: https://orcid.org/0000-0003-1320-155X Ivan Franko National University of Lviv, Ukraine CRYSTAL CHEMISTRY AS A TOOL FOR THE CREATION OF NOVEL INTERMETALLIC MATERIALS Transcript of the report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, May 12, 2021 The report considers the history of Lviv Scientific School on Crystal Chemistry at the Ivan Franko National University of Lviv. Some of the main results of the research carried out by the author at the Department of Inorganic Chemistry and elsewhere, focusing on relationships “composition—structure—properties”, are presented, illustrating the usefulness of a crystal chemical approach for a targeted synthesis of new compounds and development of materials with particular chemical and physical properties. The importance of cooperation with institutes of the NAS of Ukraine is emphasized. Keywords: crystal chemistry, intermetallics, Pauling File.

Кристалохімія для створення новітніх інтерметалічних матеріалів (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 травня 2021 р.)

Institution

Ähnliche Einträge